Соне́т (італ. sonetto — звучати) — ліричний жанр, що складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: охоплюючою абба, абба, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде, тощо. Микола Зеров називав сонет формою «ліроепічної мініатюри окремої схеми».
Сонет | |
Країна походження | Сицилійське королівство |
---|---|
Першовідкривач або винахідник | Джиакомо да Лентіні |
Дата відкриття (винаходу) | 13 століття |
Сонет у Вікісховищі |
Історія сонета
Припускають, що зародкові початки сонета губляться в поезії провансальських трубадурів, але постав він в Італії. Першими сонетами вважають твори Ф. Барберіні й А. Темпо. Остаточної форми йому надав, встановив чисельність рядків і порядок рим Ф. Петрарка (1304–1374). Сонет проходить через всю історію європейської та світової літератури, розкриваючись у поезії П. Ронсара у Франції (16 ст.) та В. Шекспіра в Англії (17 ст.).
Зневажений класицизмом, сонет відродився в добу романтизму, став улюбленою формою «парнасців» (Жозе-Маріа де Ередіа, Ш. Леконт де Ліль) та символістів.
Сонет в українській літературі
В українській поезії сонет відомий із 1830 (вірш Сапфо і сонети Адама Міцкевича в переспіві Опанаса Шпигоцького). Далі він зустрічається в поезії Л. Боровиковського, А. Метлинського, М. Шашкевича, Ю. Федьковича, Б. Грінченка, У. Кравченко, Степана Чарнецького.
Особливого поширення набирає він на кінець 19 — початок 20 ст. Видатну роль у розробці сонету відіграв Іван Франко: «Сонети» (1882), цикли «Вільні сонети», «Тюремні сонети» тощо. Сонети писали Леся Українка і Микола Чернявський («Донецькі сонети», 1898).
Найвищого розвитку досягає сонет у творчості неокласиків М. Зерова (його «Sonnetarium», виданий 1948 за кордоном, містить 85 оригінальних і 28 перекладних сонетів), Максима Рильського й інших.
З початку 1930-их pp. майстерні зразки сонетів з'являються в галицькій поезії (цикл Б. І. Антонича «Зриви й крила» та ін.), натомість в УРСР під тиском репресій сонет зазнає занепаду і дещо оживає із середини 1950-их рр.
В українській поезії в еміграції сонет набув значного поширення і в багатьох випадках високої майстерності. Серед інших зустрічається він у творчості Ю. Клена, М. Ореста, Б. Кравцева, С. Гординського, Яра Славутича, Остапа Тарнавського, Ігоря Качуровського, Емми Андієвської, Дмитра Павличка й інших.
Захоплення Дмитра Павличка сонетною формою вилилось у створення антології «Світовий сонет» (1983), яку свого часу готував, але не встиг реалізувати Микола Зеров. У цій антології українською мовою були опубліковані великі добірки сонетів Данте, Мікеланджело, Шекспіра, Шарля Бодлера, Павола Гвездослава Орсага, Янки Купали. Розширене видання антології, до якого крім перекладів увійшли й оригінальні сонети Павличка, з'явилося 2004 року у видавництві «Генеза» під назвою «Сонети».
Поетичні особливості сонета
Попри ніби закам'янілу тісну форму, сонет містить у собі достатньо сприятливих для висловлення почуття й думки даних: зручний для версифікації й читання розмір — в італійців так звана ендекасилаба (одинадцятискладник), якому в українській поезії відповідає 5-стопний ямб із чергуванням чоловічих і жіночих закінчень.
У цілому, сонет сприяє дисциплінуванню поетичного мовлення. Адже кожна з чотирьох його частин має бути синтаксично викінченою, рими — точними і дзвінким, рекомендується регулярне парокситонно-окситонне римування, уникнення повторень у віршовому тексті одних і тих же слів (крім службових або спеціально вмотивованих за ліричним сюжетом).
Особливий внесок в осмислення теорії сонета зробив Й. Бехер, вважаючи його «найдіалектичнішим художнім видом», наголошуючи на його інтенсивній драматургійності, коли перший вірш містить у собі тезу, другий — антитезу, а тривірші — синтез, так званий «сонетний замо́к», що завершується переважно чотирнадцятим рядком (здебільшого ця «тріада» варіюється).
Сонетна специфіка Івана Франка
Свого часу унікальну специфіку сонету спостеріг Іван Франко:
- Голубчики, українські поети,
- Невже вас досі нікому навчити,
- Що не досить сяких-таких зліпити
- Рядків штирнадцять, і вже й є сонети?
- П'ятистоповий ямб, мов з міді литий
- Два з чотирьох, два з трьох рядків куплети,
- Пов'язані в дзвінкі рифмові сплети, —
- Лиш те ім'ям сонета слід хрестити.
- Тій формі й зміст най буде відповідний;
- Конфлікт чуття, природи блиск погідний
- В двох перших строфах ярко розвертаєсь.
