Існує також Болонська школа юриспруденції
Боло́нська шко́ла — італ. Scuola bolognese di pittura одна з шкіл італійського живопису 14—18 століть поряд з Венеційською школою,Брешианською школою чи Римською школою. Особливого значення набула в кінці 16 століття, коли брати заснували Болонську академію (1585), в якій вперше були сформульовані принципи реалістичного академізму. Академія давала , вчила майстерності в галузі малярства (особливо композиції і малюнку). Художники болонської школи, йдучи за високими зразками мистецтва Відродження, створювали картини й фрески на релігійні та міфологічні теми для палаців і церков. Болонська художня школа на попередньому етапі дала також низку видатних майстрів в добу італійського маньєризму,частка з котрих мала універсальні властивості і працювала і як архітектори, і як художники-фрескісти, і як скульптори як у самій Болоньї, так і за межами Італії.
Історія Болонської художньої школи
Незважаючи на створення академії, болонська школа живопису та Болонья не стали провідним центром культури як Рим, Флоренція, Неаполь чи Венеція і не відкривали нових шляхів в мистецтві. Це була своєрідна еклектика. Саме ця еклектика закамуфлювала як художні періоди як до братів Каррачі, так і періоди розвитку школи після них. Лише в 20 ст. дослідники переглянули історію художньої школи і виявили її глибоке коріння.
Болонья середньовічна і ренессансна
Болонська школа за цими даними сформувалась доволі рано, приблизно ще у 13 сторіччі. Вона була тісно пов'язана з тими релігійними ідеями (перш за все спасіння душі) та недосконалими (за новітніми порівняннями) технологіями створення фресок та ікон. Зразковим тоді було мистецтво Візантійської імперії з її фресками, мініатюрами до рукописів, мозаїками та розвиненим тематично іконописом.
Болонья середньовічна якраз і стала помітним центром створення рукописів та мініатюр до них. На художню практику у Болоньї суттєво впривали медичний, філософський та теологічний факультети місцевого університету та доволі сміливі (для того часу) професори.
В 15 сторіччі до університетської професури приєдналися володарі краю з роду Бентівольо, що стали покровителями декількох художників, серед котрих були Лоренцо Коста, Франческо Франча, Аміко Аспертіні.
- Невідомий майстер з середньовіччя. Мадонна з немовлям, залишок фрески, базиліка Сан Доменіко, Болонья
- Тома Аквінський та Св. Бенедикт Нурсійський, фреска 14 ст., базиліка Сан Доменіко, Болонья.
- Залишки середньовічних фресок, базиліка Сан Доменіко, Болонья.
- Старовинний релікварій, базиліка Сан Доменіко, Болонья.
- Аміко Аспертіні. Мадонна з немовлям, Ораторія делла Мадонна ді Гальєра.
- Аміко Аспертіні. Біблійні сцени, замок Градара.
- Аміко Аспертіні. Свята Родина. Національна пінакотека Болоньї
Маньєризм в Болоньї
Важливим етапом розвитку болонської школи до короткої доби діяльності братів Каррачі був період місцевого маньєризму. Саме з відмови від спірітуалізму та крайніх форм індивідуалізму місцевого маньєризму і виросло мистецтво братів Каррачі, доволі нетривале як таке в самій Болоньї. Феноменом місцевої художньої практики стало бароко 17 ст., що не перебороло повністю стилістику маньєризму і той розвивався в Болоньї паралельно з бароковим академізмом. Ранні ознаки маньєризму були притаманні ще творам Інноченцо да Імола. Маньєризм в місцевій практиці пустив могутнє коріння, про що свідчать картини його учнів, серед котрих опинився багато обдарований Просперо Фонтана. Художня практика останнього була такою, що дозволила попрацювати у відомих центрах міжнародного маньєризму у Фонтанбло (Франція) та у Римі (Папська держава). Помітний вплив на підвищення художнього рівеня творів митців Болоньї мали твори Джуліо Романо, Пеллегріно Тібальді, талановитого архітектора і непоганого фрескіста-декоратора, що працював у Ескоріалі і в Мілані.
