Якопо делла Кверча (італ. Jacopo di Pietro d'Agnolo di Guarnieri 1374 — 1438 ) — відомий італійський скульптор перехідної доби від середньовіччя до відродження. Один з попередників Мікеланджело Буонарротті, який вивчав твори Якопо делла Кверча.
Якопо делла Кверча | |
Jacopo di Pietro d'Agnolo di Guarnieri ( Якопо ді П'єтро д'Аньоло ді Гварнері ) | |
Портрет-гравюра з видання Джорджо Вазарі «Життєписи» | |
Народився | 1374 можливо, Кверчегросса біля Сієни |
---|---|
Помер | 1438 Сієна, Тоскана, Італія |
Національність | Італія |
Жанр | сакральна і алегорична скульптура |
Напрямок | відродження |
Роки творчості | 1400 - 1438 |
Основні роботи | сакральна і алегорична скульптура |
Біографія
Походив з провінції. Тому ніхто не поклопотався про створення його життєпису за життя. Практично нічого не відомо про ранні роки Якопо: невідомі ні день і місце його народження, ні рік. За рік народження умовно прийнято дату 1374, хоча він швидше народився між 1371 та 1374 рр.
Якопо делла Кверча — прізвисько, за яким він і увійшов у історію мистецтва (його справжнє ім'я — Якопо ді П'єтро д'Аньоло ді Гварнері).
Лише в середині 16 століття Джорджо Вазарі створив спробу відтворити життєпис Якопо делла Кверча. За звістками Вазарі, Якопо народився в місті Кверчегросса, що неподалік від міста Сієна. Якщо це так, то зрозуміло, відкіля прізвисько Кверча (хоча це може бути черговою вигадкою самого Вазарі).
Батько, П'єтро д'Аньоло з родини Гварнері — мав відношення до ювелірства і різав з дерева. Тому перші художні навички Якопо отримав від батька. У 1386 році сина перевезли в місто Лукка, куди перебралася родина. В місті працював скульптор Антоніо Пардіні, за припущеннями, молодий Якопо міг навчатися в його майстерні. У 1394 р. Якопо втік з Лукки, аби уникнути переслідувань, бо скоїв бійку з громадянином міста.
Помер в Сієні.
Творчість
Ранні твори
1401 року — він брав участь в конкурсі на скульптурні оздоби північних воріт Баптистерію (Хрещальні) в місті Флоренція. За середньовічною традицією хрестити неофітів вважалося доцільним в окремому приміщенні по-за собором. Ця практика відома і в ранні роки у православних в Візантії та на Русі (Костянтинополь, хрещальня церкви Св. Георгія в Манганах, розкопана хрещальня біля собору Спаса Преображення в Чернігові тощо).
Конкурс тоді виграв Лоренцо Гіберті, проектні рішення якого і задовольнили прискіпливе журі. Якопо виконав якісь роботи в соборі Флоренції, але в місті не утримався. У 1403 році він працював в місті Феррара, де виконав з мармуру Мадонну з гранатом.
У 1406–1407 рр. — Якопо виконав замову володаря Лукки — Павла Джуніджи — і створив надгробок померлої дружини володаря Іларії дель Карретто (собор Сан Мартино, Лукка). Скульптор іде від давніх зразків надгробків можновладців північної Європи — померлий лежить на кришці труни в розкішному одязі наче під час сну. Але Якопо додав у надгробок собачку господині і путті-янголят з гірляндами. Крила янголят і розкішні гірлянди створили гармонійний декоративний ритм на бічних сторонах труни, якого не знали готичні зразки надгробків.
Фонтан в Сієні « Джерело радості»
У 1409 році Якопо отримав замовлення на створення фонтану Гайя на центральній площі Сієни. Роботи над створенням рельєфів і скульптур для фонтану тривали до 1419 року.
Фонтан мав прямокутний видовжений басейн, три боки якого облямовані мармуровими панелями з рельєфами. Центр був акцентований фігурою мадонни з немовлям в оточенні християнських чеснот. Фігури, що сиділи і нішах, спокійні і розважливі. Поодинці кожна з них могла би стати окрасою десятка фонтанів чи церковних фасадів. Про впливи готики нагадували декоративні деталі, комбіновані з ренесансними візерунками. Панелі, створені делла Кверча, були сильно поруйновані з часом. Оригінали сховали в музей.
У 1868 році панелі за давніми замальовками відновив італійський скульптор Тіто Сарроккі (1824–1900), дотримуючись стилістики неоренесанс.
