Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Маніфест Празький маніфест Маніфест КВНР назва політичної платформи

Празький маніфест

Празький маніфест
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маніфест.

Празький маніфест (Маніфест КВНР) — назва політичної платформи та програмного документу Комітету визволення народів Росії (КОНР).

Празький маніфест
Тип декларація
Підписано 12 листопада 1944
Місце Прага Протекторат Богемії та Моравії
Чинність 12 листопада 1944
Умови боротьба з більшовизмом
Підписанти Власов Андрій Андрійович
Мова російська
image Російський колабораціонізм image
Друга світова війна
Основні поняття

Колабораціонізм у Другій світовій війні •

Ідеологія

• Антикомунізм • Пораженство

Історія

Громадянська війна в Росії • Біла еміграція • Колективізація в СРСР • Червоний терор • Сталінські репресії • Друга світова війна • Операція «Барбаросса» • Смоленська декларація • Празький маніфест • Комітет визволення народів Росії • «Квітневий вітер» • Празьке повстання • (Символіка антирадянських російських національних формувань Другої світової війни • Репатріація (Видача козаків у Лієнці • Операція «Кілгол»)

Персоналії

А.Власов • В.Малишкін • К.Воскобойник • Б.Камінський • П.Краснов • А.Шкуро • • С.Буняченко • Г.Звєрєв • М.Шаповалов • В. Мальцев • Б.Штейфон • А.Туркул • Т.Доманов • Ф.Трухін • • • С.Клич Ґерай • В.Гіль • С.Павлов • В.Баєрський •

Збройні формування

РОА • 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) • Козачий Стан • • Російська допоміжна поліція • • 15-й козачий кавалерійський корпус СС • 30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська) • 30-та гренадерська дивізія СС (1-ша білоруська) • Дивізія «Руссланд» • Російський корпус • Гіві • Бойовий союз російських націоналістів • 1-ша російська національна бригада СС «Дружина» • Російська національна народна армія • Російський Добровольчий Полк «Варяг» • • • •

Колабораційні утворення

Локотська республіка • Республіка Зуєва

Організації

• • Всеросійська фашистська організація • Російська Трудова Народна Партія • Російська фашистська партія • Російська загально-військова спілка • Народна соціалістична партія Росії • • Народно-трудовий союз російських солідаристів • • • Комітет визволення народів Росії

Цей шаблон:

Передумови

image
Листівка «Чому я став на шлях боротьби з більшовизмом?» Частина 1
image
Листівка «Чому я став на шлях боротьби з більшовизмом?» Частина 2

Першим політичним документом керівника генерала Власова став лист, направлений 3 серпня 1942 року німецькому командуванню, в якому він пропонував свої послуги у боротьбі з СРСР. У листі йшлося про те, що значна частина військовополонених є опозиційно налаштованими до керівництва СРСР через масштабні передвоєнні Сталінські репресії. У документі пропонувалося створити єдиний центр з формування російської армії, яка буде воювати проти Червоної армії. 27 грудня 1942 року в Берліні був підписано «Звернення Російського Комітету до бійців і командирів Червоної Армії, до всього російського народу та інших народів». Даний документ був підписали Власов Андрій Андрійович і Малишкін Василь Федорович. 3 березня 1943 вийшов відкритий лист Власова «Чому я став на шлях боротьби з більшовизмом?», що мав пропагандистські цілі. Разом з Власовим пропагандистські документи підписувати і готували інші представники колаборантів. Однак ці документи мали незначний вплив н військовополонених. Крім того, самі представники колаборації мали доволі неоднозначну репутацію, що відображалося на відносинах з німецькими владними колами. Власівський рух доволі довгий час не виходив за рамки пропагандистської організації, однак величезні втрати Вермахту в людській силі змусили керівництво Рейху шукати нові способи залучення військовополонених у склад армії. Для цього необхідно було створити організацію, що мала би ознаки «нового російського уряду».

