Набід

Набіс (грец. Νάβις) — останній цар Спарти, який правив з 207 до н. е. по 192 до н. е..

Набіс Νάβις дав.-гр. Νάβις
Монета Набіса
Цар Спарти
Правління	207 до н. е. - 192 до н. е.
Попередник	Пелоп
Біографічні дані
Народження	3 століття до н. е. Спарта, ^d, ^d, Пелопоннес, Греція
Смерть	192 до н. е. Спарта, ^d, ^d, Пелопоннес, Греція
У шлюбі з	^d
Діти	Армен
Династія	Евріпонтіди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Прихід до влади

Після поразки Спарти в Клеоменовій війні (229–222 рр. до н. е.) у Спарті більше не було нащадків царського походження, які могли б зайняти трон. Після недовгого правління Лікурга влада була віддана малолітньому Пелопу, регентами якого виступали Маханід (до його смерті в битві при Мантінеї в 207 р. до н. е. проти ахейців) та Набіс.

Однак приблизно з 206 до н. е. Набіс поступово прибрав до рук царську владу в Спарті. У 200 до н. е. Набіс остаточно повалив Пелопа і прийняв верховну владу в країні, заявивши, що він є нащадком царя Демарата з династії . Набіс називав себе царем, хоча Полібій та Тіт Лівій характеризували його як тирана.

Як і його попередник Маханід, Набіс належав до прихильників реформ, розпочатих ще Агісом IV та Клеоменом III, і продовжував реформи ще з більшою енергією. Він конфісковував землі великих землевласників і роздавав їх безземельним спартіатам та ілотам, яких включив до складу громадян. Цими заходами він домігся збільшення числа воїнів в армії на додаток до численних найманців.

Зовнішня політика

Набіс продовжував зовнішню політику, започатковану ще Клеоменом III і Маханідом. Він виступав противником Ахейського союзу та Македонії у союзі з Етолійський союзом, Елідою та Мессенією. Ця політика привела його до союзу з Римом під час Першої Македонської війни.

У наступні роки Набіс почав агресивну політику, спрямовану на завоювання міст Лаконіки та Мессенії. У 204 р. до н. е. він невдало напав на Мегалополь. Спільно з союзниками-критянами Набіс почав створювати спартанський флот і оточив Спарту укріпленнями.

У 201 р. до н. е. Набіс вторгся в Мессенію, щоб відновити контроль Спарти над цим регіоном, втрачений у IV ст. до н. е.. Зазнавши поразки у Тегеї, Набіс тимчасово призупинив свою експансіоністську політику.

Набіс представляв серйозну загрозу Ахейського союзу. Через постійні напади з боку Спарти, ахейці вже не могли розраховувати на допомогу Македонії, що й зумовило їх перехід на бік Риму в Другій Македонської війні. У ході цієї війни Македонія передала контроль над Аргосом Набісу, де він правив як цар і провів земельну реформу, але Набіс уклав союз із Римом.

Лаконська війна

Після закінчення Другої Македонської війни, у 195 до н. е. ахейці переконали римського консула Тіта Квінкція Фламініна почати війну з Набісом під приводом «звільнення міст». У ході війни Набіс зазнав поразки і був змушений відмовитися від влади над Аргосом, портом Гітіем і деякими критськими містами.

Останні роки правління

Хоча територія Спарти тепер складала тільки місто і його безпосередні околиці, Набіс все ще сподівався повернути свою колишню владу. У 192 до н. е., бачачи, що римляни та їх ахейскі союзники були вели військові дії з Антіохом III та Етолійський союзом, Набіс спробував повернути Гітій і берегову лінію Лаконіки. На початку війни Набісу супроводив успіх, він захопив порт і здобув перемогу над ахейцями в незначній військово-морській битві.

Однак незабаром його армія була розбита ахейским стратегом Філопеменом і оточена в межах Спарти. Після руйнування навколишньої сільській місцевості Філопемен повернувся додому. Набіс звернувся по допомогу до Етолійський союзу для захисту своєї території від ахейців і римлян.

Етолійці послали тисячу чоловік піхоти і триста вершників до Спарти під командуванням , однак зрадили його та вбили під час навчань його армії за межами міста. Етолійці спробували захопити Спарту, але їм завадило повстання спартанців.

Ахейці, скориставшись цією ситуацією, відправили до Спарти Філопемена з великою армією, що змусив спартанців приєднуватися до Ахейського союзу і остаточно скасував в ній царську владу.

У Набіса був син Армен, котрий загинув у римському полоні.

Примітки

1. Полібій, XXI.2.

Література

• Livy, translated by Henry Bettison, (1976). Rome and the Mediterranean. London: Penguin Classics. .
• Полібій. Загальна історія.

Посилання

Попередник:	Цар Спарти 207 до н. е. - 192 до н. е.	Наступник:
Пелоп		Лаконік