Це не єдиний твір Кверча в Сієні. Він брав участь в створенні рельєфів і для хрещальної купелі в Баптистерії тепер вже Сієни. Рельєф «Захарія в храмі» — справжня картина ренесансного майстра, передана скульптурним засобом: чим далі від першого плану, тим менше висота рельєфу, що створює враження перспективи, яку так старанно вивчають і розвивають різні італійські майстри кватроченто.
Рельєфи в Болоньї
Праця по замовленням привела немолодого вже скульптора в місто Болонья. Він отримав замову на створення скульптурних оздоб головного порталу міського (готичного за формами) собору. Скульптор вже завоював повагу і визнання, про що свідчать замовлення відомих релігійних громад і провінційних можновладців. Але дійсно потужні творчі потенції Якопо делла Кверча розкрилися в Болоньї при створенні невеликих прямокутних рельєфів, призначених для окраси головного порталу готичної базиліки. Їх теми — Старий Заповіт. Скульптор працював з дуже твердим істрійським каменем, що не сприяв створенню тонких деталей і дрібниць. На рельєфи роботи делла Кверча це вплинуло найкраще: всі композиції подані узагальнено, а скульптор зосередився на головних подіях і фігурах, лише натяками, знаками (як на іконах) подаючи оточення.
Рельєфи отримали якості неперевершених композицій — формул. Навіть колір матеріалу створював враження бронзи чи якогось металу. Вертикальні пілястри з рельєфами Якопо делла Кверча стануть художньою школою для багатьох генерацій художників і скульпторів Західної Європи, розійдуться світом у зліпках, малюнках, гравюрах, поштівках, фото. Рельєфи стануть класичними взірцями мистецтва Італії 15 століття і Європи доби Відродження.
- Убивство Авеля
- Жертвоприношення Авраама сином, припинене янголом
- П'яний Ной і три сини
- Бог створює Єву
- Вигнання з Раю
- Ноїв ковчег
Вибрані твори
- Участь у конкурсі на оздоби північних воріт Баптистерію, Флоренція
- Мадонна з гранатом, мармур, Феррара
- Саркофаг Іларії дель Карретто, 1407, Собор Сан-Мартіно, Лукка
- Надгробок Лоренцо Трента, 1416, базиліка Сан-Фредіано, Лукка
- Надгробок Єлизавети Онесті, 1416, базиліка Сан-Фредіано, Лукка
- Різьблений вівтар для каплиці, 1426, базиліка Сан-Фредіано, Лукка
- «Джерело радості», , Сієна
- Рельєфи купелі для Баптистерію, Сієна
- Мадонна з немовлям, Національна галерея мистецтв, Вашингтон
- Мадонна з немовлям, теракота, Лувр, Париж
- Мадонна з немовлям, Державний музей палаццо Тальєскі, Ангіарі
- Скульптурний триптих «Мадонна з немовлям, двома святими і янголами», Музей Цивіко, Болонья
- Надгробок Антоніо Будріо, 1435, церква Сан-Микеле в Боско, Болонья
- Скульптура Сан Петроніо, Болонья
- Скульптура Сан Амброджо, Болонья
- Різьблений рельєф " Благовіщення ", дерево
- Рельєфи головного порталу собору Сан Петроніо, Болонья
- Три скульптури тимпану катедралу в Болоньї (Сан Петроніо, Мадонна з немовлям, Сан Амброджо)
- Надгробок Антоніо Галеаццо Бентівольо, ц-ва Сан-Джакомо Маджоре в Болоньї
Див. також
Посилання
Джерела
- Всеобщая история искусств, т 3, М, «Искусство», 1962, с.92-93
- Marco Paoli, Jacopo della Quercia e Lorenzo Trenta: nuove osservazioni e ipotesi per la cappella in San Frediano di Lucca, in Antichità Viva, XIX, 1980, 3, pp.27-36.
- James H. Beck, Jacopo della Quercia, Columbia University Press, New York 1991.
- Fabio Gabbrielli, La rimozione della fonte di Jacopo Della Quercia dalla Piazza del Campo e la sua ricomposizione nella loggia del Palazzo Pubblico, in Bullettino senese di storia patria, 101.1994(1995), p. 312—352.
- Robert Munman, I monumenti funebri rinascimentali — e gotici — di Jacopo della Quercia, in Ilaria del Carretto e il suo monumento: la donna nell'arte, la cultura e la società del '400 / Stéphane Toussaint [Hrsg.]. — Lucca: Edizioni S. Marco Litotipo, 1995, p. 57-78.
- Marco Paoli, Il monumento di Ilaria Del Carretto di Jacopo Della Quercia, Lucca, Pacini Fazzi, 1999.
