Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гесіо́д (грец. Ἡσίοδος; кінець VIII — початок VII ст. до н.е.) — перший відомий на ім'я давньогрецький поет, засновник дидактичного епосу, рапсод. З V ст. до н. е. історики сперечаються про те, хто був першим — Гесіод чи Гомер. Але якщо Гомер напівлегендарний, то Гесіод — цілком історична особа. Гесіод виступає як пророк, «покликаний» музами провіщати істину, перший у грецькій поезії визначає себе як особистість і називає своє ім'я. Автор «Теогонії».
| Гесіод | |
|---|---|
| дав.-гр. Ἡσίοδος | |
 | |
| Народився | 776 до н. е. Кими Еолідські, Ізмір (іл), Туреччина |
| Помер | невідомо d, Греція |
| Країна | Кими Еолідські |
| Діяльність | поет, письменник, рапсод, міфограф |
| Знання мов | давньогрецька[3] |
| Жанр | поезія |
| Magnum opus | Теогонія, Роботи і дні і d |
| Брати, сестри | d |
| |
Біографія
Гесіод народився, за його власними свідченнями, у містечку Аскра, неподалік від Фів, біля підніжжя гори Гелікон (Беотія), куди його батько перебрався з Кіми (Еоліда, Мала Азія). Час життя Гесіода визначити неможливо за браком точних відомостей. Але, найімовірніше, він жив наприкінці VIII і на початку VII ст. до н. е., хоча дехто з учених і припускає, що Гесіод міг бути молодшим сучасником Гомера. Як розповідає сам поет у своїх творах, батько його був мореплавцем, але через деякий час мусив відмовитися від цієї небезпечної професії, придбав шматок землі в малопридатній для сільськогосподарської праці Беотії (одна з центральних областей Греції з головним містом Фіви), збудував хатину. З дитинства Гесіод допомагав батькові хазяйнувати, випасав його невеличку отару овець біля гори Гелікон. Після смерті батька Гесіод з молодшим братом Персом поділили його спадщину. Гесіод продовжував господарювати і нажив певних статків. Інакше сталося з Персом. Він виявився людиною легковажною і швидко розтринькав усе, що отримав у спадок. До того ж, ще й підкупив нечесних суддів і відібрав у брата значну частину його батьківщини. Цей учинок дуже образив його, і коли Перс звернувся за допомогою до Гесіода, той вирішив допомогти братові, але не матеріально, а… у формі моральних повчань. Для цього він і створив свою дидактичну поему «Роботи й дні». Мабуть, перед цим поет склав велику поему «Теогонія» («Походження богів»), від якої збереглася лише початкова частина (трохи більше ніж тисяча рядків). Традиційно прославивши спочатку Муз («Музи навчили мене незрівнянні заспівувать гімни»), Гесіод розповідає, як із безодні Хаосу постають Гея (Земля), підземне царство Тартар, сила любові (Ерот). Від Геї народжується Уран (Небо), Ереб (Пітьма) і Ніч, а від Ночі — Ефір і День. Від союзу Урана та Геї з'являються титани, яких очолює могутній Крон, батько Зевса. Далі Гесіод розповідає про народження інших богів, боротьбу Зевса з Кроном, якого Зевс скидає з трону в Тартар і стає володарем землі та небес, про війну з титанами тощо. Інколи поет обмежується простим переліком імен богів, що народжувалися, але часом створює цікаві та складніші в художньому плані картини — такі, як покарання Кроном свого батька Урана, врятування Реєю сина Зевса, боротьба Зевса з титанами, з потворним велетом-драконом Тіфоном, подвійний обман Зевса хитрим Прометеем. На жаль, основна частина «Теогонії», що давала повний родовід богів і героїв, до наших днів не дійшла.
