Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тосканська марка Марка 846 1197 Герб дому Каносса Італія в 1000 році н е Столиця Лукка 846 1057 Флоренція 1057 1116 Глав

Тосканська марка

Тосканська марка
Тосканська марка
Марка
← image
 846–1197 ↓

image

Герб дому Каносса

image
Італія в 1000 році н.е.
Столиця Лукка (846-1057)

Флоренція (1057-1116)

Глава держави Маркграф (маркіз)
Попередник		 Наступник
image Середнє Франкське королівство
Коммуна Ареццо image
Флорентійська республіка image
Республіка Лукка image
Коммуна Пістої image
Пізанська республіка image
Поджибонсі image
Коммуна Прато image
Сієнська республіка image
Герцогство Масса і Каррара image
Вольтерра image
Сьогодні є частиною Італія

Тосканська марка (італ. Marca di Tuscia [ˈmarka di ˈtuʃʃa]) — марка Італійського королівства та Священної Римської імперії в середні віки. Розташовувалась на північному заході центральної Італії і межувало з Папською областю на півдні, Лігурійським морем на заході та Ломбардією на півночі. Складалась з набору графств, переважно в долині річки Арно, першу столицю мала в місті Лукка.

Історія

Марка була створена Каролінгами як спадкоємиця лангобардського герцогства Тоскана (Тускія). Після падіння Західної Римської імперії, герцогство Тускія з 568 року була частиною італійського лангобардського королівства (Langobardia Major), доки в 754 році королі франків не втрутилися в конфлікт із папою Стефаном II. За Піпіновим даром південна частина Тоскани навколо Вітербо стала частиною новоствореної Папської області, тоді як північна частина (або Лангобардська Тоскана) перетворилася на Імперську марку Тоскана після того, як Карл Великий остаточно завоював Лангобардське королівство в 773/74 роках. Власне Ломбардія стала ядром імперського королівства Італії разом з марками Тоскани та Верони.

Першим тосканським маркграфом був Адальберт I, який отримав цей титул у 846 році. До нього його батько та дід, граф Боніфацій I Луккський та Боніфацій II, ймовірно баварського походження, контролювали більшість графств регіону, а також мали вищі титули, такі як префект Корсики або герцог Лукки. Боніфації утримували владу в марці до 931 року. Наприкінці IX та на початку X століття підтримка маркграфів Тоскани була важливою для будь-якого кандидата, який мав намір стати королем Італії.

У 931 році Гуго Арльський, який проголосив себе королем Італії, змістив Боніфаціїв, намагаючись консолідувати всі важливі володіння Італії в руках своїх родичів. Він подарував Тоскану своєму братові Бозо. Марка залишалась в руках членів родини, відомої як Бозоніди, до 1001 року. Він також зберіг свій вплив щодо королівських виборів. Аж у 1027 році Реньє був скинутий імператором Священної Римської імперії Конрадом II за протидію йому як королю.

У 1027 році герцогство було надано графам Каносса. Боніфацій III використовував титул dux et marchio (герцог і маркграф). Він був союзником імператорів Священної Римської імперії, але його влада була настільки великою, що він загрожував владі імператорів Італії. Він об'єднав спадщину Каносса, яка була в основному в Емілії, до Тоскани і передав її своїй доньці Матильді. Окрім величезних еміліанських аллодів, її найбільшим володінням була Тоскана, яка перебувала у феодальному володінні, і вона володіла нею на користь папства в суперечці про інвеституру. Зі смертю Матильди в 1115 році епоха феодальних правителів в Північній Італії минула і їй на зміну прийшло домінування міст-держав, морських республік і комун.

Маркграфи Тоскани, 812—1197

Дім Боніфація

Спочатку це були графи Лукки, які поширили свою владу на сусідні графства.

Дім Бозо

Це були (здебільшого позашлюбні) родичі Гуго Арльського, короля Італії, яких він призначив на свою посаду після усунення династії Боніфацій.

Дім Гукпольда

Нединастичний

Дім Каносса

Це були нащадки графів Каносса.

Нединастичний

У 1197 році Філіпа було обрано королем Німеччини, і більшість тосканської знаті, міст і єпископів утворили Тосканську лігу за папської підтримки.

  • Фрідріх Антіохійський, 1246–50 (імператорський вікарій)

Після цього Тоскана була розділена між конкуруючими республіками Флоренцією, Пізою, Сієною, Ареццо, Пістоя та Лукка. З XIV століття Флоренція отримала панування над Пістоєю (1306, офіційно анексована 1530), Ареццо (1384), Пізою (1406) і Сієною (1559). Лукка була незалежною республікою до наполеонівського періоду в XIX столітті.

Див. також

Примітки

  1. Також називається «маркграфство» або «маркізат» (італ. marchesato). Терміни є синонімами терміна «марка» (лат. marca) і походять від титулу тосканських правителів: маркграф (від німецької Markgraf ), або маркіз, які стали звичайним дворянським званням, навіть використовуваним як синекура (самі від лат. marchio).

Джерела

  • Wickham, Chris. Early Medieval Italy: Central Power and Local Society 400—1000. MacMillan Press: 1981.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Toskanska marka Marka 846 1197 Gerb domu Kanossa Italiya v 1000 roci n e Stolicya Lukka 846 1057 Florenciya 1057 1116 Glava derzhavi Markgraf markiz Poperednik Nastupnik Serednye Frankske korolivstvo Kommuna Arecco Florentijska respublika Respublika Lukka Kommuna Pistoyi Pizanska respublika Podzhibonsi Kommuna Prato Siyenska respublika Gercogstvo Massa i Karrara Volterra Sogodni ye chastinoyu Italiya Toskanska marka ital Marca di Tuscia ˈmarka di ˈtuʃʃa marka Italijskogo korolivstva ta Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v seredni viki Roztashovuvalas na pivnichnomu zahodi centralnoyi Italiyi i mezhuvalo z Papskoyu oblastyu na pivdni Ligurijskim morem na zahodi ta Lombardiyeyu na pivnochi Skladalas z naboru grafstv perevazhno v dolini richki Arno pershu stolicyu mala v misti Lukka IstoriyaMarka bula stvorena Karolingami yak spadkoyemicya langobardskogo gercogstva Toskana Tuskiya Pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi gercogstvo Tuskiya z 568 roku bula chastinoyu italijskogo langobardskogo korolivstva Langobardia Major doki v 754 roci koroli frankiv ne vtrutilisya v konflikt iz papoyu Stefanom II Za Pipinovim darom pivdenna chastina Toskani navkolo Viterbo stala chastinoyu novostvorenoyi Papskoyi oblasti todi yak pivnichna chastina abo Langobardska Toskana peretvorilasya na Impersku marku Toskana pislya togo yak Karl Velikij ostatochno zavoyuvav Langobardske korolivstvo v 773 74 rokah Vlasne Lombardiya stala yadrom imperskogo korolivstva Italiyi razom z markami Toskani ta Veroni Pershim toskanskim markgrafom buv Adalbert I yakij otrimav cej titul u 846 roci Do nogo jogo batko ta did graf Bonifacij I Lukkskij ta Bonifacij II jmovirno bavarskogo pohodzhennya kontrolyuvali bilshist grafstv regionu a takozh mali vishi tituli taki yak prefekt Korsiki abo gercog Lukki Bonifaciyi utrimuvali vladu v marci do 931 roku Naprikinci IX ta na pochatku X stolittya pidtrimka markgrafiv Toskani bula vazhlivoyu dlya bud yakogo kandidata yakij mav namir stati korolem Italiyi U 931 roci Gugo Arlskij yakij progolosiv sebe korolem Italiyi zmistiv Bonifaciyiv namagayuchis konsoliduvati vsi vazhlivi volodinnya Italiyi v rukah svoyih rodichiv Vin podaruvav Toskanu svoyemu bratovi Bozo Marka zalishalas v rukah chleniv rodini vidomoyi yak Bozonidi do 1001 roku Vin takozh zberig svij vpliv shodo korolivskih viboriv Azh u 1027 roci Renye buv skinutij imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Konradom II za protidiyu jomu yak korolyu U 1027 roci gercogstvo bulo nadano grafam Kanossa Bonifacij III vikoristovuvav titul dux et marchio gercog i markgraf Vin buv soyuznikom imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ale jogo vlada bula nastilki velikoyu sho vin zagrozhuvav vladi imperatoriv Italiyi Vin ob yednav spadshinu Kanossa yaka bula v osnovnomu v Emiliyi do Toskani i peredav yiyi svoyij donci Matildi Okrim velicheznih emilianskih allodiv yiyi najbilshim volodinnyam bula Toskana yaka perebuvala u feodalnomu volodinni i vona volodila neyu na korist papstva v superechci pro investituru Zi smertyu Matildi v 1115 roci epoha feodalnih praviteliv v Pivnichnij Italiyi minula i yij na zminu prijshlo dominuvannya mist derzhav morskih respublik i komun Markgrafi Toskani 812 1197Dim Bonifaciya Spochatku ce buli grafi Lukki yaki poshirili svoyu vladu na susidni grafstva Bonifacij I 812 823 Bonifacij II 828 834 835 845 Adalbert I 847 886 Adalbert II Bagatij 886 915 Gi 915 929 Lambert 929 931 Dim Bozo Ce buli zdebilshogo pozashlyubni rodichi Gugo Arlskogo korolya Italiyi yakih vin priznachiv na svoyu posadu pislya usunennya dinastiyi Bonifacij Bozo 931 936 Gumbert 936 961 Gugo Velikij 961 1001 Dim Gukpolda Bonifacij III 1004 1011 Nedinastichnij Ranye 1014 1027 Dim Kanossa Ce buli nashadki grafiv Kanossa Bonifacij III 1027 1052 Fridrih 1052 1055 Matilda 1055 1115 Beatrisa Barska 1052 1069 regentsha yak mati Fridriha i Matildi Godfrid III gercog Nizhnoyi Lotaringiyi 1053 1069 regent yak cholovik Beatriche ta vitchim Fridriha ta Matildi Godfrid IV 1069 1076 spivpravitel yak cholovik Matildi Velf II 1089 1095 spivpravitel yak cholovik Matildi Nedinastichnij Roboto 1116 1119 Konrad 1119 20 1129 31 Rampret s 1131 Engelbert 1134 5 1137 Genrih Gordij 1137 1139 Ulrih Attemskij 1139 1152 imperatorskij vikarij Velf VI 1152 1160 Velf VII 1160 1167 Rajnald fon Dassel arhiyepiskop Kelna 1160 1163 imperatorskij vikarij Kristian I fon Buh arhiyepiskop Majnca 1163 1173 imperatorskij vikarij Velf VI 1167 1173 Filipp Shvabskij 1195 1197 U 1197 roci Filipa bulo obrano korolem Nimechchini i bilshist toskanskoyi znati mist i yepiskopiv utvorili Toskansku ligu za papskoyi pidtrimki Fridrih Antiohijskij 1246 50 imperatorskij vikarij Pislya cogo Toskana bula rozdilena mizh konkuruyuchimi respublikami Florenciyeyu Pizoyu Siyenoyu Arecco Pistoya ta Lukka Z XIV stolittya Florenciya otrimala panuvannya nad Pistoyeyu 1306 oficijno aneksovana 1530 Arecco 1384 Pizoyu 1406 i Siyenoyu 1559 Lukka bula nezalezhnoyu respublikoyu do napoleonivskogo periodu v XIX stolitti Div takozhSpisok praviteliv Toskani Italijski derzhaviPrimitkiTakozh nazivayetsya markgrafstvo abo markizat ital marchesato Termini ye sinonimami termina marka lat marca i pohodyat vid titulu toskanskih praviteliv markgraf vid nimeckoyi Markgraf abo markiz yaki stali zvichajnim dvoryanskim zvannyam navit vikoristovuvanim yak sinekura sami vid lat marchio DzherelaWickham Chris Early Medieval Italy Central Power and Local Society 400 1000 MacMillan Press 1981

Дата публікації:
Топ