А́рмія крайо́ва (АК) (пол. Armia Krajowa) — збройні сили польського підпілля під час Другої світової війни (1939—1945).
Армія крайова | |
---|---|
Armia Krajowa | |
Прапор Армії крайової (АК) | |
На службі | 14 лютого 1942 — 19 січня 1945 |
Країна | Польща |
Належність | Уряд Польщі у вигнанні |
Роль | ведення бойових дій проти:
|
Чисельність | 350-380 тис. |
Прізвиська | Аковці |
Оснащення | піхотна зброя польського, радянського, німецького, британського і американського виробництва |
Війни/битви | Друга світова війна
|
Командування | |
Визначні командувачі | Команданти АК |
Медіафайли на Вікісховищі |
Підпільні збройні сили в Польщі, об'єднані під назвою Армія крайова, були сформовані на території Польщі в кордонах до 1 вересня 1939 року та підпорядковувалися польському еміграційному урядові в Лондоні. АК — одна з найчисельніших і найорганізованіших «підпільних армій» тодішньої Європи. За складом була неоднорідна, охоплювала як лібералів, прорадянських соціалістів, так і польських націоналістів і представників крайніх правих сил.
Головне завдання АК — збройний опір гітлерівським військам та підготовка загальнопольського повстання, так звана операція «Буря» (пол. akcja «Burza»), яке мало вибухнути у сприятливий для того час. Відносно СРСР командир AK генерал дивізії Стефан Ровецький виходив з концепції двох ворогів, відповідно до якої знекровлені тривалим протистоянням Німеччина і СРСР повинні були втратити можливість до подальших військових дій, що дозволило б АК за підтримки Великої Британії та США підняти переможне загальнонаціональне повстання.
Здійснювала етнічні чистки українського та литовського населення. Її напади разом із батальйонами хлопськими на українські села Холмщини і Підляшшя стали основною причиною Волинської трагедії, як продовження політики міжвоєнної польщі. Такі самі напади відбувалися й в Галичині.
Окрім німців, АК боролася проти Української Повстанської армії, а також білоруських і литовських партизанських збройних формувань. Бійці Армії Крайової знищували єврейські партизанські загони в Західній Білорусі і Литві (наприклад, у листопаді 1943 року в теперішньому Воложинському районі Білорусі). Від рук членів Армії Крайової часто гинули і радянські військовослужбовці, які зуміли втекти з німецького полону.
Історія створення, завдання і структура
Хроніка АК
27 вересня 1939 була утворена Служба перемозі Польщі (пол. Służba Zwycięstwu Polski), яка 13 листопада 1939 була перетворена на Союз збройної боротьби (СЗБ — пол. Związek Walki Zbrojnej — ZWZ).
14 лютого 1942 року наказом головнокомандувача збройних сил Польщі генерала Владислава Сікорського було перейменовано на Армію крайову.
19 січня 1945 генерал Леопольд Окулицький своїм наказом розпустив очолювану ним організацію.
Структура та склад АК
Склад АК був неоднорідний. Крім двох головних, найчисельніших організацій, що утворили АК — СЗБ та Польського повстанського союзу, до складу входили й менші підпільні патріотичні структури: Національна військова організація, Конфедерація нації, частково — Національні збройні сили, частково — Селянські батальйони, а також Народна гвардія Польської соціалістичної партії та ін.
Керівництво АК комплектувалося з кадрових офіцерів колишнього Війська польського та випускників таємних підпільних військових навчальних закладів.
На озброєнні АК була переважно стрілецька зброя, захоплена в окупантів, скинута на парашутах з англійських літаків, вироблена в підпільних майстернях.
Організаційно АК складалась за територіальним принципом з п'яти так званих «обшарів» (Львівського, Білостоцького, Західного та двох Варшавських — Правого й Лівобережного), котрі поділялися на округи, частина яких організаційно не була підпорядкована командуванню обшарів. Округи складалися з дивізій, до складу яких входили стрілецькі та уланські полки. Командування здійснювалось управлінням, яке складалось з семи відділів (організаційного, інформаційно-розвідувального, інтендантського, операційно-навчального, зв'язкового, інформаційно-пропагандистського та фінансового), до яких згодом долучився восьмий — диверсійний. У середині 1944 р. чисельність АК сягала близько 380 тис. осіб.
Територіальна структура
- [pl]
- [pl]
- [pl]
- Округ АК Волинь
- [pl]
- [pl]
- Округ АК Львів
- [pl]
- [pl]
- [pl]
- [pl]
- [pl]
- [pl]
- Округ АК Станіслав
- [pl]
- Округ АК Тернопіль
Бойові дії
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (травень 2020) |
АК та німецькі війська
У період з 1 січня 1941 року по 30 червня 1944 року в рамках поточної збройної боротьби частині АК і підлеглі їм загони, за власними даними АК, пустили під укіс 732 поїзда, підпалили 443 транспорти, знищили близько 4,3 тис. транспортних засобів, спалили 130 складів зі зброєю та спорядженням, пошкодили 19 тис. вагонів і близько 6,9 тис. локомотивів, підпалили 1,2 тис. бензоцистерн, підірвали 40 залізничних мостів, знищили 5 нафтових свердловин, заморозили 3 великі доменні печі, провели близько 25 тис. диверсійних акцій на військових заводах, здійснили близько 5,7 тис. замахів на німців і співпрацювавших з ними поляків, звільнили ув'язнених з 16 в'язниць. Серед найвідоміших операцій АК були:
- 7-8 жовтня 1942 року — диверсія на залізничному вузлі в Варшаві;
- 18 січня 1943 року — звільнення в'язнів в Пінську;
- 15 лютого 1943 року — вибух на вокзалі в Берліні;
- 26 березня 1943 року — звільнення в'язнів в центрі Варшави («акція під Арсеналом»);
- 1 лютого 1944 року — замах на Франца Кучеру — начальника СС і поліції Варшавського округу.
30 липня 1943 року гестапо заарештувало командувача Армією Крайовою полковника Стефана Ровецького, який був ув'язнений у концтаборі Заксенхаузен і страчений 1 серпня 1944 року.
АК та УПА
Вважаючи Західну Україну своєю територією, під час нацистської окупації підрозділи АК неодноразово вступали у сутички з УПА, часто ці сутички були майстерно спровоковані гітлерівською та сталінською спецслужбами.[]
УПА вела успішну боротьбу з нечисленними польськими партизанськими загонами на Волині. Але як тільки на початку 1944-го формується [pl], УПА відступила.
Бої в південній Люблінщині в 1943-44 роках вважаються польськими істориками найбільшими зіткненнями між АК і УПА на території сучасної Польщі — обидві сторони втратили від 3 до 4 тисяч чоловік, переважно цивільного населення. Боротьба АК з УПА тривала і після вигнання німецьких окупантів з цих земель і була зупинена тільки після того, як Червона Армія і частини НКВС стали знищувати і тих, і інших.
За підрахунками деяких польських дослідників, в цілому протягом 1943—1944 рр. тільки на Волині між АК і з одного боку і підрозділами УПА з іншого відбулося близько 150 боїв, під час яких з обох сторін загинуло щонайменше по кілька сотень бійців.
Масові арешти солдат Армії Крайової після приходу Червоної Армії швидко переконали керівництво ОУН-Б і УПА, що радянська влада не зацікавлена в існуванні незалежної Польщі. Ані українцям, ані полякам ніяка «самостійність» на спірних територіях не світила. У зв'язку з цим, обидві сторони поступово вирішили об'єднати зусилля в боротьбі з Совєтами. 1945 року відбулося кілька зустрічей між представниками АК-WIN і ОУН-УПА. Вони проходили в різних місцях, і після угод з обох сторін вони часто закінчувалися укладанням домовленостей. У другій половині 40-их років збройні загони «Свободи і Незалежності», кістяк якої складали колишні АКівці, провели спільно із загонами УПА кілька збройних операцій на сході Польщі, найвідомішою з яких був напад 28 травня 1946 року на Грубешів.
АК та радянські партизани
Весною 1943 року загони АК Новогрудської округи встановили зв'язок з радянськими партизанами. У Нарочинській партизанській зоні було встановлено контакт між загоном А. Бужіньського («Кміцец») і радянським загоном Ф. Маркова. У червні 1943 року в Іваниці 300 бійців АК під командуванням К. Милашевського спільно з радянською партизанської бригадою імені Чкалова під командуванням Ригора Сидорка брали участь в боях проти німців. У липні-серпні того ж року ці загони знову билися проти німецьких військ і поліції в Налібоцькій пущі.
Однак, швидко відносини між АК і радянськими партизанами починають псуватися — полякам стали відомі плани радянського керівництва, які передбачали роззброєння польських загонів після заняття території Західної Білорусі радянською армією.
У лютому 1943 року начальник Центрального штабу партизанського руху при Ставці Верховного Головнокомандування Пантелеймон Пономаренко направив командирам партизанських з'єднань і керівникам підпільних парторганізацій закритого листа: «Про військово-політичні завдання роботи в Західних областях Білорусі. У районах, де є вже вплив наших партизанських загонів і підпільних центрів, дії груп націоналістичних польських реакційних кіл не допускати. Керівників непомітним чином усувати. Загони або розпускати і бази зброї забирати, або, якщо представляється можливим, загін брати під своє надійне вплив, використовувати, направляючи на активну боротьбу з німцями, відповідним чином передислоковуючи і розукрупнені, позбавляти їх значення як самостійних бойових одиниць, надавати іншим великим загонам і виробляти відповідну і негласну чистку від ворожих елементов». В червні 1943 року Пономаренко наказав припинити переговори партизан з АК і непомітно ліквідувати керівників АК або передати їх німцям. Він наказав: «У виборі засобів можете не соромитися. Операцію потрібно провести широко і гладко».
