Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свенціцький Павли н Свенці цький заст укр Свјенціцкиј псевдоніми Павло

Свєнціцький Павлин

Свєнціцький Павлин
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свенціцький.

Павли́н Свенці́цький (заст. укр. Свјенціцкиј; псевдоніми: Павло Свій, Павлин Стахурський, Данило Лозовський, Сєльський, Страхоцький Гр., Sorjan; 1841, с. Варшиця, Київської губернії, Російська імперія) — 12 вересня 1876, Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина), український письменник польського походження, поет, перекладач, редактор, громадський діяч, педагог, журналіст.

Павлин Свенціцький
Paulin Święcicki
image
Павлин Свенціцький
ПсевдонімПавло Свій, Павлин Стахурський, Данило Лозовський, Сєльський, Sorjan
Народився1841(1841)
imageВаршиця, Київська губернія, Російська імперія
Помер12 вересня 1876(1876-09-12)
imageЛьвів, Королівство Галичини та Володимирії
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Громадянствоimage Російська імперія→image Австро-Угорщина
Діяльністьписьменник, поет, перекладач, редактор
Сфера роботилітература[2][2] і перекладацтво[d][2][2]
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка
Мова творівпольська
Роки активності1863-1876
Напрямокромантизм, драма, комедія
Жанрпоема, поезія, оповідання
Magnum opusдрама "Катерина"
УчасникПольське повстання 1863—1864
image  Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Павлин Свенціцький народився в с. Варшиця, Київської губернії (нині — мікрорайон м. Калинівка, Вінницької області) у незаможній польській шляхетській родині (а, насправді, в родині полонизованої русинської шляхти)

Після закінчення Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії Павлин Свенціцький у 1860 році вступив до Київського Імператорського університету Святого Володимира.

Разом з Володимиром Антоновичем брав активну участь у русі хлопоманів. Павлин Свенціцький брав участь у польському Січневому повстанні 1863 року.

У Києві, Свенціцький належав до партії «поляко-русинів», що надавала першорядного значення просвітницькій роботі серед українського селянства та досягненню порозуміння між Руссю та Польщею. Наприкінці того ж 1863 року Павлин Свенціцький емігрував до Галичини та оселився у Львові.

Там, разом з багатьма колишніми діячами польського повстанського руху в Україні Свенціцький встановив контакти з середовищем українофілів-народовців. У налагодженні цих контактів допомогли визначні польські діячі руського походження з редакції провідного львівського часопису «Gazeta Narodowa», зокрема, Ян Добжанський та Платон Костецький — колишній співредактор «Зорі Галицької». Зустрічі київських хлопоманів та львівських народовців відбувалися регулярно протягом 1863—1864 років в редакції «Мети» та в помешканні Павлина Костецького Одним з питань, що обговорювалися, було вироблення умов порозуміння з польським Національним урядом.

Наприкінці 1863 року на сторінках львівської «Мети» було надруковано ряд дописів хлопоманів про ситуацію в Україні. Разом з іншими хлопоманами Павлин Свенціцький приніс у галицьке народовецьке середовище ідеали антиімперської боротьби за свободу та бачення спільного з поляками національного визволення.

Поразка польського повстання навесні 1864 року, запровадження надзвичайного стану в Галичині призвело до того, що більшість хлопоманів емігрувала за кордон Російської імперії. Павлин Свнєнціцький виїхав до Відня, де слухав університетські лекції Франя Міклошича, а по закінченню яких, склав у нього іспит з руської мови. Проте незабаром він повернувся до Львова і до середини 1870-х років залишався помітною постаттю у суспільному житті Галичини.

Письменник помер 12 вересня 1876 року, у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 56. Залишив по собі безцінну культурну спадщину для українського та польського народів.

Творча діяльність

Початком творчої діяльності Павлина Свенціцького можна вважати 1864—1865 роки, коли він розпочинає виступи на сцені українського театру Омеляна Бачинського у Львові, під псевдонімами Данило Лозовський, Сєльський, а також займається перекладом п'єс польських, російських, французьких авторів на українську мову. Прем'єра п'єси «Москаль-чарівник» з музикою А. Янковського, яку Свенцицький пристосував до галицької сцени, мала величезний успіх.