Творчість
Під іменем Гесіода збереглися три невеликі поеми, написані гекзаметром на епічному іонійському діалекті. Як свідчить у пролозі до «Теогонії» сам Гесіод, на творчість його надихнули Музи: вони з'явилися йому, коли він випасав овець, і звеліли говорити від їхнього імені. У «Роботах і днях» наполегливо рекомендується присвятити життя чесній праці, що супроводжується практичними порадами по землеробству, мореплаванню, а також моральними настановами і міфами. «Теогонія» (тобто «Родовід богів») — відважна спроба систематизації різних міфів про походження богів і їх нащадків. Історична концепція Гесіода виражена в легенді про п'ять поколінь людей: золоте, срібне, бронзове, героїчне й залізне. У «Щиті Геракла» Гесіод, треба думати, збирався описати похід героя проти Кікна (який грабував прочан, що несли у Дельфи десятину), однак на ділі значну частину поеми зайняв опис щита Геракла, мабуть, у наслідування знаменитому щитові Ахіллеса в Іліаді.
Багато дослідників схиляються до думки, що за Гесіодом, як і за Гомером, стоїть довга поетична традиція. Жителі материкової Греції, до числа яких належав Гесіод, зважилися кинути виклик творцям епосу іонійцям. Очевидно, гордість за рідну школу породила абсолютно неможливу з хронологічної точки зору легенду про перемогу, здобуту Гесіодом над Гомером у поетичному змаганні. Так, за античними переказами, Гесіод, буцімто, виграв у Гомера поетичне змагання, яке відбулося на народному святі в місті Халкіди. Спочатку, начебто, виявилося, що обидва поети мали рівновеликий поетичний хист, і Гомер навіть трохи перевершував Гесіода. Проте після непростої наради судді вирішили віддати перемогу не Гомеру, а Гесіодові. І зовсім не з тієї причини, що той перевершував суперника своїм поетичним хистом, а тому, що "Гомер оспівує війну, а Гесіод — мирну працю, Гомер навчає вбивства та руйнування, а Гесіод — творіння та справедливості. То хто ж достойніший? (М. Гаспаров). Звісно, це один із численних античних анекдотів, адже між Гомером (якщо він узагалі існував) і Гесіодом пролягла дистанція приблизно в століття. Але тут більше важить не стільки фактична достеменність, скільки система життєвих цінностей і пріоритетів еллінів, які вважали, що достойнішою схвалення є не поетизація війни, а оспівування мирної праці людини. Гесіод протиставляє свою поезію героїчному епосові як тверезу «правду» красивій «неправді», тут немає того дещо іронічного ставлення до богів, яке ми знаходимо у Гомера.
Гесіод створив школу, де розроблявся генеалогічний та дидактичний епос, поки ці теми не стали набутком наукової й філософоської прози. Проте і в пізніший час твори Гесіода високо цінувалися і щоразу, коли в античній літературі відроджувався дидактичний епос, він волів зв'язати себе з традиціями поезії Гесіода.
Збережені твори
«Теогонія» («Походження про богів») (Θεογονια) — спроба об'єднати в послідовну систему міфи про початок світу, походження богів (усього їх перераховано бл. 300) і героїв. Від цієї поеми залишилася лише початкова частина (трохи бльше тисячі рядків). Перші божества — це Хаос, Гея та Ерос. Хаос породжує Ереб (Морок) і Ніч, а від них виникає Ефір (Світло) і День. Гея породжує Урана (Небо), Ереб (Пітьма)і Ніч, а від Ночі — Ефір і День, Гори й Понт (Море), тобто первинні природні сили, а потім, вже в союзі з Ураном, вона дає життя дванадцятьом Титанам, яких очолює могутній Крон, трьом Кіклопам і трьом Гекатонхейрам (Сторуким). Уран залишається верховним владикою доти, доки його не скидає власний син-титан Кронос, який разом зі своєю дружиною Реєю дає початок новій династії. Серед нащадків Кроноса згадуються, зокрема, Деметра, Гера, Аїд, Посейдон і Зевс. Зевс скидає Кроноса, після чого, вступаючи в шлюб з різними богинями, породжує третє покоління богів. Цей перелік завершується списком богинь, які стали чоловіками смертних, і дітей, породжених від цих шлюбів. На жаль, основна частина «Теогонії», що давала повний родовід богів і героїв, до наших днів не дійшла. Але вона була б цінним свідченням про ранню систему міфологічних уявлень греків, бо пізніші перекази або задки про ці міфи зазнали значних змін чи переробок.
«Каталог жінок», ймовірно, уже після Гесіода була приєднана до «Теогонії» поема «Еойя» (перелік жінок, що народили дітей від богів). Від неї збереглися лише розрізнені фрагменти і доданий до «Теогонії» уривок, що мав з'єднати «Еойя» і «Теогонію» в єдине ціле.
«Роботи і дні» (Ἔργα καὶ Ἡμέραι) — найзначніший твір, дидактична поема, де описаний зворотний бік блискучого гомерівського суспільства: напружена праця селян і їхніх сподівань на правосуддя і справедливість.
Цікавою є творча історія поеми «Роботи і дні». Гесіод мав підступного легковажного брата Перса, удвох із яким після смерті батька вони мали успадкувати по половині батькової землі. Проте Перс підкупив суддів і відібрав у Гесіода більшу частину батьківщини, яку негайно пустив за вітром. Через певний час ситуація повторилася, і через хабарництво суддів Гесіод позбувся ще однієї частини своєї законної спадщини, до того ж, Перс ще й погрожував повторити своє крутійство. І Гесіод вирішив оформити свої повчання шалапутному братові у вигляді дидактичної поеми. А оскільки поет постраждав через продажність суддів і можновладців, то в його творі поруч із постійними повчальними звертаннями до Перса явно відчутне вкрай негативне ставлення суддів-хабарників і можновладців — «дармоїдів», оскільки вони не заробляють собі на прожиток чесною працею, а проїдають надбане іншими.
Закликавши Муз і Зевса на допомогу, Гесіод переконує брата Перса, котрий відняв у нього частину законної спадщини, не давати волі честолюбству, що доводить до гріха. Щоб життя склалося, людина має працювати. Роботи і турботи — така доля людини відтоді, як Зевс створив Пандору. Людська натура псується день у день, з часів Золотої доби і до нинішньої жорстокої Залізної доби. Ця частина поеми завершується закликом дотримуватися справедливості і кількома практичними порадами щодо гідного людини способу життя. Потім йдуть рекомендації з землеробства, о́рання, сівби, жнивування, сільськогосподарському обладнання, зимових і літніх робіт, деякі вказівки щодо мореплавання і кращої пори для нього, а також поради тим, хто бере шлюб. Поема завершується вказівкою сприятливих і несприятливих днів і ще одним закликом до чесної праці.
Поему «Роботи й дні» можна умовно розбити на чотири частини.
У першій Гесіод після звернення до брата розповідає йому кілька притч і одну байку, мораль яких — у світі панують несправедливість, неправда і людські справи на землі безперервно гіршають.
Друга історія — це легенда про зловісну й хитру Пандору, жінку, створену й оживлену богами і послану Зевсом на землю як покарання людям за вчинений Прометеєм злочин — викрадення з неба вогню і передання його смертним.
Третя оповідана Гесіодом легенда торкається проблеми зміни людських поколінь.
У заключній, четвертій, частині поеми розгортається тема, пов'язана з другою половиною назви — «Дні». Посилаючись на судження народу, Гесіод перелічує дні, щасливі й нещасливі для початку тієї чи іншої роботи.
Втрачені твори
У стародавності Гесіоду приписувалися й інші поеми (майже повністю втрачені), у тому числі
- «Каталог жінок» (або «Еойя»), залишилися фрагменти;
- «Наставляння Хірона»;
- «Великі роботи» (імовірно, продовження «Робіт і днів»);
- «Орнітомантія» (тобто «Птаховорожіння»);
- «Меланподія» (можливо, перерахування ясновидців і віщунів).
Усе це здебільшого твори дидактичного характеру або перерахування, вони могли бути складені також і спадкоємцями Гесіода в беотійській поетичній школі.
Див. також
- 8550 Гесіод — астероїд, названий на честь поета.
Джерела
- Іван Франко. Ораторія ТЕОГОНІЯ(галіс.)
