Національна галерея старовинного мистецтва (італ. Galleria Nazionale d'Arte Antica) — римська художня галерея, розташована у двох історичних палацах (Палаццо Барберіні і Палаццо Корсіні) і спеціалізована на демонстрації картин старих майстрів 13-18 ст.
Національна галерея старовинного мистецтва | |
---|---|
| |
41°54′10″ пн. ш. 12°29′22″ сх. д. / 41.90277971739466523° пн. ш. 12.48952749935159723° сх. д.Координати: 41°54′10″ пн. ш. 12°29′22″ сх. д. / 41.90277971739466523° пн. ш. 12.48952749935159723° сх. д. | |
Країна | Італія[1] |
Розташування | Рим[2] |
Тип | художня галерея[3][2][1] національний музей[3] d[2] d (2014) і Q124830411?[1] |
Площа | 3500 квадратний метр[4] і 4334 квадратний метр[5] |
Архітектор | Карло Мадерно[6], Лоренцо Берніні[6], Франческо Борроміні[6] і d[6] |
Дата заснування | 1893[7] |
Національна галерея старовинного мистецтва Національна галерея старовинного мистецтва (Італія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Передісторія і заснування
Картинна галерея (що стане базовою для музею старовинного мистецтва в Римі) виникла набагато раніше за два історичні римські палаци, де її облаштували. Її історія тісно пов'язана як з політикою римських пап, так і з історією декількох римських аристократичних родин. Але в основі лежить мистецька збірка родини Корсіні. Її заснував і помітно збільшив кардинал Нері Корсіні, племінник папи римського Климента XII (в миру — Лоренцо Корсіні). Нері Корсіні мав велетенські прибутки, котрі використав як для реконструкції власного римського палацу, так і для придбання творів мистецтва високої мистецької вартості, котрі тільки міг знайти. Це був період розпаду великих аристократичних зібрань, перерозподілу мистецьких скарбів і переходу їх до інших власників. Це доба великих колекціонерів серед багатіїв, аристократів і королівських родин Західної Європи, що суперничали між собою і хизувались власними збірками. Вже до 1740 року картинна галерея родини Корсіні мала близько шести сотень (600) високоякісних зразків живопису.
У 1883 князі Томмазо та Андреа Корсіні продали власний палац і картину галерею Італійській державі (королівству Італії на той час), а також всю збірку малюнків і друкованої графіки. Графічна збірка (з урахуванням її значної історичної, наукової і іконографічної вартості) була передана у Національну галерею естампів, котру обладнали в пам'ятці національної архітектури Фарнезіна (Вілла Фарнезіна).
Не забарились і нові вартісні надходження. 1892 року сюди передали картинну галерею герцога Джованні Торлоніа, останній подарував її Італійській державі. Того ж року сюди прибуло сто вісімдесят сім (187) картин зі збірок галереї дель Монте ді Пьєта.
У 1895 на базі цих та інших збірок і була заснована Національна галерея старовинного мистецтва в Римі. Кількість картин перевищувала можливості їх експонування, тому їх надлишки тимчасово розмістили в інших римських музеях. 1940 року музею нарешті віддали другий поверх велетенського палацу Барберіні і картини повернули до музейної збірки. З цього року картинна галерея і була зосереджена у двох римських історичних палацах.
Палац Корсіні
Докладніше: Палаццо Корсіні
Родина Корсіні походила з міста Флоренція. В першій половині 18 ст. кардинала Лоренцо Корсіні обрали папою римським. Племінник папи, Нері Корсіні, скористався нагодою і придбав у Римі колишню віллу 15 століття родини Ріаріо. З 1737 року земельна ділянка і старий палац зазнали реконструкції і нового облаштування. Роботами керував архітектор (1699—1782).
Після придбання палацу Корсіні у власність держави в його приміщенні розмістили відділки Академії наук (Академя дії Лінчеі) та частку музейних збірок живопису, скульптури і ужиткового мистецтва, що увійшли в Національну галерею старовинного мистецтва. Кількість зосереджених тут картин досягла одної тисячі семисот (1700). Ділянка з садом на схилі пагорба Янікул належить Ботанічному саду Академії наук (Академя дії Лінчеі).
