Гіга́нти (грец. Γίγαντες — «велетні», однина — Γίγας) — дикий, близький до богів рід велетнів (синів Геї та Урана) у давньогрецькій міфології, винищених богами-олімпійцями.
Гіганти у міфах
Гесіод зображує гігантів напівбогами в шоломах та зі списами, народженими Геєю від крові Урана, що капала, коли його кастрував Кронос. Їх було 150, гіганти мали величезний зріст і змій замість ніг. Гігін та Аполлодор повідомляють, що проти Олімпу боролися 24 гіганти: (якого вбив Геракл), Ефіальт, , , , Дамасен, Даміс тощо. Гіганти вступили в боротьбу з Зевсом та іншими олімпійцями, щоб скинути їхню владу. Згідно з Аполлодором, щоб помститися Зевсові за ув'язнення титанів у Тартарі, Гея народила гігантів, дала їм цілюще зілля, що оберігало від небесних стріл, і вони розпочали боротьбу за владу над світом.
Гіганти кидали на Олімп уламки скель і підпалені дерева з Кампанії, Аркадії, Фессалії тощо. Жорстока боротьба богів з гігантами (гігантомахія) тривала довго. Олімпійці перемогли тільки тоді, коли на допомогу їм прийшли кіклопи, гекатонхейри і Геракл.
Деякі гіганти виявилися похованими під вулканічними островами (наприклад, Енкелад під Сицилією, Полібот під Косом).
Походження
Назва «гігант» означає «народжений землею», і «Теогонія» Гесіода вказує на це чітко, оскільки гіганти є нащадками Геї (богині Землі). За словами Гесіода, Гея народила багато дітей Урану: перше покоління складалося титанів, циклопів та гекатонхейрів. Проте, Уран ненавидів своїх дітей і, щойно вони народилися, він ув'язнив їх всередині Геї, завдавши їй багато страждань. Гея зробила незламний серп, який віддала Крону, наймолодшому зі своїх синів-титанів, і сховала його (імовірно, все ще в тілі Геї), щоб чекати в засідці. І коли Уран прийшов до Геї, Крон кастрував свого батька, «каплі крові, що хлинули, їх отримала Гея, і тільки коли пори року стали рухатися по кругу, вона народила… великих гігантів». З цих самих крапель крові також походять еринії (Фурії) та меліади (німфи ясена), а відрізані геніталії Урана, що впали в море, утворили білу піну, з якої виросла Афродіта. Міфограф Аполлодор також вважав, що гіганти є нащадками Геї та Урана, хоча він не вказує жодної згадки про кастраціє Урана, натомість Гея була «роздратована через Титанів, породила гігантів».
У «Одіссеї» Гомера є три короткі згадки про гігантів, хоча не зовсім точно, що Гомер і Гесіод розуміли цей термін як одне й те саме. В Гомера гіганти були серед предків фаяків, народу, з яким зустрівся Одіссей. Пізніше в «Одіссеї» Алкіной говорить, що фаяки, як і циклопи та гіганти, є «близькими родичами» богів. Одіссей описує лестригонів (інший народ, який Одіссей зустрів під час своїх подорожей) більше схожими на гігантів, ніж на людей. Павсаній, географ 2-го століття нашої ери, коментував ці рядки «Одіссеї» зазначаючи, що для Гомера гіганти були народом смертних людей.
Лірик VI—V століття до нашої ери Вакхілід називав велетнів «синами землі». Пізніше термін «гегеней» («народжений на землі») став поширеним епітетом гігантів. Латинський письменник першого століття Гігін вказав, що велетні є нащадками Геї та Тартара, іншого первісного грецького божества.
Гігантомахія
Найдетальніше описаною божественною боротьбою в грецькій міфології була гігантомахія, битва між велетнями та олімпійськими богами за верховенство у всесвіті. Велетні відомі насамперед завдяки цій битві, і про її важливість для грецької культури свідчить часте зображення гігантомахії в грецькому мистецтві.
