Готська марка

Готська марка — історична область на північному сході Піренейського півострова, до якої входили невеликі графства Іспанської марки, і Септиманія — історична область на півдні Франції. Готська марка у 817-865 роках слугувала рубежем для захисту Західного Франкського королівства від арабів. Пізніше назва Готія використовувалась для Септиманії.

Володіння Бернара Септиманського в 835-844 роках

Столицею марки стала Тулуза, графи якої спочатку і носили титул маркіза Септиманії. Маркіз (герцог) Септиманії був головним представником імператора в регіоні, безпосередньо підпорядковуючись королю Аквітанії.

Для того, щоб ефективно придушити повстання басків в Васконії, Людовик Благочестивий розділив Септиманську марку на 2 частини. На чолі Тулузької марки був поставлений Беренгер Мудрий, що став фактично віце-королем Аквітанії, а Септиманія ж перейшла під прямий контроль імператора, який призначив для управління нею графа Провансу Лейбульфа. Після смерті Лейбульфа (в 828 році) Септиманія опинилася в руках Бернара Септиманського, який володів на той час частиною Іспанської марки.

В травні 844 року Бернар був страчений. Марка виявилася розділена між декількома графами. Власне Септиманія виявилася підпорядкована графам Барселони, а титул маркіза Септиманії фактично був скасований.

У 849 році на асамблеї в Нарбоні Карл II Лисий уповноважив графів Адельрама I де Труа і Ізембарта Отенського підпорядкувати території, що підтримували Піпіна II Аквітанського, що воював проти нього. При цьому Ізембарт і Адельрам отримали титул «маркіз Готії». В 918 році король Карл III подарував титул графам Тулузи і Руергу, які фактично включили Готію до складу своїх володінь. Однак в XI столітті титул втратив своє значення і фактично зник, витіснений титулом маркіза Провансу.

Див. також

• Графство Тулузи

Література

• Lewis, Archibald R. The development of southern french and catalan society, 718—1050. — Austin: University of Texas edition, 1965.
• Тейс Л. Наследие Каролингов. IX—X века / Перевод с французского Т. А. Чесноковой. — М.: «Скарабей», 1993. — Т. 2. — 272 с. — (Новая история средневековой Франции). — 50 000 экз. — .