«Алего́рія живо́пису і скульпту́ри» — картина італійського художника XVII століття Гверчіно.
італ. Allegoria della pittura e della scultura | |
---|---|
Творець: | Гверчіно |
Час створення: | 1657 |
Розміри: | 114 × 139 см |
Висота: | 114 см |
Ширина: | 139 см |
Матеріал: | олійні фарби на полотні |
Жанр: | алегорія[d] |
Зберігається: | Рим, Італія |
Музей: | Національна галерея старовинного мистецтва (Рим) |
Алегорія
Алегорія, за тлумаченням словників, є зображення абстрактної ідеї (поняття) за допомогою якогось образу. Художники XVI–XVII століть обрали собі алегорію у вигляди молодої, привабливої жінки з пензлями і палітрою як втілення чеснот художників. А саме в Італії художники були універсально підготовлені і працювали водночас і як художники, і як скульптори, і як архітектори. Серед них — Бартоломео Амманаті, Леонардо, Баччо Бандінеллі, Браманте тощо. З'явилося три алегорії: «жінка-живопис» отримала пензлі і палітру, «жінка-скульптура» — молоток, долото і уламок скульптури, жінка-алегорія архітектури — циркуль, виску або ще щось, що нагадувало фах архітектора. Садово-паркова скульптура — алегорія архітектури — мала в руці креслення будівлі.
Сформувалося поняття трьох вільних мистецтв, куди якраз і увійшли алегорії архітектури, живопису і скульптури. Саме трьох жінок-алегорій трьох вільних мистецтв-намалював на своїй картині Бернардо Строцці (Ермітаж, Петербург).
Картина Гверчіно
Художник звернувся до теми алегорій в пізній період творчості. Архітектура вимагала таких великих знань і навичок, що швидко відокремилась в особисту галузь. Все менше художників займалося водночас і скульптурою. Хоча спроби творити картини і скульптури продовжували навіть майстри XX століття (наприклад, Амедео Модільяні, Пабло Пікассо).
Гверчіно подав на своїй картині тільки жінок — алегорій живопису і скульптури. Дві приємні жіночі постаті зручно розташовані в художній майстерні. Йде ділова і зацікавлена бесіда. В картині панують спокійна енергія і тиха грація, що доволі дивно. Адже це твір доби бароко, коли вимагали сміливих ракурсів, схвильованих почуттів і різких рухів. Але талановиті майстри доби довели, що і бароко може бути тихим, самозаглибленим, натхненим і без різких рухів, сміливих ракурсів і занадто бравурних почуттів. І серед цих майстрів — голландець Рембрандт, лотарінгець Жорж де Латур, фламандець Матіас Стомер, італієць Креспі. До кола творів цих уславлених майстрів треба додати тихий шедевр Гверчіно — «Алегорія живопису і скульптури».
Див. також
Посилання
Джерела
- Всеобщая история искусств, Т 4, М, 1963 (рос)
- Anna Ottani, Guercino, Milano 1965
- Nefta Barbanti Grimaldi, Il Guercino, Bologna 1968
- Denis Mahon, Il Guercino (Giovanni Francesco Barbieri, 1591–1666): catalogo critico dei dipinti, Bologna 1968
- Renato Roli, Guercino, Firenze 1972
- Prisco Bagni, Guercino e i suoi incisori, Roma 1988
- Luigi Salerno (colla collaborazione di Denis Mahon), I dipinti del Guercino, Roma 1988
- David M. Stone, Guercino. Catalogo completo, Firenze 1991
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alego riya zhivo pisu i skulptu ri kartina italijskogo hudozhnika XVII stolittya Gverchino Gverchino Alegoriya zhivopisu i skulpturi 1657 r ital Allegoria della pittura e della sculturaTvorec GverchinoChas stvorennya 1657Rozmiri 114 139 smVisota 114 smShirina 139 smMaterial olijni farbi na polotniZhanr alegoriya d Zberigayetsya Rim ItaliyaMuzej Nacionalna galereya starovinnogo mistectva Rim AlegoriyaAlegoriya za tlumachennyam slovnikiv ye zobrazhennya abstraktnoyi ideyi ponyattya za dopomogoyu yakogos obrazu Hudozhniki XVI XVII stolit obrali sobi alegoriyu u viglyadi molodoyi privablivoyi zhinki z penzlyami i palitroyu yak vtilennya chesnot hudozhnikiv A same v Italiyi hudozhniki buli universalno pidgotovleni i pracyuvali vodnochas i yak hudozhniki i yak skulptori i yak arhitektori Sered nih Bartolomeo Ammanati Leonardo Bachcho Bandinelli Bramante tosho Z yavilosya tri alegoriyi zhinka zhivopis otrimala penzli i palitru zhinka skulptura molotok doloto i ulamok skulpturi zhinka alegoriya arhitekturi cirkul visku abo she shos sho nagaduvalo fah arhitektora Sadovo parkova skulptura alegoriya arhitekturi mala v ruci kreslennya budivli Sformuvalosya ponyattya troh vilnih mistectv kudi yakraz i uvijshli alegoriyi arhitekturi zhivopisu i skulpturi Same troh zhinok alegorij troh vilnih mistectv namalyuvav na svoyij kartini Bernardo Strocci Ermitazh Peterburg Kartina GverchinoHudozhnik zvernuvsya do temi alegorij v piznij period tvorchosti Arhitektura vimagala takih velikih znan i navichok sho shvidko vidokremilas v osobistu galuz Vse menshe hudozhnikiv zajmalosya vodnochas i skulpturoyu Hocha sprobi tvoriti kartini i skulpturi prodovzhuvali navit majstri XX stolittya napriklad Amedeo Modilyani Pablo Pikasso Gverchino podav na svoyij kartini tilki zhinok alegorij zhivopisu i skulpturi Dvi priyemni zhinochi postati zruchno roztashovani v hudozhnij majsterni Jde dilova i zacikavlena besida V kartini panuyut spokijna energiya i tiha graciya sho dovoli divno Adzhe ce tvir dobi baroko koli vimagali smilivih rakursiv shvilovanih pochuttiv i rizkih ruhiv Ale talanoviti majstri dobi doveli sho i baroko mozhe buti tihim samozagliblenim nathnenim i bez rizkih ruhiv smilivih rakursiv i zanadto bravurnih pochuttiv I sered cih majstriv gollandec Rembrandt lotaringec Zhorzh de Latur flamandec Matias Stomer italiyec Krespi Do kola tvoriv cih uslavlenih majstriv treba dodati tihij shedevr Gverchino Alegoriya zhivopisu i skulpturi Div takozhZhivopis baroko Alegoriya Akademizm Istorichnij zhivopis Sejchento Karavadzhizm Rimska hudozhnya shkola Alegoriya kohannya z polyuvannyam na cholovikivPosilannyaPortal Mistectvo Portal Baroko DzherelaVseobshaya istoriya iskusstv T 4 M 1963 ros Anna Ottani Guercino Milano 1965 Nefta Barbanti Grimaldi Il Guercino Bologna 1968 Denis Mahon Il Guercino Giovanni Francesco Barbieri 1591 1666 catalogo critico dei dipinti Bologna 1968 Renato Roli Guercino Firenze 1972 Prisco Bagni Guercino e i suoi incisori Roma 1988 Luigi Salerno colla collaborazione di Denis Mahon I dipinti del Guercino Roma 1988 David M Stone Guercino Catalogo completo Firenze 1991 ISBN 88 7737 137 4