Римський палац Барберіні
Римський палац Барберіні мимоволі став етапним твором архітектури доби бароко. Ще на етапі проектування про нього створив панегіричний опис якийсь флорентієць. Його «Discorso» («побажання», «схвальна промова») до князя Барберіні з приводу проекта і початка будівництва подавало щонайменше дві нові для римської архітектури ідеї :
- створити просторий вестибюль в новому палаці
- створити відкриту лоджію на головному фасаді (як вже робили в палацах Генуї), а не у дворі, як робили у Флореції і в Римі. Бо римські палаци довго зберігали закритість зовнішніх фасадів, відокремленість від оточення і суворий, майже фортечно-захисний характер. Відкриті лоджії також давно використовували у Франції, що стала ще одним впливовим художнім центром в Європі попри Рим.
Багаті візитери з північних країн до Риму із здивуванням розглядали римські палаци і зали, позбавлені затишку, приватності і чіткої функціональності. Замість них були довгі галереї чи анфілади, а родина як кочівники блукали цими анфіладами і в залежності від потреб перетворювали будь-яку залу то у їдальню, то у спальню тощо. Влітку жили в одних кімнатах, взимку — у інших. Гості або свята в палаці лише збільшували безлад. Домовиті багатії з заальпійських країн вважали римські палаци незручними і непристосованими для приємного життя, бо були створені з міркувань хизування і марнославства, притаманних багатіям Італії.
Величні ризаліти палацу Барберіні, вибудовані ще за життя архітектора Карло Мадерно, ще зберігали характер відокремленості. Навпаки, парадний центр споруди став майданом для реалізації нових ідей і нових впливів. Перший поверх тут мав відкриту галерею, а другій — парадні сходи і Велику залу. Над програмою побудови палацу Барберіні і її реалізації працювала низка архітекторів, найкращих на той час в Римі — від Лоренцо Берніні до Франческо Борроміні. Якщо Берніні обмежувався наказами-рекомендаціями, Борроміні розробляв конкретні деталі і слідкував за їх виконанням. Кресленик бічної частини парадного фасаду з декором вікон роботи Франческо Борроміні зберігає галерея Альбертіна у місті Відень.
Парадна і житлова частини тут відокремлені. Вже хода парадними сходами передбачає керування візітером, приголомшуючи його пишнотою розписів стелі Великої зали, створеної художником П'єтро да Кортона («Боже провидіння і переваги папського управління державою»), програма котрої теж розроблялась окремо. Стилістика римського бароко з безліччю алегорій стала настільки гнучкою, що надала можливість відобразити будь-яку абстрактну ідею. І художник вільно комбінує «історичні» і «міфологічні» персонажі, християнські і античні фігури, реалістичні деталі і імітацію ліплення, умовно історичний одяг і індивідуально запропоновані орнаменти. На стелі цілий натовп античних муз, жінок-алегорій і герб родини Барберіні, дивних велетнів зі зміями замість ніг, чудово організованих талантом П'єтро да Кортона у пишну і небачену композицію. Розпис стелі в палаці Барберіні стане програмним твором римського бароко 17 століття і, можливо, є найкращим бароковим зразком музейних експозицій.
Обрані твори італійських митців
- Фра Філіппо Ліппі, «Мадонна ді Тарквінія», 1437 р. (палац Корсіні)
- П'єро ді Козімо. «Марія Магдалина», до 1510 р.
- Лоренцо Лотто. «Містичні заручини Св. Катерини», 1524 р.
- Ораціо Джентілескі. «Екстаз св. Франциска», до 1613 р., Національна галерея старовинного мистецтва (Рим)
- Джованні Батіста Сальві. «Портет Оттавіано Праті», бл. 1650 р., Національна галерея старовинного мистецтва (Рим)
- Валантен де Булонь. «Таємна вечеря», 1626 р.
- Матіас Стомер. «Самсон і Даліла», 1630-і рр.
- Хосе де Рібера. «Венера знайшла загиблого на полюванн Адоніса», 1637 р., (палац Корсіні)
- Чезаре Дженнарі. «Алегорія живопису».
- Лоренцо Берніні і майстерня. Папа римський Климент Х., (палац Барберіні)
- П'єтро Паоліні. «Містичні заручини Катерини Александрійсьої з двома святими», 1632 р.
