Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марка (нім. Mark, фр. marche; від давн.в-нім. marc(h)a — «кордон») — термін, що використовувався до малих селянських територій з переддержавним та ранньодержавним періодами; за Середньовіччя в Західній Європі спочатку політично орієнтований термін на означення будь-якого типу «сусідньої/прикордонної землі» (території, схожої до буферної зони) з погляду «центральної землі», а згодом назва феодального округу з рентних зобов'язань, позначає прикордонний регіон (округ/провінцію), мілітаризований чи ні. В післяфеодальний час «-Mark» є словом-частиною в назвах міст чи муніципалітетів, або історичних територій.
За Середньовіччя в Західній Європі марка позначала об'єднання селянських дворів, у якому кожна певна частка орної землі спочатку перебувала в особистій власності індивідуального селянського господарства (алод), а пасовиська, ліси, сіножаті та інші неподільні землі, угіддя (альменда) залишалися спільною власністю. Після переходу майже всіх земель до феодалів марка припинила своє існування.
За свідченням візантійських авторів, слов'яни в VI та VII віках ще не мали держави. Вони жили незалежними племенами. На чолі цих племен стояли військові вожді (відомі імена цих вождів: Межимир, Добрита, Пірогост, Хвилібуд і ін.). В X—XII століттях за Ельбою і на Дунаї численні марки були утворені на захоплених у слов'ян землях (Мейсенська марка, Лужицька та інші). З розвитком феодальних відносин більшість марок стала ядром великих феодальних князівств.
Пізніше, у Франкській державі та середньовічній Німеччині, це поняття використовувалося для позначення прикордонних адміністративних округів, які охороняли кордони. Марка — територіальна одиниця, у Франкській державі VIII—ІХ століть, в середньовічній Німеччині та Австрії прикордонний укріплений адміністративний округ на чолі з маркграфом (великим феодалом в середньовічній Німеччині з особливими правами голосу при дворі короля, чиї земельні володіння звалися «маркою»). Марки були створені імператором Карлом Великим і управлялися маркграфами, початковим завданням яких було забезпечення безпеки на кордоні. Прикордонні марки, створені Карлом Великим, є іспанськими, бретонськими, данськими, аварськими, фріульськими тощо; а пізніше, після німецької колонізації слов'янських земель, була створена також Марка Біллунгів, Мейсенська марка, Геронська , Лужицька марка, Уккер марка, , , , Марка Бранденбург, Східна марка (пізніше перетворено на маркграфство Австрія).
У середньовічній Європі марш або марка були, в широкому сенсі, будь-яким видом кордону на відміну від національного «хартленду» («серединної землі»), була «сусідською землею», і термін слугував політичним цілям на означення кордону між королівствами або нейтральної буферної зони де могли застосовуватися різні закони. Залежність чи незалежність феодала від центральної влади залежала від більшої чи меншої здатності останньої підтримувати свою владу та ефективний контроль над мовою своєї території, що є особливо делікатним питанням, враховуючи тенденцію феодалізму до дезінтеграції влади. Марки породили такі титули, як маркіз (чоловічий рід) або маркіза (жіночий рід) в Англії, marqués (чоловічий рід) і marquesa (жіночий рід) в іспаномовних країнах, а також у каталонському та галісійському регіонах, marquês (чоловічий рід) і marquesa (жіночий рід) у португаломовних країнах, markisa (чоловічий і жіночий рід) баскською мовою, marquis (чоловічий рід) або marquise (жіночий рід) у Франції та Шотландії, маркграф (чоловічий рід) або маркграфиня жіночий рід) у Німеччині та відповідні титули в інших європейських державах.
Етимологія
Марка — слово, що в стародавніх германців спочатку означало кордон як приватних володінь, так і державних територій. Похідне від неї слово marchio позначало небезпечну прикордонну область Каролінгської держави. На чолі марки стояв маркграф. Відповідно до цього і самі прикордонні провінції називалися марка (Dänemark — Данія, Steiermark — Штирія). Вже в VII столітті марка отримала і інше, переносне значення: так називався округ, розташований у відомих межах і укладав у собі різного роду володіння, що складаються як з общинної, так і з приватної власності.
