Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шекспір Ві льям Шекспі р англ William Shakespeare wɪlɪəm ʃeɪkspɪə ймов

Шекспір Вільям

Шекспір Вільям
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шекспір.

Ві́льям Шекспі́р (англ. William Shakespeare [wɪlɪəm ʃeɪkspɪə]; ймовірно 23 квітня 1564(15640423), бо точна дата народження невідома, хрещений 26 квітня 1564, Стратфорд-апон-Ейвон — 23 квітня (3 травня) 1616, Стретфорд-апон-Ейвон) — англійський драматург єлизаветинської епохи, актор і поет. Один із найвідоміших драматургів світу, автор принаймні 17 комедій, 10 хронік, 11 трагедій, п'яти поем і циклу зі 154 сонетів. Шекспір визнаний найвидатнішим англійським драматургом усіх часів. Його вважають національним героєм та одним із символів Англії, її національним поетом. Твори перекладені багатьма мовами світу і з'являються на театральній сцені частіше, ніж п'єси будь-якого іншого драматурга, який коли-небудь жив і творив.

Вільям Шекспір
William Shakespeare
image
Портрет Шекспіра роботи Джона Тейлора (відомий також як портрет Чандоса, зберігається в Національній портретній галереї, Лондон)
Прізвисько The Bard of Avon
Народився 23 квітня 1564(1564-04-23)
Стратфорд-апон-Ейвон, Англія
Помер 23 квітня (3 травня) 1616(1616-05-03)
Стратфорд-апон-Ейвон, Англія
·невідомо
Поховання d[2]
Країна image Королівство Англія
Національність Англієць
Місце проживання Стретфорд-на-Ейвоні[3]
Діяльність драматург, поет, актор
Сфера роботи художня література[d], театр[4], Англійська драма[4], драма[4], поезія[4] і акторське мистецтво[4]
Alma mater d
Мова творів англійська
Жанр драми
Magnum opus Гамлет[5], Ромео і Джульєтта[5], Як вам це сподобається[5], Макбет[5], Сон літньої ночі[5], Сонети Шекспіра[5], Приборкання норовливої, Два веронці, Король Іоанн, Річард II, Генріх IV, частина 1, Генріх IV, частина 2, Генріх V, Генріх VI, частина 1, d, d, Річард III, Генріх VIII (п'єса), Марні зусилля кохання, Венеційський купець, Багато галасу з нічого, Віндзорські насмішниці, Дванадцята ніч, або Як вам завгодно, Все добре, що добре закінчується, Міра за міру, Тіт Андронік, Юлій Цезар, Отелло, Король Лір, Антоній та Клеопатра (п'єса), Коріолан, Тімон Афінський, Троїл і Крессіда, d, Зимова казка, d, Буря, d і Комедія помилок
Конфесія Англіканська церква
Батько d[2][6]
Мати d[2][6]
Брати, сестри d[6], d[6], d[6], d[6], d[6], d[6] і d[6]
У шлюбі з Енн Гетевей (Шекспір)[6]
Діти (3[7]) d[8][6], d[9][6] і d[10][6]
Автограф image
image
image Вільям Шекспір у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах
image
Герб з девізом роду Шекспірів Non Sanz Droict — фр. "Не без права"

Біографічні дані

Існують різні погляди на особу і біографію Шекспіра. Основним науковим напрямом, підтриманим більшістю дослідників, є біографічна традиція, що склалася впродовж декількох сторіч, згідно з якою Вільям Шекспір народився в місті Страдфорді-на-Ейвоні в заможній, але не в благородній сім'ї і був членом акторської трупи Річарда Бербеджа. Цей напрям вивчення Шекспіра називають «стратфордіанством».

Існує також протилежна точка зору, так зване «антистратфордіанство», прихильники якої заперечують авторство Шекспіра (Шакспера) із Стратфорда і вважають, що «Вільям Шекспір» — псевдонім, під яким ховалася інша особа або група осіб. Сумніви в традиційній точці зору відомі вже починаючи з XVIII століття. Разом із тим, серед антистратфордіанців немає єдності щодо того, хто саме був справжнім автором шекспірівських творів. Число ймовірних кандидатур, запропонованих різними дослідниками, станом на XXI століття налічує 87 осіб.

Традиційні погляди

image
Будинок, де народився Шекспір. Пізнє реставраційне відновлення.

Традиційно вважають, що Вільям Шекспір народився 23 квітня, в заможній за тим часом родині Джона Шекспіра, рукавичника та торговця вовною. Батько Вільяма обирався на різні суспільні посади, один раз був вибраний мером міста. Він не відвідував церковні богослужіння, за що платив великі грошові штрафи. Його мати, уроджена Арден, належала до одної із найдавніших англійських родин. Вільям відвідував класичну, на ті часи, середню школу («grammar school»), в котрій викладали латинську й грецьку мови, літературу й історію. Проживаючи в провінційному місті, тісно спілкувався з простими людьми, від яких засвоїв англійський фольклор і багатство народної мови. Із розоренням батька п'ятнадцятирічний Вільям змушений був самостійно заробляти собі на життя. Будучи молодшим учителем, він одружився у 1582 році з Енн Гетевей; у нього було троє дітей. У 1587 році виїхав до Лондону і став грати на сцені, хоча великого успіху як актор не мав. З 1593 року працював у театрі Бербеджа як актор, режисер і драматург. При Якові I трупа Шекспіра отримала статус королівської. У 1599 році брав участь у побудові лондонського театру «Глобус», став його пайовиком — і наступні 10 років значився у списках його трупи. Протягом багатьох років Шекспір займався лихварством, а в 1605 році став відкупником церковної десятини.

У 1612 році Шекспір вийшов у відставку через те, що у Лондоні поширювалася чума і повернувся до рідного Стратфорду, де жили його дружина і дочки. Заповіт Шекспіра від 15 березня 1616-го року був підписаний нерозбірливим почерком, на підставі чого деякі дослідники вважають, що він був у той час серйозно хворий. 23 квітня 1616 року Шекспір помер. Через три дні тіло Шекспіра поховали під вівтарем стратфордської церкви.

Критика традиційних поглядів («Антистратфордіанство»)

«Антистратфордіанська» лінія досліджень ставить під сумнів можливість написання Шекспіром із Страдфорда «шекспірівського канону» творів. Прихильники цієї теорії вважають, що відомі про нього факти входять у суперечність зі змістом і стилем досліджуваних п'єс і віршів. Антистратфордіанцями висунуті численні теорії щодо їхнього справжнього авторства. Зокрема, як кандидати на авторство п'єс Шекспіра антистратфордіанці називають Френсіса Бекона, Едварда де Вера (17-го графа Оксфорда), Крістофера Марло, Роджера Меннерса (графа Ретленда), Вільяма Стенлі (графа Дербі) та інших (відповідно «беконіанська», «ретлендіанська» тощо гіпотези).

Антистратфордіанці ґрунтуються, зокрема, на таких обставинах:

  • Не збереглося жодної книги, що належала Шекспіру із Стратфорда. Достовірні його автографи — тільки підписи прізвища та імені; його почерк досить неакуратний, що дає підставу антистратфордіанцям припускати, що він був не дуже звиклий писати або навіть малограмотний. Низка стратфордіанців вважає, що один творчий автограф Шекспіра все ж таки відомий: можливо, тією ж рукою, що і підписи, написана частина забороненої цензурою п'єси «Сер Томас Мор» (це не просто копія, а чернетка з авторською правкою).
  • Лексичний словник Вільяма Шекспіра становить 29 тисяч різних слів, тоді як сучасний йому англійський переклад Біблії короля Якова — тільки 5 тисяч. Багато експертів сумніваються, що у малоосвіченого сина ремісника (Шекспір ніколи не вчився в університетах і не їздив за кордон; його навчання в «граматичній школі» теж стоїть під питанням) міг бути такий багатющий словниковий запас. З іншого боку, письменники-сучасники Шекспіра — Марло, Джонсон, Джон Донн та інші — були не меншого, а то і скромнішого походження (батько Шекспіра зі Стратфорда був багатий і входив в управління містом), але де в чому їхня ученість перевершувала шекспірівську.
  • Деякі науковці вважають, що ім'я («Shakspere» або іноді «Shaksper», що можна прочитати як «Шакспер»), записане в церковній книзі при хрещенні, й «Shakespeare» або «Shake-speare» — Шекспір, ім'я, яким підписані твори, не дають нам жодних підстав вважати, що це одна і та ж особа. Втім, орфографія імен власних у той час далеко не була врегульована, а сучасники Шекспіра Бен Джонсон і Крістофер Марло підписували свої книги теж не зовсім так, як їхні прізвища значилися в офіційних документах (Jonson, а не Johnson, Marlowe, а не Marlow).
  • За життя Шекспіра і протягом кількох років після його смерті ніхто жодного разу не назвав його поетом і драматургом.
  • Вистави за п'єсами Шекспіра відбувалися в Оксфорді й у Кембриджі, тоді як за правилами ставитися в стінах цих старовинних університетів могли тільки твори їхніх випускників.
  • Всупереч звичаям шекспірівського часу, ніхто в цілій Англії не відгукнувся жодним словом на смерть Шекспіра.
  • Багато науковців стверджують, що Шекспір відвідував школу короля Едуарда VI в Стратфорді-на-Ейвоні, де вивчав творчість таких поетів, як Овідій і Плавт, проте шкільних журналів не збереглося, і тепер нічого не можна сказати напевно.
  • Заповіт Шекспіра — дуже об'ємний і докладний документ, проте в ньому не згадується ні про які книги, папери, поеми, п'єси. Коли Шекспір помер, 18 п'єс залишалися неопублікованими; проте, про них теж нічого не сказано в заповіті.

Автором однієї з фундаментальних робіт в цьому напрямі є російський шекспірознавець І. М. Гилілов (1924—2007), книга-дослідження якого «Гра про Вільяма Шекспіра, або Таємниця великого фенікса [ 2 червня 2009 у Wayback Machine.]», що вийшла в 1997 році, викликала інтерес і резонанс серед фахівців. Гилілов називає тих, хто писав під літературною маскою шекспірівські шедеври Роджера Меннерса, 5-го графа Ретленда, і Єлизавету Сидні-Ретленд, дочку англійського поета Філіпа Сидні, що перебували в платонічному шлюбі.

У 2003 році вийшла книга «Шекспір. Таємна історія» авторів, що виступили під псевдонімом «О. Козмініус» і «О. Мелехцій». Автори провели докладне розслідування, кажучи про Велику Містифікацію, результатом якої (нібито) з'явилася не тільки особа Шекспіра, але і багато інших відомих діячів епохи.

У книзі Ігоря Фролова «Рівняння Шекспіра, або Гамлет, якого ми не читали», заснованій на тексті перших видань «Гамлета» (1603, 1604, 1623 рр.), висунута гіпотеза про те, які історичні особи ховаються за масками шекспірівських героїв.

У 2016 році вийшла книга Сергія Степанова «Шекспірові сонети, або Гра в грі», де на основі власного перекладу автор доводить, що сонети Шекспіра — листування Ретленда, Пембрука і Єлизавети Сидні-Ретленд. Цього ж року вийшла книга Марини Литвинової «Виправдання Шекспіра», де авторка відстоює версію, що твори В. Шекспіра були створені двома авторами — Френсісом Беконом і Меннерсом, п'ятим графом Ретлендом.

Перші видання

image
Так зване «Перше фоліо» (1623 рік)

За винятком «Венери і Адоніса» та «Лукреції», Шекспір сам не опублікував жодного зі своїх творів. Та це і не було в літературній традиції того часу звичайним — самому друкувати драматичні твори. Коли Бен Джонсон видав збірку своїх драм (1616 рік), з нього глузували й побачили в цьому дріб'язковість. А головне — друкувати свої драми менше всього входило в інтереси Шекспіра як члена відомої трупи. Оскільки всяка вподобана публікою п'єса була джерелом доходу того театру, то автори не тільки не прагнули робити її загальною власністю шляхом видання, а, навпаки, приховували рукопис від хижацтва видавців-піратів. Якщо не вдавалося за допомогою викрадення добути рукопис, зверталися по допомогу до скорописців, які ходили на представлення уподобаної п'єси і таким чином здобували текст, звичайно, повний всіляких помилок і прямих нісенітниць, над розгадкою яких так багато довелося битися пізнішим видавцям. Цим злодійським шляхом і з'явилися ранні видання шекспірівських п'єс.

Та все ж лише половина (18) п'єс Шекспіра була опублікована тим або іншим чином за життя драматурга. Найголовнішою публікацією шекспірівської спадщини по праву вважається фоліо 1623 року (так зване «Перше фоліо»), видане акторами трупи Шекспіра Джоном Гемінгом і Генрі Конделом. До цього видання увійшли 36 п'єс Шекспіра — всі, окрім «Перикла» та «Двох знатних родичів». Саме це видання лежить в основі всіх сучасних видань Шекспіра.

Шекспір як драматург

Як драматург Шекспір почав виступати з кінця 80-х років XVI століття. Дослідники вважають, що спочатку він опрацьовував і перероблював вже існуючі п'єси — і лише згодом перейшов до створення своїх власних творів. П'єси Шекспіра користувалися великою популярністю, проте мало хто знав його ім'я у той час, оскільки глядач звертав увагу насамперед на акторів.

Питання періодизації

Свого часу п'єси Шекспіра групували за сюжетами: і виходила група комедій, група трагедій, хроніки з англійської історії, римські трагедії. Подібне угрупування штучне: сполучаючи в одне п'єси різних епох, різних настроїв і різних літературних прийомів, вона ні в чому не прояснює еволюції творчості Шекспіра. Використовуване в XXI столітті хронологічне угрупування дозволяє скласти досить чітку картину ходу духовного життя письменника і змін його світогляду.

Зазвичай в драматургії Шекспіра виділяють чотири періоди, але часто перші два об'єднують в один, що, втім, не створює істотних відмінностей. Ділення на чотири періоди дозволяє досконаліше розглянути ранні п'єси Шекспіра. У той же час, ділення на три періоди також виправдане і створює велику наочність: у перший період потрапляють всі хроніки (окрім лише частково написаного Шекспіром «Генріха VIII») і більша частина комедій. Другий період, навпаки, містить майже всі трагедії; а третій — трагікомедії (і «Генріха VIII»).

Перший період (1590—1594 роки)

Перший період припадає приблизно на 1590—1594 роки. За літературними прийомами його можна назвати періодом наслідування: Шекспір ще весь у владі своїх попередників. Комічні жахи «Тіта Андроніка» — пряме і безпосереднє віддзеркалення жахів п'єс Кіда і Марлоу, що отримали у молодого незміцнілого письменника ще безглуздіший розвиток. Вплив манірного Лілі й так званого евфуїзму виражається в химерності стилю першого періоду. Але вже прокидається і власний талант. У «Генріху VI», що, ймовірно, належить Шекспірові, непотрібних жахів вже менше, а в «Річарді III» жахи вже органічна необхідність, потрібна для окреслення страшної особи головного героя.

За настроєм цей період можна назвати періодом ідеалістичної віри в найкращі сторони життя. Із захопленням карає молодий Шекспір порок у своїх історичних трагедіях й із захопленням оспівує високі поетичні відчуття — дружбу, самопожертву і особливо любов. Є в першому періоді і твори майже байдужі, а саме перероблена з Плавта «Комедія помилок». Але основне забарвлення дають п'єси, де молодість автора позначилася в тому ореолі, яким він оточує молоде відчуття: «Безплідні зусилля любові», «Два Веронці» та «пісня над піснями» нової європейської літератури — «Ромео і Джульєтта», далі за яку не може йти апофеоз любові. Це (навіть при тому, що головні герої гинуть), — пісня торжествуючої любові, і пристрасний хлопець, в тому віці, коли обійми улюбленої жінки представляються найвищим благом життя, завжди з ентузіазмом скаже, що для дня такої любові і життя не шкода. Чарівний ореол, яким Шекспір зумів оточити своїх героїв, при всій трагічності, робить жах «сумної повісті» солодким, і власні імена героїв трагедії ось вже чотири століття продовжують бути називним позначенням вищої поезії пристрасті.

Другий період (1594—1601 роки)

Наче на порозі другого періоду творчої діяльності Вільяма Шекспіра (приблизно 1594—1601 роки) стоїть один із знаменитих його творів — «Венеційський купець». У ньому ще немало наслідування, але в цій п'єсі геній Шекспіра вже могутньо виявив свою самостійність і з незвичайною яскравістю проявив одну з найдивовижніших своїх здібностей — перетворювати грубий, неотесаний камінь запозичуваних сюжетів на художню скульптуру, що вражає досконалістю. Сюжет «Венеційського купця» узятий з нікчемної італійської розповіді XVI століття. Але завдяки художній різносторонності або об'єктивності Шекспіра, ім'я Шейлока стало прозивним позначенням історичного зв'язку єврейства з грошима — і в той же час у всій величезній літературі, присвяченій захисту єврейства, немає нічого переконливішого і людянішого, ніж знаменитий монолог Шейлока: «Та хіба у жида немає очей?..». Залишком настрою першого ідеалістичного періоду у «Венеційському купці», окрім наслідування Марло, є віра в дружбу, самовідданим представником якої виступає Антоніо.

Перехід до другого періоду позначився у відсутності тієї поезії молодості, яка така характерна для першого періоду. Герої ще молоді, але вже достатньо пожили, і головне для них в житті — насолода. Порція пікантна, жвава, але ніжної краси дівчат «Двох Веронців», а тим більше Джульєтти, в ній вже зовсім немає. Безтурботне, веселе користування життям і добродушне жуїрство — ось головна межа другого періоду, центральною фігурою якого є третій безсмертний тип Шекспіра — сер Джон Фальстаф. Це справжній поет і філософ веселого черевоугодництва, у якого прагнення до іскристого життя духу, до блиску розуму таке ж сильне, як і жадання ублаготворення тваринних потреб. Феєрверк його добродушно-цинічної дотепності так само для нього характерний, як і черевоугодництво. Викривати його — нічого, це його нітрохи не бентежить, тому що особистої кар'єри він ніколи не робить і далі того, щоб дістати гроші на вечірній херес, його турботи не йдуть. Найкращим доказом цієї відсутності особистого елементу в цинізмі Фальстафа — інакше він був би звичайним шахраєм — може служити невдача «Віндзорських насмішниць». Шекспір написав цю п'єсу за кілька тижнів на прохання королеви Єлизавети, що бажала побачити Фальстафа на сцені ще раз. Але великий драматург в перший і останній раз захотів моралізувати, захотів «проучити» Фальстафа. Для цього він перекрутив саму суть безтурботно-безпутної, ні про що, навіть про саму себе, не думаючої натури Фальстафа і додав йому хвалькувату зарозумілість. Тип був зруйнований, Фальстаф втрачає всякий інтерес, стає смішним і огидним.

Набагато вдаліша спроба знову повернутися до фальстафівського типу в завершальній п'єсі другого періоду — «Дванадцятій ночі». Тут ми в особі сера Тобі і його антуражу маємо ніби друге видання сера Джона, правда, без його іскристої дотепності, але з того ж привабливого добродушного гульвіси. Відмінно також вкладається в рамки «фальстафівського» переважно періоду грубувата насмішка над жінками в «Приборканні норовистої». З першого погляду, мало в'яжеться з «Приборканням норовистої» майже одночасно створена граціозна поетична феєрія «Сон в літню ніч», де так ароматно і соковито відбилася молодість, проведена в лісах і лугах. Але вдумаємося, проте, глибше в центральне місце п'єси, в істинно-геніальний епізод раптового приливу пристрасті, з якою Титанія обсипає ласками ослячу голову Основи. Як не визнати тут добродушне, але безперечно глузливе символізування безпричинних капризів жіночого відчуття?

Органічно зв'язаний «фальстафівській» період з серією історичних хронік Шекспіра: Фальстаф фігурує у двох головних п'єсах цієї серії — «Генріху IV» і «Генріху V».

Третій період (1600—1609 роки)

Третій період художньої діяльності Шекспіра, що приблизно охоплює 1600—1609 роки, — це період глибокого душевного мороку, але разом з тим період створення найбільших літературних творів. Перший натяк на зміну настрою і світобачення з'являється в комедії «Як вам це сподобається», у психології стомленого життям меланхоліка Жака. І все росте ця меланхолія, що спочатку тільки тихо сумує, але потім швидко переходить у пориви найпохмурішого відчаю. Все покривається для погляду розуму великого художника чорною пеленою, він у всьому сумнівається, йому здається, що «розпався зв'язок часів», що весь світ просмердів, як тухла риба, він не знає, чи варто взагалі жити. Перед нами розгортається страшна драма суперечностей реального життя з вищими прагненнями в «Гамлеті»; художник, що зневірився, дає нам картину краху найкращих політичних ідеалів у «Юлії Цезарі» (хоча трагедія хронологічно належить до другого періоду, але з порушених у ній питань її заведено відносити до третього), показує в «Отелло» жахи, приховані під трояндами любові, дає приголомшливе зображення невдячності найближчих людей в «Королі Лірі» і невдячності натовпу в «Коріолані», показує на хороших по суті людях згубну чарівливість земної величі в «Макбеті».

Але не тільки в земному так зневірився художник, що глибоко задумався над метою буття. Річ найстрашніша для людини XVI століття, та ще й англійця — він засумнівався навіть у замогильному житті, для нього були безсилі утіхи релігії. І разом з тим у цьому безмежному відчаї було приховано найблаготворніші начала. Органічно потребуючи душевних ліків — інакше жити було нічим, а тим більше творити, — Шекспір гамлетівського періоду створює низку найблагородніших образів. З одним презирством до людей нічого великого не створиш. Потрібне захоплення, потрібне глибоке переконання, що який не поганий світ, але є в нім і праведники, завдяки яким рятується град нашого буття. Хай Гамлет пристрасний, але нерішучий, глибокий, але позбавлений свіжості безпосередності. Але в той же час, і це найголовніше, він володіє високим духом. Корделія, Дездемона і Офелія виткані з якогось найтоншого ефіру поезії; всі гинуть, тому що не можуть вміщати в собі зло життя і хоч трохи пристосуватися до нього. Навіть лиходійська пара Макбетів гине від надлишку совісті. А серед другорядних осіб великих трагедій залишається ціла галерея чарівно-ніжних і самовідданих жінок і благородного духу чоловіків. Все це показує, що песимістичний настрій художника був породжений не тільки спогляданням зла світу. Воно має своє джерело і в тому, що в душі його, під впливом дум про призначення життя, створився дуже високий ідеал призначення людини. Він був такий суворий до світу, тому що хотів його бачити досконалим.

Справжня мізантропія проступає тільки в «Тімоні Афінському» — і найбільшого у світі художника спіткала невдача: людиноненависник Тімон не вдався Шекспірові, характер його мало мотивований. Очевидно, самотня злість не містить в собі творчого початку. Якщо ми звернемо увагу на те, що п'єса припадає на самий кінець похмурого періоду, то ми зрозуміємо, що за ним-то нарешті наступає світлий період примиреного шукання душевного миру і спокою. Переходом до цієї смуги шекспірівської творчості можна вважати «Антонія і Клеопатру». В «Антонії і Клеопатрі» талановитий, але позбавлений всяких етичних засад хижак з «Юлія Цезаря» оточений істинно-поетичним ореолом, а напівзрадниця Клеопатра героїчною смертю значною мірою спокутує свої гріхи.