- Страсть, буря, гнів, мов хмара піднімаєсь,
- Мутить блиск, грізно мечесь, рве окови,
- Та при кінці сплива в гармонію любови.
Форми сонета
Внутрішня гнучкість сонетної форми тяжіє до постійного оновлення канону. Вже, приміром, В. Шекспір застосовував три чотиривірші і двовірш. Крім цього, можливі також неканонічні форми сонета, приміром «хвостаті сонети» («сонет з кодою»), тобто з додатковим рядком; перевернуті сонети, започатковувані двома тривіршами; суцільні — побудовані на двох римах; «безголові» — з одним чотиривіршем і двома тривіршами; «кульгаві», в яких останні рядки чотиривіршів усічені; напівсонети — один чотиривірш та один тривірш тощо; сонетоїди (типові зразки у збірці М. Зерова «Catalepton»).
Складна композиція, що утворюється з 14 сонетів (в яких перший рядок кожного наступного є повторенням останнього рядка попереднього сонета) і завершується п'ятнадцятим (маґістралом), укладеним послідовно з перших рядків усіх попередніх сонетів — називається вінком сонетів. Він зустрічається у багатьох українських поетів. (Б.Грінченко, М. Жук, В. Бобинський, А. Ведмицький, Л. Мосендз, Б. Кравців, О. Тарнавський, А.Малігон).
Сонети найпоширеніші в медитативній ліриці, наявні і в інших жанрових формах, зокрема в пейзажній ліриці (цикли «Крим» та «Київ» М. Зерова).
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Іван Франко "Кантата Шекспірові Сонети"
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
Посилання
- Сонет // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1805. — 1000 екз.
- 540/mode/1up?view=theater Вільний сонет; Курталь // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 186; 540.
- 229; 415-417/mode/1up?view=theater Перевернутий сонет; Подвійний сонет; Сонет // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 197; 229; 415-417.
- Сонет // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 538. — 634 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sonet znachennya Sone t ital sonetto zvuchati lirichnij zhanr sho skladayetsya z chotirnadcyati ryadkiv p yatistopnogo abo shestistopnogo yamba vlasne dvoh chotirivirshiv katreni ta dvoh trivirshiv terceti z ustalenoyu shemoyu rimuvannya ohoplyuyuchoyu abba abba vvd eed abo ridshe perehresnoyu abab abab vde vde tosho Mikola Zerov nazivav sonet formoyu liroepichnoyi miniatyuri okremoyi shemi SonetKrayina pohodzhennya Sicilijske korolivstvoPershovidkrivach abo vinahidnikDzhiakomo da LentiniData vidkrittya vinahodu 13 stolittya Sonet u VikishovishiSonet Mikoli Zerova Salomeya opublikovanij u zbirci Kamena Istoriya sonetaPripuskayut sho zarodkovi pochatki soneta gublyatsya v poeziyi provansalskih trubaduriv ale postav vin v Italiyi Pershimi sonetami vvazhayut tvori F Barberini j A Tempo Ostatochnoyi formi jomu nadav vstanoviv chiselnist ryadkiv i poryadok rim F Petrarka 1304 1374 Sonet prohodit cherez vsyu istoriyu yevropejskoyi ta svitovoyi literaturi rozkrivayuchis u poeziyi P Ronsara u Franciyi 16 st ta V Shekspira v Angliyi 17 st Znevazhenij klasicizmom sonet vidrodivsya v dobu romantizmu stav ulyublenoyu formoyu parnasciv Zhoze Maria de Eredia Sh Lekont de Lil ta simvolistiv Sonet v ukrayinskij literaturiV ukrayinskij poeziyi sonet vidomij iz 1830 virsh Sapfo i soneti Adama Mickevicha v perespivi Opanasa Shpigockogo Dali vin zustrichayetsya v poeziyi L Borovikovskogo A Metlinskogo M Shashkevicha Yu Fedkovicha B Grinchenka U Kravchenko Stepana Charneckogo Osoblivogo poshirennya nabiraye vin na kinec 19 pochatok 20 st Vidatnu rol u rozrobci sonetu vidigrav Ivan Franko Soneti 1882 cikli Vilni soneti Tyuremni soneti tosho Soneti pisali Lesya Ukrayinka i Mikola Chernyavskij Donecki soneti 1898 Najvishogo rozvitku dosyagaye sonet u tvorchosti neoklasikiv M Zerova jogo Sonnetarium vidanij 1948 za kordonom mistit 85 originalnih i 28 perekladnih sonetiv Maksima Rilskogo j inshih Z pochatku 1930 ih pp majsterni zrazki sonetiv z yavlyayutsya v galickij poeziyi cikl B I Antonicha Zrivi j krila ta in natomist v URSR pid tiskom represij sonet zaznaye zanepadu i desho ozhivaye iz seredini 1950 ih rr V ukrayinskij poeziyi v emigraciyi sonet nabuv znachnogo poshirennya i v bagatoh vipadkah visokoyi