Слово «марш» походить від протоіндоєвропейського кореня *mereg- , що означає «край, межа». Корінь *mereg- утворив латинське margo («край»), давньоірландське mruig («прикордоння»), валлійське bro («регіон, кордон, долина») та перське та вірменське marz («прикордонна область»). Прагерманське *marko породило давньоанглійське слово mearc і франкське marka, а також давньоскандинавське mǫrk, що означає "прикордоння, і походить від merki «межа, знак», позначаючи прикордонну територію між двома центрами влади.
Англосаксонське королівство Мерсія отримало свою назву від західносаксонського mearc «marches», що в цьому випадку прямо вказувало на положення території на англосаксонському валі-кордоні з кордоном на заході.
Під час франкської династії Каролінгів використання цього слова поширилося по всій Європі.
Назва Данія (Danmark) зберігає давньоскандинавське споріднене merki («межа») mǫrk («ліс», «ліс») до теперішнього часу. Після аншлюсу уряд нацистської Німеччини відродив стару назву «Ostmark» для Австрії.
У скандинавській мові «марка» означало «прикордоння» та «ліс»; у сучасній норвезькій та шведській мовах воно набуло значення «земля», тоді як у данській воно означало «поле» або «луг».
Маркленд — скандинавська назва території в Північній Америці, відкритої норвезькими вікінгами.
Германські племена, яких римляни називали маркоманами, які воювали з римлянами в I і II століттях, були просто «людьми прикордоння».
Маркова теорія
Німецький юрист і політик (1790—1872) у XIX столітті став автором так званої общинної теорії (або маркової теорії) по історії аграрних відносин і общини в Німеччині, відповідно до якої територіальна община-(марка) є початковим пунктом аграрної еволюції і всього суспільного ладу західноєвропейського Середньовіччя.
Історичні приклади маршів і марок
Марки, створені Карлом Великим
Перші марки були створені Карлом Великим:
- Іспанська марка — для захисту від арабів в північній Іспанії
- Бретонська марка
- Данська марка — для захисту від данців
- Саксонська марка — для захисту від ободритів
- — для захисту від сорбів
- — для захисту від чехів
- — для захисту від аварів
-
- Верхньопаннонська марка
- Нижньопанонська марка
- Фріульська марка
Марки, створені при наступниках Карла Великого
Франція
- Готська марка
- , пізніше
Німеччина
Італія
Англія
В Англії статус марки мали так звані «церемоніальні» графства.
Скандинавія
Данія (Denmark) означає «марка Данців».
У норвезькій мові «марк» означало «прикордонні землі» та «ліс»; у сучасних норвезькій та шведській мовах воно набуло значення «земля», а в данській — «поле» або «пасовище».
Маркленд — це норвезька назва території в Північній Америці, яку відкрили норвезькі вікінги.
Ліси, що оточують норвезькі міста, називаються «марка» — марші. Наприклад, ліси, що оточують Осло, називаються Nordmarka, Østmarka і Vestmarka — тобто північний, східний і західний марші.
У Норвегії, див. також:
- норвезький округ Фіннмарк, «прикордонні землі (або, ліси) саамів» (відомі норвежцям як фіни)
- Хедмарк («прикордонні землі вересових пусток»)
- Телемарк («прикордонні землі племені Þела»).
У Фінляндії:
- Нормаркку (швед. Norrmark), колишній муніципалітет Фінляндії
- Помаркку (швед. Påmark), муніципалітет Фінляндії
- Сьормаркку (швед. Södermark), село в лені Нурмаркку, Фінляндія
- Маркку, острів в архіпелазі Фінляндія.
