Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антон Васильович Туркул (11 грудня 1892, Тирасполь — 20 серпня 1957) — генерал-майор Російської армії, Генерал-майор ЗС КОНР
| Туркул Антон Васильович | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народження | 24 грудня 1892 Тирасполь, Херсонська губернія, Російська імперія | |
| Смерть | 14 вересня 1957 (64 роки) або 20 серпня 1957[1] (64 роки) Мюнхен, ФРН | |
| Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа | |
| Приналежність | РОА | |
| Освіта | Рішельєвська гімназія | |
| Звання | ||
| Командування | РІА РОА | |
| Війни / битви | Перша світова війна | |
| Нагороди | | |
 Туркул Антон Васильович у Вікісховищі | ||
Життєпис
Народився в родині міщан. У вересні 1909 закінчив Рішельєвську гімназію в Одесі, після цього реальне училище, служив по цивільному відомству.
На військову службу вступив 9 (22) лютого 1910 рядовим на правах однорічника II розряду в 56-й піхотний Житомирський Його Імператорської Високості Великого Князя Миколи Миколайовича піхотний полк, який квартирував у Тирасполі. У 1910–1911 двічі невдало намагався вступити в Одеське юнкерське і Тифліській піхотне училища.
Звільнений в запас у січні 1913 в чині молодшого унтер-офіцера. У серпні 1914 з початком війни мобілізований до 43-го піхотного запасного батальйону. У 1914 пройшов прискорений курс юнкерського училища, після закінчення проведений в чин прапорщика та випущений в 75-й піхотний Севастопольський полк.
У боях тричі поранений. Штабс-капітан Російської Імператорської Армії. Влітку 1917 очолив формування ударного батальйону 19-ї піхотної дивізії. У грудні вступив в 1-у національну бригаду російських добровольців.
В березні — квітні 1918 при переході бригади з Ясс на Дон був фельдфебелем 2-й офіцерської роти. У 2-му Кубанському поході влітку — восени 1918 командував ротою офіцерського стрілецького полку 3-й піхотної дивізії полковника М. Г. Дроздовського.
В боях під Коренівкою 16 липня отримав важке поранення в ногу, до зими перебував на лікуванні в госпіталях Ростова і Новочеркаська. Із січня 1919 р — командир 1-го батальйону 2-го офіцерського генерала М. Г. Дроздовського полку, 24 жовтня 1919 в чині полковника прийняв командування 1-м офіцерським стрілецьким полком Дроздовський дивізії. Брав участь у зимових боях в Донецькому басейні, битві за Харків, відуступу від Москви.
7 квітня 1920 за успішну десантну операцію Перекоп-Хорли наказом Головнокомандувача Російської армії генерал-лейтенанта П. М. Врангеля проведений в чин генерал-майора. 6 серпня в боях у колонії Фрідріхсфельде в Північній Таврії прийняв командування Дроздовський стрілецькою дивізією. В останніх боях за Крим наприкінці жовтня — початку листопада Дроздовская дивізія зіграла вирішальну роль в контрнаступ стратегічного резерву Російської армії під Юшуні, забезпечила успішну евакуацію армії і біженців, зазнавши при цьому найменші втрати.
Наприкінці жовтня 1920 тяжко захворів на тиф, здавши командування дивізією генерал-майору В. Т. Харжевскому. Евакуювався до Константинополя на транспорті «Херсон» у складі дивізії 14 листопада з Кілен-бухти в Севастополі. Після згортання дивізій армії в 1-й армійський корпус прийняв 3-й стрілецький генерала М. Г. Дроздовського полк піхотної дивізії 1-го армійського корпусу.
На чолі чинів полку знаходився в Галліполі з 23 листопада 1920 по 31 серпня 1921, потім до 1922 — в Болгарії. Потім перебрався до Парижу, був одним з видних генералів РОВС.
16 липня 1936 в Парижі створив організацію — Русский Національний Союз Учасників Війни (РНСУВ). 28 липня наказом начальника РОВС генерал-лейтенанта Є. К. Міллера виключений з РОВС.
Після укладення пакту Молотова — Ріббентропа 23 серпня 1939 виїхав до Італії і жив у Римі, а після припинення активної діяльності РНСУВ — в Болгарії, під Софією.
У 1943 здійснив поїздку до окупованого Севастополя, де безуспішно намагався відшукати могили Генерального штабу генерал-майора М. Г. Дроздовського та полковника В. Б. Туцевіча в районі Малахова кургану.
З самого початку виявляв інтерес до Власовський руху та ВС КОНР, проте дуже насторожено сприймався генерал-лейтенантом А. А. Власовим і начальником його штабу генерал-майором Ф. І. Трухіним. Лише в грудні 1944 вступив у ЗС КОНР із збереженням чину і на початку 1945 приступив до формування окремого корпусу під Зальцбургом (Австрія), спираючись переважно на дроздовців, учасників Білого руху і чинів РНСУВ.
Після закінчення військових дій був арештований союзниками і довго перебував в ув'язненні за підозрою у співпраці з німецькими спецслужбами.
Не пізніше 1947 звільнився і включився в активну політичну діяльність в західній окупаційній зоні Німеччини. Маючи намір очолити колишніх учасників Власовського руху, організував з'їзд кадрів РОА в серпні 1950 під Шляйхсгеймом, на якому оголосив про створення нової політичної організації — Комітету Об'єднаних власовців. До кінця життя очолював КОВ і видавав у Мюнхені газету «Доброволець».
Помер в ніч з 19 на 20 серпня 1957 в Мюнхені. Похований 14 вересня на Дроздовській ділянці кладовища Сен-Женев'єв-де-Буа під Парижем.
Автор циклу новел в обробці І. С. Лукаша, об'єднаних у збірку «Дроздовці у вогні» (Белград, 1937 — 1-е видання; Мюнхен, 1948 — 2-е видання. У Росії 1-е видання під редакцією В. Г. Бортневского відбулося в Ленінграді в 1991 г.).
Нагороди
- орден св. Георгія IV ступеню
- Георгіївська зброя
Джерела
- Александров К. М. Офицерский корпус Армии генерал-лейтенанта А. А. Власова 1944–1945.
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anton Vasilovich Turkul 11 grudnya 1892 18921211 Tiraspol 20 serpnya 1957 general major Rosijskoyi armiyi General major ZS KONRTurkul Anton VasilovichNarodzhennya 24 grudnya 1892 1892 12 24 Tiraspol Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert 14 veresnya 1957 1957 09 14 64 roki abo 20 serpnya 1957 1957 08 20 1 64 roki Myunhen FRNPohovannya Sent Zhenev yev de BuaPrinalezhnist ROAOsvita Rishelyevska gimnaziyaZvannyaKomanduvannya RIA ROAVijni bitvi Persha svitova vijnaNagorodi Turkul Anton Vasilovich u Vikishovishi Rosijskij kolaboracionizm Druga svitova vijna Osnovni ponyattya Kolaboracionizm u Drugij svitovij vijni Ideologiya Antikomunizm Porazhenstvo Istoriya Gromadyanska vijna v Rosiyi Bila emigraciya Kolektivizaciya v SRSR Chervonij teror Stalinski represiyi Druga svitova vijna Operaciya Barbarossa Smolenska deklaraciya Prazkij manifest Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Kvitnevij viter Prazke povstannya Simvolika