Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Російська допоміжна поліція — допоміжна поліція (рос. Русская вспомогательная полиция, нім. Hilfspolizei) — органи виконавчої влади, створені німецькою окупаційною адміністрацією з російських військовополонених і росіян — представників місцевого населення, на окупованих територіях СРСР і РРФСР у роки Другої світової війни. Подібні поліцейські організації існували у всіх окупованих країнах. Мали різне найменування (поліцаї, шуцмани, самозахист, синя поліція і ін.) І різні форми організації.
У ряді батальйонів «шуму», сформованих як українські та білоруські частини, виявилися росіяни, які, бажаючи полегшити своє становище, видавали себе за українців і білорусів. Аналогічна ситуація склалася і в Прибалтиці, де росіяни в масовому порядку надходили на службу в так звані «Латгальськая батальйони» (з російського населення були створені 314-й і 315-й батальйони).
Перший допоміжний поліцейський батальйон був сформований 10 липня 1941 в Білостоці як «український». На ділі в нього записалося і значне число російських військовополонених. У серпні батальйон прибув до Мінська, де був розділений на 41-й і 42-й батальйони «шуму». 41-м батальйоном командував колишній лейтенант РККА Олександр Яловий, 42-м батальйоном — колишній льотчик лейтенант РККА Крючков. Кожен з батальйонів налічував близько 1086 осіб. Формально українськими, а по суті — росіянами, були сформовані в Ростові-на-Дону 166-й, 167-й, 168-й і 169-й батальйони «шуму». Очевидно, російськими по складу були білоруські батальйони «шуму» № 60, 64 і 65, які згодом були включені до складу 30-ї гренадерської дивізії військ СС (2-ї російської), а в кінці війни — передані на формування 600-ї російської дивізії Вермахту.
У Новгороді кримінальну поліцію очолював Борис Андрійович Філістінській, в минулому — вчений-сходознавець і письменник. Філістінській особисто брав участь у викритті і знищенні комуністів і євреїв. Наприкінці війни він став офіцером одного з розвідувально-диверсійних підрозділів VI управління РСХА. Згодом він зумів уникнути розплати, після війни натуралізувався в США під ім'ям Філіппов, де повернувся до літературної праці. Взагалі дуже багато російських співробітників кримінальних відділів допоміжної поліції згодом було прийнято на службу в СД з присвоєнням звань CC.
Отже, об'єктами репресій і знищення в першу чергу ставали євреї. Верховне командування вермахту вже 13 серпня 1941 наказало у всіх тилових районах на захоплених землях створити гетто для єврейського населення.
Батальйон Муравйова
Батальйон Муравйова — з лютого 1942 101-й шуцманшафт батальйон, (101-й батальйон допоміжної поліції ньому. 101 Batalion Schutzmannschaft / SchutzmannschaftsBtl 101), з червня-липня 1944 перетворений в 23-й батальйон СД (нім. 23 Schutzmannschafts-Bataillon der SD), з 12 вересня 1944 добровольчий батальйон Муравйова (нім. Freiwillige-Einsatz-Bataillon «Murawjew») [2].
У певний момент 30-та гренадерська дивізія СС 1-го формування була охоплена заколотом і масовим дезертирством (в результаті якого повністю дезертирували 2 батальйону). У зв'язку з чим, були зроблені чистки особового складу та зміни в структурі дивізії. 12 вересня 1944 відбулася реорганізація дивізії, в результаті якої був сформований Добровольчий батальйон Муравйова (нім. Freiwillige-Einsatz-Bataillon «Murawjew»).
У складі угруповання СС «Südwest» батальйон діяв в масиві Веркор.
У листопаді батальйон був відкликаний в Рейх, і в січні 1945 року включений до складу 77 гренадерського полку СС новоствореної 30-й гренадерської дивізії СС 2-го формування.
Значний відсоток особового складу представляли вихідці з Білорусі. Незважаючи на це, офіційною мовою для документації було обрано російську [3]. Моральний дух підрозділу був невисоким. Пияцтво і бешкети довелося забороняти окремим наказом.
Пізніше всіх білорусів, які служили в цьому з'єднанні, відправили на формування 1-й дивізії Російської визвольної армії.
Російська народна допоміжна поліція в Криму
Російська громадянська допоміжна поліція — «російська громадянська допоміжна поліція» була створена в Севастополі відразу після окупації міста — у липні 1941 року. Очолив її поліцмейстер Б. В. Кормчінов-Некрасов, формально підпорядковувався бургомістру Н. Мадатову. Коли в місто прибув підрозділ поліції безпеки і СД на чолі з обер-штурмбаннфюрером Фріком, з допоміжної поліції була виділена слідчо-розшукова частина, або кримінальна поліція (вона іменувалася також «Російська допоміжна поліція безпеки»). Вона була підпорядкована Фріку і активно залучалася до знищення єврейського населення, а також до репресій проти партійно-радянського активу. У 1942 році в її складі служили 120 чоловік, в 1944 році — близько 300. В окупованому Криму до листопада 1942 було створено 8 батальйонів «шума»:
- № 147 и № 154 — в Сімферополі,
- № 148 — в Карасубазаре,
- № 149 — в Бахчисараї,
- № 150 — в Ялті,
- № 151 — в Алушті,
- № 152 — у Джанкої,
- № 153 — у Феодосії.
Хоча більша частина особового складу цих підрозділів була набрана з кримських татар, в деяких з батальйонів служили і росіяни. За формування кримських підрозділів відповідали, зокрема, місцеві росіяни «колабораціоністи», зокрема майбутній командувач військово-повітряними силами РОА В. І. Мальцев.
Голокост у Білорусі
У знищенні євреїв у східній Білорусі брали участь російські колабораціоністи з так званої Російської національної народної армії. Штаб РННА в березні 1942 року перебував у селищі Осінторф, Дубровенского району. У містечку Ляди, Дубровенского району, 2 квітня 1942 члени цього формування чисельністю близько 100—150 чоловік брали участь у вбивстві близько 2000 євреїв.
На початку 1942 року, під керівництвом начальника російської кримінальної поліції Андрія Лазаренка і начальника поліції Андрія Семенова, була проведена акція зі знищення євреїв у селі Полинковічі (Могильовська область).
За твердженням історика М. Ботвинника, з 20 по 22 жовтня 1941 року, при знищенні Борисівського гетто, поліція розстріляла 7 тисяч осіб. Серед тих, хто вбивав євреїв, був Костянтин Пінін, ленінградець, що відрізнявся неймовірною жорстокістю. Всього в очищенні гетто брало участь 200 поліцейських, деяку частину з них складали росіяни — Архип Орлов, Петро Артемов, Геннадій Васильєв, Леонід Глазов, Володимир Горбунов, Володимир Карасьов, Михайло Добровольський, Григорій Кононов та ін.
Російська допоміжна поліція в боротьбі з підпіллям і партизанами
За виявлення учасників підпілля були відповідальні в першу чергу співробітники розшукових (кримінальних) підрозділів допоміжної поліції, діяльність яких спрямовувалась, в основному, органами СД. Іноді з цих співробітників формувалися спеціальні загони. Наприклад, такий підрозділ було створено співробітниками СД з айнзатцкоманди-3 в Пскові. Тут була відкрита розвідшколі, де, крім навчання диверсантів, велася підготовка кадрів для міського поліцейського управління. При школі розташовувалося підрозділ поліції, особовий склад якого охороняв концтабір СД в селі Могліно і займався ізоляцією «неблагонадійних осіб».
На північному заході РРФСР, поряд з нацистськими органами розвідки і контррозвідки, в Гдові, Новоржеве, Острові, Печора, Плюсс, Струга Червоних, Старій Руссі функціонували естонські і латвійські відділення поліції безпеки, в яких також служили російські поліцейські.
Німецька влада доручали начальникам поліцейських ділянок підбирати осіб, здатних проникнути в підпілля. До цієї діяльності рекомендувалося залучати близьких родичів і знайомих. Однак підпільники через своїх агентів, які працювали в окупаційній адміністрації, нерідко заздалегідь знали, кого окупанти збираються до них впровадити. З метою виявлення громадян, які підтримували зв'язок з народними месниками, поліція систематично проводила обшуки й облави. У тих районах, де члени підпілля діяли найбільш активно, подібні заходи проводилися часто. У Пскові, наприклад, влітку 1943 року облави проводилися по 10-12 разів на день.
У звіті від 10 листопада 1942 про проведення операції по очищенню від партизан району станції Пригір'я Смоленської області, якою керував начальник поліції Рославля колишній полковник РСЧА Волков, повідомлялося: "Всього перевірка проведена в 60 населених пунктах … З числа затриманих … 96 осіб були передані в руки СД, яка винесла їм вирок. Серед переданих знаходилися 3 партизана, які були послані в села зв'язковими, 15 членів партії, 7 комсомольців ".
Взаємодія німецьких військових і есесівських органів з російської допоміжної поліцією призвело до того, що вже на першому етапі окупації була ліквідована велика частина підпільних груп та їх керівників. Так, у захопленій Смоленської області загинули секретарі Кардимовского підпільного райкому партії Є. І. Биков, А. Е. Гребньов і Т. Ф. Гуреєв, секретар Ярцевского підпільного райкому партії Ф. В. Кузнєцов, Глинського — Ф. Ф. Зімонін, член Смоленського підпільного комітету AM Коля. У Калінінської області були схоплені і розстріляні перші секретарі райкомів В. Є. Єлісєєв, К. Т. Ломтев, С. М. Мазур, І. М. Басов, М. І. Шейко та багато інших.
У Ленінградській області начальник Волотовської районної поліції (агент ГФП) П. І. Мановських і його товариші по службі розгромили місцеву підпільну організацію на чолі з комуністом П. А. Васькін. Пустошкінского району поліція схопила організаторів підпільного і партизанського руху Г. Сидорова і В. Степашкіна, після чого вони були передані ГФП міста Себежа і там розстріляні. Краєзнавець І. І. Цинман з жалем відзначає успішні дії поліції селища Первомайський (Шумяцький район Смоленської області) по знищенню підпільників і євреїв. У Суражі (Орловська область) восени 1942 року, за доносом місцевого начальника поліції Якова Снитко, були проведені поголовні арешти найбільш патріотично налаштованих мешканців міста. Було заарештовано понад 70 осіб, у тому числі і підпільники, відправлені в концтабір Гомеля. У Почепської районі. Орловської області, завдяки активним діям начальника поліції Супрягінской волості Н. В. Конохова, були арештовані і розстріляні кілька активних радянських працівників, у тому числі секретар РК ВКП (б) Василь Сашенко.
Основні російські колабораціоністські формування
- Батальйон Муравйова
- Бойовий союз російських націоналістів
- Дивізія Росія також — Дивізія «Руссланд»
- Козачий Стан
- Комітет визволення народів Росії (КОНР)
- Локотська республіка
- Народно-трудовий союз російських солідаристів
- Республіка Зуєва
- РОНА
- РОА
- Російська громадянська допоміжна поліція, Севастополь
- Російська національно-трудова партія
- Російська фашистська партія
- Хіві
- Російська допоміжна поліція (шуцманшафт)
- 15-й козацький кавалерійський корпус СС
- 1-ша російська національна бригада СС «Дружина», відома також як 1-й Російський національний загін СС
- 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська)
- 30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська)
- 1-ша дивізія РОА / ВС КОНР (600-та піхотна дивізія вермахту)
- 2-га дивізія РОА / ВС КОНР (650-та піхотна дивізія)
- — росіяни підрозділи Квантунської армії
Див. також
Примітки
- Мюллер Н. Вермахт и оккупация. М., 1974. С. 146.
- . Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 30 червня 2015.
- «Коллаборационист» — не слишком удачный термин советской официальной пропаганды. В Русском Зарубежье употребляют слово «коллаборант». Тяга к многословию (и многобуквию) — наследие советского времени («Председатель горисполкома» — вместо «головы» или «мэра» etc.)
- СС и Русская вспомогательная полиция (Часть 9) [недоступне посилання з квітня 2019]
- Винница Г. Р. Глава 4. Политика оккупационных властей в отношении еврейского населения Восточной Беларуси // Холокост на оккупированной территории Восточной Беларуси в 1941-1944 годах. — Мн. : Ковчег, 2011. — С. 184-185. — 362 с. — 150 екз. — .
- Ботвинник М. Памятники геноцида евреев Беларуси. Минск, 2000. С. 34; Дин М. Пособники Холокоста. Преступления местной полиции Белоруссии и Украины, 1941—1944. СПб., 2008. С. 278
- Ботвинник М. Памятники геноцида евреев Беларуси. Минск, 2000. С. 34; Дин М. Пособники Холокоста. Преступления местной полиции Белоруссии и Украины, 1941—1944. СПб., 2008. С. 75
- Псков в годы Великой Отечественной войны. Л., 1981. С. 41.
- Патенко А. Н. Северо-Запад России в планах прибалтийских коллаборационистов / Правоохранительная деятельность в Псковской области: история и современность. Псков, 2006. С. 85.
- Ковалев Б. Н. Нацистская оккупация и коллаборационизм в России. С. 127, 130.
- Пережогин В. А. Вопросы коллаборационизма / Антипартизанская война в 1941—1945 гг. Москва-Минск, 2005. С. 124.
- Логунова Т. А. Указ. соч. С. 95.
- Михеев В. П. Оперативно-розыскные и следственные мероприятия по привлечению к ответственности государственных преступников / Контрразведка: вчера и сегодня… С. 35.
- Марго В.К Указ. соч. С. 50-51.
- Цынман И. И. Бабьи Яры Смоленщины. Появление, жизнь и катастрофа Смоленского еврейства. Смоленск, 2001. С. 209.
- Лежнев М. Р. Указ. соч. С. 148.
- Звягинцев В. Е. Указ. соч. С. 626, 654.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijskij kolaboracionizm Druga svitova vijna Osnovni ponyattya Kolaboracionizm u Drugij svitovij vijni Ideologiya Antikomunizm Porazhenstvo Istoriya Gromadyanska vijna v Rosiyi Bila emigraciya Kolektivizaciya v SRSR Chervonij teror Stalinski represiyi Druga svitova vijna Operaciya Barbarossa Smolenska deklaraciya Prazkij manifest Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Kvitnevij viter Prazke povstannya Simvolika antiradyanskih rosijskih nacionalnih formuvan Drugoyi svitovoyi vijni Repatriaciya Vidacha kozakiv u Liyenci Operaciya Kilgol Personaliyi A Vlasov V Malishkin K Voskobojnik B Kaminskij P Krasnov A Shkuro S Bunyachenko G Zvyeryev M Shapovalov V Malcev B Shtejfon A Turkul T Domanov F Truhin S Klich Geraj V Gil S Pavlov V Bayerskij Zbrojni formuvannya ROA 29 ta grenaderska diviziya SS RONA 1 sha rosijska Kozachij Stan Rosijska dopomizhna policiya 15 j kozachij kavalerijskij korpus SS 30 ta grenaderska diviziya SS 2 ga rosijska 30 ta grenaderska diviziya SS 1 sha biloruska Diviziya Russland Rosijskij korpus Givi Bojovij soyuz rosijskih nacionalistiv 1 sha rosijska nacionalna brigada SS Druzhina Rosijska nacionalna narodna armiya Rosijskij Dobrovolchij Polk Varyag Kolaboracijni utvorennya Lokotska respublika Respublika Zuyeva Organizaciyi Vserosijska fashistska organizaciya Rosijska Trudova Narodna Partiya Rosijska fashistska partiya Rosijska zagalno vijskova spilka Narodna socialistichna partiya Rosiyi Narodno trudovij soyuz rosijskih solidaristiv Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Cej shablon pereglyanutiredaguvati Portal Druga svitova vijna Rosijska dopomizhna policiya dopomizhna policiya ros Russkaya vspomogatelnaya policiya nim Hilfspolizei organi vikonavchoyi vladi stvoreni nimeckoyu okupacijnoyu administraciyeyu z rosijskih vijskovopolonenih i rosiyan predstavnikiv miscevogo naselennya na okupovanih teritoriyah SRSR i RRFSR u roki Drugoyi svitovoyi vijni Podibni policejski organizaciyi isnuvali u vsih okupovanih krayinah Mali rizne najmenuvannya policayi shucmani samozahist sinya policiya i in I rizni formi organizaciyi U ryadi bataljoniv shumu sformovanih yak ukrayinski ta biloruski chastini viyavilisya rosiyani yaki bazhayuchi polegshiti svoye stanovishe vidavali sebe za ukrayinciv i bilorusiv Analogichna situaciya sklalasya i v Pribaltici de rosiyani v masovomu poryadku nadhodili na sluzhbu v tak zvani Latgalskaya bataljoni z rosijskogo naselennya buli stvoreni 314 j i 315 j bataljoni Pershij dopomizhnij policejskij bataljon buv sformovanij 10 lipnya 1941 v Bilostoci yak ukrayinskij Na dili v nogo zapisalosya i znachne chislo rosijskih vijskovopolonenih U serpni bataljon pribuv do Minska de buv rozdilenij na 41 j i 42 j bataljoni shumu 41 m bataljonom komanduvav kolishnij lejtenant RKKA Oleksandr Yalovij 42 m bataljonom kolishnij lotchik lejtenant RKKA Kryuchkov Kozhen z bataljoniv nalichuvav blizko 1086 osib Formalno ukrayinskimi a po suti rosiyanami buli sformovani v Rostovi na Donu 166 j 167 j 168 j i 169 j bataljoni shumu Ochevidno rosijskimi po skladu buli biloruski bataljoni shumu 60 64 i 65 yaki zgodom buli vklyucheni do skladu 30 yi grenaderskoyi diviziyi vijsk SS 2 yi rosijskoyi a v kinci vijni peredani na formuvannya 600 yi rosijskoyi diviziyi Vermahtu U Novgorodi kriminalnu policiyu ocholyuvav Boris Andrijovich Filistinskij v minulomu vchenij shodoznavec i pismennik Filistinskij osobisto brav uchast u vikritti i znishenni komunistiv i yevreyiv Naprikinci vijni vin stav oficerom odnogo z rozviduvalno diversijnih pidrozdiliv VI upravlinnya RSHA Zgodom vin zumiv uniknuti rozplati pislya vijni naturalizuvavsya v SShA pid im yam Filippov de povernuvsya do literaturnoyi praci Vzagali duzhe bagato rosijskih spivrobitnikiv kriminalnih viddiliv dopomizhnoyi policiyi zgodom bulo prijnyato na sluzhbu v SD z prisvoyennyam zvan CC Otzhe ob yektami represij i znishennya v pershu chergu stavali yevreyi Verhovne komanduvannya vermahtu vzhe 13 serpnya 1941 nakazalo u vsih tilovih rajonah na zahoplenih zemlyah stvoriti getto dlya yevrejskogo naselennya Bataljon MuravjovaBataljon Muravjova z lyutogo 1942 101 j shucmanshaft bataljon 101 j bataljon dopomizhnoyi policiyi nomu 101 Batalion Schutzmannschaft SchutzmannschaftsBtl 101 z chervnya lipnya 1944 peretvorenij v 23 j bataljon SD nim 23 Schutzmannschafts Bataillon der SD z 12 veresnya 1944 dobrovolchij bataljon Muravjova nim Freiwillige Einsatz Bataillon Murawjew 2 U pevnij moment 30 ta grenaderska diviziya SS 1 go formuvannya bula ohoplena zakolotom i masovim dezertirstvom v rezultati yakogo povnistyu dezertiruvali 2 bataljonu U zv yazku z chim buli zrobleni chistki osobovogo skladu ta zmini v strukturi diviziyi 12 veresnya 1944 vidbulasya reorganizaciya diviziyi v rezultati yakoyi buv sformovanij Dobrovolchij bataljon Muravjova nim Freiwillige Einsatz Bataillon Murawjew U skladi ugrupovannya SS Sudwest bataljon diyav v masivi Verkor U listopadi bataljon buv vidklikanij v Rejh i v sichni 1945 roku vklyuchenij do skladu 77 grenaderskogo polku SS novostvorenoyi 30 j grenaderskoyi diviziyi SS 2 go formuvannya Znachnij vidsotok osobovogo skladu predstavlyali vihidci z Bilorusi Nezvazhayuchi na ce oficijnoyu movoyu dlya dokumentaciyi bulo obrano rosijsku 3 Moralnij duh pidrozdilu buv nevisokim Piyactvo i beshketi dovelosya zaboronyati okremim nakazom Piznishe vsih bilorusiv yaki sluzhili v comu z yednanni vidpravili na formuvannya 1 j diviziyi Rosijskoyi vizvolnoyi armiyi Rosijska narodna dopomizhna policiya v KrimuRosijska gromadyanska dopomizhna policiya rosijska gromadyanska dopomizhna policiya bula stvorena v Sevastopoli vidrazu pislya okupaciyi mista u lipni 1941 roku Ocholiv yiyi policmejster B V Kormchinov Nekrasov formalno pidporyadkovuvavsya burgomistru N Madatovu Koli v misto pribuv pidrozdil policiyi bezpeki i SD na choli z ober shturmbannfyurerom Frikom z dopomizhnoyi policiyi bula vidilena slidcho rozshukova chastina abo kriminalna policiya vona imenuvalasya takozh Rosijska dopomizhna policiya bezpeki Vona bula pidporyadkovana Friku i aktivno zaluchalasya do znishennya yevrejskogo naselennya a takozh do represij proti partijno radyanskogo aktivu U 1942 roci v yiyi skladi sluzhili 120 cholovik v 1944 roci blizko 300 V okupovanomu Krimu do listopada 1942 bulo stvoreno 8 bataljoniv shuma 147 i 154 v Simferopoli 148 v Karasubazare 149 v Bahchisarayi 150 v Yalti 151 v Alushti 152 u Dzhankoyi 153 u Feodosiyi Hocha bilsha chastina osobovogo skladu cih pidrozdiliv bula nabrana z krimskih tatar v deyakih z bataljoniv sluzhili i rosiyani Za formuvannya krimskih pidrozdiliv vidpovidali zokrema miscevi rosiyani kolaboracionisti zokrema majbutnij komanduvach vijskovo povitryanimi silami ROA V I Malcev Golokost u BilorusiU znishenni yevreyiv u shidnij Bilorusi brali uchast rosijski kolaboracionisti z tak zvanoyi Rosijskoyi nacionalnoyi narodnoyi armiyi Shtab RNNA v berezni 1942 roku perebuvav u selishi Osintorf Dubrovenskogo rajonu U mistechku Lyadi Dubrovenskogo rajonu 2 kvitnya 1942 chleni cogo formuvannya chiselnistyu blizko 100 150 cholovik brali uchast u vbivstvi blizko 2000 yevreyiv Na pochatku 1942 roku pid kerivnictvom nachalnika rosijskoyi kriminalnoyi policiyi Andriya Lazarenka i nachalnika policiyi Andriya Semenova bula provedena akciya zi znishennya yevreyiv u seli Polinkovichi Mogilovska oblast Za tverdzhennyam istorika M Botvinnika z 20 po 22 zhovtnya 1941 roku pri znishenni Borisivskogo getto policiya rozstrilyala 7 tisyach osib Sered tih hto vbivav yevreyiv buv Kostyantin Pinin leningradec sho vidriznyavsya nejmovirnoyu zhorstokistyu Vsogo v ochishenni getto bralo uchast 200 policejskih deyaku chastinu z nih skladali rosiyani Arhip Orlov Petro Artemov Gennadij Vasilyev Leonid Glazov Volodimir Gorbunov Volodimir Karasov Mihajlo Dobrovolskij Grigorij Kononov ta in Rosijska dopomizhna policiya v borotbi z pidpillyam i partizanamiZa viyavlennya uchasnikiv pidpillya buli vidpovidalni v pershu chergu spivrobitniki rozshukovih kriminalnih pidrozdiliv dopomizhnoyi policiyi diyalnist yakih spryamovuvalas v osnovnomu organami SD Inodi z cih spivrobitnikiv formuvalisya specialni zagoni Napriklad takij pidrozdil bulo stvoreno spivrobitnikami SD z ajnzatckomandi 3 v Pskovi Tut bula vidkrita rozvidshkoli de krim navchannya diversantiv velasya pidgotovka kadriv dlya miskogo policejskogo upravlinnya Pri shkoli roztashovuvalosya pidrozdil policiyi osobovij sklad yakogo ohoronyav konctabir SD v seli Moglino i zajmavsya izolyaciyeyu neblagonadijnih osib Na pivnichnomu zahodi RRFSR poryad z nacistskimi organami rozvidki i kontrrozvidki v Gdovi Novorzheve Ostrovi Pechora Plyuss Struga Chervonih Starij Russi funkcionuvali estonski i latvijski viddilennya policiyi bezpeki v yakih takozh sluzhili rosijski policejski Nimecka vlada doruchali nachalnikam policejskih dilyanok pidbirati osib zdatnih proniknuti v pidpillya Do ciyeyi diyalnosti rekomenduvalosya zaluchati blizkih rodichiv i znajomih Odnak pidpilniki cherez svoyih agentiv yaki pracyuvali v okupacijnij administraciyi neridko zazdalegid znali kogo okupanti zbirayutsya do nih vprovaditi Z metoyu viyavlennya gromadyan yaki pidtrimuvali zv yazok z narodnimi mesnikami policiya sistematichno provodila obshuki j oblavi U tih rajonah de chleni pidpillya diyali najbilsh aktivno podibni zahodi provodilisya chasto U Pskovi napriklad vlitku 1943 roku oblavi provodilisya po 10 12 raziv na den U zviti vid 10 listopada 1942 pro provedennya operaciyi po ochishennyu vid partizan rajonu stanciyi Prigir ya Smolenskoyi oblasti yakoyu keruvav nachalnik policiyi Roslavlya kolishnij polkovnik RSChA Volkov povidomlyalosya Vsogo perevirka provedena v 60 naselenih punktah Z chisla zatrimanih 96 osib buli peredani v ruki SD yaka vinesla yim virok Sered peredanih znahodilisya 3 partizana yaki buli poslani v sela zv yazkovimi 15 chleniv partiyi 7 komsomolciv Vzayemodiya nimeckih vijskovih i esesivskih organiv z rosijskoyi dopomizhnoyi policiyeyu prizvelo do togo sho vzhe na pershomu etapi okupaciyi bula likvidovana velika chastina pidpilnih grup ta yih kerivnikiv Tak u zahoplenij Smolenskoyi oblasti zaginuli sekretari Kardimovskogo pidpilnogo rajkomu partiyi Ye I Bikov A E Grebnov i T F Gureyev sekretar Yarcevskogo pidpilnogo rajkomu partiyi F V Kuznyecov Glinskogo F F Zimonin chlen Smolenskogo pidpilnogo komitetu AM Kolya U Kalininskoyi oblasti buli shopleni i rozstrilyani pershi sekretari rajkomiv V Ye Yelisyeyev K T Lomtev S M Mazur I M Basov M I Shejko ta bagato inshih U Leningradskij oblasti nachalnik Volotovskoyi rajonnoyi policiyi agent GFP P I Manovskih i jogo tovarishi po sluzhbi rozgromili miscevu pidpilnu organizaciyu na choli z komunistom P A Vaskin Pustoshkinskogo rajonu policiya shopila organizatoriv pidpilnogo i partizanskogo ruhu G Sidorova i V Stepashkina pislya chogo voni buli peredani GFP mista Sebezha i tam rozstrilyani Krayeznavec I I Cinman z zhalem vidznachaye uspishni diyi policiyi selisha Pervomajskij Shumyackij rajon Smolenskoyi oblasti po znishennyu pidpilnikiv i yevreyiv U Surazhi Orlovska oblast voseni 1942 roku za donosom miscevogo nachalnika policiyi Yakova Snitko buli provedeni pogolovni areshti najbilsh patriotichno nalashtovanih meshkanciv mista Bulo zaareshtovano ponad 70 osib u tomu chisli i pidpilniki vidpravleni v konctabir Gomelya U Pochepskoyi rajoni Orlovskoyi oblasti zavdyaki aktivnim diyam nachalnika policiyi Supryaginskoj volosti N V Konohova buli areshtovani i rozstrilyani kilka aktivnih radyanskih pracivnikiv u tomu chisli sekretar RK VKP b Vasil Sashenko Osnovni rosijski kolaboracionistski formuvannyaBataljon Muravjova Bojovij soyuz rosijskih nacionalistiv Diviziya Rosiya takozh Diviziya Russland Kozachij Stan Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi KONR Lokotska respublika Narodno trudovij soyuz rosijskih solidaristiv Respublika Zuyeva RONA ROA Rosijska gromadyanska dopomizhna policiya Sevastopol Rosijska nacionalno trudova partiya Rosijska fashistska partiya Hivi Rosijska dopomizhna policiya shucmanshaft 15 j kozackij kavalerijskij korpus SS 1 sha rosijska nacionalna brigada SS Druzhina vidoma takozh yak 1 j Rosijskij nacionalnij zagin SS 29 ta grenaderska diviziya SS RONA 1 sha rosijska 30 ta grenaderska diviziya SS 2 ga rosijska 1 sha diviziya ROA VS KONR 600 ta pihotna diviziya vermahtu 2 ga diviziya ROA VS KONR 650 ta pihotna diviziya rosiyani pidrozdili Kvantunskoyi armiyiDiv takozhDopomizhna policiyaPrimitkiMyuller N Vermaht i okkupaciya M 1974 S 146 Arhiv originalu za 18 bereznya 2012 Procitovano 30 chervnya 2015 Kollaboracionist ne slishkom udachnyj termin sovetskoj oficialnoj propagandy V Russkom Zarubezhe upotreblyayut slovo kollaborant Tyaga k mnogosloviyu i mnogobukviyu nasledie sovetskogo vremeni Predsedatel gorispolkoma vmesto golovy ili mera etc SS i Russkaya vspomogatelnaya policiya Chast 9 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Vinnica G R Glava 4 Politika okkupacionnyh vlastej v otnoshenii evrejskogo naseleniya Vostochnoj Belarusi Holokost na okkupirovannoj territorii Vostochnoj Belarusi v 1941 1944 godah Mn Kovcheg 2011 S 184 185 362 s 150 ekz ISBN 978 985 6950 96 7 Botvinnik M Pamyatniki genocida evreev Belarusi Minsk 2000 S 34 Din M Posobniki Holokosta Prestupleniya mestnoj policii Belorussii i Ukrainy 1941 1944 SPb 2008 S 278 Botvinnik M Pamyatniki genocida evreev Belarusi Minsk 2000 S 34 Din M Posobniki Holokosta Prestupleniya mestnoj policii Belorussii i Ukrainy 1941 1944 SPb 2008 S 75 Pskov v gody Velikoj Otechestvennoj vojny L 1981 S 41 Patenko A N Severo Zapad Rossii v planah pribaltijskih kollaboracionistov Pravoohranitelnaya deyatelnost v Pskovskoj oblasti istoriya i sovremennost Pskov 2006 S 85 Kovalev B N Nacistskaya okkupaciya i kollaboracionizm v Rossii S 127 130 Perezhogin V A Voprosy kollaboracionizma Antipartizanskaya vojna v 1941 1945 gg Moskva Minsk 2005 S 124 Logunova T A Ukaz soch S 95 Miheev V P Operativno rozysknye i sledstvennye meropriyatiya po privlecheniyu k otvetstvennosti gosudarstvennyh prestupnikov Kontrrazvedka vchera i segodnya S 35 Margo V K Ukaz soch S 50 51 Cynman I I Babi Yary Smolenshiny Poyavlenie zhizn i katastrofa Smolenskogo evrejstva Smolensk 2001 S 209 Lezhnev M R Ukaz soch S 148 Zvyagincev V E Ukaz soch S 626 654