У Вермланді у Швеції, Сотня Нордмарк (Nordmarks härad) була прикордонною територією біля кордону з Норвегією. Майже вся вона зараз входить до складу муніципалітету Ер'янґ. У середньовіччі ця територія називалася Нордмаркерна і була частиною Далсландії, а не Вермландії.
Примітки
- Марка [ 6 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин; зам. Гл.редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:69-70, 215—216, 219)
- (рос.) Общинная теория [Електронний ресурс] «Большая Советская Энциклопедия (БСЭ)»
- Община [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Alexander Bugge (1918). Navnet Telemark og Grenland [The name Telemark and Grenland].
Див. також
- Поліцький статут
- Країна (земля)
- Верв
- Община (система миру)
- Община
- Марз
- Дике Поле
- Закерзоння
- Нічийна земля
- Сільська місцевість
- Слобода
 | Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Marka Marka nim Mark fr marche vid davn v nim marc h a kordon termin sho vikoristovuvavsya do malih selyanskih teritorij z peredderzhavnim ta rannoderzhavnim periodami za Serednovichchya v Zahidnij Yevropi spochatku politichno oriyentovanij termin na oznachennya bud yakogo tipu susidnoyi prikordonnoyi zemli teritoriyi shozhoyi do bufernoyi zoni z poglyadu centralnoyi zemli a zgodom nazva feodalnogo okrugu z rentnih zobov yazan poznachaye prikordonnij region okrug provinciyu militarizovanij chi ni V pislyafeodalnij chas Mark ye slovom chastinoyu v nazvah mist chi municipalitetiv abo istorichnih teritorij Za Serednovichchya v Zahidnij Yevropi marka poznachala ob yednannya selyanskih dvoriv u yakomu kozhna pevna chastka ornoyi zemli spochatku perebuvala v osobistij vlasnosti individualnogo selyanskogo gospodarstva alod a pasoviska lisi sinozhati ta inshi nepodilni zemli ugiddya almenda zalishalisya spilnoyu vlasnistyu Pislya perehodu majzhe vsih zemel do feodaliv marka pripinila svoye isnuvannya Za svidchennyam vizantijskih avtoriv slov yani v VI ta VII vikah she ne mali derzhavi Voni zhili nezalezhnimi plemenami Na choli cih plemen stoyali vijskovi vozhdi vidomi imena cih vozhdiv Mezhimir Dobrita Pirogost Hvilibud i in V X XII stolittyah za Elboyu i na Dunayi chislenni marki buli utvoreni na zahoplenih u slov yan zemlyah Mejsenska marka Luzhicka ta inshi Z rozvitkom feodalnih vidnosin bilshist marok stala yadrom velikih feodalnih knyazivstv Piznishe u Frankskij derzhavi ta serednovichnij Nimechchini ce ponyattya vikoristovuvalosya dlya poznachennya prikordonnih administrativnih okrugiv yaki ohoronyali kordoni Marka teritorialna odinicya u Frankskij derzhavi VIII IH stolit v serednovichnij Nimechchini ta Avstriyi prikordonnij ukriplenij administrativnij okrug na choli z markgrafom velikim feodalom v serednovichnij Nimechchini z osoblivimi pravami golosu pri dvori korolya chiyi zemelni volodinnya zvalisya markoyu Marki buli stvoreni imperatorom Karlom Velikim i upravlyalisya markgrafami pochatkovim zavdannyam yakih bulo zabezpechennya bezpeki na kordoni Prikordonni marki stvoreni Karlom Velikim ye ispanskimi bretonskimi danskimi avarskimi friulskimi tosho a piznishe pislya nimeckoyi kolonizaciyi slov yanskih zemel bula stvorena takozh Marka Billungiv Mejsenska marka Geronska Luzhicka marka Ukker marka Marka Brandenburg Shidna marka piznishe peretvoreno na markgrafstvo Avstriya Karta Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi blizko 1000 r Shidni marki pokazani sinoyu shtrihovkoyu U serednovichnij Yevropi marsh abo marka buli v shirokomu sensi bud yakim vidom kordonu na vidminu vid nacionalnogo hartlendu seredinnoyi zemli bula susidskoyu zemleyu i termin sluguvav politichnim cilyam na oznachennya kordonu mizh korolivstvami abo nejtralnoyi bufernoyi zoni de mogli zastosovuvatisya rizni zakoni Zalezhnist chi nezalezhnist feodala vid centralnoyi vladi zalezhala vid bilshoyi chi menshoyi zdatnosti ostannoyi pidtrimuvati svoyu vladu ta efektivnij kontrol nad movoyu svoyeyi teritoriyi sho ye osoblivo delikatnim pitannyam vrahovuyuchi tendenciyu feodalizmu do dezintegraciyi vladi Marki porodili taki tituli yak markiz cholovichij rid abo markiza zhinochij rid v Angliyi marques cholovichij rid i marquesa zhinochij rid v ispanomovnih krayinah a takozh u katalonskomu ta galisijskomu regionah marques cholovichij rid i marquesa zhinochij rid u portugalomovnih krayinah markisa cholovichij i zhinochij rid baskskoyu movoyu marquis cholovichij rid abo marquise zhinochij rid u Franciyi ta Shotlandiyi markgraf cholovichij rid abo markgrafinya zhinochij rid u Nimechchini ta vidpovidni tituli v inshih yevropejskih derzhavah EtimologiyaMarka slovo sho v starodavnih germanciv spochatku oznachalo kordon yak privatnih volodin tak i derzhavnih teritorij Pohidne vid neyi slovo marchio poznachalo nebezpechnu prikordonnu oblast Karolingskoyi derzhavi Na choli marki stoyav markgraf Vidpovidno do cogo i sami prikordonni provinciyi nazivalisya marka Danemark Daniya Steiermark Shtiriya Vzhe v VII stolitti marka otrimala i inshe perenosne znachennya tak nazivavsya okrug roztashovanij u vidomih mezhah i ukladav u sobi riznogo rodu volodinnya sho skladayutsya yak z obshinnoyi tak i z privatnoyi vlasnosti Slovo marsh pohodit vid protoindoyevropejskogo korenya mereg sho oznachaye kraj mezha Korin mereg utvoriv latinske margo kraj davnoirlandske mruig prikordonnya vallijske bro region kordon dolina ta perske ta virmenske marz prikordonna oblast Pragermanske marko porodilo davnoanglijske slovo mearc i frankske marka a takozh davnoskandinavske mǫrk sho oznachaye prikordonnya i pohodit vid merki mezha znak poznachayuchi prikordonnu teritoriyu mizh dvoma centrami vladi Anglosaksonske korolivstvo Mersiya otrimalo svoyu nazvu vid zahidnosaksonskogo mearc marches sho v comu vipadku pryamo vkazuvalo na polozhennya teritoriyi na anglosaksonskomu vali kordoni z kordonom na zahodi Pid chas frankskoyi dinastiyi Karolingiv vikoristannya cogo slova poshirilosya po vsij Yevropi Nazva Daniya Danmark zberigaye davnoskandinavske sporidnene merki mezha mǫrk lis lis do teperishnogo chasu Pislya anshlyusu uryad nacistskoyi Nimechchini vidrodiv staru nazvu Ostmark dlya Avstriyi U skandinavskij movi marka oznachalo prikordonnya ta lis u suchasnij norvezkij ta shvedskij movah vono nabulo znachennya zemlya todi yak u danskij vono oznachalo pole abo lug Marklend skandinavska nazva teritoriyi v Pivnichnij Americi vidkritoyi norvezkimi vikingami Germanski plemena yakih rimlyani nazivali markomanami yaki voyuvali z rimlyanami v I i II stolittyah buli prosto lyudmi prikordonnya Markova teoriya Nimeckij yurist i politik 1790 1872 u XIX