antiradyanskih rosijskih nacionalnih formuvan Drugoyi svitovoyi vijni Repatriaciya Vidacha kozakiv u Liyenci Operaciya Kilgol Personaliyi A Vlasov V Malishkin K Voskobojnik B Kaminskij P Krasnov A Shkuro S Bunyachenko G Zvyeryev M Shapovalov V Malcev B Shtejfon A Turkul T Domanov F Truhin S Klich Geraj V Gil S Pavlov V Bayerskij Zbrojni formuvannya ROA 29 ta grenaderska diviziya SS RONA 1 sha rosijska Kozachij Stan Rosijska dopomizhna policiya 15 j kozachij kavalerijskij korpus SS 30 ta grenaderska diviziya SS 2 ga rosijska 30 ta grenaderska diviziya SS 1 sha biloruska Diviziya Russland Rosijskij korpus Givi Bojovij soyuz rosijskih nacionalistiv 1 sha rosijska nacionalna brigada SS Druzhina Rosijska nacionalna narodna armiya Rosijskij Dobrovolchij Polk Varyag Kolaboracijni utvorennya Lokotska respublika Respublika Zuyeva Organizaciyi Vserosijska fashistska organizaciya Rosijska Trudova Narodna Partiya Rosijska fashistska partiya Rosijska zagalno vijskova spilka Narodna socialistichna partiya Rosiyi Narodno trudovij soyuz rosijskih solidaristiv Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Cej shablon pereglyanutiredaguvati Portal Druga svitova vijnaZhittyepisNarodivsya v rodini mishan U veresni 1909 zakinchiv Rishelyevsku gimnaziyu v Odesi pislya cogo realne uchilishe sluzhiv po civilnomu vidomstvu Na vijskovu sluzhbu vstupiv 9 22 lyutogo 1910 ryadovim na pravah odnorichnika II rozryadu v 56 j pihotnij Zhitomirskij Jogo Imperatorskoyi Visokosti Velikogo Knyazya Mikoli Mikolajovicha pihotnij polk yakij kvartiruvav u Tiraspoli U 1910 1911 dvichi nevdalo namagavsya vstupiti v Odeske yunkerske i Tifliskij pihotne uchilisha Zvilnenij v zapas u sichni 1913 v chini molodshogo unter oficera U serpni 1914 z pochatkom vijni mobilizovanij do 43 go pihotnogo zapasnogo bataljonu U 1914 projshov priskorenij kurs yunkerskogo uchilisha pislya zakinchennya provedenij v chin praporshika ta vipushenij v 75 j pihotnij Sevastopolskij polk U boyah trichi poranenij Shtabs kapitan Rosijskoyi Imperatorskoyi Armiyi Vlitku 1917 ocholiv formuvannya udarnogo bataljonu 19 yi pihotnoyi diviziyi U grudni vstupiv v 1 u nacionalnu brigadu rosijskih dobrovolciv V berezni kvitni 1918 pri perehodi brigadi z Yass na Don buv feldfebelem 2 j oficerskoyi roti U 2 mu Kubanskomu pohodi vlitku voseni 1918 komanduvav rotoyu oficerskogo strileckogo polku 3 j pihotnoyi diviziyi polkovnika M G Drozdovskogo V boyah pid Korenivkoyu 16 lipnya otrimav vazhke poranennya v nogu do zimi perebuvav na likuvanni v gospitalyah Rostova i Novocherkaska Iz sichnya 1919 r komandir 1 go bataljonu 2 go oficerskogo generala M G Drozdovskogo polku 24 zhovtnya 1919 v chini polkovnika prijnyav komanduvannya 1 m oficerskim strileckim polkom Drozdovskij diviziyi Brav uchast u zimovih boyah v Doneckomu basejni bitvi za Harkiv vidustupu vid Moskvi 7 kvitnya 1920 za uspishnu desantnu operaciyu Perekop Horli nakazom Golovnokomanduvacha Rosijskoyi armiyi general lejtenanta P M Vrangelya provedenij v chin general majora 6 serpnya v boyah u koloniyi Fridrihsfelde v Pivnichnij Tavriyi prijnyav komanduvannya Drozdovskij strileckoyu diviziyeyu V ostannih boyah za Krim naprikinci zhovtnya pochatku listopada Drozdovskaya diviziya zigrala virishalnu rol v kontrnastup strategichnogo rezervu Rosijskoyi armiyi pid Yushuni zabezpechila uspishnu evakuaciyu armiyi i bizhenciv zaznavshi pri comu najmenshi vtrati Naprikinci zhovtnya 1920 tyazhko zahvoriv na tif zdavshi komanduvannya diviziyeyu general majoru V T Harzhevskomu Evakuyuvavsya do Konstantinopolya na transporti Herson u skladi diviziyi 14 listopada z Kilen buhti v Sevastopoli Pislya zgortannya divizij armiyi v 1 j armijskij korpus prijnyav 3 j strileckij generala M G Drozdovskogo polk pihotnoyi diviziyi 1 go armijskogo korpusu Na choli chiniv polku znahodivsya v Gallipoli z 23 listopada 1920 po 31 serpnya 1921 potim do 1922 v Bolgariyi Potim perebravsya do Parizhu buv odnim z vidnih generaliv ROVS 16 lipnya 1936 v Parizhi stvoriv organizaciyu Russkij Nacionalnij Soyuz Uchasnikiv Vijni RNSUV 28 lipnya nakazom nachalnika ROVS general lejtenanta Ye K Millera viklyuchenij z ROVS Pislya ukladennya paktu Molotova Ribbentropa 23 serpnya 1939 viyihav do Italiyi i zhiv u Rimi a pislya pripinennya aktivnoyi diyalnosti RNSUV v Bolgariyi pid Sofiyeyu U 1943 zdijsniv poyizdku do okupovanogo Sevastopolya de bezuspishno namagavsya vidshukati mogili Generalnogo shtabu general majora M G Drozdovskogo ta polkovnika V B Tucevicha v rajoni Malahova kurganu Z samogo pochatku viyavlyav interes do Vlasovskij ruhu ta VS KONR prote duzhe nastorozheno sprijmavsya general lejtenantom A A Vlasovim i nachalnikom jogo shtabu general majorom F I Truhinim Lishe v grudni 1944 vstupiv u ZS KONR iz zberezhennyam chinu i na pochatku 1945 pristupiv do formuvannya okremogo korpusu pid Zalcburgom Avstriya spirayuchis perevazhno na drozdovciv uchasnikiv Bilogo ruhu i chiniv RNSUV Pislya zakinchennya vijskovih dij buv areshtovanij soyuznikami i dovgo perebuvav v uv yaznenni za pidozroyu u spivpraci z nimeckimi specsluzhbami Ne piznishe 1947 zvilnivsya i vklyuchivsya v aktivnu politichnu diyalnist v zahidnij okupacijnij zoni Nimechchini Mayuchi namir ocholiti kolishnih uchasnikiv Vlasovskogo ruhu organizuvav z yizd kadriv ROA v serpni 1950 pid Shlyajhsgejmom na yakomu ogolosiv pro stvorennya novoyi politichnoyi organizaciyi Komitetu Ob yednanih vlasovciv Do kincya zhittya ocholyuvav KOV i vidavav u Myunheni gazetu Dobrovolec Pomer v nich z 19 na 20 serpnya 1957 v Myunheni Pohovanij 14 veresnya na Drozdovskij dilyanci kladovisha Sen Zhenev yev de Bua pid Parizhem Avtor ciklu novel v obrobci I S Lukasha ob yednanih u zbirku Drozdovci u vogni Belgrad 1937 1 e vidannya Myunhen 1948 2 e vidannya U Rosiyi 1 e vidannya pid redakciyeyu V G Bortnevskogo vidbulosya v Leningradi v 1991 g Nagorodiorden sv Georgiya IV stupenyu Georgiyivska zbroyaDzherelaAleksandrov K M Oficerskij korpus Armii general lejtenanta A A Vlasova 1944 1945 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454