У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Санта Кроче Санта Кроче базиліка в місті Флоренція італ Santa Croce

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Санта-Кроче.

Санта-Кроче — базиліка в місті Флоренція (італ. Santa Croce, тобто церква Святого Хреста). Не плутати з однойменною Санта-Кроче ін Джерусалеме, що знаходиться в Римі.

Санта-Кроче

43°46′06″ пн. ш. 11°15′45″ сх. д. / 43.768450000027776525° пн. ш. 11.26274000002777775° сх. д.Координати: 43°46′06″ пн. ш. 11°15′45″ сх. д. / 43.768450000027776525° пн. ш. 11.26274000002777775° сх. д.
Тип споруди	мала базиліка музей^[1] і церква^[2]
Розташування	Італія^[2]^[1]^[3], Флоренція^[2]^[3]
Архітектор	Арнольфо ді Камбіо
Початок будівництва	1294
Стиль	готика
Належність	католицтво
Єпархія	^d
Стан	^d^[3] і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО^[d]
Адреса	Piazza Santa Croce 16^[1]
Епонім	Животворний Хрест
Присвячення	Животворний Хрест
Вебсайт	santacroceopera.it
Санта-Кроче (Флоренція) (Італія)

Санта-Кроче у Вікісховищі

Історія

За церковною легендою, церкву заснував Франциск Ассізький. Він помер у 1226 році, а церква згадана в документах за 1229 рік. Зафіксовано початок нових будівельних робіт 12 травня 1294 року, тобто це була перебудова, ймовірно, за проектом архітектора Арнольфо ді Камбіо.

Це була одна з багатьох перебудов церкви, яка зберегла її готичний характер. Вікна прикрашені вітражами. Над оздобами церкви працювало декілька поколінь майстрів Флоренції різних мистецьких епох: Джотто, Андреа Орканьї, Донателло, Таддео Гадді, Джорджо Вазарі, Бенедетто да Майано. Останній зробив рельєфи зі сценами життя Франциска Ассізського на кафедрі.

Фасад Санта Кроче.
Погляд на базиліку з Башти Джотто
Вівтар в Санта Кроче.
Один з вітражів церкви Санта Кроче.
Вітраж зі Св. Андрієм в Капелі Пацці (Capella Pazzi)
Центральна частина вітражу Тадео Гадді в Капелі Барончеллі

Санта Кроче

Тут поховані:

Альберті Леон-Баттіста, архітектор, теоретик мистецтва
Вітторе Альфьєрі, поет
Галілео Галілей, видатний вчений
Мікеланджело, геніальний скульптор
Кенотаф Нікколо Макіавеллі, політик і письменник
Джоакіно Россіні, композитор
Міхал Огінський, польський політик, композитор
Кенотаф Данте, поета — вигнанця з Флоренції

Див. також

Примітки

Sistema Cultura — 2019.
d:Track:Q80199870
archINFORM — 1994.
d:Track:Q265049
dati.beniculturali.it — 2014.
d:Track:Q52897564

Джерела

Manfred Wundram, «Kunstführer Florenz», Philipp Reclam GmbH, Stuttgart 1993. — S. 165—184. — .
Toman, Rolf (Hrsg.): Die Kunst der italienischen Renaissance. Architektur — Skulptur — Malerei — Zeichnung. Köln 1994
Zimmermanns, Klaus: Florenz. Köln [1984] 6. Auflage 1990.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q80199870">Sistema_Cultura<span_class="wef_low_priority_links">_—_2019.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q80199870]]</div>-1] Sistema Cultura — 2019.
d:Track:Q80199870

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q8513_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q265049">archINFORM<span_class="wef_low_priority_links">_—_1994.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q265049]]</div>-2] rchINFORM — 1994.
d:Track:Q265049

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q170584_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q52897564">dati.beniculturali.it<span_class="wef_low_priority_links">_—_2014.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q52897564]]</div>-3] ti.beniculturali.it — 2014.
d:Track:Q52897564

[1]

[2]

[3]