Новочерка́ськ (рос. Новочеркасск) — місто в Росії в Ростовській області на річках Тузлов і Аксай, залізнична станція. Населення 176 542 осіб (2009). Був столицею Донського козацького війська з 1805 по 1920 рік.
місто Новочеркаськ | |||||
---|---|---|---|---|---|
Новочеркасск | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Ростовська область | ||||
Код ЗКАТУ: | 60 427 | ||||
Код ЗКТМО: | 60727000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1805 | ||||
Населення | 176 542 ос. (2009) | ||||
Площа | 100 км² | ||||
Поштові індекси | 3464xx | ||||
Телефонний код | +7 8635 | ||||
Географічні координати: | 47°25′20″ пн. ш. 40°05′38″ сх. д. / 47.42222222224977202° пн. ш. 40.09388888891677283° сх. д.Координати: 47°25′20″ пн. ш. 40°05′38″ сх. д. / 47.42222222224977202° пн. ш. 40.09388888891677283° сх. д. | ||||
Часовий пояс | , влітку | ||||
Висота над рівнем моря | 100 м | ||||
Водойма | р. Тузлов і Аксай | ||||
Найближча залізнична станція | |||||
Влада | |||||
Адреса | м. Новочеркаськ, пр-т Платовський, 59б | ||||
Вебсторінка | Новочеркаська міськрада | ||||
Міський голова | Волков Анатолій Панфілович | ||||
Мапа | |||||
Новочеркаськ Новочеркаськ | |||||
| |||||
Новочеркаськ у Вікісховищі |
Новочеркаськ — один з найбільших промислових центрів Ростовської області. У місті працює Новочеркаський електровозобудівний завод. Заснований 1936 року як паровозобудівний завод, після завершення Другої світової війни, в 1946 році, завод був перепрофільований в електровозобудівний.
Історія
1805 року отаман Матвій Платов заснував Новочеркаськ. 1806 року столиця Землі війська Донського перенесена з Черкаської станиці до Новочеркаська.
Перепис 1873 року
Місто Новочеркаськ в 1873 році складалося з 3-ьох станиць: Верхньоновочеркаської, Середньоновочеркаської й Нижньоновочеркаської. До станиць відносилися 21 віддалений хутір. Місто Новочеркаськ тоді було як центром Області війська Донського, так й . Положення самого міста над річкою Тузлов (Тузлів) при впадінні у протоку Дону Аксай.
У самому місті було 3802 садиб, 33397 осіб (17542 чоловіків й 15855 жінок), 2712 коней, 4121 корів.
У місті Новочеркаську разом з хуторами станиць було 4490 садиб й 13 кибиток, 37924 осіб (19848 чоловіків й 18076 жінок), 3617 коней, 5108 волів, 11205 корів й 6180 вівці.
Хутори 3-х станиць
До 3-х станиць Новочеркаська відносилися хутори:
- Соколово-Кундрючівський, над річкою Кундрюча за 45 верст від Новочеркаська, 7 верст від станції ; 120 садиб, 814 осіб (431 чоловіків й 383 жінок);
- Олександрівсько-Кундрючівський, над річкою Кундрюча за 50 верст від Новочеркаська, 20 верст від станції Сулинівської; 94 садиб, 814 осіб (334 чоловіків й 326 жінок);
- Гукове-Гнилушинський, над річкою за 60 верст від Новочеркаська, 20 верст від станції Сулинівської; 13 садиб, 97 осіб (42 чоловіків й 55 жінок);
- Садковсько-Миколаївський, над річкою Садки за 65 верст від Новочеркаська, 30 верст від станції Грушівські шахти; 194 садиб, 1360 осіб (702 чоловіків й 658 жінок);
- Власів, над річкою за 42 верст від Новочеркаська, 7 верст від станції Шахтинської; 71 садиб, 630 осіб (404 чоловіків й 226 жінок);
- Гривін, над річкою Грушівка за 57 верст від Новочеркаська, 22 верст від станції Шахти; 3 садиби, 18 осіб (7 чоловіків й 11 жінок);
- Миколаївсько-Журавський, над річкою Грушівка за 47 верст від Новочеркаська, 12 верст від станції Горна; 43 садиби, 298 осіб (157 чоловіків й 141 жінок);
- Персіяновський, над річкою Грушівка за 10 верст від Новочеркаська, 1 версту від станції Персіянівка; 24 садиб, 161 особа (86 чоловіків й 75 жінок);
- Татарський, над річкою Тузлів у 2 верстах від Новочеркаська, 5 верстах від станції Новочеркаська; 21 садиб, 108 осіб (59 чоловіків й 49 жінок);
- Власів, над річкою Кундрюча за 50 верст від Новочеркаська, 7 верст від станції Сулинської; 5 садиб, 33 осіб (19 чоловіків й 14 жінок);
- Завод Норкіна, над річкою Тузлів за 5 верст від міста й станції Новочеркаська; 1 садиба, 23 осіб (20 чоловіків й 3 жінок);
- Дар'євський, над річкою Кріпка за 45 верст від міста й станції Новочеркаська; 39 садиб, 208 осіб (103 чоловіків й 105 жінок);
- Малонесвітайський, над річкою Малий Несвітай за 35 верст від міста Новочеркаська та за 18 верст від станції Шахти; 89 садиб, 707 осіб (378 чоловіків й 329 жінок);
- Макарів, над річкою Малий Несвітай за 34 версти від міста та станції Новочеркаська; 1 садиба, 26 осіб (12 чоловіків й 14 жінок);
- Мишкинський, над річкою Аксай за 8 верст від міста та станції Новочеркаська; 78 садиб, 422 особи (218 чоловіків й 204 жінок);
- Великолозький, над балкою Великий Лог за 16 верст від міста Новочеркаська та за 8 верст від станції Аксай; 20 садиб, 113 осіб (58 чоловіків й 55 жінок);
- Краснодвірський, між річками Василева та Караїч за 17 верст від міста й станції Новочеркаська; 37 садиб, 205 осіб (107 чоловіків й 98 жінок);
- Красноіванівський, над річкою Кундрюча за 59 верст від міста та станції Новочеркаська; 8 садиб, 54 осіб (25 чоловіків й 29 жінок);
- Великий Несвітай, над річкою Великий Несвітай за 47 верст від міста й станції Новочеркаська та за 18 верст від станції Шахти; 89 садиб, 707 осіб (378 чоловіків й 329 жінок);
- Мало-Несвітайський, над балкою Кізеїти й річкою Малий Несвітай за 45 верст від міста та станції Новочеркаська; 89 садиб, 1 осіб (3 чоловіків й 5 жінок);
- Каплиця, верхів'я балок Великого Логу у степу за 12 верст від міста та станції Новочеркаська; 1 садиба, 2 особи (1 чоловік й 1 жінка).
Українське відродження початку 20 сторіччя
В 1907—1913 роках у місті існувало українське товариство , в 1917—1919 діяла українська «Нова громада».
Українською мовою тих часів назва міста писалася як Новочеркаське.
Новочеркаський розстріл
1—2 червня 1962 року у місті стався страйк робочих головних підприємств міста, спровокований діями керівництва КПРС та місцевої влади: були підвищення норми виробітку на 30 % та одночасно значно підвищені ціни на основні продукти харчування на 25-30 %. Страйк було жорстоко придушено силою із використанням частин Радянської армії і танків. Внаслідок дій армії, КДБ та МВС 26 страйкарів було вбито, близько 90 звернулось у лікарні із пораненнями вогнепальною зброєю. Після придушення страйку відбувся таємний суд над активними страйкарями, що засудив до страти ще сімох «призвідників безладів»; понад 100 осіб було ув'язнено на великі терміни.
Культура
Театри
- Донський театр драми і комедії імені В. Ф. Коміссаржевської (Козацький драматичний театр)
Кінотеатри
Музеї
- Новочеркаський музей історії Донського козацтва
- Отаманський палац з окремою експозицією про Новочеркаську трагедію 1962 року
- Будинок-музей художника-баталіста М. Б. Грекова
- Будинок-музей художника І. І. Крилова
- Будинок-музей В. Г. Калмикова
- Музей історії виноградарства та виноробства
Пам'ятки
Храми
- Вознесенський військовий патріарший собор — патріарший кафедральний собор Патріарха Московського і всієї Русі (з 2014 року). Побудований у 1904 році у ново-візантійському стилі. Він піднявся на висоту близько 75 метрів. Розміри храму: довжина від лінії зовнішніх стін — 52 метри, з порталом — 65 метрів, ширина — 36 метрів, з порталами — 62 метри; висота від землі до яблука хреста — 56 метрів, з яблуком і хрестом — 61 метр. На кожному порталі передбачалося розмістити по 6 колон заввишки 13 метрів і діаметром 1,5 метра. Витрати на будівництво склали близько 2 мільйонів рублів (1904). На дзвіниці розмістили 9 дзвонів загальною вагою близько 33-х тонн. Дзвони піднімали їх вручну канатами. Собор вписується в прямокутник 62х70 метрів, вміщує 5 000 парафіян.
