Антипа́тр (дав.-гр. Αντίπατρος; 397 до н. е. — 319 до н. е.) — полководець Пердікки III, Філіппа II та Александра Македонського, близький друг останнього. Діадох.
Антипатр | |
---|---|
дав.-гр. Ἀντίπατρος | |
Народився | 397 до н. е. |
Помер | 319 до н. е. Стародавня Македонія |
Країна | Стародавня Македонія |
Діяльність | історик |
Знання мов | давньогрецька |
Учасник | Ламійська війна |
Посада | регент |
Військове звання | генерал |
Рід | d |
Батько | d |
Брати, сестри | Кассандр[d] |
Діти | Нікея Македонська, d, Кассандр Македонський, Філа[d], Плестарх, d, Філіп[d], Алексарх Македонянин, d і d |
|
Життєпис
Походив зі знатного роду. Службу розпочав ще за царя Пердікки III відзначився в його походах. Після смерті царя написав грецькою книгу «Іллірійські звитяги Пердікки». Після цього пішов на службу до царя Філіппа II. Став його головним дипломатом, особливо у відносинах із греками, чию культуру знав та любив.
Александр, відправляючись у 334 до н. е. в Азію, залишив його намісником Македонії. Останньою він керував зі старанністю та мистецтвом і перемогою при Мегаполісі (330 до н. е.) придушив дуже небезпечне повстання спартанців, спрямоване на повалення македонського ярма.
По смерті Александра (323 до н. е.) Антипатр утримав у своїх руках намісництво над європейськими країнами Македонського царства та здобув ще більшу самостійність, ніж раніше. Незабаром він повинен був витримати боротьбу з повсталою Грецією (Ламійська війна). Спочатку удача була не на його боці, й Антипатр був замкнений у Ламії, але тоді до нього на допомогу прибуло військо під проводом Леоната. Хоча на початку 322 до н. е. Леонат був убитий у кавалерійській сутичці, Антипатр, до якого прийшов на допомогу ще Кратер, влітку 322 р. переміг повсталих греків при Кранноні та потім жорстоко помстився афінянам.
Після того, як правитель держави Пердікка був убитий у липні 321 до н. е., військо Александра Великого проголосило у Сирії, правителем імперії підстаркуватого Антипатра. Він помер 319 до н. е., призначивши своїм наступником не свого сина, Кассандра, а Полісперхона.
Джерела
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Antipatr Antipa tr dav gr Antipatros 397 do n e 319 do n e polkovodec Perdikki III Filippa II ta Aleksandra Makedonskogo blizkij drug ostannogo Diadoh Antipatrdav gr ἈntipatrosNarodivsya397 do n e Pomer319 do n e Starodavnya MakedoniyaKrayinaStarodavnya MakedoniyaDiyalnististorikZnannya movdavnogreckaUchasnikLamijska vijnaPosadaregentVijskove zvannyageneralRiddBatkodBrati sestriKassandr d DitiNikeya Makedonska d Kassandr Makedonskij Fila d Plestarh d Filip d Aleksarh Makedonyanin d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv zi znatnogo rodu Sluzhbu rozpochav she za carya Perdikki III vidznachivsya v jogo pohodah Pislya smerti carya napisav greckoyu knigu Illirijski zvityagi Perdikki Pislya cogo pishov na sluzhbu do carya Filippa II Stav jogo golovnim diplomatom osoblivo u vidnosinah iz grekami chiyu kulturu znav ta lyubiv Aleksandr vidpravlyayuchis u 334 do n e v Aziyu zalishiv jogo namisnikom Makedoniyi Ostannoyu vin keruvav zi starannistyu ta mistectvom i peremogoyu pri Megapolisi 330 do n e pridushiv duzhe nebezpechne povstannya spartanciv spryamovane na povalennya makedonskogo yarma Po smerti Aleksandra 323 do n e Antipatr utrimav u svoyih rukah namisnictvo nad yevropejskimi krayinami Makedonskogo carstva ta zdobuv she bilshu samostijnist nizh ranishe Nezabarom vin povinen buv vitrimati borotbu z povstaloyu Greciyeyu Lamijska vijna Spochatku udacha bula ne na jogo boci j Antipatr buv zamknenij u Lamiyi ale todi do nogo na dopomogu pribulo vijsko pid provodom Leonata Hocha na pochatku 322 do n e Leonat buv ubitij u kavalerijskij sutichci Antipatr do yakogo prijshov na dopomogu she Krater vlitku 322 r peremig povstalih grekiv pri Krannoni ta potim zhorstoko pomstivsya afinyanam Pislya togo yak pravitel derzhavi Perdikka buv ubitij u lipni 321 do n e vijsko Aleksandra Velikogo progolosilo u Siriyi pravitelem imperiyi pidstarkuvatogo Antipatra Vin pomer 319 do n e priznachivshi svoyim nastupnikom ne svogo sina Kassandra a Polisperhona DzherelaEnciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros