Леопольд Окулицький (пол. Leopold Okulicki, псевдо Ведмедик пол. Niedźwiadek; 12 листопада 1898, Братучіци поблизу Бохні (на той час — Австро-Угорщина) — 24 грудня 1946) — польський військовик, генерал, останній командувач Армії Крайової.
Леопольд Окулицький | |
---|---|
Leopold Okulicki | |
Прізвисько | Ведмедик (Niedźwiadek) |
Народження | 12 листопада 1898 Братучіци, поблизу Бохні Австро-Угорщина |
Смерть | 24 грудня 1946 (48 років) Москва, СРСР |
Національність | поляк |
Країна | Республіка Польща |
Звання | Бригадний генерал |
Формування | Армія Крайова |
Командування | Армія Крайова |
Війни / битви | |
Нагороди | |
okulicki.ipn.gov.pl | |
Леопольд Окулицький у Вікісховищі |
З життєпису
У 1910 році став членом напіввійськового Стрілецького союзу, в 1914 здав іспити на чин унтер-офіцера. В 1915 році вступив в полк , що входили до складу Австро-Угорської армії.
Перша світова війна та міжвоєнний період
Брав участь у Першій світовій і Радянсько-польській війнах. У міжвоєнний період залишився в армії, закінчив у 1925 році Вище військове училище в Варшаві, був штабним офіцером і вів викладацьку діяльність, цього ж року з відзнакою закінчив цей навчальний заклад і в чині капітана був направлений в Гродно на посаду офіцера штабу округу. Прослуживши там майже п'ять років і отримавши чин майора протягом року командував батальйоном в 75-му піхотному полку. Потім був направлений в Центр підготовки піхоти у Рембертові, де чотири роки викладав тактику майбутнім офіцерам польської армії.
Ще рік прослуживши у військах в чині підполковника був запрошений на роботу в Генеральний Штаб, де з 1936 по 1939 роки займався розробкою оперативного плану «Схід» («Wschód»), в якому детально опрацьовувалися дії Війська Польського у разі нападу СРСР.
Друга світова війна
Після початку Другої світової війни брав участь в обороні Варшави. Уник полону.
Вступив у підпільну організацію «Служба Перемоги Польщі» (пол. Sluzba Zwyciestwu Polski). Пізніше став комендантом лодзинського округу «Союзу збройної боротьби» а потім — комендантом цієї організації у Львові.
В 1941 був заарештований НКВС, утримувався у Луб'янській в'язниці в Москві. Після початку Радянсько-німецької війни і підписання угоди між Сікорським і урядом СРСР (Угода Сікорського-Майського), був звільнений і зайняв пост начальника штабу створюваної на території СРСР польської армії генерала Андерса. Пізніше був призначений командиром 7 Піхотній Дивізії. Пройшовши підготовку в Лондоні, був направлений на конспіративну роботу в окуповану Польщу.
У липні 1944 року став командиром другого ешелону Армії крайової. Тадеуш Бур-Коморовський призначив його своїм заступником і наступником. 27 липня 1944 був призначений Бур-Коморовським комендантом нової таємної організації під назвою NIE. Зберіг на нелегальному становищі в Варшаві конспіративні штаби NIE, зброю та боєприпаси, радіопередавачі.
Брав участь у Варшавському повстанні як начальник штабу АК. Після придушення повстання йому вдалося втекти разом з цивільним населенням.
3 жовтня 1944 був призначений Головним Комендантом Армії крайової. Зважаючи на неможливість продовження спрямованої проти НКВС і радянських військ широкомасштабної підпільної війни через втому населення, людських втрат та репресій з боку НКВС та польських органів державної безпеки, ухвалив рішення про зміну стратегії боротьби. 19 січня 1945 на залізничному вокзалі в Ченстохові видав наказ про розпуск Армії крайової, наказавши зберегти на нелегальному становищі конспіративні штаби А. К., заховати в надійних місцях зброю і боєприпаси, ретельно законспірувати місцезнаходження радіопередавачів.
Арешт та загибель
У лютому 1945 року представники емігрантського польського уряду, що знаходилися в Польщі, більшість делегатів Ради Національної єдності (тимчасового підпільного парламенту) і керівники АК були запрошені «генералом радянських військ Івановим» (генералом НКДБ Іваном Сєровим) на «конференцію з приводу можливого входження керівників підпілля в новий уряд». Незважаючи на гарантії безпеки, 27 березня вони були заарештовані в Прушкуві і доставлені до Москви. Окулицький був засуджений до 10 років позбавлення волі.