- Церква Святого благовірного князя Олександра Невського. Побудована в 1894 році. Олександро-Невський храм побудований в ново-візантійському стилі, уміщував 1500 осіб.
- Свято-Дмитрівський храм. Побудований у 1857 році.
- Свято-Георгіївський храм. Побудований в 1890 році. Архітектор В. М. Куликов. Побудований в пам'ять порятунку життя Государя Імператора Олександра III і Його Найяснішого Сімейства при аварії царського поїзда 17 жовтня 1888 року.
- Лютеранська кірха, найбільша протестантська (баптистська) церква в місті Новочеркаськ. Побудований у 1898 році. Архітектор Миколи Іванович Ролер.
- Храм Донської ікони Божої Матері. Церква побудована в традиціях російської храмової архітектури.
Архітектурні пам'ятки
- Отаманський палац (Новочеркаськ). Побудований в 1863 році, служив місцем перебування царя та спадкоємців престолу під час їх приїзду до Новочеркаська. У палаці зупинялися у дні відвідування Дона найвищі особи, серед них Олександр II, Олександр III, Микола II.
- Тріумфальні арки.
- Особняк Кріндача. Побудований на початку XX століття.
- Будинок архітектора Куликова.
- Особняк Дукмасової
- Будинок козака Жданова
-
- Церква Михайла Архангела
- Свято-Георгіївський храм
-
-
- Дмитрівська церква
- Вознесенський собор
Відомі люди
Уродженці
- Фролов Михайло — козацький та український військовий діяч, командир 3-го Донського кінного полку Третьої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР.
- Полянська-Карпенко Ольга Петрівна (1869—1943) — українська співачка і драматична акторка характерного плану.
- Степанов Володимир Сергійович (1869—1943) — конструктор пускового обладнання ракетних комплексів .
- Леван Маруашвілі — грузинський географ
- Телегіна Валентина Петрівна (1915—1979) — радянська російська актриса театру і кіно
- Данченко Микола Миколайович (* 1949) — український педагог
- Попов Гаврило Миколайович (1904—1972) — російський композитор.
Перебували
У Новочеркаськ 1884 року був засланий Іван Карпенко-Карий. Тут написав свою першу драму «Чабан» («Бурлака») та інші твори.
Див. також
Примітки
- Список населенных мест Области Войска Донского по переписи 1873 года (російська) . Новочеркаськ: Область Войска Донского. 1875. с. 275.
- Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
- Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 1 квітня 1933 р. ‒ Х., 1933.
- Храм Донской иконы Божией Матери
- Атаманский дворец (рос.). Официальный сайт города Новочеркасск. Процитовано 31 грудня 2016.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новочеркаськ |
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 343(рос.)
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novocherkask znachennya Novocherka sk ros Novocherkassk misto v Rosiyi v Rostovskij oblasti na richkah Tuzlov i Aksaj zaliznichna stanciya Naselennya 176 542 osib 2009 Buv stoliceyu Donskogo kozackogo vijska z 1805 po 1920 rik misto NovocherkaskNovocherkasskKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Rostovska oblastKod ZKATU 60 427Kod ZKTMO 60727000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1805Naselennya 176 542 os 2009 Plosha 100 km Poshtovi indeksi 3464xxTelefonnij kod 7 8635Geografichni koordinati 47 25 20 pn sh 40 05 38 sh d 47 42222222224977202 pn sh 40 09388888891677283 sh d 47 42222222224977202 40 09388888891677283 Koordinati 47 25 20 pn sh 40 05 38 sh d 47 42222222224977202 pn sh 40 09388888891677283 sh d 47 42222222224977202 40 09388888891677283Chasovij poyas UTC 3 vlitku UTC 4Visota nad rivnem morya 100 mVodojma r Tuzlov i AksajNajblizhcha zaliznichna stanciyaVladaAdresa m Novocherkask pr t Platovskij 59bVebstorinka Novocherkaska miskradaMiskij golova Volkov Anatolij PanfilovichMapaNovocherkask Novocherkask Novocherkask u Vikishovishi Novocherkask odin z najbilshih promislovih centriv Rostovskoyi oblasti U misti pracyuye Novocherkaskij elektrovozobudivnij zavod Zasnovanij 1936 roku yak parovozobudivnij zavod pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni v 1946 roci zavod buv pereprofilovanij v elektrovozobudivnij Istoriya1805 roku otaman Matvij Platov zasnuvav Novocherkask 1806 roku stolicya Zemli vijska Donskogo perenesena z Cherkaskoyi stanici do Novocherkaska Perepis 1873 roku Misto Novocherkask v 1873 roci skladalosya z 3 oh stanic Verhnonovocherkaskoyi Serednonovocherkaskoyi j Nizhnonovocherkaskoyi Do stanic vidnosilisya 21 viddalenij hutir Misto Novocherkask todi bulo yak centrom Oblasti vijska Donskogo tak j Polozhennya samogo mista nad richkoyu Tuzlov Tuzliv pri vpadinni u protoku Donu Aksaj U samomu misti bulo 3802 sadib 33397 osib 17542 cholovikiv j 15855 zhinok 2712 konej 4121 koriv U misti Novocherkasku razom z hutorami stanic bulo 4490 sadib j 13 kibitok 37924 osib 19848 cholovikiv j 18076 zhinok 3617 konej 5108 voliv 11205 koriv j 6180 vivci Hutori 3 h stanic Do 3 h stanic Novocherkaska vidnosilisya hutori Sokolovo Kundryuchivskij nad richkoyu Kundryucha za 45 verst vid Novocherkaska 7 verst vid stanciyi 120 sadib 814 osib 431 cholovikiv j 383 zhinok Oleksandrivsko Kundryuchivskij nad richkoyu Kundryucha za 50 verst vid Novocherkaska 20 verst vid stanciyi Sulinivskoyi 94 sadib 814 osib 334 cholovikiv j 326 zhinok Gukove Gnilushinskij nad richkoyu za 60 verst vid Novocherkaska 20 verst vid stanciyi Sulinivskoyi 13 sadib 97 osib 42 cholovikiv j 55 zhinok Sadkovsko Mikolayivskij nad richkoyu Sadki za 65 verst vid Novocherkaska 30 verst vid stanciyi Grushivski shahti 194 sadib 1360 osib 702 cholovikiv j 658 zhinok Vlasiv nad richkoyu za 42 verst vid Novocherkaska 7 verst vid stanciyi Shahtinskoyi 71 sadib 630 osib 404 cholovikiv j 226 zhinok Grivin nad richkoyu Grushivka za 57 verst vid Novocherkaska 22 verst vid stanciyi Shahti 3 sadibi 18 osib 7 cholovikiv j 11 zhinok Mikolayivsko Zhuravskij nad richkoyu Grushivka za 47 verst vid Novocherkaska 12 verst vid stanciyi Gorna 43 sadibi 298 osib 157 cholovikiv j 141 zhinok Persiyanovskij nad richkoyu Grushivka za 10 verst vid Novocherkaska 1 verstu vid stanciyi Persiyanivka 24 sadib 161 osoba 86 cholovikiv j 75 zhinok Tatarskij nad richkoyu Tuzliv u 2 verstah vid Novocherkaska 5 verstah vid stanciyi Novocherkaska 21 sadib 108 osib 59 cholovikiv j 49 zhinok Vlasiv nad richkoyu Kundryucha za 50 verst vid Novocherkaska 7 verst vid stanciyi Sulinskoyi 5 sadib 33 osib 19 cholovikiv j 14 zhinok Zavod Norkina nad richkoyu Tuzliv za 5 verst vid mista j stanciyi Novocherkaska 1 sadiba 23 osib 20 cholovikiv j 3 zhinok Dar yevskij nad richkoyu Kripka za 45 verst vid mista j stanciyi Novocherkaska 39 sadib 208 osib 103 cholovikiv j 105 zhinok Malonesvitajskij nad richkoyu Malij Nesvitaj za 35 verst vid mista Novocherkaska ta za 18 verst vid stanciyi Shahti 89 sadib 707 osib 378 cholovikiv j 329 zhinok Makariv nad richkoyu Malij Nesvitaj za 34 versti vid mista ta stanciyi Novocherkaska 1 sadiba 26 osib 12 cholovikiv j 14 zhinok Mishkinskij nad richkoyu Aksaj za 8 verst vid mista ta stanciyi Novocherkaska 78 sadib 422 osobi 218 cholovikiv j 204 zhinok Velikolozkij nad balkoyu Velikij Log za 16 verst vid mista Novocherkaska ta za 8 verst vid stanciyi Aksaj 20 sadib 113 osib 58 cholovikiv j 55 zhinok Krasnodvirskij mizh richkami Vasileva ta Karayich za 17 verst vid mista j stanciyi Novocherkaska 37 sadib 205 osib 107 cholovikiv j 98 zhinok Krasnoivanivskij nad richkoyu Kundryucha za 59 verst vid mista ta stanciyi Novocherkaska 8 sadib 54 osib 25 cholovikiv j 29 zhinok Velikij Nesvitaj nad richkoyu Velikij Nesvitaj za 47 verst vid mista j stanciyi Novocherkaska ta za 18 verst vid stanciyi Shahti 89 sadib 707 osib 378 cholovikiv j 329 zhinok Malo Nesvitajskij nad balkoyu Kizeyiti j richkoyu Malij Nesvitaj za 45 verst vid mista ta stanciyi Novocherkaska 89 sadib 1 osib 3 cholovikiv j 5 zhinok Kaplicya verhiv ya balok Velikogo Logu u stepu za 12 verst vid mista ta stanciyi Novocherkaska 1 sadiba 2 osobi 1 cholovik j 1 zhinka Ukrayinske vidrodzhennya pochatku 20 storichchya V 1907 1913 rokah u misti isnuvalo ukrayinske tovaristvo Prosvita v 1917 1919 diyala ukrayinska Nova gromada Ukrayinskoyu movoyu tih chasiv nazva mista pisalasya yak Novocherkaske Novocherkaskij rozstril Dokladnishe Novocherkaskij rozstril 1 2 chervnya 1962 roku u misti stavsya strajk robochih golovnih pidpriyemstv mista sprovokovanij diyami kerivnictva KPRS ta miscevoyi vladi buli pidvishennya normi virobitku na 30 ta odnochasno znachno pidvisheni cini na osnovni produkti harchuvannya na 25 30 Strajk bulo zhorstoko pridusheno siloyu iz vikoristannyam chastin Radyanskoyi armiyi i tankiv Vnaslidok dij armiyi KDB ta MVS 26 strajkariv bulo vbito blizko 90 zvernulos u likarni iz poranennyami vognepalnoyu zbroyeyu Pislya pridushennya strajku vidbuvsya tayemnij sud nad aktivnimi strajkaryami sho zasudiv do strati she simoh prizvidnikiv bezladiv ponad 100 osib bulo uv yazneno na veliki termini KulturaTeatri Donskij teatr drami i komediyi imeni V F Komissarzhevskoyi Kozackij dramatichnij teatr Kinoteatri TanayisMuzeyi Novocherkaskij muzej istoriyi Donskogo kozactva Otamanskij palac z okremoyu ekspoziciyeyu pro Novocherkasku tragediyu 1962 roku Budinok muzej hudozhnika batalista M B Grekova Budinok muzej hudozhnika I I Krilova Budinok muzej V G Kalmikova Muzej istoriyi vinogradarstva ta vinorobstvaPam yatkiHrami Voznesenskij vijskovij patriarshij sobor patriarshij kafedralnij sobor Patriarha Moskovskogo i vsiyeyi Rusi z 2014 roku Pobudovanij u 1904 roci u novo vizantijskomu stili Vin pidnyavsya na visotu blizko 75 metriv Rozmiri hramu dovzhina vid liniyi zovnishnih stin 52 metri z portalom 65 metriv shirina 36 metriv z portalami 62 metri visota vid zemli do yabluka hresta 56 metriv z yablukom i hrestom 61 metr Na kozhnomu portali