Павлин Свенціцький також співпрацював з часописом «Нива», де опублікував під псевдонімом Павло Свій низку перекладів, зокрема переклад першої дії трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет», хоча ним було зроблено переклад усього твору.

У 1864 році Свенціцький працював над сентиментальною драмою Юзефа Коженьовського «Цигани» в п'яти актах, віршований оригінал котрої він переробив на прозу з додаванням полонізмів, але текст так і залишився наближеним до оригіналу. Того ж року львівський видавець Михайло Поремба оголосив передплату на публікацію «Руський театр». Проте ініціатором ідеї видавати цю серійну бібліотеку був саме Свенцицький. У першому випуску мало бути надруковано дванадцять перекладених п'єс, але світ побачили лише чотири, а у «Руській Читальні» Ксенофонта Климковича вийшло друком лише три під псевдонімом Данило Лозовський.

1865 року вийшла друком адаптація мольєрівського «Жоржа Дандена» під назвою «Гаврило Бамбула» у трьох діях, трохи пізніше вийшла переробка одноактової оперети «Галя» (адаптовано з французького оригіналу «Ketly» до галицького життя). Музику до оперети написав Михайло Вербицький.

Деякі твори Павлина Свенціцького були написані в дусі романтичного українського патріотизму. Натомість у повісті про життя українського народу «Колись було» він намагався продемонструвати гармонію історичних відносин українського козацтва з польською шляхтою.

У серії дописів до народовецької «Мети», під назвою «Листи київського славянина», опублікованих наприкінці 1865 року, Павлин Свенціцький розглядав слов'янський світ як наступника цивілізаційно занепалого Заходу.

Творами Тараса Шевченка Свенціцький захопився ще під час навчання в Київському університеті. Тут, «W Kyjiwi 1862 r.» він написав українською мовою драму «Катерина» (за однойменною поемою Шевченка), яку опублікував у 1866—1867 роках. Поштовхом до написання драматичних творів стали роботи університетських товаришів Свенцицького з гуртка київських аматорів.

У брошурі «Вік ХІХ у діях літератури української» (1871) Павлин Свенціцький пояснив причини свого переходу до українства і власне його розуміння. На його думку, Шевченко — геній України — перевищив Байрона, Гете і Словацького, бо його зрозуміли не лише вузькі елітні кола, але й 15 мільйонів простого люду.

У 1869 році від намісника Галичини графа Агенора Голуховського він отримав посаду викладача руської мови Львівської української академічної гімназії, де Павлин працював до 1875 року. За час вчителювання у гімназії Павлин Свенціцький підготував рукопис «Української (руської) мовної граматики для учнів гімназій та реальних шкіл», але через отриману несхвальну рецензію від університетського професора Омеляна Огоновського, граматика так і не була надрукована.

2 вересня 1868 року у Львові створено товариство «Просвіта». Свенціцький, вже під псевдонімом Павло Свій, бере активну участь у його роботі та видає збірки байок (1874) та «Як ярмаркували Тарас з Мотрею?» (1871; у співавторстві з Анатолем Вахнянином).

Найвагомішим внеском Павлина Свенціцького у суспільне життя Галичини було видання у 1866—1867 роках польськомовного часопису «Sioło», присвяченого українсько-руським народним справам. Щоб ознайомити польського читача з українською культурою та літературою, паралельно із творами Григорія Квітки-Основ'яненка («Маруся»), Марка Вовчка («Інститутка», «Чари») та Юрія Федьковича («Рекрут», «Довбуш» та інші), публікував латинкою твори Тараса Шевченка: поеми «Катерина», «Наймичка», «Неофіти»; баладу «Тополя» та вірші «Чого ти ходиш на могилу?», «Рано-вранці новобранці», «Ой три шляхи широкії», тексти яких Свенціцький брав з різних видань «Кобзаря», виданих у 1844—1860 роках.

Павлин Свенціцький популяризував твори Шевченка і в польських перекладах. Так, протягом 1866—1868 років у його перекладі опубліковано наступні твори Шевченка: «Кавказ», «Розрита могила», «Рано-вранці новобранці», «Ой три шляхи широкії», «Чигирине», «Минають дні, минають ночі», «Заповіт», «Єсть на світі доля» (уривок із поеми «Катерина») та «Садок вишневий коло хати». Творчо використав Свенціцький поезії Шевченка також у нарисі «Спогади вигнанця» та в комедії «Міщанка» (1866).

У 1867—1869 роках Свенціцький був редактором львівських видань — тижневика «Nowiny» та журналів — гумористичного «Дуля» та педагогічного «Szkola».

У 1871 році з-під пера Свенціцького вийшли збірки «Степові оповідання» та «Вік XIX у діјах літератури украјінськојі», потім у 1876 році вийшли збірка драматичних творів «Святослав Ігоревич» та збірка ліричних поезій.

Боротьба з москвофільством

Свенціцький відстоював окремішність українського народу перед поляками і росіянами, поборював москвофільство.

Галицькі українці до середини 19 століття називали себе «русинами». Павлин Свенціцький першим на Галичині вжив хоронім «Україна-Русь» у редагованому ним журналі «Sioło», говорячи про присвячення цього журналу «справам людовим українсько-руським». Повний заголовок журналу був таким: «Sioło. Pismo zbiorowe, poświęcone rzeczom ludowym ukraińsko-ruskim». У першому зошиті, який появився в липні 1866 року, у «Вступному слові» редакція підкреслила: «На просторі від Балтійського моря до Чорного, від Кавказу поза Карпати бачимо осілий п'ятнадцятимільйонний народ, що говорить одною мовою, що має спільні звичаї і обичаї, скрізь вірний своїм традиціям і одну леліє надію». За свідченням Івана Франка:

image Скільки знаємо, власне Свєнціцькому належить першому термін «українсько-руський» image

.

У російському українофобському фільмі «Убить русского в себе» розповідається, що слово «Україна» уперше вжив всередині XIX століття Павлин Свенціцький. Він же ж начебто і став вигадувати українську мову.

Примітки

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 315. —
    d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Павлин Свенціцький. Процитовано 26 серпня 2016.
  4. В. Радзикевич Павлин Свенціцкий. Публіцистична, наукова та літературна його діяльність // ЗНТШ. Львів, 1911. — Т. 101. — С. 115.
  5. Kostecki P. Poezyi. Lwów, 1862.(пол.)
  6. Ревакович Т. З переписки письменників 1860-тих років в Галичині // ЗНТШ. — 1914. — Т. 117—118. — С. 273—274.
  7. Studziński C…Powstańcy polscy z r. 1863 w redakcju ukraińskiej «Mety». — S. 93.(пол.)
  8. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 317. — .
  9. Радзикевич В. Павлин Свенціцкий… // ЗНТШ. — Т. 101. — С. 119—129.
  10. . Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
  11. Івасютин Т. Д. Павлин Свєнціцький — популяризатор комедій Ж. -Б. Мольєра в Галичині (PDF). Процитовано 21 березня 2022.
  12. В. Радзикевич Павлин Свенціцкий… // ЗНТШ. 1911. — Т. 103. — С. 165.
  13. Studziński C…Powstańcy polscy z r. 1863 w redakcji ukraińskiej «Mety». — S. 110—111.(пол.)
  14. П. С. [П. Свенціцький], Н. В. [А. Вахнянин]. Якъ ярмаркували Тарасъ зъ Мотрею? Львів, 1871
  15. Пашковська В. С. Специфіка перекладів Павлина Свєнціцького. Процитовано 26 серпня 2016.
  16. [Справочник по украинской литературе. Павлин Свенцицкий(рос.). Процитовано 26 серпня 2016. Справочник по украинской литературе. Павлин Свенцицкий(рос.)]
  17. Євген Наконечний. Украдене ім'я. Чому русини стали українцями. Процитовано 29 травня 2010.
  18. Франко І. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. — Київ: Наукова думка, 1984. — Т. 41. — С. 320.
  19. 12 травня 2010; Як українці вбивають у собі росіян. Процитовано 29 травня 2010. {{}}: |archive-date= вимагає |archive-url= ()

Джерела

Посилання

  • Свенціцький Павлин // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1689. — 1000 екз.
  • Свєнціцький Павлин // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 666.
  • Свенціцький Павлин
image
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Svencickij Pavli n Svenci ckij zast ukr Svјencickiј psevdonimi Pavlo Svij Pavlin Stahurskij Danilo Lozovskij Syelskij Strahockij Gr Sorjan 1841 s Varshicya Kiyivskoyi guberniyi Rosijska imperiya 12 veresnya 1876 Lviv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina ukrayinskij pismennik polskogo pohodzhennya poet perekladach redaktor gromadskij diyach pedagog zhurnalist Pavlin SvencickijPaulin SwiecickiPavlin SvencickijPsevdonimPavlo Svij Pavlin Stahurskij Danilo Lozovskij Syelskij SorjanNarodivsya1841 1841 Varshicya Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer12 veresnya 1876 1876 09 12 Lviv Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiPohovannyaLichakivskij cvintar 1 GromadyanstvoRosijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnistpismennik poet perekladach redaktorSfera robotiliteratura 2 2 i perekladactvo d 2 2 Alma materKNU imeni Tarasa ShevchenkaMova tvorivpolskaRoki aktivnosti1863 1876Napryamokromantizm drama komediyaZhanrpoema poeziya opovidannyaMagnum opusdrama Katerina UchasnikPolske povstannya 1863 1864 Roboti u VikidzherelahZhittyepisPavlin Svencickij narodivsya v s Varshicya Kiyivskoyi guberniyi nini mikrorajon m Kalinivka Vinnickoyi oblasti u nezamozhnij polskij shlyahetskij rodini a naspravdi v rodini polonizovanoyi rusinskoyi shlyahti Pislya zakinchennya Kam yanec Podilskoyi cholovichoyi gimnaziyi Pavlin Svencickij u 1860 roci vstupiv do Kiyivskogo Imperatorskogo universitetu Svyatogo Volodimira Razom z Volodimirom Antonovichem brav aktivnu uchast u rusi hlopomaniv Pavlin Svencickij brav uchast u polskomu Sichnevomu povstanni 1863 roku U Kiyevi Svencickij nalezhav do partiyi polyako rusiniv sho nadavala pershoryadnogo znachennya prosvitnickij roboti sered ukrayinskogo selyanstva ta dosyagnennyu porozuminnya mizh Russyu ta Polsheyu Naprikinci togo zh 1863 roku Pavlin Svencickij emigruvav do Galichini ta oselivsya u Lvovi Tam razom z bagatma kolishnimi diyachami polskogo povstanskogo ruhu v Ukrayini Svencickij vstanoviv kontakti z seredovishem ukrayinofiliv narodovciv U nalagodzhenni cih kontaktiv dopomogli viznachni polski diyachi ruskogo pohodzhennya z redakciyi providnogo lvivskogo chasopisu Gazeta Narodowa zokrema Yan Dobzhanskij ta Platon Kosteckij kolishnij spivredaktor Zori Galickoyi Zustrichi kiyivskih hlopomaniv ta lvivskih narodovciv vidbuvalisya regulyarno protyagom 1863 1864 rokiv v redakciyi Meti ta v pomeshkanni Pavlina Kosteckogo Odnim z pitan sho obgovoryuvalisya bulo viroblennya umov porozuminnya z polskim Nacionalnim uryadom Naprikinci 1863 roku na storinkah lvivskoyi Meti bulo nadrukovano ryad dopisiv hlopomaniv pro situaciyu v Ukrayini Razom z inshimi hlopomanami Pavlin Svencickij prinis u galicke narodovecke seredovishe ideali antiimperskoyi borotbi za svobodu ta bachennya spilnogo z polyakami nacionalnogo vizvolennya Porazka polskogo povstannya navesni 1864 roku zaprovadzhennya nadzvichajnogo stanu v Galichini prizvelo do togo sho bilshist hlopomaniv emigruvala za kordon Rosijskoyi imperiyi Pavlin Svnyencickij viyihav do Vidnya de sluhav universitetski lekciyi Franya Mikloshicha a po zakinchennyu yakih sklav u nogo ispit z ruskoyi movi Prote nezabarom vin povernuvsya do Lvova i do seredini 1870 h rokiv zalishavsya pomitnoyu postattyu u suspilnomu zhitti Galichini Pismennik pomer 12 veresnya 1876 roku u Lvovi pohovanij na Lichakivskomu cvintari pole 56 Zalishiv po sobi bezcinnu kulturnu spadshinu dlya ukrayinskogo ta polskogo narodiv Tvorcha diyalnistPochatkom tvorchoyi diyalnosti Pavlina Svencickogo mozhna vvazhati 1864 1865 roki koli vin rozpochinaye vistupi na sceni ukrayinskogo teatru Omelyana Bachinskogo u Lvovi pid psevdonimami Danilo Lozovskij Syelskij a takozh zajmayetsya perekladom p yes polskih rosijskih francuzkih avtoriv na ukrayinsku movu Prem yera p yesi Moskal charivnik z muzikoyu A Yankovskogo yaku Svencickij pristosuvav do galickoyi sceni mala velicheznij uspih Pavlin Svencickij takozh spivpracyuvav z chasopisom Niva de opublikuvav pid psevdonimom Pavlo Svij nizku perekladiv zokrema pereklad pershoyi diyi tragediyi Vilyama Shekspira Gamlet hocha nim bulo zrobleno pereklad usogo tvoru U 1864 roci Svencickij pracyuvav nad sentimentalnoyu dramoyu Yuzefa Kozhenovskogo Cigani v p yati aktah virshovanij original kotroyi vin pererobiv na prozu z dodavannyam polonizmiv ale tekst tak i zalishivsya nablizhenim do originalu Togo zh roku lvivskij vidavec Mihajlo Poremba ogolosiv peredplatu na publikaciyu Ruskij teatr Prote iniciatorom ideyi vidavati cyu serijnu biblioteku buv same Svencickij U pershomu vipusku malo buti nadrukovano dvanadcyat perekladenih p yes ale svit pobachili lishe chotiri a u Ruskij Chitalni Ksenofonta Klimkovicha vijshlo drukom lishe tri pid psevdonimom Danilo Lozovskij 1865 roku vijshla drukom adaptaciya molyerivskogo Zhorzha Dandena pid nazvoyu Gavrilo Bambula u troh diyah trohi piznishe vijshla pererobka odnoaktovoyi opereti Galya adaptovano z francuzkogo originalu Ketly do galickogo zhittya Muziku do opereti napisav Mihajlo Verbickij Deyaki tvori Pavlina Svencickogo buli napisani v dusi romantichnogo ukrayinskogo patriotizmu Natomist u povisti pro zhittya ukrayinskogo narodu Kolis bulo vin namagavsya prodemonstruvati garmoniyu istorichnih vidnosin ukrayinskogo kozactva z polskoyu shlyahtoyu U seriyi dopisiv do narodoveckoyi Meti pid nazvoyu Listi kiyivskogo slavyanina opublikovanih naprikinci 1865 roku Pavlin Svencickij rozglyadav slov yanskij svit yak nastupnika civilizacijno zanepalogo Zahodu Tvorami Tarasa Shevchenka Svencickij zahopivsya she pid chas navchannya v Kiyivskomu universiteti Tut W Kyjiwi 1862 r vin napisav ukrayinskoyu movoyu dramu Katerina za odnojmennoyu poemoyu Shevchenka yaku opublikuvav u 1866 1867 rokah Poshtovhom do napisannya dramatichnih tvoriv stali roboti universitetskih tovarishiv Svencickogo z gurtka kiyivskih amatoriv U broshuri Vik HIH u diyah literaturi ukrayinskoyi 1871 Pavlin Svencickij poyasniv prichini svogo perehodu do ukrayinstva i vlasne jogo rozuminnya Na jogo dumku Shevchenko genij Ukrayini perevishiv Bajrona Gete i Slovackogo bo jogo zrozumili ne lishe vuzki elitni kola ale j 15 miljoniv prostogo lyudu U 1869 roci vid namisnika Galichini grafa Agenora Goluhovskogo vin otrimav posadu vikladacha ruskoyi movi Lvivskoyi ukrayinskoyi akademichnoyi gimnaziyi de Pavlin pracyuvav do 1875 roku Za chas vchitelyuvannya u gimnaziyi Pavlin Svencickij pidgotuvav rukopis Ukrayinskoyi ruskoyi movnoyi gramatiki dlya uchniv gimnazij ta realnih shkil ale cherez otrimanu neshvalnu recenziyu vid universitetskogo profesora Omelyana Ogonovskogo gramatika tak i ne bula nadrukovana 2 veresnya 1868 roku u Lvovi stvoreno tovaristvo Prosvita Svencickij vzhe pid psevdonimom Pavlo Svij bere aktivnu uchast u jogo roboti ta vidaye zbirki bajok 1874 ta Yak yarmarkuvali Taras z Motreyu 1871 u spivavtorstvi z Anatolem Vahnyaninom Najvagomishim vneskom Pavlina Svencickogo u suspilne zhittya Galichini bulo vidannya u 1866 1867 rokah polskomovnogo chasopisu Siolo prisvyachenogo ukrayinsko ruskim narodnim spravam Shob oznajomiti polskogo chitacha z ukrayinskoyu kulturoyu ta literaturoyu paralelno iz tvorami Grigoriya Kvitki Osnov yanenka Marusya Marka Vovchka Institutka Chari ta Yuriya Fedkovicha Rekrut Dovbush ta inshi publikuvav latinkoyu tvori Tarasa Shevchenka poemi Katerina Najmichka Neofiti baladu Topolya ta virshi Chogo ti hodish na mogilu Rano vranci novobranci Oj tri shlyahi shirokiyi teksti yakih Svencickij brav z riznih vidan Kobzarya vidanih u 1844 1860 rokah Pavlin Svencickij populyarizuvav tvori Shevchenka i v polskih perekladah Tak protyagom 1866 1868 rokiv u jogo perekladi opublikovano nastupni tvori Shevchenka Kavkaz Rozrita mogila Rano vranci novobranci Oj tri shlyahi shirokiyi Chigirine Minayut dni minayut nochi Zapovit Yest na sviti dolya urivok iz poemi Katerina ta Sadok vishnevij kolo hati Tvorcho vikoristav Svencickij poeziyi Shevchenka takozh u narisi Spogadi vignancya ta v komediyi Mishanka 1866 U 1867 1869 rokah Svencickij buv redaktorom lvivskih vidan tizhnevika Nowiny ta zhurnaliv gumoristichnogo Dulya ta pedagogichnogo Szkola U 1871 roci z pid pera Svencickogo vijshli zbirki Stepovi opovidannya ta Vik XIX u diјah literaturi ukraјinskoјi potim u 1876 roci vijshli zbirka dramatichnih tvoriv Svyatoslav Igorevich ta zbirka lirichnih poezij Borotba z moskvofilstvomSvencickij vidstoyuvav okremishnist ukrayinskogo narodu pered polyakami i rosiyanami poboryuvav moskvofilstvo Galicki ukrayinci do seredini 19 stolittya nazivali sebe rusinami Pavlin Svencickij pershim na Galichini vzhiv horonim Ukrayina Rus u redagovanomu nim zhurnali Siolo govoryachi pro prisvyachennya cogo zhurnalu spravam lyudovim ukrayinsko ruskim Povnij zagolovok zhurnalu buv takim Siolo Pismo zbiorowe poswiecone rzeczom ludowym ukrainsko ruskim U pershomu zoshiti yakij poyavivsya v lipni 1866 roku u Vstupnomu slovi redakciya pidkreslila Na prostori vid Baltijskogo