Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Андреас Шлютер

Андреас Шлютер
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (жовтень 2016)

Андре́ас Шлю́тер (нім. Andreas Schlüter; 1662?, Гданськ — 4 липня 1714, Петербург) — німець за походженням, майстер Північного бароко, архітектор, дизайнер інтер'єрів. Більше відомий як скульптор, автор монументів і меморіальної пластики (надгробків). Працював у м. Жовква. У 1702—1704 рр. був директором Берлінської академії мистецтв.

Андреас Шлютер
Andreas Schlüter
нім. Andreas Schlüter
image
Народження1662(1662)
Смерть4 липня 1714(1714-07-04)
Релігіяd[1]
КраїнаНімеччина
Російська імперія
Навчанняd
Діяльністьскульптор, архітектор, amber jeweler, будівельник, митець, рисувальник, унаочнювач
Праця в містахЖовква, Берлін, Варшава, Петербург
Архітектурний стильбароко
Найважливіші спорудиБерлін, Міський палац
ЧленствоПрусська академія наук
image Андреас Шлютер у Вікісховищі

Біографія

Про ранні роки майстра залишилось мало відомостей. Вважається, що він народився у Гданську. Син скульптора з Гамбургу, що оселився в Данцігу (теперішній Гданськ, Польща). Навчався у скульптора Д. Заповіуса. Художнє навчання довершив в Голландії, найбільш розвинутій країні Західної Європи в добу бароко. Але вплив голландського маньєризму в його творах не знаходять.

Майстер короля Яна ІІІ Собеського. Шлютер і Західна Україна

image
Костел Св. Лаврентія, Жовква.
image
Жовківський замок

Про здібного скульптора дізналися в Польщі. Його замовником став король Ян ІІІ Собеський. В роки роботи майстром у короля, Шлютер приїхав до Західної України. У місті Жовква, резиденції Собеського, він працював скульптором меморіальної пластики. Нині збереглися два надгробки Андреаса Шлютера в костелі св. Лаврентія. Роботу над надгробками майстер почав у 1692 році у Варшаві. Надгробні плити були призначені для фундаторки костелу і монастиря - матері Яна ІІІ, Софії Теофілії Собеської з Даниловичів, а також для брата короля Марка Собеського. Готові роботи потрапили до Жовкви у 1693 році, а на зламі 1693—1694 років під наглядом майстра були встановлені в костелі Святого Лаврентія.

Імовірно, саме Шлютер здійснив перебудову палацу Корнякта у Львові під резиденцією Яна ІІІ Собеського (1678).[]

Польща

image
Варшава. Скульптурне оздоблення палацу Красінських

У 1689—1693 рр. Шлютер займався скульптурним оздобленням резиденції короля Яна Собеського у Вілянові (скульптурна падуга в спальні короля), а також палацу Красінських у Варшаві.

Берлін. Міський палац. Архітектор Шлютер

У Європі налічується декілька гігантських палаців. Архітектори доби бароко змагалися в тому, хто зробить найбільший за розмірами та неповторний в оздобленні палац. Не всі чертоги вийшло добудувати до кінця (палац Вайтхолл, арх. Ініго Джонс), але ті, що були добудовані - стали окрасою країн (Франція, Версаль, група архітекторів, Чернінський палац, Прага, арх.Ф.Каратті, Італія, Казерта в Неаполі, арх. Луїджі Ванвітеллі, Іспанія, палац Ор'єнте в Мадриді).

З 1694 р. Шлютер був у Берліні на службі в короля Пруссії. До процесу створення великих палаців приєдналася і Німеччина. Наглядачем за розбудовою двірця в Берліні став Андреас Шлютер. Він продовжив роботи те, що вже розпочали до нього. Але створені ним Північний та Південний фасади внутрішнього двору сформували стиль і напрямок художніх робіт. Окрім архітектури, Шлютера задіяли в якості дизайнера інтер'єрів (парадні зали та парадні сходинки палацу) та скульптора тих монументів.(Міський палац в Берліні зруйнували у 2 світову війну).

Шлютер довершив в Берліні будівництво Міського Арсеналу (арх. Нерінг та Шлютер), нині Музей німецької історії.

Шлютер і його скульптурні шедеври

В 1697 р. Шлютер завершив створення кінного пам'ятника курфюрсту Фрідріху ІІІ. Відливку бронзового монумента зробив Якобі (У 20 ст. монумент перемістили в Шарлотенбург). Витвір Шлютера став визначним не тільки в рамках Німеччини, а й поза її межами. Цим самим, пам'ятник увійшов в мистецтво доби бароко Західної Європи як один із представник цього стилю.

Будучи автором великої кількості меморіальних пластинок, створив в Берліні також надгробок Фрідріха І.

Петербург і смерть

В 1713 р. помирає патрон Шлютера - Фрідріх І. Новий король не був ні меценатом, ні прихильником здібних майстрів. Шлютер був на порозі неприємних змін. На його обрії виникла Московія. Андреас залишає в Берліні дружину і їде на заробітки. 61-річний майстер їхав сюди з метою праці. На відвойованому у шведів узбережжі поставало нове місто - Петербург. 1 травня 1713 р. Шлютер склав угоду з Яковом Брюсом і переїздить до нового замовника - царя Петра І.