- Ковбасенко Ю.І «Антична література: навч.посіб.»/ — 2-ге вид., розшир. та доповн. — К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2012. — 248 с.
- В. І. Пащенко, Н. І. Пащенко «Антична література»
Література
- Гесіод // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Гесіод. Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла. Київ: Апріорі, 2018. 136 с.
Посилання
- Гесіод // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 377. — .
- Гесіод // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гесіод |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гесіод
- Гесіод. Біографія [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- Гесіод на сайті Ae-lib. [ 16 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Гезиод // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIII. — С. 238.
- Любкер Ф. Κύμη // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 364.
- CONOR.Sl
- Любкер Ф. Hesiodus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 622–623.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gesio d grec Ἡsiodos kinec VIII pochatok VII st do n e pershij vidomij na im ya davnogreckij poet zasnovnik didaktichnogo eposu rapsod Z V st do n e istoriki sperechayutsya pro te hto buv pershim Gesiod chi Gomer Ale yaksho Gomer napivlegendarnij to Gesiod cilkom istorichna osoba Gesiod vistupaye yak prorok poklikanij muzami provishati istinu pershij u greckij poeziyi viznachaye sebe yak osobistist i nazivaye svoye im ya Avtor Teogoniyi Gesioddav gr ἩsiodosNarodivsya 776 do n e Kimi Eolidski Izmir il TurechchinaPomer nevidomo d GreciyaKrayina Kimi EolidskiDiyalnist poet pismennik rapsod mifografZnannya mov davnogrecka 3 Zhanr poeziyaMagnum opus Teogoniya Roboti i dni i dBrati sestri dRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiSkulptura golovi Gesioda II st BiografiyaGesiod narodivsya za jogo vlasnimi svidchennyami u mistechku Askra nepodalik vid Fiv bilya pidnizhzhya gori Gelikon Beotiya kudi jogo batko perebravsya z Kimi Eolida Mala Aziya Chas zhittya Gesioda viznachiti nemozhlivo za brakom tochnih vidomostej Ale najimovirnishe vin zhiv naprikinci VIII i na pochatku VII st do n e hocha dehto z uchenih i pripuskaye sho Gesiod mig buti molodshim suchasnikom Gomera Yak rozpovidaye sam poet u svoyih tvorah batko jogo buv moreplavcem ale cherez deyakij chas musiv vidmovitisya vid ciyeyi nebezpechnoyi profesiyi pridbav shmatok zemli v malopridatnij dlya silskogospodarskoyi praci Beotiyi odna z centralnih oblastej Greciyi z golovnim mistom Fivi zbuduvav hatinu Z ditinstva Gesiod dopomagav batkovi hazyajnuvati vipasav jogo nevelichku otaru ovec bilya gori Gelikon Pislya smerti batka Gesiod z molodshim bratom Persom podilili jogo spadshinu Gesiod prodovzhuvav gospodaryuvati i nazhiv pevnih statkiv Inakshe stalosya z Persom Vin viyavivsya lyudinoyu legkovazhnoyu i shvidko roztrinkav use sho otrimav u spadok Do togo zh she j pidkupiv nechesnih suddiv i vidibrav u brata znachnu chastinu jogo batkivshini Cej uchinok duzhe obraziv jogo i koli Pers zvernuvsya za dopomogoyu do Gesioda toj virishiv dopomogti bratovi ale ne materialno a u formi moralnih povchan Dlya cogo vin i stvoriv svoyu didaktichnu poemu Roboti j dni Mabut pered cim poet sklav veliku poemu Teogoniya Pohodzhennya bogiv vid yakoyi zbereglasya lishe pochatkova chastina trohi bilshe nizh tisyacha ryadkiv