Оборона Варшави (1939)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Варшавська битва.

Оборона Варшави (8 вересня 1939 — 28 вересня 1939) — битва Другої світової війни між німецькими та польськими військами за столицю Польщі.

Оборона Варшави
Друга світова війна
Захисники Варшави Захисники Варшави
Координати: 52°13′48″ пн. ш. 21°00′38″ сх. д. / 52.23000000002777199° пн. ш. 21.01083333002777920° сх. д. / 52.23000000002777199; 21.01083333002777920
Дата: 8 вересня 1939 — 28 вересня 1939 Місце: Польща Результат: Капітуляція варшавського гарнізону
Сторони
Польща	Третій Рейх
Командувачі
Юліуш Руммель	Йоганес Бласковіц

Стратегічне значення Варшави

Польській столиці приділялася важлива роль в оперативних планах німецького командування. Варшава була політико-адміністративним і промисловим центром країни, важливим транспортним вузлом. Із чотирьох залізничних мостів на центральній ділянці Вісли два двосторонніх були у Варшаві. Їх захоплення сильно ускладнювало постачання польських військ та евакуацію мирного населення із західних районів країни. У Варшаві була зосереджена велика кількість промислових підприємств.

Підготовка до оборони

Агітаційний плакат до захисників Варшави (вересень 1939 року)

Наказ про організацію оборони Варшави був відданий військовим міністром Польщі 3 вересня у зв'язку з німецьким проривом в районі Ченстохова. У письмових вказівках командування говорилося, що загроза прориву німецьких танків створює необхідність організувати оборону Варшави з півдня, підготувати оборону мостів і одночасно вжити заходів до їхнього знищення якщо буде потреба. На Середній Віслі створювалося дві ділянки оборони: північна — до Дембліна, південна — далі до Сандомира. Оборону Варшави очолив колишній головний комендант прикордонних військ генерал . В його розпорядженні було п'ять батальйонів з артилерією.

5 вересня Чума отримав наказ «обороняти варшавські мости до прибуття генералів Кутшеби і Бортновського». Гарнізон Варшави підсилили ще шістьома батальйонами з артилерією. Однак цих сил ледь вистачало навіть для організації оборони міста на захід від Вісли. За наказом Чуми було сформовано ще три піхотних полки для оборони східних районів міста. В той же день в місті почали формувати добровольчі загони цивільної оборони, які в основному займались зведенням барикад на околицях міста. Поступово польська столиця перетворювалася в ізольований бастіон.

Ще з початку війни для прикриття з повітря варшавського оборонного району польське командування призначило авіаційну бригаду, яка налічувала 54 літаки. Однак 6 вересня, у зв'язку з від'їздом Ридз-Смигли в Брест, бригада була знята з оборони Варшави і передислокована до Бреста. Також до Бреста була перекинута частина артилерії ППО міста.

Бої за Варшаву

На руїнах Варшави (вересень 1939 року)

Бої за Варшаву почалися 8 вересня. Близько 17 години 4-та танкова дивізія 10-ї німецької армії своїм передовим загоном увірвалася з південного сходу в місто. Силами добровольчих загонів подальше просування німців в центр Варшави було зупинено. Ще кілька спроб танкових проривів 9-10 вересня також не мали успіху. Оцінивши міцність оборони міста та складність ситуації в битві під Бзурою, командуючий групою армій «Південь» відмовився від подальших спроб взяти Варшаву з ходу. Для подальшої облоги міста 4-та танкова дивізія 10-ї армії була 12 вересня змінена 31-ю піхотною дивізією.

8 вересня польське головне командування віддало наказ про створення армії «Варшава», на чолі якої був поставлений генерал Юліуш Руммель — у недавньому минулому командуючий армією «Лодзь». За рішенням головного командування від 10 вересня Варшава ставала особливим самостійним районом оборони.

У результаті просування 3-ї німецької армії через Нарев і Буг до півдня й виходу її частин на східні околиці столиці 14 вересня кільце оточення навколо Варшави замкнулося зі сходу.

15 вересня німецьке командування запропонувало захисникам Варшави в 12-годинний термін здати місто з можливістю евакуації цивільного населення, інакше будуть застосовані масовані повітряні бомбардування. 16 вересня німецький парламентер не був прийнятий, що означало відмову від пропозиції. Однак вже наступного дня, 17 вересня, польське командування у Варшаві спробувало ініціювати переговори щодо евакуації цивільного населення. Відповідь надійшла особисто від Гітлера:

Евакуацію [цивільного населення] відхилити, строк минув. Вести пропаганду по радіо, у випадку наміру капітулювати повідомити про готовність прийняти парламентерів.

19 вересня командувач 8-ї німецької армії, на яку було покладене завдання взяти місто, віддав наказ про генеральний штурм. З 22 вересня почалося посилене повітряне бомбардування й масований артилерійський обстріл Варшави. 25 вересня в повітряному нальоті на Варшаву взяло участь 1150 літаків Люфтваффе. Всього на польську столицю було скинуто 5818 тонн бомб.

28 вересня командування варшавського гарнізону, вичерпавши всі сили й засоби, які можна було використати для оборони, змушене було підписати акт про капітуляцію.

Карти бойових дій

Див. також

• Варшавське повстання 1944 року

Примітки

1. Запис в щоденнику Ф. Гальдера від 15 вересня 1939 року: Листівки будуть скинуті сьогодні в другій половині дня між 14-00 і 15-00. Строк — 12 годин. Цивільне населення (невійськовозобов'язані, жінки й діти) — у напрямку на Седлець і Гарволін. Завтра в першій половині дня [буде зроблений] масований наліт об'єднаних сил авіації [на Варшаву].
2. Цитується згідно з записом у щоденнику Ф. Гальдера від 17 вересня 1939 року.
3. Для порівняння:
   • всього на Польщу було скинуто 19589 тонн бомб
   • приблизно стільки ж авіабомб як в битві за Варшаву було скинуто на Англію за весь 1941 рік

Джерела

• Гальдер Ф. Военный дневник. Ежедневные записи начальника Генерального штаба Сухопутных войск 1939-1942 гг. — М. : Воениздат, 1968-1971. (рос.)

Література

• Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918-1939 гг. — М. : Вече, 2001. (рос.)