Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мінойська цивілізація цивілізація бронзової доби 3000 1000 роки до н е на острові Крит відкрита англійським археологом А

Мінойська таласократія

Мінойська цивілізація — цивілізація бронзової доби (3000 — 1000 роки до н. е.) на острові Крит, відкрита англійським археологом Артуром Евансом та названа ним за іменем міфологічного царя Міноса, який вважався сином Зевса. Центрами цивілізації були Кносс, Фест і Маллія. Вважається першою європейською цивілізацією.

Мінойська цивілізація
image
Участь у військовому конфлікті d
Названо на честь Мінос
Походить з Крит
Місце розташування Крит
Замінений на Мікенська цивілізація
Мова комунікації Мінойська мова
Час/дата початку і 20 століття до н. е.[1]
Час/дата закінчення
Частково збігається з Мікенська цивілізація і Кікладська цивілізація
Категорія мап на Вікісховищі d
image Мінойська цивілізація у Вікісховищі

Координати: 35°18′34″ пн. ш. 24°53′35″ сх. д. / 35.30972200002777583° пн. ш. 24.89333300002777705° сх. д. / 35.30972200002777583; 24.89333300002777705

 Історія Греції
image
Доісторична Греція
Егейська цивілізація
Західноанатолійська
Мінойська
Кікладська
Елладська
Мікенська
Стародавня Греція
Темні століття
Архаїчна Греція
Класична Греція
Елліністична Греція
Римська імперія
Римська Греція
Середньовічна Греція
Візантійська імперія
Латинократія
Османська Греція
Сучасна історія
Грецька революція
Грецьке королівство
Друга грецька республіка
Друга світова війна
Грецька держава (1941—1944)
(Окупація та Рух Опору)
Громадянська війна
Режим полковників
Третя Грецька Республіка

Евансу належить і традиційна хронологія мінойської цивілізації. За нею виділяють три періоди: ранній, близько 3000-2000 років до н. е.; середній, близько 2000—1580 років до н. е. і пізній, близько 1580—1100 років до н. е. Цивілізація загинула раптово, очевидно, через землетрус (див. Мінойське виверження) або війну. Збереглися руїни міст, палаців, некрополів, твори мистецтва: фрески, кераміка.

Найкращий у світі музей, присвячений мистецтву мінойської доби, — Археологічний музей Іракліону, який експонує артефакти з Кноссу, Маллії, Феста, (Агіа-Тріада).

Мінойська таласократія

Докладніше: Таласократія

Спочатку центри мінойської цивілізації були самостійними державами. Об'єднання Криту під владою єдиного царя приписують (Міносу Старому).

Після руйнування «старих палаців» на Криті близько почалася поступова експансія мінойців на узбережжя Егейського моря. Ця експансія мала свої як внутрішні, так і зовнішні передумови. Географічне розташування Криту сприяло розвитку морської торгівлі з найдавніших часів. Острів замикає з півдня Егейське море, таким чином слугуючи форпостом грецького світу. Острів багатий корабельним лісом, але на ньому відсутні родовища металу, який необхідно було отримувати ззовні. Умови для поширення морської справи були вельми сприятливими, чим критяни успішно користувалися ще з 3 тисячоліття до н. е.

Саме розвиток мореплавства, міжнародної торгівлі, що створював основу критської економіки, і від якого залежав добробут острова, змусив кносського царя убезпечити морські шляхи, тобто розпочати нещадну боротьбу із піратством. Традиція, однак, вважає ці заходи наслідком цілеспрямованої політики царя Міноса Великого. На часі його правління припадає період найбільшого розквіту критської цивілізації (приблизно 1750—1450 рр. до н.е). Фукідід згадує цей процес так: «Коли закладалася морська могутність Міноса, то морські зв'язки стали для всіх безпечнішими, розбійники були випроваджені ним з островів, більшість з яких він заселив жителями.»

За згадками Фукідіда, це був період «таласократії», тобто панування на морях. Крит підкоряє своїй владі деякі острови Егейського моря, населені пункти на малоазійському та балканському узбережжях, в тому числі в Аттиці. Фукідід пише: «Мінос раніше за всіх, про кого ми знаємо за переказами, створив собі флот, заволодів найкращою частиною моря, яке називається нині Егейським, і став правити Кікладськими островами.» Заволодівши Кікладами, Мінос поставив управляти ними своїх синів, аби не допустити до управління важливими володіннями представників інших аристократичних родів. Розростання царської сім'ї призвело до того, що всі володіння кносських династій на Криті були вже роздані в управління їхнім родичам. Здійснити панування над Кікладськими островами можна було лише за наявності великого боєздатного і добре спорядженого флоту. Знахідки мініатюрних фресок в Акротирі на (Фері) початку 1970-х рр. зображають різні види військових кораблів, які вражають і дивують своєю складністю та витонченістю. Свідчення про панування Міноса на морі часто зустрічаються в античній літературі. Про це згадували у своїх працях Фукідід, Геродот, Плутарх, Страбон та інші.

Існують також дані, які підтверджують зв'язки Криту з островами Егейського моря: цар Самоса (Анкей) був племінником Європи, критської цариці; на Насос вирушила Аріадна — дочка Міноса. Давні автори повідомляють про війну Міноса з мегарським царем Нісом та про підкорення критянами Мегариди. В одному з гомерівських гімнів йде мова про критський корабель, що колись давно плив на Пілос. Багато міст, розкиданих по всьому Середземномор'ю мали назву Міноя, що походить від ім'я Мінос.

Проблема мінойської таласократії викликає безліч суперечок між дослідниками цього питання. Дискусії ведуться як навколо питання географічних кордонів держави Міноса та форми залежності підвладних Кноссу земель (хоча деякі ставлять під сумнів сам факт залежності), так і стосовно імовірності самої таласократії. Однак більшість істориків згодні, що свідчення античних авторів відповідають історичним реаліям. Це підтверджують також і археологічні дані. Таким чином, Мінойська морська держава вперше об'єднала острови Егейського моря, і, пануючи у Східному Середземномор'ї, стала своєрідною передумовою утворення (Першого Афінського морського союзу).

Галерея

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мінойська цивілізація
  • Балух В. О.Історія античної цивілізації: У 3-х т. Т.1. Стародавня Греція. — Чернівці, 2007. — 656 с.
  • Фукидид. История. Под ред. Э. Д. Фролова. — Санкт-Петербург, 1999.

Примітки

  1. Archaeology and Language: The Puzzle of Indo-European Origins — Pimlico, 1998. — С. 33. —
    d:Track:Q23301814d:Track:Q23301815

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Minojska civilizaciya civilizaciya bronzovoyi dobi 3000 1000 roki do n e na ostrovi Krit vidkrita anglijskim arheologom Arturom Evansom ta nazvana nim za imenem mifologichnogo carya Minosa yakij vvazhavsya sinom Zevsa Centrami civilizaciyi buli Knoss Fest i Malliya Vvazhayetsya pershoyu yevropejskoyu civilizaciyeyu Minojska civilizaciya Uchast u vijskovomu konfliktid Nazvano na chestMinos Pohodit zKrit Misce roztashuvannyaKrit Zaminenij naMikenska civilizaciya Mova komunikaciyiMinojska mova Chas data pochatkui 20 stolittya do n e 1 Chas data zakinchennya Chastkovo zbigayetsya zMikenska civilizaciya i Kikladska civilizaciya Kategoriya map na Vikishovishid Minojska civilizaciya u Vikishovishi Koordinati 35 18 34 pn sh 24 53 35 sh d 35 30972200002777583 pn sh 24 89333300002777705 sh d 35 30972200002777583 24 89333300002777705 Istoriya GreciyiDoistorichna GreciyaEgejska civilizaciyaZahidnoanatolijskaMinojskaKikladskaElladskaMikenskaStarodavnya GreciyaTemni stolittyaArhayichna GreciyaKlasichna GreciyaEllinistichna GreciyaRimska imperiyaRimska GreciyaSerednovichna GreciyaVizantijska imperiyaLatinokratiyaOsmanska GreciyaSuchasna istoriyaGrecka revolyuciyaGrecke korolivstvoDruga grecka respublikaDruga svitova vijnaGrecka derzhava 1941 1944 Okupaciya ta Ruh Oporu Gromadyanska vijnaRezhim polkovnikivTretya Grecka RespublikaPortal Greciya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Evansu nalezhit i tradicijna hronologiya minojskoyi civilizaciyi Za neyu vidilyayut tri periodi rannij blizko 3000 2000 rokiv do n e serednij blizko 2000 1580 rokiv do n e i piznij blizko 1580 1100 rokiv do n e Civilizaciya zaginula raptovo ochevidno cherez zemletrus div Minojske viverzhennya abo vijnu Zbereglisya ruyini mist palaciv nekropoliv tvori mistectva freski keramika Najkrashij u sviti muzej prisvyachenij mistectvu minojskoyi dobi Arheologichnij muzej Iraklionu yakij eksponuye artefakti z Knossu Malliyi Festa Agia Triada Minojska talasokratiyaDokladnishe Talasokratiya Spochatku centri minojskoyi civilizaciyi buli samostijnimi derzhavami Ob yednannya Kritu pid vladoyu yedinogo carya pripisuyut Minosu Staromu Pislya rujnuvannya starih palaciv na Kriti blizko pochalasya postupova ekspansiya minojciv na uzberezhzhya Egejskogo morya Cya ekspansiya mala svoyi yak vnutrishni tak i zovnishni peredumovi Geografichne roztashuvannya Kritu spriyalo rozvitku morskoyi torgivli z najdavnishih chasiv Ostriv zamikaye z pivdnya Egejske more takim chinom sluguyuchi forpostom greckogo svitu Ostriv bagatij korabelnim lisom ale na nomu vidsutni rodovisha metalu yakij neobhidno bulo otrimuvati zzovni Umovi dlya poshirennya morskoyi spravi buli velmi spriyatlivimi chim krityani uspishno koristuvalisya she z 3 tisyacholittya do n e Same rozvitok moreplavstva mizhnarodnoyi torgivli sho stvoryuvav osnovu kritskoyi ekonomiki i vid yakogo zalezhav dobrobut ostrova zmusiv knosskogo carya ubezpechiti morski shlyahi tobto rozpochati neshadnu borotbu iz piratstvom Tradiciya odnak vvazhaye ci zahodi naslidkom cilespryamovanoyi politiki carya Minosa Velikogo Na chasi jogo pravlinnya pripadaye period najbilshogo rozkvitu kritskoyi civilizaciyi priblizno 1750 1450 rr do n e Fukidid zgaduye cej proces tak Koli zakladalasya morska mogutnist Minosa to morski zv yazki stali dlya vsih bezpechnishimi rozbijniki buli viprovadzheni nim z ostroviv bilshist z yakih vin zaseliv zhitelyami Za zgadkami Fukidida ce buv period talasokratiyi tobto panuvannya na moryah Krit pidkoryaye svoyij vladi deyaki ostrovi Egejskogo morya naseleni punkti na maloazijskomu ta balkanskomu uzberezhzhyah v tomu chisli v Attici Fukidid pishe Minos