Tradicijno proslavivshi spochatku Muz Muzi navchili mene nezrivnyanni zaspivuvat gimni Gesiod rozpovidaye yak iz bezodni Haosu postayut Geya Zemlya pidzemne carstvo Tartar sila lyubovi Erot Vid Geyi narodzhuyetsya Uran Nebo Ereb Pitma i Nich a vid Nochi Efir i Den Vid soyuzu Urana ta Geyi z yavlyayutsya titani yakih ocholyuye mogutnij Kron batko Zevsa Dali Gesiod rozpovidaye pro narodzhennya inshih bogiv borotbu Zevsa z Kronom yakogo Zevs skidaye z tronu v Tartar i staye volodarem zemli ta nebes pro vijnu z titanami tosho Inkoli poet obmezhuyetsya prostim perelikom imen bogiv sho narodzhuvalisya ale chasom stvoryuye cikavi ta skladnishi v hudozhnomu plani kartini taki yak pokarannya Kronom svogo batka Urana vryatuvannya Reyeyu sina Zevsa borotba Zevsa z titanami z potvornim veletom drakonom Tifonom podvijnij obman Zevsa hitrim Prometeem Na zhal osnovna chastina Teogoniyi sho davala povnij rodovid bogiv i geroyiv do nashih dniv ne dijshla TvorchistPid imenem Gesioda zbereglisya tri neveliki poemi napisani gekzametrom na epichnomu ionijskomu dialekti Yak svidchit u prolozi do Teogoniyi sam Gesiod na tvorchist jogo nadihnuli Muzi voni z yavilisya jomu koli vin vipasav ovec i zvelili govoriti vid yihnogo imeni U Robotah i dnyah napoleglivo rekomenduyetsya prisvyatiti zhittya chesnij praci sho suprovodzhuyetsya praktichnimi poradami po zemlerobstvu moreplavannyu a takozh moralnimi nastanovami i mifami Teogoniya tobto Rodovid bogiv vidvazhna sproba sistematizaciyi riznih mifiv pro pohodzhennya bogiv i yih nashadkiv Istorichna koncepciya Gesioda virazhena v legendi pro p yat pokolin lyudej zolote sribne bronzove geroyichne j zalizne U Shiti Gerakla Gesiod treba dumati zbiravsya opisati pohid geroya proti Kikna yakij grabuvav prochan sho nesli u Delfi desyatinu odnak na dili znachnu chastinu poemi zajnyav opis shita Gerakla mabut u nasliduvannya znamenitomu shitovi Ahillesa v Iliadi Bagato doslidnikiv shilyayutsya do dumki sho za Gesiodom yak i za Gomerom stoyit dovga poetichna tradiciya Zhiteli materikovoyi Greciyi do chisla yakih nalezhav Gesiod zvazhilisya kinuti viklik tvorcyam eposu ionijcyam Ochevidno gordist za ridnu shkolu porodila absolyutno nemozhlivu z hronologichnoyi tochki zoru legendu pro peremogu zdobutu Gesiodom nad Gomerom u poetichnomu zmaganni Tak za antichnimi perekazami Gesiod bucimto vigrav u Gomera poetichne zmagannya yake vidbulosya na narodnomu svyati v misti Halkidi Spochatku nachebto viyavilosya sho obidva poeti mali rivnovelikij poetichnij hist i Gomer navit trohi perevershuvav Gesioda Prote pislya neprostoyi naradi suddi virishili viddati peremogu ne Gomeru a Gesiodovi I zovsim ne z tiyeyi prichini sho toj perevershuvav supernika svoyim poetichnim histom a tomu sho Gomer ospivuye vijnu a Gesiod mirnu pracyu Gomer navchaye vbivstva ta rujnuvannya a Gesiod tvorinnya ta spravedlivosti To hto zh dostojnishij M Gasparov Zvisno ce odin iz chislennih antichnih anekdotiv adzhe mizh Gomerom yaksho vin uzagali isnuvav i Gesiodom prolyagla distanciya priblizno v stolittya Ale tut bilshe vazhit ne stilki faktichna dostemennist skilki sistema zhittyevih cinnostej i prioritetiv elliniv yaki vvazhali sho dostojnishoyu shvalennya ye ne poetizaciya vijni a ospivuvannya mirnoyi praci lyudini Gesiod protistavlyaye svoyu poeziyu geroyichnomu eposovi yak tverezu pravdu krasivij nepravdi tut nemaye