Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Козачий націоналізм (Вільно-козачий рух) — суспільно-політичний рух, який добивається визнання донських, кубанських, астраханських, терських, уральських козаків єдиною політичною нацією і створення держави козаків — Козакії.
Боротьба за державність
На козацьких землях
З перших днів Жовтневого перевороту представники різних козачих земель роблять спроби заявити про козацтво не лише як окремий стан російського народу, а як про окремий національний рух, який прагне набуття широкої національно-політичної автономії. Низка різких та радикальних кроків козаків ставить їх в опозицію до Тимчасового уряду, козаки заявляють про себе як про окремий політичний суб'єкт. Отаман Каледін влітку 1917 року остаточно розриває з Тимчасовим урядом і заявляє про незалежність Області Війська Донського, утворює союз козаків Дону, Кубані та Тереку (Рада союзу козачих військ) і починає збирати військові сили для придушення більшовицького заколоту.
20-24 вересня 1917 р. у Катеринодарі відбувається перша конференція представників Донського, Кубанського і Теркського урядів, яка вирішили розширити Союз на шість козачих військ, горців Північного Кавказу і степових народів. 20 вересня 1917 у Владикавказі був остаточно обговорений та вироблений проєкт союзної угоди. До Південно-Східного Союзу увійшли: Донське, Кубанське, Теркське, Астраханське, Уральське, Оренбурзьке війська, горці Північного Кавказу, Калмицький військовий уряд та губернії Ставропільська і Чорноморська. На чолі Союзу був поставлений Об'єднаний уряд. Після ухвалення рішення про заснування Союзу, члени Об'єднаного уряду роз'їхались для доповіді своїм урядам про конституцію Союзу. Конституцію союзу встигли ратифікувати Дон, Кубань та Калмикія. З початком запеклих бойових дій козацьких військ з більшовиками, ратифікація конституції Союзу відкладалась козацькими урядами і, зрештою, так і не була ухвалена. Проте ідея Союзу козачих військ починає набувати популярності.
Ідея козачого союзу була втілена у липні 1918 року, з ініціативи Донського Отамана, який запропонував проєкт нової конституції (16 пунктів). Згідно цього документу Донсько-козачий союз виникав з самостійних держав: Великого Війська Донського, Кубанського, Теркського і Астраханського військ, союзу горців Північного Кавказу та Дагестану, об'єднаних в одну державу на федеративних засадах. Цей проєкт не був втілений у життя через рішучий протест та втручання Добровольчої армії та генерала Денікіна.
У лютому 1919 Кубанська Рада зробила пропозицію про скликання конференції козачих та кавказьких державних утворень для вирішення питання про створення союзної держави, однак внаслідок чергового втручання білогвардійців конференція не відбулась. Однак Донське Військове Коло бере на себе ініціативу скликання конференції, яка зібралась 11 червня 1919 р. у Ростові-на-Дону. На першому ж засідання конференції було вирішено, що членами конференції можуть бути лише представники державних утворень. Урочисте відкриття конференції відбулось 13 червня 1919, тієї ж ночі агентами білогвардійської розвідки був вбитий голова кубанської делегації М. Рябовол, голова Кубанської Крайової Ради.
Вбивство Рябовала спричинило конфлікт між козаками та білогвардійцями. Козацький самостійницький рух набув більшої популярності. Восени 1919 р. виникла ідея скликання Верховного Кола Дона, Кубані і Терека, який зібрався у Катеринодарі 5 січня 1920 р. у складі 150 депутатів, обраних у великих Військових Колах та на Крайовій Раді. 12 січня Верхновним Колом було оголошено про намір сформувати союзну державу та створити союзну владу.
Білі з самого початку ставилися до кубанського руху з підозрою, тому були готові співпрацювати з козаками лише за умови їхнього підпорядкування та відмови від автономії.
Після встановлення радянської влади у 1920 окремі козачі повстанські загони діяли на землях Кубані у 1921—1925 рр. Відомими лідерами були Мусій Пилюк (схоплений у 1921), Василь Рябокінь (страчений у 1925 р.) та інші.