У грудні 1943 року і лютому 1944 року командир одного із загонів АК, капітан Адольф Пільх (псевдонім «Гура»), зустрівся в Шпальтах з офіцерами СД і вермахту і просив про надання термінової допомоги. Йому було виділено 18 тисяч одиниць боєприпасів, продовольство і обмундирування.
У вересні 1943 — серпні 1944 р загін «Гури» не провів жодного бою з німцями, тоді як з радянськими партизанами — 32 бої. Його приклад наслідував Анджей Куцнер («Малий»), поки за наказом штабу округу АК його НЕ перекинули в Ошмянський район. На Віленщині (Вільнюський район) в 1943 році в зіткненнях з АК партизани втратили 150 чоловік убитими і пораненими, 100 бійців пропало безвісти.
АК у Литві
На території Литви (територія райхскомісаріату «Остланд») був створений окремий Віленський округ — загальною чисельністю 9000 чоловік, які воювали проти місцевих литовських колабораціоністів. Армія Крайова в Литві епізодично співпрацювала з нацистами і іноді отримувала допомогу зброєю в обмін на відносну нейтральність і рішучі дії проти радянських партизан.
14 серпня 1943 загін Армії Крайової захопив місто Жоджісткі і перебив литовсько-німецький гарнізон (130 осіб). 17 січня 1944 загін Армії Крайової захопив місто Рудоміно, взявши в полон 15 литовських поліцейських.
За наказом Тадеуша Коморовського від 12 червня 1944 був підготовлений план звільнення Вільнюса до підходу радянських частин (Операція «Гостра брама»). Важкі вуличні бої 5 500 солдатів Армії Крайової з частинами німецького гарнізону тривали з 7 липня по 13 липня 1944 року. Армія Крайова взаємодіяла з наступаючими частинами 3-го Білоруського фронту. Звільнені райони міста 13-15 липня патрулювалися спільними патрулями солдатів АК і Червоної Армії. Після того, як німецькі війська були вигнані з Вільна, органи НКВС почали репресивні заходи щодо членів АК.
Частина членів Віленського округу АК перейшла до збройної боротьби проти радянської влади. У 1944—1945 рр. у Віленському окрузі відбувалися численні напади на військовослужбовців, радянських активістів, місцевих жителів, які підтримали радянську владу. Окремі акції зафіксовані аж до 1948 року.
В середині 1990-х рр. стали відомі документи, які свідчили про намір Армії Крайової окупувати Литву, створити тут польський апарат управління і провести репресії щодо «нелояльних» жителів. Був складений список нелояльних осіб, яких слід було заарештувати або стратити.
Акція «Буря»
4 січня 1944 р. розпочалася реалізація операції «Гроза» (акція «Буря»). У той момент радянські війська перейшли кордон Волині (радянсько-польський кордон до 1939 року), і тривала до січня 1945 року.
Першочерговим завданням операції було зайняти великі міста Західної України, щоб таким чином продемонструвати активну участь АК в боротьбі проти нацистських окупантів. Це був також план воєнної і політичної демонстрації щодо приналежності західноукраїнських земель до Польщі. Наказ про її початок був виданий у листопаді 1943 року головним комендантом Армії Крайової, генералом Тадеушем Бур-Коморовським.
До акції «Буря» було мобілізовано приблизно 100 тисяч вояків.
15 січня 1944 Армія Крайова сформувала на території Волинської області (західна Волинь) 27-у піхотну дивізію, що налічувала близько 6,5 тисячі партизанів. Спочатку дивізія надавала допомогу загонам місцевої самооборони в боротьбі з УПА. Вона також воювала з німецькими протипартизанськими частинами та регулярними військами вермахту. В результаті запеклих боїв дивізія втратив від 10 % до 50 % особового складу. Незабаром після приходу радянських військ дивізія була роззброєна, а відтак перестала існувати. Більшість офіцерів дивізій, унтер-офіцерів та рядових солдатів були заарештовані НКВС та ув'язнені в ГУЛАГах. Лише невелика частина вступила до Червоної Армії або Війська Польського.
Навесні 1944 року Радянська Армія досягла Східної Галичини. У березні радянські війська зайняли Коломийський і Городенківський райони. Радянський наступ спонукав керівництво АК ухвалити рішення про початок операції «Буря» в Галичині. Вже у березні 1944 року загони АК розпочали втілення цієї операції в районі Тернополя, а відтак на Станіславщини. У міру наближення підрозділів Червоної Армії до Львова були також активізовані тамтешні підпільні осередки АК. Поляки включилися у вуличні бої, здобувши, зокрема, головний залізничний вокзал, газовий завод, електростанцію та підприємство водогону й каналізації. Вони також заблокували деякі підходи до міста, ускладнюючи німцям можливість переміщення підрозділів.
Коли Червона армія 27 липня зайняла Львів то одразу ж наказала АК скласти зброю і приєднатися або до Червоної Армії, або до радянсько-польської армії Берлінга. 31 липня ввечері всіх командирів АК у Львові було запрошено до радянського штабу, де їх одразу заарештували і відправили в тюрму на Лонцького. Після процесу усіх засуджено на 10-20 років і вивезено в Сибір.
Іноземна військова допомога АК
Армія Крайова отримувала значну допомогу від уряду Польщі в Лондоні і західних союзників:
- з 16 лютого 1941 до 28 грудня 1944 рр. в Польщу було закинуто 316 польських розвідників, командирів, диверсантів і радіотелеграфістів підготовлених британським Управлінням спеціальних операцій, 28 кур'єрів і 1 угорець, їх називали «тіхотемні» (cichociemni);
- також, союзники скидали для АК грошові кошти та військові вантажі: стрілецька зброя, кулемети, міномети, вибухівку, боєприпаси, засоби зв'язку та інші матеріали. Тільки в період з серпня 1943 до липня 1944 року британська ВВС здійснили понад 200 літако-вильотів, скинувши для АК понад 4000 контейнерів з військовими вантажами і 16 млн доларів банкнотами і золотом. Пізніше, тільки в район Варшави з 1 серпня до 2 жовтня 1944 рр. західними союзниками було скинуто ще 239 тонн вантажів. В цілому, ними було скинуто 670 тонн вантажів. Полякам скинуто понад 26 млн доларів банкнотами і золотом. Крім того, британське УСО надавало AK допомогу, скидаючи з літаків контейнери зі зброєю та боєприпасами, включаючи пістолети-кулемети STEN, детонатори, пластикову вибухівку, а також інше стрілецьку зброю (пістолети, гвинтівки, автомати, кулемети), міномети.
- У грудні 1944 року в районі Ченстохова була скинута військова місія «Freston» британського Управління спеціальних операцій. АК отримувала з Великої Британії в більшості вантажі й озброєння, призначені для розвідувально-диверсійної діяльності.
Наприкінці війни, через погіршення відносин між лондонським урядом Польщі й СРСР, союзники ухвалили рішення про обмеження допомоги АК, оскільки ці дії могли призвести до ускладнень у відносинах між СРСР і західними союзниками.
Варшавське повстання
При наближенні радянських військ до Варшави, з метою недопущення повторення ситуації у Львові, 1 серпня 1944 р .о 17-й год. командування АК видало наказ почати Варшавське повстання, в якому взяли участь широкі верстви патріотично налаштованих варшав'ян. Повстання було жорстоко придушене гітлерівцями, Варшава — ущент зруйнована. Повстання не досягло ні військових, ні політичних цілей, але стало для поляків символом мужності і рішучості в боротьбі за незалежність.
Повстанці не отримали військової допомоги з радянського боку, оскільки командування Червоної армії спочатку з об'єктивних причин не змогло форсувати наступ на Варшаву[], а потім із тактичних — не захотіло підтримувати польські патріотичні сили, налаштовані антирадянськи та антикомуністично (з огляду на сталінсько-гітлерівський пакт та німецько-радянську окупацію Польщі в 1939 р.). Сталін також не дозволив посадку літаків союзників на радянських аеродромах.
За 63 дня повстання загинули 10 тисяч повстанців, 17 тисяч потрапили в полон, 7 тисяч пропали безвісти. Крім того, загинуло близько 150 тисяч цивільного населення, велика частина міста була зруйнована (пізніше спеціальні німецькі бригади знищували вцілілі будівлі), близько 520 тисяч жителів були вигнані з міста. 87 000 чоловік направили на примусові роботи до Німеччини, а 68 707 осіб — до концентраційних таборів. Німецькі архівні дані свідчать, що всі формування Третього Райху (включаючи всі колабораціоністські формування) втратили безповоротно близько 3 000 загиблих і померлих від ран, з них багато хто загинув від радянської артилерії і авіації, а також в бою з загонами 1-ї армії Війська Польського, і близько 12 000 поранених. За даними повстанців німецькі війська втратили 300 одиниць бронетехніки, і 240 автомашин. Виявлені німецькі документи визнають, що втрати (тільки німців і козаків) групи Еріха фон дем Баха склали 9044 солдатів, в тому числі 1570 убитих. Дослідники, з урахуванням втрат варшавського гарнізону в перші дні повстання, а також окремих осіб і загонів, які пробивалися через повстанські квартали, c колабораціоністами (некозаками) і з урахуванням померлих від ран — після перевірки німецьких документів округлюють ці числа до близько 3000 загиблих і близько 12000 поранених. У доповідях повстанських частин часто давалася інформація про знищених німецьких броньовиків. Якщо всі ці доповіді розглядати, як надійні, виявилося б, що німецькі війська СС і Панцерваффе втратили під час повстання у Варшаві понад 300 бойових машин, то є кілька німецьких танкових дивізій серпня 1944. Німецькі архівні дані свідчать, що військові формування втратили безповоротно 1 танк T-V і 2 САУ Hetzer, поліцейські підрозділи і колабораціоністські військові формування втратили безповоротно кілька танків. Все формування Третього Рейху втратили безповоротно кілька танків і кілька САУ. Майже всі пошкоджені танки і САУ евакуювали і ремонтували (деякі танки і САУ ремонтували кілька разів).