- Лука Карлеваріс. «Слов'янська набережна у Венеції», до 1720 р., (палац Корсіні)
- Карло Сарачені. « Мадонна з немовлям і св. Анною», Національна галерея старовинного мистецтва (Рим).
Живопис неіталійців, що працювали в Італії та митців інших країн
Національна галерея старовинного мистецтва в Римі збирає та демонструє у невеликій клькості твори неіталійських майстрів. Серед них як ті, що прибули у Італію і натуралізувались там (Ніколя Пуссен, Валантен де Булонь, Хосе де Рібера, Матіас Стомер), так і тих, що відвідали Італію на різні терміни (Ель Греко, Пітер Пауль Рубенс, Антоніс ван Дейк, Пітер ван Лар) і вибороли славу і визнання в інших країнах. Приналежність до римської художньої школи розглядалась як необов'язкова.
Кількісно збільшується не тільки відділки італійських майстрів різних художніх шкіл. Нові надходження має і розділ іноземих митців. 1960 року Національна галерея отримала за заповітом картинну галерею герцога Червинара, де більшість творів належала художникам Франції 18 століття.
- Квентін Массейс старший. «Пітер Гілліс», 1517 р.
- Ганс Гольбейн Молодший. «Король Англії Генріх VIII», 1540 р.
-
- Йоханнес Верспронк. «Портрет невідомої», 1640 р.
- Трохим Біго. «Св. Єронім», 1630-і рр.
-
- Ніколя Пуссен. « Вигнанка Агар в пустелі і янгол в небі», бл. 1660 р.
- Пітер ван Лар. «Продаж випічки», до 1640 р.
Джерела
- Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963
- Альбом «Музеи Рима» (составитель З. Борисова), М., 1971
- Сборник «Искусство Западной Европы и Византии», М, «Наука», 1978
- Paolo Portoghesi: Francesco Borromini. Electa, Mailand 1967
- Anthony Blunt: Borromini. Belknap Press of Harvard University Press, Cambridge MA 1979, .
- Richard Bösel (Hrsg.): Borromini, Architekt im barocken Rom. Electa, Mailand 2000,
Примітки
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- https://www.barberinicorsini.org/
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- https://www.barberinicorsini.org/en/art/sites/
- http://www.galleriaborghese.it/barberini/it/default.htm
- Альбом «Музеи Рима» (составитель и автор текста З. Борисова), М., 1971
- Сборник «Искусство Западной Европы и Византии», М, «Наука», 1978, с. 118
- Сборник «Искусство Западной Европы и Византии», М, «Наука», 1978, с. 122
- l. Schudt «Italienreisen im 17. und 18. Jahrhunddert». Vien—Munchtn 1959, s. 283
- Сборник «Искусство Западной Европы и Византии», М, «Наука», 1978, с. 107
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національна галерея старовинного мистецтва
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalna galereya starovinnogo mistectva ital Galleria Nazionale d Arte Antica rimska hudozhnya galereya roztashovana u dvoh istorichnih palacah Palacco Barberini i Palacco Korsini i specializovana na demonstraciyi kartin starih majstriv 13 18 st Nacionalna galereya starovinnogo mistectva41 54 10 pn sh 12 29 22 sh d 41 90277971739466523 pn sh 12 48952749935159723 sh d 41 90277971739466523 12 48952749935159723 Koordinati 41 54 10 pn sh 12 29 22 sh d 41 90277971739466523 pn sh 12 48952749935159723 sh d 41 90277971739466523 12 48952749935159723Krayina Italiya 1 Roztashuvannya Rim 2 Tip hudozhnya galereya 3 2 1 nacionalnij muzej 3 d 2 d 2014 i Q124830411 1 Plosha 3500 kvadratnij metr 4 i 4334 kvadratnij metr 5 Arhitektor Karlo Maderno 6 Lorenco Bernini 6 Franchesko Borromini 6 i d 6 Data zasnuvannya 1893 7 Nacionalna galereya starovinnogo mistectvaNacionalna galereya starovinnogo mistectva Italiya