Особливо помітними успіхи в декоративному живопису були в творах болонців Лоренцо Сабатіні (котрому довірили створити фрески в каплиці Паоліна у Ватикані) та у Просперо Фонтана, що попрацював у Бельведері Ватикана, на віллі Джулія, у палаці Фіренце на Кампо Марціо, де мешкав рідний брат папи римського.
Чутливим до могутніх впливів італійського маньєризму був і Денис Кальверт, фламандець за походженням, що натуралізувався в середовищі болонських художників.
- Просперо Фонтана (1512-1597). Свята Родина з малим Іваном Хрестителем. Приватна збірка.
- Джакомо Каведоне. Цар Давид, до 1630 р. Палац музеїв, Модена.
- Нозаделла. Свята Родина з Катериною Александрійською. Національний музей мистецтв, Румунія
- Нозаделла. Благовіщення діві Марії, Художній музей університета Прінстон
- Лоренцо Сабатіні. Портрет Мальвазія, до 1576 р. Галерея Естензе, Модена.
- Інноченцо да Імола. Мадонна з немовлям і святими. Ермітаж, Санкт-Петербург.
- Інноченцо да Імола. Мадонна з немовлям, св. Єлизаветою та двома донаторами, Національна пінакотека Болоньї.
- Лавінія Фонтана. Мертвий Христос з символами страстей, бл. 1581 р. Музей мистецтв Корнелла.
- Бартоломео Пассаротті. Христос перед натовпом, 1575 р., церква ді Санта Марія дель Борго, Болонья.
- Бартоломео Пассаротті. Мадонна з приспаним Христом, Сан Пауло, Бразилія.
Попередники болонської школи братів Каррачі
Художня школа (академія) «Тих, хто на правильному шляху», заснована братами Каррачі, мала своїх попередників. Так, у Флоренції, де були фанатичні прихильнки малювання, заснували ще 1563 року місцеву Акамемію малюнка, бо малюнок вважали попередником і живопису, і скульптури, і архітектури. Митець, що погано малював, не вважався авторитетом для художників Флоренції. Погане малювання флорентійські сноби закидали навіть уславленим художникам Венеції, серед котрих були Джорджоне і сам Тиціан.
Сучасною з академією братів Каррачі була і художня академія в папському Римі, заснована з ініціативи маньєриста Федеріго Цуккарі у 1593 р. По смерті Лодовіко Каррачі у 1619 р. болонську художню школу очолив Гвідо Рені, художник і гравер.
Покровительство папи римського
На хвилі зміцнення авторитету католицизму і посилення спротиву Реформації (протестантським течіям в Західній Європі) в низці північних країн, в папському Римі звернули увагу на релігійний живопис художників Болоньї. Кардинал Одоардо Фарнезе викликав у папську столицю двох братів Каррачі і посприяв їх роботі. Так, Аннібалє Каррачі(1560—1609) створив стінописи в палаццо Фарнезе на теми «Метаморфоз» Овідія .
Рим початку 17 ст. бурхливо жив художньою практикою, де завзято боролися прихильники маньєризму, папської офіційної лінії в живопису та представники демократичної гілки бароко північноіталійського зразка, останнє уособлювало собою пристрасне, часом несамовите мистецтво Караваджо. Папському двору найближчим виявилось посереднє, холоднувате, помірно пафосне мистецтво братів Каррачі. Підтримка папи римського цього напрямку і переорієнтувала творчість низки художників-католиків та декотрих іноземних на помірну стилістику братів Каррачі. Так мода на болонську школу почала свій наступ на художню практику в низці країн Західної Європи, не оминувши свій вплив навіть на Академію мистецтв в православному Санкт-Петербурзі, коли там заснували власний художній заклад 1757 року
Криза болонської художньої школи
Кризові явища в болонській художній школі почали відчувати ще в 18 ст., незважаючи на офіційну підтримку католицької церкви та королівських (імператорських) династій. Про посередність болонької художньої манери писав ще Ш. Блан, розпізнавши в ній як відсутність великих недоліків, так і відсутність сміливості, енергії, викорінення яскравих індивідуальностей. Щось поміняти в цій картині стагнації школи намагались і Джованні Ланфранко, і Лоренцо Пізанеллі, і Карло Чиньяні.