В еміграції
Вже у листопаді 1920 значна частина козацтва опинилась у вимушеній політичній еміграції. Саме в еміграційних умовах, у середовищі ветеранів Донської та Кубанської армій козацький самостійницький рух набуває інституалізації: з'являються козацькі організації, часописи. Формуються постулати козачого націоналізму, наріжним каменем якого стала незалежна Козакія — держава козаків. У Празі виникла ініціативна група, яка поставила собі на меті поширення ідей козацького націоналізму, утвердження серед козаків думки про необхідність створення незалежної держави Козакія. Серед творців першого козацького націоналістичного середовища були генерал Бикадиров, генерал-лейтенант Старіков, член Кубанської Крайової Ради Білий, сотник Армії УНР М. Фролов, полковник Колєсов, студент Глазков. Саме ці люди постановили називати свій рух Вільно-козачим.
10 грудня 1927 р. у Празі вийшов перший номер двотижневого журналу «Вольное Казачество — Вільне Козацтво» під редакцією М. Фролова та І. Білого. Журнал швидко набув широкої популярності. Журнал став офіціозом вільно-козачого руху. На його сторінках публікувались матеріали, які розглядали будь-які події, явища чи проблеми з точки зору козачих національних інтересів. Осередки вільно-козачого руху почали виникати по всьому світу.
В міру того як вільно-козачий рух набирав сили та збільшував число прихильників, він привертав дедалі більше уваги білоемігрантів. Прихильники «Единой неделимой России» виступили з рішучим осудом вільно-козачого руху, тавруючи його як зрадницький, сепаратиський, як інтригу ворогів Росії тощо. Відкрита конфронтація з білоемігрантським рухом викликала суперечки серед козаків, частина з яких відійшла від націоналістичних позицій. Після смерті сотника М. Фролова одноосібним редактором журналу «Вольное Казачество — Вільне Козацтво» став І. Білий. Однак методи праці білого не всім були до вподоби, тому з середовища козаків-націоналістів виокремилась опозиція, яка 11 січня 1934 р. заклала «Центральна правління Вільного Козацтва — Козаків-нацоіналістів» і стали видавати власний журнал «Казакия». Станом на початок Другої світової війни існувало три козацьких еміграційних середовища: група інженера І. Білого з журналом «Вольное Казачество — Вільне Козацтво», група В. Глазкова та група І. Безуглова. Двоє останніх видавали журнали з однаковою назвою «Казакия». Перший типографським методом, другий — роторним. Під час Другої світової війни групи В. Глазкова та І. Безуглова об'єднались для посилення пропагандистської роботи на сході з газетою «Казачий вестник». Інженер Білий, який виступав у своєму журналі прихильником західних союзників, випустив восени 1939 р. останній (272) номер журналу «Вольное Казачество — Вільне Козацтво». По завершенню війни всі три групи об'єднались. Зібравшись на Козаче Коло у Мюнхені влітку 1949 р. козаки обрали своїм отаманом інженера Білого, який у цей час знаходився в Алжирі. Одностайність тривала три роки, після чого козацький націоналістичний рух знову розколовся. Досить тривалий час після Другої світової війни видавалось кілька найменувань козачої періодики: «Казак», двомісячний спадкоємець «Вольного казачества», друкований орган інженера Білого (видавався в Парижі), «Казакія» — орган групи В. Глазкова (видавався в Німеччині під редакцією П. Полякова), місячник «Казачье Единство» (виходив у Парижі під редакцією Є. Гетманова), місячник «Казачья Жизнь — Козаче Життя» — орган Козаче-Американського Народного Союзу під редакцією Ф. Бідгая.
З іншою концепцією монархічної Козакії у 1930-1940-х виступала група гетьманців, очолювана Іваном Полтавцем-Остряницею.
Сучасність
Починаючи з кінця 1980-х, почалося відродження козацьких військ у Росії, а разом з ними — ідеї козацького автономізму. Восени 1991 року були проголошені Донська, Армавірська, Терська, а також Зеленчуцько-Урупська та Баталпашинська козацькі республіки, причому дві останні об’єдналися у Козацьку Верхню Кубань. Усі разом ці республіки сформували Союз козацьких республік півдня Росії, який розраховував стати однією з союзних республік.
Козаки були офіційно визнані Росією етнічною групою росіян. Окремі організації і у 2010-х виступали за створення козацьких автономій; у ці роки за свою діяльність до позбавлення волі були засуджені козацькі активісти Сергій Лошкарьов, Олександр Дзіковицький, Петро Молоділов.
Ідеологія
Походження і національність
Козаки - це цілком особливий народ, народ, який протягом багатьох століть остаточно сформувався і володіє своїми моральними, духовними та фізичними якостями, так несхожими на якості інших народів
Вже саме існування Козацтва, безумовно, тисне і змушує прийняти це існування одними, можливо як зло, а іншими як святеє святих
Територія
Взаємини з росіянами
Козаки ніде, ніколи і нікому не нав'язували свого Козацтва, яке не було товаром "для вивозу", яким була ідея "російська", яка запроваджувалась вогнем і мечем, або усілякими "добрими намірами". Козацтво існує і буде існувати як Народ, як ідея, так докорінно відмінна від ідеї "російської".
Для великоросійського народу Козачого питання не існує, а є прагнення зайняти його багаті землі, оволодіти виходом до південних морів та світових шляхів. Те, що на цьому шляху з прадавніх часів живе Козачий Народ, те, що цей Народ у своїх кордонах хоче жити своїм козачим життям, - все це великоросійський народ або не хоче, або не може прийняти й визнати.
У минулому ми дали Росії чимало: збільшення її території, часто охороняли її кордони, а іноді навіть і порядок — всередині. У цих справах пролили море своєї козачої крові, а з кісток козачих, покладених за російську справу, можна було б звести вежу до самого престолу Всевишнього. І все це не тільки марно, але прямо-таки на загибель свою.
Див. також
Джерела
- Дмитро Донцов.Кантата НАЦІОНАЛІЗМ. Українська Видавнича Спілка. Лондон, 1966. Ліга Визволення України — Третє видання справлене автором — 363 с.
- Статья без автора. Казачья идея // Казакия. — Брюссель. — 1947. — № 2. — с. 4
- В. Мелихов. Казакийская самостийность: история и современность [ 25 Жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання
- Казаки в борьбе с большевиками [ 22 Липня 2015 у Wayback Machine.]
- Вольная станица [ 15 Серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Этнический казачий журнал "Каразла" [ 18 Лютого 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 Вересня 2015. Процитовано 21 Липня 2015.
- Статья без автора. Казаки и каачья земля // Казакия. — Брюссель. — 1947. — № 3. — с. 19
- Писарев Д. О Казачестве // Казакия. — Брюссель. — 1947. — № 3. — с. 20
- Писарев Д. О Казачестве // Казакия. — Брюссель. — 1947. — № 3. — с. 22
- Крамаренко К. К казачьему вопросу // Казакия. — Брюссель. — 1947. — № 3. — с. 27
- Сурмач Г. Казак казакам // Казакия. — Брюссель. — 1947. — № 4. — с. 5
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kozachij nacionalizm Vilno kozachij ruh suspilno politichnij ruh yakij dobivayetsya viznannya donskih kubanskih astrahanskih terskih uralskih kozakiv yedinoyu politichnoyu naciyeyu i stvorennya derzhavi kozakiv Kozakiyi Prapor Kozachogo nacionalno vizvolnogo ruhuBorotba za derzhavnistNa kozackih zemlyah Kozacki derzhavni utvorennya ta Pivdenno Shidnij Soyuz na karti rozpadu Rosijskoyi imperiyiGolova Kubanskoyi Krajovoyi Radi M RyabovilGolova Kubanskoyi Krajovoyi Radi M Ryabovol zastrelenij bilogvardijcem Z pershih dniv Zhovtnevogo perevorotu predstavniki riznih kozachih zemel roblyat sprobi zayaviti pro kozactvo ne lishe yak okremij stan rosijskogo narodu a yak pro okremij nacionalnij ruh yakij pragne nabuttya shirokoyi nacionalno politichnoyi avtonomiyi Nizka rizkih ta radikalnih krokiv kozakiv stavit yih v opoziciyu do Timchasovogo uryadu kozaki zayavlyayut pro sebe yak pro okremij politichnij sub yekt Otaman Kaledin vlitku 1917 roku ostatochno rozrivaye z Timchasovim uryadom i zayavlyaye pro nezalezhnist Oblasti Vijska Donskogo utvoryuye soyuz kozakiv Donu Kubani ta Tereku Rada soyuzu kozachih vijsk i pochinaye zbirati vijskovi sili dlya pridushennya bilshovickogo zakolotu 20 24 veresnya 1917 r u Katerinodari vidbuvayetsya persha konferenciya predstavnikiv Donskogo Kubanskogo i Terkskogo uryadiv yaka virishili rozshiriti Soyuz na shist kozachih vijsk gorciv Pivnichnogo Kavkazu i stepovih narodiv 20 veresnya 1917 u Vladikavkazi buv ostatochno obgovorenij ta viroblenij proyekt soyuznoyi ugodi Do Pivdenno Shidnogo Soyuzu uvijshli Donske Kubanske Terkske Astrahanske Uralske Orenburzke vijska gorci Pivnichnogo Kavkazu Kalmickij vijskovij uryad ta guberniyi Stavropilska i Chornomorska Na choli Soyuzu buv postavlenij Ob yednanij uryad Pislya uhvalennya rishennya pro zasnuvannya Soyuzu chleni Ob yednanogo uryadu roz yihalis dlya dopovidi svoyim uryadam pro konstituciyu Soyuzu Konstituciyu soyuzu vstigli ratifikuvati Don Kuban ta Kalmikiya Z pochatkom zapeklih bojovih dij kozackih vijsk z bilshovikami ratifikaciya konstituciyi Soyuzu vidkladalas kozackimi uryadami i zreshtoyu tak i ne bula uhvalena Prote ideya Soyuzu kozachih vijsk pochinaye nabuvati populyarnosti Ideya kozachogo soyuzu bula vtilena u lipni 1918 roku z iniciativi Donskogo Otamana yakij zaproponuvav proyekt novoyi konstituciyi 16 punktiv Zgidno cogo dokumentu Donsko kozachij soyuz vinikav z samostijnih derzhav Velikogo Vijska Donskogo Kubanskogo Terkskogo i Astrahanskogo vijsk soyuzu gorciv Pivnichnogo Kavkazu ta Dagestanu ob yednanih v odnu derzhavu na federativnih zasadah Cej proyekt ne buv vtilenij u zhittya cherez rishuchij protest ta vtruchannya Dobrovolchoyi armiyi ta generala Denikina U lyutomu 1919 Kubanska Rada zrobila propoziciyu pro sklikannya konferenciyi kozachih ta kavkazkih derzhavnih utvoren dlya virishennya pitannya pro stvorennya soyuznoyi derzhavi odnak vnaslidok chergovogo vtruchannya bilogvardijciv konferenciya ne vidbulas Odnak Donske Vijskove Kolo bere na sebe iniciativu sklikannya konferenciyi yaka zibralas 11 chervnya 1919 r u Rostovi na Donu Na pershomu zh zasidannya konferenciyi bulo virisheno sho chlenami konferenciyi mozhut buti lishe predstavniki derzhavnih utvoren Urochiste vidkrittya konferenciyi vidbulos 13 chervnya 1919 tiyeyi zh nochi agentami bilogvardijskoyi rozvidki buv vbitij golova kubanskoyi delegaciyi M Ryabovol golova Kubanskoyi Krajovoyi Radi Vbivstvo Ryabovala sprichinilo konflikt mizh kozakami ta bilogvardijcyami Kozackij samostijnickij ruh nabuv bilshoyi populyarnosti Voseni 1919 r vinikla ideya sklikannya Verhovnogo Kola Dona Kubani i Tereka yakij zibravsya u Katerinodari 5 sichnya 1920 r u skladi 150 deputativ obranih u velikih Vijskovih Kolah ta na Krajovij Radi 12 sichnya Verhnovnim Kolom bulo ogolosheno pro namir sformuvati soyuznu derzhavu ta stvoriti soyuznu vladu Bili z samogo pochatku stavilisya do kubanskogo ruhu z pidozroyu tomu buli gotovi spivpracyuvati z kozakami lishe za umovi yihnogo pidporyadkuvannya ta vidmovi vid avtonomiyi Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi u 1920 okremi kozachi povstanski zagoni diyali na zemlyah Kubani u 1921 1925 rr Vidomimi liderami buli Musij Pilyuk shoplenij u 1921 Vasil Ryabokin strachenij u 1925 r ta inshi V emigraciyi Sotnik Armiyi UNR Vzhe u listopadi 1920 znachna chastina kozactva opinilas u vimushenij politichnij emigraciyi Same v emigracijnih umovah u seredovishi veteraniv Donskoyi ta Kubanskoyi armij kozackij samostijnickij ruh nabuvaye institualizaciyi z yavlyayutsya kozacki organizaciyi chasopisi Formuyutsya postulati kozachogo nacionalizmu narizhnim kamenem yakogo stala nezalezhna Kozakiya derzhava kozakiv U Prazi vinikla iniciativna grupa yaka postavila sobi na meti poshirennya idej kozackogo nacionalizmu utverdzhennya sered kozakiv dumki pro neobhidnist stvorennya nezalezhnoyi derzhavi Kozakiya Sered tvorciv pershogo kozackogo nacionalistichnogo seredovisha buli general Bikadirov general lejtenant Starikov chlen Kubanskoyi Krajovoyi Radi Bilij sotnik Armiyi UNR M Frolov polkovnik Kolyesov student Glazkov Same ci lyudi postanovili nazivati svij ruh Vilno kozachim 10 grudnya 1927 r u Prazi vijshov pershij nomer dvotizhnevogo zhurnalu Volnoe Kazachestvo Vilne Kozactvo pid redakciyeyu M Frolova ta I Bilogo Zhurnal shvidko nabuv shirokoyi populyarnosti Zhurnal stav oficiozom vilno kozachogo ruhu Na jogo storinkah publikuvalis materiali yaki rozglyadali bud yaki podiyi yavisha chi problemi z tochki zoru kozachih nacionalnih interesiv Oseredki vilno kozachogo ruhu pochali vinikati po vsomu svitu Obkladinka zhurnalu Kazakiya V miru togo yak vilno kozachij ruh nabirav sili ta zbilshuvav chislo prihilnikiv vin privertav dedali bilshe uvagi biloemigrantiv Prihilniki Edinoj nedelimoj Rossii vistupili z rishuchim osudom vilno kozachogo ruhu tavruyuchi jogo yak zradnickij separatiskij yak intrigu vorogiv Rosiyi tosho Vidkrita konfrontaciya z biloemigrantskim ruhom viklikala superechki sered kozakiv chastina z yakih vidijshla vid nacionalistichnih pozicij Pislya smerti sotnika M Frolova odnoosibnim redaktorom zhurnalu Volnoe Kazachestvo Vilne Kozactvo stav I Bilij Odnak metodi praci bilogo ne vsim buli do vpodobi tomu z seredovisha kozakiv nacionalistiv viokremilas opoziciya yaka 11 sichnya 1934 r zaklala Centralna pravlinnya Vilnogo Kozactva Kozakiv nacoinalistiv i stali vidavati vlasnij zhurnal Kazakiya Stanom na pochatok Drugoyi svitovoyi vijni isnuvalo tri kozackih emigracijnih seredovisha grupa inzhenera I Bilogo z zhurnalom Volnoe Kazachestvo Vilne Kozactvo grupa V Glazkova ta grupa I Bezuglova Dvoye ostannih vidavali zhurnali z odnakovoyu nazvoyu Kazakiya Pershij tipografskim metodom drugij rotornim Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni grupi V Glazkova ta I Bezuglova ob yednalis dlya posilennya propagandistskoyi roboti na shodi z gazetoyu Kazachij vestnik Inzhener Bilij yakij vistupav u svoyemu zhurnali prihilnikom zahidnih soyuznikiv vipustiv voseni 1939 r ostannij 272 nomer zhurnalu Volnoe Kazachestvo Vilne Kozactvo Po zavershennyu vijni vsi tri grupi ob yednalis Zibravshis na Kozache Kolo u Myunheni vlitku 1949 r kozaki obrali svoyim otamanom inzhenera Bilogo yakij u cej chas znahodivsya v Alzhiri Odnostajnist trivala tri roki pislya chogo kozackij nacionalistichnij ruh znovu rozkolovsya Dosit trivalij chas pislya Drugoyi svitovoyi vijni vidavalos kilka najmenuvan kozachoyi periodiki Kazak dvomisyachnij spadkoyemec Volnogo kazachestva drukovanij organ inzhenera Bilogo vidavavsya v Parizhi Kazakiya organ grupi V Glazkova vidavavsya v Nimechchini pid redakciyeyu P Polyakova misyachnik Kazache Edinstvo vihodiv u Parizhi pid redakciyeyu Ye Getmanova misyachnik Kazachya