Ранні джерела
Згадки про гігантомахію в архаїчних джерелах рідкісні. Ні Гомер, ні Гесіод нічого не згадують про битву велетнів з богами. Зауваження Гомера про те, що Еврімедонт «приніс знищення своєму недоброзичливому народу», можливо, є посиланням на гігантомахію, а зауваження Гесіода про те, що Геракл виконав «велику роботу серед безсмертних» є, ймовірно, вказівкою на те, що Геракл відіграв вирішальну роль в перемозі богів над гігантами. Гесіодовий «Каталог жінок» (або «Еої») згадує Геракла, який убив «самовпевнених гігантів». Інша ймовірна згадка про Гігантомахію в «Каталозі жінок» вказує, що Зевс створив Геракла як «захисника богів і людей».
Є ознаки того, що могла існувати втрачена епічна поема, «Гігантомахія», яка розповідала про війну: «Теогонія» Гесіода стверджує, що музи оспівували гігантів, а поет шостого століття до нашої ери Ксенофан згадує гігантомахію, як тему, яку слід уникати за столом. Інші можливі архаїчні джерела включають ліричних поетів Алкмана та Ібіка шостого століття.
Ліричний поет кінця шостого початку п'ятого століття до нашої ери Піндар наводить деякі з найраніших подробиць битви між гігантами та олімпійцями. Тійресій передрікає, що Геракл уб'є гігантів . Він називає Геракла «ти той, хто підкорив велетнів», і Порфіріон, якого він називає «царем гігантів», був переможений луком Аполлона. Герой Евріпіда стріляє в гігантів стрілами, а його «Йон» у хорі описує зображення гігантомахії в храмі Аполлона в Дельфах кінця шостого століття, де Афіна бореться з гігантським Енцеладом своїм «щитом горгони», Зевс спалює велетня Мімаса своїм «могутнім громом, палаючим з обох кінців», а Діоніс вбиває безіменного велетня своїм «посохом з плюща». Автор початку 3 століття до нашої ери Аполлоній Родоський коротко описує випадок, коли бог сонця Геліос підвозить Гефеста, виснаженого битвою у Флегрі, на своїй колісниці.
Аполлодор
Найдокладніший опис гігантомахії наявний у міфографа Аполлодора (першого чи другого століття нашої ери). Жодне з перших джерел не повідомляє про причини війни. Аполлодор згадує про крадіжку худоби Геліоса Алкіонеєм, і також припускає помсту матері як мотив війни, кажучи, що Гея народила велетнів через свій гнів за титанів (які були переможені і ув'язнені олімпійцями).
Було пророцтво, що велетнів боги не зможуть убити самотужки, але їх можна вбити за допомоги смертного. Почувши це, Гея шукала певну рослину (фармакон), яка б захищала велетнів. Перш ніж Гея чи хтось інший міг знайти цю рослину, Зевс заборонив Еос (богині світанку), Селені (богині місяцю) та Геліосу (богу сонця) світити, сам зібрав всю цю рослинність, а потім змусив Афіну викликати Геракла.
За словами Аполлодора, Алкіоней і Порфіріон були двома найсильнішими велетнями. Геракл застрелив Алкінея, який впав на землю, але потім ожив, бо Алкіней був безсмертним у межах своєї рідної землі. Тож Геракл за порадою Афіни витяг його за межі тієї землі, де потім Алкіоней помер. Порфіріон напав на Геракла і Геру, але Зевс вразив Порфіріона своїм громом і Геракл убив його стрілою.
Інші гіганти та їхні долі згадуються Аполлодором. Ефіальт був осліплений стрілою Аполлона в ліве око і ще однією стрілою Геракла в праве. Еврит був убитий Діонісом його посохом, Клітій — Гекатою її смолоскипами, а Мімас — Гефестом «іскрами розжареного металу» з його кузні. Афіна розгромила Енцелада під островом Сицилія і здерла шкуру з Палласа, використовуючи його шкіру як щит. Посейдон відламав шматок острова Кос під назвою Нісірос і кинув його на Полібота (Страбон також розповідає історію про Полібота, похованого під Нісіросом, але додає, що Полібот лежить під Косом). Гермес, одягнений в шолом Аїда, вбив Іполіта, Артеміда вбила Ґратіона, а мойри (богині долі) убили Агрія й Тоаса бронзовими палицями. Решта велетнів були «знищені» громами, кинутими Зевсом, причому кожен гігант був добитий стрілами Геракла (як вимагало пророцтво).