ranishe za vsih pro kogo mi znayemo za perekazami stvoriv sobi flot zavolodiv najkrashoyu chastinoyu morya yake nazivayetsya nini Egejskim i stav praviti Kikladskimi ostrovami Zavolodivshi Kikladami Minos postaviv upravlyati nimi svoyih siniv abi ne dopustiti do upravlinnya vazhlivimi volodinnyami predstavnikiv inshih aristokratichnih rodiv Rozrostannya carskoyi sim yi prizvelo do togo sho vsi volodinnya knosskih dinastij na Kriti buli vzhe rozdani v upravlinnya yihnim rodicham Zdijsniti panuvannya nad Kikladskimi ostrovami mozhna bulo lishe za nayavnosti velikogo boyezdatnogo i dobre sporyadzhenogo flotu Znahidki miniatyurnih fresok v Akrotiri na Feri pochatku 1970 h rr zobrazhayut rizni vidi vijskovih korabliv yaki vrazhayut i divuyut svoyeyu skladnistyu ta vitonchenistyu Svidchennya pro panuvannya Minosa na mori chasto zustrichayutsya v antichnij literaturi Pro ce zgaduvali u svoyih pracyah Fukidid Gerodot Plutarh Strabon ta inshi Isnuyut takozh dani yaki pidtverdzhuyut zv yazki Kritu z ostrovami Egejskogo morya car Samosa Ankej buv pleminnikom Yevropi kritskoyi carici na Nasos virushila Ariadna dochka Minosa Davni avtori povidomlyayut pro vijnu Minosa z megarskim carem Nisom ta pro pidkorennya krityanami Megaridi V odnomu z gomerivskih gimniv jde mova pro kritskij korabel sho kolis davno pliv na Pilos Bagato mist rozkidanih po vsomu Seredzemnomor yu mali nazvu Minoya sho pohodit vid im ya Minos Problema minojskoyi talasokratiyi viklikaye bezlich superechok mizh doslidnikami cogo pitannya Diskusiyi vedutsya yak navkolo pitannya geografichnih kordoniv derzhavi Minosa ta formi zalezhnosti pidvladnih Knossu zemel hocha deyaki stavlyat pid sumniv sam fakt zalezhnosti tak i stosovno imovirnosti samoyi talasokratiyi Odnak bilshist istorikiv zgodni sho svidchennya antichnih avtoriv vidpovidayut istorichnim realiyam Ce pidtverdzhuyut takozh i arheologichni dani Takim chinom Minojska morska derzhava vpershe ob yednala ostrovi Egejskogo morya i panuyuchi u Shidnomu Seredzemnomor yi stala svoyeridnoyu peredumovoyu utvorennya Pershogo Afinskogo morskogo soyuzu Galereya Delfini z Akrotiri Knosski delfini Mavpa z kvitami krokusami Arheologichnij muzej Iraklionu Delfini i ribi fragment Akrotiri Knos 1700 Fragmet freski z Knossa iz zobrazhennyam delfina Arheologichnij muzej Iraklionu Igri z bikami Tavrokatapsiya odna z najviznachnishih fresok sho prikrasila Knosskij palac Zaslugovuye uvagi uchast v cih zmagannyah zhinok Arheologichnij muzej Iraklionu Parizhanka Arheologichnij muzej Iraklionu Freska Akrobati grayut z bikom abo Tavrokatapsiya Arheologichnij muzej Iraklionu Princ z liliyami Arheologichnij muzej Iraklionu Sarkofag znajdenij v Agia Triada blizko 1420 r do n e Arheologichnij muzej Iraklionu Vaza z vosminogom terakota Arheologichnij muzej Iraklionu Rozpis 1520 1500 rr do n e Pidviska iz zobrazhennyam bogini bdzholi Z pohovannya bilya Maliyi Krit Zoloto Blizko 2000 do n e Sribnij riton z Krita golova svyashennogo chornogo bika Nacionalnij arheologichnij muzej Afin Blakitni mavpi Freska z Santorini Mala Boginya zi zmiyami Arheologichnij muzej Iraklionu Minojska podvijna sekira labris nini simvol ostrova Krit Festskij disk Arheologichnij muzej IraklionuDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Minojska civilizaciya Baluh V O Istoriya antichnoyi civilizaciyi U 3 h t T 1 Starodavnya Greciya Chernivci 2007 656 s Fukidid Istoriya Pod red E D Frolova Sankt Peterburg 1999 PrimitkiArchaeology and Language The Puzzle of Indo European Origins Pimlico 1998 S 33 ISBN 0 7126 6612 5 d Track Q23301814d Track Q23301815PosilannyaMinoyistika Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 325 ISBN 978 966 439 921 7
Топ