Доля Окулицького після 1945 року не відома. 21 червня 1955 року уряди США і Великої Британії звернулися до Москви і Варшави з офіційними нотами з питанням про долю засуджених на , які не повернулися до того часу з СРСР. У результаті в жовтні 1955 і в 1956 роках радянська влада заявили, що Леопольд Окулицкий помер в тюрмі на Луб'янці 24 грудня 1946 року від серцевого нападу і паралічу, а його останки були спалені. Цю інформацію поставили під сумнів інші засуджені на процесі і до того часу звільнені з ув'язнення Адам Бень і Антоній Пайдак, які заявили, що Окулицкий був убитий: обидва вони чули, як в різдвяний святвечір, 24 грудня 1946 року його виводили з камери № 62 на розстріл.
Нагороди
- Срібна медаль «За хоробрість» (Австро-Угорщина) (1917)
- Virtuti Militari
- срібний хрест (№4 549; 1921)
- золотий хрест — нагороджений двічі (1939 і 1944)
- Хрест Хоробрих — нагороджений 4 рази (1921, 1922, 1922 і 1944)
- (1932)
- Золотий хрест Заслуги (Польща) з мечами
- Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»
- Пам'ятна медаль учаснику війни 1918-1921 років
- (№1; 15 серпня 1967, посмертно)
- Легіон Заслуг (США), командорський хрест (17 серпня 1984, посмертно)
- (1985, посмертно)
- Орден Білого Орла (1995, посмертно)
Посилання
- Документы Армии Крайовой (1943—1945 гг.) [ 16 травня 2013 у Wayback Machine.]
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leopold Okulickij pol Leopold Okulicki psevdo Vedmedik pol Niedzwiadek 12 listopada 1898 18981112 Bratuchici poblizu Bohni na toj chas Avstro Ugorshina 24 grudnya 1946 polskij vijskovik general ostannij komanduvach Armiyi Krajovoyi Leopold OkulickijLeopold OkulickiPrizvisko Vedmedik Niedzwiadek Narodzhennya 12 listopada 1898 1898 11 12 Bratuchici poblizu Bohni Avstro UgorshinaSmert 24 grudnya 1946 1946 12 24 48 rokiv Moskva SRSRNacionalnist polyakKrayina Respublika PolshaZvannya Brigadnij generalFormuvannya Armiya KrajovaKomanduvannya Armiya KrajovaVijni bitvi Persha svitova vijna Polsko radyanska vijna Druga svitova vijna Varshavske povstannyaNagorodi Medal za horobrist Avstro Ugorshina Virtuti Militari Zolotij Hrest Virtuti Militari Sribnij Hrest Hrest Nezalezhnosti Hrest Zaslugi Polsha Medal Desyatilittya zdobutoyi nezalezhnosti Pam yatna medal za vijnu 1918 1921 Legion Zaslug Komandor SShA Orden Bilogo Orlaokulicki ipn gov pl Leopold Okulickij u VikishovishiZ zhittyepisuU 1910 roci stav chlenom napivvijskovogo Strileckogo soyuzu v 1914 zdav ispiti na chin unter oficera V 1915 roci vstupiv v polk sho vhodili do skladu Avstro Ugorskoyi armiyi Persha svitova vijna ta mizhvoyennij period Brav uchast u Pershij svitovij i Radyansko polskij vijnah U mizhvoyennij period zalishivsya v armiyi zakinchiv u 1925 roci Vishe vijskove uchilishe v Varshavi buv shtabnim oficerom i viv vikladacku diyalnist cogo zh roku z vidznakoyu zakinchiv cej navchalnij zaklad i v chini kapitana buv napravlenij v Grodno na posadu oficera shtabu okrugu Prosluzhivshi tam majzhe p yat rokiv i otrimavshi chin majora protyagom roku komanduvav bataljonom v 75 mu pihotnomu polku Potim buv napravlenij v Centr pidgotovki pihoti u Rembertovi de chotiri roki vikladav taktiku majbutnim oficeram polskoyi armiyi She rik prosluzhivshi u vijskah v chini pidpolkovnika buv zaproshenij na robotu v Generalnij Shtab de z 1936 po 1939 roki zajmavsya rozrobkoyu operativnogo planu Shid Wschod v yakomu detalno opracovuvalisya diyi Vijska Polskogo u razi napadu SRSR Druga svitova vijnaPislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni brav uchast v oboroni Varshavi Unik polonu Vstupiv u pidpilnu organizaciyu Sluzhba Peremogi