Михайло Михайлович Шаповалов (11 січня 1898, Грайворон, Курська губернія — 8 травня 1945) — Генерал-майор РСЧА, Генерал-майор ЗС КОНР, російський колаборант.
Шаповалов Михайло Михайлович | |
---|---|
Народився | 11 січня 1898 Грайворон, Курська губернія, Російська імперія |
Помер | 8 травня 1945 (47 років) Пржибрам, Середньочеський край[d], Чехословаччина |
Країна | Росія |
Діяльність | військовослужбовець |
Учасник | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна |
Військове звання | генерал-майор і полковник |
Нагороди | |
Життєпис
Народився у селянській родині. Закінчив 7 класів Білгородського реального училища.
27 травня 1915 вступив добровольцем в 9-й уланський Бузький Його Імператорської Королівської Високості Ерц-Герцога Австрійського Франца Фердинанда полк 1-ї бригади 9-ї кавалерійської дивізії. Учасник Першої світової війни. Демобілізувався 18 березня 1918.
В РСЧА з 15 квітня 1918 у 8-му повстанському полку на посаді командира ескадрону. Брав участь у бойових діях проти армії УНР Головного Отамана С. В. Петлюри, 20 грудня потрапив у полон. Втік з полону 25 лютого 1919 і вступив в 1-й Камишскій кавалерійський полк.
10 травня 1919 відряджений на Московські кавалерійські курси. По закінченні 15 лютого 1920 призначений командиром ескадрону в 22-й Київський кавалерійський полк 1-ї Кінної армії.
Після закінчення бойових дій деякий час перебував у розпорядженні Управління формувань Південно-Західного фронту. 4 вересня 1921 зарахований на Харківські кавалерійські курси командного складу помічником командира ескадрону. 11 грудня призначений командиром 2-го ескадрону курсів. У тому ж році виключений з ВКП (б) за підсумками партійної чистки.
2 лютого 1922 зарахований курсантом на кавалерійське відділення Київської Вищої педагогічної військової школи, закінчив 10 вересня. 15 листопада призначений ад'ютантом 63-х піхотних курсів. З 31 січня 1923 на аналогічній посаді в штабі 3-й стрілецької Казанської дивізії, 18 квітня призначений командиром взводу 3-го ескадрону. 13 вересня переведений помічником командира ескадрону в 2-й кавалерійський корпус.
6 жовтня 1924 зарахований слухачем на хімічні курси РСЧА (закінчив в вересні 1925 г). 5 вересня направлено в Московську вищу військово-хімічну школу РККА. Не перериваючи навчання, з 1 лютого 1926 по 18 жовтня 1927 очолював хімічну службу 651-го кавалерійського полку 9-ї Червонопрапорної Кавказької дивізії. Після закінчення школи пройшов додатковий спеціалізований хімічний курс удосконалення начальницького складу РККА.
4 квітня 1932 призначений начальником хімічної служби Владивостоцького укріпрайону. В березні 1936 присвоєно військове звання майор, 27 серпня 1937 — полковник.
У 1937 призначений начальником штабу Владивостоцького УР. Восени 1937 заарештований органами НКВС як учасник «антирадянського, військово-фашистської змови», провів в ув'язненні 8 місяців. Після звільнення деякий час був начальником артилерійської школи в Севастополі.
З серпня 1941 командував 320-ю стрілецькою дивізією під Феодосією, потім — моторизованої групою у Керчі. 2 червня 1942 призначений заступником командира 1-го окремого стрілецького корпусу Північно -Кавказького фронту, а з 2 липня — командиром корпусу. 30 липня корпус був перекинутий на Кубань .
Корпус полковника Шаповалова налічував лише дві бригади, але героїчно стримував натиск гітлерівців. На початку серпня залишки 1-го окремого стрілецького корпусу відступили до Армавіра.
Шаповалов добре розумів,що керівництво шукатиме винних у поразці .Він вважав,що СРСР програв війну і тому 14 серпня 1942 здався під станицею Ярославська представникам 16-ї моторизованої піхотної дивізії Вермахту. Постановою РНК СРСР від 1 жовтня присвоєно військове звання генерал-майора.
З 1943 — начальник оперативного відділу Зондерштаба «Р» Абвера у Варшаві, після його розформування у грудні відправлений у Торн (Польща). Обіймав посаду начальника табору, в якому знаходилися радянські інженерно-технічні працівники, які збирали і обробляли інформацію про військово-промисловий комплекс СРСР.
У грудні 1944 в чині генерал-майора ЗС КОНР формував винищувально-протитанкову російську добровольчу бригаду для оборони Берліна.
У лютому 1945 призначений командиром третьої піхотної дивізії (700-й за німецькою нумерації) ЗС КОНР. В кінці квітня, просуваючись з кадрами дивізії на з'єднання з Південною групою ЗС КОНР генерал-майора ЗС КОНР Ф. І. Трухіна з району Ванг через Фюссені до Чехії, у Кемптена зустрівся з колонами 1-ї російської національної армії генерал-майора Вермахту Б. А. Хольмстон-Смисловского, що прямувала до Швейцарії і Ліхтенштейн, але відмовився до неї приєднатися. На початку травня з'єднався з Південною групою в районі Райнбаха між Будвансом і Лінцем на території Австрії.
3 травня вилетів з містечка Німецький Брід в Сухомасти під Прагу для встановлення зв'язку з Північною групою генерал-майора ЗС КОНР С. К. Буняченко і з Власовим. 5 травня повернувся до Південної групу з повідомленням про рішення Буняченко взяти участь у Празькому повстанні. Того ж дня до Праги був посланий генерал-майор ЗС КОНР В. Г. Баерскій. Не дочекавшись звісток, разом з Трухіним вранці 8 травня виїхав під Прагу. У Пршибрамі потрапив у засідку чеських партизан прорадянської орієнтації і розстріляний.
Джерела
- Александров К. М. Офицерский корпус Армии генерал-лейтенанта А. А. Власова 1944—1945.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Mihajlovich Shapovalov 11 sichnya 1898 18980111 Grajvoron Kurska guberniya 8 travnya 1945 General major RSChA General major ZS KONR rosijskij kolaborant Shapovalov Mihajlo MihajlovichNarodivsya 11 sichnya 1898 1898 01 11 Grajvoron Kurska guberniya Rosijska imperiyaPomer 8 travnya 1945 1945 05 08 47 rokiv Przhibram Serednocheskij kraj d ChehoslovachchinaKrayina RosiyaDiyalnist vijskovosluzhbovecUchasnik Persha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi i nimecko radyanska vijnaVijskove zvannya general major i polkovnikNagorodiredaguvati Portal Druga svitova vijna td tr tbody table section ZhittyepisNarodivsya u selyanskij rodini Zakinchiv 7 klasiv Bilgorodskogo realnogo uchilisha 27 travnya 1915 vstupiv dobrovolcem v 9 j ulanskij Buzkij Jogo Imperatorskoyi Korolivskoyi Visokosti Erc Gercoga Avstrijskogo Franca Ferdinanda polk 1 yi brigadi 9 yi kavalerijskoyi diviziyi Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Demobilizuvavsya 18 bereznya 1918 V RSChA z 15 kvitnya 1918 u 8 mu povstanskomu polku na posadi komandira eskadronu Brav uchast u bojovih diyah proti armiyi UNR Golovnogo Otamana S V Petlyuri 20 grudnya potrapiv u polon Vtik z polonu 25 lyutogo 1919 i vstupiv v 1 j Kamishskij kavalerijskij polk 10 travnya 1919 vidryadzhenij na Moskovski kavalerijski kursi Po zakinchenni 15 lyutogo 1920 priznachenij komandirom eskadronu v 22 j Kiyivskij kavalerijskij polk 1 yi Kinnoyi armiyi Pislya zakinchennya bojovih dij deyakij chas perebuvav u rozporyadzhenni Upravlinnya formuvan Pivdenno Zahidnogo frontu 4 veresnya 1921 zarahovanij na Harkivski kavalerijski kursi komandnogo skladu pomichnikom komandira eskadronu 11 grudnya priznachenij komandirom 2 go eskadronu kursiv U tomu zh roci viklyuchenij z VKP b za pidsumkami partijnoyi chistki 2 lyutogo 1922 zarahovanij kursantom na kavalerijske viddilennya Kiyivskoyi Vishoyi pedagogichnoyi vijskovoyi shkoli zakinchiv 10 veresnya 15 listopada priznachenij ad yutantom 63 h pihotnih kursiv Z 31 sichnya 1923 na analogichnij posadi v shtabi 3 j strileckoyi Kazanskoyi diviziyi 18 kvitnya priznachenij komandirom vzvodu 3 go eskadronu 13 veresnya perevedenij pomichnikom komandira eskadronu v 2 j kavalerijskij korpus 6 zhovtnya 1924 zarahovanij sluhachem na himichni kursi RSChA zakinchiv v veresni 1925 g 5 veresnya napravleno v Moskovsku vishu vijskovo himichnu shkolu RKKA Ne pererivayuchi navchannya z 1 lyutogo 1926 po 18 zhovtnya 1927 ocholyuvav himichnu sluzhbu 651 go kavalerijskogo polku 9 yi Chervonoprapornoyi Kavkazkoyi diviziyi Pislya zakinchennya shkoli projshov dodatkovij specializovanij himichnij kurs udoskonalennya nachalnickogo skladu RKKA 4 kvitnya 1932 priznachenij nachalnikom himichnoyi sluzhbi Vladivostockogo ukriprajonu V berezni 1936 prisvoyeno vijskove zvannya major 27 serpnya 1937 polkovnik U 1937 priznachenij nachalnikom shtabu Vladivostockogo UR Voseni 1937 zaareshtovanij organami NKVS yak uchasnik antiradyanskogo vijskovo fashistskoyi zmovi proviv v uv yaznenni 8 misyaciv Pislya zvilnennya deyakij chas buv nachalnikom artilerijskoyi shkoli v Sevastopoli Z serpnya 1941 komanduvav 320 yu strileckoyu diviziyeyu pid Feodosiyeyu potim motorizovanoyi grupoyu u Kerchi 2 chervnya 1942 priznachenij zastupnikom komandira 1 go okremogo strileckogo korpusu Pivnichno Kavkazkogo frontu a z 2 lipnya komandirom korpusu 30 lipnya korpus buv perekinutij na Kuban Korpus polkovnika Shapovalova nalichuvav lishe dvi brigadi ale geroyichno strimuvav natisk gitlerivciv Na pochatku serpnya zalishki 1 go okremogo strileckogo korpusu vidstupili do Armavira Shapovalov dobre rozumiv sho kerivnictvo shukatime vinnih u porazci Vin vvazhav sho SRSR prograv vijnu i tomu 14 serpnya 1942 zdavsya pid staniceyu Yaroslavska predstavnikam 16 yi motorizovanoyi pihotnoyi diviziyi Vermahtu Postanovoyu RNK SRSR vid 1 zhovtnya prisvoyeno vijskove zvannya general majora Z 1943 nachalnik operativnogo viddilu Zondershtaba R Abvera u Varshavi pislya jogo rozformuvannya u grudni vidpravlenij u Torn Polsha Obijmav posadu nachalnika taboru v yakomu znahodilisya radyanski inzhenerno tehnichni pracivniki yaki zbirali i obroblyali informaciyu pro vijskovo promislovij kompleks SRSR U grudni 1944 v chini general majora ZS KONR formuvav vinishuvalno protitankovu rosijsku dobrovolchu brigadu dlya oboroni Berlina U lyutomu 1945 priznachenij komandirom tretoyi pihotnoyi diviziyi 700 j za nimeckoyu numeraciyi ZS KONR V kinci kvitnya prosuvayuchis z kadrami diviziyi na z yednannya z Pivdennoyu grupoyu ZS KONR general majora ZS KONR F I Truhina z rajonu Vang cherez Fyusseni do Chehiyi u Kemptena zustrivsya z kolonami 1 yi rosijskoyi nacionalnoyi armiyi general majora Vermahtu B A Holmston Smislovskogo sho pryamuvala do Shvejcariyi i Lihtenshtejn ale vidmovivsya do neyi priyednatisya Na pochatku travnya z yednavsya z Pivdennoyu grupoyu v rajoni Rajnbaha mizh Budvansom i Lincem na teritoriyi Avstriyi 3 travnya viletiv z mistechka Nimeckij Brid v Suhomasti pid Pragu dlya vstanovlennya zv yazku z Pivnichnoyu grupoyu general majora ZS KONR S K Bunyachenko i z Vlasovim 5 travnya povernuvsya do Pivdennoyi grupu z povidomlennyam pro rishennya Bunyachenko vzyati uchast u Prazkomu povstanni Togo zh dnya do Pragi buv poslanij general major ZS KONR V G Baerskij Ne dochekavshis zvistok razom z Truhinim vranci 8 travnya viyihav pid Pragu U Prshibrami potrapiv u zasidku cheskih partizan proradyanskoyi oriyentaciyi i rozstrilyanij DzherelaAleksandrov K M Oficerskij korpus Armii general lejtenanta A A Vlasova 1944 1945