Mediafajli u VikishovishiDzhovanni Battista Piranezi Rimskij palac Barberini ofort 1748Peredistoriya i zasnuvannyaKartinna galereya sho stane bazovoyu dlya muzeyu starovinnogo mistectva v Rimi vinikla nabagato ranishe za dva istorichni rimski palaci de yiyi oblashtuvali Yiyi istoriya tisno pov yazana yak z politikoyu rimskih pap tak i z istoriyeyu dekilkoh rimskih aristokratichnih rodin Ale v osnovi lezhit mistecka zbirka rodini Korsini Yiyi zasnuvav i pomitno zbilshiv kardinal Neri Korsini pleminnik papi rimskogo Klimenta XII v miru Lorenco Korsini Neri Korsini mav veletenski pributki kotri vikoristav yak dlya rekonstrukciyi vlasnogo rimskogo palacu tak i dlya pridbannya tvoriv mistectva visokoyi misteckoyi vartosti kotri tilki mig znajti Ce buv period rozpadu velikih aristokratichnih zibran pererozpodilu misteckih skarbiv i perehodu yih do inshih vlasnikiv Ce doba velikih kolekcioneriv sered bagatiyiv aristokrativ i korolivskih rodin Zahidnoyi Yevropi sho supernichali mizh soboyu i hizuvalis vlasnimi zbirkami Vzhe do 1740 roku kartinna galereya rodini Korsini mala blizko shesti soten 600 visokoyakisnih zrazkiv zhivopisu U 1883 knyazi Tommazo ta Andrea Korsini prodali vlasnij palac i kartinu galereyu Italijskij derzhavi korolivstvu Italiyi na toj chas a takozh vsyu zbirku malyunkiv i drukovanoyi grafiki Grafichna zbirka z urahuvannyam yiyi znachnoyi istorichnoyi naukovoyi i ikonografichnoyi vartosti bula peredana u Nacionalnu galereyu estampiv kotru obladnali v pam yatci nacionalnoyi arhitekturi Farnezina Villa Farnezina Ne zabarilis i novi vartisni nadhodzhennya 1892 roku syudi peredali kartinnu galereyu gercoga Dzhovanni Torlonia ostannij podaruvav yiyi Italijskij derzhavi Togo zh roku syudi pribulo sto visimdesyat sim 187 kartin zi zbirok galereyi del Monte di Pyeta U 1895 na bazi cih ta inshih zbirok i bula zasnovana Nacionalna galereya starovinnogo mistectva v Rimi Kilkist kartin perevishuvala mozhlivosti yih eksponuvannya tomu yih nadlishki timchasovo rozmistili v inshih rimskih muzeyah 1940 roku muzeyu nareshti viddali drugij poverh veletenskogo palacu Barberini i kartini povernuli do muzejnoyi zbirki Z cogo roku kartinna galereya i bula zoseredzhena u dvoh rimskih istorichnih palacah Palac KorsiniDokladnishe Palacco KorsiniPalacco Korsini ekspoziciya 2014 Rodina Korsini pohodila z mista Florenciya V pershij polovini 18 st kardinala Lorenco Korsini obrali papoyu rimskim Pleminnik papi Neri Korsini skoristavsya nagodoyu i pridbav u Rimi kolishnyu villu 15 stolittya rodini Riario Z 1737 roku zemelna dilyanka i starij palac zaznali rekonstrukciyi i novogo oblashtuvannya Robotami keruvav arhitektor 1699 1782 Pislya pridbannya palacu Korsini u vlasnist derzhavi v jogo primishenni rozmistili viddilki Akademiyi nauk Akademya diyi Linchei ta chastku muzejnih zbirok zhivopisu skulpturi i uzhitkovogo mistectva sho uvijshli v Nacionalnu galereyu starovinnogo mistectva Kilkist zoseredzhenih tut kartin dosyagla odnoyi tisyachi semisot 1700 Dilyanka z sadom na shili pagorba Yanikul nalezhit Botanichnomu sadu Akademiyi nauk Akademya diyi Linchei Rimskij palac BarberiniDokladnishe Palacco Barberini Palac Barberini i jogo sadi na mapi Rima 1748Palacco Barberini golovnij vhidPlafon roboti P yetro da Kortona Rimskij palac Barberini mimovoli stav etapnim tvorom arhitekturi dobi baroko She na etapi proektuvannya pro nogo stvoriv panegirichnij opis yakijs florentiyec Jogo Discorso pobazhannya shvalna promova