togo desho ironichnogo stavlennya do bogiv yake mi znahodimo u Gomera Gesiod stvoriv shkolu de rozroblyavsya genealogichnij ta didaktichnij epos poki ci temi ne stali nabutkom naukovoyi j filosofoskoyi prozi Prote i v piznishij chas tvori Gesioda visoko cinuvalisya i shorazu koli v antichnij literaturi vidrodzhuvavsya didaktichnij epos vin voliv zv yazati sebe z tradiciyami poeziyi Gesioda Zberezheni tvori Rukopis Robit i dniv kopiya vikonana u XVI st na pergamenti Teogoniya Pohodzhennya pro bogiv 8eogonia sproba ob yednati v poslidovnu sistemu mifi pro pochatok svitu pohodzhennya bogiv usogo yih pererahovano bl 300 i geroyiv Vid ciyeyi poemi zalishilasya lishe pochatkova chastina trohi blshe tisyachi ryadkiv Pershi bozhestva ce Haos Geya ta Eros Haos porodzhuye Ereb Morok i Nich a vid nih vinikaye Efir Svitlo i Den Geya porodzhuye Urana Nebo Ereb Pitma i Nich a vid Nochi Efir i Den Gori j Pont More tobto pervinni prirodni sili a potim vzhe v soyuzi z Uranom vona daye zhittya dvanadcyatom Titanam yakih ocholyuye mogutnij Kron trom Kiklopam i trom Gekatonhejram Storukim Uran zalishayetsya verhovnim vladikoyu doti doki jogo ne skidaye vlasnij sin titan Kronos yakij razom zi svoyeyu druzhinoyu Reyeyu daye pochatok novij dinastiyi Sered nashadkiv Kronosa zgaduyutsya zokrema Demetra Gera Ayid Posejdon i Zevs Zevs skidaye Kronosa pislya chogo vstupayuchi v shlyub z riznimi boginyami porodzhuye tretye pokolinnya bogiv Cej perelik zavershuyetsya spiskom bogin yaki stali cholovikami smertnih i ditej porodzhenih vid cih shlyubiv Na zhal osnovna chastina Teogoniyi sho davala povnij rodovid bogiv i geroyiv do nashih dniv ne dijshla Ale vona bula b cinnim svidchennyam pro rannyu sistemu mifologichnih uyavlen grekiv bo piznishi perekazi abo zadki pro ci mifi zaznali znachnih zmin chi pererobok Katalog zhinok jmovirno uzhe pislya Gesioda bula priyednana do Teogoniyi poema Eojya perelik zhinok sho narodili ditej vid bogiv Vid neyi zbereglisya lishe rozrizneni fragmenti i dodanij do Teogoniyi urivok sho mav z yednati Eojya i Teogoniyu v yedine cile Roboti i dni Ἔrga kaὶ Ἡmerai najznachnishij tvir didaktichna poema de opisanij zvorotnij bik bliskuchogo gomerivskogo suspilstva napruzhena pracya selyan i yihnih spodivan na pravosuddya i spravedlivist Gesiod i muza 1891 Kartina Gyustava Moro Cikavoyu ye tvorcha istoriya poemi Roboti i dni Gesiod mav pidstupnogo legkovazhnogo brata Persa udvoh iz yakim pislya smerti batka voni mali uspadkuvati po polovini batkovoyi zemli Prote Pers pidkupiv suddiv i vidibrav u Gesioda bilshu chastinu batkivshini yaku negajno pustiv za vitrom Cherez pevnij chas situaciya povtorilasya i cherez habarnictvo suddiv Gesiod pozbuvsya she odniyeyi chastini svoyeyi zakonnoyi spadshini do togo zh Pers she j pogrozhuvav povtoriti svoye krutijstvo I Gesiod virishiv oformiti svoyi povchannya shalaputnomu bratovi u viglyadi didaktichnoyi poemi A oskilki poet postrazhdav cherez prodazhnist suddiv i mozhnovladciv to v jogo tvori poruch iz postijnimi povchalnimi zvertannyami do Persa yavno vidchutne vkraj negativne stavlennya suddiv habarnikiv i mozhnovladciv darmoyidiv oskilki voni ne zaroblyayut sobi na prozhitok chesnoyu praceyu a proyidayut nadbane inshimi Zaklikavshi Muz i Zevsa na dopomogu Gesiod perekonuye brata Persa kotrij vidnyav u nogo chastinu zakonnoyi spadshini ne davati voli chestolyubstvu