Четвертий період (1609—1612 роки)

Четвертий період, якщо не брати до уваги «Генріха VIII» (більшість дослідників сходяться в тому, що майже вся п'єса написана Джоном Флетчером), обіймає всього лише три-чотири роки і чотири п'єси — так звані «романтичні драми» або трагікомедії. З них «Перикл», «Цимбелін» і «Зимова казка» належать до п'єс другорядних, і лише в «Бурі» геній Шекспіра знову позначився у всьому блиску своєї узагальнювальної сили, створивши одностороннє, але незвичайно яскраве втілення некультурності черні в особі п'яного дикуна Калібана. У п'єсах четвертого і останнього періоду все йде благополучно, важкі випробування вводяться тільки для того, щоб солодшою була радість позбавлення від них. Наклеп викривається, невинність виправдовує себе, вірність отримує нагороду, безумство ревнощів не має трагічних наслідків, ті, що люблять, — з'єднуються в щасливому шлюбі. У цьому оптимізмі немає, проте, нічого нудотного, тому що відчувається дійсна примиреність. Поетичні дівчата, створені тепер, — Марина з «Перикла», Пердіта з «Зимової казки», Міранда з «Бурі» — це вже не захоплення коханця, як Джульєтта, не насолода чоловіка, як Дездемона, а тихе милування щасливого батька. Надзвичайно принадне бажання багатьох шекспірологів бачити автобіографічне символізування в завершальній сцені «Бурі», цій останній самостійній п'єсі Шекспіра: як Просперо зрікається від свого чарівництва і йде на спокій, так і сам письменник виїхав з Лондона, щоб повернутися до рідного Стретфорда.

Вірші і поеми

image
Так званий «Чандосівський портрет» невідомого, в якому традиційно бачать Шекспіра

Загалом вірші Шекспіра не можуть йти в порівняння з його драмами. Але самі по собі узяті, вони носять відбиток неабиякого таланту, і якби не тонули в славі Шекспіра-драматурга, вони самі цілком могли б доставити і дійсно доставили авторові велику популярність: ми знаємо, що учений Мірес бачив в Шекспірові-поетові другого Овідія. Але, крім того, є низка відгуків інших сучасників, що говорять про «нового Катуллу» з найбільшим захопленням.

Поеми

Поему «Венера і Адоніс» надрукували в 1593 році, коли Шекспір вже був відомий як драматург, але сам автор називає її своїм літературним первістком, і тому цілком можливо, що він її задумав, або частиною навіть написав ще в Стретфорді. В усякому разі, відгомони батьківщини виразно дають про себе знати. У ландшафті живо відчувається місцевий середньоанглійський колорит, в ньому немає нічого південного, як має бути за сюжетом, перед духовним поглядом поета, поза сумнівом, були рідні картини мирних полів Ворикширу з їхнім м'якими тонами і спокійною красою. Відчувається також в поемі чудовий знавець коней і відмінний мисливець. Сюжет в значній мірі взятий з «Метаморфоз» Овідія; крім того, багато запозичено з «Scillaes Metamorphosis» Лоджа. Розроблена поема зі всією безцеремонністю Ренесансу, але все-таки і без всякої фривольності. І в цьому і позначився, головним чином, талант молодого автора, крім того, що поема написана звучними і живописними віршами. Якщо старання Венери розпалити бажання в Адонісі вражають пізнішого читача своєю відвертістю, то разом з тим вони не справляють враження чогось цинічного і не гідного художнього опису. Перед нами пристрасть, справжня, скажена, що затьмарює розум і тому поетично законна, як все, що яскраво і сильно.

Набагато манірніша друга поема — «Лукреція», що вийшла наступного року і присвячена, як і перша, графі Саутгемптону. У новій поемі вже не тільки немає нічого розгнузданого, а, напроти, все, як і в античній легенді, крутиться на найвишуканішому розумінні цілком умовного поняття про жіночу честь. Ображена Секстом Тарквінієм Лукреція не вважає за можливе жити після викрадання її подружньої честі і в довгих монологах висловлює свої відчуття. Блискучі, але досить натягнуті метафори, алегорії і антитези позбавляють ці монологи справжніх відчуттів і додають всій поемі риторичність. Проте такого роду пишномовність під час написання віршів дуже подобалася публіці, і «Лукреція» мала такий же успіх, як «Венера і Адоніс». Торговці книгами, які одні у той час отримували користь з літературного успіху, оскільки літературної власності для авторів тоді не існувало, друкували видання за виданням. За життя Шекспіра «Венера і Адоніс» витримала 7 видань, «Лукреція» — 5.

Шекспірові приписуються ще два невеликих слабких манірних твори, один з яких, «Скарга закоханої», можливо, і написана Шекспіром в юності, а авторство іншого — «Пристрасний пілігрим» — вельми сумнівно. У 1601 році в збірці Честера «Jove's Martyr of Rosalind» був надрукований слабкий алегоричний вірш Шекспіра «Фенікс і Голубка».

Сонети

image
Перше видання «Сонетів» (1609)

Сонет — вірш з 14 рядків. У англійській традиції, в основі якої лежать передусім сонети Шекспіра, прийнята таке римування: abab cdcd efef gg, тобто три катрени на перехресні рими, і один двовірш (тип, введений поетом графом Сурреєм, страченим при Генріху VIII).

Всього Шекспір написав 154 сонети, і більша їхня частина була створена в 1592—1599 роках. Вперше вони були надруковані без відома автора в 1609 році. Два з них були надруковані ще в 1599 році в збірці «Пристрасний пілігрим». Це сонети 138 і 144.

Весь цикл сонетів розпадається на окремі тематичні групи:

  • Сонети, присвячені другу: 1—126
    • Оспівування друга: 1—26
    • Випробування дружби: 27—99
      • Гіркота розлуки: 27—32
      • Перше розчарування в другові: 33—42
      • Туга і побоювання: 43—55
      • Зростаюче відчуження і меланхолія: 56—75
      • Суперництво і ревнощі до інших поетів: 76—96
      • «Зима» розлуки: 97—99
    • Торжество відновленої дружби: 100—126
  • Сонети, присвячені смуглявій коханці: 127—152
  • Висновок — радість і краса любові: 153—154

Твори

Вибрана бібліографія:

Вистави українською

Цей розділ потребує доповнення. (травень 2018)

Протягом 1920-х років до творчості Шекспіра зверталися українські театральні режисери Лесь Курбас («Ромео і Джульєтта», 1918—1919 роки; «Макбет», 1919—1920 роки, 1924 рік), Панас Саксаганський («Отелло», 1926 рік), Юра Гнат («Сон літньої ночі», 1927 рік).

Одною з перших україномовних вистав за п'єсою Шекспіра була трагедія «Макбет», поставлена трупою «Кийдрамте» (1920 рік, режисер Лесь Курбас). «Отелло» вперше поставив львівський театр «Руська бесіда» (1923 рік, режисер і виконавець головної ролі Олексій Загаров), а згодом театр імені Марії Заньковецької в Катеринославі (1926 рік, режисер Панас Саксаганський, у головній ролі Борис Романицький). Українська прем'єра «Гамлета» відбулася у Львові (1943 рік, режисер Йосип Гірняк, у головній ролі Володимир Блавацький), згодом у Харкові (1956, у головній ролі Я. Геляс) та Львові в театрі імені Івана Франка (1959, роль короля Ліра виконав Мар'ян Крушельницький).

Першим виставам Шекспіра в Радянській Україні присвячено монографію Ірини Макарик «Перетворення Шекспіра. Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років» ().

Переклади українською

Цей розділ потребує доповнення. (травень 2018)

Історія перекладів

image
«Макбет». Фрагмент перекладу Лесі Українки, 1898
image
«Венеційський купець». Фрагмент перекладу Івана Франка, 1912
image
Олег Ольжич. Фрагмент перекладу вірша Вільяма Шекспіра, 1936

Перші переклади Шекспіра українською мовою належать Пантелеймонові Кулішеві та Михайлові Старицькому. Від Куліша до Григорія Кочура з'явилося 8 перекладів «Гамлета». Інші драматичні твори Шекспіра перекладали Іван Франко, Юрій Федькович, Павло Грабовський, Яків Гординський, Максим Рильський, Іван Кочерга, Юрій Клен та інші. До найвизначніших належать переклади Тодося Осьмачки («Макбет», «Король Генрі IV»), Майка Йогансена та Володимира Щербаненка («Отелло»), Ірини Стешенко («Отелло»), Григорія Кочура («Гамлет»), Миколи Лукаша («Троїл і Крессіда»), Миколи Бажана («Буря»). На еміграції Шекспіра українською перекладали Максим Славінський, Ігор Костецький, Святослав Гординський, Остап Тарнавський, Яр Славутич, Олег Зуєвський тощо.

Крім поодиноких видань українських перекладів Шекспіра, збіркою вийшли «Вибрані твори», І—II томи (1950—52), «Твори», І—III томи (1964), видання «Твори», І—VI томів (1983—86). Повне видання сонетів вийшло на еміграції в перекладі І. Костецького (1958) та в Києві (1966, у перекладі Д. Паламарчука).

Переклади «Ромео та Джульєтти»

Перший переклад трагедії «Ромео і Джульєтта» українською мовою зробив Пантелеймон Куліш (видано у Львові у 1901 році, з передмовою Івана Франка). У 1928 році вийшла книга «Ромео і Джульєтта» з позначкою: «Переклад П. Куліша в переробці М. Вороного». Микола Вороний спробував підновити, осучаснити Кулішів переклад, зробити його придатнішим для читання та можливої вистави. У 1932 році п'єсу переклав Василь Мисик, у 1937 р. — Абрам Гозенпуд, у 1952 р. — Ірина Стешенко. У 2016 році видано переклад Юрія Андруховича.

Переклади «Юлія Цезаря»

Перший переклад «Юлія Цезаря» українською мовою зробив Пантелеймон Куліш у 1886 році, книгу з передмовою Івана Франко було видано в 1900 році у Львові.. Наступний переклад зробив Василь Мисик для повного зібрання творів Шекспіра у 6-ти томах видавництва «Дніпро».

Переклади «Гамлета»

Перші переклади «Гамлета» українською мовою належать до 60-х років XIX століття. 1865 року у львівському журналі «Нива» опубліковано переклад першої дії трагедії, зроблений Павлином Свєнціцьким. У 1870-х «Гамлета» переклав Михайло Старицький замінивши п'ятистопний ямб оригіналу на хорей, переклад вийшов друком у 1882 р. Юрій Федькович переклав п'єсу з німецького посередника у 1872 році (видано в 1902 р.). У пізніші роки трагедію українською також перекладали Пантелеймон Куліш, Юрій Клен, Леонід Гребінка, Михайло Рудницький, Ігор Костецький, Григорій Кочур, Юрій Андрухович тощо.

Переклади «Отелло»

Перший переклад п'єси українською мовою був здійснений Пантелеймоном Кулішем, і він входить до першого тому його перекладів з Шекспіра, виданого 1882 р. у Львові. У 1890-х п'єсу переклав Марко Кропивницький (за російським перекладом П. Вейнберга). Також трагедію «Отелло» переклали Панас Саксаганський та Ірина Стешенко.

Переклади «Короля Ліра»

Перший переклад «Короля Ліра» українською зробив Пантелеймон Куліш у 1880-х роках. Панас Мирний робив спроби перекласти трагедію, але переклав п'єсу лише частково. Переклад Максима Рильського вперше опубліковано в 1964 році в тритомнику творів Шекспіра видавництва «Дніпро». 1969 року в серії українського еміграційного видавництва «На горі» (Мюнхен) вийшов друком переклад Василя Барки, над яким він працював понад 10 років.

