Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Варшавське повстання 1944 року (пол. powstanie warszawskie) — головна військова операція польського опору Армії Крайової (пол. Armia Krajowa) проти Третього Рейху з метою звільнення Варшави і відновлення некомуністичної Польщі. Повстання збіглося з наближенням частин Червоної Армії до східної околиці міста та відступом німецьких військ. Але радянський наступ зупинився, дозволивши німцям перегрупуватися і знищити місто під час придушення повстання, яке тривало 63 дні. Повстання було найбільшою військовою операцією, здійсненою будь-яким європейським рухом опору під час Другої світової війни. У ході вуличних боїв було знищено близько 25% житлового фонду Варшави, а після капітуляції польських сил німецькі війська цілеспрямовано, квартал за кварталом, зрівняли з землею ще 35% будівель міста.
| Друга світова війна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 1 серпня — 2 жовтня 1944 року | |||||||||
| Координати: 52°13′48″ пн. ш. 21°00′39″ сх. д. / 52.23000000002777199° пн. ш. 21.01083333336077885° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Польща Підтримка: |  Третій Рейх | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
 Тадеуш Коморовскі, , Антоні Хрущель Леопольд Окулицький |  Райнер Штагель, Ніколаус фон Форманн, , Еріх фон дем Бах | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| Вбитих: 15 200 Втрати, серед цивільного населення: 120 000—200 000 чол. Таких, що пропали безвісти Понад 5 000 Військовополонені 15 000 | Вбитих: понад 16 000 Поранених: Понад 9 000 Таких, що пропали безвісти: 6 000 | ||||||||
Передісторія
Розгром німецької групи армій «Центр»
6 червня 1944 року почалася висадка союзників у Нормандії. 23 червня радянські війська перейшли в широкомасштабний наступ на центральній ділянці фронту. Німецька армія, яка виявилася в катастрофічному становищі під подвійним ударом, почала стрімко відкочуватися і на Заході, і на Сході. 28 червня радянські війська зайняли Могилів, 3 липня — Мінськ, 13 липня — Вільнюс, 27 липня — Львів. Метою радянських військ був вихід до кордонів Вісла — Нарев. Після важких наступальних боїв 29 липня війська 1-го Українського фронту форсували Віслу в районі Сандомира.
Люблінський комітет і лондонський уряд
21 липня 1944 року у місті Холм радянською владою був створений Польський комітет національного визволення з представників лівих партій під керівництвом комуністів, який прийняв на себе функції тимчасового уряду Польщі. Слідом за тим, комітет перебрався в Люблін і став відомий під ім'ям «Люблінського комітету».
Тим часом, в Лондоні існував Уряд Польщі у вигнанні на чолі зі Станіславом Миколайчиком. Як правонаступник довоєнного національного уряду, він (відповідно до міжнародного права) визнавався як в Польщі, так і за кордоном легітимним представником польського народу до проведення нових виборів. Лондонському уряду і його представництву в Польщі — підпорядковувалися некомуністичні структури антифашистського Опору, насамперед військова організація — «Армія Країни» (Армія Крайова), головнокомандуючим якої був генерал Тадеуш Коморовський (підпільна кличка «Бур»); його помічником був комендант Варшавського військового округу полковник Антоні Хрущель («Монтер»). СРСР розірвав з польським урядом дипломатичні відносини в квітні 1943 року, оскільки останній зажадав розслідування розстрілів у Катині.
Перебіг подій
Початок повстання
31 липня, коли передові сили Червоної Армії наблизились до розміщеного на східнім березі Вісли варшавського району Прага, командувач «Армії Крайової» (АК) Тадеуш Коморовський (псевдо «Бур») віддав наказ про початок повстання в місті. До операції, що розпочалась опівдні 1 серпня під керівництвом коменданта варшавської області полковника Антона Хрущеля (псевдо «Мантер») приступило 23 тис. вояків АК, з яких лише частина мала зброю. У польових шпиталях було багато молодих дівчат, наймолодшій Розі Годзевській було 8 років.
Повстання почалося 1 серпня 1944 року в рамках розвитку акції «Буря», плану загальнонаціонального захоплення влади в країні, перед радянським наступом. Основною метою повсталих було витіснення німецьких окупантів з міста і підтримка подальшої боротьби проти гітлерівської коаліції. Побічним політичним завданням було прагнення звільнити Варшаву до підходу радянських військ, щоб підкреслити незалежність польської держави, привести до влади підпільний уряд у вигнанні і не допустити насадження Радянською владою Польського комітету національного визволення. Крім того, до непрямих причин можна віднести загрозу облав працездатного населення і радіо-заклик до початку заколоту з Москви.
Спочатку полякам вдалося взяти під свій контроль більшу частину центру Варшави, захопили чимало стратегічно важливих об'єктів, тож з часом їхня кількість зросла до 34 тис. Подальші події розвивалися не на користь повсталих і до цих пір є предметом суперечок. Радянський наступ, в силу різних обставин, зупинився, а радіозв'язок з повсталими не підтримувався. Інтенсивні вуличні бої між поляками і німцями продовжилися. Зокрема, 5 серпня повстанці визволили 383-ох в'язнів концентраційного табору , у тому числі 348 євреїв. Більшість із них долучилася до повстанців. Однак їм не вдалося повністю витіснити нацистів із центру міста, та оволодіти ключовими комунікаціями та мостами. 16-ти тисячний нацистський гарнізон був зміцнений, і 5 серпня нацисти перейшли до контратаки. До 14 вересня 1944 року закріпилася на східному березі Вісли, зробила невдалу спробу , щоб допомогти повстанцям, але тільки 1200 людей змогло перебратися на західний берег.
Прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль, після безуспішних спроб схилити Сталіна до активніших дій з підтримки Варшавського повстання, постарався організувати постачання повсталим повітряним шляхом. Без всякого прикриття з радянської сторони зусиллями Королівського військово-повітряного флоту, та польських авіаторів під загальним британським командуванням було здійснено понад 200 авіарейсів з військовими вантажами. Пізніше Радянський Союз погодився надати повітряний коридор, і в рамках операції «Френтік», була проведена ще одна масована акція по скиданню амуніції.
Відповідь німецького командування
З німецького боку район Варшави обороняла 9-та армія генерала . 16-тисячний німецький гарнізон був посилений і 5 серпня німці почали контратаку за допомогою танків, важкої артилерії та ударної авіації.
Важливо звернути увагу на те, що в перші дні повстання значну допомогу німецькому гарнізону Варшави надали бронетанкові підрозділи та частини, які проходили місто транзитом, під час перекидання на фронт.
Так, загальну підтримку гарнізону надавала 9-я армія генерала фон Формана. У перші ж два дні боїв велику допомогу німці отримали і від дивізії СС «Вікінг», танкові підрозділи якої в декількох епізодах зіграли ключову роль.
Особливе значення мали й керівні кадри. Військовим комендантом Варшави за особистим наказом Гітлера наприкінці липня 1944 року був призначений генерал-лейтенант авіації .
Станом на 6 серпня 1944 року в розпорядженні Еріх фон дем Баха були такі сили:
- Поліцейський полк СС «Познань» (генерал-лейтенант військ СС і поліції Райнефарт);
- Ударна бригада СС «Рона»;
- Зондеркомманда СС «Дірлевангер»;
- 608-й охоронний полк вермахту;
- Азербайджанські батальйони вермахту;
- вогнеметний батальйон «Кроне»;
- 500-й саперний батальйон спеціального призначення;
- 1000-на мінометна рота;
- 201-ша батарея ракетних установок;
- 638-ма батарея гаубиць;
- 218-та ударна (штурмова) танкова рота;
- Навчальний батальйон самохідних установок;
- Бронепоїзд.
До 14 серпня 1944 року до складу угруповання увійшов і 302-й окремий танковий батальйон радіокерованих машин (40 танків та штурмових гармат, 144 важких телетранспортера вибухівки).
У придушенні повстання також брали участь підрозділи з колишніх радянських громадян, які перейшли на бік німців:
- (855 офіцерів, унтер-офіцерів та рядових);
- зведена частина 29-ї (російської) дивізії СС під командуванням майора Фролова (1700 осіб);
- 3-й козачий кавалерійський батальйон 57-го охоронного полку;
- 69-й козачий батальйон 3-ї кавалерійської бригади Козачого Стану;
- український поліцейський батальйон «шуцманшафт-31» (рота П. Дяченко), пізніше влитий в дивізію СС «Галичина»;
- 36-та гренадерська дивізія СС «Дірлевангер»;
- 580-й Східний кавалерійський дивізіон.
У першому з захоплених районів (Воля), де знаходилася бригада РОНА, було скоєно масове вбивство жителів, воно повторилося ще кілька разів. Атакуючі німецькі колони розділили Варшаву на «повстанські острови», між якими утримувалася зв'язок через переходи в підвалах та через підземні комунікації. На цій території владу захопила польська адміністрація, видавалися газети, діяло радіо («Блискавіца» — «Błyskawica») та міські служби.
Участь у придушенні повстання брали козаки-колабораціоністи з Козачого стану: сформований 1943 року у Варшаві козачий поліцейський батальйон (понад 1000 осіб.), конвойно-охоронна сотня (250 чол.), козачий батальйон 570-го охоронного полку, 5-й Кубанський полк Козачого Стану під командуванням полковника Бондаренко, 631-й козачий батальйон. Один з козачих підрозділів на чолі з хорунжим І. Анікіним отримав завдання захопити штаб Бур-Коморовського. Всього козаки захопили близько 5 тис. повстанців. За проявлену сумлінність німецьке командування нагородило багатьох з козаків та офіцерів орденом Залізного хреста.
В період з 5 серпня до 14 вересня німці, за підтримки авіації, задіяли проти повстанців значні сили. Вже 9 серпня їм вдалося роз'єднати повстанський район. Повстанці змушені були залишати квартал за кварталом. У вересні в їхніх руках залишався лише центр міста.
Допомога повстанцям
З моменту початку повстання представники емігрантського уряду Польщі звернулися до військового і політичного керівництва союзників з проханнями надати допомогу повсталим. Радянське політичне та військове командування ніяк не відреагувало на повстання і радянські війська, що стояли неподалік, не здійснили жодних спроб надати повстанцям допомогу.