АК у СРСР та комуністичній Польщі
Після переходу Польщі під контроль радянської армії військові формування АК було розпущено комуністичним урядом Польської республіки. Після офіційного розпуску АК 19 січня 1945 р. значна частина її бійців, не погодившись із таким рішенням вищого керівництва, продовжувала боротьбу вже проти радянських військ, здійснюючи впродовж 1944—1945 рр. на всій території довоєнної Польщі диверсії на комунікаціях, чинячи терор проти представників польської комуністичної влади й українського мирного населення (наприклад, винищення села Павлокоми, Різня в Сагрині, Трагедія села Верховина).
У жовтні 1944 р для боротьби з АК була сформована Зведена стрілецька дивізія внутрішніх військ НКВС під командуванням генерал-майора Бориса Серебрякова, головним завданням якої стала боротьба з польським національним підпіллям. До складу дивізії увійшли 2-й, 11-й, 18-й і 98-й прикордонні полки, 145-й стрілецький полк внутрішніх військ, 198-й окремий механізований батальйон внутрішніх військ. У різний час їй надавалися і інші підрозділи, зокрема 338-й прикордонний полк, 267-й полк внутрішніх військ, дивізіон бронепоїздів. Перші бойові зіткнення частин цієї дивізії з загонами АК відбулися 25-26 жовтня. За даними НКВС в період з 28 липня 1944 до 30 травня 1945 членами АК було вбито 594 і поранено 218 радянських військовослужбовців.
Згідно з донесеннями НКВС, станом на 1 вересня 1945 р. у Львівській області заарештовано 3319 вояків Армії крайової, у тому числі комендантів двох округів та Львівського обшару АК.
Вояки АК зазнавали політичних переслідувань[] і з боку комуністичного уряду Польщі аж до викриття культу особи Сталіна на ХХ з'їзді КПРС, після чого репресії було послаблено.
За роки війни втрати АК в особовому складі становили 100 тис., ще 50 тис. бійців АК ув'язнено на території СРСР.
Посткомуністична польська історія високо цінує внесок АК у справу боротьби за незалежну польську державу.
Злочини проти громадянського населення
АК та українці
Ряд українських істориків вважає, що аковці здійснювали розправи над українським населення на Холмщині та Підляшші в 1942 році. Польський історик Гжегож Мотика пише, що вбивства українців в тих регіонах почалися тільки в 1943 році вже як відповідь на дії УПА.
З кінця літа 1943 року (особливо активно — з осені) бойовики АК стали проводити масові напади на українські села, які підтримували УПА. 1 жовтня 1943 загін Армії Крайової спалив українські села Полапи і Сокіл.
В ніч з 9 на 10 березня 1944 року загони Армії Крайової атакували близько 20 сіл в Замостському повіті, заселених українцями. В одному тільки селі Сагринь, крім поліцейських, було вбито понад 500 чоловік мирного населення. 3 березня 1945 року, в селі Павлокома львівським відділенням АК під командуванням Юзефа Бісса, було по-звірячому вбито 365 українців і місцевий священник. Жертв відбирали за ознакою статі та віку. Дівчаток вбивали починаючи з віку семи років, хлопчиків — з п'яти. Лише 36 чоловік змогли врятуватися.
АК та білоруси
По ряду історичних даних, солдати АК займалися терористичною діяльністю і брали участь в етнічних чистках білорусів. Наприклад, сполученням «Північ» в Гродненській області керував поручик Ян Борисевич на прізвисько «Крися». Під його керівництвом винищували партизанів (в окремих випадках разом з сім'ями, так, у партизана Симановича була розстріляна вся сім'я, а дочка живцем спалена). Також з відомих випадків в березні 1944 року під його керівництвом було вбито 19 циган, в тому числі і дітей у віці від 2 до 4 років. У серпні 1944 «Крися» з бойовиками АК напав на військову автомашину і вбив 7 радянських військовослужбовців, в тому числі Героя Радянського Союзу майора Олександра Канарчика, якого АКівці після вбивства облили бензином і спалили.
На початку 1944 року деякі групи польських націоналістів були роззброєні радянськими партизанами, бо на той час вбивства і насильство з боку АК взяли загрозливого характеру. Після того, як значна кількість загонів АК було роззброєно, деякі з формувань уникли роззброєння стали на шлях співпраці з німцями, отримали від них зброю і почали боротьбу з радянським партизанами. На «бойовому» рахунку польських партизан було чимало убитих радянських партизан і мирних жителів. Так, один з командирів польського загону АК Адольф Пільха в своїй книзі спогадів повідомляв, що з грудня 1943 по липень 1944 роки тільки Столбцовське з'єднання АК знищило близько шести тисяч радянських громадян.
Після провалу операції «Гостра брама», план якого полягав у захопленні міста Вільнюс, до приходу Червоної Армії, верхівка аковського командування була арештована, а всім іншим було наказано здати зброю і повертатися до місця проживання. Однак більшість бойовиків Армії Крайової залишилося в білоруських лісах і це мало тяжкі наслідки для місцевого населення.
Підрозділи АК на звільнених західних районах Білорусі розгорнули терор і численні диверсії, нападали на військовослужбовців і співробітників правоохоронних органів, простих громадян і активістів, підпалювали громадські будівлі, грабували магазини і склади. АКівці здійснювали розправи над мирними жителями, які підтримували радянський режим, розстрілювали і катували радянських активістів, вчителів і лікарів, селян. За 1944—1947 роки бойовиками АК було скоєно 575 терористичних актів, 39 диверсій, 252 напади на державні установи і підприємства.
Від рук польських націоналістів загинуло 96 працівників МВС-МДБ, 25 офіцерів і 82 сержанта, рядових військ МВС і Радянської Армії, 290 людина партійно-радянського активу, 1031 громадянин, 166 осіб отримали поранення, 37 осіб були викрадені бойовиками та пропали безвісти. До складу бойовиків входили не тільки АКівці, але і дезертири, карні злочинці і колишні поліцейські.
У березні 2019 року між Польщею та Білоруссю виник дипломатичний скандал. Польський Інститут національної пам'яті героїзував польського підпільника Ромуальда Райса «Бурого», якого білоруська влада звинувачує в організації вбивства 79 осіб білоруської національності на території сьогоднішнього Підляського воєводства. Польські історики вважають, що Райс боровся за незалежність Польщі, а каральна операція носила політичний характер і була пов'язана з підтримкою місцевими жителями комуністичного режиму.
АК та євреї
Навесні і влітку 1943 року підрозділи АК чинили злочини проти єврейського населення в пущах Ліпічани, Налібоки, лісах Руденська, Нарочи і Брянська.
У лютому 1943 року в Келецькому воєводстві бійці загону АК за наказом командування відкрили вогонь по прийнятим в табір учасникам єврейської підпільної організації, які втекли з робочого табору для євреїв в місті Островець Свентокшиський на сході Келецкого воєводства. 15 з 17 євреїв були вбиті, інші зуміли сховатися.
У вересні 1943 року в Келецькому воєводстві бійцями АК були розстріляні сім партизан із загону С. Ханиза і Б. Гевірцмана (4 єврея, 1 росіянин і 2 поляка), відправлені відбити у німців худобу, зданий селянами. Цей інцидент поклав початок війні АК проти загону С. Ханиза і Б. Гевірцмана, що складався з євреїв, які втекли з Ченстоховського гетто. Наприкінці 1943 року, коли частина групи Гевірцмана перебувала в будинку селянина, дружнього загону, будинок оточили солдати АК. Вони побили євреїв і здали їх німцям.
Коменданти АК
Комендант АК — польська назва командувача Армії крайової. Командувач АК підпорядковувався безпосередньо Головному командувачеві збройних сил Польщі в еміграції. Функції комендантів АК від часу створення до офіційного розпуску армії виконували:
- 14 лютого 1942 — 30 червня 1943 рр. — генерал Стефан Ровецький (псевдо — «Ґрот»);
- 30 червня 1943 — 2 жовтня 1944 рр. (до кінця Варшавського повстання) — генерал Тадеуш Коморовський (псевдо — «Бур» ("Bór));
- 2 жовтня 1944 — 19 січня 1945 рр. — генерал Леопольд Окуліцький (псевдо — «Ведмедик» («Niedźwiadek»)).
Уніформа АК
Повстанці Армії Крайової не мали єдиної уніформи: цивільний одяг по можливості доповнювалася елементами польської довоєнної уніформи або трофейним німецьким обмундируванням.
На самому початку Варшавського повстання був захоплений великий німецький склад обмундирування, і повсталим роздали безліч комплектів різної камуфляжної уніформи.
