Музей Флорентійського собору, точніше Музей створення Флорентійського собору (італ. Museo dell'Opera di Santa Maria del Fiore) — музей в історичній споруді біля апсиди собору, спеціалізований на історії побудови головного храму Флоренції та на збереженні оригіналів його декору.
Музей Флорентійського собору | |
---|---|
італ. Museo dell'Opera del Duomo | |
43°46′21″ пн. ш. 11°15′20″ сх. д. / 43.77270000002777550° пн. ш. 11.25581700002777730° сх. д.Координати: 43°46′21″ пн. ш. 11°15′20″ сх. д. / 43.77270000002777550° пн. ш. 11.25581700002777730° сх. д. | |
Тип | художня галерея музей[1] d[2][3][…] і Q124830284?[5] |
Статус спадщини | d[6] |
Країна | Італія[7][6][3] |
Розташування | Флоренція, Італія |
Адреса | 50121[1] Piazza del Duomo 9[1] |
Засновано | 1891 |
Відкрито | 3 травня 1891 |
Фонд | 1500 документ[2] і 900 документ[8] |
Відвідувачі | 1 287 658 осіб (2018)[2] 343 124 осіб (2020)[3] 1 228 668 осіб (2019)[9] 1 124 358 осіб (2022)[5] |
Директор | (з 2009) |
Сайт | operaduomo.firenze.it/en |
Музей Флорентійського собору (Італія) | |
Музей Флорентійського собору у Вікісховищі |
Передмова
Законна гордість флорентійців вподовж декількох століть — головний храм міста. Флоренція йшла в авангарді нового мистецтва, починаючи з XIст. і закінчуючи століттям XVI. Флоренція опинилась в своєрідному фокусі економічного, політичного та культурного життя Італії. Мистецтво, його повсякчасний розвиток і підтримка посідали головне місце в громадському житті міста. Всі лідери міста опікувались проблемами будівництва захисних і суспільно значущих споруд, церков, головного собору міста. Головний собор міста став його уособленням і головним осередком активного міського життя. Його зведення — справа престижу і честі, на його спорудження витрачають астрономічно великі кошти, запрошують найталановитіших архітекторів і майстрів-декораторів.
Середньовічна в основі споруда постійно перероблялась, добудовувалась або для неї робили новий декор. Нібито готична споруда собору увібрала в себе таку завелику кількість проектних рішень, що мимоволі стала конгломератом творчих здобутків, боротьби престижів і авторитетів, політичних спекуляцій, демонстрацією патріотизма і енциклопедією декількох стилів. Водночас споруда собору стала прикладом надзвичайного довгобуду, притаманного кожній завеликій архітектурній споруді середньовіччя.
Комплекс соборних споруд включав сам собор, дзвіницю, баптистерій (покажчик давнини святилища, коли вважали, що нехрещені ще не мали права стояти у храмі разом із громадою, що пройшла церемонію хрещення.)
Споруда музею
Усвідомлення, що розпочато грандіозний проект, було вже в 13 столітті в очільників Флорентійської республіки. Для будівельного керівництва неподалік апсиди собору 8 вересня 1296 року було засновано кам'яницю, призначену для робочих нарад, розгляду проектів, згодом майстерень для архітекторів, інженерів і ремісників-виконавців.
Кам'яницю з часом збільшили декількома прибудовами різної висоти, прихованими зараз за простим фасадом з аркадою по першому поверху. Вже в роки праці Брунеллескі та Донателло в приміщенні облаштували для них майстерні.
Для декорування фасадів собору було проведено декілька конкурсів. Надзвичайно тривалий процес декорування закінчився тільки у другій половині XIX ст. Був проведений (третій) конкурс 1865 року. В ньому брали участь десять архітекторів другого (попереднього )конкурсу і двадцять дев'ять конкурсантів нових. Загальна кількість поданих проектів сягала сорока п'яти. Полеміка розтяглась ще на два роки. Нарешті Ваккані, Антонеллі та Мейтас оголосили, що перемогу отримав проект в стилістиці італійської неоготики, незважаючи на продовження критики і невдоволення. 1870 року проект Еміліо де Фабріса було затверджено, а сам де Фабріс названий в документах як «Архітектор фасаду Санта-Марія-дель-Фйоре». Роботи по створенню фасаду розпочалися лише 1876 року.
