Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лаконська війна, або Війна проти Набіса — війна 195 до н. е. між спартанцями на чолі із царем Набісом і коаліції Риму, Ахейського союзу, Пергама, Родосу і Македонії.
| Лаконська війна | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Південний Пелопонес | |||||||||||
| |||||||||||
| Сторони | |||||||||||
 СпартаДорійські критяни, Аргос |  РимАхейський союз  МакедоніяПергам Родос | ||||||||||
| Командувачі | |||||||||||
| Набіс † | Тіт Квінкцій Фламінін Евмен II | ||||||||||
| Військові сили | |||||||||||
| понад 30 000 | ~50,000, 98 кораблів | ||||||||||
Хід війни
Після закінчення Другої Македонської війни Ахейський союз негайно почав діяти проти Спарти і зажадав від греків, а головне — від римлян, представником яких був у даний момент переможець Тит Квінкцій, щоб вони, під приводом звільнення грецьких міст від тиранії, оголосили Набісу війну. У 195 році до н. е.. об'єднана римсько-ахейская армія, посилена військовими контингентами багатьох міст Греції, на чолі з Титом Квінкціем рушила на Спарту. Перевага в чисельності воїнів у римського полководця над Набісом була занадто велика. У самої Спарти відбулася битва, в якій лакедемоняни були відкинуті назад до міста. Трохи постоявши табором недалеко від Спарти, Тит Квінкцій повів армію вздовж Еврота на південь, плюндруючи країну. У той же час римський флот на чолі римського полководця Луція Квінкція разом з грецькими союзниками підійшов до головного і стратегічно важливого порту Спарти Гітію. Обкладена як з моря так і з суші,Гітій стійко тримався, але, бачачи безнадійність становища, незабаром капітулював.
Відрізавши Набіса від моря, Тит Квінкцій, маючи близько п'ятдесяти тисяч воїнів, взяв Спарту в кільце. Переговори між обома сторонами не пройшли успішно, і союзна армія обрушилася на спартанців з усіх боків одночасно. Битва була жорстокою і наполегливої, в деяких фортечних укріплень утворилися проломи, куди і кинулися римляни. Лакедемоняни трималися з усіх сил, але римляни повільно просувалися вглиб міста. Крім опору воїнів-спартанців, з дахів будинків на легіонерів скидали черепицю люди похилого віку й жінки. Становище Спарти врятував полководець Набіса Піфагор, який створив біля пролому стіни пожежу. Побоюючись оточення і загибелі, римляни відступили з міста. Незважаючи на стійкий опір, протистояти таким великим силам Набіс не міг і змушений був укласти мир, вигідний Ахейському союзу і Риму.
Наслідки війни
За мирним договором, Спарта втрачала Аргос, всі підвладні їй міста на узбережжі Пелопоннесу, володіння на Криті. Володіння Набіса тепер обмежувалися тільки Спартою, але вже в 192 році до н. е. тиран Лакедемону знову виступив проти ахейців. Спартанці штурмом повернули фортецю Гітій і мали успіх проти ахейців в морському бою, але на цьому підйом Набіса закінчився, він був розбитий недалеко від Спарти Філопеменом. Спроба Набіса в майбутньому взяти реванш не відбулася, під час військового огляду свого війська тиран був зрадницьки убитий своїми союзниками етолійцями. Спарта, царська влада в якій була остаточно скасована, в черговий раз була приєднана до Ахейського союзу. Одночасно зі Спартою до Союзу були приєднані Еліда і Мессенія. Таким чином, до Ахейського союзу увійшов весь Пелопоннес. Слід зауважити, що перебування у складі Союзу було важким для Спарти, в якій неодноразово проходили виступи проти ахейців. Після чергової заколоту в 188 році до н. е., Спарта була суворо покарана Філопеменом — міські стіни знесли, старі порядки Лікурга були скасовані, були введені ахейськіх порядки, більша частина Лаконіки віддана у володіння Мегалополісу.
Примітки
- Holleaux, Rome and the Mediterranean; 218-133 B.C, 190
- Holleaux,Rome and the Mediterranean; 218-133 B.C, 191
Література
- Ernst Baltrusch, (1998). Sparta. Munich: C.H. Beck.
- Paul Cartledge and Antony Spawforth, (2002). Hellenistic and Roman Sparta: A tale of two cities. London: Routledge.
- Peter Green, (1990). Alexander to Actium: The Historical Evolution of the Hellenistic Age, (2nd edition). Los Angeles: University of California Press. .
- Erich Gruen, (1984). The Hellenistic World and the Coming of Rome. Los Angeles: University of California Press.
- Maurice Holleaux, (1930). Cambridge Ancient History: Rome and the Mediterranean; 218–133 B.C., (1st edition) Vol VIII. Los Angeles: Cambridge University Press.
- William Smith, (1873). Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. London: John Murray.
