Кікладська цивілізація — археологічна культура бронзової доби, що існувала в період 3-2 тисячоліття до н. е. на грецьких островах Кіклади.
Кікладська цивілізація | |
Культура | Стародавня Греція |
---|---|
Місце розташування | Кіклади |
Час/дата початку | |
Час/дата закінчення | 1050 до н. е. |
Історичний період | бронзова доба |
Кікладська цивілізація у Вікісховищі |
Опис
Перші поселення людини на островах належить до часу середнього (Мавроспілія на Міконосі) і пізнього неоліту (Саліагос між Паросом та Антипаросом), тобто до 5-4 тисячоліття до н. е. В цей час на острові Мелос вже вівся видобуток обсидіана, який потім отримав розповсюдження шляхом обміну в усьому Східному Середземномор'ї.
Розквіт кікладської цивілізації належить до ранньої бронзової доби. Виникали поселення, укріплені стінами з вежами (Кастрі на острові Сірос). Поховання відбувалися у кам'яних ящиках — цистах, потім у купольних гробницях. Відомі мідні та срібні прикраси, знаряддя праці та зброя. Кераміка (амфори, глеки, піксиди з нарізною, вирізною і штампованою орнаментацією) має різний характер у різних хронологічних групах. Чудові статуетки та статуї з мармуру, що зображують воїнів, музикантів, жінок з дітьми.
Наприкінці 3 тисячоліття до н. е. з'являються перші поселення міського типу, серед них . У 2 тисячолітті до н. е. кікладська цивілізація відчуває сильний вплив з боку мінойської та елладської цивілізації. Кераміка (піфоси, глечики) характеризується матовим розписом. Після 1400 до н. е. поширилась пізньомікенська кераміка, і кікладська цивілізація втратила свою самостійність.
Самоназва мешканців Кіклад невідома, Геродот називає їх лелегами. Народ лелеги згадується й іншими давньогрецькими джерелами, які свідчать про їх поневолення та наступну асиміляцію карійцями.
Хронологія
Періоди | Культура за Ренфрю |
---|---|
Ранньокікладський І (ECI) | Культура Гротта-Пелос |
Ранньокікладський II (ECII) | Культура Керос-Сірос |
Ранньокікладський III (ECIII) | Культура Кастрі |
Середньокікладський I (MCI) | Філакопі |
Середньокікладський II (MCII) | асиміляція мінойською цивілізацією |
Середньокікладський III (MCIII) | |
Пізньокікладський I | |
Пізньокікладський II | |
Пізньокікладський III |
Галерея
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кікладська цивілізація |
- Киклады. История островов. Кикладская культура [ 24 квітня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Найден "символический центр" Кикладской цивилизации [ 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kikladska civilizaciya arheologichna kultura bronzovoyi dobi sho isnuvala v period 3 2 tisyacholittya do n e na greckih ostrovah Kikladi Kikladska civilizaciyaKulturaStarodavnya GreciyaMisce roztashuvannyaKikladiChas data pochatkuChas data zakinchennya1050 do n e Istorichnij periodbronzova doba Kikladska civilizaciya u Vikishovishi Istoriya GreciyiDoistorichna GreciyaEgejska civilizaciyaZahidnoanatolijskaMinojskaKikladskaElladskaMikenskaStarodavnya GreciyaTemni stolittyaArhayichna GreciyaKlasichna GreciyaEllinistichna GreciyaRimska imperiyaRimska GreciyaSerednovichna GreciyaVizantijska imperiyaLatinokratiyaOsmanska GreciyaSuchasna istoriyaGrecka revolyuciyaGrecke korolivstvoDruga grecka respublikaDruga svitova vijnaGrecka derzhava 1941 1944 Okupaciya ta Ruh Oporu Gromadyanska vijnaRezhim polkovnikivTretya Grecka RespublikaPortal Greciya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiOpisPershi poselennya lyudini na ostrovah nalezhit do chasu serednogo Mavrospiliya na Mikonosi i piznogo neolitu Saliagos mizh Parosom ta Antiparosom tobto do 5 4 tisyacholittya do n e V cej chas na ostrovi Melos vzhe vivsya vidobutok obsidiana yakij potim otrimav rozpovsyudzhennya shlyahom obminu v usomu Shidnomu Seredzemnomor yi Rozkvit kikladskoyi civilizaciyi nalezhit do rannoyi bronzovoyi dobi Vinikali poselennya ukripleni stinami z vezhami Kastri na ostrovi Siros Pohovannya vidbuvalisya u kam yanih yashikah cistah potim u kupolnih grobnicyah Vidomi midni ta sribni prikrasi znaryaddya praci ta zbroya Keramika amfori gleki piksidi z nariznoyu viriznoyu i shtampovanoyu ornamentaciyeyu maye riznij harakter u riznih hronologichnih grupah Chudovi statuetki ta statuyi z marmuru sho zobrazhuyut voyiniv muzikantiv zhinok z ditmi Naprikinci 3 tisyacholittya do n e z yavlyayutsya pershi poselennya miskogo tipu sered nih U 2 tisyacholitti do n e kikladska civilizaciya vidchuvaye silnij vpliv z boku minojskoyi ta elladskoyi civilizaciyi Keramika pifosi glechiki harakterizuyetsya matovim rozpisom Pislya 1400 do n e poshirilas piznomikenska keramika i kikladska civilizaciya vtratila svoyu samostijnist Samonazva meshkanciv Kiklad nevidoma Gerodot nazivaye yih lelegami Narod lelegi zgaduyetsya j inshimi davnogreckimi dzherelami yaki svidchat pro yih ponevolennya ta nastupnu asimilyaciyu karijcyami HronologiyaPeriodi Kultura za RenfryuRannokikladskij I ECI Kultura Grotta PelosRannokikladskij II ECII Kultura Keros SirosRannokikladskij III ECIII Kultura KastriSerednokikladskij I MCI FilakopiSerednokikladskij II MCII asimilyaciya minojskoyu civilizaciyeyuSerednokikladskij III MCIII Piznokikladskij IPiznokikladskij IIPiznokikladskij IIIGalereyaFigurka vagitnoyi zhinki 3 tis do n e Kikladskij kernos Idol ostriv Freska ostriv MilosPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kikladska civilizaciyaKiklady Istoriya ostrovov Kikladskaya kultura 24 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros Najden simvolicheskij centr Kikladskoj civilizacii 14 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros