Палац Красінських (Варшава)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Палац Красінських.

Пала́ц Красі́нських (пол. Pałac Krasińskich, відомий також як Пала́ц Ре́чі Посполи́тої — пол. Pałac Rzeczypospolitej) — палац у стилі бароко, що знаходиться на площі Красінських у Варшаві (Польща). Внесений до реєстру пам'яток, що охороняються законом.

lon_sec = lat_dir = region = position = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Палац Красінських Pałac Krasińskich
Палац Красінських. Фасад з боку саду Палац Красінських. Фасад з боку саду
52°14′57″ пн. ш. 21°00′13″ сх. д. / 52.24917° пн. ш. 21.00361° сх. д. / 52.24917; 21.00361Координати: 52°14′57″ пн. ш. 21°00′13″ сх. д. / 52.24917° пн. ш. 21.00361° сх. д. / 52.24917; 21.00361
Країна	Польща
Місто	Варшава площа Красінських 5
Тип	палац
Тип будівлі	палац
Стиль	бароко
Автор проєкту	Тильман Ґамерський
Архітектор	Тильман Ґамерський, ^d, ^d, Якуб Фонтана, Доменіко Мерліні, Христіан Пйотр Айгнер і Мар'ян Лялевич
Засновник
Дата заснування	1683
Початок будівництва	1677
Побудовано	1695
Адреса	^d і ^d
Палац Красінських Палац Красінських (Польща)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія і архітектура

Будівництво палацу розпочалося навесні 1677, на замовлення плоцького воєводи (Jan Dobrogost Krasiński), за проектом Тильмана Ґамерського — відомого польського архітектора голландського походження. Сад (Ogród Krasińskich) було закладено роком раніше — у 1676. До 1682 був готовий головний корпус, у 1682–1683 рр. Андреас Шлютер для оздоблення його фасаду виготовив шість скульптур. У внутрішніх роботах, які розпочалися 1684, брав участь Мікеланджело Паллоні, придворний художник короля Яна III Собеського — у 1684–1685 роках він оздобив фресками і декоруванням головний вестибюль палацу.

У 1689–1693 рр. під керівництвом Андреаса Шлютера велися роботи зовнішнього оформлення, у 1694 було закінчено барельєфи на ризалітах головного фасаду, у 1695 — на ризалітах фасаду з боку саду. До 1699 року частково були готові й інтер'єри, але подальшому будівництву завадила Велика Північна війна: Ян Красінський виїхав за кордон і до Варшави вже не повертався.

За планом Ґамерського палацово-парковий комплекс резиденції Красінських мав бути виконаним у стилі бароко, а саме entre cour et jardin: прямокутний у плані палац є домінуючим об'єктом і розташовується між двором та садом. Курдонер мали утворювати велична в'їзна брама та два симетричні двоповерхові флігелі з декоративним цегляним парканом. Але повністю проект так ніколи і не було реалізовано: залишилися незакінченими внутрішні роботи, флігель встигли збудувати лише з північного боку. Незважаючи на це, резиденція була однією з найбільших і найбагатших у Варшаві, у залах, пишно декорованих гобеленами, картинами, зброєю та вишуканими меблями, проводилися бали та прийоми.

Палац Красінських. 1778

Після смерті Яна Красінського у 1717 році, палац залишався у власності родини, але Красінські рідко відвідували Варшаву й поступово він став занедбаним. Не маючи коштів на утримання та відновлення резиденції, зрештою, 5 грудня 1765 року, її продали Казначейській комісії Речі Посполитої (Komisja Skarbowa Koronna), а палац було перейменовано на Палац Речі Посполитої (Pałac Rzeczypospolitej).

У 1766–1773 роках палац зазнав значних змін — під керівництвом королівського архітектора Якуба Фонтани було перебудовано його внутрішні приміщення. У грудні 1782 в оновленому палаці вибухнула пожежа, завдавши йому значних пошкоджень. Відбудова, під керівництвом Домініка Мерліні, тривала впродовж двох років.

Після утворення 1815 року Царства Польського, в ньому розмістився Верховний Суд Польщі (Sąd Najwyższej). У 1819–1820 рр. під керівництвом архітектора Хрістіана Айгнера було перебудовано флігель, і впродовж наступних років палац ще неодноразово ремонтувався. Декілька разів змінювалося і призначення будівлі: до 1842 в ній розміщувався Верховний Суд Польщі, у 1842–1917 — касаційні департаменти Російської імперії, з 1918 — знову Верховний Суд.

З початком Другої світової війни палац Красінських, вже у вересні 1939, зазнав значної руйнації внаслідок авіаційних атак німців. Після поразки Варшавського повстання 1944 року його було повністю спалено. Роботи з відновлення тривали впродовж 1948–1961 рр., виконувалися за проектом польських архітекторів Мечислава Кузьми та Зигмунта Стенпінського, і торкнулися лише головного корпусу — флігель не відбудовували, залишки його стін зруйнували.

1965 року комплекс, до складу якого увійшли палац Красінських, сад, брама у саду та дві криниці, отримав статус пам'ятки, що охороняється законом.

Після реконструкції палац став одним з корпусів Національної бібліотеки Польщі, нині тут зберігаються її спеціальні фонди: рукописи, старовинні колекції та гравюри. З 2008 року простір перед будівлею палацу, з боку площі Красінських, прикрашають п'ять кольорових пегасів — виготовлені з металу і пофарбовані у різний колір скульптури, заввишки 3,5 метри кожна.

• Близько 1900 року
• Перед 1939 роком
• Стан у 1945 році
• Вигляд у 2012 році

• Фасад з боку площі
• Скульптури Шлютера на фасаді з боку саду
• «Тріумф Мессала» у виконанні Шлютера на фронтоні палацу
• Інтер'єр — зала бібліотеки

Парк

Попередньо сад, закладений у 1676 році, мав площу 3,4 га і тривалий час був найбільшим у Варшаві. Виконаний у стилі бароко, з роками, він, як і палац, зазнав значних змін, а в роки Другої світової війни — руйнації. У повоєнний час його було відбудовано і збільшено площу до 11,8 га.

Як подарунок Варшаві від короля Станіслава Августа Понятовського, 1 квітня 1768 сад Красінських було відкрито для загального доступу, з того часу він виконує роль громадського парку міста. 2012 року було розпочато його масштабну реконструкцію, урочисте відкриття оновленого парку відбулося 10 травня 2014.

• Парк і палац до Першої світової війни
• Озеро на території парку
• Вигляд на палац

• Брама у парку

Див. також

• Палац Красінських (Дунаївці)

Примітки

1. T. S. Jaroszewski, 1985, с. 63
2. A. Kraushar, 1925, с. 8-9
3. (PDF). ztp.waw.pl (пол.) . Zarząd Terenów Publicznych. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
4. Juliusz A. Chrościcki, Andrzej Rottermund. Atlas architektury Warszawy. — Wydawnictwo arkady, 1977. — С. 82.(пол.)
5. T. S. Jaroszewski, 1985, с. 64
6. Pałac Krasińskich, Rzeczypospolitej. warszawa1939.pl (пол.) . Процитовано 18 жовтня 2013.
7. Zestawienia zabytkow nieruchomych. woj. mazowieckie (Warszawa) (PDF). nid.pl (пол.) . Narodowy Instytut Dziedzictwa. 30 вересня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
8. . bn.org.pl (пол.) . Національна бібліотека Польщі. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
9. Pegazy znikają z placu Krasińskich. "Jadą do spa". gazeta.pl (пол.) . 19 листопада 2012. Процитовано 18 жовтня 2013.
10. Historia Ogródu Krasińskich // Krajobraz Warszawski. — 2011. — Вип. 119 (1 вересня). — С. 3-4.(пол.)
11. Rewaloryzacja Ogrodu Krasińskich. ogrodkrasinskich.pl (пол.) . Процитовано 18 жовтня 2013.
12. Ogród Krasińskich już otwarty!. um.warszawa.pl (пол.) . Уряд Варшави. Процитовано 28 травня 2014.

Посилання

• Архівні фото та історія палацу Красінських (пол.)
• Палац Красінських на Офіційному туристичному порталі Варшави (рос.)
• Офіційна вебсторінка саду Красінських (пол.)
• Відеорепортаж про сад Красінських після реконструкції у 2014 році (пол.)

Джерела

• Aleksander Kraushar. Pałace: Rzeczypospolitej, Kazimierzowski, Radziwiłłowski i Błękitny: zarysy historyczno-obyczajowe. — Poznań : Księgarnia Św. Wojciecha, 1925. — С. 7-22.(пол.)
• Tadeusz Stefan Jaroszewski. Księga pałaców Warszawy. — Warszawa : Interpress, 1985. — С. 63-64. — .(пол.)