- John Warry (1995; edition 2006). Warfare in the Classical World London (UK), University of Oklahoma Press , Norman Publishing Division of the University by special arrangement with Salamander Books Ltd.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lakonska vijna abo Vijna proti Nabisa vijna 195 do n e mizh spartancyami na choli iz carem Nabisom i koaliciyi Rimu Ahejskogo soyuzu Pergama Rodosu i Makedoniyi Lakonska vijnaPivdennij Pelopones Pivdennij PeloponesData 195 rik do n e Misce Lakoniya i ArgolidaPrivid Argos zahoplenij Spartoyu Rezultat Peremoga Rimu j Ahejskogo soyuzuTeritorialni zmini Argos vidijshov do Ahejskogo soyuzu Lakonski priberezhni mista stali nezalezhnimi i utvoriliStoroniSparta Dorijski krityani Argos Rim Ahejskij soyuz Makedoniya Pergam RodosKomanduvachiNabis Tit Kvinkcij Flaminin Evmen IIVijskovi siliponad 30 000 50 000 98 korablivHid vijniPislya zakinchennya Drugoyi Makedonskoyi vijni Ahejskij soyuz negajno pochav diyati proti Sparti i zazhadav vid grekiv a golovne vid rimlyan predstavnikom yakih buv u danij moment peremozhec Tit Kvinkcij shob voni pid privodom zvilnennya greckih mist vid tiraniyi ogolosili Nabisu vijnu U 195 roci do n e ob yednana rimsko ahejskaya armiya posilena vijskovimi kontingentami bagatoh mist Greciyi na choli z Titom Kvinkciem rushila na Spartu Perevaga v chiselnosti voyiniv u rimskogo polkovodcya nad Nabisom bula zanadto velika U samoyi Sparti vidbulasya bitva v yakij lakedemonyani buli vidkinuti nazad do mista Trohi postoyavshi taborom nedaleko vid Sparti Tit Kvinkcij poviv armiyu vzdovzh Evrota na pivden plyundruyuchi krayinu U toj zhe chas rimskij flot na choli rimskogo polkovodcya Luciya Kvinkciya razom z greckimi soyuznikami pidijshov do golovnogo i strategichno vazhlivogo portu Sparti Gitiyu Obkladena yak z morya tak i z sushi Gitij stijko trimavsya ale bachachi beznadijnist stanovisha nezabarom kapitulyuvav Vidrizavshi Nabisa vid morya Tit Kvinkcij mayuchi blizko p yatdesyati tisyach voyiniv vzyav Spartu v kilce Peregovori mizh oboma storonami ne projshli uspishno i soyuzna armiya obrushilasya na spartanciv z usih bokiv odnochasno Bitva bula zhorstokoyu i napoleglivoyi v deyakih fortechnih ukriplen utvorilisya prolomi kudi i kinulisya rimlyani Lakedemonyani trimalisya z usih sil ale rimlyani povilno prosuvalisya vglib mista Krim oporu voyiniv spartanciv z dahiv budinkiv na legioneriv skidali cherepicyu lyudi pohilogo viku j zhinki Stanovishe Sparti vryatuvav polkovodec Nabisa Pifagor yakij stvoriv bilya prolomu stini pozhezhu Poboyuyuchis otochennya i zagibeli rimlyani vidstupili z mista Nezvazhayuchi na stijkij opir protistoyati takim velikim silam Nabis ne mig i zmushenij buv uklasti mir vigidnij Ahejskomu soyuzu i Rimu Naslidki vijniZa mirnim dogovorom Sparta vtrachala Argos vsi pidvladni yij mista na uzberezhzhi Peloponnesu volodinnya na Kriti Volodinnya Nabisa teper obmezhuvalisya tilki Spartoyu ale vzhe v 192 roci do n e tiran Lakedemonu znovu vistupiv proti ahejciv Spartanci shturmom povernuli fortecyu Gitij i mali uspih proti ahejciv v morskomu boyu ale na comu pidjom Nabisa zakinchivsya vin buv rozbitij nedaleko vid Sparti Filopemenom Sproba Nabisa v majbutnomu vzyati revansh ne vidbulasya pid chas vijskovogo oglyadu svogo vijska tiran buv zradnicki ubitij svoyimi soyuznikami etolijcyami Sparta carska vlada v yakij bula ostatochno skasovana v chergovij raz bula priyednana do Ahejskogo soyuzu Odnochasno zi Spartoyu do Soyuzu buli priyednani Elida i Messeniya Takim chinom do Ahejskogo soyuzu uvijshov ves Peloponnes Slid zauvazhiti sho perebuvannya u skladi Soyuzu bulo vazhkim dlya Sparti v yakij neodnorazovo prohodili vistupi proti ahejciv Pislya chergovoyi zakolotu v 188 roci do n e Sparta bula suvoro pokarana Filopemenom miski stini znesli stari poryadki Likurga buli skasovani buli vvedeni ahejskih poryadki bilsha chastina Lakoniki viddana u volodinnya Megalopolisu PrimitkiHolleaux Rome and the Mediterranean 218 133 B C 190 Holleaux Rome and the Mediterranean 218 133 B C 191LiteraturaErnst Baltrusch 1998 Sparta Munich C H Beck ISBN 3 406 41883 X Paul Cartledge and Antony Spawforth 2002 Hellenistic and Roman Sparta A tale of two cities London Routledge ISBN 0 415 26277 1 Peter Green 1990 Alexander to Actium The Historical Evolution of the Hellenistic Age 2nd edition Los Angeles University of California Press ISBN 0 500 01485 X Erich Gruen 1984 The Hellenistic World and the Coming of Rome Los Angeles University of California Press ISBN 0 520 05737 6 Maurice Holleaux 1930 Cambridge Ancient History Rome and the Mediterranean 218 133 B C 1st edition Vol VIII Los Angeles Cambridge University Press William Smith 1873 Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology London John Murray John Warry 1995 edition 2006 Warfare in the Classical World London UK University of Oklahoma Press Norman Publishing Division of the University by special arrangement with Salamander Books Ltd ISBN 0 8061 2794 5