2 серпня про повстанні у Варшаві стало відомо у Лондоні. Прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчілль організував постачання повстанцям повітрям. Перший виліт був здійснений в ніч з 4 на 5 серпня 1944 року. 4 серпня з аеродрому Фоджія в Італії в напрямку Варшави вилетіли 13 британських бомбардувальників, з яких 7 літаків були з польськими екіпажами. В ході операції було втрачено 5 літаків, але три літаки скинули зброю повстанцям. Другий виліт в складі 3-х літаків з польськими екіпажами був проведений в ніч з 8 на 9 серпня 1944 року, повсталим було скинуто зброю зі всіх літаків.
Зважаючи на втрати літаків, британці звернулись до керівництва СРСР, але Йосип Сталін заборонив посадку британських та американських літаків на підконтрольних радянським військам територіях
9 вересня 1944 року СРСР погодився надати повітряний коридор і 18 вересня 1944 року в рамках операції „Френтік“ була проведена акція по скиданню військових вантажів, в якій брали участь 105 американських бомбардувальників і 62 винищувача „Мустанг“. Цього дня було скинуто 1 248 контейнера і втрачений 1 літак в районі Варшави.
Придушення повстання
На початку вересня 1944 року німецьке командування запропонувало Армії Крайової почати переговори про здачу позицій на досить вигідних для повстанців умовах. 7 вересня 1944 року Польський еміграційний уряд дав санкцію Тадеушу Бур-Коморовському на припинення боротьби і капітуляцію. Цього ж дня спеціальна делегація Польського Червоного Хреста начолі з заступником голови правління графинею Марією Тарновською попрямувала на переговори в штаб Еріха фон дем Баха. Під час переговорів Крайова Рада міністрів ухвалила рішення про капітуляцію[].
24 вересня 1944 німецькі війська перейшли у вирішальний наступ на райони, зайняті повстанцями. З 24 вересня німці почали вирішальний наступ на район Мокотув, який капітулював 27 вересня, а 29 вересня — на Жолібож, який здався 30 вересня. Частина бійців району Мокотув на чолі з командиром підполковником В. Рокицьким через підземні канали пішла в район Центр.
29 вересня німецькі підрозділи в районі Кампінос вступили в останній бій з партизанськими загонами, які у той момент перегруповувались під Якторовом. 19-та танкова дивізія, посилена піхотою з корпусу Баха-Залевського (всього близько 5 000 осіб), атакувала район Мокотув і район Жолібож, командир якого полковник М. Недзельський остаточно здав його тільки після наказу Головної комендатури Армії Крайової[].
1 жовтня за наказом генерала Тадеуша Бур-Коморовського повстанці припинили вогонь. 2 жовтня 1944 Тадеуш Бур-Коморовський підписав капітуляцію; учасникам повстання, що здалися з армією Крайовой був гарантований статус військовополонених. 2 жовтня в штабі корпусу Баха-Залевського в Ожарові був підписаний акт капітуляції. Через 3 дні повстанці колонами почали залишати Варшаву[].
Точна кількість жертв повстання залишається невідомою, вважається, що близько 16 000 учасників польського опору загинуло і близько 6000 було важко поранено. У каральних кампаніях було вбито від 150 000 до 200 000 осіб мирного населення. Німецькі втрати склали понад 8000 солдат убитими і зниклими безвісти і 9000 пораненими. В ході вуличних боїв було знищено близько 25 % житлового фонду Варшави. Після капітуляції польських сил німецькі війська цілеспрямовано квартал за кварталом зрівняли з землею ще 35 % будівель міста. Усього, з огляду пошкоджень завданих польській столиці в період оборони 1939 року та повстання у Варшавському гетто 1943 року, до моменту вступу до Варшави Червоної армії, в січні 1945 року, понад 85 % міста лежало в руїнах.
Результати та значення повстання
У полон потрапило 17 тисяч повстанців, в тому числі 922 офіцера і 6 генералів. За 63 дня повстання загинули 10 тисяч повстанців Армії Крайової, 7 000 зникли безвісти. У ході капітуляції повстанці і солдати 1-й армії Війська Польського здали німцям зброю в кількості 5 протитанкових гармат, 57 мінометів, 54 протитанкових рушниць, 23 танкових і 151 ручних кулеметів, 878 автоматів, 1696 гвинтівок, близько 1 000 пістолетів і револьверів, значна кількість боєприпасів[].
Виявлені німецькі документи і доповідь Еріха фон дем Баха від 5 жовтня 1944 року показують, що втрати з боку Німеччини, склали 9 044 солдат, у тому числі 1570 убитих, з них 44 козаків, решта поранені .
Варшавське повстання 1944 року не досягло військової та політичної мети, але в той же час стало для поляків символом мужності та рішучості в боротьбі за незалежність.
Західні історики звинувачували радянське командування в умисному ухиленні від допомоги полякам, а радянські історики заперечували, посилаючись на те, що спроби підтримати повстання робилися, але за оперативними обставинами надання такої допомоги було неможливим. Радянські історики однозначно представляли варшавське повстання як спровоковану авантюру керівництва підпілля Армії Крайової, що діяло за вказівкою емігрантського уряду.