На місті конфіскованої садиби шведа Конау, Петро І розмістив свою літню резиденцію. Шлютер розпочинає працю над плануванням і кресленням в якості головного архітектора садиби царя. Наслідками його роботи були теракотові барельєфи, що прикрасили Літній палац в садибі.

Помирає скульптор в Петербурзі, 4 липня 1714 р. Його поховали на кладовищі для «іновірців» (Сампсоніївський цвинтар). Цвинтар і могили не збереглися.

Скульптурні твори А. Шлютера

  • Голови помираючих вояків, Арсенал, Берлін
  • Кінний монумент Фрідріху ІІІ, Шарлотенбург, Берлін
  • Портрет ландграфа Фрідріха ІІ Гессен-Гамбургського, Гамбург, Німеччина
  • Надгробок Фрідріха І
  • Два надгробки в Жовкві, архітектурний заповідник, Україна

Див. також

Примітки

  1. Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
    d:Track:Q1202222d:Track:Q256507d:Track:Q1419226
  2. Урсу Н. Роль митців – творців сакрального простору домініканських храмів XVI-XIX століть на землях ГАЛИЧИНИ [ 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 141.
  3. Урсу Н. Роль митців – творців сакрального простору домініканських храмів XVI-XIX століть на землях ГАЛИЧИНИ [ 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник ХДАДМ. — С. 141—142.

Джерела

  • Аксёнов В. Дело о янтарной комнате. — М.—Спб. : Нева» и «Олма-пресс», 2000.
  • Краткая художественная энциклопедия, т 2. — М. : Сов. энциклопедия, 1962.
  • Русское искусство первой четв. 18 в. / под ред. Алексеевой Т. В. — М. : Наука, 1974.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2016 Andre as Shlyu ter nim Andreas Schluter 1662 Gdansk 4 lipnya 1714 Peterburg nimec za pohodzhennyam majster Pivnichnogo baroko arhitektor dizajner inter yeriv Bilshe vidomij yak skulptor avtor monumentiv i memorialnoyi plastiki nadgrobkiv Pracyuvav u m Zhovkva U 1702 1704 rr buv direktorom Berlinskoyi akademiyi mistectv Andreas ShlyuterAndreas Schluter nim Andreas SchluterNarodzhennya1662 1662 GdanskSmert4 lipnya 1714 1714 07 04 PeterburgReligiyad 1 KrayinaNimechchina Rosijska imperiyaNavchannyadDiyalnistskulptor arhitektor amber jeweler budivelnik mitec risuvalnik unaochnyuvachPracya v mistahZhovkva Berlin Varshava PeterburgArhitekturnij stilbarokoNajvazhlivishi sporudiBerlin Miskij palacChlenstvoPrusska akademiya nauk Andreas Shlyuter u VikishovishiBiografiyaPro ranni roki majstra zalishilos malo vidomostej Vvazhayetsya sho vin narodivsya u Gdansku Sin skulptora z Gamburgu sho oselivsya v Dancigu teperishnij Gdansk Polsha Navchavsya u skulptora D Zapoviusa Hudozhnye navchannya dovershiv v Gollandiyi najbilsh rozvinutij krayini Zahidnoyi Yevropi v dobu baroko Ale vpliv gollandskogo manyerizmu v jogo tvorah ne znahodyat Majster korolya Yana III Sobeskogo Shlyuter i Zahidna Ukrayina Kostel Sv Lavrentiya Zhovkva Zhovkivskij zamok Pro zdibnogo skulptora diznalisya v Polshi Jogo zamovnikom stav korol Yan III Sobeskij V roki roboti majstrom u korolya Shlyuter priyihav do Zahidnoyi Ukrayini U misti Zhovkva rezidenciyi Sobeskogo vin pracyuvav skulptorom memorialnoyi plastiki Nini zbereglisya dva nadgrobki Andreasa Shlyutera v kosteli sv Lavrentiya Robotu nad nadgrobkami majster pochav u 1692 roci u Varshavi Nadgrobni pliti buli priznacheni dlya fundatorki kostelu i monastirya materi Yana III Sofiyi Teofiliyi Sobeskoyi z Danilovichiv a takozh dlya brata korolya Marka Sobeskogo Gotovi roboti potrapili do Zhovkvi u 1693 roci a na zlami 1693 1694 rokiv pid naglyadom majstra buli vstanovleni v kosteli Svyatogo Lavrentiya Imovirno same Shlyuter zdijsniv perebudovu palacu Kornyakta u Lvovi pid rezidenciyeyu Yana III Sobeskogo 1678 dzherelo Polsha Varshava Skulpturne ozdoblennya palacu Krasinskih U 1689 1693 rr Shlyuter zajmavsya skulpturnim ozdoblennyam rezidenciyi korolya Yana Sobeskogo u Vilyanovi skulpturna paduga v spalni korolya a takozh palacu Krasinskih u Varshavi Berlin Miskij palac Arhitektor Shlyuter U Yevropi nalichuyetsya dekilka gigantskih palaciv Arhitektori dobi baroko zmagalisya v tomu hto zrobit najbilshij za rozmirami ta nepovtornij v ozdoblenni palac Ne vsi chertogi vijshlo dobuduvati do kincya palac Vajtholl arh Inigo Dzhons ale ti sho buli dobudovani stali okrasoyu krayin Franciya Versal grupa arhitektoriv Cherninskij palac Praga arh F Karatti Italiya Kazerta v Neapoli arh Luyidzhi Vanvitelli Ispaniya palac Or yente v Madridi Z 1694 r Shlyuter buv u Berlini na sluzhbi v korolya Prussiyi Do procesu stvorennya velikih palaciv priyednalasya i Nimechchina Naglyadachem za rozbudovoyu dvircya v Berlini stav Andreas Shlyuter Vin prodovzhiv roboti te sho vzhe rozpochali do nogo Ale stvoreni nim Pivnichnij ta Pivdennij fasadi vnutrishnogo dvoru sformuvali stil i napryamok hudozhnih robit Okrim arhitekturi Shlyutera zadiyali v yakosti dizajnera inter yeriv paradni zali ta paradni shodinki palacu ta skulptora tih monumentiv Miskij palac v Berlini zrujnuvali u 2 svitovu vijnu Shlyuter dovershiv v Berlini budivnictvo Miskogo Arsenalu arh Nering ta Shlyuter nini Muzej nimeckoyi istoriyi Shlyuter i jogo skulpturni shedevri V 1697 r Shlyuter zavershiv stvorennya kinnogo pam yatnika kurfyurstu Fridrihu III Vidlivku bronzovogo monumenta zrobiv Yakobi U 20 st monument peremistili v Sharlotenburg Vitvir Shlyutera stav viznachnim ne tilki v ramkah Nimechchini a j poza yiyi mezhami Cim samim pam yatnik uvijshov v mistectvo dobi baroko Zahidnoyi Yevropi yak odin iz predstavnik cogo stilyu Buduchi avtorom velikoyi kilkosti memorialnih plastinok stvoriv v Berlini takozh nadgrobok Fridriha I Peterburg i smert V 1713 r pomiraye patron Shlyutera Fridrih I Novij korol ne buv ni mecenatom ni prihilnikom zdibnih majstriv Shlyuter buv na porozi nepriyemnih zmin Na jogo obriyi vinikla Moskoviya Andreas zalishaye v Berlini druzhinu i yide na zarobitki 61 richnij majster yihav syudi z metoyu praci Na vidvojovanomu u shvediv uzberezhzhi postavalo nove misto Peterburg 1 travnya 1713 r Shlyuter sklav ugodu z Yakovom Bryusom i pereyizdit do novogo zamovnika carya Petra I Na misti konfiskovanoyi sadibi shveda Konau Petro I rozmistiv svoyu litnyu rezidenciyu Shlyuter rozpochinaye pracyu nad planuvannyam i kreslennyam v yakosti golovnogo arhitektora sadibi carya Naslidkami jogo roboti buli terakotovi barelyefi sho prikrasili Litnij palac v sadibi Pomiraye skulptor v Peterburzi 4 lipnya 1714 r Jogo pohovali na kladovishi dlya inovirciv Sampsoniyivskij cvintar Cvintar i mogili ne zbereglisya Skulpturni tvori A Shlyutera Golovi pomirayuchih voyakiv Arsenal Berlin Kinnij monument Fridrihu III Sharlotenburg Berlin Portret landgrafa Fridriha II Gessen Gamburgskogo Gamburg Nimechchina Nadgrobok Fridriha I Dva nadgrobki v Zhovkvi arhitekturnij zapovidnik UkrayinaDiv takozhMistectvo Nimechchini Romanskij stil Gotika Arhitektura baroko Burshtinova kimnata Emigraciya Baroko v Rechi Pospolitij Litnij palac Petra IPrimitkiDeutsche Biographie Munchen BSB Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 2001 d Track Q1202222d Track Q256507d Track Q1419226 Ursu N Rol mitciv tvorciv sakralnogo prostoru dominikanskih hramiv XVI XIX stolit na zemlyah GALIChINI 30 zhovtnya 2016 u Wayback Machine S 141 Ursu N Rol mitciv tvorciv sakralnogo prostoru dominikanskih hramiv XVI XIX stolit na zemlyah GALIChINI 30 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Visnik HDADM S 141 142 DzherelaPortal Mistectvo Portal Baroko Portal Biografiyi Portal Skulptura Aksyonov V Delo o yantarnoj komnate M Spb Neva i Olma press 2000 Kratkaya hudozhestvennaya enciklopediya t 2 M Sov enciklopediya 1962 Russkoe iskusstvo pervoj chetv 18 v pod red Alekseevoj T V M Nauka 1974

Дата публікації:
Топ