Переклади «Коріолана»

Перший переклад п'єси українською мовою був здійснений у 1882 році Пантелеймоном Кулішем і опублікований 1900 року. Другий переклад, опублікований у 1986 році, зробив Дмитро Павличко, він увійшов у 5-й том шеститомного зібрання творів Шекспіра видавництва «Дніпро».

Переклади «Троїла та Крессіди»

Перший переклад п'єси українською мовою був здійснений Пантелеймоном Кулішем, і він входить до першого тому його перекладів з Шекспіра, виданого 1881 р. у Львові. Інший переклад, який надруковано в шеститомному зібранні творів Шекспіра видавництва «Дніпро», зробив Микола Лукаш.

Список перекладів

Ромео та Джульєтта:

  • Уілліям Шекспір. Ромео та Джульєтта. Переклад з англійської: Пантелеймон Куліш. Виданий з передмовою та поясненнями Др. Івана Франка. Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1901. 132 стор. (завантажити з е-бібліотеки Чтиво [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.])
    • (переробка М. Вороного) Уілліям Шекспір. Ромео і Джульєтта: трагедія на 5 дій. Переклад з англійської: Пантелеймон Куліш (в переробці Миколи Вороного). Харків: Видавництво «Український робітник», 1928 (перевидано 1929). 151 стор. Іл.
  • (уривок) Вільям Шекспір. Макбет (уривок), Отелло (уривок), обидва переклад з англійської: С Гусак; Ромео і Джульетта (уривок), переклад з англійської: Абрам Гозенпуд. Київ: Журнал «Театр». 1937. № 5-6. стор. 53-62.
  • Вільям Шекспір. Ромео і Джульетта. Переклад з англійської: Ірина Стешенко. (джерело: Вільям Шекспір. Вибрані твори: У 2 томах. Том II. Київ: Мистецтво, 1952. 671 стор.: 279—418 стор.)
  • Вільям Шекспір. Ромео і Джульєтта. Переклад з англійської: Юрій Андрухович. Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2016. 208 стор.

Макбет:

  • Уілліям Шекспір. Макбет. Переклад з англійської: Пантелеймон Куліш. Виданий з передмовою та поясненнями Др. Івана Франка. Львів: Друкарня Наукового Товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1900. 150 стор. (завантажити з е-бібліотеки Archive.org)

Гамлет:

  • Вільям Шекспір. Гамлет, принц данський: Пер. з англ. П. Куліша. Виданий з передмовою і поясненнями Др. І. Франка. — Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1899. ? стор.
  • Вільям Шекспір. Гамлет, принц данський: Пер. з англ. Ю.Клена / Клен Ю. Твори: В 4 т. — Торонто: Фундація імені Юрія Клена, 1960. — Т. 4.
  • Вільям Шекспір. Твори в шести томах: Том 5. К.: Дніпро, 1986. 696 с. — С.: 5—118. Редагований переклад Леоніда Гребінки.]
  • Вільям Шекспір. Гамлет, принц данський. Пер. з англ. Г. П. Кочур. / Г. П. Кочур. Друге відлуння: Переклади. Київ: Дніпро, 1991. — 558 с. (З англійської драматургії. С. 410—535.)
  • Вільям Шекспір. Гамлет, принц данський: Пер. з англ. Г. Кочура. — К.: «Альтерпрес», 2003.
  • Вільям Шекспір. Гамлет. Пер. з англ. М. Рудницького / Просценіум. Театрознавчий журнал. — 2004.— No 1—2 (8—9). — С.131—206.
  • Вільям Шекспір. Гамлет, принц данський. Переклад: Юрій Андрухович. Ілюстрації: Владислав Єрко. Видавництво: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008 р. — 240 с.

Екранізації та інтерпретації

Докладніше: Екранізації творів Вільяма Шекспіра

Факти про сімейний герб

У 1596, батько Шекспіра, Джон, отримав від королівської Геральдії правом мати сімейний герб що підтверджує статус джентльмена. За твердженнями дослідників творчості Шекспіра, саме син Джона Шекспіра, успішний лондонський драматург Вільям, поновив клопотання батька на отримання сімейного гербу після невдалих спроб батька (Джон Шекспір вперше зробив клопотання на отримання сімейного гербу ще у 1575 році, але отримав відмову).

Див. також

Примітки

  1. [en]
  2. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
    d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
  3. https://www.shakespeare.org.uk/explore-shakespeare/shakespedia/william-shakespeare/shakespeare-and-stratford/
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. http://shakespeare.mit.edu
  6. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  7. https://www.shakespeare.org.uk/explore-shakespeare/shakespedia/william-shakespeare/how-many-children-did-shakespeare-have/
  8. http://www.oxfordreference.com/view/10.1093/acref/9780198117353.001.0001/acref-9780198117353-e-2595
  9. http://www.oxfordreference.com/view/10.1093/acref/9780191740763.001.0001/acref-9780191740763-e-619?rskey=rOTUsb&result=1
  10. http://www.oxfordreference.com/view/10.1093/acref/9780191740763.001.0001/acref-9780191740763-e-622?rskey=iv2h53&result=2
  11. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  12. BeWeB
    d:Track:Q77541206
  13. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
  14. Смирнов А. А. Уильям Шекспир // Шекспир У. Полное собрание сочинений в 8 томах. М.: Искусство, 1957. Т. 1. (рос.)
  15. Про вимову прізвища Шекспіра у Fausto Cercignani, Shakespeare's Works and Elizabethan Pronunciation, Oxford, University Press (Clarendon Press), 1981, .
  16. Шекспир или Шакспер? // Знание — сила, № 2, 1998. [ 5 травня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. Baldwin, T. W. William Shakspere's Small Latine and Less Greeke. 2 Volumes. Urbana-Champaign: University of Illinois Press, 1944: passim. See also Whitaker, Virgil. Shakespeare's Use of Learning. San Marino: Huntington Library Press, 1953: 14-44. (англ.)
  18. Germaine Greer «Past Masters: Shakespeare» (Oxford University Press 1986, ) pp1-2 (англ.)
  19. "Шекспир или Шакспер? // Знание — сила, № 2, 1998. [ 5 травня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. Сергей Степанов Шекспировы сонеты, или Игра в Игре. Пальмира, 2016. (рос.)
  21. Рацкий И. Проблема трагикомедии и последние пьесы Шекспира // Театр. 1971. № 2. (рос.)
  22. Поэмы, сонеты и стихотворения Шекспира // Шекспир У. Полное собрание сочинений в 8 томах. М.: Искусство, 1960. Т. 8. С. 594. (рос.)
  23. Номер 49 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.))
  24. Номер 50 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.))
  25. Номер 51 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.))
  26. пер. з англ. Микола Климчук; К.: Ніка-Центр, 2010. — 348 с.: 41 іл.
  27. Мирослав Мороз. Переклади творів В.Шекспіра українською мовою [ 26 лютого 2018 у Wayback Machine.] (джерело: Вільям Шекспір. Твори в шести томах: Том 6. Київ: Дніпро, 1986. 840 стор.: 803—832 стор.)
  28. Вільям Шекспір. Ромео і Джульєтта / пер. з англ. Ю. Андруховича — Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2016. — 208 с. —
  29. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 15 жовтня 2016.
  30. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 15 жовтня 2016.
  31. Історичні містифікації Вільяма Шекспіра. До 400-річчя від дня смерті геніального англійця [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] — День, 2016-05-01
  32. Shakespeare: Actor. Playwright. Social Climber. [ 5 січня 2017 у Wayback Machine.] — New York Times, JUNE 29, 2016 (англ.)
  33. Номер 52 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.))

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Вільям Шекспір
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: William Shakespeare

Посилання

  • Галина Пастушук. Львівський національний університет імені Івана Франка. Традиція середньовічного карнавалу в драматургії Шекспіра
  • Пастушук Г. О. Рецептивний потенціал сцени з воротарем у трагедії Вільяма Шекспіра «Макбет» [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Питання літературознавства. — 2013. — № 88. — С. 7–21.
  • Бути чи не бути — відео
  • Вільям Шекспір. Сонети (повна збірка). Переклад Дмитра Паламарчука. Виконує Василь Білоцерківський (аудіо)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shekspir Vi lyam Shekspi r angl William Shakespeare wɪlɪem ʃeɪkspɪe jmovirno 23 kvitnya 1564 15640423 bo tochna data narodzhennya nevidoma hreshenij 26 kvitnya 1564 Stratford apon Ejvon 23 kvitnya 3 travnya 1616 Stretford apon Ejvon anglijskij dramaturg yelizavetinskoyi epohi aktor i poet Odin iz najvidomishih dramaturgiv svitu avtor prinajmni 17 komedij 10 hronik 11 tragedij p yati poem i ciklu zi 154 sonetiv Shekspir viznanij najvidatnishim anglijskim dramaturgom usih chasiv Jogo vvazhayut nacionalnim geroyem ta odnim iz simvoliv Angliyi yiyi nacionalnim poetom Tvori perekladeni bagatma movami svitu i z yavlyayutsya na teatralnij sceni chastishe nizh p yesi bud yakogo inshogo dramaturga yakij koli nebud zhiv i tvoriv Vilyam ShekspirWilliam ShakespearePortret Shekspira roboti Dzhona Tejlora vidomij takozh yak portret Chandosa zberigayetsya v Nacionalnij portretnij galereyi London Prizvisko The Bard of AvonNarodivsya 23 kvitnya 1564 1564 04 23 Stratford apon Ejvon AngliyaPomer 23 kvitnya 3 travnya 1616 1616 05 03 Stratford apon Ejvon Angliya nevidomoPohovannya d 2 Krayina Korolivstvo AngliyaNacionalnist AngliyecMisce prozhivannya Stretford na Ejvoni 3 Diyalnist dramaturg poet aktorSfera roboti hudozhnya literatura d teatr 4 Anglijska drama 4 drama 4 poeziya 4 i aktorske mistectvo 4 Alma mater dMova tvoriv anglijskaZhanr dramiMagnum opus Gamlet 5 Romeo i Dzhulyetta 5 Yak vam ce spodobayetsya 5 Makbet 5 Son litnoyi nochi 5 Soneti Shekspira 5 Priborkannya norovlivoyi Dva veronci Korol Ioann Richard II Genrih IV chastina 1 Genrih IV chastina 2 Genrih V Genrih VI chastina 1 d d Richard III Genrih VIII p yesa Marni zusillya kohannya Venecijskij kupec Bagato galasu z nichogo Vindzorski nasmishnici Dvanadcyata nich abo Yak vam zavgodno Vse dobre sho dobre zakinchuyetsya Mira za miru Tit Andronik Yulij Cezar Otello Korol Lir Antonij ta Kleopatra p yesa Koriolan Timon Afinskij Troyil i Kressida d Zimova kazka d Burya d i Komediya pomilokKonfesiya Anglikanska cerkvaBatko d 2 6 Mati d 2 6 Brati sestri d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 i d 6 U shlyubi z Enn Getevej Shekspir 6 Diti 3 7 d 8 6 d 9 6 i d 10 6 Avtograf Vilyam Shekspir u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Gerb z devizom rodu Shekspiriv Non Sanz Droict fr Ne bez prava Biografichni daniIsnuyut rizni poglyadi na osobu i biografiyu Shekspira Osnovnim naukovim napryamom pidtrimanim bilshistyu doslidnikiv ye biografichna tradiciya sho sklalasya vprodovzh dekilkoh storich zgidno z yakoyu Vilyam Shekspir narodivsya v misti Stradfordi na Ejvoni v zamozhnij ale ne v blagorodnij sim yi i buv chlenom aktorskoyi trupi Richarda Berbedzha Cej napryam vivchennya Shekspira nazivayut stratfordianstvom Isnuye takozh protilezhna tochka zoru tak zvane antistratfordianstvo prihilniki yakoyi zaperechuyut avtorstvo Shekspira Shakspera iz Stratforda i vvazhayut sho Vilyam Shekspir psevdonim pid yakim hovalasya insha osoba abo grupa osib Sumnivi v tradicijnij tochci zoru vidomi vzhe pochinayuchi z XVIII stolittya Razom iz tim sered antistratfordianciv nemaye yednosti shodo togo hto same buv spravzhnim avtorom shekspirivskih tvoriv Chislo jmovirnih kandidatur zaproponovanih riznimi doslidnikami stanom na XXI stolittya nalichuye 87 osib Tradicijni poglyadi Budinok de narodivsya Shekspir Piznye restavracijne vidnovlennya Tradicijno vvazhayut sho Vilyam Shekspir narodivsya 23 kvitnya v zamozhnij za tim chasom rodini Dzhona Shekspira rukavichnika ta torgovcya vovnoyu Batko Vilyama obiravsya na rizni suspilni posadi odin raz buv vibranij merom mista Vin ne vidviduvav cerkovni bogosluzhinnya za sho plativ veliki groshovi shtrafi Jogo mati urodzhena Arden nalezhala do odnoyi iz najdavnishih anglijskih rodin Vilyam vidviduvav klasichnu na ti chasi serednyu shkolu grammar school v kotrij vikladali latinsku j grecku movi literaturu j istoriyu Prozhivayuchi v provincijnomu misti tisno spilkuvavsya z prostimi lyudmi vid yakih zasvoyiv anglijskij folklor i bagatstvo narodnoyi movi Iz rozorennyam batka p yatnadcyatirichnij Vilyam zmushenij buv samostijno zaroblyati sobi na zhittya Buduchi molodshim uchitelem vin odruzhivsya u 1582 roci z Enn Getevej u nogo bulo troye ditej U 1587 roci viyihav do Londonu i stav grati na sceni hocha velikogo uspihu yak aktor ne mav Z 1593 roku pracyuvav u teatri Berbedzha yak aktor rezhiser i dramaturg Pri Yakovi I trupa Shekspira otrimala status korolivskoyi U 1599 roci brav uchast u pobudovi londonskogo teatru Globus stav jogo pajovikom i nastupni 10 rokiv znachivsya u spiskah jogo trupi Protyagom bagatoh rokiv Shekspir zajmavsya lihvarstvom a v 1605 roci stav vidkupnikom cerkovnoyi desyatini U 1612 roci Shekspir vijshov u vidstavku cherez te sho u Londoni poshiryuvalasya chuma i povernuvsya do ridnogo Stratfordu de zhili jogo druzhina i dochki Zapovit Shekspira vid 15 bereznya 1616 go roku buv pidpisanij nerozbirlivim pocherkom na pidstavi chogo deyaki doslidniki vvazhayut sho vin buv u toj chas serjozno hvorij 23 kvitnya 1616 roku Shekspir pomer Cherez tri dni tilo Shekspira pohovali pid vivtarem stratfordskoyi cerkvi Kritika tradicijnih poglyadiv Antistratfordianstvo Antistratfordianska liniya doslidzhen stavit pid sumniv mozhlivist napisannya Shekspirom iz Stradforda shekspirivskogo kanonu tvoriv Prihilniki ciyeyi teoriyi vvazhayut sho vidomi pro nogo fakti vhodyat u superechnist zi zmistom i stilem doslidzhuvanih p yes i virshiv Antistratfordiancyami visunuti chislenni teoriyi shodo yihnogo spravzhnogo avtorstva Zokrema yak kandidati na avtorstvo p yes Shekspira antistratfordianci nazivayut Frensisa Bekona Edvarda de Vera 17 go grafa Oksforda Kristofera Marlo Rodzhera Mennersa grafa Retlenda Vilyama Stenli grafa Derbi ta inshih vidpovidno bekonianska retlendianska tosho gipotezi Antistratfordianci gruntuyutsya zokrema na takih obstavinah Ne zbereglosya zhodnoyi knigi sho nalezhala Shekspiru iz Stratforda Dostovirni jogo avtografi tilki pidpisi prizvisha ta imeni jogo pocherk dosit neakuratnij sho daye pidstavu antistratfordiancyam pripuskati sho vin buv ne duzhe zviklij pisati abo navit malogramotnij Nizka stratfordianciv vvazhaye sho odin tvorchij avtograf Shekspira vse zh taki vidomij mozhlivo tiyeyu zh rukoyu sho i pidpisi napisana chastina zaboronenoyi cenzuroyu p yesi Ser Tomas Mor ce ne prosto kopiya a chernetka z avtorskoyu pravkoyu Leksichnij slovnik Vilyama Shekspira stanovit 29 tisyach riznih sliv todi yak suchasnij jomu anglijskij pereklad Bibliyi korolya Yakova tilki 5 tisyach Bagato ekspertiv sumnivayutsya sho u maloosvichenogo sina remisnika Shekspir nikoli ne vchivsya v universitetah i ne yizdiv za kordon jogo navchannya v gramatichnij shkoli tezh stoyit pid pitannyam mig buti takij bagatyushij slovnikovij zapas Z inshogo boku pismenniki suchasniki Shekspira Marlo Dzhonson Dzhon Donn ta inshi buli ne menshogo a to i skromnishogo pohodzhennya batko Shekspira zi Stratforda buv bagatij i vhodiv v upravlinnya mistom ale de v chomu yihnya uchenist perevershuvala shekspirivsku Deyaki naukovci vvazhayut sho im ya Shakspere abo inodi Shaksper sho mozhna prochitati yak Shaksper zapisane v cerkovnij knizi pri hreshenni j Shakespeare abo Shake speare Shekspir im ya yakim pidpisani tvori ne dayut nam zhodnih pidstav vvazhati sho ce odna i ta zh osoba Vtim orfografiya imen vlasnih u toj chas daleko ne bula vregulovana a suchasniki Shekspira Ben Dzhonson i Kristofer Marlo pidpisuvali svoyi knigi tezh ne zovsim tak yak yihni prizvisha znachilisya v oficijnih dokumentah Jonson a ne Johnson Marlowe a ne Marlow Za zhittya Shekspira i protyagom kilkoh rokiv pislya jogo smerti nihto zhodnogo razu ne nazvav jogo poetom i dramaturgom Vistavi za p yesami Shekspira vidbuvalisya v Oksfordi j u Kembridzhi todi yak za pravilami stavitisya v stinah cih starovinnih universitetiv mogli tilki tvori yihnih vipusknikiv Vsuperech zvichayam shekspirivskogo chasu nihto v cilij Angliyi ne vidguknuvsya zhodnim slovom na smert Shekspira Bagato naukovciv stverdzhuyut sho Shekspir vidviduvav shkolu korolya Eduarda VI v Stratfordi na Ejvoni de vivchav tvorchist takih poetiv yak Ovidij i Plavt prote shkilnih zhurnaliv ne zbereglosya i teper nichogo ne mozhna skazati napevno Zapovit Shekspira duzhe ob yemnij i dokladnij dokument prote v nomu ne zgaduyetsya ni pro yaki knigi paperi poemi p yesi Koli Shekspir pomer 18 p yes zalishalisya neopublikovanimi prote pro nih tezh nichogo ne skazano v zapoviti Avtorom odniyeyi z fundamentalnih robit v comu napryami ye rosijskij shekspiroznavec I M Gililov 1924 2007 kniga doslidzhennya yakogo Gra pro Vilyama Shekspira abo Tayemnicya velikogo feniksa 2 chervnya 2009 u Wayback Machine sho vijshla v 1997 roci viklikala interes i rezonans sered fahivciv Gililov nazivaye tih hto pisav pid literaturnoyu maskoyu shekspirivski shedevri Rodzhera Mennersa 5 go grafa Retlenda i Yelizavetu Sidni Retlend dochku anglijskogo poeta Filipa Sidni sho perebuvali v platonichnomu shlyubi U 2003 roci vijshla kniga Shekspir Tayemna istoriya avtoriv sho vistupili pid psevdonimom O Kozminius i O Melehcij Avtori proveli dokladne rozsliduvannya kazhuchi pro Veliku Mistifikaciyu rezultatom yakoyi nibito z yavilasya ne tilki osoba Shekspira ale i bagato inshih vidomih diyachiv epohi U knizi Igorya Frolova Rivnyannya Shekspira abo Gamlet yakogo mi ne chitali zasnovanij na teksti pershih vidan Gamleta 1603 1604 1623 rr visunuta gipoteza pro te yaki istorichni osobi hovayutsya za maskami shekspirivskih geroyiv U 2016 roci vijshla kniga Sergiya Stepanova Shekspirovi soneti abo Gra v gri de na osnovi vlasnogo perekladu avtor dovodit sho soneti Shekspira listuvannya Retlenda Pembruka i Yelizaveti Sidni