stolitti stav avtorom tak zvanoyi obshinnoyi teoriyi abo markovoyi teoriyi po istoriyi agrarnih vidnosin i obshini v Nimechchini vidpovidno do yakoyi teritorialna obshina marka ye pochatkovim punktom agrarnoyi evolyuciyi i vsogo suspilnogo ladu zahidnoyevropejskogo Serednovichchya Dokladnishe Obshina ta Stolipinska reformaIstorichni prikladi marshiv i marokMarki stvoreni Karlom Velikim Pershi marki buli stvoreni Karlom Velikim Ispanska marka dlya zahistu vid arabiv v pivnichnij Ispaniyi Bretonska marka Danska marka dlya zahistu vid danciv Saksonska marka dlya zahistu vid obodritiv dlya zahistu vid sorbiv dlya zahistu vid chehiv dlya zahistu vid avariv Verhnopannonska marka Nizhnopanonska marka Friulska marka Marki stvoreni pri nastupnikah Karla Velikogo Franciya Gotska marka piznishe Nimechchina Pivnichna marka Marka Pivnichnoyi Saksoniyi Brandenburzka marka Luzhicka marka Mejsenska marka Moravska marka Shidna Shidna Bavarska marka piznishe Karantanska marka Ukker marka Italiya Ivrejska marka Tuscijskaya Toskanska marka Angliya V Angliyi status marki mali tak zvani ceremonialni grafstva Cheshir Darem Vallijska marka grafstvo March Skandinaviya Daniya Denmark oznachaye marka Danciv U norvezkij movi mark oznachalo prikordonni zemli ta lis u suchasnih norvezkij ta shvedskij movah vono nabulo znachennya zemlya a v danskij pole abo pasovishe Marklend ce norvezka nazva teritoriyi v Pivnichnij Americi yaku vidkrili norvezki vikingi Lisi sho otochuyut norvezki mista nazivayutsya marka marshi Napriklad lisi sho otochuyut Oslo nazivayutsya Nordmarka Ostmarka i Vestmarka tobto pivnichnij shidnij i zahidnij marshi U Norvegiyi div takozh norvezkij okrug Finnmark prikordonni zemli abo lisi saamiv vidomi norvezhcyam yak fini Hedmark prikordonni zemli veresovih pustok Telemark prikordonni zemli plemeni THela U Finlyandiyi Normarkku shved Norrmark kolishnij municipalitet Finlyandiyi Pomarkku shved Pamark municipalitet Finlyandiyi Sormarkku shved Sodermark selo v leni Nurmarkku Finlyandiya Markku ostriv v arhipelazi Finlyandiya U Vermlandi u Shveciyi Sotnya Nordmark Nordmarks harad bula prikordonnoyu teritoriyeyu bilya kordonu z Norvegiyeyu Majzhe vsya vona zaraz vhodit do skladu municipalitetu Er yang U serednovichchi cya teritoriya nazivalasya Nordmarkerna i bula chastinoyu Dalslandiyi a ne Vermlandiyi PrimitkiMarka 6 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Detskaya enciklopediya dlya srednego i starshego vozrasta Tom 7 Iz istorii chelovecheskogo obshestva Gl redakciya D D Blagoj V A Varsanofeva B A Voroncov Velyaminov P A Genkel i dr gl redaktor A I Markushevich nauchn redaktory S D Skazkin M V Nechkina N P Kuzin A V Efimov A I Strazhev A G Bokshanin zam Gl redaktora P A Michurin Izd Akademii pedagogicheskih nauk RSFSR Moskva 1961 S 621 s 69 70 215 216 219 ros Obshinnaya teoriya Elektronnij resurs Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya BSE Obshina 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Alexander Bugge 1918 Navnet Telemark og Grenland The name Telemark and Grenland Div takozhPolickij statut Krayina zemlya Verv Obshina sistema miru Obshina Marz Dike Pole Zakerzonnya Nichijna zemlya Silska miscevist Sloboda Ce nezavershena stattya pro Serednovichchya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi