Козачий стан (Kosakenlager) — військова організація під час Радянсько-німецької війни, яка об'єднувала козаків у складі вермахту і СС. До травня 1945 року, при здачі в англійський полон, налічувала 24 тисячі військових і цивільних осіб.
Початок формування козацьких частин у складі вермахту
На відміну від інших проектів формування національних частин з колишніх громадян СРСР, Адольф Гітлер і його найближче оточення прихильно дивилися на ідею формування козацьких частин, так як дотримувалися теорії про те, що козаки були нащадками готів, а значить належали не до слов'янської, а до арійської раси. До того ж, на початку політичної кар'єри, Гітлера підтримували деякі козацькі лідери.
У жовтні 1942 року в окупованому німецькими військами Новочеркаську з дозволу німецької влади пройшов козачий сход, на якому був обраний штаб Війська Донського та розпочалась організація козацьких формувань у складі вермахту, як на окупованих територіях, так і в емігрантському середовищі. Створення козацьких частин очолив колишній полковник царської армії Сергій Васильович Павлов, який за радянської влади працював інженером на одному з заводів Новочеркаська. Ініціатива Павлова була підтримана Петром Миколайовичем Красновим.
Формування Козачого стану
З січня 1943 року німецькі війська почали відступати з Дона, з ними на захід почали відходити і частина козаків з родинами. У Кіровограді С.В. Павлов, керуючись декларацією німецького уряду від 10 листопада 1943 року, приступає до створення «Козачого Стану». Під командування Павлова, який отримав звання «похідного отамана», стали прибувати козаки майже з усього Півдня Росії.
31 березня 1944 року в Берліні було утворено (нім. Hauptverwaltung der Kosakenheere) на чолі з П.М. Красновим, С. В. Павлов став одним з його заступників. У червні 1944 Козачий Стан був передислокований до Білорусі в район міст Барановичі — Слонім — Єльня — Столиці — Новогрудок.
17 червня 1944 полковник Павлов загинув. Похідним отаманом Стана був призначений колишній білогвардійський сотник Т.М. Доманов. У липні 1944 року Стан на короткий час перемістився в район Білостока.
У серпні 1944 року козаки Стану брали діяльну участь у придушенні Варшавського повстання, зокрема — сформований в 1943 році у Варшаві козачий поліцейський батальйон (понад 1000 чоловік), конвойна-охоронна сотня (250 осіб), козачий батальйон 570-го охоронного полку, 5-й Кубанський полк Козачого стану під командуванням полковника Бондаренко. Підрозділ на чолі з хорунжим І. Анікіним отримав завдання захопити штаб керівника польського повстанського руху генерала Т. Бур-Коморовського. Загалом, козаки захопили в полон близько 5 тисяч повстанців. За виявлену старанність німецьке командування нагородило багатьох з козаків і офіцерів орденом Залізного Хреста.
6 липня 1944 було вирішено перекинути козаків у північну Італію (Карна) для боротьби проти італійських антифашистів. Пізніше в той же район переселяються козачі сім'ї, а також кавказькі частини під командуванням генерала Султан Килича Ґерая.
В Італії у Козачому Стані виходила газета «Козача земля», багато італійських містечок були перейменовані в станиці, а місцеві жителі піддалися часткової депортації.
У квітні 1945 року Козачий Стан був реорганізований в Окремий козачий корпус під командуванням Походного Отамана генерал-майора Доманова. На той момент у складі корпусу налічувалося 18 395 стройових козаків і 17 014 біженців. Корпус перейшов під управління командувача РОА генерала А. Власова.
30 квітня командувач німецькими військами в Італії генерал Ретингер ухвалив рішення про капітуляцію. У цих умовах керівництво Стана наказало козакам переселитися в східний Тіроль (Австрія). 2 травня 1945 почався перехід через Альпи і 10 травня, на Великдень козаки прибули до міста Лієнц. Незабаром туди ж підійшли інші козачі частини, зокрема, під командуванням генерала А.Г. Шкуро.
Видача СРСР
18 травня 1945 року Стан капітулював перед британськими військами, полонені козаки були розміщені в декількох таборах. 27 травня півтори тисячі козачих офіцерів були відвезені в місто Філлах нібито на одноденну конференцію — для переговорів з англійським командуванням. Насправді ж їх повезли далі до зони радянської окупації в місто Юденбург і там видали частинам Червоної Армії. Серед видаваних офіцерів 68% радянськими громадянами ніколи не були, тому що виявилися за кордоном відразу по закінченні громадянської війни. Ця частина козаків була видана всупереч зобов'язанням Великої Британії. Дізнавшись про рішення союзного командування, багато козаків здійснили самогубство та чинили опір.
Див. також
Посилання
- Александров К. М. Русские солдаты вермахта (рос.)
- Михаил Шкаровский. Казачий стан в Северной Италии [ 29 Жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Казачий стан и группа походного атамана [ 7 Лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Казачий стан (1943-1945 гг.) [ 17 Лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- [. Архів оригіналу за 1 Липня 2016. Процитовано 3 Серпня 2013. Путь в безысходность (рос.)]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kozachij stan Kosakenlager vijskova organizaciya pid chas Radyansko nimeckoyi vijni yaka ob yednuvala kozakiv u skladi vermahtu i SS Do travnya 1945 roku pri zdachi v anglijskij polon nalichuvala 24 tisyachi vijskovih i civilnih osib Rosijskij kolaboracionizm Druga svitova vijna Osnovni ponyattya Kolaboracionizm u Drugij svitovij vijni Ideologiya Antikomunizm Porazhenstvo Istoriya Gromadyanska vijna v Rosiyi Bila emigraciya Kolektivizaciya v SRSR Chervonij teror Stalinski represiyi Druga svitova vijna Operaciya Barbarossa Smolenska deklaraciya Prazkij manifest Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Kvitnevij viter Prazke povstannya Simvolika antiradyanskih rosijskih nacionalnih formuvan Drugoyi svitovoyi vijni Repatriaciya Vidacha kozakiv u Liyenci Operaciya Kilgol Personaliyi A Vlasov V Malishkin K Voskobojnik B Kaminskij P Krasnov A Shkuro S Bunyachenko G Zvyeryev M Shapovalov V Malcev B Shtejfon A Turkul T Domanov F Truhin S Klich Geraj V Gil S Pavlov V Bayerskij Zbrojni formuvannya ROA 29 ta grenaderska diviziya SS RONA 1 sha rosijska Kozachij Stan Rosijska dopomizhna policiya 15 j kozachij kavalerijskij korpus SS 30 ta grenaderska diviziya SS 2 ga rosijska 30 ta grenaderska diviziya SS 1 sha biloruska Diviziya Russland Rosijskij korpus Givi Bojovij soyuz rosijskih nacionalistiv 1 sha rosijska nacionalna brigada SS Druzhina Rosijska nacionalna narodna armiya Rosijskij Dobrovolchij Polk Varyag Kolaboracijni utvorennya Lokotska respublika Respublika Zuyeva Organizaciyi Vserosijska fashistska organizaciya Rosijska Trudova Narodna Partiya Rosijska fashistska partiya Rosijska zagalno vijskova spilka Narodna socialistichna partiya Rosiyi Narodno trudovij soyuz rosijskih solidaristiv Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Cej shablon pereglyanutiredaguvati Portal Druga svitova vijnaPochatok formuvannya kozackih chastin u skladi vermahtuNa vidminu vid inshih proektiv formuvannya nacionalnih chastin z kolishnih gromadyan SRSR Adolf Gitler i jogo najblizhche otochennya prihilno divilisya na ideyu formuvannya kozackih chastin tak yak dotrimuvalisya teoriyi pro te sho kozaki buli nashadkami gotiv a znachit nalezhali ne do slov yanskoyi a do arijskoyi rasi Do togo zh na pochatku politichnoyi kar yeri Gitlera pidtrimuvali deyaki kozacki lideri Kozak Vermahtu 1944 U zhovtni 1942 roku v okupovanomu nimeckimi vijskami Novocherkasku z dozvolu nimeckoyi vladi projshov kozachij shod na yakomu buv obranij shtab Vijska Donskogo ta rozpochalas organizaciya kozackih formuvan u skladi vermahtu yak na okupovanih teritoriyah tak i v emigrantskomu seredovishi Stvorennya kozackih chastin ocholiv kolishnij polkovnik carskoyi armiyi Sergij Vasilovich Pavlov yakij za radyanskoyi vladi pracyuvav inzhenerom na odnomu z zavodiv Novocherkaska Iniciativa Pavlova bula pidtrimana Petrom Mikolajovichem Krasnovim Formuvannya Kozachogo stanuZ sichnya 1943 roku nimecki vijska pochali vidstupati z Dona z nimi na zahid pochali vidhoditi i chastina kozakiv z rodinami U Kirovogradi S V Pavlov keruyuchis deklaraciyeyu nimeckogo uryadu vid 10 listopada 1943 roku pristupaye do stvorennya Kozachogo Stanu Pid komanduvannya Pavlova yakij otrimav zvannya pohidnogo otamana stali pribuvati kozaki majzhe z usogo Pivdnya Rosiyi 31 bereznya 1944 roku v Berlini bulo utvoreno nim Hauptverwaltung der Kosakenheere na choli z P M Krasnovim S V Pavlov stav odnim z jogo zastupnikiv U chervni 1944 Kozachij Stan buv peredislokovanij do Bilorusi v rajon mist Baranovichi Slonim Yelnya Stolici Novogrudok 17 chervnya 1944 polkovnik Pavlov zaginuv Pohidnim otamanom Stana buv priznachenij kolishnij bilogvardijskij sotnik T M Domanov U lipni 1944 roku Stan na korotkij chas peremistivsya v rajon Bilostoka U serpni 1944 roku kozaki Stanu brali diyalnu uchast u pridushenni Varshavskogo povstannya zokrema sformovanij v 1943 roci u Varshavi kozachij policejskij bataljon ponad 1000 cholovik konvojna ohoronna sotnya 250 osib kozachij bataljon 570 go ohoronnogo polku 5 j Kubanskij polk Kozachogo stanu pid komanduvannyam polkovnika Bondarenko Pidrozdil na choli z horunzhim I Anikinim otrimav zavdannya zahopiti shtab kerivnika polskogo povstanskogo ruhu generala T Bur Komorovskogo Zagalom kozaki zahopili v polon blizko 5 tisyach povstanciv Za viyavlenu starannist nimecke komanduvannya nagorodilo bagatoh z kozakiv i oficeriv ordenom Zaliznogo Hresta 6 lipnya 1944 bulo virisheno perekinuti kozakiv u pivnichnu Italiyu Karna dlya borotbi proti italijskih antifashistiv Piznishe v toj zhe rajon pereselyayutsya kozachi sim yi a takozh kavkazki chastini pid komanduvannyam generala Sultan Kilicha Geraya V Italiyi u Kozachomu Stani vihodila gazeta Kozacha zemlya bagato italijskih mistechok buli perejmenovani v stanici a miscevi zhiteli piddalisya chastkovoyi deportaciyi U kvitni 1945 roku Kozachij Stan buv reorganizovanij v Okremij kozachij korpus pid komanduvannyam Pohodnogo Otamana general majora Domanova Na toj moment u skladi korpusu nalichuvalosya 18 395 strojovih kozakiv i 17 014 bizhenciv Korpus perejshov pid upravlinnya komanduvacha ROA generala A Vlasova 30 kvitnya komanduvach nimeckimi vijskami v Italiyi general Retinger uhvaliv rishennya pro kapitulyaciyu U cih umovah kerivnictvo Stana nakazalo kozakam pereselitisya v shidnij Tirol Avstriya 2 travnya 1945 pochavsya perehid cherez Alpi i 10 travnya na Velikden kozaki pribuli do mista Liyenc Nezabarom tudi zh pidijshli inshi kozachi chastini zokrema pid komanduvannyam generala A G Shkuro Vidacha SRSR18 travnya 1945 roku Stan kapitulyuvav pered britanskimi vijskami poloneni kozaki buli rozmisheni v dekilkoh taborah 27 travnya pivtori tisyachi kozachih oficeriv buli vidvezeni v misto Fillah nibito na odnodennu konferenciyu dlya peregovoriv z anglijskim komanduvannyam Naspravdi zh yih povezli dali do zoni radyanskoyi okupaciyi v misto Yudenburg i tam vidali chastinam Chervonoyi Armiyi Sered vidavanih oficeriv 68 radyanskimi gromadyanami nikoli ne buli tomu sho viyavilisya za kordonom vidrazu po zakinchenni gromadyanskoyi vijni Cya chastina kozakiv bula vidana vsuperech zobov yazannyam Velikoyi Britaniyi Diznavshis pro rishennya soyuznogo komanduvannya bagato kozakiv zdijsnili samogubstvo ta chinili opir Div takozhKozachij nacionalizmPosilannyaAleksandrov K M Russkie soldaty vermahta ros Mihail Shkarovskij Kazachij stan v Severnoj Italii 29 Zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros ros Kazachij stan i gruppa pohodnogo atamana 7 Lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Kazachij stan 1943 1945 gg 17 Lyutogo 2013 u Wayback Machine ros Primitki Arhiv originalu za 1 Lipnya 2016 Procitovano 3 Serpnya 2013 Put v bezyshodnost ros