Всі повстанці носили червоно-білу нарукавну пов'язку, іноді на ній додатково зображували емблеми загонів, польського орла, літери WP (Wojsko Polskie) або ж абревіатуру за назвою загону. Іноді на касках білою фарбою зображували великого польського орла замість біло-червоної стрічки.
Військові злочини
Цей розділ статті ще . |
Відображення в культурі і мистецтві
Армії Крайовій присвячено значну кількість художніх творів.
- Канал — художній, фільм 1957 року
- Попіл і діамант — художній, фільм 1958 року
- [pl] — (телесеріал) 1970 року
- [pl] — художній фільм 1979 року
- [pl] — художній фільм 1992 року
- Епоха честі — телесеріал
- [pl] — художній фільм 1978 року
- Бійці Армії Крайової також з'являються в грі Company of Heroes 2. У цій грі також обігрується припис Пантелеймона Пономаренка про непомітне усунення керівників Армії Крайової.
- Чорна смуга — український фільм 2016 року
Вшанування
Від 2017 року імена керівників АК присвоюються підрозділам Військ територіальної оборони Польщі, а традиції АК покладено на командування цього виду військ.
Див. також
Примітки
- . www.istpravda.com.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Polska Armia Krajowa na Litwie. Collaboration between Nazis and Polish AK. Mass killings by AK [ 6 червня 2014 у Wayback Machine.]. (лит.) (пол.)
- Протистояння УПА і АК (Армії Крайової) в роки Другої Світової війни на тлі діяльності польського підпілля в Західній Україні / відп. ред. С. В. Кульчицький. — К.: Інститут історії України НАН України, 2001. — 289 с.
- ["Советский Союз и польское военно-политическое подполье. Апрель 1943 г. — декабрь 1945 г." В 3 т. Т. 1: «Апрель 1943 г. — август 1944 г.» Ч. 1: «Апрель 1943 г. — март 1944 г.» под редакцией А Н. Артизова. — М.: Международный фонд «Демократия», 2018 г.]
- Замковец В. Пинская история Армии Крайова (Armia Krajowa) // «Брестский курьер», июнь 2004 — № 25 (694). — цит. по Сайт «История Пинска» (www.pinsk-history.ru) [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Turowski J. Pozoga. Walki 27 Woly'nskiej Dywizji AK. — S. 512—513.
- . studopedia.ru. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.
- Piotrowski, Tadeusz (16 квіт. 1998 р.). . McFarland. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 25 лютого 2019 — через Google Books.
- . www.kommersant.ru. 20 трав. 1995 р. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- Józef Turowski: Pożoga. Walki 27 Wołyńskiej Dywizji AK. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1990. s. 353
- Jędrzej Tucholski. Powracali Nocą.Warszawa., 1988. стр.39
- Norman Davies. Rising '44. The Battle for Warsaw. — London: Pan Books, 2004. — P. 301−302. — 752 p. — .
- Norbert Bączyk. Prawdziwy bilans poległych w Powstaniu Warszawskim. Każdy pocisk — jeden Niemiec? (польск.) // Polityka. — 2014. — 15 października (nr 42(2980)). — S. 54—56.
- (англ.). Project InPosterum. Архів оригіналу за 23 січня 2009. Процитовано 8 травня 2016.
- Konrad Nowicki. O stratach wojsk hitlerowskich w powstaniu warszawskim : ( )[пол.] // Poligon. — 2010. — № 4.
- Архівована копія. — . з джерела 3 вересня 2019
- Norbert Bączyk. Panzertruppen a Powstanie Warszawskie. — wyd. Pegaz-Bis, 2013. — .
- . www.istpravda.com.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- . old.memo.ru. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 14 квітня 2019.
- [Иванов Ю. В. Террористические акты совершаются… преимущественно против военнослужащих Красной Армии // «Военно-исторический журнал», 2013 — № 5. — С. 34−38.]
- . history.org.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- Патриляк І. К., Боровик М. А. Україна в роки Другої світової війни: спроба нового концептуального погляду [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.] — Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2010. — 590 с. — С. 435,436 —
- (PDF). dspace.nbuv.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2013. Процитовано 24 березня 2019.
- Ільюшин І. І. Протистояння УПА і АК (Армії Крайової) в роки Другої Світової війни на тлі діяльності польського підпілля в Західній Україні / відп. ред. С. В. Кульчицький. — К.: Інститут історії України НАН України, 2001. — 289 с. — Ст. 88-90
- M. Заджэкзкауский. Украинское подполье в Люблинском регионе во время немецкой оккупации 1939—1944 / Институт Национальной памяти Польши. — Варшава, 2015. — С. 294—296
- zik.ua — Петро Олійник: Ми повинні сказати правду: так, українці убивали поляків, а поляки убивали українців. zik.ua (6 марта 2006 года).
- . www.dal.by. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
- 6, ф. 6, оп. 1, д. 6, л. 20
- 6, ф. 6, оп. 1, д. 6, л. 29
- 1, ф. 38, оп. 1, д. 19, л. 17
- . www.eurointegration.com.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 20 лютого 2021.
- Даниил Романовский. Партизаны-евреи в Польше, 1942—1945 // «Лехаим», АВ 5770 — 8(220), август 2010
- . lechaim.ru. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 13 квітня 2019.
- . warriors.fandom.com. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- АРМІЯ КРАЙОВА [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- Музей Варшавського повстання [ 16 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- біл. Армія Краёва на Беларусі
- Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули українці і поляки [ 30 вересня 2018 у Wayback Machine.] Історична правда, 1 лютого 2011
- Українсько — польський конфлікт «Геноцид українців поляками у фотографіях» [ 18 травня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A rmiya krajo va AK pol Armia Krajowa zbrojni sili polskogo pidpillya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Armiya krajovaArmia KrajowaPrapor Armiyi krajovoyi AK Na sluzhbi14 lyutogo 1942 19 sichnya 1945KrayinaPolshaNalezhnistUryad Polshi u vignanniRolvedennya bojovih dij proti nimeckih vijsk i yihnih soyuznikiv bijciv UPA z 1943 radyanskih okupantiv partizan i yih posobnikiv obmezhena uchast Chiselnist350 380 tis PrizviskaAkovciOsnashennyapihotna zbroya polskogo radyanskogo nimeckogo britanskogo i amerikanskogo virobnictvaVijni bitviDruga svitova vijna Volinska tragediya Povstannya u Varshavskomu getto Akciya Burya Operaciya Gostra Brama Varshavske povstannya 1944 r Polsko biloruskij etnichnij konfliktKomanduvannyaViznachni komanduvachiKomandanti AK Stefan Roveckij Tadeush Komorovskij Leopold OkulickijMediafajli na Vikishovishi Pam yatnik AK u misti Sopot Pidpilni zbrojni sili v Polshi ob yednani pid nazvoyu Armiya krajova buli sformovani na teritoriyi Polshi v kordonah do 1 veresnya 1939 roku ta pidporyadkovuvalisya polskomu emigracijnomu uryadovi v Londoni AK odna z najchiselnishih i najorganizovanishih pidpilnih armij todishnoyi Yevropi Za skladom bula neodnoridna ohoplyuvala yak liberaliv proradyanskih socialistiv tak i polskih nacionalistiv i predstavnikiv krajnih pravih sil Golovne zavdannya AK zbrojnij opir gitlerivskim vijskam ta pidgotovka zagalnopolskogo povstannya tak zvana operaciya Burya pol akcja Burza yake malo vibuhnuti u spriyatlivij dlya togo chas Vidnosno SRSR komandir AK general diviziyi Stefan Roveckij vihodiv z koncepciyi dvoh vorogiv vidpovidno do yakoyi znekrovleni trivalim protistoyannyam Nimechchina i SRSR povinni buli vtratiti mozhlivist do podalshih vijskovih dij sho dozvolilo b AK za pidtrimki Velikoyi Britaniyi ta SShA pidnyati peremozhne zagalnonacionalne povstannya Zdijsnyuvala etnichni chistki ukrayinskogo ta litovskogo naselennya Yiyi napadi razom iz bataljonami hlopskimi na ukrayinski sela Holmshini i Pidlyashshya stali osnovnoyu prichinoyu Volinskoyi tragediyi yak prodovzhennya politiki mizhvoyennoyi polshi Taki sami napadi vidbuvalisya j v Galichini Okrim nimciv AK borolasya