Терце т італ terzetto від лат tertius третій тривірш строфа що складається з трьох рядків зазвичай вживається з іншим те

Терце́т (італ. terzetto, від лат. tertius — третій) — тривірш, строфа, що складається з трьох рядків, зазвичай вживається з іншим терцетом, пов'язаним із першою системою рим. Два терцети складають другу частину сонета.

Строфа терцета самостійна за умови, коли схема рим викінчена в її межах (ааа ббб тощо) або під час римування один віршовий рядок лишається без рими (ритурнель):

Лежить солдат під лісом, на травах, на піску,……а

Над ним кує зозуля в зеленому ліску,…………….а

І що ж вона віщає, життя чи смерть близьку?……а

І став її питати солдат несамохіть:………………….б

— Хоч не солдатське діло тужить і ворожить,…….б

Скажи мені, зозуле, чи довго буду жить? (…)…….б (Л. Первомайський).

Терцет не завжди є складником більшої строфи, пов'язаним із перехідним римуванням як, наприклад, у сонеті, де переважно останні тривірші — один із варіантів тернарного римування.

Джерела

Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
Квятковский А. П. Поэтический словарь / Науч. ред. И. Роднянская. — М.: Сов. Энцикл., 1966. — 376 с.

Посилання

498/mode/1up?view=theater Терцет; Триверс // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 479; 498.