morya do Chornogo vid Kavkazu poza Karpati bachimo osilij p yatnadcyatimiljonnij narod sho govorit odnoyu movoyu sho maye spilni zvichayi i obichayi skriz virnij svoyim tradiciyam i odnu leliye nadiyu Za svidchennyam Ivana Franka Skilki znayemo vlasne Svyencickomu nalezhit pershomu termin ukrayinsko ruskij U rosijskomu ukrayinofobskomu filmi Ubit russkogo v sebe rozpovidayetsya sho slovo Ukrayina upershe vzhiv vseredini XIX stolittya Pavlin Svencickij Vin zhe zh nachebto i stav vigaduvati ukrayinsku movu PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 315 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Pavlin Svencickij Procitovano 26 serpnya 2016 V Radzikevich Pavlin Svencickij Publicistichna naukova ta literaturna jogo diyalnist ZNTSh Lviv 1911 T 101 S 115 Kostecki P Poezyi Lwow 1862 pol Revakovich T Z perepiski pismennikiv 1860 tih rokiv v Galichini ZNTSh 1914 T 117 118 S 273 274 Studzinski C Powstancy polscy z r 1863 w redakcju ukrainskiej Mety S 93 pol Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 317 ISBN 966 8955 00 5 Radzikevich V Pavlin Svencickij ZNTSh T 101 S 119 129 Arhiv originalu za 3 serpnya 2016 Procitovano 26 serpnya 2016 Ivasyutin T D Pavlin Svyencickij populyarizator komedij Zh B Molyera v Galichini PDF Procitovano 21 bereznya 2022 V Radzikevich Pavlin Svencickij ZNTSh 1911 T 103 S 165 Studzinski C Powstancy polscy z r 1863 w redakcji ukrainskiej Mety S 110 111 pol P S P Svencickij N V A Vahnyanin Yak yarmarkuvali Taras z Motreyu Lviv 1871 Pashkovska V S Specifika perekladiv Pavlina Svyencickogo Procitovano 26 serpnya 2016 Spravochnik po ukrainskoj literature Pavlin Svencickij ros Procitovano 26 serpnya 2016 Spravochnik po ukrainskoj literature Pavlin Svencickij ros Yevgen Nakonechnij Ukradene im ya Chomu rusini stali ukrayincyami Procitovano 29 travnya 2010 Franko I Zibrannya tvoriv u p yatdesyati tomah Kiyiv Naukova dumka 1984 T 41 S 320 12 travnya 2010 Yak ukrayinci vbivayut u sobi rosiyan Procitovano 29 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a archive date vimagaye archive url dovidka DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Iskorko Gnatenko V Nezvichajnij sin podilskogo krayu Pam yati Pavlina Svyencickogo Literaturna Ukrayina Kiyiv 29 listopada 2001 4 4948 S 10 Sereda O Pavlin Svencickij u suspilnomu zhitti Galichini do istoriyi polskogo ukrayinofilstva Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist Vipusk 15 Confraternitas Yuvilejnij zbirnik na poshanu Yaroslava Isayevicha Krikun M Lviv Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2006 2007 S 475 486 ISBN 966 02 3928 9 Svencickij Pavlin 1841 1876 Ukrayinska literatura u portretah i dovidkah Davnya literatura literatura HIH st Dovidnik Denisyuk C Donchik V Kononenko P ta in Kiyiv Libid 2000 S 284 285 ISBN 966 06 0147 6 PosilannyaSvencickij Pavlin Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1689 1000 ekz Svyencickij Pavlin Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 666 Svencickij Pavlin Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela

Дата публікації:
Топ