Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Штейфон Борис Олександрович (1881 — 1945) — Генерального штабу генерал-майор Російської армії, генерал-лейтенант ЗС КОНР
Життєпис
Народився 18 грудня 1881 в Харкові. Німець, православного віросповідання, з родини цехового майстра, що став купцем третьої гільдії.
Закінчив Харківське реальне училище, в жовтні 1898 вступив в службу рядовим на правах однорічника 1-го розряду в 124-й піхотний Воронезький полк. 15 травня 1899 переведений в молодші унтер-офіцери.
3 жовтня зарахований юнкером в Чугуївське піхотне училище, яке закінчив по 1-му розряду і випущений в 124-й піхотний Воронезький полк.
Учасник російсько-японської війни 1904—1905 рр.
В жовтні 1906 зарахований слухачем в Академію Генерального штабу. За домашніми обставинами 22 серпня 1908 відрахований з Академії до частини, в яку прибув 8 вересня. 4 жовтня 1909 наказом по Генеральному штабу № 32 зарахований в старший клас Імператорської Миколаївської військової академії. Найвищим наказом від 23 жовтня за вислугу років проведений в чин штабс-капітана. Найвищим наказом 20 травня 1911 за відмінні успіхи в науках після закінчення додаткового курсу академії проведений в чин капітана.
Для відбуття цензового командування ротою наказом по військах МВО № 353 прикріплений до 6-го гренадерського Таврійському полку строком на 2 роки. 14 листопада прибув в полк і вступив у командування 12-й ротою. 8 січня 1914 переведений в кадри Генерального штабу, з призначенням старшим ад'ютантом штабу військ Семиріченської області.
Під час Першої світової війни служив на штабних посадах на Кавказькому фронті в Туркестанському корпусі, при штабі генерала від інфантерії Юденича.
12 лютого 1917 призначений виконувачем начальника штабу 161-ї піхотної дивізії, 18 травня — начальником штабу 3-й Фінляндської піхотної дивізії, 28 серпня проведений в чин полковника.
Після демобілізації з армії повернувся до Харкова, взяв участь у створенні Харківського центру з вербування кадрів для Добровольчої армії. 18 квітня 1918 зарахований у Добровольчу армію по Харківському центру, пізніше очолив Центр. Восени робота Центру припинилася і Штейфон, очоливши останню групу в 800 чоловік, виїхав з нею в Катеринодар.
28 лютого 1919 призначений начальником штабу 3-й піхотної дивізії Добровольчої армії, а 10 червня за власним бажанням — командиром Білозерського піхотного полку.
З 5 листопада — тимчасовий виконувач посади начальника штабу Полтавського загону генерал-лейтенанта М. Е. Бредова, начальника штабу 7-ї піхотної дивізії.
1 лютого 1920 за бойові відзнаки проведений в чин генерал-майора.
Разом із загоном Бредова інтернований у Польщі. 14 травня відбув у відрядження до Севастополя для зв'язку з командуванням Російської армії генерал-лейтенанта П. М. Врангеля, повернувся до Польщі 11 липня. У серпні відбув до Криму для служби в Російській армії.
У листопаді 1920 разом з Російською армією евакуювався з Криму в Галліполі (Туреччина). 4 грудня призначений комендантом російських військових таборів, а 22 січня 1921 — російським комендантом міста Галліполі.
15 лютого наказом головнокомандувача генерал-лейтенанта П. М. Врангеля Штейфону подаровано право носіння форми Білозерського піхотного полку Добровольчої армії. З 25 квітня — начальник штабу 1-го армійського корпусу Російської армії, розміщеного в Галліполі.
На початку 1922 переїхав до Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, де брав участь у діяльності різноманітних легітимістських монархічних організацій, що орієнтуються на Великого князя Кирила Володимировича.
За політичну діяльність в 1924 видалений з Російської армії наказом П. Н. Врангеля.
З 12 вересня 1941 — начальник штабу Окремого Російського Корпусу в Югославії. 14 вересня після арешту гестапо засновника і командира Корпусу генерал-майора М. Ф. Скородумова тимчасово вступив у командування Корпусом.
Розпорядженням німецького військового командування 2 жовтня призначений командиром Російського Охоронного Корпусу, пройшов з ним весь бойовий шлях 1941—1945 рр.
1 серпня 1943 проведений в чин генерал-лейтенанта Вермахту. У січні 1945 заявив про готовність підпорядкувати Корпус генерал-лейтенанту ВС КОНР А. А. Власову без всяких попередніх умов. Передбачалося, що посаду командира Корпусу займе генерал-майор ЗС КОНР В. Г. Баєрський, а Штейфон стане інспектором із забезпечення сімей військовослужбовців, однак ОКБ категорично відмовилося зняти з'єднання з фронту для переформування.
30 квітня 1945 раптово помер у Загребі (Хорватія), де розміщувався штаб. Похований з військовими почестями на німецькому військовому цвинтарі в Любляні — блок VIII, ряд 6, могила 16.
Нагороди та відзнаки
- орден св. Анни 4 ступеня (9.04.1905)
- орден св. Станіслава 3 ступеню з мечами та бантом (4.02.1906)
- орден св. Володимира 4 ступеню з мечами та бантом (21.01.1906)
- орден св. Анни 3 ступеню з мечами та бантом (12.04.1907)
- орден св. Станіслава 2 ступеню з мечами (20.01.1907)
- орден св. Анни 2 ступеню
- британський військовий орден
- Георгіївська зброя (28.06.1916)
Науковий спадок
Автор спогадів «Бредовский поход» (Белград, 1927) і цілого ряду військово-теоретичних статей, що принесли йому звання професора військових наук.
Джерела
- Александров К. М. Офицерский корпус Армии генерал-лейтенанта А. А. Власова 1944—1945.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijskij kolaboracionizm Druga svitova vijna Osnovni ponyattya Kolaboracionizm u Drugij svitovij vijni Ideologiya Antikomunizm Porazhenstvo Istoriya Gromadyanska vijna v Rosiyi Bila emigraciya Kolektivizaciya v SRSR Chervonij teror Stalinski represiyi Druga svitova vijna Operaciya Barbarossa Smolenska deklaraciya Prazkij manifest Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Kvitnevij viter Prazke povstannya Simvolika antiradyanskih rosijskih nacionalnih formuvan Drugoyi svitovoyi vijni Repatriaciya Vidacha kozakiv u Liyenci Operaciya Kilgol Personaliyi A Vlasov V Malishkin K Voskobojnik B Kaminskij P Krasnov A Shkuro S Bunyachenko G Zvyeryev M Shapovalov V Malcev B Shtejfon A Turkul T Domanov F Truhin S Klich Geraj V Gil S Pavlov V Bayerskij Zbrojni formuvannya ROA 29 ta grenaderska diviziya SS RONA 1 sha rosijska Kozachij Stan Rosijska dopomizhna policiya 15 j kozachij kavalerijskij korpus SS 30 ta grenaderska diviziya SS 2 ga rosijska 30 ta grenaderska diviziya SS 1 sha biloruska Diviziya Russland Rosijskij korpus Givi Bojovij soyuz rosijskih nacionalistiv 1 sha rosijska nacionalna brigada SS Druzhina Rosijska nacionalna narodna armiya Rosijskij Dobrovolchij Polk Varyag Kolaboracijni utvorennya Lokotska respublika Respublika Zuyeva Organizaciyi Vserosijska fashistska organizaciya Rosijska Trudova Narodna Partiya Rosijska fashistska partiya Rosijska zagalno vijskova spilka Narodna socialistichna partiya Rosiyi Narodno trudovij soyuz rosijskih solidaristiv Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Cej shablon pereglyanutiredaguvati Portal Druga svitova vijna Shtejfon Boris Oleksandrovich 1881 1881 1945 Generalnogo shtabu general major Rosijskoyi armiyi general lejtenant ZS KONR Shtejfon Boris OleksandrovichZhittyepisNarodivsya 18 grudnya 1881 v Harkovi Nimec pravoslavnogo virospovidannya z rodini cehovogo majstra sho stav kupcem tretoyi gildiyi Zakinchiv Harkivske realne uchilishe v zhovtni 1898 vstupiv v sluzhbu ryadovim na pravah odnorichnika 1 go rozryadu v 124 j pihotnij Voronezkij polk 15 travnya 1899 perevedenij v molodshi unter oficeri 3 zhovtnya zarahovanij yunkerom v Chuguyivske pihotne uchilishe yake zakinchiv po 1 mu rozryadu i vipushenij v 124 j pihotnij Voronezkij polk Uchasnik rosijsko yaponskoyi vijni 1904 1905 rr V zhovtni 1906 zarahovanij sluhachem v Akademiyu Generalnogo shtabu Za domashnimi obstavinami 22 serpnya 1908 vidrahovanij z Akademiyi do chastini v yaku pribuv 8 veresnya 4 zhovtnya 1909 nakazom po Generalnomu shtabu 32 zarahovanij v starshij klas Imperatorskoyi Mikolayivskoyi vijskovoyi akademiyi Najvishim nakazom vid 23 zhovtnya za vislugu rokiv provedenij v chin shtabs kapitana Najvishim nakazom 20 travnya 1911 za vidminni uspihi v naukah pislya zakinchennya dodatkovogo kursu akademiyi provedenij v chin kapitana Dlya vidbuttya cenzovogo komanduvannya rotoyu nakazom po vijskah MVO 353 prikriplenij do 6 go grenaderskogo Tavrijskomu polku strokom na 2 roki 14 listopada pribuv v polk i vstupiv u komanduvannya 12 j rotoyu 8 sichnya 1914 perevedenij v kadri Generalnogo shtabu z priznachennyam starshim ad yutantom shtabu vijsk Semirichenskoyi oblasti Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv na shtabnih posadah na Kavkazkomu fronti v Turkestanskomu korpusi pri shtabi generala vid infanteriyi Yudenicha 12 lyutogo 1917 priznachenij vikonuvachem nachalnika shtabu 161 yi pihotnoyi diviziyi 18 travnya nachalnikom shtabu 3 j Finlyandskoyi pihotnoyi diviziyi 28 serpnya provedenij v chin polkovnika Pislya demobilizaciyi z armiyi povernuvsya do Harkova vzyav uchast u stvorenni Harkivskogo centru z verbuvannya kadriv dlya Dobrovolchoyi armiyi 18 kvitnya 1918 zarahovanij u Dobrovolchu armiyu po Harkivskomu centru piznishe ocholiv Centr Voseni robota Centru pripinilasya i Shtejfon ocholivshi ostannyu grupu v 800 cholovik viyihav z neyu v Katerinodar 28 lyutogo 1919 priznachenij nachalnikom shtabu 3 j pihotnoyi diviziyi Dobrovolchoyi armiyi a 10 chervnya za vlasnim bazhannyam komandirom Bilozerskogo pihotnogo polku Z 5 listopada timchasovij vikonuvach posadi nachalnika shtabu Poltavskogo zagonu general lejtenanta M E Bredova nachalnika shtabu 7 yi pihotnoyi diviziyi 1 lyutogo 1920 za bojovi vidznaki provedenij v chin general majora Razom iz zagonom Bredova internovanij u Polshi 14 travnya vidbuv u vidryadzhennya do Sevastopolya dlya zv yazku z komanduvannyam Rosijskoyi armiyi general lejtenanta P M Vrangelya povernuvsya do Polshi 11 lipnya U serpni vidbuv do Krimu dlya sluzhbi v Rosijskij armiyi U listopadi 1920 razom z Rosijskoyu armiyeyu evakuyuvavsya z Krimu v Gallipoli Turechchina 4 grudnya priznachenij komendantom rosijskih vijskovih taboriv a 22 sichnya 1921 rosijskim komendantom mista Gallipoli 15 lyutogo nakazom golovnokomanduvacha general lejtenanta P M Vrangelya Shtejfonu podarovano pravo nosinnya formi Bilozerskogo pihotnogo polku Dobrovolchoyi armiyi Z 25 kvitnya nachalnik shtabu 1 go armijskogo korpusu Rosijskoyi armiyi rozmishenogo v Gallipoli Na pochatku 1922 pereyihav do Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv de brav uchast u diyalnosti riznomanitnih legitimistskih monarhichnih organizacij sho oriyentuyutsya na Velikogo knyazya Kirila Volodimirovicha Za politichnu diyalnist v 1924 vidalenij z Rosijskoyi armiyi nakazom P N Vrangelya Z 12 veresnya 1941 nachalnik shtabu Okremogo Rosijskogo Korpusu v Yugoslaviyi 14 veresnya pislya areshtu gestapo zasnovnika i komandira Korpusu general majora M F Skorodumova timchasovo vstupiv u komanduvannya Korpusom Rozporyadzhennyam nimeckogo vijskovogo komanduvannya 2 zhovtnya priznachenij komandirom Rosijskogo Ohoronnogo Korpusu projshov z nim ves bojovij shlyah 1941 1945 rr 1 serpnya 1943 provedenij v chin general lejtenanta Vermahtu U sichni 1945 zayaviv pro gotovnist pidporyadkuvati Korpus general lejtenantu VS KONR A A Vlasovu bez vsyakih poperednih umov Peredbachalosya sho posadu komandira Korpusu zajme general major ZS KONR V G Bayerskij a Shtejfon stane inspektorom iz zabezpechennya simej vijskovosluzhbovciv odnak OKB kategorichno vidmovilosya znyati z yednannya z frontu dlya pereformuvannya 30 kvitnya 1945 raptovo pomer u Zagrebi Horvatiya de rozmishuvavsya shtab Pohovanij z vijskovimi pochestyami na nimeckomu vijskovomu cvintari v Lyublyani blok VIII ryad 6 mogila 16 Nagorodi ta vidznakiorden sv Anni 4 stupenya 9 04 1905 orden sv Stanislava 3 stupenyu z mechami ta bantom 4 02 1906 orden sv Volodimira 4 stupenyu z mechami ta bantom 21 01 1906 orden sv Anni 3 stupenyu z mechami ta bantom 12 04 1907 orden sv Stanislava 2 stupenyu z mechami 20 01 1907 orden sv Anni 2 stupenyu britanskij vijskovij orden Georgiyivska zbroya 28 06 1916 Naukovij spadokAvtor spogadiv Bredovskij pohod Belgrad 1927 i cilogo ryadu vijskovo teoretichnih statej sho prinesli jomu zvannya profesora vijskovih nauk DzherelaAleksandrov K M Oficerskij korpus Armii general lejtenanta A A Vlasova 1944 1945