do knyazya Barberini z privodu proekta i pochatka budivnictva podavalo shonajmenshe dvi novi dlya rimskoyi arhitekturi ideyi stvoriti prostorij vestibyul v novomu palaci stvoriti vidkritu lodzhiyu na golovnomu fasadi yak vzhe robili v palacah Genuyi a ne u dvori yak robili u Floreciyi i v Rimi Bo rimski palaci dovgo zberigali zakritist zovnishnih fasadiv vidokremlenist vid otochennya i suvorij majzhe fortechno zahisnij harakter Vidkriti lodzhiyi takozh davno vikoristovuvali u Franciyi sho stala she odnim vplivovim hudozhnim centrom v Yevropi popri Rim Bagati viziteri z pivnichnih krayin do Rimu iz zdivuvannyam rozglyadali rimski palaci i zali pozbavleni zatishku privatnosti i chitkoyi funkcionalnosti Zamist nih buli dovgi galereyi chi anfiladi a rodina yak kochivniki blukali cimi anfiladami i v zalezhnosti vid potreb peretvoryuvali bud yaku zalu to u yidalnyu to u spalnyu tosho Vlitku zhili v odnih kimnatah vzimku u inshih Gosti abo svyata v palaci lishe zbilshuvali bezlad Domoviti bagatiyi z zaalpijskih krayin vvazhali rimski palaci nezruchnimi i nepristosovanimi dlya priyemnogo zhittya bo buli stvoreni z mirkuvan hizuvannya i marnoslavstva pritamannih bagatiyam Italiyi Velichni rizaliti palacu Barberini vibudovani she za zhittya arhitektora Karlo Maderno she zberigali harakter vidokremlenosti Navpaki paradnij centr sporudi stav majdanom dlya realizaciyi novih idej i novih vpliviv Pershij poverh tut mav vidkritu galereyu a drugij paradni shodi i Veliku zalu Nad programoyu pobudovi palacu Barberini i yiyi realizaciyi pracyuvala nizka arhitektoriv najkrashih na toj chas v Rimi vid Lorenco Bernini do Franchesko Borromini Yaksho Bernini obmezhuvavsya nakazami rekomendaciyami Borromini rozroblyav konkretni detali i slidkuvav za yih vikonannyam Kreslenik bichnoyi chastini paradnogo fasadu z dekorom vikon roboti Franchesko Borromini zberigaye galereya Albertina u misti Viden Paradna i zhitlova chastini tut vidokremleni Vzhe hoda paradnimi shodami peredbachaye keruvannya viziterom prigolomshuyuchi jogo pishnotoyu rozpisiv steli Velikoyi zali stvorenoyi hudozhnikom P yetro da Kortona Bozhe providinnya i perevagi papskogo upravlinnya derzhavoyu programa kotroyi tezh rozroblyalas okremo Stilistika rimskogo baroko z bezlichchyu alegorij stala nastilki gnuchkoyu sho nadala mozhlivist vidobraziti bud yaku abstraktnu ideyu I hudozhnik vilno kombinuye istorichni i mifologichni personazhi hristiyanski i antichni figuri realistichni detali i imitaciyu liplennya umovno istorichnij odyag i individualno zaproponovani ornamenti Na steli cilij natovp antichnih muz zhinok alegorij i gerb rodini Barberini divnih veletniv zi zmiyami zamist nig chudovo organizovanih talantom P yetro da Kortona u pishnu i nebachenu kompoziciyu Rozpis steli v palaci Barberini stane programnim tvorom rimskogo baroko 17 stolittya i mozhlivo ye najkrashim barokovim zrazkom muzejnih ekspozicij Obrani tvori italijskih mitcivDosso Dossi Sv Ivan yevangelist Sv Vartolomej ta donatori 1527 r Fra Filippo Lippi Madonna di Tarkviniya 1437 r palac Korsini P yero di Kozimo Mariya Magdalina do 1510 r Lorenco Lotto Mistichni zaruchini Sv Katerini 1524 r Oracio Dzhentileski Ekstaz sv Franciska do 1613 r Nacionalna galereya starovinnogo mistectva Rim Dzhovanni Batista Salvi Portet Ottaviano Prati bl 1650 r Nacionalna galereya starovinnogo mistectva Rim Valanten de Bulon Tayemna vecherya 1626 r Matias Stomer Samson i Dalila 1630 i rr Hose de Ribera Venera znajshla