proti Ukrayinskoyi Povstanskoyi armiyi a takozh biloruskih i litovskih partizanskih zbrojnih formuvan Bijci Armiyi Krajovoyi znishuvali yevrejski partizanski zagoni v Zahidnij Bilorusi i Litvi napriklad u listopadi 1943 roku v teperishnomu Volozhinskomu rajoni Bilorusi Vid ruk chleniv Armiyi Krajovoyi chasto ginuli i radyanski vijskovosluzhbovci yaki zumili vtekti z nimeckogo polonu Istoriya stvorennya zavdannya i strukturaHronika AK 27 veresnya 1939 bula utvorena Sluzhba peremozi Polshi pol Sluzba Zwyciestwu Polski yaka 13 listopada 1939 bula peretvorena na Soyuz zbrojnoyi borotbi SZB pol Zwiazek Walki Zbrojnej ZWZ 14 lyutogo 1942 roku nakazom golovnokomanduvacha zbrojnih sil Polshi generala Vladislava Sikorskogo bulo perejmenovano na Armiyu krajovu 19 sichnya 1945 general Leopold Okulickij svoyim nakazom rozpustiv ocholyuvanu nim organizaciyu Struktura ta sklad AK Sklad AK buv neodnoridnij Krim dvoh golovnih najchiselnishih organizacij sho utvorili AK SZB ta Polskogo povstanskogo soyuzu do skladu vhodili j menshi pidpilni patriotichni strukturi Nacionalna vijskova organizaciya Konfederaciya naciyi chastkovo Nacionalni zbrojni sili chastkovo Selyanski bataljoni a takozh Narodna gvardiya Polskoyi socialistichnoyi partiyi ta in Kerivnictvo AK komplektuvalosya z kadrovih oficeriv kolishnogo Vijska polskogo ta vipusknikiv tayemnih pidpilnih vijskovih navchalnih zakladiv Na ozbroyenni AK bula perevazhno strilecka zbroya zahoplena v okupantiv skinuta na parashutah z anglijskih litakiv viroblena v pidpilnih majsternyah Organizacijno AK skladalas za teritorialnim principom z p yati tak zvanih obshariv Lvivskogo Bilostockogo Zahidnogo ta dvoh Varshavskih Pravogo j Livoberezhnogo kotri podilyalisya na okrugi chastina yakih organizacijno ne bula pidporyadkovana komanduvannyu obshariv Okrugi skladalisya z divizij do skladu yakih vhodili strilecki ta ulanski polki Komanduvannya zdijsnyuvalos upravlinnyam yake skladalos z semi viddiliv organizacijnogo informacijno rozviduvalnogo intendantskogo operacijno navchalnogo zv yazkovogo informacijno propagandistskogo ta finansovogo do yakih zgodom doluchivsya vosmij diversijnij U seredini 1944 r chiselnist AK syagala blizko 380 tis osib Teritorialna struktura pl pl pl Okrug AK Volin pl pl Okrug AK Lviv pl pl pl pl pl pl Okrug AK Stanislav pl Okrug AK TernopilBojovi diyiCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami traven 2020 AK ta nimecki vijska U period z 1 sichnya 1941 roku po 30 chervnya 1944 roku v ramkah potochnoyi zbrojnoyi borotbi chastini AK i pidlegli yim zagoni za vlasnimi danimi AK pustili pid ukis 732 poyizda pidpalili 443 transporti znishili blizko 4 3 tis transportnih zasobiv spalili 130 skladiv zi zbroyeyu ta sporyadzhennyam poshkodili 19 tis vagoniv i blizko 6 9 tis lokomotiviv pidpalili 1 2 tis benzocistern pidirvali 40 zaliznichnih mostiv znishili 5 naftovih sverdlovin zamorozili 3 veliki domenni pechi proveli blizko 25 tis diversijnih akcij na vijskovih zavodah zdijsnili blizko 5 7 tis zamahiv na nimciv i spivpracyuvavshih z nimi polyakiv zvilnili uv yaznenih z 16 v yaznic Sered najvidomishih operacij AK buli 7 8 zhovtnya 1942 roku diversiya na zaliznichnomu vuzli v Varshavi 18 sichnya 1943 roku zvilnennya v yazniv v Pinsku 15 lyutogo 1943 roku vibuh na vokzali v Berlini 26 bereznya 1943 roku zvilnennya v yazniv v centri Varshavi akciya pid Arsenalom 1 lyutogo 1944 roku zamah na Franca Kucheru nachalnika SS i policiyi Varshavskogo okrugu 30 lipnya 1943 roku gestapo zaareshtuvalo komanduvacha Armiyeyu Krajovoyu polkovnika Stefana Roveckogo yakij buv uv yaznenij u konctabori Zaksenhauzen i strachenij 1 serpnya 1944 roku AK ta UPA Vvazhayuchi Zahidnu Ukrayinu svoyeyu teritoriyeyu pid chas nacistskoyi okupaciyi pidrozdili AK neodnorazovo vstupali u sutichki z UPA chasto ci sutichki buli majsterno sprovokovani gitlerivskoyu ta stalinskoyu specsluzhbami dzherelo UPA vela uspishnu borotbu z nechislennimi polskimi partizanskimi zagonami na Volini Ale yak tilki na pochatku 1944 go formuyetsya pl UPA vidstupila Boyi v pivdennij Lyublinshini v 1943 44 rokah vvazhayutsya polskimi istorikami najbilshimi zitknennyami mizh AK i UPA na teritoriyi suchasnoyi Polshi obidvi storoni vtratili vid 3 do 4 tisyach cholovik perevazhno civilnogo naselennya Borotba AK z UPA trivala i pislya vignannya nimeckih okupantiv z cih zemel i bula zupinena tilki pislya togo yak Chervona Armiya i chastini NKVS stali znishuvati i tih i inshih Za pidrahunkami deyakih polskih doslidnikiv v cilomu protyagom 1943 1944 rr tilki na Volini mizh AK i z odnogo boku i pidrozdilami UPA z inshogo vidbulosya blizko 150 boyiv pid chas yakih z oboh storin zaginulo shonajmenshe po kilka soten bijciv Masovi areshti soldat Armiyi Krajovoyi pislya prihodu Chervonoyi Armiyi shvidko perekonali kerivnictvo OUN B i UPA sho radyanska vlada ne zacikavlena v isnuvanni nezalezhnoyi Polshi Ani ukrayincyam ani polyakam niyaka samostijnist na spirnih teritoriyah ne svitila U zv yazku z cim obidvi storoni postupovo virishili ob yednati zusillya v borotbi z Sovyetami 1945 roku vidbulosya kilka zustrichej mizh predstavnikami AK WIN i OUN UPA Voni prohodili v riznih miscyah i pislya ugod z oboh storin voni chasto zakinchuvalisya ukladannyam domovlenostej U drugij polovini 40 ih rokiv zbrojni zagoni Svobodi i Nezalezhnosti kistyak yakoyi skladali kolishni AKivci proveli spilno iz zagonami UPA kilka zbrojnih operacij na shodi Polshi najvidomishoyu z yakih buv napad 28 travnya 1946 roku na Grubeshiv AK ta radyanski partizani Vesnoyu 1943 roku zagoni AK Novogrudskoyi okrugi vstanovili zv yazok z radyanskimi partizanami U Narochinskij partizanskij zoni bulo vstanovleno kontakt mizh zagonom A Buzhinskogo Kmicec i radyanskim zagonom F Markova U chervni 1943 roku v Ivanici 300 bijciv AK pid komanduvannyam K Milashevskogo spilno z radyanskoyu partizanskoyi brigadoyu imeni Chkalova pid komanduvannyam Rigora Sidorka brali uchast v boyah proti nimciv U lipni serpni togo zh roku ci zagoni znovu bilisya proti nimeckih vijsk i policiyi v Nalibockij pushi Odnak shvidko vidnosini mizh AK i radyanskimi partizanami pochinayut psuvatisya polyakam stali vidomi plani radyanskogo kerivnictva yaki peredbachali rozzbroyennya polskih zagoniv pislya zanyattya teritoriyi Zahidnoyi Bilorusi radyanskoyu armiyeyu U lyutomu 1943 roku nachalnik Centralnogo shtabu partizanskogo ruhu pri Stavci Verhovnogo Golovnokomanduvannya Pantelejmon Ponomarenko napraviv komandiram partizanskih z yednan i kerivnikam pidpilnih partorganizacij zakritogo lista Pro vijskovo politichni zavdannya roboti v Zahidnih oblastyah Bilorusi U rajonah de ye vzhe vpliv nashih partizanskih zagoniv i pidpilnih centriv diyi grup nacionalistichnih polskih reakcijnih kil ne dopuskati Kerivnikiv nepomitnim chinom usuvati Zagoni abo rozpuskati i bazi zbroyi zabirati abo yaksho predstavlyayetsya mozhlivim zagin brati pid svoye nadijne vpliv vikoristovuvati napravlyayuchi na aktivnu borotbu z nimcyami vidpovidnim chinom peredislokovuyuchi i rozukrupneni pozbavlyati yih znachennya yak samostijnih bojovih odinic nadavati inshim velikim zagonam i viroblyati vidpovidnu i neglasnu chistku vid vorozhih elementov V chervni 1943 roku Ponomarenko nakazav pripiniti peregovori partizan z AK i nepomitno likviduvati kerivnikiv AK abo peredati yih nimcyam Vin nakazav U vibori zasobiv mozhete ne soromitisya Operaciyu potribno provesti shiroko i gladko U grudni 1943 roku i lyutomu 1944 roku komandir odnogo iz zagoniv AK kapitan Adolf Pilh psevdonim Gura zustrivsya v Shpaltah z oficerami SD i vermahtu i prosiv pro nadannya terminovoyi dopomogi Jomu bulo vidileno 18 tisyach odinic