Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пала́ц Корня́кта, також Королівська кам'яниця — пам'ятка ренесансної архітектури, що знаходиться у Львові на площі Ринок, 6.
| Палац Корнякта, Королівська кам'яниця | ||
|---|---|---|
| м. Львів, Площа Ринок, 6 | ||
 | ||
| Королівська кам'яниця | ||
| Архітектор | Павло Римлянин, Петро Барбон | |
| Замовник | Костянтин Корнякт | |
| Нинішній власник | Львівський історичний музей | |
| | ||
| Збудовано | 1580 | |
| | ||
| Тип споруди | житловий | |
| Архітектурні стилі | ренесанс | |
Координати: 49°50′32″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.842172° пн. ш. 24.032550° сх. д.
Історія
Купець-виноторговець, за походженням грек з острова Крит, Костянтин Корнякт отримав шляхетство з рук короля Речі Посполитої Сигізмунда II Августа за свою вірну службу на посаді особистого королівського секретаря. Наступний король Стефан Баторій спеціальним декретом у 1576 р. дозволив Корнякту спорудити на площі Ринок у Львові палац з 6-ма вікнами — привілей, який у місті, де діяло Магдебурзьке право, не можна було купити за жодні гроші, тільки отримати за особливо видатні заслуги перед містом та державою.
Спадкоємці Корнякта 1623 року продали будинок кармелітам босим. 1642 р. будинок купив Якуб Собеський, у 1647 р., після його смерті будинок успадкував його син Ян — так палац Корнякта перейшов до родини польського короля Яна ІІІ Собеського і відтоді (з 1674 р.) його почали називати Королівською кам'яницею. 1686 року тут підписали «Вічний мир» між Росією і Польщею.
З 1723 року кам'яниця належала родині Жевуських (у Собеських її купив польний гетьман Станіслав Матеуш Жевуський). 1804 року збірку картин та бібліотеку разом із будинком за 377000 золотих ринських купив генерал Александер Францішек Ходкевич, який вивіз звідси картини та бібліотеку до свого маєтку у Млинові. 1816 року будинок він продав Понінським. Від Понінських (після смерті в 1906 р. К. Понінського) дім перейшов до родини Любомирських, поєднаних із Понінськими родинними зв'язками.
1908 року будівлю викупило місто і тут вже більше ніж 100 років працює Львівський історичний музей. 12 вересня 1908 р. до 225-ї річниці розгрому Яном III Собеським турків під Віднем у палаці Корнякта відкрився музей, який на честь цієї події дістав назву Національного музею імені короля Яна III. Після радянської реорганізації тут розмістився центральний корпус Львівського історичного музею. Окрасою експозиції палацу Корнякта є так звані «королівські зали», мебльовані в стилі львівських палаців XVIII-XIX століть.
У будівлі після ренесансної перебудови збереглася готична зала — єдина на території України пам'ятка світської готики XV століття. Також тут працює антикварний магазин. Надзвичайною прикрасою палацу Корнякта є Італійське (або Венеційське) подвір'я, напрочуд схоже на типові дворики Флоренції і Риму. Вже у XVIII столітті тут ставили п'єси Шекспіра. У цьому подвір'ї в теплу пору року працює кав'ярня, тут відбуваються традиційні концерти, фестивалі класичної і джазової музики, унікальна акустика створює незабутнє враження. У подвір'ї також можна оглянути — ганебний стовп, біля якого в середньовіччі виконували покарання злочинців.
Будівництво та перебудови
Будинок споруджений 1580 року на місці двох готичних кам'яниць. Перша — Мельхіоргазівська, відома також як Августиновська. Щодо назви другої є розбіжності. На думку Луції Харевічевої вона звалась Тарловською, у свою чергу Францішек Яворський та Александер Чоловський називають її Шилінговською. Ренесансний портал знадвору містить напис «27 Ap 1580» та «MPEB». Це дата завершення будівництва (18 квітня 1580) і підпис архітектора Петра Барбона (Murator Petrus Barbon). У будівництві можливо брав участь також учень Барбона Павло Римлянин. Щоб розмістити 1634 року короля зі свитою, дім було сполучено пробитим дверним отвором із сусідньою кам'яницею № 7. У другій половині XVII ст. прибудовано аттик (1678 р., зі статуями короля та 6-ти лицарів). 1793 року проведено перепланування приміщень (за розпорядженням Ю. Жевуського), 1797 р. сходову клітку прикрасили поруччям з кутого заліза. 1820 року збудовано додатковий корпус у дворі (флігель), закладено або засклено частину аркад — аркових ренесансних галерей. Приблизно в той же час на головному фасаді встановлено невластивий для ренесансної архітектури балкон, сам фасад вкрито рустом і можливо тоді ж у двір перенесено ренесансний портал. Оформленням інтер'єрів у 1817–1822 роках займався скульптор і архітектор Фридерик Бауман.
До Першої світової війни відреставровано вікна і двері, замінено вхідну браму. У великій залі другого поверху художник Марцелій Гарасимович відтворив стінний розпис за віднайденими фрагментами. Реставрацію продовжено у 1930-х роках під наглядом архітектора Міхала Лужецького. Тоді ж будинок електрифіковано та підведено водопровід. 1931 року архітектор Вавжинець Дайчак завершив реконструкцію аркових галерей у дворі. 1976 року наново відкрито дверний отвір, що вів з коридору у готичну залу. У 1991–1993 роках інститутом «Укрзахідпроектреставрація» проведено реставраційні роботи (головний архітектор проекту — Ганна Новаківська).
Назви
Окрім назв «Палац Корнякта» та «Королівська кам'яниця», серед львів'ян також поширена назва «Італійський дворик» через наявність дворику, схожого на аналогічні в Італії.
Примітки
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова… с. 65
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова… — С. 66.
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова… с. 67
- Link-Lenczowski A. Rzewuski Stanisław Mateusz h. Krzywda (1662—1728) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — T. XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 158. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 70—71. (пол.)
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова… — С. 68.
Джерела
- Перелигіна. О. Корнякта кам'яниця // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 411—415. — .
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова.— Львів: Світ, 2001.— 272 с. .
- Ірина Свєшнікова. Будинок Корнякта. Львів, Каменяр, 1972.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pala c Kornya kta takozh Korolivska kam yanicya pam yatka renesansnoyi arhitekturi sho znahoditsya u Lvovi na ploshi Rinok 6 Palac Kornyakta Korolivska kam yanicya m Lviv Plosha Rinok 6 Korolivska kam yanicya Arhitektor Pavlo Rimlyanin Petro Barbon Zamovnik Kostyantin Kornyakt Ninishnij vlasnik Lvivskij istorichnij muzej Zbudovano 1580 Tip sporudi zhitlovij Arhitekturni stili renesans Koordinati 49 50 32 pn sh 24 01 57 sh d 49 842172 pn sh 24 032550 sh d 49 842172 24 032550IstoriyaKupec vinotorgovec za pohodzhennyam grek z ostrova Krit Kostyantin Kornyakt otrimav shlyahetstvo z ruk korolya Rechi Pospolitoyi Sigizmunda II Avgusta za svoyu virnu sluzhbu na posadi osobistogo korolivskogo sekretarya Nastupnij korol Stefan Batorij specialnim dekretom u 1576 r dozvoliv Kornyaktu sporuditi na ploshi Rinok u Lvovi palac z 6 ma viknami privilej yakij u misti de diyalo Magdeburzke pravo ne mozhna bulo kupiti za zhodni groshi tilki otrimati za osoblivo vidatni zaslugi pered mistom ta derzhavoyu Spadkoyemci Kornyakta 1623 roku prodali budinok karmelitam bosim 1642 r budinok kupiv Yakub Sobeskij u 1647 r pislya jogo smerti budinok uspadkuvav jogo sin Yan tak palac Kornyakta perejshov do rodini polskogo korolya Yana III Sobeskogo i vidtodi z 1674 r jogo pochali nazivati Korolivskoyu kam yaniceyu 1686 roku tut pidpisali Vichnij mir mizh Rosiyeyu i Polsheyu Z 1723 roku kam yanicya nalezhala rodini Zhevuskih u Sobeskih yiyi kupiv polnij getman Stanislav Mateush Zhevuskij 1804 roku zbirku kartin ta biblioteku razom iz budinkom za 377000 zolotih rinskih kupiv general Aleksander Francishek Hodkevich yakij viviz zvidsi kartini ta biblioteku do svogo mayetku u Mlinovi 1816 roku budinok vin prodav Poninskim Vid Poninskih pislya smerti v 1906 r K Poninskogo dim perejshov do rodini Lyubomirskih poyednanih iz Poninskimi rodinnimi zv yazkami 1908 roku budivlyu vikupilo misto i tut vzhe bilshe nizh 100 rokiv pracyuye Lvivskij istorichnij muzej 12 veresnya 1908 r do 225 yi richnici rozgromu Yanom III Sobeskim turkiv pid Vidnem u palaci Kornyakta vidkrivsya muzej yakij na chest ciyeyi podiyi distav nazvu Nacionalnogo muzeyu imeni korolya Yana III Pislya radyanskoyi reorganizaciyi tut rozmistivsya centralnij korpus Lvivskogo istorichnogo muzeyu Okrasoyu ekspoziciyi palacu Kornyakta ye tak zvani korolivski zali meblovani v stili lvivskih palaciv XVIII XIX stolit U budivli pislya renesansnoyi perebudovi zbereglasya gotichna zala yedina na teritoriyi Ukrayini pam yatka svitskoyi gotiki XV stolittya Takozh tut pracyuye antikvarnij magazin Nadzvichajnoyu prikrasoyu palacu Kornyakta ye Italijske abo Venecijske podvir ya naprochud shozhe na tipovi dvoriki Florenciyi i Rimu Vzhe u XVIII stolitti tut stavili p yesi Shekspira U comu podvir yi v teplu poru roku pracyuye kav yarnya tut vidbuvayutsya tradicijni koncerti festivali klasichnoyi i dzhazovoyi muziki unikalna akustika stvoryuye nezabutnye vrazhennya U podvir yi takozh mozhna oglyanuti ganebnij stovp bilya yakogo v serednovichchi vikonuvali pokarannya zlochinciv Budivnictvo ta perebudoviItalijskij dvir Budinok sporudzhenij 1580 roku na misci dvoh gotichnih kam yanic Persha Melhiorgazivska vidoma takozh yak Avgustinovska Shodo nazvi drugoyi ye rozbizhnosti Na dumku Luciyi Harevichevoyi vona zvalas Tarlovskoyu u svoyu chergu Francishek Yavorskij ta Aleksander Cholovskij nazivayut yiyi Shilingovskoyu Renesansnij portal znadvoru mistit napis 27 Ap 1580 ta MPEB Ce data zavershennya budivnictva 18 kvitnya 1580 i pidpis arhitektora Petra Barbona Murator Petrus Barbon U budivnictvi mozhlivo brav uchast takozh uchen Barbona Pavlo Rimlyanin Shob rozmistiti 1634 roku korolya zi svitoyu dim bulo spolucheno probitim dvernim otvorom iz susidnoyu kam yaniceyu 7 U drugij polovini XVII st pribudovano attik 1678 r zi statuyami korolya ta 6 ti licariv 1793 roku provedeno pereplanuvannya primishen za rozporyadzhennyam Yu Zhevuskogo 1797 r shodovu klitku prikrasili poruchchyam z kutogo zaliza 1820 roku zbudovano dodatkovij korpus u dvori fligel zakladeno abo zaskleno chastinu arkad arkovih renesansnih galerej Priblizno v toj zhe chas na golovnomu fasadi vstanovleno nevlastivij dlya renesansnoyi arhitekturi balkon sam fasad vkrito rustom i mozhlivo todi zh u dvir pereneseno renesansnij portal Oformlennyam inter yeriv u 1817 1822 rokah zajmavsya skulptor i arhitektor Friderik Bauman Do Pershoyi svitovoyi vijni vidrestavrovano vikna i dveri zamineno vhidnu bramu U velikij zali drugogo poverhu hudozhnik Marcelij Garasimovich vidtvoriv stinnij rozpis za vidnajdenimi fragmentami Restavraciyu prodovzheno u 1930 h rokah pid naglyadom arhitektora Mihala Luzheckogo Todi zh budinok elektrifikovano ta pidvedeno vodoprovid 1931 roku arhitektor Vavzhinec Dajchak zavershiv rekonstrukciyu arkovih galerej u dvori 1976 roku nanovo vidkrito dvernij otvir sho viv z koridoru u gotichnu zalu U 1991 1993 rokah institutom Ukrzahidproektrestavraciya provedeno restavracijni roboti golovnij arhitektor proektu Ganna Novakivska NazviOkrim nazv Palac Kornyakta ta Korolivska kam yanicya sered lviv yan takozh poshirena nazva Italijskij dvorik cherez nayavnist dvoriku shozhogo na analogichni v Italiyi PrimitkiMelnik B Vulicyami starovinnogo Lvova s 65 Melnik B Vulicyami starovinnogo Lvova S 66 Melnik B Vulicyami starovinnogo Lvova s 67 Link Lenczowski A Rzewuski Stanislaw Mateusz h Krzywda 1662 1728 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1992 T XXXIV 1 Zeszyt 140 S 158 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 S 70 71 pol Melnik B Vulicyami starovinnogo Lvova S 68 DzherelaPalac Kornyakta u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Palac Kornyakta u Vikishovishi Pereligina O Kornyakta kam yanicya Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 S 411 415 ISBN 978 966 7007 99 7 Melnik B Vulicyami starovinnogo Lvova Lviv Svit 2001 272 s ISBN 966 603 048 9 Irina Svyeshnikova Budinok Kornyakta Lviv Kamenyar 1972