Створення такого «нового уряду» стало можливим після невдалого замаху на Гітлера 20 липня 1944 року. У боротьбі відомств Розенберга, Абвера, СС і Вермахту, в підсумку переміг рейсхфюрер СС Гіммлер. Він наказом Гітлера був призначений Командувачем армією резерву, тобто був відповідальний за формування нових військових частин. Власов і його прихильники розуміли, що це, ймовірно, вже їх останній шанс для створення російської національної армії. Зустріч Власова з Гіммлером відбулася 16 вересня 1944. У підсумку Власов отримав згоду на об'єднання під своїм командуванням всіх російських частин. формування двох нових дивізій та створення органу, що уособлював би собою «російський уряд у вигнанні». Публіцист Свен Штеенберг ствержує, що:

«Власов наполягав на негайному виведенні всіх російських частин з-під управління німців. Він також вимагав зняття заборони на переговори з представниками національних меншин та їх перепідпорядкування йому. Він заявив про бажання прийняти концепцію устрою Росії як федеративної держави. Остаточне формування російської держави можна буде завершити на основі референдуму».

Гіммлер, як і Власов вважав, що для того, щоб справити більше враження організація «нового уряду» повинна початися з проголошення програмних засад. Для цього пропонувалося скласти декларативний документ — маніфест.

image
Зустріч Власова та Гіммлера

Підготовка документу

Після затвердження плану дій у Гіммлера колабораціоністи Власова починають працювати над Маніфестом. Його засадничі позиції належало проголосити на помпезно-урочистій церемонії в Празі, яку обрали тому що вважалося необхідним це зробити саме у слов'янському місті. Жилєнков Георгій Миколайович аргументував вибір Праги як міста для підписання маніфесту так:

«Все це затія німців, на кошти яких проводилося це засідання з метою показати, що комітет нібито незалежний від німців. До того ж деякі члени комітету не вірили в перемогу Німеччини над СРСР і мріяли в майбутньому перейти на бік англо-американських військ для проведення своєї антирадянської діяльності»

Підготовкою документа займалися Василь Малишкін, Федір Трухін та інші. було обрано головою комісії. Закінчений текст документа був відправлений Гіммлеру. Він зажадав доповнити маніфест пунктами боротьби проти США і Великої Британії та «про боротьбу проти євреїв». Другий пункт власівці приймати відмовилися, а щодо боротьби проти союзників, після палких суперечок воювати погодилися. Проголошення було намічено на 14 листопада, хоча спочатку його планували провести в річницю Жовтневої революції.

Зміст документу

Маніфест складався з 14 пунктів. Згідно них цілями КВНР були: повалення більшовиків і відновлення прав народів, завойованих ними в результаті Лютневої революції, припинення війни і укладення з Німеччиною почесного миру, створення вільної народної державності без більшовиків і експлуататорів. Який почесний мир збиралися укладати члени КВНР з Німеччиною, обумовлено не було, що залишало можливість трактувань.

В основу нової державності народів Росії Комітет покладає такі основні засади:

image
Засідання КВНР, де було проголошенко Маніфест
  1. Рівність всіх народів Росії та їх право на національний розвиток, самовизначення і державну самостійність.
  2. Затвердження національно-трудового ладу, при якому всі інтереси держави підпорядковані завданням підняття добробуту і розвитку нації.
  3. Збереження миру і встановлення дружніх відносин з усіма країнами та всебічний розвиток міжнародної співпраці.
  4. Широкі державні заходи щодо зміцнення сім'ї та шлюбу. Дійсна рівноправність жінки.
  5. Ліквідація примусової праці та забезпечення трудящим дійсного права на вільну працю, їх матеріальний добробут, встановлення для всіх видів праці оплати в розмірах, що забезпечують культурний рівень життя.
  6. Ліквідація колгоспів, безоплатна передача землі в приватну власність селян. Свобода форм трудового землекористування. Вільне користування продуктами власної праці, скасування примусового постачання і знищення відміна боргових зобов'язань перед радянською владою.
  7. Встановлення недоторканною приватної трудової власності. Відновлення торгівлі, ремесел, кустарного промислу та надання приватній ініціативі права і можливості брати участь у господарському житті країни.
  8. Надання інтелігенції можливості вільно творити на благо свого народу.
  9. Забезпечення соціальної справедливості та захисту трудящих від будь-якої експлуатації, незалежно від їх походження і минулої діяльності.
  10. Введення для всіх без винятку дійсного права на безкоштовну освіту, медичну допомогу, на відпочинок, на забезпечення старості.
  11. Знищення режиму терору і насильства. Відміна насильницьких переселень та масових висилок. Введення свободи релігії, совісті, слова, зборів, друку. Гарантія недоторканності особи, майна і житла. Рівність всіх перед законом, незалежність і гласність суду.
  12. Звільнення політичних в'язнів більшовизму і повернення на Батьківщину з в'язниць та таборів усіх тих, що зазнали репресій за боротьбу проти більшовизму. Ніякої помсти і переслідування тих, хто припинить боротьбу за Сталіна і більшовизм, незалежно від того, чи вів він її на власне переконання чи вимушено.
  13. Відновлення зруйнованого в ході війни народного надбання - міст, сіл, фабрик і заводів за рахунок держави.
  14. Державне забезпечення інвалідів війни та їх сімей.
Оригінальний текст (рос.)
В основу новой государственности народов России Комитет кладет следующие главные принципы:
  1. Равенство всех народов России и действительное их право на национальное развитие, самоопределение и государственную самостоятельность.
  2. Утверждение национально-трудового строя, при котором все интересы государства подчинены задачам поднятия благосостояния и развития нации.
  3. Сохранение мира и установление дружественных отношений со всеми странами и всемерное развитие международного сотрудничества.
  4. Широкие государственные мероприятия по укреплению семьи и брака. Действительное равноправие женщины.
  5. Ликвидация принудительного труда и обеспечение трудящимся действительного права на свободный труд, созидающий их материальное благосостояние, установление для всех видов труда оплаты в размерах, обеспечивающих культурный уровень жизни.
  6. Ликвидация колхозов, безвозмездная передача земли в частную собственность крестьян. Свобода форм трудового землепользования. Свободное пользование продуктами собственного труда, отмена принудительных поставок и уничтожение долговых обязательств перед советской властью.
  7. Установление неприкосновенной частной трудовой собственности. Восстановление торговли, ремесел, кустарного промысла и предоставление частной инициативе права и возможности участвовать в хозяйственной жизни страны.
  8. Предоставление интеллигенции возможности свободно творить на благо своего народа.
  9. Обеспечение социальной справедливости и защиты трудящихся от всякой эксплуатации, независимо от их происхождения и прошлой деятельности.
  10. Введение для всех без исключения действительного права на бесплатное образование, медицинскую помощь, на отдых, на обеспечение старости.
  11. Уничтожение режима террора и насилия. Ликвидация насильственных переселений и массовых ссылок. Введение действительной свободы религии, совести, слова, собраний, печати. Гарантия неприкосновенности личности, имущества и жилища. Равенство всех перед законом, независимость и гласность суда.
  12. Освобождение политических узников большевизма и возвращение на родину из тюрем и лагерей всех, подвергшихся репрессиям за борьбу против большевизма. Никакой мести и преследования тем, кто прекратит борьбу за Сталина и большевизм, независимо от того, вел ли он ее по убеждению или вынужденно.
  13. Восстановление разрушенного в ходе войны народного достояния - городов, сел, фабрик и заводов за счет государства.
  14. Государственное обеспечение инвалидов войны и их семей.

Значення

Якщо для самих «власівців» Маніфест мав велике значення, бо де-факто і де-юре Німеччина визнавала їх, та ставила на вищий щабель у взаємовідносинах, то на солдат радянської армії, за словами російського сучасного бібліографа Сергія Глезерова, він не мав жодного впливу:

На радянському боці фронту маніфест виявився майже невідомий, і він не міг сильно вплинути на масову свідомість. Але, як не дивно, маніфест викликав певний резонанс серед радянських біженців, військовополонених та остарбайтерів, які перебували в кінці 1944 року в Рейху. До квітня 1945 КВНР отримав не менше трьохсот тисяч заяв від добровольців, готових вступити у армію КВНР. Остання група полонених командирів прибула з норвезьких таборів в квітні 1945 року.

Всі проголошувані демократичні цінності явно не відповідали реальному стану речей. Німеччина, хоч і зазнавала поразки на всіх фронтах, жодним чином не збиралася надалі сприяти відновленню російської державності. Це було насамперед пов'язано з ідеологічними установками правлячої партії. На Заході маніфест був практично невідомий населенню і тільки вже історики дали йому оцінку. Так, англійський історик Р. Конквест писав:

«Виданий ним [Власовим] 14 листопада 1944 політичний "Маніфест"показує, що він аж ніяк не симпатизував нацизму - його єдиною метою була демократична Росія»

У той час як в радянська історіографія не приховує своєї заангажованості у питанні визначення ролі Маніфесту:

«Маніфест являє собою огидний гібрид власовщіни і білогвардійщини, дивовижну суміш націонал-соціалізму [...] чорносотенних гасел, близьких по духу гаслам "Союзу Михайла Архангела" та програми білоемігрантського НТС»

Література

  1. Дробязко С. И. Под знаменами врага. Антисоветские формирования в составе германских вооруженных сил 1941—1945 гг. — М., 2004. с. 296—297.
  2. Штеенберг С. Генерал Власов. — М., 2005. с. 204—205.
  3. Колесник А. РОА — власовская армия: судебное дело генерала А. А. Власова. — Харьков, 1990. с. 56-59.
  4. Андреева Е. Генерал Власов и Русское освободительное движение. (ricolor.org/history/roa/ea/1c).
  5. Цурганов Ю. С. Комитет Освобождения Народов России (1944—1945 гг.) (www.antibr.ru/dictionary/ae_konr_k.html).
  6. Александров К. Русские солдаты Вермахта. Герои или предатели: Сборник статей и материалов. — М., 2005. с. 387.
  7. Коняев Н. М. Генерал Власов. Анатомия предательства.— М., 2008. с.256-257.

Посилання

  • Празький маніфест. Думка С.Глезерова[недоступне посилання з липня 2019]
  • Празький маніфест
  • Текст маніфесту

Примітки

  1. Штеенберг С. Генерал Власов. — М., 2005. с. 204—205.
  2. Дробязко С. И. Под знаменами врага. Антисоветские формирования в составе германских вооруженных сил 1941—1945 гг. — М., 2004. с. 296—297.
  3. Штеенберг С. Генерал Власов. — М., 2005. с. 204
  4. Колесник А. РОА — власовская армия: судебное дело генерала А.А. Власова. — Харьков, 1990. с. 58
  5. Колесник А. РОА — власовская армия: судебное дело генерала А. А. Власова. — Харьков, 1990. с. 56.
  6. Текст маніфесту
  7. Празький маніфест. Думка С.Глезерова[недоступне посилання]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Manifest Prazkij manifest Manifest KVNR nazva politichnoyi platformi ta programnogo dokumentu Komitetu vizvolennya narodiv Rosiyi KONR Prazkij manifestTip deklaraciyaPidpisano 12 listopada 1944Misce Praga Protektorat Bogemiyi ta MoraviyiChinnist 12 listopada 1944Umovi borotba z bilshovizmomPidpisanti Vlasov Andrij AndrijovichMova rosijska Rosijskij kolaboracionizm Druga svitova vijna Osnovni ponyattya Kolaboracionizm u Drugij svitovij vijni Ideologiya Antikomunizm Porazhenstvo Istoriya Gromadyanska vijna v Rosiyi Bila emigraciya Kolektivizaciya v SRSR Chervonij teror Stalinski represiyi Druga svitova vijna Operaciya Barbarossa Smolenska deklaraciya Prazkij manifest Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Kvitnevij viter Prazke povstannya Simvolika antiradyanskih rosijskih nacionalnih formuvan Drugoyi svitovoyi vijni Repatriaciya Vidacha kozakiv u Liyenci Operaciya Kilgol Personaliyi A Vlasov V Malishkin K Voskobojnik B Kaminskij P Krasnov A Shkuro S Bunyachenko G Zvyeryev M Shapovalov V Malcev B Shtejfon A Turkul T Domanov F Truhin S Klich Geraj V Gil S Pavlov V Bayerskij Zbrojni formuvannya ROA 29 ta grenaderska diviziya SS RONA 1 sha rosijska Kozachij Stan Rosijska dopomizhna policiya 15 j kozachij kavalerijskij korpus SS 30 ta grenaderska diviziya SS 2 ga rosijska 30 ta grenaderska diviziya SS 1 sha biloruska Diviziya Russland Rosijskij korpus Givi Bojovij soyuz rosijskih nacionalistiv 1 sha rosijska nacionalna brigada SS Druzhina Rosijska nacionalna narodna armiya Rosijskij Dobrovolchij Polk Varyag Kolaboracijni utvorennya Lokotska respublika Respublika Zuyeva Organizaciyi Vserosijska fashistska organizaciya Rosijska Trudova Narodna Partiya Rosijska fashistska partiya Rosijska zagalno vijskova spilka Narodna socialistichna partiya Rosiyi Narodno trudovij soyuz rosijskih solidaristiv Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Cej shablon pereglyanutiredaguvati Portal Druga svitova vijnaPeredumoviListivka Chomu ya stav na shlyah borotbi z bilshovizmom Chastina 1 Listivka Chomu ya stav na shlyah borotbi z bilshovizmom Chastina 2 Pershim politichnim dokumentom kerivnika generala Vlasova stav list napravlenij 3 serpnya 1942 roku nimeckomu komanduvannyu v yakomu vin proponuvav svoyi poslugi u borotbi z SRSR U listi jshlosya pro te sho znachna chastina vijskovopolonenih ye opozicijno nalashtovanimi do kerivnictva SRSR cherez masshtabni peredvoyenni Stalinski represiyi U dokumenti proponuvalosya stvoriti yedinij centr z formuvannya rosijskoyi armiyi yaka bude voyuvati proti Chervonoyi armiyi 27 grudnya 1942 roku v Berlini buv pidpisano Zvernennya Rosijskogo Komitetu do bijciv i komandiriv Chervonoyi Armiyi do vsogo rosijskogo narodu ta inshih narodiv Danij dokument buv pidpisali Vlasov Andrij Andrijovich i Malishkin Vasil Fedorovich 3 bereznya 1943 vijshov vidkritij list Vlasova Chomu ya stav na shlyah borotbi z bilshovizmom sho mav propagandistski cili Razom z Vlasovim propagandistski dokumenti pidpisuvati i gotuvali inshi predstavniki kolaborantiv Odnak ci dokumenti mali neznachnij vpliv n vijskovopolonenih Krim togo sami predstavniki kolaboraciyi mali dovoli neodnoznachnu reputaciyu sho vidobrazhalosya na vidnosinah z nimeckimi vladnimi kolami Vlasivskij ruh dovoli dovgij chas ne vihodiv za ramki propagandistskoyi organizaciyi odnak velichezni vtrati Vermahtu v lyudskij sili zmusili kerivnictvo Rejhu shukati novi sposobi zaluchennya vijskovopolonenih u sklad armiyi Dlya cogo neobhidno bulo stvoriti organizaciyu sho mala bi oznaki novogo rosijskogo uryadu Stvorennya takogo novogo uryadu stalo mozhlivim pislya nevdalogo zamahu na Gitlera 20 lipnya 1944 roku U borotbi vidomstv Rozenberga Abvera SS i Vermahtu v pidsumku peremig rejshfyurer SS Gimmler Vin nakazom Gitlera buv priznachenij Komanduvachem armiyeyu rezervu tobto buv vidpovidalnij za formuvannya novih vijskovih chastin Vlasov i jogo prihilniki rozumili sho ce jmovirno vzhe yih ostannij shans dlya stvorennya rosijskoyi nacionalnoyi armiyi Zustrich Vlasova z Gimmlerom vidbulasya 16 veresnya 1944 U pidsumku Vlasov otrimav zgodu na ob yednannya pid svoyim komanduvannyam vsih rosijskih chastin formuvannya dvoh novih divizij ta stvorennya organu sho uosoblyuvav bi soboyu rosijskij uryad u vignanni Publicist Sven Shteenberg stverzhuye sho Vlasov napolyagav na negajnomu vivedenni vsih rosijskih chastin z pid upravlinnya nimciv Vin takozh vimagav znyattya zaboroni na peregovori z predstavnikami nacionalnih menshin ta yih perepidporyadkuvannya jomu Vin zayaviv pro bazhannya prijnyati koncepciyu ustroyu Rosiyi yak federativnoyi derzhavi Ostatochne formuvannya rosijskoyi derzhavi mozhna bude zavershiti na osnovi referendumu Gimmler yak i Vlasov vvazhav sho dlya togo shob spraviti bilshe vrazhennya organizaciya novogo uryadu povinna pochatisya z progoloshennya programnih zasad Dlya cogo proponuvalosya sklasti deklarativnij dokument manifest Zustrich Vlasova ta GimmleraPidgotovka dokumentuPislya zatverdzhennya planu dij u Gimmlera kolaboracionisti Vlasova pochinayut pracyuvati nad Manifestom Jogo zasadnichi poziciyi nalezhalo progolositi na pompezno urochistij ceremoniyi v Prazi yaku obrali tomu sho vvazhalosya neobhidnim ce zrobiti same u slov yanskomu misti Zhilyenkov Georgij Mikolajovich argumentuvav vibir Pragi yak mista dlya pidpisannya manifestu tak Vse ce zatiya nimciv na koshti yakih provodilosya ce zasidannya z metoyu pokazati sho komitet nibito nezalezhnij vid nimciv Do togo zh deyaki chleni komitetu ne virili v peremogu Nimechchini nad SRSR i mriyali v majbutnomu perejti na bik anglo amerikanskih vijsk dlya provedennya svoyeyi antiradyanskoyi diyalnosti Pidgotovkoyu dokumenta zajmalisya Vasil Malishkin Fedir Truhin ta inshi bulo obrano golovoyu komisiyi Zakinchenij tekst dokumenta buv vidpravlenij Gimmleru Vin zazhadav dopovniti manifest punktami borotbi proti SShA i Velikoyi Britaniyi ta pro borotbu proti yevreyiv Drugij punkt vlasivci prijmati vidmovilisya a shodo borotbi proti soyuznikiv pislya palkih superechok voyuvati pogodilisya Progoloshennya bulo namicheno na 14 listopada hocha spochatku jogo planuvali provesti v richnicyu Zhovtnevoyi revolyuciyi Zmist dokumentuManifest skladavsya z 14 punktiv Zgidno nih cilyami KVNR buli povalennya bilshovikiv i vidnovlennya prav narodiv zavojovanih nimi v rezultati Lyutnevoyi revolyuciyi pripinennya vijni i ukladennya z Nimechchinoyu pochesnogo miru stvorennya vilnoyi narodnoyi derzhavnosti bez bilshovikiv i ekspluatatoriv Yakij pochesnij mir zbiralisya ukladati chleni KVNR z Nimechchinoyu obumovleno ne bulo sho zalishalo mozhlivist traktuvan V osnovu novoyi derzhavnosti narodiv Rosiyi Komitet pokladaye taki osnovni zasadi Zasidannya KVNR de bulo progoloshenko Manifest Rivnist vsih narodiv Rosiyi ta yih pravo na nacionalnij rozvitok samoviznachennya i derzhavnu samostijnist Zatverdzhennya nacionalno trudovogo ladu pri yakomu vsi interesi derzhavi pidporyadkovani zavdannyam pidnyattya dobrobutu i rozvitku naciyi Zberezhennya miru i vstanovlennya druzhnih vidnosin z usima krayinami ta vsebichnij rozvitok mizhnarodnoyi spivpraci Shiroki derzhavni zahodi shodo zmicnennya sim yi ta shlyubu Dijsna rivnopravnist zhinki Likvidaciya primusovoyi praci ta zabezpechennya trudyashim dijsnogo prava na vilnu pracyu yih materialnij dobrobut vstanovlennya dlya vsih vidiv praci oplati v rozmirah sho zabezpechuyut kulturnij riven zhittya Likvidaciya kolgospiv bezoplatna peredacha zemli v privatnu vlasnist selyan Svoboda form trudovogo zemlekoristuvannya Vilne koristuvannya produktami vlasnoyi praci skasuvannya primusovogo postachannya i znishennya vidmina borgovih zobov yazan pered radyanskoyu vladoyu Vstanovlennya nedotorkannoyu privatnoyi trudovoyi vlasnosti Vidnovlennya torgivli remesel kustarnogo promislu ta nadannya privatnij iniciativi prava i mozhlivosti brati uchast u gospodarskomu zhitti krayini Nadannya inteligenciyi mozhlivosti vilno tvoriti na blago svogo narodu Zabezpechennya socialnoyi spravedlivosti ta zahistu trudyashih vid bud yakoyi ekspluataciyi nezalezhno vid yih pohodzhennya i minuloyi diyalnosti Vvedennya dlya vsih bez vinyatku dijsnogo prava na bezkoshtovnu osvitu medichnu dopomogu na vidpochinok na zabezpechennya starosti Znishennya rezhimu teroru i nasilstva Vidmina nasilnickih pereselen ta masovih visilok Vvedennya svobodi religiyi sovisti slova zboriv druku Garantiya nedotorkannosti osobi majna i zhitla Rivnist vsih pered zakonom nezalezhnist i glasnist sudu Zvilnennya politichnih v yazniv bilshovizmu i povernennya na Batkivshinu z v yaznic ta taboriv usih tih sho zaznali represij za borotbu proti bilshovizmu Niyakoyi pomsti i peresliduvannya tih hto pripinit borotbu za Stalina i bilshovizm nezalezhno vid togo chi viv vin yiyi na vlasne perekonannya chi vimusheno Vidnovlennya zrujnovanogo v hodi vijni narodnogo nadbannya mist sil fabrik i zavodiv za rahunok derzhavi Derzhavne zabezpechennya invalidiv vijni ta yih simej Originalnij tekst ros V osnovu novoj gosudarstvennosti narodov Rossii Komitet kladet sleduyushie glavnye principy Ravenstvo vseh narodov Rossii i dejstvitelnoe ih pravo na nacionalnoe razvitie samoopredelenie i gosudarstvennuyu samostoyatelnost Utverzhdenie nacionalno trudovogo stroya pri kotorom vse interesy gosudarstva podchineny zadacham podnyatiya blagosostoyaniya i razvitiya nacii Sohranenie mira i ustanovlenie druzhestvennyh otnoshenij so vsemi stranami i vsemernoe razvitie mezhdunarodnogo sotrudnichestva Shirokie gosudarstvennye meropriyatiya po ukrepleniyu semi i braka Dejstvitelnoe ravnopravie zhenshiny Likvidaciya prinuditelnogo truda i obespechenie trudyashimsya dejstvitelnogo prava na svobodnyj trud sozidayushij ih materialnoe blagosostoyanie ustanovlenie dlya vseh vidov truda oplaty v razmerah obespechivayushih kulturnyj uroven zhizni Likvidaciya kolhozov bezvozmezdnaya peredacha zemli v chastnuyu sobstvennost krestyan Svoboda form trudovogo zemlepolzovaniya Svobodnoe polzovanie produktami sobstvennogo truda otmena prinuditelnyh postavok i unichtozhenie dolgovyh obyazatelstv pered sovetskoj vlastyu Ustanovlenie neprikosnovennoj chastnoj trudovoj sobstvennosti Vosstanovlenie torgovli remesel kustarnogo promysla i predostavlenie chastnoj iniciative prava i vozmozhnosti uchastvovat v hozyajstvennoj zhizni strany Predostavlenie intelligencii vozmozhnosti svobodno tvorit na blago svoego naroda Obespechenie socialnoj spravedlivosti i zashity trudyashihsya ot vsyakoj ekspluatacii nezavisimo ot ih proishozhdeniya i proshloj deyatelnosti Vvedenie dlya vseh bez isklyucheniya dejstvitelnogo prava na besplatnoe obrazovanie medicinskuyu pomosh na otdyh na obespechenie starosti Unichtozhenie rezhima terrora i nasiliya Likvidaciya nasilstvennyh pereselenij i massovyh ssylok Vvedenie dejstvitelnoj svobody religii sovesti slova sobranij pechati Garantiya neprikosnovennosti lichnosti imushestva i zhilisha Ravenstvo vseh pered zakonom nezavisimost i glasnost suda Osvobozhdenie politicheskih uznikov bolshevizma i vozvrashenie na rodinu iz tyurem i lagerej vseh podvergshihsya repressiyam za borbu protiv bolshevizma Nikakoj mesti i presledovaniya tem kto prekratit borbu za Stalina i bolshevizm nezavisimo ot togo vel li on ee po ubezhdeniyu ili vynuzhdenno Vosstanovlenie razrushennogo v hode vojny narodnogo dostoyaniya gorodov sel fabrik i zavodov za schet gosudarstva Gosudarstvennoe obespechenie invalidov vojny i ih semej ZnachennyaYaksho dlya samih vlasivciv Manifest mav velike znachennya bo de fakto i de yure Nimechchina viznavala yih ta stavila na vishij shabel u vzayemovidnosinah to na soldat radyanskoyi armiyi za slovami rosijskogo suchasnogo bibliografa Sergiya Glezerova vin ne mav zhodnogo vplivu Na radyanskomu boci frontu manifest viyavivsya majzhe nevidomij i vin ne mig silno vplinuti na masovu svidomist Ale yak ne divno manifest viklikav pevnij rezonans sered radyanskih bizhenciv vijskovopolonenih ta ostarbajteriv yaki perebuvali v kinci 1944 roku v Rejhu Do kvitnya 1945 KVNR otrimav ne menshe trohsot tisyach zayav vid dobrovolciv gotovih vstupiti u armiyu KVNR Ostannya grupa polonenih komandiriv pribula z norvezkih taboriv v kvitni 1945 roku Vsi progoloshuvani demokratichni cinnosti yavno ne vidpovidali realnomu stanu rechej Nimechchina hoch i zaznavala porazki na vsih frontah zhodnim chinom ne zbiralasya nadali spriyati vidnovlennyu rosijskoyi derzhavnosti Ce bulo nasampered pov yazano z ideologichnimi ustanovkami pravlyachoyi partiyi Na Zahodi manifest buv praktichno nevidomij naselennyu i tilki vzhe istoriki dali jomu ocinku Tak anglijskij istorik R Konkvest pisav Vidanij nim Vlasovim 14 listopada 1944 politichnij Manifest pokazuye sho vin azh niyak ne simpatizuvav nacizmu jogo yedinoyu metoyu bula demokratichna Rosiya U toj chas yak v radyanska istoriografiya ne prihovuye svoyeyi zaangazhovanosti u pitanni viznachennya roli Manifestu Manifest yavlyaye soboyu ogidnij gibrid vlasovshini i bilogvardijshini divovizhnu sumish nacional socializmu chornosotennih gasel blizkih po duhu gaslam Soyuzu Mihajla Arhangela ta programi biloemigrantskogo NTS LiteraturaDrobyazko S I Pod znamenami vraga Antisovetskie formirovaniya v sostave germanskih vooruzhennyh sil 1941 1945 gg M 2004 s 296 297 Shteenberg S General Vlasov M 2005 s 204 205 Kolesnik A ROA vlasovskaya armiya sudebnoe delo generala A A Vlasova Harkov 1990 s 56 59 Andreeva E General Vlasov i Russkoe osvoboditelnoe dvizhenie ricolor org history roa ea 1c Curganov Yu S Komitet Osvobozhdeniya Narodov Rossii 1944 1945 gg www antibr ru dictionary ae konr k html Aleksandrov K Russkie soldaty Vermahta Geroi ili predateli Sbornik statej i materialov M 2005 s 387 Konyaev N M General Vlasov Anatomiya predatelstva M 2008 s 256 257 PosilannyaPrazkij manifest Dumka S Glezerova nedostupne posilannya z lipnya 2019 Prazkij manifest Tekst manifestuPrimitkiShteenberg S General Vlasov M 2005 s 204 205 Drobyazko S I Pod znamenami vraga Antisovetskie formirovaniya v sostave germanskih vooruzhennyh sil 1941 1945 gg M 2004 s 296 297 Shteenberg S General Vlasov M 2005 s 204 Kolesnik A ROA vlasovskaya armiya sudebnoe delo generala A A Vlasova Harkov 1990 s 58 Kolesnik A ROA vlasovskaya armiya sudebnoe delo generala A A Vlasova Harkov 1990 s 56 Tekst manifestu Prazkij manifest Dumka S Glezerova nedostupne posilannya

Дата публікації:
Топ