Міланська школа — художня школа на півночі Італії в Ломбардії. Художники школи групувалися переважно в Мілані, але й працювали в дрібних містах північної Італії і навіть в інших країнах (у Франції, Австрійській імперії).
- Вітраж, Св. Анатолій, перший епископ Мілану.
- Санта-Марія-делле-Граціє, бічний фасад
-
- Мілан взимку
- Вулиця Данте та вигляд кастелло Сфорцеско (Міланського замку)
- Мілан з даху собору.
- Дворик в замку
- Вхід до замку Сфорцеско
Відомі художники
- Браманте (1444—1514), фрески раннього періоду творчості
- Франческо Мельці (1491 — 1568 ?)
- Джованні Антоніо Больтраффіо (1467—1516)
- Амброджо де Предіс (1455—1509)
- Джампетріно (відомий за документами у 1508—1549 рр.)
- Салаіно (1480 ? — 1524)
- (1480 ? — 1532)
- Андреа Соларіо (1459—1520)
- Марко д'Оджоно (1475—1530)
- Чезаре да Сесто (1477—1523)
- , Салаї (1480—1524)
- [[Пеллегріно Тібальді]] (1527-1596) архітектор, скульптор і художник-декоратор
- Арчімбольдо (Джузепе Арчімбольдо 1527—1593)
- Боргоньоне (1455 ? — 1522)
- Вінченцо Фоппа (1417—1515)
- художниця Феде Галіція (1578-1630)
- Джованні Баттіста Креспі ( 1573—1632)
- Камілло Прокаччіні (1551-1629)
- Джуліо Чезаре Прокаччіні (1574-1625)
- Цоппо да Лугано (бл.1590- бл. 1654)
- (1598—1674)
- (1661—1716)
- Карло Франческо Нуволоне (1609-1662)
- (1619-1703)
- П'єр Франческо Чіттадані (1616-1681)
- Джованні Баттіста Сассі (1679-1762), вчитель Ф. Лондоніо.
- (1723—1783)
- Андреа Аппіані (1754-1817)
Відомо, що живопис ломбардського (і міланського) треченто і раннього кватроченто, розвивався у межах так званої інтернаціональної готики. Цей період живопис містився здебільшого в мініатюрах рукописних книг (ботанічні та анімалістичні мініатюри та малюнки роботи Джованніно де Грассі). В добу кватроченто найбільш значимою фігурою став художник Пізанелло , живописець, рисувальник і медальєр. В 15 ст. підсилились впливи творчості [Андреа Мантенья та флорентійської школи. Серед майстрів, що працюють в цей період - Іль Бергоньоне, Брамантіно, Вінченцо Фоппа. Найбільшими потенціями в цей період відрізнявся [[Донато Браманте]], що згодом покине займатися живописом і перейде до архітектурної практики, відкривши єтап Високого відродження в Римі і італійського мистецтва взагалі. Підсилення флорентійських впливів пройшло і через вимушений переїзд до Мілану флорентійця [[Леонардо да Вінчі]] .Численні учні да Вінчі не змогли піднятися до рівня обдарованості вчителя, рабські копіювали його композиції, схематично оживляли обличчя своїх персонажів леонардовськими посмішками, що призвело до переважання неактивних та навіть сентиментальних настроїв замість всього багатства психології людини.
Внутрішня єдність міланської школи була порушена в другій половині 16 ст., коли актуальними стануть впливи нової стилістичної системи - Маньєризму. Мілан і раніше приваблював іноземних майстрів на працю, особливо через довгобуд Міланського собору. Ця тенденція була справедливою і для стану в живопису, в Мілан прибувають як художники з інших художніх центрів ( \Цоппо да Лугано, що прибув з Швейцарії, Франческо дель Кайро 1598-1674 з Варезе, Камілло Прокаччіні з Болоньї \), так і з північних країн за Альпами. В живопис Ломбардії прийшли тривожність, переважання фантазійних образів над реалістичними при надзвичайно віртуозному виконанні картин. Особливо цим відрізнявся Джованні Баттіста делла Ровере (бл.1561-1627), маньєрист, фламандець, народжений в Мілані, що повністю натуралізувався в Італії. Він вносив у власні релігійні твори італійські реалії (руїни старовинних споруд, колони, дивацькі сходинки, гори, котрих не могло бути в Антверпені на його історичній батьківщині ), так і ще характерні ознаки пізньосередньовіного фламандського живопису , коли в значиму композицію вносять безліч дрібних деталей. Ще одною ознакою середньовічних впливів на свідомість Джованні Баттіста делла Ровере була любов до коштовних та східних тканин, котрі він віртуозно відтворював і підсилював їх розкіш власною фантазією (Поклоніння немовляті Христу трьох королів). Маньєристи на небачену до цього висоту підняли рівень декоративно-ужиткового мистецтва та ювелірну справу. Якесь ставлення до останньої мав і делла Ровере. Одного зі своїх королів на картині їх поклоніння він нагородив парадним золоченим мечем, виписавши всі його фініменти, всі його карбовані деталі тощо, хоча ця деталь не головувала в картині. Здатність відтворити справжні драматичні почуття без привнесення зайвих дрібниць в картину мав Джованні Паоло Ломаццо, художник-маньєрист і міланський теоретик мистецтва (Розп'яття Христа з Лонгіном). Але в історію періоду маньєризму зіркою першої значущості увійшов Джузеппе Арчімбольдо, портретист, декоратор, розробник карнавальних костюмів і вітражів, організатор урочистих церемоній і фахівець з мистецтв, міланець за походженням, що тривалий час працював у володіннях Австрійської імперії.
Ще один міланський майстер універсального обдарування - Пеллегріно Тібальді, скульптор, архітектор, художник-декоратор. Йому не щастило з впливовими покровителями, майже кожний з них був літньою людиною і через короткий термін помирав, що примусило митця часто міняти і місце проживання, і покровителя. Його твори були розкидані по різним містам, серед них Рим, Болонья, Лорето в Італії, Ескоріал у Іспанії, Павія, Мілан. Належні оцінки його творчого спадку прийдуть з великим запізненням.
У 17 ст. запанувало бароко, що докотилося до Мілану з епігонами Мікеланджело да Караваджо (Франческо дель Кайро, що працював також і в Турині), так і майстри, що працювали в стилі римського академізму. Частка майстрів з Мілану також пройшла стажування в самому Римі (Пеллегріно Тібальді, Джованні Баттіста Креспі), де були відчутні могутні впливи декількох караваджистів з різних країн. В 18 ст. мода на пейзажний живопис докотилася і до Мілану. Художник-пейзажист Джузеппе Бернардино Бізон створював як краєвиди з містами (Венеція), так і фантазійні пейзажі гуашами просто на папері, відмовляючись навіть від олійних фарб та полотна задля швидкості роботи. На обрії художньої школи замаячили предромантизм та романтизм, що співіснуватимуть з пізнім класицизмом та ампіром французького зразка через захоплення Мілану та Ломбардії вояками Наполеона Бонапарта. Відомим художником доби [[ампір]]у в Мілані став Андреа Аппіані (1754-1817), сам наближений до імператорського двору Наполеона.
Галерея обраних творів
- Худ.Больтрафіо, Св.Себастьян
- Худ.Бернардино Луїні, Мадонна в альтанці з троянд
- Худ.Джампетріно, Каяття Марії Магдалини
- Худ.Больтрафіо, Мадонна з немовлям ( незавершена)
- Худ.Амброджо де Предіс, Св.Себастьян
- Худ.Амброджо де Предіс,портрет невідомого
- Худ.Джампетріно,Христос
- Худ.Чезаре да Сесто, Саломея з відрубаною головою Івана Хрестителя
- Худ.Амброджо де Предіс, дівча з фруктами
- Худ.Чезаре да Сесто, Хрещеня Іісуса
- Худ.Джампетріно,Мадонна з немовлям та Іваном Хрестителем дитиною
- Худ.Джампетріно, Іван Хреститель
Див. також
Посилання
Джерела
- The History of Painting in Italy: The schools of Lombardy, Mantua, Modena, Parma, Cremona, and Milan, by Luigi Lanzi, page 141-142.
- L’arte lombarda, Mil. (ежегодник, выходит с 1955); Kingsley Porter A., Lombard architecture, v. 1—2, New Haven, 1917; Arslan E., Architetti e scultori del quattrocento, Como, 1959 (Arte e artisti dei laghi lombardi, 1); Toesca P., La pittura e la miniatura nella Lombardia, Torino, 1966.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Milanska shkola hudozhnya shkola na pivnochi Italiyi v Lombardiyi Hudozhniki shkoli grupuvalisya perevazhno v Milani ale j pracyuvali v dribnih mistah pivnichnoyi Italiyi i navit v inshih krayinah u Franciyi Avstrijskij imperiyi Vitrazh Sv Anatolij pershij episkop Milanu Santa Mariya delle Graciye bichnij fasad Milanskij sobor Milan vzimku Vulicya Dante ta viglyad kastello Sforcesko Milanskogo zamku Milan z dahu soboru Dvorik v zamku Vhid do zamku SforceskoVidomi hudozhnikiHudozhnicya Fede Galiciya Persiki v fayansovij vazi i slivi bl 1610 roku Bramante 1444 1514 freski rannogo periodu tvorchosti Franchesko Melci 1491 1568 Dzhovanni Antonio Boltraffio 1467 1516 Ambrodzho de Predis 1455 1509 Dzhampetrino vidomij za dokumentami u 1508 1549 rr Salaino 1480 1524 1480 1532 Andrea Solario 1459 1520 Marko d Odzhono 1475 1530 Chezare da Sesto 1477 1523 Salayi 1480 1524 Pellegrino Tibaldi 1527 1596 arhitektor skulptor i hudozhnik dekorator Archimboldo Dzhuzepe Archimboldo 1527 1593 Borgonone 1455 1522 Vinchenco Foppa 1417 1515 hudozhnicya Fede Galiciya 1578 1630 Dzhovanni Battista Krespi 1573 1632 Kamillo Prokachchini 1551 1629 Dzhulio Chezare Prokachchini 1574 1625 Coppo da Lugano bl 1590 bl 1654 1598 1674 1661 1716 Karlo Franchesko Nuvolone 1609 1662 1619 1703 P yer Franchesko Chittadani 1616 1681 Dzhovanni Battista Sassi 1679 1762 vchitel F Londonio 1723 1783 Andrea Appiani 1754 1817 Vidomo sho zhivopis lombardskogo i milanskogo trechento i rannogo kvatrochento rozvivavsya u mezhah tak zvanoyi internacionalnoyi gotiki Cej period zhivopis mistivsya zdebilshogo v miniatyurah rukopisnih knig botanichni ta animalistichni miniatyuri ta malyunki roboti Dzhovannino de Grassi V dobu kvatrochento najbilsh znachimoyu figuroyu stav hudozhnik Pizanello zhivopisec risuvalnik i medalyer V 15 st pidsililis vplivi tvorchosti Andrea Mantenya ta florentijskoyi shkoli Sered majstriv sho pracyuyut v cej period Il Bergonone Bramantino Vinchenco Foppa Najbilshimi potenciyami v cej period vidriznyavsya Donato Bramante sho zgodom pokine zajmatisya zhivopisom i perejde do arhitekturnoyi praktiki vidkrivshi yetap Visokogo vidrodzhennya v Rimi i italijskogo mistectva vzagali Pidsilennya florentijskih vpliviv projshlo i cherez vimushenij pereyizd do Milanu florentijcya Leonardo da Vinchi Chislenni uchni da Vinchi ne zmogli pidnyatisya do rivnya obdarovanosti vchitelya rabski kopiyuvali jogo kompoziciyi shematichno ozhivlyali oblichchya svoyih personazhiv leonardovskimi posmishkami sho prizvelo do perevazhannya neaktivnih ta navit sentimentalnih nastroyiv zamist vsogo bagatstva psihologiyi lyudini Vnutrishnya yednist milanskoyi shkoli bula porushena v drugij polovini 16 st koli aktualnimi stanut vplivi novoyi stilistichnoyi sistemi Manyerizmu Milan i ranishe privablyuvav inozemnih majstriv na pracyu osoblivo cherez dovgobud Milanskogo soboru Cya tendenciya bula spravedlivoyu i dlya stanu v zhivopisu v Milan pribuvayut yak hudozhniki z inshih hudozhnih centriv Coppo da Lugano sho pribuv z Shvejcariyi Franchesko del Kajro 1598 1674 z Vareze Kamillo Prokachchini z Bolonyi tak i z pivnichnih krayin za Alpami V zhivopis Lombardiyi prijshli trivozhnist perevazhannya fantazijnih obraziv nad realistichnimi pri nadzvichajno virtuoznomu vikonanni kartin Osoblivo cim vidriznyavsya Dzhovanni Battista della Rovere bl 1561 1627 manyerist flamandec narodzhenij v Milani sho povnistyu naturalizuvavsya v Italiyi Vin vnosiv u vlasni religijni tvori italijski realiyi ruyini starovinnih sporud koloni divacki shodinki gori kotrih ne moglo buti v Antverpeni na jogo istorichnij batkivshini tak i she harakterni oznaki piznoserednovinogo flamandskogo zhivopisu koli v znachimu kompoziciyu vnosyat