Спортивне товариство — організація фізкультурно-спортивної спрямованості, завданням якої є сприяння розвитку фізичної культури та спорту.
Початок XX століття
В Україні наприкінці XIX століття виникло спортивне товариство «Сокіл», а на початку XX століття на додачу до цього товариство Січ, учасники яких пізніше разом із учасниками скаутської організації Пласт стали базою для формування в Австро-Угорщині добровольчого національного формування, Легіону УСС, під час І СВ, та пізніше, після проголошення Української Народної Республіки Січових Стрільців.
У Радянському Союзі
У СРСР «Добровільним спортивним товариством» (ДСТ) було об'єднання трудящих і молоді з метою розвитку фізичної культури, спорту та туризму.
Перші два спортивних товариства в Радянському Союзі створено 1923 року. Вони були відомчими — товариство «Динамо» діяло під патронатом Державного політичного управління НКВС РРФСР, а ЦСКА (Москва) опікувалися Збройні сили СРСР.
Кількість і назви радянських товариств змінювалися, до 1970-х остаточно сформувалося 6 усесоюзних добровільних спортивних товариств, що об'єднували працівників певної галузі:
- «Буревісник» (засноване 1957 року, рос. Буревестник) — вищі навчальні заклади, науково-дослідні установи
- «Водник» (1937, рос. Водник) — морське і річкове господарство
- «Зеніт» (1936, реорганізоване 1966, рос. Зенит) — машинобудівна промисловість
- «Локомотив» (1936, рос. Локомотив) — залізниця
- «Спартак» (1935, рос. Спартак) — держторгівля, промкооперація, легка та харчова промиловість, цивільна авіація, освіта, культура, охорона здоров'я
- «Трудові резерви» (1943, рос. Трудовые резервы) — ПТУ
Значними фінансовими та адміністративними ресурсами володіли спортивні товариства відомств: Центральний спортивний клуб армії (Москва) та численні СКА представляли Збройні сили СРСР, а товариство «Динамо» — Міністерство внутрішніх справ СРСР і КДБ при Раді Міністрів СРСР. Також існувала всесоюзна організація ДТСААФ (Добровільне товариство сприяння армії авіації і флоту).
Крім усесоюзних ДСТ у кожній з 15 республік у 1950-х роках сформовано ще по 2 товариства: одне представляло промисловість, інше — сільське господарство. Серед найбільших республіканських товариств: «Труд» і «Урожай» у РРФСР, «Авангард» і «Колос» в УРСР. В інших республіках особливо відомими стали сільські товариства «Пахтакор» (Узбецька РСР) і «Кайрат» (Казахська РСР), промислові «Жальгіріс» (Литовська РСР) і «Нефтчі» (Азербайджанська РСР) завдяки своїм спортивним досягненням у футболі, баскетболі та інших видах спорту.
В інших комуністичних країнах існували аматорські спортивні клуби:
- «Вашаш» (Угорщина)
- «Гурник» (Польща)
- «Спарта» (Чехословаччина)
- «Форвертс» (НДР)
- «Партизан» (Югославія)
та інші.
На будівництво спортивних споруд виділяли значні кошти, тому в більшості великих населених пунктів були можливості для занять спортом. Комуністична пропаганда позитивно висвітлювала досягнення соціалістичних спортсменів-«любителів» протиставляючи їх капіталістичним професіональним спортсменам, хоча насправді спортсмени у комуністичних країнах також фактично були професіоналами, адже весь робочий час проводили на тренуваннях, а не на основній (офіційній) роботі.
В Україні
Відповідно до українського законодавства «Фізкультурно-спортивні товариства — громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями яких є: сприяння реалізації державної політики у сфері фізичної культури та спорту; організація фізкультурно-оздоровчої діяльності, зокрема за місцем роботи громадян; забезпечення розвитку визначених напрямів спорту».
Фізкультурно-спортивні товариства в Україні можуть мати місцевий або всеукраїнський статус. Всеукраїнські товариства:
Див. також
Примітки
- Стаття «Клуб спортивный [ 3 квітня 2008 у Wayback Machine.]» у ВРЕ
- . Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 29 грудня 2011.
Джерела
- Стаття «Спортивные общества [ 14 липня 2011 у Wayback Machine.]» у ВРЕ
- Добровольные спортивные общества (Энциклопедический словарь по физической культуре и спорту) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Добровольные спортивные общества профсоюзов (Энциклопедический словарь по физической культуре и спорту) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Флаги спортивных и оборонно-спортивных обществ СССР [Архівовано 30 травня 2014 у WebCite] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sportivne tovaristvo organizaciya fizkulturno sportivnoyi spryamovanosti zavdannyam yakoyi ye spriyannya rozvitku fizichnoyi kulturi ta sportu Pochatok XX stolittyaV Ukrayini naprikinci XIX stolittya viniklo sportivne tovaristvo Sokil a na pochatku XX stolittya na dodachu do cogo tovaristvo Sich uchasniki yakih piznishe razom iz uchasnikami skautskoyi organizaciyi Plast stali bazoyu dlya formuvannya v Avstro Ugorshini dobrovolchogo nacionalnogo formuvannya Legionu USS pid chas I SV ta piznishe pislya progoloshennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Sichovih Strilciv U Radyanskomu SoyuziEmblema Dinamo Emblema Spartaka U SRSR Dobrovilnim sportivnim tovaristvom DST bulo ob yednannya trudyashih i molodi z metoyu rozvitku fizichnoyi kulturi sportu ta turizmu Pershi dva sportivnih tovaristva v Radyanskomu Soyuzi stvoreno 1923 roku Voni buli vidomchimi tovaristvo Dinamo diyalo pid patronatom Derzhavnogo politichnogo upravlinnya NKVS RRFSR a CSKA Moskva opikuvalisya Zbrojni sili SRSR Kilkist i nazvi radyanskih tovaristv zminyuvalisya do 1970 h ostatochno sformuvalosya 6 usesoyuznih dobrovilnih sportivnih tovaristv sho ob yednuvali pracivnikiv pevnoyi galuzi Burevisnik zasnovane 1957 roku ros Burevestnik vishi navchalni zakladi naukovo doslidni ustanovi Vodnik 1937 ros Vodnik morske i richkove gospodarstvo Zenit 1936 reorganizovane 1966 ros Zenit mashinobudivna promislovist Lokomotiv 1936 ros Lokomotiv zaliznicya Spartak 1935 ros Spartak derzhtorgivlya promkooperaciya legka ta harchova promilovist civilna aviaciya osvita kultura ohorona zdorov ya Trudovi rezervi 1943 ros Trudovye rezervy PTU Znachnimi finansovimi ta administrativnimi resursami volodili sportivni tovaristva vidomstv Centralnij sportivnij klub armiyi Moskva ta chislenni SKA predstavlyali Zbrojni sili SRSR a tovaristvo Dinamo Ministerstvo vnutrishnih sprav SRSR i KDB pri Radi Ministriv SRSR Takozh isnuvala vsesoyuzna organizaciya DTSAAF Dobrovilne tovaristvo spriyannya armiyi aviaciyi i flotu Krim usesoyuznih DST u kozhnij z 15 respublik u 1950 h rokah sformovano she po 2 tovaristva odne predstavlyalo promislovist inshe silske gospodarstvo Sered najbilshih respublikanskih tovaristv Trud i Urozhaj u RRFSR Avangard i Kolos v URSR V inshih respublikah osoblivo vidomimi stali silski tovaristva Pahtakor Uzbecka RSR i Kajrat Kazahska RSR promislovi Zhalgiris Litovska RSR i Neftchi Azerbajdzhanska RSR zavdyaki svoyim sportivnim dosyagnennyam u futboli basketboli ta inshih vidah sportu V inshih komunistichnih krayinah isnuvali amatorski sportivni klubi Vashash Ugorshina Gurnik Polsha Sparta Chehoslovachchina Forverts NDR Partizan Yugoslaviya ta inshi Na budivnictvo sportivnih sporud vidilyali znachni koshti tomu v bilshosti velikih naselenih punktiv buli mozhlivosti dlya zanyat sportom Komunistichna propaganda pozitivno visvitlyuvala dosyagnennya socialistichnih sportsmeniv lyubiteliv protistavlyayuchi yih kapitalistichnim profesionalnim sportsmenam hocha naspravdi sportsmeni u komunistichnih krayinah takozh faktichno buli profesionalami adzhe ves robochij chas provodili na trenuvannyah a ne na osnovnij oficijnij roboti V UkrayiniVidpovidno do ukrayinskogo zakonodavstva Fizkulturno sportivni tovaristva gromadski organizaciyi fizkulturno sportivnoyi spryamovanosti osnovnimi zavdannyami yakih ye spriyannya realizaciyi derzhavnoyi politiki u sferi fizichnoyi kulturi ta sportu organizaciya fizkulturno ozdorovchoyi diyalnosti zokrema za miscem roboti gromadyan zabezpechennya rozvitku viznachenih napryamiv sportu Fizkulturno sportivni tovaristva v Ukrayini mozhut mati miscevij abo vseukrayinskij status Vseukrayinski tovaristva Dinamo Ukrayina Kolos Spartak Div takozhNagorodna sistema UkrayiniPrimitkiStattya Klub sportivnyj 3 kvitnya 2008 u Wayback Machine u VRE Arhiv originalu za 28 sichnya 2012 Procitovano 29 grudnya 2011 DzherelaStattya Sportivnye obshestva 14 lipnya 2011 u Wayback Machine u VRE Dobrovolnye sportivnye obshestva Enciklopedicheskij slovar po fizicheskoj kulture i sportu 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Dobrovolnye sportivnye obshestva profsoyuzov Enciklopedicheskij slovar po fizicheskoj kulture i sportu 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Flagi sportivnyh i oboronno sportivnyh obshestv SSSR Arhivovano 30 travnya 2014 u WebCite ros