Трактування образу
Міф про боротьбу гігантів з богами є спробою пояснити вулканічну діяльність Землі та перемогу олімпійської релігії над культами догрецької доби. В елліністичну епоху перемогу олімпійських богів над гігантами стали вважати за звитягу світла й добра над темрявою й варварством. Гігантів давно почали змішувати з титанами, а пізніше з іншими страхітливими велетнями (гекатонхейрами, Алоадами, Тифоном).
У мистецтві гігантів зображують у вигляді героїв-велетнів або змієногих істот, що кидають скелі.
У сучасній мові гігант — велетень.
Примітки
- Hard, p. 86 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]; Gantz, p. 16; Merry, Homer's Odyssey 7.59 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]; Douglas Harper mentions that a origin has also been proposed («giant» [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.]. ).
- Hesiod, Theogony 132–153 [ 28 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Hesiod, Theogony 154–175 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]; Gantz, p. 10.
- Hesiod, Theogony 176 ff. [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Apollodorus, 1.6.1 [ 23 липня 2021 у Wayback Machine.]; Hansen, p. 178.
- Gantz, p. 446. Ogden, p. 82 n. 74 says that the «Odyssey's Giants stand a little outside the remainder of the tradition, in so far as they are ethnologized into a wild, arrogant, and doomed race, formerly presided over by a king Eurymedon.» Hanfmann 1937, p. 175, sees in the «conflicting» descriptions of Homer and Hesiod, «two different local traditions».
- Homer, Odyssey 7.56–63 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]. and Acusilaus make the Phaiakians, like the Giants, offspring of the castration of Uranus, Gantz, p. 16.
- Homer, Odyssey 7.199–207 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- Homer, Odyssey 10.119–120 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- Pausanias, 8.29.1–4 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Smith, William, «Gigantes» [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.] and Hanfmann 1992, s.v. «Giants», following Pausanias, both assert that, for Homer, the Giants were a «savage race of men». For the mythographer Diodorus Siculus, the Giants were also a race of men, see 4.21.5, Gantz, p. 449.
- , 15.63 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]; Castriota, pp. 233—234.
- «Gegeneis» [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.], Brills New Pauly; Crusius, p.93; Batrachomyomachia 7 (pp. 542—543); , 1058 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]; Euripides, The Phoenician Women 1131 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]; Lycophron, Alexandra 127 (pp. 504—505), 1408 (pp. 610—611).
- Hyginus, Preface [ 28 червня 2011 у Wayback Machine.]. Latin [Архівовано 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Gantz, p. 15. For a survey of literary sources see Gantz, pp. 445—450, Vian and Moore 1988, pp. 191—196.
- Gantz, p. 446.
- A scholion to Odyssey 7.59 asserts that Homer does not know that the Giants fought against the gods, Gantz, p. 447.
- Hesiod fragment 43a.65 MW, see Most 2007, p. 143. Gantz, p. 446, says that this line «with no link to what precedes or follows, might easily be an interpolation».
- Hesiod fragment 195.28–29 MW, Most 2007, p. 5; Gantz, p. 446.
- Hesiod, Theogony 50–52 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- , 1.21 (Lesher, pp. 12, 13 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]); Gantz, p. 446.
- Wilkinson pp. 141—142; Gantz p. 447.
- Pindar, Nemean 7.90 [ 15 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- Pindar, Nemean 1.67–69 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- Euripides, Heracles 177–180 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]; Gantz, p. 448.
- Euripides, Ion 205–218 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- Аполлоній Родоський, Аргонавтика 3. 221 [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Tripp, p. 252.
- Apollodorus, 1.6.1–2 [ 23 липня 2021 у Wayback Machine.].
- Gantz, pp. 419, 448—449; Scholia on Pindar, Isthmian Odes 6.47 [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
- Gantz, p. 449; Grimal, p. 171; Tripp, p. 251. The late 4th century AD Latin poet Claudian expands on this notion in his Gigantomachia 1–35 (pp. 280—283) with Gaia, «jealous of the heavenly kingdoms and in pity for the ceasless woes of the Titans» (1–2), gave birth to the Giants, urging them to war saying «Up, army of avengers, the hour is come at last, free the Titans from their chains; defend your mother.» (27–28)
- Compare with Pindar, Nemean 1.67–69 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.] (mentioned above) where prophesies that Heracles will aid the gods in their battle with the Giants.
- Antaeus, another offspring of Gaia who was an opponent of Heracles, was immortal as long as he was in contact with the earth. Heracles killed Antaeus by crushing him while holding him off the ground. For Pindar, Hearacles' battle with Alcyoneus (whom he calls a herdsman) and the Gigantomachy were separate events, see: Isthmian 6.30–35 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.], Nemean 4.24–30 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- As noted above Pindar has Apollo kill Porphyrion.
- As noted above, Euripides has Zeus kill Mimas; other accounts have Mimas killed by Ares: Apollonius of Rhodes, Argonautica 3.1225–7 (pp. 276—277); Клавдіан, Гігантомахія 85–91 (pp. 286—287).
- , 10.5.16 [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]. The mention of a millstone, in the poem fragment by Alcman (mentioned above) may be an early reference to the island of Nisyros, see Hanfmann 1937, pp. 476; Vian and Moore 1988, p. 192.
Джерела
- Гесіод і його твори: Теогонія (Походження богів) // Франко, Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 314—342.
- Уран // Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 с.
Посилання
- Гіганти // ВУЕ
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гіганти
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Titani Giga nti grec Gigantes veletni odnina Gigas dikij blizkij do bogiv rid veletniv siniv Geyi ta Urana u davnogreckij mifologiyi vinishenih bogami olimpijcyami Giganti u mifahGesiod zobrazhuye gigantiv napivbogami v sholomah ta zi spisami narodzhenimi Geyeyu vid krovi Urana sho kapala koli jogo kastruvav Kronos Yih bulo 150 giganti mali velicheznij zrist i zmij zamist nig Gigin ta Apollodor povidomlyayut sho proti Olimpu borolisya 24 giganti yakogo vbiv Gerakl Efialt Damasen Damis tosho Giganti vstupili v borotbu z Zevsom ta inshimi olimpijcyami shob skinuti yihnyu vladu Zgidno z Apollodorom shob pomstitisya Zevsovi za uv yaznennya titaniv u Tartari Geya narodila gigantiv dala yim cilyushe zillya sho oberigalo vid nebesnih stril i voni rozpochali borotbu za vladu nad svitom Giganti kidali na Olimp ulamki skel i pidpaleni dereva z Kampaniyi Arkadiyi Fessaliyi tosho Zhorstoka borotba bogiv z gigantami gigantomahiya trivala dovgo Olimpijci peremogli tilki todi koli na dopomogu yim prijshli kiklopi gekatonhejri i Gerakl Deyaki giganti viyavilisya pohovanimi pid vulkanichnimi ostrovami napriklad Enkelad pid Siciliyeyu Polibot pid Kosom Pohodzhennya Nazva gigant oznachaye narodzhenij zemleyu i Teogoniya Gesioda vkazuye na ce chitko oskilki giganti ye nashadkami Geyi bogini Zemli Za slovami Gesioda Geya narodila bagato ditej Uranu pershe pokolinnya skladalosya titaniv ciklopiv ta gekatonhejriv Prote Uran nenavidiv svoyih ditej i shojno voni narodilisya vin uv yazniv yih vseredini Geyi zavdavshi yij bagato strazhdan Geya zrobila nezlamnij serp yakij viddala Kronu najmolodshomu zi svoyih siniv titaniv i shovala jogo imovirno vse she v tili Geyi shob chekati v zasidci I koli Uran prijshov do Geyi Kron kastruvav svogo batka kapli krovi sho hlinuli yih otrimala Geya i tilki koli pori roku stali ruhatisya po krugu vona narodila velikih gigantiv Z cih samih krapel krovi takozh pohodyat eriniyi Furiyi ta meliadi nimfi yasena a vidrizani genitaliyi Urana sho vpali v more utvorili bilu pinu z yakoyi virosla Afrodita Mifograf Apollodor takozh vvazhav sho giganti ye nashadkami Geyi ta Urana hocha vin ne vkazuye zhodnoyi zgadki pro kastraciye Urana natomist Geya bula rozdratovana cherez Titaniv porodila gigantiv U Odisseyi Gomera ye tri korotki zgadki pro gigantiv hocha ne zovsim tochno sho Gomer i Gesiod rozumili cej termin yak odne j te same V Gomera giganti buli sered predkiv fayakiv narodu z yakim zustrivsya Odissej Piznishe v Odisseyi Alkinoj govorit sho fayaki yak i ciklopi ta giganti ye blizkimi rodichami bogiv Odissej opisuye lestrigoniv inshij narod yakij Odissej zustriv pid chas svoyih podorozhej bilshe shozhimi na gigantiv nizh na lyudej Pavsanij geograf 2 go stolittya nashoyi eri komentuvav ci ryadki Odisseyi zaznachayuchi sho dlya Gomera giganti buli narodom smertnih lyudej Lirik VI V stolittya do nashoyi eri Vakhilid nazivav veletniv sinami zemli Piznishe termin gegenej narodzhenij na zemli stav poshirenim epitetom gigantiv Latinskij pismennik pershogo stolittya Gigin vkazav sho veletni ye nashadkami Geyi ta Tartara inshogo pervisnogo greckogo bozhestva Gigantomahiya Najdetalnishe opisanoyu bozhestvennoyu borotboyu v greckij mifologiyi bula gigantomahiya bitva mizh veletnyami ta olimpijskimi bogami za verhovenstvo u vsesviti Veletni vidomi nasampered zavdyaki cij bitvi i pro yiyi vazhlivist dlya greckoyi kulturi svidchit chaste zobrazhennya gigantomahiyi v greckomu mistectvi Ranni dzherela Zgadki pro gigantomahiyu v arhayichnih dzherelah ridkisni Ni Gomer ni Gesiod nichogo ne zgaduyut pro bitvu veletniv z bogami Zauvazhennya Gomera pro te sho Evrimedont prinis znishennya svoyemu nedobrozichlivomu narodu mozhlivo ye posilannyam na gigantomahiyu a zauvazhennya Gesioda pro te sho Gerakl vikonav veliku robotu sered bezsmertnih ye jmovirno vkazivkoyu na te sho Gerakl vidigrav virishalnu rol v peremozi bogiv nad gigantami Gesiodovij Katalog zhinok abo Eoyi zgaduye Gerakla yakij ubiv samovpevnenih gigantiv Insha jmovirna zgadka pro Gigantomahiyu v Katalozi zhinok vkazuye sho Zevs stvoriv Gerakla yak zahisnika bogiv i lyudej Ye oznaki togo sho mogla isnuvati vtrachena epichna poema Gigantomahiya yaka rozpovidala pro vijnu Teogoniya Gesioda stverdzhuye sho muzi ospivuvali gigantiv a poet shostogo stolittya do nashoyi eri Ksenofan zgaduye gigantomahiyu yak temu yaku slid unikati za stolom Inshi mozhlivi arhayichni dzherela vklyuchayut lirichnih poetiv Alkmana ta Ibika shostogo stolittya Lirichnij poet kincya shostogo pochatku p yatogo stolittya do nashoyi eri Pindar navodit deyaki z najranishih podrobic bitvi mizh gigantami ta olimpijcyami Tijresij peredrikaye sho Gerakl ub ye gigantiv Vin nazivaye Gerakla ti toj hto pidkoriv veletniv i Porfirion yakogo vin nazivaye carem gigantiv buv peremozhenij lukom Apollona Geroj Evripida strilyaye v gigantiv strilami a jogo Jon u hori opisuye zobrazhennya gigantomahiyi v hrami Apollona v Delfah kincya shostogo stolittya de Afina boretsya z gigantskim Enceladom svoyim shitom gorgoni Zevs spalyuye veletnya Mimasa svoyim mogutnim gromom palayuchim z oboh kinciv a Dionis vbivaye bezimennogo veletnya svoyim posohom z plyusha Avtor pochatku 3 stolittya do nashoyi eri Apollonij Rodoskij korotko opisuye vipadok koli bog soncya Gelios pidvozit Gefesta visnazhenogo bitvoyu u Flegri na svoyij kolisnici Apollodor Najdokladnishij opis gigantomahiyi nayavnij u mifografa Apollodora pershogo chi drugogo stolittya nashoyi eri Zhodne z pershih dzherel ne povidomlyaye pro prichini vijni Apollodor zgaduye pro kradizhku hudobi Geliosa Alkioneyem i takozh pripuskaye pomstu materi yak motiv vijni kazhuchi sho Geya narodila