Діяльність Карло Чиньяні
1708 року в Болоньї власне художник Карло Чиньяні (1628—1719) заснував нову Художню академію, бо академія братів Каррачі проіснувала недовго. Намагання щось змінити і прагнув Карло Чиньяні. Його зусилля підтримав і черговий папа римський (Климент XI), а його канцелярія розробила та затвердила новий устав художньої школи. Карло Чиньяні отримав від папи римського дозвіл на пожиттєву посаду директора художньої школи, а школа отримала назву за ім'ям папи — Климентина. Але припинити активні пошуки в мистецтві, навіть в дрібних князівствах Італії, не міг і папа, і Карло Чиньяні, і будь хто. Італія і Рим почали поступатися в художній ініціативі Фландрії, Голландії, навіть Іспанії і особливо Франції. У 18 ст. у повну силу про себе заявили рококо, просвітництво, нова хвиля класицизму, а потім ампір. Болонська художня школа вже не впоралась з новими змінами в художній практиці, а її митці скотилися до напищеності та деградації ідей.
Головні представники
В 14-15 століттях
- Якопо Аванці (бл.1350 — 1416 рр.)
- Франко Болоньєзе (14 ст.)
- Аміко Аспертіні (1474—1552)
- П'єтро ді Джованні Ліанорі (Pietro di Giovanni Lianori, працював у 1412—1453)
- Лоренцо Коста (1460—1535)
- Франческо Франча (1450—1517)
В 16 столітті (маньєризм і раннє бароко)
- Франческо Рімпата (бл. 148о — 1511)
- Денис Кальверт (1540—1619)
- Нозаделла (Джованні Франческо Бецці 1530—1571)
- (бл. 1530—1576 Lorenzo Sabatini)
- Бартоломео Пассаротті (1529—1592)
- Ораціо Саммакіні (1532—1577)
- Франческо Гессі (1588—1649 Francesco Gessi)
- Лавінія Фонтана (1552—1614)
- Джироламо да Карпі, (1501—1556), його відносять також до феррарської школи живопису.
Відомі художники болонської школи на зламі 16 — 17 століть
- Чезаре Дандіні (1595—1656)
- Аннібалє Каррачі (1560—1609)
- Лодовіко Каррачи (1555—1619)
- Доменікіно (1581—1641)
- Гвідо Рені(1575—1642)
- Джованні Джакомо Сементі (1580—1638)
- Лоренцо Барбьєрі (1580—1654)
- Джованні Франческо Гверчіно(1591—1666)
- , тобто Іпполіто Скарселла (бл. 1550—1620), художник, гравер, мініатюрист (малював мініатюри).
- Франческо Альбані (1578—1660)
- Джакомо Каведоне (1577—1660)
- (1601—1681)
- Ліонелло Спада (1576—1622)
- Джованні Марія Віані старший (1636—1700): Художники болонської школи 17-18-19 століть:
- Фламініо Торрі дельї Ансінеллі (1621—1661)
- Елізабета Сірані (1638—1665)
- (Джузеппе Марія) Креспі (1665—1747), автор чудового натюрморту Дві бібліотеки (картина) .
- Кристофоро Терци (1692—1745), учень Креспі
- , Марко Антоніо (1648—1729)
- Джованні Марія Віані молодший (1668—1711)
- Феліче Тореллі (1667—1748)
- Стефано Тореллі (1712—1784)
у 18 ст
- Донато Креті (1671—1749)
- Антоніо Беккаделлі (1718—1803)
- Гаетано Гандольфі (1734—1802)батько
- (1764—1834)син Гаетано
Декоративні фрески в палаццо Маньяні, Болонья
- Капітолійська вівчиця. «Історія Ромула і Рема», палаццо Маньяні.
- Викрадення сабінянок римськими вояками. Палаццо Маньяні.
- «Історія Ромула і Рема», палаццо Маньяні.
Портретний жанр в болонській школі
- Агостино Каррачі, Портрет невідомого, 1584 р.Художній музей Філбрука, Тулса, штат Оклахома, США
- ЛавініяФонтана. «Портрет Тогніни Гонсалвус», 1580-і роки
- Просперо Фонтана. Портрет багатія в хутрі, бл. 1565 р.
- Аміко Аспертіні. Портрет професора університету Алессандро Акілліні.
- Креспі. Автопортрет. Ермітаж.
- Бенедетто Дженнарі молодший. «Маркіз Франческо Фьяскі», бл. 1655 р.
- Мауро Гандольфі, автопортрет, Національна пінакотека Болоньї
- Гаетано Гандольфі. Автопортрет, 1780 р.Національна пінакотека Болоньї
- Доменікіно.Портрет Джованні Агуччі.
Галерея
- Агостіно Каррачі. «Три блазні», Музей Каподімонте, Неаполь.
- Гверчіно. Пустельники Агостіно,Джованні, Паоло, 1638 р. Церква Сан Агостіно, Рим.
-
- Худ. , Каяття Марії Магдалини.
- Втеча Святої Родини в Єгипет (Аннібалє Каррачі) . бл. 1603. Галерея Доріа Памфілі, Рим
- Худ. Гвідо Рені. Смерть Клеопатри. бл.1598 р. Капітолійська Пінакотека, Рим.
- Доменікіно. Гріхопадіння Адама і Єви. Гренобль.
- Донато Креті. «Комета», серія картин «Астрономічні спостереження», 1711 р., Ватиканська пінакотека
- Гверчіно.Алегорія живопису і скульптури, Рим, Національна галерея стародавнього мистецтва.
- Гверчіно. Алегорія Астрології, Остін, Техас, США.
- Гверчіно. Екстаз Св. Франциска, Дрезден.
-
- Джузеппе Марія Креспі. Миропомазання дитини, Дрезденська картинна галерея
- Джузеппе Марія Креспі. Передсмертна сповідь
- Доменікіно. Вознесіння Марії Магдалини. Ермітаж.
- Доменікіно. Смерть Петра мученика. Болонья, Національна пінакотека
- Доменікіно. Іван євангеліст.
- Франческо Франча. «Свята Родина », Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)
- Доменікіно.Св.Цецилія, Лувр.
- Гвідо Рені. Викрадення Деяніри кентавром Нессом
- Гвідо Рені.Архангел Михайло.Санта Марія делла Концессіоне,Рим
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- [1] [ 1 січня 2015 у Wayback Machine.] Енциклопедія Треккані (іт.)
- Pepper DS The school of Bologna 1570—1730: Calvaert to Crespi. London: Harari & Johns, 1987
- Pevsner N. Le accademie d'arte. Torino: Einaudi, 1982.
Примітки
- Pevsner N. Le accademie d'arte. Torino: Einaudi, 1982.
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 19 березня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 19 березня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - https://studfile.net/preview/2082225/page:13/
- Annibale Carracci catalog raisonné, 1976
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Isnuye takozh Bolonska shkola yurisprudenciyiIstorichnij centr mista Bolonya z bazilikoyu San Petronio Bolo nska shko la ital Scuola bolognese di pittura odna z shkil italijskogo zhivopisu 14 18 stolit poryad z Venecijskoyu shkoloyu Breshianskoyu shkoloyu chi Rimskoyu shkoloyu Osoblivogo znachennya nabula v kinci 16 stolittya koli brati zasnuvali Bolonsku akademiyu 1585 v yakij vpershe buli sformulovani principi realistichnogo akademizmu Akademiya davala vchila majsternosti v galuzi malyarstva osoblivo kompoziciyi i malyunku Hudozhniki bolonskoyi shkoli jduchi za visokimi zrazkami mistectva Vidrodzhennya stvoryuvali kartini j freski na religijni ta mifologichni temi dlya palaciv i cerkov Bolonska hudozhnya shkola na poperednomu etapi dala takozh nizku vidatnih majstriv v dobu italijskogo manyerizmu chastka z kotrih mala universalni vlastivosti i pracyuvala i yak arhitektori i yak hudozhniki freskisti i yak skulptori yak u samij Bolonyi tak i za mezhami Italiyi Istoriya Bolonskoyi hudozhnoyi shkoliNezvazhayuchi na stvorennya akademiyi bolonska shkola zhivopisu ta Bolonya ne stali providnim centrom kulturi yak Rim Florenciya Neapol chi Veneciya i ne vidkrivali novih shlyahiv v mistectvi Ce bula svoyeridna eklektika Same cya eklektika zakamuflyuvala yak hudozhni periodi yak do brativ Karrachi tak i periodi rozvitku shkoli pislya nih Lishe v 20 st doslidniki pereglyanuli istoriyu hudozhnoyi shkoli i viyavili yiyi gliboke korinnya Bolonya serednovichna i renessansnahudozhnik Vitale da Bolonya 1289 1359 Madonna z nemovlyam freska Bolonska shkola za cimi danimi sformuvalas dovoli rano priblizno she u 13 storichchi Vona bula tisno pov yazana z timi religijnimi ideyami persh za vse spasinnya dushi ta nedoskonalimi za novitnimi porivnyannyami tehnologiyami stvorennya fresok ta ikon Zrazkovim todi bulo mistectvo Vizantijskoyi imperiyi z yiyi freskami miniatyurami do rukopisiv mozayikami ta rozvinenim tematichno ikonopisom Bolonya serednovichna yakraz i stala pomitnim centrom stvorennya rukopisiv ta miniatyur do nih Na hudozhnyu praktiku u Bolonyi suttyevo vprivali medichnij filosofskij ta teologichnij fakulteti miscevogo universitetu ta dovoli smilivi dlya togo chasu profesori V 15 storichchi do universitetskoyi profesuri priyednalisya volodari krayu z rodu Bentivolo sho stali pokrovitelyami dekilkoh hudozhnikiv sered kotrih buli Lorenco Kosta Franchesko Francha Amiko Aspertini Dzhovanni da Modena Povernennya troh koroliv freska bl 1410 r Bazlika San Petronio Bolonya Nevidomij majster z serednovichchya Madonna z nemovlyam zalishok freski bazilika San Domeniko Bolonya Toma Akvinskij ta Sv Benedikt Nursijskij freska 14 st bazilika San Domeniko Bolonya Zalishki serednovichnih fresok bazilika San Domeniko Bolonya Starovinnij relikvarij bazilika San Domeniko Bolonya Amiko Aspertini Madonna z nemovlyam Oratoriya della Madonna di Galyera Amiko Aspertini Biblijni sceni zamok Gradara Amiko Aspertini Svyata Rodina Nacionalna pinakoteka BolonyiManyerizm v BolonyiDenis Kalvert Oplakuvannya Hrista z chotirma yevangelistami Luka Matvij Ioann Mark Nacionalnij muzej Varshava Vazhlivim etapom rozvitku bolonskoyi shkoli do korotkoyi dobi diyalnosti brativ Karrachi buv period miscevogo manyerizmu Same z vidmovi vid spiritualizmu ta krajnih form individualizmu miscevogo manyerizmu i viroslo mistectvo brativ Karrachi dovoli netrivale yak take v samij Bolonyi Fenomenom miscevoyi hudozhnoyi praktiki stalo baroko 17 st sho ne pereborolo povnistyu stilistiku manyerizmu i toj rozvivavsya v Bolonyi paralelno z barokovim akademizmom Ranni oznaki manyerizmu buli pritamanni she tvoram Innochenco da Imola Manyerizm v miscevij praktici pustiv mogutnye korinnya pro sho svidchat kartini jogo uchniv sered kotrih opinivsya bagato obdarovanij Prospero Fontana Hudozhnya praktika ostannogo bula takoyu sho dozvolila popracyuvati u vidomih centrah mizhnarodnogo manyerizmu u Fontanblo Franciya ta u Rimi Papska derzhava Pomitnij vpliv na pidvishennya hudozhnogo rivenya tvoriv mitciv Bolonyi mali tvori Dzhulio Romano Pellegrino Tibaldi talanovitogo arhitektora i nepoganogo freskista dekoratora sho pracyuvav u Eskoriali i v Milani Osoblivo pomitnimi uspihi v dekorativnomu zhivopisu