Zhizn Kozache Zhittya organ Kozache Amerikanskogo Narodnogo Soyuzu pid redakciyeyu F Bidgaya Z inshoyu koncepciyeyu monarhichnoyi Kozakiyi u 1930 1940 h vistupala grupa getmanciv ocholyuvana Ivanom Poltavcem Ostryaniceyu Suchasnist Samoprogolosheni respubliki Kavkazu u 1990 h Pochinayuchi z kincya 1980 h pochalosya vidrodzhennya kozackih vijsk u Rosiyi a razom z nimi ideyi kozackogo avtonomizmu Voseni 1991 roku buli progolosheni Donska Armavirska Terska a takozh Zelenchucko Urupska ta Batalpashinska kozacki respubliki prichomu dvi ostanni ob yednalisya u Kozacku Verhnyu Kuban Usi razom ci respubliki sformuvali Soyuz kozackih respublik pivdnya Rosiyi yakij rozrahovuvav stati odniyeyu z soyuznih respublik Kozaki buli oficijno viznani Rosiyeyu etnichnoyu grupoyu rosiyan Okremi organizaciyi i u 2010 h vistupali za stvorennya kozackih avtonomij u ci roki za svoyu diyalnist do pozbavlennya voli buli zasudzheni kozacki aktivisti Sergij Loshkarov Oleksandr Dzikovickij Petro Molodilov IdeologiyaPohodzhennya i nacionalnist Kozaki ce cilkom osoblivij narod narod yakij protyagom bagatoh stolit ostatochno sformuvavsya i volodiye svoyimi moralnimi duhovnimi ta fizichnimi yakostyami tak neshozhimi na yakosti inshih narodivVzhe same isnuvannya Kozactva bezumovno tisne i zmushuye prijnyati ce isnuvannya odnimi mozhlivo yak zlo a inshimi yak svyateye svyatihTeritoriya Vzayemini z rosiyanami Kozaki nide nikoli i nikomu ne nav yazuvali svogo Kozactva yake ne bulo tovarom dlya vivozu yakim bula ideya rosijska yaka zaprovadzhuvalas vognem i mechem abo usilyakimi dobrimi namirami Kozactvo isnuye i bude isnuvati yak Narod yak ideya tak dokorinno vidminna vid ideyi rosijskoyi Dlya velikorosijskogo narodu Kozachogo pitannya ne isnuye a ye pragnennya zajnyati jogo bagati zemli ovoloditi vihodom do pivdennih moriv ta svitovih shlyahiv Te sho na comu shlyahu z pradavnih chasiv zhive Kozachij Narod te sho cej Narod u svoyih kordonah hoche zhiti svoyim kozachim zhittyam vse ce velikorosijskij narod abo ne hoche abo ne mozhe prijnyati j viznati U minulomu mi dali Rosiyi chimalo zbilshennya yiyi teritoriyi chasto ohoronyali yiyi kordoni a inodi navit i poryadok vseredini U cih spravah prolili more svoyeyi kozachoyi krovi a z kistok kozachih pokladenih za rosijsku spravu mozhna bulo b zvesti vezhu do samogo prestolu Vsevishnogo I vse ce ne tilki marno ale pryamo taki na zagibel svoyu Div takozhDonska Respublika Kubanska Narodna Respublika Kalmickij vijskovij uryad Kozachij Stan Kozakiya Respublika Gorciv KavkazuDzherelaDmitro Doncov Kantata NACIONALIZM Ukrayinska Vidavnicha Spilka London 1966 Liga Vizvolennya Ukrayini Tretye vidannya spravlene avtorom 363 s Statya bez avtora Kazachya ideya Kazakiya Bryussel 1947 2 s 4 V Melihov Kazakijskaya samostijnost istoriya i sovremennost 25 Zhovtnya 2014 u Wayback Machine PosilannyaKazaki v borbe s bolshevikami 22 Lipnya 2015 u Wayback Machine Volnaya stanica 15 Serpnya 2012 u Wayback Machine Etnicheskij kazachij zhurnal Karazla 18 Lyutogo 2017 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 24 Veresnya 2015 Procitovano 21 Lipnya 2015 Statya bez avtora Kazaki i kaachya zemlya Kazakiya Bryussel 1947 3 s 19 Pisarev D O Kazachestve Kazakiya Bryussel 1947 3 s 20 Pisarev D O Kazachestve Kazakiya Bryussel 1947 3 s 22 Kramarenko K K kazachemu voprosu Kazakiya Bryussel 1947 3 s 27 Surmach G Kazak kazakam Kazakiya Bryussel 1947 4 s 5