bezlich dribnih detalej She odnoyu oznakoyu serednovichnih vpliviv na svidomist Dzhovanni Battista della Rovere bula lyubov do koshtovnih ta shidnih tkanin kotri vin virtuozno vidtvoryuvav i pidsilyuvav yih rozkish vlasnoyu fantaziyeyu Pokloninnya nemovlyati Hristu troh koroliv Manyeristi na nebachenu do cogo visotu pidnyali riven dekorativno uzhitkovogo mistectva ta yuvelirnu spravu Yakes stavlennya do ostannoyi mav i della Rovere Odnogo zi svoyih koroliv na kartini yih pokloninnya vin nagorodiv paradnim zolochenim mechem vipisavshi vsi jogo finimenti vsi jogo karbovani detali tosho hocha cya detal ne golovuvala v kartini Zdatnist vidtvoriti spravzhni dramatichni pochuttya bez privnesennya zajvih dribnic v kartinu mav Dzhovanni Paolo Lomacco hudozhnik manyerist i milanskij teoretik mistectva Rozp yattya Hrista z Longinom Ale v istoriyu periodu manyerizmu zirkoyu pershoyi znachushosti uvijshov Dzhuzeppe Archimboldo portretist dekorator rozrobnik karnavalnih kostyumiv i vitrazhiv organizator urochistih ceremonij i fahivec z mistectv milanec za pohodzhennyam sho trivalij chas pracyuvav u volodinnyah Avstrijskoyi imperiyi She odin milanskij majster universalnogo obdaruvannya Pellegrino Tibaldi skulptor arhitektor hudozhnik dekorator Jomu ne shastilo z vplivovimi pokrovitelyami majzhe kozhnij z nih buv litnoyu lyudinoyu i cherez korotkij termin pomirav sho primusilo mitcya chasto minyati i misce prozhivannya i pokrovitelya Jogo tvori buli rozkidani po riznim mistam sered nih Rim Bolonya Loreto v Italiyi Eskorial u Ispaniyi Paviya Milan Nalezhni ocinki jogo tvorchogo spadku prijdut z velikim zapiznennyam U 17 st zapanuvalo baroko sho dokotilosya do Milanu z epigonami Mikelandzhelo da Karavadzho Franchesko del Kajro sho pracyuvav takozh i v Turini tak i majstri sho pracyuvali v stili rimskogo akademizmu Chastka majstriv z Milanu takozh projshla stazhuvannya v samomu Rimi Pellegrino Tibaldi Dzhovanni Battista Krespi de buli vidchutni mogutni vplivi dekilkoh karavadzhistiv z riznih krayin V 18 st moda na pejzazhnij zhivopis dokotilasya i do Milanu Hudozhnik pejzazhist Dzhuzeppe Bernardino Bizon stvoryuvav yak krayevidi z mistami Veneciya tak i fantazijni pejzazhi guashami prosto na paperi vidmovlyayuchis navit vid olijnih farb ta polotna zadlya shvidkosti roboti Na obriyi hudozhnoyi shkoli zamayachili predromantizm ta romantizm sho spivisnuvatimut z piznim klasicizmom ta ampirom francuzkogo zrazka cherez zahoplennya Milanu ta Lombardiyi voyakami Napoleona Bonaparta Vidomim hudozhnikom dobi ampir u v Milani stav Andrea Appiani 1754 1817 sam nablizhenij do imperatorskogo dvoru Napoleona Galereya obranih tvorivDzhulio Chezare Prokachchini Alegoriya Miru namagayetsya utrimati boga vijni Marsa Dzhulio Chezare Prokachchini Hristos pered natovpom Hud Boltrafio Sv Sebastyan Hud Bernardino Luyini Madonna v altanci z troyand Hud Dzhampetrino Kayattya Mariyi Magdalini Hud Boltrafio Madonna z nemovlyam nezavershena Hud Ambrodzho de Predis Sv Sebastyan Hud Ambrodzho de Predis portret nevidomogo Hud Dzhampetrino Hristos Hud Chezare da Sesto Salomeya z vidrubanoyu golovoyu Ivana Hrestitelya Hud Ambrodzho de Predis divcha z fruktami Hud Chezare da Sesto Hreshenya Iisusa Hud Dzhampetrino Madonna z nemovlyam ta Ivanom Hrestitelem ditinoyu Hud Dzhampetrino Ivan HrestitelDiv takozhManyerizm Baroko v Milani Antverpenska shkola Venecijska shkola zhivopisu Neapolitanska hudozhnya shkola Florentijska hudozhnya shkola Ferrarska shkola Breshianska shkola Genuezka shkola Rimska shkola Siyenska shkola zhivopisu Umbrijska shkola Bolonska shkola Kremonska shkola Madridska shkolaPosilannyaPortal Mistectvo Portal Italiya DzherelaThe History of Painting in Italy The schools of Lombardy Mantua Modena Parma Cremona and Milan by Luigi Lanzi page 141 142 L arte lombarda Mil ezhegodnik vyhodit s 1955 Kingsley Porter A Lombard architecture v 1 2 New Haven 1917 Arslan E Architetti e scultori del quattrocento Como 1959 Arte e artisti dei laghi lombardi 1 Toesca P La pittura e la miniatura nella Lombardia Torino 1966