Карло Дольчі

Карло Дольчі (італ. Carlo (or Carlino) Dolci; 25 травня 1616, Флоренція — 17 січня 1686, Флоренція) — італійський художник доби бароко, мешканець Флоренції. Представник стилю академізм. Малював релігійні картини, фрески, натюрморти, портрети.

Карло Дольчі
Carlo (or Carlino) Dolci
Автопортрет 1674 року.
При народженні	Carlo (or Carlino) Dolci
Народження	25 травня 1616(1616-05-25) Флоренція
Смерть	17 січня 1686(1686-01-17) (69 років)
	Флоренція
Національність	італієць
Країна	Італія
Навчання	Якопо Віньялі
Діяльність	художник
Напрямок	бароко
Вплив	Караваджо, Бронзіно
Відомі учні	^d^[1]^[2]
Твори	релігійні образи, натюрморти, портрети
Діти	^d^[3]
Роботи в колекції	Штедель, Художній інститут Чикаго, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національний музей Швеції, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен^[4], Галерея Уффіці, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, ^d, Національна галерея, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Баварські державні колекції картин, Державні художні зібрання Дрездена, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, ^d, Клівлендський музей мистецтв, Художня галерея Єльського університету, Детройтський інститут мистецтв, ^d, ^d, Національна галерея Ірландії, Рінглінг музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, ^d, Дрезденська картинна галерея, Берлінська картинна галерея, ^d, Палаццо Пітті, ^d, ^d, Палац Вайсенштайн, Музей Фабра, Музей Вікторії та Альберта, Ашмолеан музей, Галерея мистецтв Вокера, ^d, Музей Бойманса - ван Бенінгена^[5], Реннський музей образотворчого мистецтва і ^d
Карло Дольчі у Вікісховищі

Біографія коротко

Св. Себастьян. Галерея Корсіні, Флоренція.

Народився у Флоренції і майже все життя жив там. Бід майбутнього художника з боку матері теж був художником. Хлопця рано віддали на навчання до живописця Якопо Віньялі.

Він не належав до енергійних і швидких людей, працював повільно і довго. Тим не менше його твори користувались попитом. Сучасникам був відомим як особа релігійна й побожна. Відома лише одна його подорож у Тіроль. Мав дочку, Агнесу Дольчі, що добре копіювала твори батька.

Загальна характеристика творів

Дослідники визнають добру мистецьку школу, що пройшов живописець. Це особливо помітно в натюрмортах, які іноді малював художник або включав в свої релігійні образи. В цілому його художня манера не виходила за межі знахідок Болонської школи з незначним впливом манери провінційних послідовників Караваджо і італійського маньєризму. Віртуозна техніка живописця не породила значних, героїчних персонажів навіть в сценах мучеництва апостолів. Усі персонажі його релігійних картин тихі, тендітні, занадто ідеальні, граціозні, що робило їх солодкавими і малореальними. Винятків мало (Святий Себастьян, Галерея Корсіні).

Карло Дольчі і Україна.

Релігійні картини Карло Дольчі розійшлись світом. Колись образ пензля Дольчі належав місту Ізяславу, нині Хмельницька об. Церква Святого Івана Хрестителя, якій належав Образ, зруйнована за радянської влади в Україні й перебуває в аварійному стані. Ще одна чудотворна ікона Матері Божої Клеванської пензля майстра прикрашала вівтар у Благовіщенському храмі у Клевані ще у першій третині XX століття. Одна з відомих картин Дольчі «Марія Магдалина» зберігається у Львівській картинній галереї ім. Б. Возницького.

Нині найцікавішими в його творчому надбанні вважають портрети і малюнки художника.

Релігійні картини

• Євангеліст Іван, 1640 р.Берлін
• Христос з квітами, 1663 р, Мадрид, музей Тіссен-Борнемісса.
• Мадонна, 1670 р.
• Євангеліст Матвій, Музей Пола Гетті, США

Натюрморти

• Ескіз рослини, Відень
• Квіти, 1662 р. галерея Уффіці, Флоренція.

Малюнки художника

• Чернець, бл. 1648 р. Лувр, Париж.
• Чоловічий портрет, 1645 р. Лувр, Париж.
• Тереза Бучереллі, 1675 р. Лувр, Париж.

Портрети

• Ерцгерцогиня Клаудіа Феліцитас, дочка Фердінанда Габсбурга.Відень.
• Сер томас Бейнес,1670 р. Музей Фіцвільяма, Кембридж.
• Арнольфо де Барді,1632 р., галерея Уффіці.
• Портрет художника Стефано делла Велла, 1631 р. Палаццо Пітті.

Примітки

1. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
   d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
2. https://doi.org/10.1093/benz/9780199773787.article.B00111372
3. Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
4. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/338611
5. колекція Бойманса онлайн — 2010.
   d:Track:Q38707107

Джерела

• використані матеріали англійської і італійської вікіпедії.

Посилання

• Opere di Carlo Dolci [ 28 жовтня 2009 у Wayback Machine.]