- Pierluigi De Vecchi ed Elda Cerchiari, I tempi dell'arte, volume 2, Bompiani, Milano 1999.
- Massimo Ferretti, Fonte Gaia di Jacopo della Quercia — Santa Maria della Scala Siena, Protagon, 2001.
- Gabriele Fattorini, Pietro Lorenzetti, Jacopo della Quercia e gli altri grandi maestri per un itinerario autunnale alla ricerca di «capolavori ritrovati» in undici musei senesi, in Accademia dei Rozzi, 12.2005, 23, p. 31-36.
- Luciano Bellosi, Jacopo della Quercia e la scultura in terracotta, in Prospettiva, 112.2003(2005), p. 2-17.
- Gabriele Fattorini, Jacopo della Quercia, Roma, Gruppo Editoriale L'Espresso, 2005.
- Vittorio Sgarbi, Jacopo della Quercia, in Fotologie: scritti in onore di Italo Zannier / a cura di Nico Stringa. — Padova, Il Poligrafo, 2006. — (Miscellanea; 10). — , p. 345-34.
- Gabriele Fattorini, Jacopo della Quercia e l'inizio del Rinascimento a Siena: Domenico di Niccolò 'dei cori', Francesco di Valdambrino, Giovanni di Paolo, Sassetta, Sano di Pietro, Pietro di Giovanni d'Ambrogio, Domenico di Bartolo, Vecchietta, Firenze [u.a.], E-Ducation.it [u.a.], 2008.
- Комеч А. И. " Древнерусское зодчество конца 10 — начала 12 веков. Византийское наследие и становление самостоятельной традиции ", М, «Наука», 1987
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakopo della Kvercha ital Jacopo di Pietro d Agnolo di Guarnieri 1374 1438 vidomij italijskij skulptor perehidnoyi dobi vid serednovichchya do vidrodzhennya Odin z poperednikiv Mikelandzhelo Buonarrotti yakij vivchav tvori Yakopo della Kvercha Yakopo della Kvercha Jacopo di Pietro d Agnolo di Guarnieri Yakopo di P yetro d Anolo di Gvarneri Portret gravyura z vidannya Dzhordzho Vazari Zhittyepisi Narodivsya 1374 1374 mozhlivo Kverchegrossa bilya Siyeni Pomer 1438 1438 Siyena Toskana Italiya Nacionalnist Italiya Zhanr sakralna i alegorichna skulptura Napryamok vidrodzhennya Roki tvorchosti 1400 1438 Osnovni roboti sakralna i alegorichna skulptura Granchata sporuda Baptisterij Hreshalnya u Florenciyi Siyena p yacca Kampo Dzherelo radosti Fontan Gajya Siyena Bazilika San Petronio z nezakinchenim golovnim fasadomBiografiyaPohodiv z provinciyi Tomu nihto ne poklopotavsya pro stvorennya jogo zhittyepisu za zhittya Praktichno nichogo ne vidomo pro ranni roki Yakopo nevidomi ni den i misce jogo narodzhennya ni rik Za rik narodzhennya umovno prijnyato datu 1374 hocha vin shvidshe narodivsya mizh 1371 ta 1374 rr Yakopo della Kvercha prizvisko za yakim vin i uvijshov u istoriyu mistectva jogo spravzhnye im ya Yakopo di P yetro d Anolo di Gvarneri Lishe v seredini 16 stolittya Dzhordzho Vazari stvoriv sprobu vidtvoriti zhittyepis Yakopo della Kvercha Za zvistkami Vazari Yakopo narodivsya v misti Kverchegrossa sho nepodalik vid mista Siyena Yaksho ce tak to zrozumilo vidkilya prizvisko Kvercha hocha ce mozhe buti chergovoyu vigadkoyu samogo Vazari Batko P yetro d Anolo z rodini Gvarneri mav vidnoshennya do yuvelirstva i rizav z dereva Tomu pershi hudozhni navichki Yakopo otrimav vid batka U 1386 roci sina perevezli v misto Lukka kudi perebralasya rodina V misti pracyuvav skulptor Antonio Pardini za pripushennyami molodij Yakopo mig navchatisya v jogo majsterni U 1394 r Yakopo vtik z Lukki abi uniknuti peresliduvan bo skoyiv bijku z gromadyaninom mista Pomer v Siyeni TvorchistRanni tvori 1401 roku vin brav uchast v konkursi na skulpturni ozdobi pivnichnih vorit Baptisteriyu Hreshalni v misti Florenciya Za serednovichnoyu tradiciyeyu hrestiti neofitiv vvazhalosya docilnim v okremomu primishenni po za soborom Cya praktika vidoma i v ranni