zagiblogo na polyuvann Adonisa 1637 r palac Korsini Chezare Dzhennari Alegoriya zhivopisu Lorenco Bernini i majsternya Papa rimskij Kliment H palac Barberini P yetro Paolini Mistichni zaruchini Katerini Aleksandrijsoyi z dvoma svyatimi 1632 r Luka Karlevaris Slov yanska naberezhna u Veneciyi do 1720 r palac Korsini Karlo Saracheni Madonna z nemovlyam i sv Annoyu Nacionalna galereya starovinnogo mistectva Rim Zhivopis neitalijciv sho pracyuvali v Italiyi ta mitciv inshih krayinJos Liferinks Palomniki i hvori bilya moshej Sv Sebastyana bl 1497 r Paul Bril Serednovichnij zamok na skeli Sinibalda 1601 r Hose de Ribera Sud carya Solomona Nacionalna galereya starovinnogo mistectva Rim Jogan Shenfeld Oleksandr Makedonskij bilya pohovannya Ahilla 1630 i RR Nacionalna galereya starovinnogo mistectva v Rimi zbiraye ta demonstruye u nevelikij klkosti tvori neitalijskih majstriv Sered nih yak ti sho pribuli u Italiyu i naturalizuvalis tam Nikolya Pussen Valanten de Bulon Hose de Ribera Matias Stomer tak i tih sho vidvidali Italiyu na rizni termini El Greko Piter Paul Rubens Antonis van Dejk Piter van Lar i viboroli slavu i viznannya v inshih krayinah Prinalezhnist do rimskoyi hudozhnoyi shkoli rozglyadalas yak neobov yazkova Kilkisno zbilshuyetsya ne tilki viddilki italijskih majstriv riznih hudozhnih shkil Novi nadhodzhennya maye i rozdil inozemih mitciv 1960 roku Nacionalna galereya otrimala za zapovitom kartinnu galereyu gercoga Chervinara de bilshist tvoriv nalezhala hudozhnikam Franciyi 18 stolittya Kventin Massejs starshij Piter Gillis 1517 r Gans Golbejn Molodshij Korol Angliyi Genrih VIII 1540 r El Greko Pokloninnya pastuhiv nemovlyati Hristu do 1600 r Johannes Verspronk Portret nevidomoyi 1640 r Trohim Bigo Sv Yeronim 1630 i rr Simon Vue Alegoriya mirnogo zhittya bl 1627 r Nikolya Pussen Vignanka Agar v pusteli i yangol v nebi bl 1660 r Piter van Lar Prodazh vipichki do 1640 r DzherelaVseobshaya istoriya iskusstv t 4 M Iskusstvo 1963 Albom Muzei Rima sostavitel Z Borisova M 1971 Sbornik Iskusstvo Zapadnoj Evropy i Vizantii M Nauka 1978 Paolo Portoghesi Francesco Borromini Electa Mailand 1967 Anthony Blunt Borromini Belknap Press of Harvard University Press Cambridge MA 1979 ISBN 0 674 07926 4 Richard Bosel Hrsg Borromini Architekt im barocken Rom Electa Mailand 2000 ISBN 88 435 7383 7PrimitkiIndagine sui musei e le istituzioni similari 2024 d Track Q124818240 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2022 d Track Q112132470 https www barberinicorsini org Indagine sui musei e le istituzioni similari 2020 d Track Q112132642 ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions 2017 d Track Q113576238d Track Q214195 https www barberinicorsini org en art sites http www galleriaborghese it barberini it default htm Albom Muzei Rima sostavitel i avtor teksta Z Borisova M 1971 Sbornik Iskusstvo Zapadnoj Evropy i Vizantii M Nauka 1978 s 118 Sbornik Iskusstvo Zapadnoj Evropy i Vizantii M Nauka 1978 s 122 l Schudt Italienreisen im 17 und 18 Jahrhunddert Vien Munchtn 1959 s 283 Sbornik Iskusstvo Zapadnoj Evropy i Vizantii M Nauka 1978 s 107PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nacionalna galereya starovinnogo mistectvaDiv takozhMistectvo Italiyi Duchento Trechento Kvatrochento Sejchento Vidrodzhennya Manyerizm Zhivopis baroko Karavadzhizm Karlo Maderno Franchesko Borromini P yetro da Kortona P yetro Bernini Florentijska hudozhnya shkola Venecijska shkola Rimska hudozhnya shkola