П'єр де Ронсар | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Pierre de Ronsard | ||||
Погруддя Ронсара в замку Блуа, Франція | ||||
Ім'я при народженні | Pierre de Ronsard | |||
Народився | 11 вересня 1524 , Франція | |||
Помер | 27 грудня 1585 (61 рік) , Франція | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | Паризький університет | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | з 1547 | |||
Членство | Плеяда (Франція) | |||
Конфесія | католицька церква | |||
Батько | d | |||
Родичі | d, d і d | |||
Брати, сестри | d | |||
Автограф | ||||
| ||||
П'єр де Ронсар у Вікісховищі | ||||
П'єр де Ронса́р (фр. Pierre de Ronsard; 11 вересня 1524, замок Ла-Поссоньєр, — 27 грудня 1585, абатство Сен-Ком, біля міста Тур) — французький поет XVI століття. Очолював поетичне об'єднання «Плеяда», що стояло на засадах збагачення національної літератури надбанням і здобутками літератур Стародавньої Греції та Риму.
На честь поета названа Ронсарова строфа.
Біографія
Народився у вельможній родині. Сам був сином придворного короля Франциска І. Батько влаштував Ронсара пажом у Франциска І. Пізніше П'єр переїхав до Шотландії до тамтешнього королівського двору, що був тісно пов'язаний родинними зв'язками з двором королів Франції. Освіту здобув гуманітарну, в тому числі в колежі Кокре, навчався в Парижі у Жана Дора. Гонитва за насолодами призвела до захворювання на сифіліс, ускладненням стала глухота. Перший вірш був надрукований у 1547 році. Після повернення з Шотландії посів посаду надвірного поета короля Генріха ІІ. Після смерті молодого короля Карла ІХ у був в опалі і його надвірна кар'єра закінчилася.
Збереження і любов до рідної мови
Франція завжди докладала чималих зусиль для збереження, збагачення і розвитку рідної мови і культури. До процесу залучився і П'єр де Ронсар. Разом з дю Белле він розробив план масштабної поетичної реформи, яку декларував Жоашен дю Белле в праці «Захист і уславлення французької мови».
У XVII ст. до збереження рідної мови залучився сам король, заснувавши Французьку академію.
Водночас література Франції стала дедалі більше поділятися на простонародну і надвірну. П'єр де Ронсар, Жоашен дю Белле якраз представники вченої і надвірної поезії, яку плекали при королівському дворі.
Зовсім інше крило поезії Франції уособлював Франсуа Війон (1431–1491), який не робив надвірної кар'єри і не був пов'язаний з аристократією Франції. Проте його творчий доробок не менший за внесок і реформи П'єра де Ронсара.
Творчість
Ронсар залишив багату поетичну спадщину. Оспівував радість життя, кохання (збірки «Любовні вірші», 1552–53; «Продовження любовних віршів», 1555; цикли «Нове продовження любовних віршів», 1556; «Сонети до Єлени», 1578), писав вірші на громадянські, патріотичні, філософські теми (збірки «Оди», 1550–32; «Гімни», 1555–56). В «Роздумах про бідування цього часу» (1560–62), «Застереженні французькому народу» (1563) засуджував релігійні війни. Автор збірок «Елегії» (1565), мадригалів, епітафій. В останні роки життя працював над епічною поемою «Франсіада» (1572, незакінчено). Трактат Ронсара «Короткий виклад поетичного мистецтва» (1565) відіграв значну роль у формуванні французького класицизму.
Українські переклади
Українською П'єра де Ронсара перекладали Микола Зеров, Максим Славинський, Микола Терещенко, Феофан Скляр (видав окремий том лірики Ронсара українською в 1977 році, видавництво «Дніпро», Київ), Ігор Качуровський, Дмитро Павличко, Іван Світличний (опубліковано 11 віршів, переклади робив в ув'язненні).
- Лірика / П'єр де Ронсар; пер. з фр. Ф. Скляра; вступ. ст. В. Коптілова.— К. : Дніпро, 1977. — 159 с.
Література
(фр.)
- Benedikte Andersson, L'invention lyrique. Visages d'auteur, figures du poête et voix lyrique chez Ronsard, Paris, Honoré Champion, 2011
- François Rouget, Pierre de Ronsard, Paris-Rome, Memini, Bibliographie des Écrivains français, n° 27, 2005
- Marc Carnel, «Le sang embaumé des roses», Genève, Droz, 2004
- André Gendre, L'Esthétique de Ronsard, Paris, SEDES, 1997
- Yvonne Bellenger, Lisez la Cassandre de Ronsard, Paris, Champion, Unichamp, 1997
- Michel Simonin, Pierre de Ronsard, Paris, Fayard, 1990
- Oliviert Pot, Inspiration et mélancolie dans les Amours de Ronsard, Genève, Droz, 1990
- Yvonne Bellenger, La Pléiade. La Poésie en France autour de Ronsard, Paris, Nizet, 1988
- Albert Py, Imitation et Renaissance dans la poésie de Ronsard, Genève, Droz, 1984
Українською мовою
- М. В. Дяченко. Гімн вічності: філософська поетика Ронсара // Культура України : зб. наук. пр. / М-во культури України, Харків. держ. акад. культури. & — Харків, 2013. Вип. 40. Стор. 67–75.
Посилання
- Ронсар П'єр де // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 439. — .
- Зеров Микола: П'єр Ронсар (1524—1585) Сонети для Гелени
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki P yer de Ronsarfr Pierre de RonsardPogruddya Ronsara v zamku Blua FranciyaIm ya pri narodzhenniPierre de RonsardNarodivsya11 veresnya 1524 1524 09 11 FranciyaPomer27 grudnya 1585 1585 12 27 61 rik FranciyaGromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistpoetAlma materParizkij universitetMova tvorivfrancuzkaRoki aktivnostiz 1547ChlenstvoPleyada Franciya Konfesiyakatolicka cerkvaBatkodRodichid d i dBrati sestridAvtograf P yer de Ronsar u Vikishovishi P yer de Ronsa r fr Pierre de Ronsard 11 veresnya 1524 zamok La Possonyer 27 grudnya 1585 abatstvo Sen Kom bilya mista Tur francuzkij poet XVI stolittya Ocholyuvav poetichne ob yednannya Pleyada sho stoyalo na zasadah zbagachennya nacionalnoyi literaturi nadbannyam i zdobutkami literatur Starodavnoyi Greciyi ta Rimu Na chest poeta nazvana Ronsarova strofa BiografiyaNarodivsya u velmozhnij rodini Sam buv sinom pridvornogo korolya Franciska I Batko vlashtuvav Ronsara pazhom u Franciska I Piznishe P yer pereyihav do Shotlandiyi do tamteshnogo korolivskogo dvoru sho buv tisno pov yazanij rodinnimi zv yazkami z dvorom koroliv Franciyi Osvitu zdobuv gumanitarnu v tomu chisli v kolezhi Kokre navchavsya v Parizhi u Zhana Dora Gonitva za nasolodami prizvela do zahvoryuvannya na sifilis uskladnennyam stala gluhota Pershij virsh buv nadrukovanij u 1547 roci Pislya povernennya z Shotlandiyi posiv posadu nadvirnogo poeta korolya Genriha II Pislya smerti molodogo korolya Karla IH u buv v opali i jogo nadvirna kar yera zakinchilasya Zberezhennya i lyubov do ridnoyi moviPostat poeta Vijona v knizi Velikij zapovit 1489 roku Franciya zavzhdi dokladala chimalih zusil dlya zberezhennya zbagachennya i rozvitku ridnoyi movi i kulturi Do procesu zaluchivsya i P yer de Ronsar Razom z dyu Belle vin rozrobiv plan masshtabnoyi poetichnoyi reformi yaku deklaruvav Zhoashen dyu Belle v praci Zahist i uslavlennya francuzkoyi movi U XVII st do zberezhennya ridnoyi movi zaluchivsya sam korol zasnuvavshi Francuzku akademiyu Vodnochas literatura Franciyi stala dedali bilshe podilyatisya na prostonarodnu i nadvirnu P yer de Ronsar Zhoashen dyu Belle yakraz predstavniki vchenoyi i nadvirnoyi poeziyi yaku plekali pri korolivskomu dvori Zovsim inshe krilo poeziyi Franciyi uosoblyuvav Fransua Vijon 1431 1491 yakij ne robiv nadvirnoyi kar yeri i ne buv pov yazanij z aristokratiyeyu Franciyi Prote jogo tvorchij dorobok ne menshij za vnesok i reformi P yera de Ronsara TvorchistRonsar zalishiv bagatu poetichnu spadshinu Ospivuvav radist zhittya kohannya zbirki Lyubovni virshi 1552 53 Prodovzhennya lyubovnih virshiv 1555 cikli Nove prodovzhennya lyubovnih virshiv 1556 Soneti do Yeleni 1578 pisav virshi na gromadyanski patriotichni filosofski temi zbirki Odi 1550 32 Gimni 1555 56 V Rozdumah pro biduvannya cogo chasu 1560 62 Zasterezhenni francuzkomu narodu 1563 zasudzhuvav religijni vijni Avtor zbirok Elegiyi 1565 madrigaliv epitafij V ostanni roki zhittya pracyuvav nad epichnoyu poemoyu Fransiada 1572 nezakincheno Traktat Ronsara Korotkij viklad poetichnogo mistectva 1565 vidigrav znachnu rol u formuvanni francuzkogo klasicizmu Ukrayinski perekladiUkrayinskoyu P yera de Ronsara perekladali Mikola Zerov Maksim Slavinskij Mikola Tereshenko Feofan Sklyar vidav okremij tom liriki Ronsara ukrayinskoyu v 1977 roci vidavnictvo Dnipro Kiyiv Igor Kachurovskij Dmitro Pavlichko Ivan Svitlichnij opublikovano 11 virshiv perekladi robiv v uv yaznenni Lirika P yer de Ronsar per z fr F Sklyara vstup st V Koptilova K Dnipro 1977 159 s Literatura fr Benedikte Andersson L invention lyrique Visages d auteur figures du poete et voix lyrique chez Ronsard Paris Honore Champion 2011 Francois Rouget Pierre de Ronsard Paris Rome Memini Bibliographie des Ecrivains francais n 27 2005 Marc Carnel Le sang embaume des roses Geneve Droz 2004 Andre Gendre L Esthetique de Ronsard Paris SEDES 1997 Yvonne Bellenger Lisez la Cassandre de Ronsard Paris Champion Unichamp 1997 Michel Simonin Pierre de Ronsard Paris Fayard 1990 Oliviert Pot Inspiration et melancolie dans les Amours de Ronsard Geneve Droz 1990 Yvonne Bellenger La Pleiade La Poesie en France autour de Ronsard Paris Nizet 1988 Albert Py Imitation et Renaissance dans la poesie de Ronsard Geneve Droz 1984 Ukrayinskoyu movoyu M V Dyachenko Gimn vichnosti filosofska poetika Ronsara Kultura Ukrayini zb nauk pr M vo kulturi Ukrayini Harkiv derzh akad kulturi amp Harkiv 2013 Vip 40 Stor 67 75 PosilannyaRonsar P yer de Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 439 ISBN 966 692 744 6 Zerov Mikola P yer Ronsar 1524 1585 Soneti dlya Geleni