Після 1989 року повстання стало головною подією Другої світової війни для багатьох поляків.
Участь українців
Його виникненню сприяло використання німцями дивізії російської РОНА, а також батальйонів, де служили представники центральноазійських народів. Насправді українське формування не брало участь у придушенні Варшавського повстання. Натомість і окремі українці воювали проти повстанців в деяких німецьких одиницях.
Єдиною військовою одиницею, що знаходилася у 1944 р. у Варшаві, і яка повністю складалася з українців, був Український легіон самооборони. Він був утворений на Холмщині, разом нараховував 570 солдатів. Колишній Волинський легіон самооборони німці перетворили на 31-й Легіон Шутцманншафту, тобто охоронної поліції.
Повстання у мистецтві
Повстання згадується в романі Володимира Богомолова „У серпні сорок четвертого“
У польському телесеріалі „Час Гонору“ цій тематиці присвячений цілий сезон.
У 2014 вийшов документальний фільм Варшавське повстання, який повністю змонтований з оригінальних і автентичних кінохронік, знятих під час повстання 1944 року.
„Місто 44“ — художній польський військово-драматичний фільм кінорежисера Яна Комаса 2014 року.
Повстанню присвячена пісня ''Uprising'' шведської пауер-метал групи "Sabaton".
Див. також
- «Червона зараза» — остання поезія , польського поета
Примітки
- (POL)Jerzy Janusz Terej, Europa podziemna 1939—1945, Warszawa 1974 [ 14 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Романько Про. В. Мусульманські легіони у Другій світовій війні. М., 2004. з. 217—218
- Лавренов С. Я., Попов И. М. Крах Третього рейху [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.]. M.: OOO «Фірма „Видавництво ACT“, 2000. — 608 з. .
- Lück, Hans (1954-01). Der Einfluß von komprimiertem Kohlendioxyd und Sauerstoff auf das Vitamin C. Zeitschrift für Lebensmittel-Untersuchung und -Forschung. Т. 98, № 1. с. 18—25. doi:10.1007/bf01883176. ISSN 0044-3026. Процитовано 18 січня 2023.
- Ігор Ісаєв (01.08.2014). . polradio.pl. Polskie Radio S.A. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 06.08.2014.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Варшавське повстання |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Варшавські повстанці |
- Музей повстання Варшавського [ 16 грудня 2020 у Wayback Machine.] (пол.)
- Warsaw Uprising 1944 [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Зйомки польських фотожурналів з варшавського повстання [ 6 грудня 2008 у Wayback Machine.] (пол.)
- Галерея зйомок з варшавського повстання[недоступне посилання з червня 2019](пол.)
- [1] [ 14 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Varshavske povstannya 1944 roku pol powstanie warszawskie golovna vijskova operaciya polskogo oporu Armiyi Krajovoyi pol Armia Krajowa proti Tretogo Rejhu z metoyu zvilnennya Varshavi i vidnovlennya nekomunistichnoyi Polshi Povstannya zbiglosya z nablizhennyam chastin Chervonoyi Armiyi do shidnoyi okolici mista ta vidstupom nimeckih vijsk Ale radyanskij nastup zupinivsya dozvolivshi nimcyam peregrupuvatisya i znishiti misto pid chas pridushennya povstannya yake trivalo 63 dni Povstannya bulo najbilshoyu vijskovoyu operaciyeyu zdijsnenoyu bud yakim yevropejskim ruhom oporu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U hodi vulichnih boyiv bulo znisheno blizko 25 zhitlovogo fondu Varshavi a pislya kapitulyaciyi polskih sil nimecki vijska cilespryamovano kvartal za kvartalom zrivnyali z zemleyu she 35 budivel mista Druga svitova vijna1 serpnya 2 zhovtnya 1944 roku 1 serpnya 2 zhovtnya 1944 rokuKoordinati 52 13 48 pn sh 21 00 39 sh d 52 23000000002777199 pn sh 21 01083333336077885 sh d 52 23000000002777199 21 01083333336077885Data 1 serpnya 2 zhovtnya 1944 rokuMisce VarshavaRezultat Porazka povstannya Teritorialni zmini VarshavaStoroniPolsha Armiya Krajova 1 sha armiya Pidtrimka Povitryani sili Velikoyi Britaniyi Zbrojni sili PAR Povitryani sili armiyi SShA Tretij Rejh Generalna guberniya VermahtKomanduvachiTadeush Komorovski Antoni Hrushel Leopold Okulickij Rajner Shtagel Nikolaus fon Formann Erih fon dem BahVtratiVbitih 15 200 Vtrati sered civilnogo naselennya 120 000 200 000 chol Takih sho propali bezvisti Ponad 5 000 Vijskovopoloneni 15 000 Vbitih ponad 16 000 Poranenih Ponad 9 000 Takih sho propali bezvisti 6 000U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Varshavske povstannya znachennya PeredistoriyaRozgrom nimeckoyi grupi armij Centr 6 chervnya 1944 roku pochalasya visadka soyuznikiv u Normandiyi 23 chervnya radyanski vijska perejshli v shirokomasshtabnij nastup na centralnij dilyanci frontu Nimecka armiya yaka viyavilasya v katastrofichnomu stanovishi pid podvijnim udarom pochala strimko vidkochuvatisya i na Zahodi i na Shodi 28 chervnya radyanski vijska zajnyali Mogiliv 3 lipnya Minsk 13 lipnya Vilnyus 27 lipnya Lviv Metoyu radyanskih vijsk buv vihid do kordoniv Visla Narev Pislya vazhkih nastupalnih boyiv 29 lipnya vijska 1 go Ukrayinskogo frontu forsuvali Vislu v rajoni Sandomira Lyublinskij komitet i londonskij uryad 21 lipnya 1944 roku u misti Holm radyanskoyu vladoyu buv stvorenij Polskij komitet nacionalnogo vizvolennya z predstavnikiv livih partij pid kerivnictvom komunistiv yakij prijnyav na sebe funkciyi timchasovogo uryadu Polshi Slidom za tim komitet perebravsya v Lyublin i stav vidomij pid im yam Lyublinskogo komitetu Tim chasom v Londoni isnuvav Uryad Polshi u vignanni na choli zi Stanislavom Mikolajchikom Yak pravonastupnik dovoyennogo nacionalnogo uryadu vin vidpovidno do mizhnarodnogo prava viznavavsya yak v Polshi tak i za kordonom legitimnim predstavnikom polskogo narodu do provedennya novih viboriv Londonskomu uryadu i jogo predstavnictvu v Polshi pidporyadkovuvalisya nekomunistichni strukturi antifashistskogo Oporu nasampered vijskova organizaciya Armiya Krayini Armiya Krajova golovnokomanduyuchim yakoyi buv general Tadeush Komorovskij pidpilna klichka Bur jogo pomichnikom buv komendant Varshavskogo vijskovogo okrugu polkovnik Antoni Hrushel Monter SRSR rozirvav z polskim uryadom diplomatichni vidnosini v kvitni 1943 roku oskilki ostannij zazhadav rozsliduvannya rozstriliv u Katini Perebig podijPochatok povstannya Polskij povstanec 31 lipnya koli peredovi sili Chervonoyi Armiyi nablizilis do rozmishenogo na shidnim berezi Visli varshavskogo rajonu Praga komanduvach Armiyi Krajovoyi AK Tadeush Komorovskij psevdo Bur viddav nakaz pro pochatok povstannya v misti Do operaciyi sho rozpochalas opivdni 1 serpnya pid kerivnictvom komendanta varshavskoyi oblasti polkovnika Antona Hrushelya psevdo Manter pristupilo 23 tis voyakiv AK z yakih lishe chastina mala zbroyu U polovih shpitalyah bulo bagato molodih divchat najmolodshij Rozi Godzevskij bulo 8 rokiv Povstannya pochalosya 1 serpnya 1944 roku v ramkah rozvitku akciyi Burya planu zagalnonacionalnogo zahoplennya vladi v krayini pered radyanskim nastupom Osnovnoyu metoyu povstalih bulo vitisnennya nimeckih okupantiv z mista i pidtrimka podalshoyi borotbi proti gitlerivskoyi koaliciyi Pobichnim politichnim zavdannyam bulo pragnennya zvilniti Varshavu do pidhodu radyanskih vijsk shob pidkresliti nezalezhnist polskoyi derzhavi privesti do vladi pidpilnij uryad u vignanni i ne dopustiti nasadzhennya Radyanskoyu vladoyu Polskogo komitetu nacionalnogo vizvolennya Krim togo do nepryamih prichin mozhna vidnesti zagrozu oblav pracezdatnogo naselennya i radio zaklik do pochatku zakolotu z Moskvi Spochatku polyakam vdalosya vzyati pid svij kontrol bilshu chastinu centru Varshavi zahopili chimalo strategichno vazhlivih ob yektiv tozh z chasom yihnya kilkist zrosla do 34 tis Podalshi podiyi rozvivalisya ne na korist povstalih i do cih pir ye predmetom superechok Radyanskij nastup v silu riznih obstavin zupinivsya a radiozv yazok z povstalimi ne pidtrimuvavsya Intensivni vulichni boyi mizh polyakami i nimcyami prodovzhilisya Zokrema 5 serpnya povstanci vizvolili 383 oh v yazniv koncentracijnogo taboru u tomu chisli 348 yevreyiv Bilshist iz nih doluchilasya do povstanciv Odnak yim ne vdalosya povnistyu vitisniti nacistiv iz centru mista ta ovoloditi klyuchovimi komunikaciyami ta mostami 16 ti tisyachnij nacistskij garnizon buv zmicnenij i 5 serpnya nacisti perejshli do kontrataki Do 