buli v tvorah bolonciv Lorenco Sabatini kotromu dovirili stvoriti freski v kaplici Paolina u Vatikani ta u Prospero Fontana sho popracyuvav u Belvederi Vatikana na villi Dzhuliya u palaci Firence na Kampo Marcio de meshkav ridnij brat papi rimskogo Chutlivim do mogutnih vpliviv italijskogo manyerizmu buv i Denis Kalvert flamandec za pohodzhennyam sho naturalizuvavsya v seredovishi bolonskih hudozhnikiv Prospero Fontana 1512 1597 Svyata Rodina z malim Ivanom Hrestitelem Privatna zbirka Dzhakomo Kavedone Car David do 1630 r Palac muzeyiv Modena Nozadella Svyata Rodina z Katerinoyu Aleksandrijskoyu Nacionalnij muzej mistectv Rumuniya Nozadella Blagovishennya divi Mariyi Hudozhnij muzej universiteta Prinston Lorenco Sabatini Portret Malvaziya do 1576 r Galereya Estenze Modena Innochenco da Imola Madonna z nemovlyam i svyatimi Ermitazh Sankt Peterburg Innochenco da Imola Madonna z nemovlyam sv Yelizavetoyu ta dvoma donatorami Nacionalna pinakoteka Bolonyi Laviniya Fontana Mertvij Hristos z simvolami strastej bl 1581 r Muzej mistectv Kornella Bartolomeo Passarotti Hristos pered natovpom 1575 r cerkva di Santa Mariya del Borgo Bolonya Bartolomeo Passarotti Madonna z prispanim Hristom San Paulo Braziliya Poperedniki bolonskoyi shkoli brativ KarrachiHudozhnya shkola akademiya Tih hto na pravilnomu shlyahu zasnovana bratami Karrachi mala svoyih poperednikiv Tak u Florenciyi de buli fanatichni prihilnki malyuvannya zasnuvali she 1563 roku miscevu Akamemiyu malyunka bo malyunok vvazhali poperednikom i zhivopisu i skulpturi i arhitekturi Mitec sho pogano malyuvav ne vvazhavsya avtoritetom dlya hudozhnikiv Florenciyi Pogane malyuvannya florentijski snobi zakidali navit uslavlenim hudozhnikam Veneciyi sered kotrih buli Dzhordzhone i sam Tician Suchasnoyu z akademiyeyu brativ Karrachi bula i hudozhnya akademiya v papskomu Rimi zasnovana z iniciativi manyerista Federigo Cukkari u 1593 r Po smerti Lodoviko Karrachi u 1619 r bolonsku hudozhnyu shkolu ocholiv Gvido Reni hudozhnik i graver Pokrovitelstvo papi rimskogoNa hvili zmicnennya avtoritetu katolicizmu i posilennya sprotivu Reformaciyi protestantskim techiyam v Zahidnij Yevropi v nizci pivnichnih krayin v papskomu Rimi zvernuli uvagu na religijnij zhivopis hudozhnikiv Bolonyi Kardinal Odoardo Farneze viklikav u papsku stolicyu dvoh brativ Karrachi i pospriyav yih roboti Tak Annibalye Karrachi 1560 1609 stvoriv stinopisi v palacco Farneze na temi Metamorfoz Ovidiya Rim pochatku 17 st burhlivo zhiv hudozhnoyu praktikoyu de zavzyato borolisya prihilniki manyerizmu papskoyi oficijnoyi liniyi v zhivopisu ta predstavniki demokratichnoyi gilki baroko pivnichnoitalijskogo zrazka ostannye uosoblyuvalo soboyu pristrasne chasom nesamovite mistectvo Karavadzho Papskomu dvoru najblizhchim viyavilos poserednye holodnuvate pomirno pafosne mistectvo brativ Karrachi Pidtrimka papi rimskogo cogo napryamku i pereoriyentuvala tvorchist nizki hudozhnikiv katolikiv ta dekotrih inozemnih na pomirnu stilistiku brativ Karrachi Tak moda na bolonsku shkolu pochala svij nastup na hudozhnyu praktiku v nizci krayin Zahidnoyi Yevropi ne ominuvshi svij vpliv navit na Akademiyu mistectv v pravoslavnomu Sankt Peterburzi koli tam zasnuvali vlasnij hudozhnij zaklad 1757 rokuKriza bolonskoyi hudozhnoyi shkoliKrizovi yavisha v bolonskij hudozhnij shkoli pochali vidchuvati she v 18 st nezvazhayuchi na oficijnu pidtrimku katolickoyi cerkvi ta korolivskih imperatorskih dinastij Pro poserednist bolonkoyi hudozhnoyi maneri pisav she Sh Blan rozpiznavshi v nij yak vidsutnist velikih nedolikiv tak i vidsutnist smilivosti energiyi vikorinennya yaskravih individualnostej Shos pominyati v cij kartini stagnaciyi shkoli namagalis i Dzhovanni Lanfranko i Lorenco Pizanelli i Karlo Chinyani Diyalnist Karlo Chinyani1708 roku v Bolonyi vlasne hudozhnik Karlo Chinyani 1628 1719 zasnuvav novu Hudozhnyu akademiyu bo akademiya brativ Karrachi proisnuvala nedovgo Namagannya shos zminiti i pragnuv Karlo Chinyani Jogo zusillya pidtrimav i chergovij papa rimskij Kliment XI a jogo kancelyariya rozrobila ta zatverdila novij ustav hudozhnoyi shkoli Karlo Chinyani otrimav vid papi rimskogo dozvil na pozhittyevu posadu direktora hudozhnoyi shkoli a shkola otrimala nazvu za im yam papi Klimentina Ale pripiniti aktivni poshuki v mistectvi navit v dribnih knyazivstvah Italiyi ne mig i papa i Karlo Chinyani i bud hto Italiya i Rim pochali postupatisya v hudozhnij iniciativi Flandriyi Gollandiyi navit Ispaniyi i osoblivo Franciyi U 18 st u povnu silu pro sebe zayavili rokoko prosvitnictvo nova hvilya klasicizmu a potim ampir Bolonska hudozhnya shkola vzhe ne vporalas z novimi zminami v hudozhnij praktici a yiyi mitci skotilisya do napishenosti ta degradaciyi idej Golovni predstavnikiDomenikino Zhertvoprinoshennya Avraama Hudozhnij muzej Kembel Tehas Feliche Torelli Vivtar Madonna z nemovlyam i svyatimi V 14 15 stolittyah Yakopo Avanci bl 1350 1416 rr Franko Bolonyeze 14 st Amiko Aspertini 1474 1552 P yetro di Dzhovanni Lianori Pietro di Giovanni Lianori pracyuvav u 1412 1453 Lorenco Kosta 1460 1535 Franchesko Francha 1450 1517 V 16 stolitti manyerizm i rannye baroko Franchesko Rimpata bl 148o 1511 Denis Kalvert 1540 1619 Nozadella Dzhovanni Franchesko Becci 1530 1571 bl 1530 1576 Lorenzo Sabatini Bartolomeo Passarotti 1529 1592 Oracio Sammakini 1532 1577 Franchesko Gessi 1588 1649 Francesco Gessi Laviniya Fontana 1552 1614 Dzhirolamo da Karpi 1501 1556 jogo vidnosyat takozh do ferrarskoyi shkoli zhivopisu Vidomi hudozhniki bolonskoyi shkoli na zlami 16 17 stolit Chezare Dandini 1595 1656 Annibalye Karrachi 1560 1609 Lodoviko Karrachi 1555 1619 Domenikino 1581 1641 Gvido Reni 1575 1642 Dzhovanni Dzhakomo Sementi 1580 1638 Lorenco Barbyeri 1580 1654 Dzhovanni Franchesko Gverchino 1591 1666 tobto Ippolito Skarsella bl 1550 1620 hudozhnik graver miniatyurist malyuvav miniatyuri Franchesko Albani 1578 1660 Dzhakomo Kavedone 1577 1660 1601 1681 Lionello Spada 1576 1622 Dzhovanni Mariya Viani starshij 1636 1700 Hudozhniki bolonskoyi shkoli 17 18 19 stolit Flaminio Torri delyi Ansinelli 1621 1661 Elizabeta Sirani 1638 1665 Dzhuzeppe Mariya Krespi 1665 1747 avtor chudovogo natyurmortu Dvi biblioteki kartina Kristoforo Terci 1692 1745 uchen Krespi Marko Antonio 1648 1729 Dzhovanni Mariya Viani molodshij 1668 1711 Feliche Torelli 1667 1748 Stefano Torelli 1712 1784 u 18 stDonato Kreti 1671 1749 Antonio Bekkadelli 1718 1803 Gaetano Gandolfi 1734 1802 batko 1764 1834 sin GaetanoDekorativni freski v palacco Manyani BolonyaKapitolijska vivchicya Istoriya Romula i Rema palacco Manyani Vikradennya sabinyanok rimskimi voyakami Palacco Manyani Istoriya Romula i Rema palacco Manyani Portretnij zhanr v bolonskij shkoliProspero Fontana Portret nevidomogo kardinala Muzej Nortona Sajmona Pasadena Kaliforniya SShA Agostino Karrachi Portret nevidomogo 1584 r Hudozhnij muzej Filbruka Tulsa shtat Oklahoma SShA LaviniyaFontana Portret Tognini Gonsalvus 1580 i roki Prospero Fontana Portret bagatiya v hutri bl 1565 r Amiko Aspertini Portret profesora universitetu Alessandro Akillini Krespi Avtoportret Ermitazh Benedetto Dzhennari molodshij Markiz Franchesko Fyaski bl 1655 r Mauro Gandolfi avtoportret Nacionalna pinakoteka Bolonyi Gaetano Gandolfi Avtoportret 1780 r Nacionalna pinakoteka Bolonyi Domenikino Portret Dzhovanni Aguchchi GalereyaFranchesko Albani Kayattya apostola Petra freska v Oratoriumi di San Kolombano BolonyaBrati Karrachi Istoriya zasnuvannya Rimu Enej zalishok freski Agostino Karrachi Tri blazni Muzej Kapodimonte Neapol Gverchino Pustelniki Agostino Dzhovanni Paolo 1638 r Cerkva San Agostino Rim Agostino Karrachi Filosof Demokrit Muzej Kapodimonte Neapol Hud Kayattya Mariyi Magdalini Vtecha Svyatoyi Rodini v Yegipet Annibalye Karrachi bl 1603 Galereya Doria Pamfili Rim Hud Gvido Reni Smert Kleopatri bl 1598 r Kapitolijska Pinakoteka Rim Domenikino Grihopadinnya Adama i Yevi Grenobl Donato Kreti Kometa seriya kartin Astronomichni sposterezhennya 1711 r Vatikanska pinakotekaGverchino Alegoriya zhivopisu i skulpturi Rim Nacionalna galereya starodavnogo mistectva Gverchino Alegoriya Astrologiyi Ostin Tehas SShA Gverchino Ekstaz Sv Franciska Drezden Sivilla Kumska Enej i pereviznik Haron kartina Viden Muzej istoriyi mistectv Dzhuzeppe Mariya Krespi Miropomazannya ditini Drezdenska kartinna galereya Dzhuzeppe Mariya Krespi Peredsmertna spovid Domenikino Voznesinnya Mariyi Magdalini Ermitazh Domenikino Smert Petra muchenika Bolonya Nacionalna pinakoteka Domenikino Ivan yevangelist Franchesko Francha Svyata Rodina Muzej obrazotvorchih mistectv Budapesht Domenikino Sv Ceciliya Luvr Gvido Reni Vikradennya Deyaniri kentavrom Nessom Gvido Reni Arhangel Mihajlo Santa Mariya della Koncessione RimDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 1 1 sichnya 2015 u Wayback Machine Enciklopediya Trekkani it Pepper DS The school of Bologna 1570 1730 Calvaert to Crespi London Harari amp Johns 1987 Pevsner N Le accademie d arte Torino Einaudi 1982 PrimitkiPevsner N Le accademie d arte Torino Einaudi 1982 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 19 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 Procitovano 19 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https studfile net preview 2082225 page 13 Annibale Carracci catalog raisonne 1976Div takozhPortal Mistectvo Portal Italiya Portal Kultura eliti Venecijska shkola zhivopisu Neapolitanska hudozhnya shkola Florentijska hudozhnya shkola Ferrarska shkola Breshianska shkola zhivopisu Genuezka shkola Siyenska shkola zhivopisu Rimska shkola Umbrijska shkola Milanska shkola Kremonska shkola Veronska shkola Gandolfi znachennya Dzhennari znachennya