Retlend Cogo zh roku vijshla kniga Marini Litvinovoyi Vipravdannya Shekspira de avtorka vidstoyuye versiyu sho tvori V Shekspira buli stvoreni dvoma avtorami Frensisom Bekonom i Mennersom p yatim grafom Retlendom Pershi vidannyaTak zvane Pershe folio 1623 rik Za vinyatkom Veneri i Adonisa ta Lukreciyi Shekspir sam ne opublikuvav zhodnogo zi svoyih tvoriv Ta ce i ne bulo v literaturnij tradiciyi togo chasu zvichajnim samomu drukuvati dramatichni tvori Koli Ben Dzhonson vidav zbirku svoyih dram 1616 rik z nogo gluzuvali j pobachili v comu drib yazkovist A golovne drukuvati svoyi drami menshe vsogo vhodilo v interesi Shekspira yak chlena vidomoyi trupi Oskilki vsyaka vpodobana publikoyu p yesa bula dzherelom dohodu togo teatru to avtori ne tilki ne pragnuli robiti yiyi zagalnoyu vlasnistyu shlyahom vidannya a navpaki prihovuvali rukopis vid hizhactva vidavciv pirativ Yaksho ne vdavalosya za dopomogoyu vikradennya dobuti rukopis zvertalisya po dopomogu do skoropisciv yaki hodili na predstavlennya upodobanoyi p yesi i takim chinom zdobuvali tekst zvichajno povnij vsilyakih pomilok i pryamih nisenitnic nad rozgadkoyu yakih tak bagato dovelosya bitisya piznishim vidavcyam Cim zlodijskim shlyahom i z yavilisya ranni vidannya shekspirivskih p yes Ta vse zh lishe polovina 18 p yes Shekspira bula opublikovana tim abo inshim chinom za zhittya dramaturga Najgolovnishoyu publikaciyeyu shekspirivskoyi spadshini po pravu vvazhayetsya folio 1623 roku tak zvane Pershe folio vidane aktorami trupi Shekspira Dzhonom Gemingom i Genri Kondelom Do cogo vidannya uvijshli 36 p yes Shekspira vsi okrim Perikla ta Dvoh znatnih rodichiv Same ce vidannya lezhit v osnovi vsih suchasnih vidan Shekspira Shekspir yak dramaturgYak dramaturg Shekspir pochav vistupati z kincya 80 h rokiv XVI stolittya Doslidniki vvazhayut sho spochatku vin opracovuvav i pereroblyuvav vzhe isnuyuchi p yesi i lishe zgodom perejshov do stvorennya svoyih vlasnih tvoriv P yesi Shekspira koristuvalisya velikoyu populyarnistyu prote malo hto znav jogo im ya u toj chas oskilki glyadach zvertav uvagu nasampered na aktoriv Pitannya periodizaciyi Svogo chasu p yesi Shekspira grupuvali za syuzhetami i vihodila grupa komedij grupa tragedij hroniki z anglijskoyi istoriyi rimski tragediyi Podibne ugrupuvannya shtuchne spoluchayuchi v odne p yesi riznih epoh riznih nastroyiv i riznih literaturnih prijomiv vona ni v chomu ne proyasnyuye evolyuciyi tvorchosti Shekspira Vikoristovuvane v XXI stolitti hronologichne ugrupuvannya dozvolyaye sklasti dosit chitku kartinu hodu duhovnogo zhittya pismennika i zmin jogo svitoglyadu Zazvichaj v dramaturgiyi Shekspira vidilyayut chotiri periodi ale chasto pershi dva ob yednuyut v odin sho vtim ne stvoryuye istotnih vidminnostej Dilennya na chotiri periodi dozvolyaye doskonalishe rozglyanuti ranni p yesi Shekspira U toj zhe chas dilennya na tri periodi takozh vipravdane i stvoryuye veliku naochnist u pershij period potraplyayut vsi hroniki okrim lishe chastkovo napisanogo Shekspirom Genriha VIII i bilsha chastina komedij Drugij period navpaki mistit majzhe vsi tragediyi a tretij tragikomediyi i Genriha VIII Pershij period 1590 1594 roki Pershij period pripadaye priblizno na 1590 1594 roki Za literaturnimi prijomami jogo mozhna nazvati periodom nasliduvannya Shekspir she ves u vladi svoyih poperednikiv Komichni zhahi Tita Andronika pryame i bezposerednye viddzerkalennya zhahiv p yes Kida i Marlou sho otrimali u molodogo nezmicnilogo pismennika she bezgluzdishij rozvitok Vpliv manirnogo Lili j tak zvanogo evfuyizmu virazhayetsya v himernosti stilyu pershogo periodu Ale vzhe prokidayetsya i vlasnij talant U Genrihu VI sho jmovirno nalezhit Shekspirovi nepotribnih zhahiv vzhe menshe a v Richardi III zhahi vzhe organichna neobhidnist potribna dlya okreslennya strashnoyi osobi golovnogo geroya Za nastroyem cej period mozhna nazvati periodom idealistichnoyi viri v najkrashi storoni zhittya Iz zahoplennyam karaye molodij Shekspir porok u svoyih istorichnih tragediyah j iz zahoplennyam ospivuye visoki poetichni vidchuttya druzhbu samopozhertvu i osoblivo lyubov Ye v pershomu periodi i tvori majzhe bajduzhi a same pereroblena z Plavta Komediya pomilok Ale osnovne zabarvlennya dayut p yesi de molodist avtora poznachilasya v tomu oreoli yakim vin otochuye molode vidchuttya Bezplidni zusillya lyubovi Dva Veronci ta pisnya nad pisnyami novoyi yevropejskoyi literaturi Romeo i Dzhulyetta dali za yaku ne mozhe jti apofeoz lyubovi Ce navit pri tomu sho golovni geroyi ginut pisnya torzhestvuyuchoyi lyubovi i pristrasnij hlopec v tomu vici koli obijmi ulyublenoyi zhinki predstavlyayutsya najvishim blagom zhittya zavzhdi z entuziazmom skazhe sho dlya dnya takoyi lyubovi i zhittya ne shkoda Charivnij oreol yakim Shekspir zumiv otochiti svoyih geroyiv pri vsij tragichnosti robit zhah sumnoyi povisti solodkim i vlasni imena geroyiv tragediyi os vzhe chotiri stolittya prodovzhuyut buti nazivnim poznachennyam vishoyi poeziyi pristrasti Drugij period 1594 1601 roki Nache na porozi drugogo periodu tvorchoyi diyalnosti Vilyama Shekspira priblizno 1594 1601 roki stoyit odin iz znamenitih jogo tvoriv Venecijskij kupec U nomu she nemalo nasliduvannya ale v cij p yesi genij Shekspira vzhe mogutno viyaviv svoyu samostijnist i z nezvichajnoyu yaskravistyu proyaviv odnu z najdivovizhnishih svoyih zdibnostej peretvoryuvati grubij neotesanij kamin zapozichuvanih syuzhetiv na hudozhnyu skulpturu sho vrazhaye doskonalistyu Syuzhet Venecijskogo kupcya uzyatij z nikchemnoyi italijskoyi rozpovidi XVI stolittya Ale zavdyaki hudozhnij riznostoronnosti abo ob yektivnosti Shekspira im ya Shejloka stalo prozivnim poznachennyam istorichnogo zv yazku yevrejstva z groshima i v toj zhe chas u vsij velicheznij literaturi prisvyachenij zahistu yevrejstva nemaye nichogo perekonlivishogo i lyudyanishogo nizh znamenitij monolog Shejloka Ta hiba u zhida nemaye ochej Zalishkom nastroyu pershogo idealistichnogo periodu u Venecijskomu kupci okrim nasliduvannya Marlo ye vira v druzhbu samoviddanim predstavnikom yakoyi vistupaye Antonio Perehid do drugogo periodu poznachivsya u vidsutnosti tiyeyi poeziyi molodosti yaka taka harakterna dlya pershogo periodu Geroyi she molodi ale vzhe dostatno pozhili i golovne dlya nih v zhitti nasoloda Porciya pikantna zhvava ale nizhnoyi krasi divchat Dvoh Veronciv a tim bilshe Dzhulyetti v nij vzhe zovsim nemaye Bezturbotne vesele koristuvannya zhittyam i dobrodushne zhuyirstvo os golovna mezha drugogo periodu centralnoyu figuroyu yakogo ye tretij bezsmertnij tip Shekspira ser Dzhon Falstaf Ce spravzhnij poet i filosof veselogo cherevougodnictva u yakogo pragnennya do iskristogo zhittya duhu do blisku rozumu take zh silne yak i zhadannya ublagotvorennya tvarinnih potreb Feyerverk jogo dobrodushno cinichnoyi dotepnosti tak samo dlya nogo harakternij yak i cherevougodnictvo Vikrivati jogo nichogo ce jogo nitrohi ne bentezhit tomu sho osobistoyi kar yeri vin nikoli ne robit i dali togo shob distati groshi na vechirnij heres jogo turboti ne jdut Najkrashim dokazom ciyeyi vidsutnosti osobistogo elementu v cinizmi Falstafa inakshe vin buv bi zvichajnim shahrayem mozhe sluzhiti nevdacha Vindzorskih nasmishnic Shekspir napisav cyu p yesu za kilka tizhniv na prohannya korolevi Yelizaveti sho bazhala pobachiti Falstafa na sceni she raz Ale velikij dramaturg v pershij i ostannij raz zahotiv moralizuvati zahotiv prouchiti Falstafa Dlya cogo vin perekrutiv samu sut bezturbotno bezputnoyi ni pro sho navit pro samu sebe ne dumayuchoyi naturi Falstafa i dodav jomu hvalkuvatu zarozumilist Tip buv zrujnovanij Falstaf vtrachaye vsyakij interes staye smishnim i ogidnim Nabagato vdalisha sproba znovu povernutisya do falstafivskogo tipu v zavershalnij p yesi drugogo periodu Dvanadcyatij nochi Tut mi v osobi sera Tobi i jogo anturazhu mayemo nibi druge vidannya sera Dzhona pravda bez jogo iskristoyi dotepnosti ale z togo zh privablivogo dobrodushnogo gulvisi Vidminno takozh vkladayetsya v ramki falstafivskogo perevazhno periodu grubuvata nasmishka nad zhinkami v Priborkanni norovistoyi Z pershogo poglyadu malo v yazhetsya z Priborkannyam norovistoyi majzhe odnochasno stvorena graciozna poetichna feyeriya Son v litnyu nich de tak aromatno i sokovito vidbilasya molodist provedena v lisah i lugah Ale vdumayemosya prote glibshe v centralne misce p yesi v istinno genialnij epizod raptovogo prilivu pristrasti z yakoyu Titaniya obsipaye laskami oslyachu golovu Osnovi Yak ne viznati tut dobrodushne ale bezperechno gluzlive simvolizuvannya bezprichinnih kapriziv zhinochogo vidchuttya Organichno zv yazanij falstafivskij period z seriyeyu istorichnih hronik Shekspira Falstaf figuruye u dvoh golovnih p yesah ciyeyi seriyi Genrihu IV i Genrihu V Tretij period 1600 1609 roki Tretij period hudozhnoyi diyalnosti Shekspira sho priblizno ohoplyuye 1600 1609 roki ce period glibokogo dushevnogo moroku ale razom z tim period stvorennya najbilshih literaturnih tvoriv Pershij natyak na zminu nastroyu i svitobachennya z yavlyayetsya v komediyi Yak vam ce spodobayetsya u psihologiyi stomlenogo zhittyam melanholika Zhaka I vse roste cya melanholiya sho spochatku tilki tiho sumuye ale potim shvidko perehodit u porivi najpohmurishogo vidchayu Vse pokrivayetsya dlya poglyadu rozumu velikogo hudozhnika chornoyu pelenoyu vin u vsomu sumnivayetsya jomu zdayetsya sho rozpavsya zv yazok chasiv sho ves svit prosmerdiv yak tuhla riba vin ne znaye chi varto vzagali zhiti Pered nami rozgortayetsya strashna drama superechnostej realnogo zhittya z vishimi pragnennyami v Gamleti hudozhnik sho znevirivsya daye nam kartinu krahu najkrashih politichnih idealiv u Yuliyi Cezari hocha tragediya hronologichno nalezhit do drugogo periodu ale z porushenih u nij pitan yiyi zavedeno vidnositi do tretogo pokazuye v Otello zhahi prihovani pid troyandami lyubovi daye prigolomshlive zobrazhennya nevdyachnosti najblizhchih lyudej v Koroli Liri i nevdyachnosti natovpu v Koriolani pokazuye na horoshih po suti lyudyah zgubnu charivlivist zemnoyi velichi v Makbeti Ale ne tilki v zemnomu tak znevirivsya hudozhnik sho gliboko zadumavsya nad metoyu buttya Rich najstrashnisha dlya lyudini XVI stolittya ta she j anglijcya vin zasumnivavsya navit u