boyepripasiv prodovolstvo i obmundiruvannya U veresni 1943 serpni 1944 r zagin Guri ne proviv zhodnogo boyu z nimcyami todi yak z radyanskimi partizanami 32 boyi Jogo priklad nasliduvav Andzhej Kucner Malij poki za nakazom shtabu okrugu AK jogo NE perekinuli v Oshmyanskij rajon Na Vilenshini Vilnyuskij rajon v 1943 roci v zitknennyah z AK partizani vtratili 150 cholovik ubitimi i poranenimi 100 bijciv propalo bezvisti AK u Litvi Na teritoriyi Litvi teritoriya rajhskomisariatu Ostland buv stvorenij okremij Vilenskij okrug zagalnoyu chiselnistyu 9000 cholovik yaki voyuvali proti miscevih litovskih kolaboracionistiv Armiya Krajova v Litvi epizodichno spivpracyuvala z nacistami i inodi otrimuvala dopomogu zbroyeyu v obmin na vidnosnu nejtralnist i rishuchi diyi proti radyanskih partizan 14 serpnya 1943 zagin Armiyi Krajovoyi zahopiv misto Zhodzhistki i perebiv litovsko nimeckij garnizon 130 osib 17 sichnya 1944 zagin Armiyi Krajovoyi zahopiv misto Rudomino vzyavshi v polon 15 litovskih policejskih Za nakazom Tadeusha Komorovskogo vid 12 chervnya 1944 buv pidgotovlenij plan zvilnennya Vilnyusa do pidhodu radyanskih chastin Operaciya Gostra brama Vazhki vulichni boyi 5 500 soldativ Armiyi Krajovoyi z chastinami nimeckogo garnizonu trivali z 7 lipnya po 13 lipnya 1944 roku Armiya Krajova vzayemodiyala z nastupayuchimi chastinami 3 go Biloruskogo frontu Zvilneni rajoni mista 13 15 lipnya patrulyuvalisya spilnimi patrulyami soldativ AK i Chervonoyi Armiyi Pislya togo yak nimecki vijska buli vignani z Vilna organi NKVS pochali represivni zahodi shodo chleniv AK Chastina chleniv Vilenskogo okrugu AK perejshla do zbrojnoyi borotbi proti radyanskoyi vladi U 1944 1945 rr u Vilenskomu okruzi vidbuvalisya chislenni napadi na vijskovosluzhbovciv radyanskih aktivistiv miscevih zhiteliv yaki pidtrimali radyansku vladu Okremi akciyi zafiksovani azh do 1948 roku V seredini 1990 h rr stali vidomi dokumenti yaki svidchili pro namir Armiyi Krajovoyi okupuvati Litvu stvoriti tut polskij aparat upravlinnya i provesti represiyi shodo neloyalnih zhiteliv Buv skladenij spisok neloyalnih osib yakih slid bulo zaareshtuvati abo stratiti Akciya Burya 4 sichnya 1944 r rozpochalasya realizaciya operaciyi Groza akciya Burya U toj moment radyanski vijska perejshli kordon Volini radyansko polskij kordon do 1939 roku i trivala do sichnya 1945 roku Pershochergovim zavdannyam operaciyi bulo zajnyati veliki mista Zahidnoyi Ukrayini shob takim chinom prodemonstruvati aktivnu uchast AK v borotbi proti nacistskih okupantiv Ce buv takozh plan voyennoyi i politichnoyi demonstraciyi shodo prinalezhnosti zahidnoukrayinskih zemel do Polshi Nakaz pro yiyi pochatok buv vidanij u listopadi 1943 roku golovnim komendantom Armiyi Krajovoyi generalom Tadeushem Bur Komorovskim Do akciyi Burya bulo mobilizovano priblizno 100 tisyach voyakiv 15 sichnya 1944 Armiya Krajova sformuvala na teritoriyi Volinskoyi oblasti zahidna Volin 27 u pihotnu diviziyu sho nalichuvala blizko 6 5 tisyachi partizaniv Spochatku diviziya nadavala dopomogu zagonam miscevoyi samooboroni v borotbi z UPA Vona takozh voyuvala z nimeckimi protipartizanskimi chastinami ta regulyarnimi vijskami vermahtu V rezultati zapeklih boyiv diviziya vtrativ vid 10 do 50 osobovogo skladu Nezabarom pislya prihodu radyanskih vijsk diviziya bula rozzbroyena a vidtak perestala isnuvati Bilshist oficeriv divizij unter oficeriv ta ryadovih soldativ buli zaareshtovani NKVS ta uv yazneni v GULAGah Lishe nevelika chastina vstupila do Chervonoyi Armiyi abo Vijska Polskogo Navesni 1944 roku Radyanska Armiya dosyagla Shidnoyi Galichini U berezni radyanski vijska zajnyali Kolomijskij i Gorodenkivskij rajoni Radyanskij nastup sponukav kerivnictvo AK uhvaliti rishennya pro pochatok operaciyi Burya v Galichini Vzhe u berezni 1944 roku zagoni AK rozpochali vtilennya ciyeyi operaciyi v rajoni Ternopolya a vidtak na Stanislavshini U miru nablizhennya pidrozdiliv Chervonoyi Armiyi do Lvova buli takozh aktivizovani tamteshni pidpilni oseredki AK Polyaki vklyuchilisya u vulichni boyi zdobuvshi zokrema golovnij zaliznichnij vokzal gazovij zavod elektrostanciyu ta pidpriyemstvo vodogonu j kanalizaciyi Voni takozh zablokuvali deyaki pidhodi do mista uskladnyuyuchi nimcyam mozhlivist peremishennya pidrozdiliv Koli Chervona armiya 27 lipnya zajnyala Lviv to odrazu zh nakazala AK sklasti zbroyu i priyednatisya abo do Chervonoyi Armiyi abo do radyansko polskoyi armiyi Berlinga 31 lipnya vvecheri vsih komandiriv AK u Lvovi bulo zaprosheno do radyanskogo shtabu de yih odrazu zaareshtuvali i vidpravili v tyurmu na Lonckogo Pislya procesu usih zasudzheno na 10 20 rokiv i vivezeno v Sibir Inozemna vijskova dopomoga AK Armiya Krajova otrimuvala znachnu dopomogu vid uryadu Polshi v Londoni i zahidnih soyuznikiv z 16 lyutogo 1941 do 28 grudnya 1944 rr v Polshu bulo zakinuto 316 polskih rozvidnikiv komandiriv diversantiv i radiotelegrafistiv pidgotovlenih britanskim Upravlinnyam specialnih operacij 28 kur yeriv i 1 ugorec yih nazivali tihotemni cichociemni takozh soyuzniki skidali dlya AK groshovi koshti ta vijskovi vantazhi strilecka zbroya kulemeti minometi vibuhivku boyepripasi zasobi zv yazku ta inshi materiali Tilki v period z serpnya 1943 do lipnya 1944 roku britanska VVS zdijsnili ponad 200 litako vilotiv skinuvshi dlya AK ponad 4000 kontejneriv z vijskovimi vantazhami i 16 mln dolariv banknotami i zolotom Piznishe tilki v rajon Varshavi z 1 serpnya do 2 zhovtnya 1944 rr zahidnimi soyuznikami bulo skinuto she 239 tonn vantazhiv V cilomu nimi bulo skinuto 670 tonn vantazhiv Polyakam skinuto ponad 26 mln dolariv banknotami i zolotom Krim togo britanske USO nadavalo AK dopomogu skidayuchi z litakiv kontejneri zi zbroyeyu ta boyepripasami vklyuchayuchi pistoleti kulemeti STEN detonatori plastikovu vibuhivku a takozh inshe strilecku zbroyu pistoleti gvintivki avtomati kulemeti minometi U grudni 1944 roku v rajoni Chenstohova bula skinuta vijskova misiya Freston britanskogo Upravlinnya specialnih operacij AK otrimuvala z Velikoyi Britaniyi v bilshosti vantazhi j ozbroyennya priznacheni dlya rozviduvalno diversijnoyi diyalnosti Naprikinci vijni cherez pogirshennya vidnosin mizh londonskim uryadom Polshi j SRSR soyuzniki uhvalili rishennya pro obmezhennya dopomogi AK oskilki ci diyi mogli prizvesti do uskladnen u vidnosinah mizh SRSR i zahidnimi soyuznikami Varshavske povstannya Pri nablizhenni radyanskih vijsk do Varshavi z metoyu nedopushennya povtorennya situaciyi u Lvovi 1 serpnya 1944 r o 17 j god komanduvannya AK vidalo nakaz pochati Varshavske povstannya v yakomu vzyali uchast shiroki verstvi patriotichno nalashtovanih varshav yan Povstannya bulo zhorstoko pridushene gitlerivcyami Varshava ushent zrujnovana Povstannya ne dosyaglo ni vijskovih ni politichnih cilej ale stalo dlya polyakiv simvolom muzhnosti i rishuchosti v borotbi za nezalezhnist Povstanci ne otrimali vijskovoyi dopomogi z radyanskogo boku oskilki komanduvannya Chervonoyi armiyi spochatku z ob yektivnih prichin ne zmoglo forsuvati nastup na Varshavu dzherelo a potim iz taktichnih ne zahotilo pidtrimuvati polski patriotichni sili nalashtovani antiradyanski ta antikomunistichno z oglyadu na stalinsko gitlerivskij pakt ta nimecko radyansku okupaciyu Polshi v 1939 r Stalin takozh ne dozvoliv posadku litakiv soyuznikiv na radyanskih aerodromah Za 63 dnya povstannya zaginuli 10 tisyach povstanciv 17 tisyach potrapili v polon 7 tisyach propali bezvisti Krim togo zaginulo blizko 150 tisyach civilnogo naselennya velika chastina mista bula zrujnovana piznishe specialni nimecki brigadi znishuvali vcilili budivli blizko 520 tisyach zhiteliv buli vignani z mista 