sho dovodit do griha Shob zhittya sklalosya lyudina maye pracyuvati Roboti i turboti taka dolya lyudini vidtodi yak Zevs stvoriv Pandoru Lyudska natura psuyetsya den u den z chasiv Zolotoyi dobi i do ninishnoyi zhorstokoyi Zaliznoyi dobi Cya chastina poemi zavershuyetsya zaklikom dotrimuvatisya spravedlivosti i kilkoma praktichnimi poradami shodo gidnogo lyudini sposobu zhittya Potim jdut rekomendaciyi z zemlerobstva o rannya sivbi zhnivuvannya silskogospodarskomu obladnannya zimovih i litnih robit deyaki vkazivki shodo moreplavannya i krashoyi pori dlya nogo a takozh poradi tim hto bere shlyub Poema zavershuyetsya vkazivkoyu spriyatlivih i nespriyatlivih dniv i she odnim zaklikom do chesnoyi praci Poemu Roboti j dni mozhna umovno rozbiti na chotiri chastini U pershij Gesiod pislya zvernennya do brata rozpovidaye jomu kilka pritch i odnu bajku moral yakih u sviti panuyut nespravedlivist nepravda i lyudski spravi na zemli bezperervno girshayut Druga istoriya ce legenda pro zlovisnu j hitru Pandoru zhinku stvorenu j ozhivlenu bogami i poslanu Zevsom na zemlyu yak pokarannya lyudyam za vchinenij Prometeyem zlochin vikradennya z neba vognyu i peredannya jogo smertnim Tretya opovidana Gesiodom legenda torkayetsya problemi zmini lyudskih pokolin U zaklyuchnij chetvertij chastini poemi rozgortayetsya tema pov yazana z drugoyu polovinoyu nazvi Dni Posilayuchis na sudzhennya narodu Gesiod perelichuye dni shaslivi j neshaslivi dlya pochatku tiyeyi chi inshoyi roboti Vtracheni tvori Hesiodi Ascraei quaecumque exstant 1701 U starodavnosti Gesiodu pripisuvalisya j inshi poemi majzhe povnistyu vtracheni u tomu chisli Katalog zhinok abo Eojya zalishilisya fragmenti Nastavlyannya Hirona Veliki roboti imovirno prodovzhennya Robit i dniv Ornitomantiya tobto Ptahovorozhinnya Melanpodiya mozhlivo pererahuvannya yasnovidciv i vishuniv Use ce zdebilshogo tvori didaktichnogo harakteru abo pererahuvannya voni mogli buti skladeni takozh i spadkoyemcyami Gesioda v beotijskij poetichnij shkoli Div takozh8550 Gesiod asteroyid nazvanij na chest poeta DzherelaIvan Franko Oratoriya TEOGONIYa galis Kovbasenko Yu I Antichna literatura navch posib 2 ge vid rozshir ta dopovn K Kiyivskij universitet imeni Borisa Grinchenka 2012 248 s V I Pashenko N I Pashenko Antichna literatura LiteraturaGesiod Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Gesiod Pohodzhennya bogiv Roboti i dni Shit Gerakla Kiyiv Apriori 2018 136 s PosilannyaGesiod Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 377 ISBN 966 692 578 8 Gesiod Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Gesiod Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gesiod Gesiod Biografiya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ukr Gesiod na sajti Ae lib 16 kvitnya 2015 u Wayback Machine Geziod Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1892 T VIII S 238 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892906d Track Q24393993d Track Q19908137 Lyubker F Kymh Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 364 d Track Q45189733d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q1459210d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q656 CONOR Sl d Track Q16744133 Lyubker F Hesiodus Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 622 623 d Track Q4249594d Track Q45274143d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210