zamogilnomu zhitti dlya nogo buli bezsili utihi religiyi I razom z tim u comu bezmezhnomu vidchayi bulo prihovano najblagotvornishi nachala Organichno potrebuyuchi dushevnih likiv inakshe zhiti bulo nichim a tim bilshe tvoriti Shekspir gamletivskogo periodu stvoryuye nizku najblagorodnishih obraziv Z odnim prezirstvom do lyudej nichogo velikogo ne stvorish Potribne zahoplennya potribne gliboke perekonannya sho yakij ne poganij svit ale ye v nim i pravedniki zavdyaki yakim ryatuyetsya grad nashogo buttya Haj Gamlet pristrasnij ale nerishuchij glibokij ale pozbavlenij svizhosti bezposerednosti Ale v toj zhe chas i ce najgolovnishe vin volodiye visokim duhom Kordeliya Dezdemona i Ofeliya vitkani z yakogos najtonshogo efiru poeziyi vsi ginut tomu sho ne mozhut vmishati v sobi zlo zhittya i hoch trohi pristosuvatisya do nogo Navit lihodijska para Makbetiv gine vid nadlishku sovisti A sered drugoryadnih osib velikih tragedij zalishayetsya cila galereya charivno nizhnih i samoviddanih zhinok i blagorodnogo duhu cholovikiv Vse ce pokazuye sho pesimistichnij nastrij hudozhnika buv porodzhenij ne tilki spoglyadannyam zla svitu Vono maye svoye dzherelo i v tomu sho v dushi jogo pid vplivom dum pro priznachennya zhittya stvorivsya duzhe visokij ideal priznachennya lyudini Vin buv takij suvorij do svitu tomu sho hotiv jogo bachiti doskonalim Spravzhnya mizantropiya prostupaye tilki v Timoni Afinskomu i najbilshogo u sviti hudozhnika spitkala nevdacha lyudinonenavisnik Timon ne vdavsya Shekspirovi harakter jogo malo motivovanij Ochevidno samotnya zlist ne mistit v sobi tvorchogo pochatku Yaksho mi zvernemo uvagu na te sho p yesa pripadaye na samij kinec pohmurogo periodu to mi zrozumiyemo sho za nim to nareshti nastupaye svitlij period primirenogo shukannya dushevnogo miru i spokoyu Perehodom do ciyeyi smugi shekspirivskoyi tvorchosti mozhna vvazhati Antoniya i Kleopatru V Antoniyi i Kleopatri talanovitij ale pozbavlenij vsyakih etichnih zasad hizhak z Yuliya Cezarya otochenij istinno poetichnim oreolom a napivzradnicya Kleopatra geroyichnoyu smertyu znachnoyu miroyu spokutuye svoyi grihi Chetvertij period 1609 1612 roki Chetvertij period yaksho ne brati do uvagi Genriha VIII bilshist doslidnikiv shodyatsya v tomu sho majzhe vsya p yesa napisana Dzhonom Fletcherom obijmaye vsogo lishe tri chotiri roki i chotiri p yesi tak zvani romantichni drami abo tragikomediyi Z nih Perikl Cimbelin i Zimova kazka nalezhat do p yes drugoryadnih i lishe v Buri genij Shekspira znovu poznachivsya u vsomu blisku svoyeyi uzagalnyuvalnoyi sili stvorivshi odnostoronnye ale nezvichajno yaskrave vtilennya nekulturnosti cherni v osobi p yanogo dikuna Kalibana U p yesah chetvertogo i ostannogo periodu vse jde blagopoluchno vazhki viprobuvannya vvodyatsya tilki dlya togo shob solodshoyu bula radist pozbavlennya vid nih Naklep vikrivayetsya nevinnist vipravdovuye sebe virnist otrimuye nagorodu bezumstvo revnoshiv ne maye tragichnih naslidkiv ti sho lyublyat z yednuyutsya v shaslivomu shlyubi U comu optimizmi nemaye prote nichogo nudotnogo tomu sho vidchuvayetsya dijsna primirenist Poetichni divchata stvoreni teper Marina z Perikla Perdita z Zimovoyi kazki Miranda z Buri ce vzhe ne zahoplennya kohancya yak Dzhulyetta ne nasoloda cholovika yak Dezdemona a tihe miluvannya shaslivogo batka Nadzvichajno prinadne bazhannya bagatoh shekspirologiv bachiti avtobiografichne simvolizuvannya v zavershalnij sceni Buri cij ostannij samostijnij p yesi Shekspira yak Prospero zrikayetsya vid svogo charivnictva i jde na spokij tak i sam pismennik viyihav z Londona shob povernutisya do ridnogo Stretforda Virshi i poemiTak zvanij Chandosivskij portret nevidomogo v yakomu tradicijno bachat Shekspira Zagalom virshi Shekspira ne mozhut jti v porivnyannya z jogo dramami Ale sami po sobi uzyati voni nosyat vidbitok neabiyakogo talantu i yakbi ne tonuli v slavi Shekspira dramaturga voni sami cilkom mogli b dostaviti i dijsno dostavili avtorovi veliku populyarnist mi znayemo sho uchenij Mires bachiv v Shekspirovi poetovi drugogo Ovidiya Ale krim togo ye nizka vidgukiv inshih suchasnikiv sho govoryat pro novogo Katullu z najbilshim zahoplennyam Poemi Poemu Venera i Adonis nadrukuvali v 1593 roci koli Shekspir vzhe buv vidomij yak dramaturg ale sam avtor nazivaye yiyi svoyim literaturnim pervistkom i tomu cilkom mozhlivo sho vin yiyi zadumav abo chastinoyu navit napisav she v Stretfordi V usyakomu razi vidgomoni batkivshini virazno dayut pro sebe znati U landshafti zhivo vidchuvayetsya miscevij serednoanglijskij kolorit v nomu nemaye nichogo pivdennogo yak maye buti za syuzhetom pered duhovnim poglyadom poeta poza sumnivom buli ridni kartini mirnih poliv Vorikshiru z yihnim m yakimi tonami i spokijnoyu krasoyu Vidchuvayetsya takozh v poemi chudovij znavec konej i vidminnij mislivec Syuzhet v znachnij miri vzyatij z Metamorfoz Ovidiya krim togo bagato zapozicheno z Scillaes Metamorphosis Lodzha Rozroblena poema zi vsiyeyu bezceremonnistyu Renesansu ale vse taki i bez vsyakoyi frivolnosti I v comu i poznachivsya golovnim chinom talant molodogo avtora krim togo sho poema napisana zvuchnimi i zhivopisnimi virshami Yaksho starannya Veneri rozpaliti bazhannya v Adonisi vrazhayut piznishogo chitacha svoyeyu vidvertistyu to razom z tim voni ne spravlyayut vrazhennya chogos cinichnogo i ne gidnogo hudozhnogo opisu Pered nami pristrast spravzhnya skazhena sho zatmaryuye rozum i tomu poetichno zakonna yak vse sho yaskravo i silno Nabagato manirnisha druga poema Lukreciya sho vijshla nastupnogo roku i prisvyachena yak i persha grafi Sautgemptonu U novij poemi vzhe ne tilki nemaye nichogo rozgnuzdanogo a naproti vse yak i v antichnij legendi krutitsya na najvishukanishomu rozuminni cilkom umovnogo ponyattya pro zhinochu chest Obrazhena Sekstom Tarkviniyem Lukreciya ne vvazhaye za mozhlive zhiti pislya vikradannya yiyi podruzhnoyi chesti i v dovgih monologah vislovlyuye svoyi vidchuttya Bliskuchi ale dosit natyagnuti metafori alegoriyi i antitezi pozbavlyayut ci monologi spravzhnih vidchuttiv i dodayut vsij poemi ritorichnist Prote takogo rodu pishnomovnist pid chas napisannya virshiv duzhe podobalasya publici i Lukreciya mala takij zhe uspih yak Venera i Adonis Torgovci knigami yaki odni u toj chas otrimuvali korist z literaturnogo uspihu oskilki literaturnoyi vlasnosti dlya avtoriv todi ne isnuvalo drukuvali vidannya za vidannyam Za zhittya Shekspira Venera i Adonis vitrimala 7 vidan Lukreciya 5 Shekspirovi pripisuyutsya she dva nevelikih slabkih manirnih tvori odin z yakih Skarga zakohanoyi mozhlivo i napisana Shekspirom v yunosti a avtorstvo inshogo Pristrasnij piligrim velmi sumnivno U 1601 roci v zbirci Chestera Jove s Martyr of Rosalind buv nadrukovanij slabkij alegorichnij virsh Shekspira Feniks i Golubka Soneti Pershe vidannya Sonetiv 1609 Sonet virsh z 14 ryadkiv U anglijskij tradiciyi v osnovi yakoyi lezhat peredusim soneti Shekspira prijnyata take rimuvannya abab cdcd efef gg tobto tri katreni na perehresni rimi i odin dvovirsh tip vvedenij poetom grafom Surreyem strachenim pri Genrihu VIII Vsogo Shekspir napisav 154 soneti i bilsha yihnya chastina bula stvorena v 1592 1599 rokah Vpershe voni buli nadrukovani bez vidoma avtora v 1609 roci Dva z nih buli nadrukovani she v 1599 roci v zbirci Pristrasnij piligrim Ce soneti 138 i 144 Ves cikl sonetiv rozpadayetsya na okremi tematichni grupi Soneti prisvyacheni drugu 1 126 Ospivuvannya druga 1 26 Viprobuvannya druzhbi 27 99 Girkota rozluki 27 32 Pershe rozcharuvannya v drugovi 33 42 Tuga i poboyuvannya 43 55 Zrostayuche vidchuzhennya i melanholiya 56 75 Supernictvo i revnoshi do inshih poetiv 76 96 Zima rozluki 97 99 Torzhestvo vidnovlenoyi druzhbi 100 126 Soneti prisvyacheni smuglyavij kohanci 127 152 Visnovok radist i krasa lyubovi 153 154TvoriVibrana bibliografiya Istorichni hroniki Persha tetralogiya Richard III p yesa Druga tetralogiya Richard II p yesa Genrih IV chastina persha Genrih IV chastina druga Genrih V p yesa Inshi Korol Dzhon Genrih VIII p yesa Komediyi Dva veronci Burya p yesa Bagato galasu daremno Marni zusillya kohannya Son litnoyi nochi Venecijskij kupec Priborkannya norovlivoyi Dvanadcyata nich Tragediyi Tit Andronik Romeo i Dzhulyetta Yulij Cezar Makbet Gamlet Korol Lir Antonij i Kleopatra OtelloVistavi ukrayinskoyuCej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2018 Protyagom 1920 h rokiv do tvorchosti Shekspira zvertalisya ukrayinski teatralni rezhiseri Les Kurbas Romeo i Dzhulyetta 1918 1919 roki Makbet 1919 1920 roki 1924 rik Panas Saksaganskij Otello 1926 rik Yura Gnat Son litnoyi nochi 1927 rik Odnoyu z pershih ukrayinomovnih vistav za p yesoyu Shekspira bula tragediya Makbet postavlena trupoyu Kijdramte 1920 rik rezhiser Les Kurbas Otello vpershe postaviv lvivskij teatr Ruska besida 1923 rik rezhiser i vikonavec golovnoyi roli Oleksij Zagarov a zgodom teatr imeni Mariyi Zankoveckoyi v Katerinoslavi 1926 rik rezhiser Panas Saksaganskij u golovnij roli Boris Romanickij Ukrayinska prem yera Gamleta vidbulasya u Lvovi 1943 rik rezhiser Josip Girnyak u golovnij roli Volodimir Blavackij zgodom u Harkovi 1956 u golovnij roli Ya Gelyas ta Lvovi v teatri imeni Ivana Franka 1959 rol korolya Lira vikonav Mar yan Krushelnickij Pershim vistavam Shekspira v Radyanskij Ukrayini prisvyacheno monografiyu Irini Makarik Peretvorennya Shekspira Les Kurbas ukrayinskij modernizm i radyanska kulturna politika 1920 h rokiv Perekladi ukrayinskoyuCej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2018 Istoriya perekladiv Makbet Fragment perekladu Lesi Ukrayinki 1898 Venecijskij kupec Fragment perekladu Ivana Franka 1912 Oleg Olzhich Fragment perekladu virsha Vilyama Shekspira 1936 Pershi perekladi Shekspira ukrayinskoyu movoyu nalezhat Pantelejmonovi Kulishevi ta Mihajlovi Starickomu Vid Kulisha do Grigoriya Kochura z yavilosya 8 perekladiv Gamleta Inshi dramatichni tvori Shekspira perekladali Ivan Franko Yurij Fedkovich Pavlo Grabovskij Yakiv Gordinskij Maksim Rilskij Ivan Kocherga Yurij Klen ta inshi Do najviznachnishih nalezhat perekladi Todosya Osmachki Makbet Korol Genri IV Majka Jogansena ta Volodimira Sherbanenka Otello Irini Steshenko Otello Grigoriya Kochura Gamlet Mikoli Lukasha Troyil i Kressida