Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Локотська республіка (Локотське самоврядування, Локотський округ, Локотська волость) — самоврядне (автономне) колабораційне утворення на території РРФСР, що існувало у 1941-1943 роках, яке вело боротьбу з радянськими партизанами та диверсійними групами НКВС на боці нацистської Німеччини.
| Локотское самоуправление Локотська республіка | |||||
| Цивільна адміністрація | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Локоть H G O | ||||
| Мови | російська мова | ||||
| Релігії | Православ'я | ||||
| Форма правління | Республіка | ||||
| Обер-Бургомістр | |||||
| - 15 листопада 1941—8 січня 1942 | Воскобойник Костянтин Павлович | ||||
| - 8 січня 1942—серпень 1943 | Камінський Броніслав Владиславович | ||||
| Історичний період | Друга світова війна | ||||
| - Засновано | 15 листопада 1941 | ||||
| - самоврядування | |||||
| - Ліквідовано | липень 1943 | ||||
| Населення | |||||
| - | 581,000 осіб | ||||
| Валюта | радянський рубль | ||||
| |||||
Поява
Локотську республіку на території нинішньої Брянської області та навколишніх територій РФ проголосили в листопаді 1941 року два інженери місцевого спиртзаводу: Костянтин Воскобойнік та Броніслав Камінський. Воскобойнік і Камінський заснували свою республіку через місяць після того, як гітлерівці окупували Брянщину. Локотське самоврядування проіснувало з листопада 1941 по серпень 1943 року. Адміністративний центр знаходився в селищі міського типу Локоть (тогочасно — Орловської області, тепер — Брянської області). Адміністративна система, яка тут існувала, багато в чому повторювала систему, які практикувалися в інших окупованих областях. Головною відмінністю було те, що вся повнота влади на місцях належала тут не німецьким комендатурам, а органам місцевого самоврядування. Будь-яким німецьким органам влади заборонялося втручатися у внутрішні справи «Локотської волості». Німецькі установи на території Локотського округу обмежували свою діяльність лише допомогою і порадами керівникам округу та його районів.
На території округу була зроблена вдала спроба створити і легалізувати свою партію — (НСПР) і утворити незалежний російський уряд.
«Автономія» охопила площу восьми районів (сучасні Брасовський, Комарицький Навлінський, Севський, Суземський райони Брянської області, Дмитрієвський та Желєзногорський райони Курської області і Дмитровський район Орловської області. За своїми розмірами Локотській округ перевищував територію Бельгії. Мав статус національного утворення і мав власні збройні сили — Російську визвольну народну армію (РОНА) — сильне боєздатне об'єднання, створене за зразком народної міліції, яке складалося з 14 батальйонів загальною кількістю до 20 тис. чоловік.
Берлін визнав автономію Локотської республіки вже за 2 тижні після офіційного звернення. Гітлерівське командування на Східному фронті одержало наказ всіляко підтримувати і захищати російських націонал-соціалістів.
Адміністративний поділ та кордони
Локотська республіка була офіційно визнана німецькою владою 15 листопада 1941 року. Спочатку її влада поширювалась лише на Локотський (нині Брасовський) район, потім — на , з приєднанням до нього територій Навлінського і Комарицького районів (Орловської, тепер Брянської області) і Дмитрівського району Курської (нині Орловської) області. З липня 1942 Локотській повіт був реорганізований в Локотський округ і включив в себе 8 районів, що збереглися й донині (Брасовський, Суземський, Комарицький, Навлінський, Михайлівський, Севський, Дмитрієвський, Дмитровський).
Територіально вона охоплювала кілька районів на південному заході Брянщини і межувала, зокрема, з Сумською областю України. Республіка мала всі формальні ознаки держави — кордони, виборне самоуправління, уряд, главу держави, (спочатку Воскобойніка, а з 8 січня 1942 р. Камінського), міліцію і навіть свої збройні сили — Російську Визвольну Народну Армію. Офіційною ідеологією Локотської республіки став націонал-соціалізм, правлячою партією — Націонал-соціалістична партія Росії.
Кожен район ділився на 5—6 волостей, кожна з яких мала волосне управління на чолі з волосним старшиною, а на чолі району стояв російський бургомістр зі своїм апаратом управління. Спочатку главою самоврядування, коли воно мало статус району та повіту, був бургомістр Костянтин Воскобойник, а після його загибелі — його колишній заступник Броніслав Камінський, який став обер-бургомістром Локотского округу.
Збройні сили
На початку 1943 року озброєні формування на території Локотського округу налічували 15 батальйонів чисельністю 12—15 тисяч вояків. На думку історика Бориса Соколова, у середині 1943 р. загальна чисельність РОНА не перевищувала 12 тисяч, і вона не в змозі була самостійно впоратися з партизанськими загонами, котрі перевершували її за загальною чисельністю, що зумовило потребу залучати на допомогу угорські й німецькі окупаційні війська. Камінській проводив мобілізацію чоловіків 18—20 років, для чого нерідко доводилося вдаватися до захоплення заручників із сімей тих, що ухилялися від призову.
Зіткнення із Червоною армією та партизанами-диверсантами
Радянські диверсійні загони НКВС нападали на населення округу і вели бойові дії з РОНА. З травня по жовтень 1942 року диверсанти НКВС 540 разів намагалися атакувати охоронні сили округу. Зважаючи на терор і вбивство місцевих цивільних осіб диверсантами НКВС, керівництво округу підтримувало порядок жорстокими репресіями проти осіб, запідозрених у зв'язках з партизанами-диверсантами.
Хвиля терору у відповідь вилилася в надзвичайно велике число жертв. Розстріляли, повісили та замордували понад 10 тисяч осіб, зокрема спалили живцем 203 людини. Повністю спалено 24 села і 7300 дворів, зруйновано 767 громадських і культурних установ. З одного лише Брасівського району на роботу до Німеччини було вигнано 7 тисяч осіб.
5 вересня 1943 року німецьку армію було витіснено із Локотя силами 2-го танкового батальйону 197-ї танкової бригади 30-го Уральського добровольчого танкового корпусу спільно з частинами 250-ї стрілецької дивізії. При відступі німецької армії озброєні формування Локотського округу під командуванням Броніслава Камінського, а також члени сімей військовослужбовців і всі, хто не хотів залишатися на радянській території (30 тисяч людей), у серпні 1943 року пішли разом з німецькою армією в місто Лепель Вітебської області, де на якийсь час була створена Лепельська республіка, а РОНА брала участь у військових операціях проти радянських партизан до літа 1944 р. Звідси бригада РОНА у складі військ СС була перекинута до Польщі, де, зокрема, брала участь у придушенні Варшавського повстання.
Вже після відходу РОНА опір радянській владі, що супроводжувався частими озброєними зіткненнями з підрозділами НКВС, тривав на території Брянщини і Орловщини аж до 1951 року.
Державні символи
Поліція та порядок у республіці
Був випадок, коли за особистим розпорядженням Камінського провели слідство й суд над двома військовослужбовцями угорського корпусу у складі німецької армії за мародерство і вбивство. Злочинців засудили й публічно стратили.
Виконувала смертні вироки кат Локотського округу Антоніна Макарова, що стратила близько 1500 осіб, у тому числі партизан, членів їхніх сімей, жінок і підлітків. Заарештована 1978 року та розстріляна 1979 року за вироком радянського суду.
Винищення євреїв
Єврейське населення Локотського округу повністю знищили. У розстрілах особливо відзначився начальник поліції Суземського району Прудников. Так, у Суземці було розстріляно 223 євреї.
Економіка
При мінімальному контролі з боку німецької адміністрації Локотське самоврядування досягло помітних успіхів у соціально-економічному житті округу: тут була скасована колгоспна форма господарювання і введена необтяжлива система податків. Конфісковане при так званому «розкуркуленні» радянською владою майно безоплатно поверталося колишнім власникам, при втраті передбачалися відповідні компенсації. Розмір подушної ділянки для кожного жителя самоврядування становив близько 10 гектарів. За час існування самоврядування були відновлені і пущені в експлуатацію багато промислових підприємств, що займалися переробкою сільськогосподарської продукції. Німецька влада воліла не втручатися у внутрішні справи Локотского самоврядування, яке відповідало за збір податків, безпеку німецьких вантажів на своїй території та забезпечення німецьких військ продовольством. Єдиним платіжним засобом був радянський рубль.
Цивільне життя
У республіці діяли 345 шкіл, майже 50 і медпунктів і навіть спортивні клуби. У перші ж дні було відкрито практично всі закриті радянською владою церкви. Видавалися свої газети.
Реакція СРСР
Сам факт існування нехай невеликої, але все ж таки російської фашистської державки став для Кремля джерелом постійної тривоги. Сталіну регулярно доповідали про стан справ у Локоті й околицях. До кордонів республіки підтягли значні сили спеціальних загонів НКВС, замаскованих під червоних партизанів. Справа була не в мілітарній потузі брянських сепаратистів. Чисельна кількість їхньої армії разом із міліцією ніколи не перевищувала 15 тисяч чоловік - відносно малий відсоток на тлі мільйонних армій СРСР та Німеччини. Сталіна найбільше лякала ідеологія, що припала до душі (хоча й з різних міркувань) певній частині радянських громадян.
Кінець республіки
Історія Локотської республіки завершилася восени 1944 року. На той час Камінський у Варшаві, придушував антигітлерівське повстання поляків. Відчуваючи близький кінець, Камінський спробував запропонувати свої послуги командуванню УПА, але дістав рішучу й категоричну відмову. Невдовзі «комбрига Камінського», як він себе називав, пристрелили гестапівці, а рештки його війська влили до складу підрозділів генерала Власова.
Спроба реабілітації
, автор нещодавно виданої в Росії книги «Найзабороненіша книга про Другу Світову. Чи була альтернатива Сталіну?», стверджує, що в роки Другої світової у російського народу була реальна альтернатива сталінському режиму — так звана «Локотська Республіка», створена на окупованій німцями території, що мала російську адміністрацію, органи самоврядування і боєздатну армію, яка боролася проти радянських партизанів, і що «локотчанів» варто вважати не зрадниками Батьківщини і пособниками гітлерівців, а патріотами, які намагалися відродити національну Росію. І це не єдина книга про «локотську альтернативу».
Див. також
Примітки
- http://surma.at.ua/publ/1-1-0-2802
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 21 квітня 2010.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 21 квітня 2010.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Росіяни в рядах СС [ 18 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Игорь Ермолов «Русское государство в немецком тылу. История локотского самоуправления 1941–1943» // Часть II [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lokotska respublika Lokotske samovryaduvannya Lokotskij okrug Lokotska volost samovryadne avtonomne kolaboracijne utvorennya na teritoriyi RRFSR sho isnuvalo u 1941 1943 rokah yake velo borotbu z radyanskimi partizanami ta diversijnimi grupami NKVS na boci nacistskoyi Nimechchini Lokotskoe samoupravlenie Lokotska respublika Civilna administraciya 1941 1943 Prapor Gerb Lokotskoyi respubliki istorichni kordoni na kartiKarta Lokotskoyi respubliki Stolicya Lokot 52 33 pn sh 34 33 sh d H G O Movi rosijska mova Religiyi Pravoslav ya Forma pravlinnya Respublika Ober Burgomistr 15 listopada 1941 8 sichnya 1942 Voskobojnik Kostyantin Pavlovich 8 sichnya 1942 serpen 1943 Kaminskij Bronislav Vladislavovich Istorichnij period Druga svitova vijna Zasnovano 15 listopada 1941 samovryaduvannya Likvidovano lipen 1943 Naselennya 581 000 osib Valyuta radyanskij rubl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lokotska respublika Rosijskij kolaboracionizm Druga svitova vijna Osnovni ponyattya Kolaboracionizm u Drugij svitovij vijni Ideologiya Antikomunizm Porazhenstvo Istoriya Gromadyanska vijna v Rosiyi Bila emigraciya Kolektivizaciya v SRSR Chervonij teror Stalinski represiyi Druga svitova vijna Operaciya Barbarossa Smolenska deklaraciya Prazkij manifest Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Kvitnevij viter Prazke povstannya Simvolika antiradyanskih rosijskih nacionalnih formuvan Drugoyi svitovoyi vijni Repatriaciya Vidacha kozakiv u Liyenci Operaciya Kilgol Personaliyi A Vlasov V Malishkin K Voskobojnik B Kaminskij P Krasnov A Shkuro S Bunyachenko G Zvyeryev M Shapovalov V Malcev B Shtejfon A Turkul T Domanov F Truhin S Klich Geraj V Gil S Pavlov V Bayerskij Zbrojni formuvannya ROA 29 ta grenaderska diviziya SS RONA 1 sha rosijska Kozachij Stan Rosijska dopomizhna policiya 15 j kozachij kavalerijskij korpus SS 30 ta grenaderska diviziya SS 2 ga rosijska 30 ta grenaderska diviziya SS 1 sha biloruska Diviziya Russland Rosijskij korpus Givi Bojovij soyuz rosijskih nacionalistiv 1 sha rosijska nacionalna brigada SS Druzhina Rosijska nacionalna narodna armiya Rosijskij Dobrovolchij Polk Varyag Kolaboracijni utvorennya Lokotska respublika Respublika Zuyeva Organizaciyi Vserosijska fashistska organizaciya Rosijska Trudova Narodna Partiya Rosijska fashistska partiya Rosijska zagalno vijskova spilka Narodna socialistichna partiya Rosiyi Narodno trudovij soyuz rosijskih solidaristiv Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Cej shablon pereglyanutiredaguvati Portal Druga svitova vijnaPoyavaLokotsku respubliku na teritoriyi ninishnoyi Bryanskoyi oblasti ta navkolishnih teritorij RF progolosili v listopadi 1941 roku dva inzheneri miscevogo spirtzavodu Kostyantin Voskobojnik ta Bronislav Kaminskij Voskobojnik i Kaminskij zasnuvali svoyu respubliku cherez misyac pislya togo yak gitlerivci okupuvali Bryanshinu Lokotske samovryaduvannya proisnuvalo z listopada 1941 po serpen 1943 roku Administrativnij centr znahodivsya v selishi miskogo tipu Lokot togochasno Orlovskoyi oblasti teper Bryanskoyi oblasti Administrativna sistema yaka tut isnuvala bagato v chomu povtoryuvala sistemu yaki praktikuvalisya v inshih okupovanih oblastyah Golovnoyu vidminnistyu bulo te sho vsya povnota vladi na miscyah nalezhala tut ne nimeckim komendaturam a organam miscevogo samovryaduvannya Bud yakim nimeckim organam vladi zaboronyalosya vtruchatisya u vnutrishni spravi Lokotskoyi volosti Nimecki ustanovi na teritoriyi Lokotskogo okrugu obmezhuvali svoyu diyalnist lishe dopomogoyu i poradami kerivnikam okrugu ta jogo rajoniv Na teritoriyi okrugu bula zroblena vdala sproba stvoriti i legalizuvati svoyu partiyu NSPR i utvoriti nezalezhnij rosijskij uryad Avtonomiya ohopila ploshu vosmi rajoniv suchasni Brasovskij Komarickij Navlinskij Sevskij Suzemskij rajoni Bryanskoyi oblasti Dmitriyevskij ta Zhelyeznogorskij rajoni Kurskoyi oblasti i Dmitrovskij rajon Orlovskoyi oblasti Za svoyimi rozmirami Lokotskij okrug perevishuvav teritoriyu Belgiyi Mav status nacionalnogo utvorennya i mav vlasni zbrojni sili Rosijsku vizvolnu narodnu armiyu RONA silne boyezdatne ob yednannya stvorene za zrazkom narodnoyi miliciyi yake skladalosya z 14 bataljoniv zagalnoyu kilkistyu do 20 tis cholovik Berlin viznav avtonomiyu Lokotskoyi respubliki vzhe za 2 tizhni pislya oficijnogo zvernennya Gitlerivske komanduvannya na Shidnomu fronti oderzhalo nakaz vsilyako pidtrimuvati i zahishati rosijskih nacional socialistiv Administrativnij podil ta kordoniBronislav Kaminskij Lokotska respublika bula oficijno viznana nimeckoyu vladoyu 15 listopada 1941 roku Spochatku yiyi vlada poshiryuvalas lishe na Lokotskij nini Brasovskij rajon potim na z priyednannyam do nogo teritorij Navlinskogo i Komarickogo rajoniv Orlovskoyi teper Bryanskoyi oblasti i Dmitrivskogo rajonu Kurskoyi nini Orlovskoyi oblasti Z lipnya 1942 Lokotskij povit buv reorganizovanij v Lokotskij okrug i vklyuchiv v sebe 8 rajoniv sho zbereglisya j donini Brasovskij Suzemskij Komarickij Navlinskij Mihajlivskij Sevskij Dmitriyevskij Dmitrovskij Teritorialno vona ohoplyuvala kilka rajoniv na pivdennomu zahodi Bryanshini i mezhuvala zokrema z Sumskoyu oblastyu Ukrayini Respublika mala vsi formalni oznaki derzhavi kordoni viborne samoupravlinnya uryad glavu derzhavi spochatku Voskobojnika a z 8 sichnya 1942 r Kaminskogo miliciyu i navit svoyi zbrojni sili Rosijsku Vizvolnu Narodnu Armiyu Oficijnoyu ideologiyeyu Lokotskoyi respubliki stav nacional socializm pravlyachoyu partiyeyu Nacional socialistichna partiya Rosiyi Kozhen rajon dilivsya na 5 6 volostej kozhna z yakih mala volosne upravlinnya na choli z volosnim starshinoyu a na choli rajonu stoyav rosijskij burgomistr zi svoyim aparatom upravlinnya Spochatku glavoyu samovryaduvannya koli vono malo status rajonu ta povitu buv burgomistr Kostyantin Voskobojnik a pislya jogo zagibeli jogo kolishnij zastupnik Bronislav Kaminskij yakij stav ober burgomistrom Lokotskogo okrugu Zbrojni siliDokladnishe 29 ta grenaderska diviziya SS RONA 1 sha rosijska Na pochatku 1943 roku ozbroyeni formuvannya na teritoriyi Lokotskogo okrugu nalichuvali 15 bataljoniv chiselnistyu 12 15 tisyach voyakiv Na dumku istorika Borisa Sokolova u seredini 1943 r zagalna chiselnist RONA ne perevishuvala 12 tisyach i vona ne v zmozi bula samostijno vporatisya z partizanskimi zagonami kotri perevershuvali yiyi za zagalnoyu chiselnistyu sho zumovilo potrebu zaluchati na dopomogu ugorski j nimecki okupacijni vijska Kaminskij provodiv mobilizaciyu cholovikiv 18 20 rokiv dlya chogo neridko dovodilosya vdavatisya do zahoplennya zaruchnikiv iz simej tih sho uhilyalisya vid prizovu Zitknennya iz Chervonoyu armiyeyu ta partizanami diversantamiBronislav Kaminskij v otochenni voyakiv RONA Radyanski diversijni zagoni NKVS napadali na naselennya okrugu i veli bojovi diyi z RONA Z travnya po zhovten 1942 roku diversanti NKVS 540 raziv namagalisya atakuvati ohoronni sili okrugu Zvazhayuchi na teror i vbivstvo miscevih civilnih osib diversantami NKVS kerivnictvo okrugu pidtrimuvalo poryadok zhorstokimi represiyami proti osib zapidozrenih u zv yazkah z partizanami diversantami Hvilya teroru u vidpovid vililasya v nadzvichajno velike chislo zhertv Rozstrilyali povisili ta zamorduvali ponad 10 tisyach osib zokrema spalili zhivcem 203 lyudini Povnistyu spaleno 24 sela i 7300 dvoriv zrujnovano 767 gromadskih i kulturnih ustanov Z odnogo lishe Brasivskogo rajonu na robotu do Nimechchini bulo vignano 7 tisyach osib 5 veresnya 1943 roku nimecku armiyu bulo vitisneno iz Lokotya silami 2 go tankovogo bataljonu 197 yi tankovoyi brigadi 30 go Uralskogo dobrovolchogo tankovogo korpusu spilno z chastinami 250 yi strileckoyi diviziyi Pri vidstupi nimeckoyi armiyi ozbroyeni formuvannya Lokotskogo okrugu pid komanduvannyam Bronislava Kaminskogo a takozh chleni simej vijskovosluzhbovciv i vsi hto ne hotiv zalishatisya na radyanskij teritoriyi 30 tisyach lyudej u serpni 1943 roku pishli razom z nimeckoyu armiyeyu v misto Lepel Vitebskoyi oblasti de na yakijs chas bula stvorena Lepelska respublika a RONA brala uchast u vijskovih operaciyah proti radyanskih partizan do lita 1944 r Zvidsi brigada RONA u skladi vijsk SS bula perekinuta do Polshi de zokrema brala uchast u pridushenni Varshavskogo povstannya Vzhe pislya vidhodu RONA opir radyanskij vladi sho suprovodzhuvavsya chastimi ozbroyenimi zitknennyami z pidrozdilami NKVS trivav na teritoriyi Bryanshini i Orlovshini azh do 1951 roku Derzhavni simvoliPoliciya ta poryadok u respubliciBuv vipadok koli za osobistim rozporyadzhennyam Kaminskogo proveli slidstvo j sud nad dvoma vijskovosluzhbovcyami ugorskogo korpusu u skladi nimeckoyi armiyi za maroderstvo i vbivstvo Zlochinciv zasudili j publichno stratili Vikonuvala smertni viroki kat Lokotskogo okrugu Antonina Makarova sho stratila blizko 1500 osib u tomu chisli partizan chleniv yihnih simej zhinok i pidlitkiv Zaareshtovana 1978 roku ta rozstrilyana 1979 roku za virokom radyanskogo sudu Vinishennya yevreyiv Yevrejske naselennya Lokotskogo okrugu povnistyu znishili U rozstrilah osoblivo vidznachivsya nachalnik policiyi Suzemskogo rajonu Prudnikov Tak u Suzemci bulo rozstrilyano 223 yevreyi EkonomikaPri minimalnomu kontroli z boku nimeckoyi administraciyi Lokotske samovryaduvannya dosyaglo pomitnih uspihiv u socialno ekonomichnomu zhitti okrugu tut bula skasovana kolgospna forma gospodaryuvannya i vvedena neobtyazhliva sistema podatkiv Konfiskovane pri tak zvanomu rozkurkulenni radyanskoyu vladoyu majno bezoplatno povertalosya kolishnim vlasnikam pri vtrati peredbachalisya vidpovidni kompensaciyi Rozmir podushnoyi dilyanki dlya kozhnogo zhitelya samovryaduvannya stanoviv blizko 10 gektariv Za chas isnuvannya samovryaduvannya buli vidnovleni i pusheni v ekspluataciyu bagato promislovih pidpriyemstv sho zajmalisya pererobkoyu silskogospodarskoyi produkciyi Nimecka vlada volila ne vtruchatisya u vnutrishni spravi Lokotskogo samovryaduvannya yake vidpovidalo za zbir podatkiv bezpeku nimeckih vantazhiv na svoyij teritoriyi ta zabezpechennya nimeckih vijsk prodovolstvom Yedinim platizhnim zasobom buv radyanskij rubl Civilne zhittyaU respublici diyali 345 shkil majzhe 50 i medpunktiv i navit sportivni klubi U pershi zh dni bulo vidkrito praktichno vsi zakriti radyanskoyu vladoyu cerkvi Vidavalisya svoyi gazeti Reakciya SRSRSam fakt isnuvannya nehaj nevelikoyi ale vse zh taki rosijskoyi fashistskoyi derzhavki stav dlya Kremlya dzherelom postijnoyi trivogi Stalinu regulyarno dopovidali pro stan sprav u Lokoti j okolicyah Do kordoniv respubliki pidtyagli znachni sili specialnih zagoniv NKVS zamaskovanih pid chervonih partizaniv Sprava bula ne v militarnij potuzi bryanskih separatistiv Chiselna kilkist yihnoyi armiyi razom iz miliciyeyu nikoli ne perevishuvala 15 tisyach cholovik vidnosno malij vidsotok na tli miljonnih armij SRSR ta Nimechchini Stalina najbilshe lyakala ideologiya sho pripala do dushi hocha j z riznih mirkuvan pevnij chastini radyanskih gromadyan Kinec respublikiIstoriya Lokotskoyi respubliki zavershilasya voseni 1944 roku Na toj chas Kaminskij u Varshavi pridushuvav antigitlerivske povstannya polyakiv Vidchuvayuchi blizkij kinec Kaminskij sprobuvav zaproponuvati svoyi poslugi komanduvannyu UPA ale distav rishuchu j kategorichnu vidmovu Nevdovzi kombriga Kaminskogo yak vin sebe nazivav pristrelili gestapivci a reshtki jogo vijska vlili do skladu pidrozdiliv generala Vlasova Sproba reabilitaciyiLokotska respublika v konteksti stihijnih povstan ta samovryaduvannya v Rosiyi avtor neshodavno vidanoyi v Rosiyi knigi Najzaboronenisha kniga pro Drugu Svitovu Chi bula alternativa Stalinu stverdzhuye sho v roki Drugoyi svitovoyi u rosijskogo narodu bula realna alternativa stalinskomu rezhimu tak zvana Lokotska Respublika stvorena na okupovanij nimcyami teritoriyi sho mala rosijsku administraciyu organi samovryaduvannya i boyezdatnu armiyu yaka borolasya proti radyanskih partizaniv i sho lokotchaniv varto vvazhati ne zradnikami Batkivshini i posobnikami gitlerivciv a patriotami yaki namagalisya vidroditi nacionalnu Rosiyu I ce ne yedina kniga pro lokotsku alternativu Div takozhRadyanskij partizanskij ruh na teritoriyi Ukrayini u chasi Drugoyi svitovoyi vijni Respublika ZuyevaPrimitkihttp surma at ua publ 1 1 0 2802 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2011 Procitovano 21 kvitnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 19 travnya 2011 Procitovano 21 kvitnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaRosiyani v ryadah SS 18 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ros Igor Ermolov Russkoe gosudarstvo v nemeckom tylu Istoriya lokotskogo samoupravleniya 1941 1943 Chast II 24 veresnya 2015 u Wayback Machine