87 000 cholovik napravili na primusovi roboti do Nimechchini a 68 707 osib do koncentracijnih taboriv Nimecki arhivni dani svidchat sho vsi formuvannya Tretogo Rajhu vklyuchayuchi vsi kolaboracionistski formuvannya vtratili bezpovorotno blizko 3 000 zagiblih i pomerlih vid ran z nih bagato hto zaginuv vid radyanskoyi artileriyi i aviaciyi a takozh v boyu z zagonami 1 yi armiyi Vijska Polskogo i blizko 12 000 poranenih Za danimi povstanciv nimecki vijska vtratili 300 odinic bronetehniki i 240 avtomashin Viyavleni nimecki dokumenti viznayut sho vtrati tilki nimciv i kozakiv grupi Eriha fon dem Baha sklali 9044 soldativ v tomu chisli 1570 ubitih Doslidniki z urahuvannyam vtrat varshavskogo garnizonu v pershi dni povstannya a takozh okremih osib i zagoniv yaki probivalisya cherez povstanski kvartali c kolaboracionistami nekozakami i z urahuvannyam pomerlih vid ran pislya perevirki nimeckih dokumentiv okruglyuyut ci chisla do blizko 3000 zagiblih i blizko 12000 poranenih U dopovidyah povstanskih chastin chasto davalasya informaciya pro znishenih nimeckih bronovikiv Yaksho vsi ci dopovidi rozglyadati yak nadijni viyavilosya b sho nimecki vijska SS i Pancervaffe vtratili pid chas povstannya u Varshavi ponad 300 bojovih mashin to ye kilka nimeckih tankovih divizij serpnya 1944 Nimecki arhivni dani svidchat sho vijskovi formuvannya vtratili bezpovorotno 1 tank T V i 2 SAU Hetzer policejski pidrozdili i kolaboracionistski vijskovi formuvannya vtratili bezpovorotno kilka tankiv Vse formuvannya Tretogo Rejhu vtratili bezpovorotno kilka tankiv i kilka SAU Majzhe vsi poshkodzheni tanki i SAU evakuyuvali i remontuvali deyaki tanki i SAU remontuvali kilka raziv AK u SRSR ta komunistichnij Polshi Pislya perehodu Polshi pid kontrol radyanskoyi armiyi vijskovi formuvannya AK bulo rozpusheno komunistichnim uryadom Polskoyi respubliki Pislya oficijnogo rozpusku AK 19 sichnya 1945 r znachna chastina yiyi bijciv ne pogodivshis iz takim rishennyam vishogo kerivnictva prodovzhuvala borotbu vzhe proti radyanskih vijsk zdijsnyuyuchi vprodovzh 1944 1945 rr na vsij teritoriyi dovoyennoyi Polshi diversiyi na komunikaciyah chinyachi teror proti predstavnikiv polskoyi komunistichnoyi vladi j ukrayinskogo mirnogo naselennya napriklad vinishennya sela Pavlokomi Riznya v Sagrini Tragediya sela Verhovina U zhovtni 1944 r dlya borotbi z AK bula sformovana Zvedena strilecka diviziya vnutrishnih vijsk NKVS pid komanduvannyam general majora Borisa Serebryakova golovnim zavdannyam yakoyi stala borotba z polskim nacionalnim pidpillyam Do skladu diviziyi uvijshli 2 j 11 j 18 j i 98 j prikordonni polki 145 j strileckij polk vnutrishnih vijsk 198 j okremij mehanizovanij bataljon vnutrishnih vijsk U riznij chas yij nadavalisya i inshi pidrozdili zokrema 338 j prikordonnij polk 267 j polk vnutrishnih vijsk divizion bronepoyizdiv Pershi bojovi zitknennya chastin ciyeyi diviziyi z zagonami AK vidbulisya 25 26 zhovtnya Za danimi NKVS v period z 28 lipnya 1944 do 30 travnya 1945 chlenami AK bulo vbito 594 i poraneno 218 radyanskih vijskovosluzhbovciv Zgidno z donesennyami NKVS stanom na 1 veresnya 1945 r u Lvivskij oblasti zaareshtovano 3319 voyakiv Armiyi krajovoyi u tomu chisli komendantiv dvoh okrugiv ta Lvivskogo obsharu AK Voyaki AK zaznavali politichnih peresliduvan pereviriti i z boku komunistichnogo uryadu Polshi azh do vikrittya kultu osobi Stalina na HH z yizdi KPRS pislya chogo represiyi bulo poslableno Za roki vijni vtrati AK v osobovomu skladi stanovili 100 tis she 50 tis bijciv AK uv yazneno na teritoriyi SRSR Postkomunistichna polska istoriya visoko cinuye vnesok AK u spravu borotbi za nezalezhnu polsku derzhavu Zlochini proti gromadyanskogo naselennyaAK ta ukrayinci Ryad ukrayinskih istorikiv vvazhaye sho akovci zdijsnyuvali rozpravi nad ukrayinskim naselennya na Holmshini ta Pidlyashshi v 1942 roci Polskij istorik Gzhegozh Motika pishe sho vbivstva ukrayinciv v tih regionah pochalisya tilki v 1943 roci vzhe yak vidpovid na diyi UPA Z kincya lita 1943 roku osoblivo aktivno z oseni bojoviki AK stali provoditi masovi napadi na ukrayinski sela yaki pidtrimuvali UPA 1 zhovtnya 1943 zagin Armiyi Krajovoyi spaliv ukrayinski sela Polapi i Sokil V nich z 9 na 10 bereznya 1944 roku zagoni Armiyi Krajovoyi atakuvali blizko 20 sil v Zamostskomu poviti zaselenih ukrayincyami V odnomu tilki seli Sagrin krim policejskih bulo vbito ponad 500 cholovik mirnogo naselennya 3 bereznya 1945 roku v seli Pavlokoma lvivskim viddilennyam AK pid komanduvannyam Yuzefa Bissa bulo po zviryachomu vbito 365 ukrayinciv i miscevij svyashennik Zhertv vidbirali za oznakoyu stati ta viku Divchatok vbivali pochinayuchi z viku semi rokiv hlopchikiv z p yati Lishe 36 cholovik zmogli vryatuvatisya AK ta bilorusi Po ryadu istorichnih danih soldati AK zajmalisya teroristichnoyu diyalnistyu i brali uchast v etnichnih chistkah bilorusiv Napriklad spoluchennyam Pivnich v Grodnenskij oblasti keruvav poruchik Yan Borisevich na prizvisko Krisya Pid jogo kerivnictvom vinishuvali partizaniv v okremih vipadkah razom z sim yami tak u partizana Simanovicha bula rozstrilyana vsya sim ya a dochka zhivcem spalena Takozh z vidomih vipadkiv v berezni 1944 roku pid jogo kerivnictvom bulo vbito 19 cigan v tomu chisli i ditej u vici vid 2 do 4 rokiv U serpni 1944 Krisya z bojovikami AK napav na vijskovu avtomashinu i vbiv 7 radyanskih vijskovosluzhbovciv v tomu chisli Geroya Radyanskogo Soyuzu majora Oleksandra Kanarchika yakogo AKivci pislya vbivstva oblili benzinom i spalili Na pochatku 1944 roku deyaki grupi polskih nacionalistiv buli rozzbroyeni radyanskimi partizanami bo na toj chas vbivstva i nasilstvo z boku AK vzyali zagrozlivogo harakteru Pislya togo yak znachna kilkist zagoniv AK bulo rozzbroyeno deyaki z formuvan unikli rozzbroyennya stali na shlyah spivpraci z nimcyami otrimali vid nih zbroyu i pochali borotbu z radyanskim partizanami Na bojovomu rahunku polskih partizan bulo chimalo ubitih radyanskih partizan i mirnih zhiteliv Tak odin z komandiriv polskogo zagonu AK Adolf Pilha v svoyij knizi spogadiv povidomlyav sho z grudnya 1943 po lipen 1944 roki tilki Stolbcovske z yednannya AK znishilo blizko shesti tisyach radyanskih gromadyan Pislya provalu operaciyi Gostra brama plan yakogo polyagav u zahoplenni mista Vilnyus do prihodu Chervonoyi Armiyi verhivka akovskogo komanduvannya bula areshtovana a vsim inshim bulo nakazano zdati zbroyu i povertatisya do miscya prozhivannya Odnak bilshist bojovikiv Armiyi Krajovoyi zalishilosya v biloruskih lisah i ce malo tyazhki naslidki dlya miscevogo naselennya Pidrozdili AK na zvilnenih zahidnih rajonah Bilorusi rozgornuli teror i chislenni diversiyi napadali na vijskovosluzhbovciv i spivrobitnikiv pravoohoronnih organiv prostih gromadyan i aktivistiv pidpalyuvali gromadski budivli grabuvali magazini i skladi AKivci zdijsnyuvali rozpravi nad mirnimi zhitelyami yaki pidtrimuvali radyanskij rezhim rozstrilyuvali i katuvali radyanskih aktivistiv vchiteliv i likariv selyan Za 1944 1947 roki bojovikami AK bulo skoyeno 575 teroristichnih aktiv 39 diversij 252 napadi na derzhavni ustanovi i pidpriyemstva Vid ruk polskih nacionalistiv zaginulo 96 pracivnikiv MVS MDB 25 oficeriv i 82 serzhanta ryadovih vijsk MVS i Radyanskoyi Armiyi 290 lyudina partijno radyanskogo aktivu 1031 gromadyanin 166 osib otrimali poranennya 37 osib buli vikradeni bojovikami ta propali bezvisti Do skladu bojovikiv vhodili ne tilki AKivci ale i dezertiri karni zlochinci i kolishni policejski U berezni 2019 roku mizh Polsheyu ta Bilorussyu vinik diplomatichnij skandal Polskij Institut nacionalnoyi pam yati geroyizuvav polskogo pidpilnika Romualda Rajsa Burogo yakogo biloruska vlada zvinuvachuye v organizaciyi vbivstva 79 osib biloruskoyi nacionalnosti na teritoriyi sogodnishnogo Pidlyaskogo voyevodstva Polski istoriki vvazhayut sho Rajs borovsya za nezalezhnist Polshi a karalna operaciya nosila politichnij harakter i bula pov yazana z pidtrimkoyu miscevimi zhitelyami komunistichnogo rezhimu AK ta yevreyi Navesni i vlitku 1943 roku pidrozdili AK chinili zlochini proti yevrejskogo naselennya v pushah Lipichani Naliboki lisah Rudenska Narochi i Bryanska U lyutomu 1943 roku v Keleckomu voyevodstvi bijci zagonu AK za nakazom komanduvannya vidkrili vogon po prijnyatim v tabir uchasnikam yevrejskoyi pidpilnoyi organizaciyi yaki vtekli z robochogo taboru dlya yevreyiv v misti Ostrovec Sventokshiskij na shodi Keleckogo voyevodstva 15 z 17 yevreyiv buli vbiti inshi zumili shovatisya U veresni 1943 roku v Keleckomu voyevodstvi bijcyami AK buli rozstrilyani sim partizan iz zagonu S Haniza i B Gevircmana 4 yevreya 1 rosiyanin i 2 polyaka vidpravleni vidbiti u nimciv hudobu zdanij selyanami Cej incident poklav pochatok vijni AK proti zagonu S Haniza i B Gevircmana sho skladavsya z yevreyiv yaki vtekli z Chenstohovskogo getto Naprikinci 1943 roku koli chastina grupi Gevircmana perebuvala v budinku selyanina druzhnogo zagonu budinok otochili soldati AK Voni pobili yevreyiv i zdali yih nimcyam Komendanti AKKomendant AK polska nazva komanduvacha Armiyi krajovoyi Komanduvach AK pidporyadkovuvavsya bezposeredno Golovnomu komanduvachevi zbrojnih sil Polshi v emigraciyi Funkciyi komendantiv AK vid chasu stvorennya do oficijnogo rozpusku armiyi vikonuvali 14 lyutogo 1942 30 chervnya 1943 rr general Stefan Roveckij psevdo Grot 30 chervnya 1943 2 zhovtnya 1944 rr do kincya Varshavskogo povstannya general Tadeush Komorovskij psevdo Bur Bor 2 zhovtnya 1944 19 sichnya 1945 rr general Leopold Okulickij psevdo Vedmedik Niedzwiadek Uniforma AKPovstanci Armiyi Krajovoyi ne mali yedinoyi uniformi civilnij odyag po mozhlivosti dopovnyuvalasya elementami polskoyi dovoyennoyi uniformi abo trofejnim nimeckim obmundiruvannyam Na samomu pochatku Varshavskogo povstannya buv zahoplenij velikij nimeckij sklad obmundiruvannya i povstalim rozdali bezlich komplektiv riznoyi kamuflyazhnoyi uniformi Vsi povstanci nosili chervono bilu narukavnu pov yazku inodi na nij dodatkovo zobrazhuvali emblemi zagoniv polskogo orla literi WP Wojsko Polskie abo zh abreviaturu za nazvoyu zagonu Inodi na kaskah biloyu farboyu zobrazhuvali velikogo polskogo orla zamist bilo chervonoyi strichki Vijskovi zlochiniDokladnishe Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Vidobrazhennya v kulturi i mistectviArmiyi Krajovij prisvyacheno znachnu kilkist hudozhnih tvoriv Kanal hudozhnij film 1957 roku Popil i diamant hudozhnij film 1958 roku pl teleserial 1970 roku pl hudozhnij film 1979 roku pl hudozhnij film 1992 roku Epoha chesti teleserial pl hudozhnij film 1978 roku Bijci Armiyi Krajovoyi takozh z yavlyayutsya v gri Company of Heroes 2 U cij gri takozh obigruyetsya pripis Pantelejmona Ponomarenka pro nepomitne usunennya kerivnikiv Armiyi Krajovoyi Chorna smuga ukrayinskij film 2016 rokuVshanuvannyaVid 2017 roku imena kerivnikiv AK prisvoyuyutsya pidrozdilam Vijsk teritorialnoyi oboroni Polshi a tradiciyi AK pokladeno na komanduvannya cogo vidu vijsk Div takozhMuzej Armiyi Krajovoyi Ukrayinska povstanska armiya Okrug AK VolinPrimitki www istpravda com ua Arhiv originalu za 16 kvitnya 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 12 lipnya 2016 Procitovano 12 lipnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Polska Armia Krajowa na Litwie Collaboration between Nazis and Polish AK Mass killings by AK 6 chervnya 2014 u Wayback Machine lit pol Protistoyannya UPA i AK Armiyi Krajovoyi v roki Drugoyi Svitovoyi vijni na tli diyalnosti polskogo pidpillya v Zahidnij Ukrayini vidp red S V Kulchickij K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2001 289 s Sovetskij Soyuz i polskoe voenno politicheskoe podpole Aprel 1943 g dekabr 1945 g V 3 t T 1 Aprel 1943 g avgust 1944 g Ch 1 Aprel 1943 g mart 1944 g pod redakciej A N Artizova M Mezhdunarodnyj fond Demokratiya 2018 g Zamkovec V Pinskaya istoriya Armii Krajova Armia Krajowa Brestskij kurer iyun 2004 25 694 cit po Sajt Istoriya Pinska www pinsk history ru 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine Turowski J Pozoga Walki 27 Woly nskiej Dywizji AK S 512 513 studopedia ru Arhiv originalu za 25 lyutogo 2019 Procitovano 25 lyutogo 2019 Piotrowski Tadeusz 16 kvit 1998 r McFarland Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 25 lyutogo 2019 cherez Google Books www kommersant ru 20 trav 1995 r Arhiv originalu za 16 kvitnya 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 Jozef Turowski Pozoga Walki 27 Wolynskiej Dywizji AK Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 1990 s 353 Jedrzej Tucholski Powracali Noca Warszawa 1988 str 39 Norman Davies Rising 44 The Battle for Warsaw London Pan Books 2004 P 301 302 752 p ISBN 0 330 48863 5 Norbert Baczyk Prawdziwy bilans poleglych w Powstaniu Warszawskim Kazdy pocisk jeden Niemiec polsk Polityka 2014 15 pazdziernika nr 42 2980 S 54 56 angl Project InPosterum Arhiv originalu za 23 sichnya 2009 Procitovano 8 travnya 2016 Konrad Nowicki O stratach wojsk hitlerowskich w powstaniu warszawskim pol Poligon 2010 4 Arhivovana kopiya ISBN 978 83 927982 0 0 z dzherela 3 veresnya 2019 Norbert Baczyk Panzertruppen a Powstanie Warszawskie wyd Pegaz Bis 2013 ISBN 978 83 60619 21 6 www istpravda com ua Arhiv originalu za 16 kvitnya 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 old memo ru Arhiv originalu za 23 serpnya 2019 Procitovano 14 kvitnya 2019 Ivanov Yu V Terroristicheskie akty sovershayutsya preimushestvenno protiv voennosluzhashih Krasnoj Armii Voenno istoricheskij zhurnal 2013 5 S 34 38 history org ua Arhiv originalu za 16 kvitnya 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 Patrilyak I K Borovik M A Ukrayina v roki Drugoyi svitovoyi vijni sproba novogo konceptualnogo poglyadu 28 bereznya 2018 u Wayback Machine Nizhin Vidavec PP Lisenko M M 2010 590 s S 435 436 ISBN 978 966 2213 31 7 PDF dspace nbuv gov ua Arhiv originalu PDF za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2019 Ilyushin I I Protistoyannya UPA i AK Armiyi Krajovoyi v roki Drugoyi Svitovoyi vijni na tli diyalnosti polskogo pidpillya v Zahidnij Ukrayini vidp red S V Kulchickij K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2001 289 s St 88 90 M Zadzhekzkauskij Ukrainskoe podpole v Lyublinskom regione vo vremya nemeckoj okkupacii 1939 1944 Institut Nacionalnoj pamyati Polshi Varshava 2015 S 294 296 zik ua Petro Olijnik Mi povinni skazati pravdu tak ukrayinci ubivali polyakiv a polyaki ubivali ukrayinciv zik ua 6 marta 2006 goda www dal by Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 6 f 6 op 1 d 6 l 20 6 f 6 op 1 d 6 l 29 1 f 38 op 1 d 19 l 17 www eurointegration com ua Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 20 lyutogo 2021 Daniil Romanovskij Partizany evrei v Polshe 1942 1945 Lehaim AV 5770 8 220 avgust 2010 lechaim ru Arhiv originalu za 29 travnya 2020 Procitovano 13 kvitnya 2019 warriors fandom com Arhiv originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaARMIYa KRAJOVA 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il Muzej Varshavskogo povstannya 16 grudnya 2020 u Wayback Machine bil Armiya Krayova na Belarusi Spovid kata Yak vid ruk pidpillya ginuli ukrayinci i polyaki 30 veresnya 2018 u Wayback Machine Istorichna pravda 1 lyutogo 2011 Ukrayinsko polskij konflikt Genocid ukrayinciv polyakami u fotografiyah 18 travnya 2016 u Wayback Machine