Mikoli Bazhana Burya Na emigraciyi Shekspira ukrayinskoyu perekladali Maksim Slavinskij Igor Kosteckij Svyatoslav Gordinskij Ostap Tarnavskij Yar Slavutich Oleg Zuyevskij tosho Krim poodinokih vidan ukrayinskih perekladiv Shekspira zbirkoyu vijshli Vibrani tvori I II tomi 1950 52 Tvori I III tomi 1964 vidannya Tvori I VI tomiv 1983 86 Povne vidannya sonetiv vijshlo na emigraciyi v perekladi I Kosteckogo 1958 ta v Kiyevi 1966 u perekladi D Palamarchuka Perekladi Romeo ta Dzhulyetti Pershij pereklad tragediyi Romeo i Dzhulyetta ukrayinskoyu movoyu zrobiv Pantelejmon Kulish vidano u Lvovi u 1901 roci z peredmovoyu Ivana Franka U 1928 roci vijshla kniga Romeo i Dzhulyetta z poznachkoyu Pereklad P Kulisha v pererobci M Voronogo Mikola Voronij sprobuvav pidnoviti osuchasniti Kulishiv pereklad zrobiti jogo pridatnishim dlya chitannya ta mozhlivoyi vistavi U 1932 roci p yesu pereklav Vasil Misik u 1937 r Abram Gozenpud u 1952 r Irina Steshenko U 2016 roci vidano pereklad Yuriya Andruhovicha Perekladi Yuliya Cezarya Pershij pereklad Yuliya Cezarya ukrayinskoyu movoyu zrobiv Pantelejmon Kulish u 1886 roci knigu z peredmovoyu Ivana Franko bulo vidano v 1900 roci u Lvovi Nastupnij pereklad zrobiv Vasil Misik dlya povnogo zibrannya tvoriv Shekspira u 6 ti tomah vidavnictva Dnipro Perekladi Gamleta Pershi perekladi Gamleta ukrayinskoyu movoyu nalezhat do 60 h rokiv XIX stolittya 1865 roku u lvivskomu zhurnali Niva opublikovano pereklad pershoyi diyi tragediyi zroblenij Pavlinom Svyencickim U 1870 h Gamleta pereklav Mihajlo Starickij zaminivshi p yatistopnij yamb originalu na horej pereklad vijshov drukom u 1882 r Yurij Fedkovich pereklav p yesu z nimeckogo poserednika u 1872 roci vidano v 1902 r U piznishi roki tragediyu ukrayinskoyu takozh perekladali Pantelejmon Kulish Yurij Klen Leonid Grebinka Mihajlo Rudnickij Igor Kosteckij Grigorij Kochur Yurij Andruhovich tosho Perekladi Otello Pershij pereklad p yesi ukrayinskoyu movoyu buv zdijsnenij Pantelejmonom Kulishem i vin vhodit do pershogo tomu jogo perekladiv z Shekspira vidanogo 1882 r u Lvovi U 1890 h p yesu pereklav Marko Kropivnickij za rosijskim perekladom P Vejnberga Takozh tragediyu Otello pereklali Panas Saksaganskij ta Irina Steshenko Perekladi Korolya Lira Pershij pereklad Korolya Lira ukrayinskoyu zrobiv Pantelejmon Kulish u 1880 h rokah Panas Mirnij robiv sprobi pereklasti tragediyu ale pereklav p yesu lishe chastkovo Pereklad Maksima Rilskogo vpershe opublikovano v 1964 roci v tritomniku tvoriv Shekspira vidavnictva Dnipro 1969 roku v seriyi ukrayinskogo emigracijnogo vidavnictva Na gori Myunhen vijshov drukom pereklad Vasilya Barki nad yakim vin pracyuvav ponad 10 rokiv Perekladi Koriolana Pershij pereklad p yesi ukrayinskoyu movoyu buv zdijsnenij u 1882 roci Pantelejmonom Kulishem i opublikovanij 1900 roku Drugij pereklad opublikovanij u 1986 roci zrobiv Dmitro Pavlichko vin uvijshov u 5 j tom shestitomnogo zibrannya tvoriv Shekspira vidavnictva Dnipro Perekladi Troyila ta Kressidi Pershij pereklad p yesi ukrayinskoyu movoyu buv zdijsnenij Pantelejmonom Kulishem i vin vhodit do pershogo tomu jogo perekladiv z Shekspira vidanogo 1881 r u Lvovi Inshij pereklad yakij nadrukovano v shestitomnomu zibranni tvoriv Shekspira vidavnictva Dnipro zrobiv Mikola Lukash Spisok perekladiv Romeo ta Dzhulyetta Uilliyam Shekspir Romeo ta Dzhulyetta Pereklad z anglijskoyi Pantelejmon Kulish Vidanij z peredmovoyu ta poyasnennyami Dr Ivana Franka Lviv Ukrayinsko ruska vidavnicha spilka 1901 132 stor zavantazhiti z e biblioteki Chtivo 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pererobka M Voronogo Uilliyam Shekspir Romeo i Dzhulyetta tragediya na 5 dij Pereklad z anglijskoyi Pantelejmon Kulish v pererobci Mikoli Voronogo Harkiv Vidavnictvo Ukrayinskij robitnik 1928 perevidano 1929 151 stor Il urivok Vilyam Shekspir Makbet urivok Otello urivok obidva pereklad z anglijskoyi S Gusak Romeo i Dzhuletta urivok pereklad z anglijskoyi Abram Gozenpud Kiyiv Zhurnal Teatr 1937 5 6 stor 53 62 Vilyam Shekspir Romeo i Dzhuletta Pereklad z anglijskoyi Irina Steshenko dzherelo Vilyam Shekspir Vibrani tvori U 2 tomah Tom II Kiyiv Mistectvo 1952 671 stor 279 418 stor Vilyam Shekspir Romeo i Dzhulyetta Pereklad z anglijskoyi Yurij Andruhovich Kiyiv A ba ba ga la ma ga 2016 208 stor ISBN 978 617 585 096 1 Makbet Uilliyam Shekspir Makbet Pereklad z anglijskoyi Pantelejmon Kulish Vidanij z peredmovoyu ta poyasnennyami Dr Ivana Franka Lviv Drukarnya Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka pid zaryadom K Bednarskogo 1900 150 stor zavantazhiti z e biblioteki Archive org Gamlet Vilyam Shekspir Gamlet princ danskij Per z angl P Kulisha Vidanij z peredmovoyu i poyasnennyami Dr I Franka Lviv Ukrayinsko ruska vidavnicha spilka 1899 stor Vilyam Shekspir Gamlet princ danskij Per z angl Yu Klena Klen Yu Tvori V 4 t Toronto Fundaciya imeni Yuriya Klena 1960 T 4 Vilyam Shekspir Tvori v shesti tomah Tom 5 K Dnipro 1986 696 s S 5 118 Redagovanij pereklad Leonida Grebinki Vilyam Shekspir Gamlet princ danskij Per z angl G P Kochur G P Kochur Druge vidlunnya Perekladi Kiyiv Dnipro 1991 558 s Z anglijskoyi dramaturgiyi S 410 535 Vilyam Shekspir Gamlet princ danskij Per z angl G Kochura K Alterpres 2003 Vilyam Shekspir Gamlet Per z angl M Rudnickogo Proscenium Teatroznavchij zhurnal 2004 No 1 2 8 9 S 131 206 Vilyam Shekspir Gamlet princ danskij Pereklad Yurij Andruhovich Ilyustraciyi Vladislav Yerko Vidavnictvo A BA BA GA LA MA GA 2008 r 240 s Ekranizaciyi ta interpretaciyiDokladnishe Ekranizaciyi tvoriv Vilyama ShekspiraFakti pro simejnij gerbU 1596 batko Shekspira Dzhon otrimav vid korolivskoyi Geraldiyi pravom mati simejnij gerb sho pidtverdzhuye status dzhentlmena Za tverdzhennyami doslidnikiv tvorchosti Shekspira same sin Dzhona Shekspira uspishnij londonskij dramaturg Vilyam ponoviv klopotannya batka na otrimannya simejnogo gerbu pislya nevdalih sprob batka Dzhon Shekspir vpershe zrobiv klopotannya na otrimannya simejnogo gerbu she u 1575 roci ale otrimav vidmovu Div takozhAnglijska drama Shekspirizm Chesterivska zbirka Sonet Rodzher Menners Mistifikaciya Soneti Shekspira Pivnichne VidrodzhennyaPrimitki en Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 https www shakespeare org uk explore shakespeare shakespedia william shakespeare shakespeare and stratford Czech National Authority Database d Track Q13550863 http shakespeare mit edu Kindred Britain d Track Q75653886 https www shakespeare org uk explore shakespeare shakespedia william shakespeare how many children did shakespeare have http www oxfordreference com view 10 1093 acref 9780198117353 001 0001 acref 9780198117353 e 2595 http www oxfordreference com view 10 1093 acref 9780191740763 001 0001 acref 9780191740763 e 619 rskey rOTUsb amp result 1 http www oxfordreference com view 10 1093 acref 9780191740763 001 0001 acref 9780191740763 e 622 rskey iv2h53 amp result 2 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 BeWeB d Track Q77541206 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 6 bereznya 2015 Smirnov A A Uilyam Shekspir Shekspir U Polnoe sobranie sochinenij v 8 tomah M Iskusstvo 1957 T 1 ros Pro vimovu prizvisha Shekspira u Fausto Cercignani Shakespeare s Works and Elizabethan Pronunciation Oxford University Press Clarendon Press 1981 ISBN 978 0198119371 Shekspir ili Shaksper Znanie sila 2 1998 5 travnya 2007 u Wayback Machine ros Baldwin T W William Shakspere s Small Latine and Less Greeke 2 Volumes Urbana Champaign University of Illinois Press 1944 passim See also Whitaker Virgil Shakespeare s Use of Learning San Marino Huntington Library Press 1953 14 44 angl Germaine Greer Past Masters Shakespeare Oxford University Press 1986 ISBN 0 19 287538 8 pp1 2 angl Shekspir ili Shaksper Znanie sila 2 1998 5 travnya 2007 u Wayback Machine ros Sergej Stepanov Shekspirovy sonety ili Igra v Igre Palmira 2016 ISBN 978 5 521 00009 8 ros Rackij I Problema tragikomedii i poslednie pesy Shekspira Teatr 1971 2 ros Poemy sonety i stihotvoreniya Shekspira Shekspir U Polnoe sobranie sochinenij v 8 tomah M Iskusstvo 1960 T 8 S 594 ros Nomer 49 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik 6 sichnya 2015 u Wayback Machine angl Nomer 50 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik 6 sichnya 2015 u Wayback Machine angl Nomer 51 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik 6 sichnya 2015 u Wayback Machine angl per z angl Mikola Klimchuk K Nika Centr 2010 348 s 41 il Miroslav Moroz Perekladi tvoriv V Shekspira ukrayinskoyu movoyu 26 lyutogo 2018 u Wayback Machine dzherelo Vilyam Shekspir Tvori v shesti tomah Tom 6 Kiyiv Dnipro 1986 840 stor 803 832 stor Vilyam Shekspir Romeo i Dzhulyetta per z angl Yu Andruhovicha Kiyiv A ba ba ga la ma ga 2016 208 s ISBN 978 617 585 096 1 Arhiv originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 15 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 11 listopada 2016 Procitovano 15 zhovtnya 2016 Istorichni mistifikaciyi Vilyama Shekspira Do 400 richchya vid dnya smerti genialnogo anglijcya 21 listopada 2016 u Wayback Machine Den 2016 05 01 Shakespeare Actor Playwright Social Climber 5 sichnya 2017 u Wayback Machine New York Times JUNE 29 2016 angl Nomer 52 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik 6 sichnya 2015 u Wayback Machine angl DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Vilyam Shekspir Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu William Shakespeare Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vilyam Shekspir K 1939 Franko I Virshi Franko I Zibrannya tvoriv t 12 K 1978 Franko I Statti Franko 1 Tvori t 18 K 1955 Vanina I G Ukrayinska shekspiriana K 1964 Vilyam Shekspir Lviv 1964 Shapovalova M S Shekspir v ukrayinskij literaturi Lviv 1976 PosilannyaGalina Pastushuk Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Tradiciya serednovichnogo karnavalu v dramaturgiyi Shekspira Pastushuk G O Receptivnij potencial sceni z vorotarem u tragediyi Vilyama Shekspira Makbet 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Pitannya literaturoznavstva 2013 88 S 7 21 Buti chi ne buti video Vilyam Shekspir Soneti povna zbirka Pereklad Dmitra Palamarchuka Vikonuye Vasil Bilocerkivskij audio

Дата публікації:
Топ