majsternosti Sered inshih zustrichayetsya vin u tvorchosti Yu Klena M Oresta B Kravceva S Gordinskogo Yara Slavuticha Ostapa Tarnavskogo Igorya Kachurovskogo Emmi Andiyevskoyi Dmitra Pavlichka j inshih Zahoplennya Dmitra Pavlichka sonetnoyu formoyu vililos u stvorennya antologiyi Svitovij sonet 1983 yaku svogo chasu gotuvav ale ne vstig realizuvati Mikola Zerov U cij antologiyi ukrayinskoyu movoyu buli opublikovani veliki dobirki sonetiv Dante Mikelandzhelo Shekspira Sharlya Bodlera Pavola Gvezdoslava Orsaga Yanki Kupali Rozshirene vidannya antologiyi do yakogo krim perekladiv uvijshli j originalni soneti Pavlichka z yavilosya 2004 roku u vidavnictvi Geneza pid nazvoyu Soneti Poetichni osoblivosti sonetaPopri nibi zakam yanilu tisnu formu sonet mistit u sobi dostatno spriyatlivih dlya vislovlennya pochuttya j dumki danih zruchnij dlya versifikaciyi j chitannya rozmir v italijciv tak zvana endekasilaba odinadcyatiskladnik yakomu v ukrayinskij poeziyi vidpovidaye 5 stopnij yamb iz cherguvannyam cholovichih i zhinochih zakinchen U cilomu sonet spriyaye disciplinuvannyu poetichnogo movlennya Adzhe kozhna z chotiroh jogo chastin maye buti sintaksichno vikinchenoyu rimi tochnimi i dzvinkim rekomenduyetsya regulyarne paroksitonno oksitonne rimuvannya uniknennya povtoren u virshovomu teksti odnih i tih zhe sliv krim sluzhbovih abo specialno vmotivovanih za lirichnim syuzhetom Osoblivij vnesok v osmislennya teoriyi soneta zrobiv J Beher vvazhayuchi jogo najdialektichnishim hudozhnim vidom nagoloshuyuchi na jogo intensivnij dramaturgijnosti koli pershij virsh mistit u sobi tezu drugij antitezu a trivirshi sintez tak zvanij sonetnij zamo k sho zavershuyetsya perevazhno chotirnadcyatim ryadkom zdebilshogo cya triada variyuyetsya Sonetna specifika Ivana FrankaSvogo chasu unikalnu specifiku sonetu sposterig Ivan Franko Golubchiki ukrayinski poeti Nevzhe vas dosi nikomu navchiti Sho ne dosit syakih takih zlipiti Ryadkiv shtirnadcyat i vzhe j ye soneti P yatistopovij yamb mov z midi litij Dva z chotiroh dva z troh ryadkiv kupleti Pov yazani v dzvinki rifmovi spleti Lish te im yam soneta slid hrestiti Tij formi j zmist naj bude vidpovidnij Konflikt chuttya prirodi blisk pogidnij V dvoh pershih strofah yarko rozvertayes Strast burya gniv mov hmara pidnimayes Mutit blisk grizno meches rve okovi Ta pri kinci spliva v garmoniyu lyubovi Formi sonetaVnutrishnya gnuchkist sonetnoyi formi tyazhiye do postijnogo onovlennya kanonu Vzhe primirom V Shekspir zastosovuvav tri chotirivirshi i dvovirsh Krim cogo mozhlivi takozh nekanonichni formi soneta primirom hvostati soneti sonet z kodoyu tobto z dodatkovim ryadkom perevernuti soneti zapochatkovuvani dvoma trivirshami sucilni pobudovani na dvoh rimah bezgolovi z odnim chotirivirshem i dvoma trivirshami kulgavi v yakih ostanni ryadki chotirivirshiv usicheni napivsoneti odin chotirivirsh ta odin trivirsh tosho sonetoyidi tipovi zrazki u zbirci M Zerova Catalepton Skladna kompoziciya sho utvoryuyetsya z 14 sonetiv v yakih pershij ryadok kozhnogo nastupnogo ye povtorennyam ostannogo ryadka poperednogo soneta i zavershuyetsya p yatnadcyatim magistralom ukladenim poslidovno z pershih ryadkiv usih poperednih sonetiv nazivayetsya vinkom sonetiv Vin zustrichayetsya u bagatoh ukrayinskih poetiv B Grinchenko M Zhuk V Bobinskij A Vedmickij L Mosendz B Kravciv O Tarnavskij A Maligon Soneti najposhirenishi v meditativnij lirici nayavni i v inshih zhanrovih formah zokrema v pejzazhnij lirici cikli Krim ta Kiyiv M Zerova Div takozhSonet virsh Lesi Ukrayinki Soneti Shekspira Virsh Fedora SologubaLiteraturaPortal Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ivan Franko Kantata Shekspirovi Soneti Literaturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007PosilannyaSonet Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1805 1000 ekz 540 mode 1up view theater Vilnij sonet Kurtal Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 186 540 229 415 417 mode 1up view theater Perevernutij sonet Podvijnij sonet Sonet Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 197 229 415 417 Sonet Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 538 634 s