veletniv cherez svij gniv za titaniv yaki buli peremozheni i uv yazneni olimpijcyami Bulo proroctvo sho veletniv bogi ne zmozhut ubiti samotuzhki ale yih mozhna vbiti za dopomogi smertnogo Pochuvshi ce Geya shukala pevnu roslinu farmakon yaka b zahishala veletniv Persh nizh Geya chi htos inshij mig znajti cyu roslinu Zevs zaboroniv Eos bogini svitanku Seleni bogini misyacyu ta Geliosu bogu soncya svititi sam zibrav vsyu cyu roslinnist a potim zmusiv Afinu viklikati Gerakla Za slovami Apollodora Alkionej i Porfirion buli dvoma najsilnishimi veletnyami Gerakl zastreliv Alkineya yakij vpav na zemlyu ale potim ozhiv bo Alkinej buv bezsmertnim u mezhah svoyeyi ridnoyi zemli Tozh Gerakl za poradoyu Afini vityag jogo za mezhi tiyeyi zemli de potim Alkionej pomer Porfirion napav na Gerakla i Geru ale Zevs vraziv Porfiriona svoyim gromom i Gerakl ubiv jogo striloyu Inshi giganti ta yihni doli zgaduyutsya Apollodorom Efialt buv osliplenij striloyu Apollona v live oko i she odniyeyu striloyu Gerakla v prave Evrit buv ubitij Dionisom jogo posohom Klitij Gekatoyu yiyi smoloskipami a Mimas Gefestom iskrami rozzharenogo metalu z jogo kuzni Afina rozgromila Encelada pid ostrovom Siciliya i zderla shkuru z Pallasa vikoristovuyuchi jogo shkiru yak shit Posejdon vidlamav shmatok ostrova Kos pid nazvoyu Nisiros i kinuv jogo na Polibota Strabon takozh rozpovidaye istoriyu pro Polibota pohovanogo pid Nisirosom ale dodaye sho Polibot lezhit pid Kosom Germes odyagnenij v sholom Ayida vbiv Ipolita Artemida vbila Grationa a mojri bogini doli ubili Agriya j Toasa bronzovimi palicyami Reshta veletniv buli znisheni gromami kinutimi Zevsom prichomu kozhen gigant buv dobitij strilami Gerakla yak vimagalo proroctvo Traktuvannya obrazuMif pro borotbu gigantiv z bogami ye sproboyu poyasniti vulkanichnu diyalnist Zemli ta peremogu olimpijskoyi religiyi nad kultami dogreckoyi dobi V ellinistichnu epohu peremogu olimpijskih bogiv nad gigantami stali vvazhati za zvityagu svitla j dobra nad temryavoyu j varvarstvom Gigantiv davno pochali zmishuvati z titanami a piznishe z inshimi strahitlivimi veletnyami gekatonhejrami Aloadami Tifonom U mistectvi gigantiv zobrazhuyut u viglyadi geroyiv veletniv abo zmiyenogih istot sho kidayut skeli U suchasnij movi gigant veleten PrimitkiHard p 86 25 listopada 2021 u Wayback Machine Gantz p 16 Merry Homer s Odyssey 7 59 25 listopada 2021 u Wayback Machine Douglas Harper mentions that a origin has also been proposed giant 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Hesiod Theogony 132 153 28 grudnya 2021 u Wayback Machine Hesiod Theogony 154 175 25 listopada 2021 u Wayback Machine Gantz p 10 Hesiod Theogony 176 ff 25 listopada 2021 u Wayback Machine Apollodorus 1 6 1 23 lipnya 2021 u Wayback Machine Hansen p 178 Gantz p 446 Ogden p 82 n 74 says that the Odyssey s Giants stand a little outside the remainder of the tradition in so far as they are ethnologized into a wild arrogant and doomed race formerly presided over by a king Eurymedon Hanfmann 1937 p 175 sees in the conflicting descriptions of Homer and Hesiod two different local traditions Homer Odyssey 7 56 63 25 listopada 2021 u Wayback Machine and Acusilaus make the Phaiakians like the Giants offspring of the castration of Uranus Gantz p 16 Homer Odyssey 7 199 207 25 listopada 2021 u Wayback Machine Homer Odyssey 10 119 120 25 listopada 2021 u Wayback Machine Pausanias 8 29 1 4 25 listopada 2021 u Wayback Machine Smith William Gigantes 25 