14 veresnya 1944 roku zakripilasya na shidnomu berezi Visli zrobila nevdalu sprobu shob dopomogti povstancyam ale tilki 1200 lyudej zmoglo perebratisya na zahidnij bereg Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Vinston Cherchill pislya bezuspishnih sprob shiliti Stalina do aktivnishih dij z pidtrimki Varshavskogo povstannya postaravsya organizuvati postachannya povstalim povitryanim shlyahom Bez vsyakogo prikrittya z radyanskoyi storoni zusillyami Korolivskogo vijskovo povitryanogo flotu ta polskih aviatoriv pid zagalnim britanskim komanduvannyam bulo zdijsneno ponad 200 aviarejsiv z vijskovimi vantazhami Piznishe Radyanskij Soyuz pogodivsya nadati povitryanij koridor i v ramkah operaciyi Frentik bula provedena she odna masovana akciya po skidannyu amuniciyi Vidpovid nimeckogo komanduvannya Tereni opanovani povstancyami na 4 serpnya 1944 maksimalna teritoriya poshirennya povstannya Z nimeckogo boku rajon Varshavi oboronyala 9 ta armiya generala 16 tisyachnij nimeckij garnizon buv posilenij i 5 serpnya nimci pochali kontrataku za dopomogoyu tankiv vazhkoyi artileriyi ta udarnoyi aviaciyi Vazhlivo zvernuti uvagu na te sho v pershi dni povstannya znachnu dopomogu nimeckomu garnizonu Varshavi nadali bronetankovi pidrozdili ta chastini yaki prohodili misto tranzitom pid chas perekidannya na front Tak zagalnu pidtrimku garnizonu nadavala 9 ya armiya generala fon Formana U pershi zh dva dni boyiv veliku dopomogu nimci otrimali i vid diviziyi SS Viking tankovi pidrozdili yakoyi v dekilkoh epizodah zigrali klyuchovu rol Osoblive znachennya mali j kerivni kadri Vijskovim komendantom Varshavi za osobistim nakazom Gitlera naprikinci lipnya 1944 roku buv priznachenij general lejtenant aviaciyi Stanom na 6 serpnya 1944 roku v rozporyadzhenni Erih fon dem Baha buli taki sili Policejskij polk SS Poznan general lejtenant vijsk SS i policiyi Rajnefart Udarna brigada SS Rona Zonderkommanda SS Dirlevanger 608 j ohoronnij polk vermahtu Azerbajdzhanski bataljoni vermahtu vognemetnij bataljon Krone 500 j sapernij bataljon specialnogo priznachennya 1000 na minometna rota 201 sha batareya raketnih ustanovok 638 ma batareya gaubic 218 ta udarna shturmova tankova rota Navchalnij bataljon samohidnih ustanovok Bronepoyizd Do 14 serpnya 1944 roku do skladu ugrupovannya uvijshov i 302 j okremij tankovij bataljon radiokerovanih mashin 40 tankiv ta shturmovih garmat 144 vazhkih teletransportera vibuhivki U pridushenni povstannya takozh brali uchast pidrozdili z kolishnih radyanskih gromadyan yaki perejshli na bik nimciv 855 oficeriv unter oficeriv ta ryadovih zvedena chastina 29 yi rosijskoyi diviziyi SS pid komanduvannyam majora Frolova 1700 osib 3 j kozachij kavalerijskij bataljon 57 go ohoronnogo polku 69 j kozachij bataljon 3 yi kavalerijskoyi brigadi Kozachogo Stanu ukrayinskij policejskij bataljon shucmanshaft 31 rota P Dyachenko piznishe vlitij v diviziyu SS Galichina 36 ta grenaderska diviziya SS Dirlevanger 580 j Shidnij kavalerijskij divizion U pershomu z zahoplenih rajoniv Volya de znahodilasya brigada RONA bulo skoyeno masove vbivstvo zhiteliv vono povtorilosya she kilka raziv Atakuyuchi nimecki koloni rozdilili Varshavu na povstanski ostrovi mizh yakimi utrimuvalasya zv yazok cherez perehodi v pidvalah ta cherez pidzemni komunikaciyi Na cij teritoriyi vladu zahopila polska administraciya vidavalisya gazeti diyalo radio Bliskavica Blyskawica ta miski sluzhbi Uchast u pridushenni povstannya brali kozaki kolaboracionisti z Kozachogo stanu sformovanij 1943 roku u Varshavi kozachij policejskij bataljon ponad 1000 osib konvojno ohoronna sotnya 250 chol kozachij bataljon 570 go ohoronnogo polku 5 j Kubanskij polk Kozachogo Stanu pid komanduvannyam polkovnika Bondarenko 631 j kozachij bataljon Odin z kozachih pidrozdiliv na choli z horunzhim I Anikinim otrimav zavdannya zahopiti shtab Bur Komorovskogo Vsogo kozaki zahopili blizko 5 tis povstanciv Za proyavlenu sumlinnist nimecke komanduvannya nagorodilo bagatoh z kozakiv ta oficeriv ordenom Zaliznogo hresta V period z 5 serpnya do 14 veresnya nimci za pidtrimki aviaciyi zadiyali proti povstanciv znachni sili Vzhe 9 serpnya yim vdalosya roz yednati povstanskij rajon Povstanci zmusheni buli zalishati kvartal za kvartalom U veresni v yihnih rukah zalishavsya lishe centr mista Dopomoga povstancyam Z momentu pochatku povstannya predstavniki emigrantskogo uryadu Polshi zvernulisya do vijskovogo i politichnogo kerivnictva soyuznikiv z prohannyami nadati dopomogu povstalim Radyanske politichne ta vijskove komanduvannya niyak ne vidreaguvalo na povstannya i radyanski vijska sho stoyali nepodalik ne zdijsnili zhodnih sprob nadati povstancyam dopomogu 2 serpnya pro povstanni u Varshavi stalo vidomo u Londoni Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Vinston Cherchill organizuvav postachannya povstancyam povitryam Pershij vilit buv zdijsnenij v nich z 4 na 5 serpnya 1944 roku 4 serpnya z aerodromu Fodzhiya v Italiyi v napryamku Varshavi viletili 13 britanskih bombarduvalnikiv z yakih 7 litakiv buli z polskimi ekipazhami V hodi operaciyi bulo vtracheno 5 litakiv ale tri litaki skinuli zbroyu povstancyam Drugij vilit v skladi 3 h litakiv z polskimi ekipazhami buv provedenij v nich z 8 na 9 serpnya 1944 roku povstalim bulo skinuto zbroyu zi vsih litakiv Zvazhayuchi na vtrati litakiv britanci zvernulis do kerivnictva SRSR ale Josip Stalin zaboroniv posadku britanskih ta amerikanskih litakiv na pidkontrolnih radyanskim vijskam teritoriyah 9 veresnya 1944 roku SRSR pogodivsya nadati povitryanij koridor i 18 veresnya 1944 roku v ramkah operaciyi Frentik bula provedena akciya po skidannyu vijskovih vantazhiv v yakij brali uchast 105 amerikanskih bombarduvalnikiv i 62 vinishuvacha Mustang Cogo dnya bulo skinuto 1 248 kontejnera i vtrachenij 1 litak v rajoni Varshavi Pridushennya povstannya Tadeush Bur Komorovskij domovlyayetsya pro kapitulyaciyu z Erihom fon dem Bahom 4 zhovtnya 1944 Na pochatku veresnya 1944 roku nimecke komanduvannya zaproponuvalo Armiyi Krajovoyi pochati peregovori pro zdachu pozicij na dosit vigidnih dlya povstanciv umovah 7 veresnya 1944 roku Polskij emigracijnij uryad dav sankciyu Tadeushu Bur Komorovskomu na pripinennya borotbi i kapitulyaciyu Cogo zh dnya specialna delegaciya Polskogo Chervonogo Hresta nacholi z zastupnikom golovi pravlinnya grafineyu Mariyeyu Tarnovskoyu popryamuvala na peregovori v shtab Eriha fon dem Baha Pid chas peregovoriv Krajova Rada ministriv uhvalila rishennya pro kapitulyaciyu dzherelo 24 veresnya 1944 nimecki vijska perejshli u virishalnij nastup na rajoni zajnyati povstancyami Z 24 veresnya nimci pochali virishalnij nastup na rajon Mokotuv yakij kapitulyuvav 27 veresnya a 29 veresnya na Zholibozh yakij zdavsya 30 veresnya Chastina bijciv rajonu Mokotuv na choli z komandirom pidpolkovnikom V Rokickim cherez pidzemni kanali pishla v rajon Centr 29 veresnya nimecki pidrozdili v rajoni Kampinos vstupili v ostannij bij z partizanskimi zagonami yaki u toj moment peregrupovuvalis pid Yaktorovom 19 ta tankova diviziya posilena pihotoyu z korpusu Baha Zalevskogo vsogo blizko 5 000 osib atakuvala rajon Mokotuv i rajon Zholibozh komandir yakogo polkovnik M Nedzelskij ostatochno zdav jogo tilki pislya nakazu Golovnoyi komendaturi Armiyi Krajovoyi dzherelo 1 zhovtnya za nakazom generala Tadeusha Bur Komorovskogo povstanci pripinili vogon 2 zhovtnya 1944 Tadeush Bur Komorovskij pidpisav kapitulyaciyu uchasnikam povstannya sho zdalisya z armiyeyu Krajovoj buv garantovanij status vijskovopolonenih 2 zhovtnya v shtabi korpusu Baha Zalevskogo v Ozharovi buv pidpisanij akt kapitulyaciyi Cherez 3 dni povstanci kolonami pochali zalishati Varshavu dzherelo Tochna kilkist zhertv povstannya zalishayetsya nevidomoyu vvazhayetsya sho blizko 16 000 uchasnikiv polskogo oporu zaginulo i blizko 6000 bulo vazhko poraneno U karalnih kampaniyah bulo vbito vid 150 000 do 200 000 osib mirnogo naselennya Nimecki vtrati sklali ponad 8000 soldat ubitimi i zniklimi bezvisti i 9000 poranenimi V hodi vulichnih boyiv bulo znisheno blizko 25 zhitlovogo fondu Varshavi Pislya kapitulyaciyi polskih sil nimecki vijska cilespryamovano kvartal za kvartalom zrivnyali z zemleyu she 35 