Polshi pol Sluzba Zwyciestwu Polski Piznishe stav komendantom lodzinskogo okrugu Soyuzu zbrojnoyi borotbi a potim komendantom ciyeyi organizaciyi u Lvovi V 1941 buv zaareshtovanij NKVS utrimuvavsya u Lub yanskij v yaznici v Moskvi Pislya pochatku Radyansko nimeckoyi vijni i pidpisannya ugodi mizh Sikorskim i uryadom SRSR Ugoda Sikorskogo Majskogo buv zvilnenij i zajnyav post nachalnika shtabu stvoryuvanoyi na teritoriyi SRSR polskoyi armiyi generala Andersa Piznishe buv priznachenij komandirom 7 Pihotnij Diviziyi Projshovshi pidgotovku v Londoni buv napravlenij na konspirativnu robotu v okupovanu Polshu U lipni 1944 roku stav komandirom drugogo eshelonu Armiyi krajovoyi Tadeush Bur Komorovskij priznachiv jogo svoyim zastupnikom i nastupnikom 27 lipnya 1944 buv priznachenij Bur Komorovskim komendantom novoyi tayemnoyi organizaciyi pid nazvoyu NIE Zberig na nelegalnomu stanovishi v Varshavi konspirativni shtabi NIE zbroyu ta boyepripasi radioperedavachi Brav uchast u Varshavskomu povstanni yak nachalnik shtabu AK Pislya pridushennya povstannya jomu vdalosya vtekti razom z civilnim naselennyam 3 zhovtnya 1944 buv priznachenij Golovnim Komendantom Armiyi krajovoyi Zvazhayuchi na nemozhlivist prodovzhennya spryamovanoyi proti NKVS i radyanskih vijsk shirokomasshtabnoyi pidpilnoyi vijni cherez vtomu naselennya lyudskih vtrat ta represij z boku NKVS ta polskih organiv derzhavnoyi bezpeki uhvaliv rishennya pro zminu strategiyi borotbi 19 sichnya 1945 na zaliznichnomu vokzali v Chenstohovi vidav nakaz pro rozpusk Armiyi krajovoyi nakazavshi zberegti na nelegalnomu stanovishi konspirativni shtabi A K zahovati v nadijnih miscyah zbroyu i boyepripasi retelno zakonspiruvati misceznahodzhennya radioperedavachiv Aresht ta zagibelMemorialna doshka u Varshavi U lyutomu 1945 roku predstavniki emigrantskogo polskogo uryadu sho znahodilisya v Polshi bilshist delegativ Radi Nacionalnoyi yednosti timchasovogo pidpilnogo parlamentu i kerivniki AK buli zaprosheni generalom radyanskih vijsk Ivanovim generalom NKDB Ivanom Syerovim na konferenciyu z privodu mozhlivogo vhodzhennya kerivnikiv pidpillya v novij uryad Nezvazhayuchi na garantiyi bezpeki 27 bereznya voni buli zaareshtovani v Prushkuvi i dostavleni do Moskvi Okulickij buv zasudzhenij do 10 rokiv pozbavlennya voli Dolya Okulickogo pislya 1945 roku ne vidoma 21 chervnya 1955 roku uryadi SShA i Velikoyi Britaniyi zvernulisya do Moskvi i Varshavi z oficijnimi notami z pitannyam pro dolyu zasudzhenih na yaki ne povernulisya do togo chasu z SRSR U rezultati v zhovtni 1955 i v 1956 rokah radyanska vlada zayavili sho Leopold Okulickij pomer v tyurmi na Lub yanci 24 grudnya 1946 roku vid sercevogo napadu i paralichu a jogo ostanki buli spaleni Cyu informaciyu postavili pid sumniv inshi zasudzheni na procesi i do togo chasu zvilneni z uv yaznennya Adam Ben i Antonij Pajdak yaki zayavili sho Okulickij buv ubitij obidva voni chuli yak v rizdvyanij svyatvechir 24 grudnya 1946 roku jogo vivodili z kameri 62 na rozstril NagorodiSribna medal Za horobrist Avstro Ugorshina 1917 Virtuti Militari sribnij hrest 4 549 1921 zolotij hrest nagorodzhenij dvichi 1939 i 1944 Hrest Horobrih nagorodzhenij 4 razi 1921 1922 1922 i 1944 1932 Zolotij hrest Zaslugi Polsha z mechami Medal Desyatilittya zdobutoyi nezalezhnosti Pam yatna medal uchasniku vijni 1918 1921 rokiv 1 15 serpnya 1967 posmertno Legion Zaslug SShA komandorskij hrest 17 serpnya 1984 posmertno 1985 posmertno Orden Bilogo Orla 1995 posmertno PosilannyaDokumenty Armii Krajovoj 1943 1945 gg 16 travnya 2013 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2013