listopada 2021 u Wayback Machine and Hanfmann 1992 s v Giants following Pausanias both assert that for Homer the Giants were a savage race of men For the mythographer Diodorus Siculus the Giants were also a race of men see 4 21 5 Gantz p 449 15 63 25 listopada 2021 u Wayback Machine Castriota pp 233 234 Gegeneis 27 listopada 2020 u Wayback Machine Brills New Pauly Crusius p 93 Batrachomyomachia 7 pp 542 543 1058 25 listopada 2021 u Wayback Machine Euripides The Phoenician Women 1131 25 listopada 2021 u Wayback Machine Lycophron Alexandra 127 pp 504 505 1408 pp 610 611 Hyginus Preface 28 chervnya 2011 u Wayback Machine Latin Arhivovano 25 listopada 2021 u Wayback Machine Gantz p 15 For a survey of literary sources see Gantz pp 445 450 Vian and Moore 1988 pp 191 196 Gantz p 446 A scholion to Odyssey 7 59 asserts that Homer does not know that the Giants fought against the gods Gantz p 447 Hesiod fragment 43a 65 MW see Most 2007 p 143 Gantz p 446 says that this line with no link to what precedes or follows might easily be an interpolation Hesiod fragment 195 28 29 MW Most 2007 p 5 Gantz p 446 Hesiod Theogony 50 52 25 listopada 2021 u Wayback Machine 1 21 Lesher pp 12 13 25 listopada 2021 u Wayback Machine Gantz p 446 Wilkinson pp 141 142 Gantz p 447 Pindar Nemean 7 90 15 listopada 2021 u Wayback Machine Pindar Nemean 1 67 69 25 listopada 2021 u Wayback Machine Euripides Heracles 177 180 25 listopada 2021 u Wayback Machine Gantz p 448 Euripides Ion 205 218 25 listopada 2021 u Wayback Machine Apollonij Rodoskij Argonavtika 3 221 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine Tripp p 252 Apollodorus 1 6 1 2 23 lipnya 2021 u Wayback Machine Gantz pp 419 448 449 Scholia on Pindar Isthmian Odes 6 47 29 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Gantz p 449 Grimal p 171 Tripp p 251 The late 4th century AD Latin poet Claudian expands on this notion in his Gigantomachia 1 35 pp 280 283 with Gaia jealous of the heavenly kingdoms and in pity for the ceasless woes of the Titans 1 2 gave birth to the Giants urging them to war saying Up army of avengers the hour is come at last free the Titans from their chains defend your mother 27 28 Compare with Pindar Nemean 1 67 69 25 listopada 2021 u Wayback Machine mentioned above where prophesies that Heracles will aid the gods in their battle with the Giants Antaeus another offspring of Gaia who was an opponent of Heracles was immortal as long as he was in contact with the earth Heracles killed Antaeus by crushing him while holding him off the ground For Pindar Hearacles battle with Alcyoneus whom he calls a herdsman and the Gigantomachy were separate events see Isthmian 6 30 35 25 listopada 2021 u Wayback Machine Nemean 4 24 30 25 listopada 2021 u Wayback Machine As noted above Pindar has Apollo kill Porphyrion As noted above Euripides has Zeus kill Mimas other accounts have Mimas killed by Ares Apollonius of Rhodes Argonautica 3 1225 7 pp 276 277 Klavdian Gigantomahiya 85 91 pp 286 287 10 5 16 25 listopada 2021 u Wayback Machine The mention of a millstone in the poem fragment by Alcman mentioned above may be an early reference to the island of Nisyros see Hanfmann 1937 pp 476 Vian and Moore 1988 p 192 DzherelaGesiod i jogo tvori Teogoniya Pohodzhennya bogiv Franko Ivan Zibrannya tvoriv U 50 t T 8 Kiyiv 1977 S 314 342 Uran Slovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 s PosilannyaGiganti VUE Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Giganti