roki u pravoslavnih v Vizantiyi ta na Rusi Kostyantinopol hreshalnya cerkvi Sv Georgiya v Manganah rozkopana hreshalnya bilya soboru Spasa Preobrazhennya v Chernigovi tosho Konkurs todi vigrav Lorenco Giberti proektni rishennya yakogo i zadovolnili priskiplive zhuri Yakopo vikonav yakis roboti v sobori Florenciyi ale v misti ne utrimavsya U 1403 roci vin pracyuvav v misti Ferrara de vikonav z marmuru Madonnu z granatom U 1406 1407 rr Yakopo vikonav zamovu volodarya Lukki Pavla Dzhunidzhi i stvoriv nadgrobok pomerloyi druzhini volodarya Ilariyi del Karretto sobor San Martino Lukka Skulptor ide vid davnih zrazkiv nadgrobkiv mozhnovladciv pivnichnoyi Yevropi pomerlij lezhit na krishci truni v rozkishnomu odyazi nache pid chas snu Ale Yakopo dodav u nadgrobok sobachku gospodini i putti yangolyat z girlyandami Krila yangolyat i rozkishni girlyandi stvorili garmonijnij dekorativnij ritm na bichnih storonah truni yakogo ne znali gotichni zrazki nadgrobkiv Fontan v Siyeni Dzherelo radosti U 1409 roci Yakopo otrimav zamovlennya na stvorennya fontanu Gajya na centralnij ploshi Siyeni Roboti nad stvorennyam relyefiv i skulptur dlya fontanu trivali do 1419 roku Fontan mav pryamokutnij vidovzhenij basejn tri boki yakogo oblyamovani marmurovimi panelyami z relyefami Centr buv akcentovanij figuroyu madonni z nemovlyam v otochenni hristiyanskih chesnot Figuri sho sidili i nishah spokijni i rozvazhlivi Poodinci kozhna z nih mogla bi stati okrasoyu desyatka fontaniv chi cerkovnih fasadiv Pro vplivi gotiki nagaduvali dekorativni detali kombinovani z renesansnimi vizerunkami Paneli stvoreni della Kvercha buli silno porujnovani z chasom Originali shovali v muzej U 1868 roci paneli za davnimi zamalovkami vidnoviv italijskij skulptor Tito Sarrokki 1824 1900 dotrimuyuchis stilistiki neorenesans Ce ne yedinij tvir Kvercha v Siyeni Vin brav uchast v stvorenni relyefiv i dlya hreshalnoyi kupeli v Baptisteriyi teper vzhe Siyeni Relyef Zahariya v hrami spravzhnya kartina renesansnogo majstra peredana skulpturnim zasobom chim dali vid pershogo planu tim menshe visota relyefu sho stvoryuye vrazhennya perspektivi yaku tak staranno vivchayut i rozvivayut rizni italijski majstri kvatrochento Relyefi v Bolonyi Pracya po zamovlennyam privela nemolodogo vzhe skulptora v misto Bolonya Vin otrimav zamovu na stvorennya skulpturnih ozdob golovnogo portalu miskogo gotichnogo za formami soboru Skulptor vzhe zavoyuvav povagu i viznannya pro sho svidchat zamovlennya vidomih religijnih gromad i provincijnih mozhnovladciv Ale dijsno potuzhni tvorchi potenciyi Yakopo della Kvercha rozkrilisya v Bolonyi pri stvorenni nevelikih pryamokutnih relyefiv priznachenih dlya okrasi golovnogo portalu gotichnoyi baziliki Yih temi Starij Zapovit Skulptor pracyuvav z duzhe tverdim istrijskim kamenem sho ne spriyav stvorennyu tonkih detalej i dribnic Na relyefi roboti della Kvercha ce vplinulo najkrashe vsi kompoziciyi podani uzagalneno a skulptor zoseredivsya na golovnih podiyah i figurah lishe natyakami znakami yak na ikonah podayuchi otochennya Relyefi otrimali yakosti neperevershenih kompozicij formul Navit kolir materialu stvoryuvav vrazhennya bronzi chi yakogos metalu Vertikalni pilyastri z relyefami Yakopo della Kvercha stanut hudozhnoyu shkoloyu dlya bagatoh generacij hudozhnikiv i skulptoriv Zahidnoyi Yevropi rozijdutsya svitom u zlipkah malyunkah gravyurah poshtivkah foto Relyefi stanut klasichnimi vzircyami mistectva Italiyi 15 stolittya i Yevropi dobi Vidrodzhennya Ubivstvo Avelya Zhertvoprinoshennya Avraama sinom pripinene yangolom P yanij