Третього травня 1891 року у колишньому приміщенні кам'яниці для керівництва розбудови собору і було відкрито музей.
Фонди і експонати
Кожний собор має приміщення для зберігання коштовного посуду, священицького одягу тощо. Мав таке приміщення і Флорентійський собор. В ньому осідали ювелірні вироби, зразки коштовного текстилю — вони й були першими експонатами музею.
Кількість переданих артефактів постійно збільшувалась. Сюди передавали рештки і знахідки з археологічних розкопок, серед них доби етрусків і стародавніх римлян.
- Уламок давньоримського саркофага 3 ст. н.е.
- Уламок давньоримського саркофага 3 ст. н.е. з міфологічною сценою
- Саркофаг 2 ст.н.е.
- Саркофаг з порталом і фігурою Меркурія
Від доби середньовіччя сюди потрапили « Мадонна з немовлям на троні »(Мадоння скляні очі), портретна скульптура папи римського Боніфація VIII, обидві створені на зламі 13-14 ст. архітектором і скульптором Арнольфо ді Камбіо.
Досить багатим став розділ доби Відродження, коли над декоруванням собору попрацювали Донателло, Лоренцо Гіберті, Лука дела Роббіа. Сюди перейшов і срібний вівтар зі сценами життя Івана Хрестителя, над котрим попрацювали Полайоло, Кенінні, Мікелоццо та Андреа дель Вероккйо.
В XX столітті комплекс споруд собору пройшов кілька реставрацію. У музей собору почали передавати оригінали скульптур і рештки колишнього декору, заміняючи їх у соборі на копії. Сюди перейшли зразки скульптурного декору роботи Джотто, Андреа Пізано, Луки делла Роббіа, невідомих майстрів-декораторів.
Окремі відділи — матеріальні залишки численних конкурсів, проекти на папері, малюнки і архітектурні моделі з деревини.
Нова експозиція від 2015 р.
Нові вимоги для музейних експозицій спонукали до реконструкції музею і переробки експозицій на початку XXI століття. Проект створив Тімоті Вердон. Інтер'єри музею були перероблені у монотонно-аскетичній стилістиці, що підкреслила філігранне декорування численних ювелірних виробів, творів старовинного живопису, давньоримських рельєфів, уламків середньовічного декору, великої кількості архітектурних деталей та скульптури доби середньовіччя і італійського відродження. Серед експонатів — і уславлена скульптура «Оплакування Христа» роботи Мікеланджело Буонарроті.
Музей створення Флорентійського собору відкритий після реконструкції 29 жовтня 2015 року.
Галерея обраних фото
- Люнет порталу лапідарія
- Уламок колишнього мармурового декору з баптистерію собору
- Експозиція решток колишнього декору
-
- Мармурова консоль
- Експозиція мармурових стулок з двосторонніми орнаментами
Інтер'єри музею
- Візантійська ікона, техніка мініатюрної мозаїки
- Зала з срібними виробами
- Ювелірні релікварії
- Зала з оригіналами скульптурного декору
-
- Зала зі скульптурою Марії Магдалини
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Флорентійського собору
Джерела
- «Всеобщая история искусств», т.3, М., 1962
- Sistema Cultura
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- dati.beniculturali.it — 2014.
- Sistema Cultura — 2015.
- ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej Florentijskogo soboru tochnishe Muzej stvorennya Florentijskogo soboru ital Museo dell Opera di Santa Maria del Fiore muzej v istorichnij sporudi bilya apsidi soboru specializovanij na istoriyi pobudovi golovnogo hramu Florenciyi ta na zberezhenni originaliv jogo dekoru Muzej Florentijskogo soboruital Museo dell Opera del Duomo43 46 21 pn sh 11 15 20 sh d 43 77270000002777550 pn sh 11 25581700002777730 sh d 43 77270000002777550 11 25581700002777730 Koordinati 43 46 21 pn sh 11 15 20 sh d 43 77270000002777550 pn sh 11 25581700002777730 sh d 43 77270000002777550 11 25581700002777730Tiphudozhnya galereya muzej 1 d 2 3 i Q124830284 5 Status spadshinid 6 Krayina Italiya 7 6 3 RoztashuvannyaFlorenciya ItaliyaAdresa50121 1 Piazza del Duomo 9 1 Zasnovano1891Vidkrito3 travnya 1891Fond1500 dokument 2 i 900 dokument 8 Vidviduvachi1 287 658 osib 2018 2 343 124 osib 2020 3 1 228 668 osib 2019 9 1 124 358 osib 2022 5 Direktor z 2009 Sajtoperaduomo firenze it enMuzej Florentijskogo soboru Italiya Muzej Florentijskogo soboru u VikishovishiPeredmovaZakonna gordist florentijciv vpodovzh dekilkoh stolit golovnij hram mista Florenciya jshla v avangardi novogo mistectva pochinayuchi z XIst i zakinchuyuchi stolittyam XVI Florenciya opinilas v svoyeridnomu fokusi ekonomichnogo politichnogo ta kulturnogo zhittya Italiyi Mistectvo jogo povsyakchasnij rozvitok i pidtrimka posidali golovne misce v gromadskomu zhitti mista Vsi lideri mista opikuvalis problemami budivnictva zahisnih i suspilno znachushih sporud cerkov golovnogo soboru mista Golovnij sobor mista stav jogo uosoblennyam i golovnim oseredkom aktivnogo miskogo zhittya Jogo zvedennya sprava prestizhu i chesti na jogo sporudzhennya vitrachayut astronomichno veliki koshti zaproshuyut najtalanovitishih arhitektoriv i majstriv dekoratoriv Serednovichna v osnovi sporuda postijno pereroblyalas dobudovuvalas abo dlya neyi robili novij dekor Nibito gotichna sporuda soboru uvibrala v sebe taku zaveliku kilkist proektnih rishen sho mimovoli stala konglomeratom tvorchih zdobutkiv borotbi prestizhiv i avtoritetiv politichnih spekulyacij demonstraciyeyu patriotizma i enciklopediyeyu dekilkoh stiliv Vodnochas sporuda soboru stala prikladom nadzvichajnogo dovgobudu pritamannogo kozhnij zavelikij arhitekturnij sporudi serednovichchya Kompleks sobornih sporud vklyuchav sam sobor dzvinicyu baptisterij pokazhchik davnini svyatilisha koli vvazhali sho nehresheni she ne mali prava stoyati u hrami razom iz gromadoyu sho projshla ceremoniyu hreshennya Sporuda muzeyuTeperishnij fasad serednovichnoyi sporudi 13 st de oblashtovano muzej pobudovi soboru Livoruch apsida florentijskogo soboru Usvidomlennya sho rozpochato grandioznij proekt bulo vzhe v 13 stolitti v ochilnikiv Florentijskoyi respubliki Dlya budivelnogo kerivnictva nepodalik apsidi soboru 8 veresnya 1296 roku bulo zasnovano kam yanicyu priznachenu dlya robochih narad rozglyadu proektiv zgodom majsteren dlya arhitektoriv inzheneriv i remisnikiv vikonavciv Kam yanicyu z chasom zbilshili dekilkoma pribudovami riznoyi visoti prihovanimi zaraz za prostim fasadom z arkadoyu po pershomu poverhu Vzhe v roki praci Brunelleski ta Donatello v primishenni oblashtuvali dlya nih majsterni Dlya dekoruvannya fasadiv soboru bulo provedeno dekilka konkursiv Nadzvichajno trivalij proces dekoruvannya zakinchivsya tilki u drugij polovini XIX st Buv provedenij tretij konkurs 1865 roku V nomu brali uchast desyat arhitektoriv drugogo poperednogo konkursu i dvadcyat dev yat konkursantiv novih Zagalna kilkist podanih proektiv syagala soroka p yati Polemika roztyaglas she na dva roki Nareshti Vakkani Antonelli ta Mejtas ogolosili sho peremogu otrimav proekt v stilistici italijskoyi neogotiki nezvazhayuchi na prodovzhennya kritiki i nevdovolennya 1870 roku proekt Emilio de Fabrisa bulo zatverdzheno a sam de Fabris nazvanij v dokumentah yak Arhitektor fasadu Santa Mariya del Fjore Roboti po stvorennyu fasadu rozpochalisya lishe 1876 roku Tretogo travnya 1891 roku u kolishnomu primishenni kam yanici dlya kerivnictva rozbudovi soboru i bulo vidkrito muzej Fondi i eksponatiOriginali skulpturnogo dekoru z dzvinici soboru Kozhnij sobor maye primishennya dlya zberigannya koshtovnogo posudu svyashenickogo odyagu tosho Mav take primishennya i Florentijskij sobor V nomu osidali yuvelirni virobi zrazki koshtovnogo tekstilyu voni j buli pershimi eksponatami muzeyu Kilkist peredanih artefaktiv postijno zbilshuvalas Syudi peredavali reshtki i znahidki z arheologichnih rozkopok sered nih dobi etruskiv i starodavnih rimlyan Ulamok davnorimskogo sarkofaga 3 st n e Ulamok davnorimskogo sarkofaga 3 st n e z mifologichnoyu scenoyu Sarkofag 2 st n e Sarkofag z portalom i figuroyu Merkuriya Vid dobi serednovichchya syudi potrapili Madonna z nemovlyam na troni Madonnya sklyani ochi portretna skulptura papi rimskogo Bonifaciya VIII obidvi stvoreni na zlami 13 14 st arhitektorom i skulptorom Arnolfo di Kambio Dosit bagatim stav rozdil dobi Vidrodzhennya koli nad dekoruvannyam soboru popracyuvali Donatello Lorenco Giberti Luka dela Robbia Syudi perejshov i sribnij vivtar zi scenami zhittya Ivana Hrestitelya nad kotrim popracyuvali Polajolo Keninni Mikelocco ta Andrea del Verokkjo V XX stolitti kompleks sporud soboru projshov kilka restavraciyu U muzej soboru pochali peredavati originali skulptur i reshtki kolishnogo dekoru zaminyayuchi yih u sobori na kopiyi Syudi perejshli zrazki skulpturnogo dekoru roboti Dzhotto Andrea Pizano Luki della Robbia nevidomih majstriv dekoratoriv Okremi viddili materialni zalishki chislennih konkursiv proekti na paperi malyunki i arhitekturni modeli z derevini Nova ekspoziciya vid 2015 r Mikelandzhelo Buonarroti P yeta Bandini foto 2009 roku Novi vimogi dlya muzejnih ekspozicij sponukali do rekonstrukciyi muzeyu i pererobki ekspozicij na pochatku XXI stolittya Proekt stvoriv Timoti Verdon Inter yeri muzeyu buli pererobleni u monotonno asketichnij stilistici sho pidkreslila filigranne dekoruvannya chislennih yuvelirnih virobiv tvoriv starovinnogo zhivopisu davnorimskih relyefiv ulamkiv serednovichnogo dekoru velikoyi kilkosti arhitekturnih detalej ta skulpturi dobi serednovichchya i italijskogo vidrodzhennya Sered eksponativ i uslavlena skulptura Oplakuvannya Hrista roboti Mikelandzhelo Buonarroti Muzej stvorennya Florentijskogo soboru vidkritij pislya rekonstrukciyi 29 zhovtnya 2015 roku Galereya obranih fotoPortal muzeyu Lyunet portalu lapidariya Ulamok kolishnogo marmurovogo dekoru z baptisteriyu soboru Ekspoziciya reshtok kolishnogo dekoru Marmurova konsol Ekspoziciya marmurovih stulok z dvostoronnimi ornamentamiInter yeri muzeyuVizantijska ikona tehnika miniatyurnoyi mozayiki Zala z sribnimi virobami Yuvelirni relikvariyi Zala z originalami skulpturnogo dekoru Zala zi skulpturoyu Mariyi MagdaliniDiv takozhArnolfo di Kambio Gotichna arhitektura Kvatrochento Donatello Brunelleski Lorenco GibertiPosilannyaPortal Mistectvo Portal Arhitektura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzej Florentijskogo soboruDzherela Vseobshaya istoriya iskusstv t 3 M 1962 Sistema Cultura d Track Q80199870 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2020 d Track Q112132642 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2022 d Track Q112132470 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2023 d Track Q120783133 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2024 d Track Q124818240 dati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 Sistema Cultura 2015 d Track Q80199870 ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions 2017 d Track Q113576238d Track Q214195 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2021 d Track Q111911432d Track Q214195