budivel mista Usogo z oglyadu poshkodzhen zavdanih polskij stolici v period oboroni 1939 roku ta povstannya u Varshavskomu getto 1943 roku do momentu vstupu do Varshavi Chervonoyi armiyi v sichni 1945 roku ponad 85 mista lezhalo v ruyinah Rezultati ta znachennya povstannyaPam yatnik Varshavskomu povstannyu Varshava U polon potrapilo 17 tisyach povstanciv v tomu chisli 922 oficera i 6 generaliv Za 63 dnya povstannya zaginuli 10 tisyach povstanciv Armiyi Krajovoyi 7 000 znikli bezvisti U hodi kapitulyaciyi povstanci i soldati 1 j armiyi Vijska Polskogo zdali nimcyam zbroyu v kilkosti 5 protitankovih garmat 57 minometiv 54 protitankovih rushnic 23 tankovih i 151 ruchnih kulemetiv 878 avtomativ 1696 gvintivok blizko 1 000 pistoletiv i revolveriv znachna kilkist boyepripasiv dzherelo Viyavleni nimecki dokumenti i dopovid Eriha fon dem Baha vid 5 zhovtnya 1944 roku pokazuyut sho vtrati z boku Nimechchini sklali 9 044 soldat u tomu chisli 1570 ubitih z nih 44 kozakiv reshta poraneni Varshavske povstannya 1944 roku ne dosyaglo vijskovoyi ta politichnoyi meti ale v toj zhe chas stalo dlya polyakiv simvolom muzhnosti ta rishuchosti v borotbi za nezalezhnist Zahidni istoriki zvinuvachuvali radyanske komanduvannya v umisnomu uhilenni vid dopomogi polyakam a radyanski istoriki zaperechuvali posilayuchis na te sho sprobi pidtrimati povstannya robilisya ale za operativnimi obstavinami nadannya takoyi dopomogi bulo nemozhlivim Radyanski istoriki odnoznachno predstavlyali varshavske povstannya yak sprovokovanu avantyuru kerivnictva pidpillya Armiyi Krajovoyi sho diyalo za vkazivkoyu emigrantskogo uryadu Pislya 1989 roku povstannya stalo golovnoyu podiyeyu Drugoyi svitovoyi vijni dlya bagatoh polyakiv Uchast ukrayincivJogo viniknennyu spriyalo vikoristannya nimcyami diviziyi rosijskoyi RONA a takozh bataljoniv de sluzhili predstavniki centralnoazijskih narodiv Naspravdi ukrayinske formuvannya ne bralo uchast u pridushenni Varshavskogo povstannya Natomist i okremi ukrayinci voyuvali proti povstanciv v deyakih nimeckih odinicyah Yedinoyu vijskovoyu odiniceyu sho znahodilasya u 1944 r u Varshavi i yaka povnistyu skladalasya z ukrayinciv buv Ukrayinskij legion samooboroni Vin buv utvorenij na Holmshini razom narahovuvav 570 soldativ Kolishnij Volinskij legion samooboroni nimci peretvorili na 31 j Legion Shutcmannshaftu tobto ohoronnoyi policiyi Povstannya u mistectviPovstannya zgaduyetsya v romani Volodimira Bogomolova U serpni sorok chetvertogo U polskomu teleseriali Chas Gonoru cij tematici prisvyachenij cilij sezon U 2014 vijshov dokumentalnij film Varshavske povstannya yakij povnistyu zmontovanij z originalnih i avtentichnih kinohronik znyatih pid chas povstannya 1944 roku Misto 44 hudozhnij polskij vijskovo dramatichnij film kinorezhisera Yana Komasa 2014 roku Povstannyu prisvyachena pisnya Uprising shvedskoyi pauer metal grupi Sabaton Div takozhGodina W Chervona zaraza ostannya poeziya polskogo poetaPrimitki POL Jerzy Janusz Terej Europa podziemna 1939 1945 Warszawa 1974 14 listopada 2017 u Wayback Machine Romanko Pro V Musulmanski legioni u Drugij svitovij vijni M 2004 z 217 218 Lavrenov S Ya Popov I M Krah Tretogo rejhu 6 sichnya 2012 u Wayback Machine M OOO Firma Vidavnictvo ACT 2000 608 z ISBN 5 237 05065 4 Luck Hans 1954 01 Der Einfluss von komprimiertem Kohlendioxyd und Sauerstoff auf das Vitamin C Zeitschrift fur Lebensmittel Untersuchung und Forschung T 98 1 s 18 25 doi 10 1007 bf01883176 ISSN 0044 3026 Procitovano 18 sichnya 2023 Igor Isayev 01 08 2014 polradio pl Polskie Radio S A Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 06 08 2014 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Varshavske povstannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Varshavski povstanciMuzej povstannya Varshavskogo 16 grudnya 2020 u Wayback Machine pol Warsaw Uprising 1944 23 lyutogo 2022 u Wayback Machine angl Zjomki polskih fotozhurnaliv z varshavskogo povstannya 6 grudnya 2008 u Wayback Machine pol Galereya zjomok z varshavskogo povstannya nedostupne posilannya z chervnya 2019 pol 1 14 zhovtnya 2014 u Wayback Machine