peredbachalosya rozmistiti po 6 kolon zavvishki 13 metriv i diametrom 1 5 metra Vitrati na budivnictvo sklali blizko 2 miljoniv rubliv 1904 Na dzvinici rozmistili 9 dzvoniv zagalnoyu vagoyu blizko 33 h tonn Dzvoni pidnimali yih vruchnu kanatami Sobor vpisuyetsya v pryamokutnik 62h70 metriv vmishuye 5 000 parafiyan Cerkva Svyatogo blagovirnogo knyazya Oleksandra Nevskogo Pobudovana v 1894 roci Oleksandro Nevskij hram pobudovanij v novo vizantijskomu stili umishuvav 1500 osib Svyato Dmitrivskij hram Pobudovanij u 1857 roci Svyato Georgiyivskij hram Pobudovanij v 1890 roci Arhitektor V M Kulikov Pobudovanij v pam yat poryatunku zhittya Gosudarya Imperatora Oleksandra III i Jogo Najyasnishogo Simejstva pri avariyi carskogo poyizda 17 zhovtnya 1888 roku Lyuteranska kirha najbilsha protestantska baptistska cerkva v misti Novocherkask Pobudovanij u 1898 roci Arhitektor Mikoli Ivanovich Roler Hram Donskoyi ikoni Bozhoyi Materi Cerkva pobudovana v tradiciyah rosijskoyi hramovoyi arhitekturi Arhitekturni pam yatki Otamanskij palac Novocherkask Pobudovanij v 1863 roci sluzhiv miscem perebuvannya carya ta spadkoyemciv prestolu pid chas yih priyizdu do Novocherkaska U palaci zupinyalisya u dni vidviduvannya Dona najvishi osobi sered nih Oleksandr II Oleksandr III Mikola II Triumfalni arki Osobnyak Krindacha Pobudovanij na pochatku XX stolittya Budinok arhitektora Kulikova Osobnyak Dukmasovoyi Budinok kozaka ZhdanovaCerkva Svyatogo blagovirnogo knyazya Oleksandra Nevskogo Cerkva Mihajla Arhangela Svyato Georgiyivskij hram Hram Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Hram Donskoyi ikoni Bozhoyi Materi Dmitrivska cerkva Voznesenskij soborVidomi lyudiUrodzhenci Frolov Mihajlo kozackij ta ukrayinskij vijskovij diyach komandir 3 go Donskogo kinnogo polku Tretoyi Zaliznoyi strileckoyi diviziyi Armiyi UNR Polyanska Karpenko Olga Petrivna 1869 1943 ukrayinska spivachka i dramatichna aktorka harakternogo planu Stepanov Volodimir Sergijovich 1869 1943 konstruktor puskovogo obladnannya raketnih kompleksiv Levan Maruashvili gruzinskij geograf Telegina Valentina Petrivna 1915 1979 radyanska rosijska aktrisa teatru i kino Danchenko Mikola Mikolajovich 1949 ukrayinskij pedagog Popov Gavrilo Mikolajovich 1904 1972 rosijskij kompozitor Perebuvali U Novocherkask 1884 roku buv zaslanij Ivan Karpenko Karij Tut napisav svoyu pershu dramu Chaban Burlaka ta inshi tvori Div takozhNovocherkaska cholovicha gimnaziya Mariyinska zhinocha gimnaziya Privatna zhinocha gimnaziya Duvakinoyi Hram Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Novocherkaskij rozstril Pam yatnik M I Platovu Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Troyicka cerkvaPrimitkiSpisok naselennyh mest Oblasti Vojska Donskogo po perepisi 1873 goda rosijska Novocherkask Oblast Vojska Donskogo 1875 s 275 Administrativna karta Ukrayinskoyi Sociyalistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritoriyalnij podil za oblasnoyu sistemoyu vryaduvannya Administrativni mezhi na 20 bereznya 1932 r Variyant 1 H 1932 Administrativna karta Ukrayinskoyi Sociyalistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritorialnij podil za oblasnoyu sistemoyu vryaduvannya Administrativni mezhi na 1 kvitnya 1933 r H 1933 Hram Donskoj ikony Bozhiej Materi Atamanskij dvorec ros Oficialnyj sajt goroda Novocherkassk Procitovano 31 grudnya 2016 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu NovocherkaskGeograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 343 ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi