Еоліда (грец. Αιολίδα) — населена переважно еолійцями грецька область на Егейському узбережжі Малої Азії на північ від річки Герм до Геллеспонту, особливо навколо Елайської, або Кімскої затоки.
Географія
Еолійці колонізували Троаду, прибережну частину Мізії та Лідії, а також прилеглі до Кімської затоки острови Лесбос та Тенедос. На півдні від їх земель лежала Іонія, на південний схід знаходилась Лідія, на сході тягнулась Мізія. Серед південноеолідських міст вирізнялись Кіма та Смірна.
Історія
Найдавнішим центром розселення еолійців була Східна Фессалія. Звідси наприкінці 2-го тисячоліття до н. е. почалася колонізація еолійцями решти частини Фессалії і Беотії, потім північно-західної частині Малої Азії (області, що одержала назву Еоліда) та прилеглих островів (Лесбос і Тенедос). Колонізація еолійцями малоазійського узбережжя, боротьба з місцевими племенами знайшли відображення в «Іліаді» Гомера.
Перша згадка про власне Еоліду також належить Гомеру, тут Одіссей зустрів Кіклопів, прибувши на острів . У 8 столітті до н. е. дванадцять міст Еоліди на узбережжі Лідії та Мізії та створили , або Додекаполіс. Посли Додекаполіса збиралися на мисі Кані на свято союзу — .
Починаючи з 546 до н.е. Еоліда перебувала під владою Креза, потім входила до складу імперії персів, пізніше належала до Афінського морського союзу, а з 404 до н. е. була знову завойована персами. Звільнена Александром Македонським, Еоліда належала Селевкідам, потім Пергамському царству і з 133 до н. е. — Стародавньому Риму.
Короткий опис Еоліди наведено у Геродота (I.149), який перераховує одинадцять міст еолійців у континентальній частині Малої Азії (Киму, що також називається Фріконідою, Лариси, Неон Тіхос, Темнос, Кіллу, Нотій, Егіроессу, Пітану, Егеї, Мирину та Грін) і відзначає, що спочатку їх було дванадцять (сакральне для греків число), але що дванадцяте місто — Смірна — було відібране у них іонійцями. Геродот згадує також «острівні міста» — п'ять на Лесбосі і одне на Тенедосі. Пліній Старший в «Природній Історії» згадує Еоліду під латинізовані назвою лат. Aeolis.
Еоліда належала Східній Римській імперії і залишалась під її владою до початку 1400 року, коли турки окупували малоазійський регіон.
Персоналії
- Гесіод — перший відомий на ім'я давньогрецький поет.
- — давньогрецький автроном, математик, географ.
- Андріск — самозваний правитель Македонії.
- Сапфо — давньогрецька поетеса, представниця монодичної пісенної лірики.
- Ефор — давньогрецький історик, згадується як один із «семи мудреців».
Примітки
- Большая советская энциклопедия[недоступне посилання з липня 2019]
- Реальный словарь классических древностей[недоступне посилання з липня 2019]
- Геродот. Історія, I.149-151
- Pliny the Elder, Naturalis Historia
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eolida grec Aiolida naselena perevazhno eolijcyami grecka oblast na Egejskomu uzberezhzhi Maloyi Aziyi na pivnich vid richki Germ do Gellespontu osoblivo navkolo Elajskoyi abo Kimskoyi zatoki Eolida na mapi Maloyi Aziyi Ruyini starodavnoyi Smirni Zapit Eoliya perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya GeografiyaEolijci kolonizuvali Troadu priberezhnu chastinu Miziyi ta Lidiyi a takozh prilegli do Kimskoyi zatoki ostrovi Lesbos ta Tenedos Na pivdni vid yih zemel lezhala Ioniya na pivdennij shid znahodilas Lidiya na shodi tyagnulas Miziya Sered pivdennoeolidskih mist viriznyalis Kima ta Smirna IstoriyaNajdavnishim centrom rozselennya eolijciv bula Shidna Fessaliya Zvidsi naprikinci 2 go tisyacholittya do n e pochalasya kolonizaciya eolijcyami reshti chastini Fessaliyi i Beotiyi potim pivnichno zahidnoyi chastini Maloyi Aziyi oblasti sho oderzhala nazvu Eolida ta prileglih ostroviv Lesbos i Tenedos Kolonizaciya eolijcyami maloazijskogo uzberezhzhya borotba z miscevimi plemenami znajshli vidobrazhennya v Iliadi Gomera Persha zgadka pro vlasne Eolidu takozh nalezhit Gomeru tut Odissej zustriv Kiklopiv pribuvshi na ostriv U 8 stolitti do n e dvanadcyat mist Eolidi na uzberezhzhi Lidiyi ta Miziyi ta stvorili abo Dodekapolis Posli Dodekapolisa zbiralisya na misi Kani na svyato soyuzu Pochinayuchi z 546 do n e Eolida perebuvala pid vladoyu Kreza potim vhodila do skladu imperiyi persiv piznishe nalezhala do Afinskogo morskogo soyuzu a z 404 do n e bula znovu zavojovana persami Zvilnena Aleksandrom Makedonskim Eolida nalezhala Selevkidam potim Pergamskomu carstvu i z 133 do n e Starodavnomu Rimu Korotkij opis Eolidi navedeno u Gerodota I 149 yakij pererahovuye odinadcyat mist eolijciv u kontinentalnij chastini Maloyi Aziyi Kimu sho takozh nazivayetsya Frikonidoyu Larisi Neon Tihos Temnos Killu Notij Egiroessu Pitanu Egeyi Mirinu ta Grin i vidznachaye sho spochatku yih bulo dvanadcyat sakralne dlya grekiv chislo ale sho dvanadcyate misto Smirna bulo vidibrane u nih ionijcyami Gerodot zgaduye takozh ostrivni mista p yat na Lesbosi i odne na Tenedosi Plinij Starshij v Prirodnij Istoriyi zgaduye Eolidu pid latinizovani nazvoyu lat Aeolis Eolida nalezhala Shidnij Rimskij imperiyi i zalishalas pid yiyi vladoyu do pochatku 1400 roku koli turki okupuvali maloazijskij region PersonaliyiGesiod pershij vidomij na im ya davnogreckij poet davnogreckij avtronom matematik geograf Andrisk samozvanij pravitel Makedoniyi Sapfo davnogrecka poetesa predstavnicya monodichnoyi pisennoyi liriki Efor davnogreckij istorik zgaduyetsya yak odin iz semi mudreciv PrimitkiBolshaya sovetskaya enciklopediya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Realnyj slovar klassicheskih drevnostej nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gerodot Istoriya I 149 151 Pliny the Elder Naturalis Historia