Noj i tri sini Bog stvoryuye Yevu Vignannya z Rayu Noyiv kovcheg Vibrani tvori Panel fontanu Gajya Siyena centralna chastina Madonna z nemovlyam i hristiyanski chesnoti Golovnij portal soboru San Petronio Bolonya Uchast u konkursi na ozdobi pivnichnih vorit Baptisteriyu Florenciya Madonna z granatom marmur Ferrara Sarkofag Ilariyi del Karretto 1407 Sobor San Martino Lukka Nadgrobok Lorenco Trenta 1416 bazilika San Frediano Lukka Nadgrobok Yelizaveti Onesti 1416 bazilika San Frediano Lukka Rizblenij vivtar dlya kaplici 1426 bazilika San Frediano Lukka Dzherelo radosti Siyena Relyefi kupeli dlya Baptisteriyu Siyena Madonna z nemovlyam Nacionalna galereya mistectv Vashington Madonna z nemovlyam terakota Luvr Parizh Madonna z nemovlyam Derzhavnij muzej palacco Talyeski Angiari Skulpturnij triptih Madonna z nemovlyam dvoma svyatimi i yangolami Muzej Civiko Bolonya Nadgrobok Antonio Budrio 1435 cerkva San Mikele v Bosko Bolonya Skulptura San Petronio Bolonya Skulptura San Ambrodzho Bolonya Rizblenij relyef Blagovishennya derevo Relyefi golovnogo portalu soboru San Petronio Bolonya Tri skulpturi timpanu katedralu v Bolonyi San Petronio Madonna z nemovlyam San Ambrodzho Nadgrobok Antonio Galeacco Bentivolo c va San Dzhakomo Madzhore v BolonyiDiv takozhPortal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Skulptura Portal Italiya Bazilika Kvatrochento Bolonya Mikelandzhelo BuonarrotiPosilannyaYakopo della Kvercha u sestrinskih Vikiproyektah Portal Mistectvo Yakopo della Kvercha u Vikishovishi DzherelaVseobshaya istoriya iskusstv t 3 M Iskusstvo 1962 s 92 93 Marco Paoli Jacopo della Quercia e Lorenzo Trenta nuove osservazioni e ipotesi per la cappella in San Frediano di Lucca in Antichita Viva XIX 1980 3 pp 27 36 James H Beck Jacopo della Quercia Columbia University Press New York 1991 ISBN 0 231 07200 7 Fabio Gabbrielli La rimozione della fonte di Jacopo Della Quercia dalla Piazza del Campo e la sua ricomposizione nella loggia del Palazzo Pubblico in Bullettino senese di storia patria 101 1994 1995 p 312 352 Robert Munman I monumenti funebri rinascimentali e gotici di Jacopo della Quercia in Ilaria del Carretto e il suo monumento la donna nell arte la cultura e la societa del 400 Stephane Toussaint Hrsg Lucca Edizioni S Marco Litotipo 1995 p 57 78 Marco Paoli Il monumento di Ilaria Del Carretto di Jacopo Della Quercia Lucca Pacini Fazzi 1999 Pierluigi De Vecchi ed Elda Cerchiari I tempi dell arte volume 2 Bompiani Milano 1999 ISBN 88 451 7212 0 Massimo Ferretti Fonte Gaia di Jacopo della Quercia Santa Maria della Scala Siena Protagon 2001 Gabriele Fattorini Pietro Lorenzetti Jacopo della Quercia e gli altri grandi maestri per un itinerario autunnale alla ricerca di capolavori ritrovati in undici musei senesi in Accademia dei Rozzi 12 2005 23 p 31 36 Luciano Bellosi Jacopo della Quercia e la scultura in terracotta in Prospettiva 112 2003 2005 p 2 17 Gabriele Fattorini Jacopo della Quercia Roma Gruppo Editoriale L Espresso 2005 Vittorio Sgarbi Jacopo della Quercia in Fotologie scritti in onore di Italo Zannier a cura di Nico Stringa Padova Il Poligrafo 2006 Miscellanea 10 ISBN 88 7115 522 X p 345 34 Gabriele Fattorini Jacopo della Quercia e l inizio del Rinascimento a Siena Domenico di Niccolo dei cori Francesco di Valdambrino Giovanni di Paolo Sassetta Sano di Pietro Pietro di Giovanni d Ambrogio Domenico di Bartolo Vecchietta Firenze u a E Ducation it u a 2008 Komech A I Drevnerusskoe zodchestvo konca 10 nachala 12 vekov Vizantijskoe nasledie i stanovlenie samostoyatelnoj tradicii M Nauka 1987