Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прагерма́нська мо́ва, іноді протогерманська мова — гіпотетична реконструйована мова-предок германських мов.
| Прагерманська мова | |
| Коротка назва | PGmc |
|---|---|
| Походить з | германці |
| Попередник | праіндоєвропейська мова |
| Наступник | Праскандинавська мова |
| Мовна типологія | флективна мова |
| Має відмінки | називний відмінок, знахідний відмінок, родовий відмінок, давальний відмінок, кличний відмінок і орудний відмінок |
| Має час | теперішній час і минулий час |
| Має граматичні способи | дійсний спосіб, кон'юнктив і наказовий спосіб |
| Має граматичний рід | жін.[d], d і d |
| Має граматичну категорію особи | d, d, d, d, d і d |
| Описано за адресою | wold.clld.org/language/290 |
 | |
Носії
Після розпаду праіндоєвропейської мовної спільноти германці входили в число племен культури бойових сокир, а в епоху бронзової доби — в спільноту нордичної бронзової доби.
Носіїв пізньої прагерманської мови зазвичай асоціюють з культурами так званої доримської залізної доби (за класифікацією О. Монтеліуса), серед яких провідне місце займала ясторфська культура.
Фонологія
Приголосні
| + Прагерманські приголосні | ||||
| Приголосні | Губні | Зубні | Задньоязикові | Лабіовелярні |
|---|---|---|---|---|
| Глухі вибухові | p або pp | t або tt | k або kk | k ʷ |
| Глухі фрикативні | f або ff | θ або θθ | x або h | xʷ або hʷ |
| Дзвінкі | ƀ, b або bb | đ, d або dd | ǥ, g або gg | ǥʷ або gʷ |
| Носові | m або mm | n або nn | ||
| Спіранти | z, s або ss | |||
| Плавні і півголосні | r, l або rr, ll | j або jj | w або ww |
Найважливішими фонетичними змінами, пережитими прагерманських мовою були Закон Грімма та .
Прості голосні
| Переднього ряду | Середнього ряду | Заднього ряду | |
|---|---|---|---|
| Верхнього підйому | [i (ː)] | [u (ː)] | |
| Верхньо-середнього піднесення | [e (ː)] ( [e ː] = ē ²) | [o ː] | |
| Нижньо-середнього піднесення | [æ ː] ( ǣ = ē ¹) | ||
| Нижнього підйому | [a] |
- В прагерманській було чотири (i, u, e, a) і чотири або п'ять довгих (ī, ū, ē, ō і, можливо, ǣ).
- Праіндоєвропейські a та o збіглися в прагерманське a, праіндоєвропейське ā та ō збіглися в прагерманське ō.
- ǣ та ē, яке також записують як ē¹ та ē²;ē², можливо, не було окремою фонемою і реконструюється лише для невеликої кількості слів.
Дифтонги
Результатом збігу a і o,ā і ō стала втрата прагерманською мовою дифтонгів *oi, *ou, *āi і *āu, які збіглися з *ai, *au, *ōi, *ōu, відповідно. Крім того, монофтонгізувався дифтонг *ei, який дав *ī. Таким чином, в прагерманській мові на пізніх стадіях її існування було лише чотири дифтонги.
Доля складових сонорних
Наголос
У прагерманській мові вільний індоєвропейський наголос в певний період змінився фіксованим на першому складі. Все ж, певні відомості про місце наголосу в прагерманських словах можна почерпнути завдяки . Ці відомості відповідають ведійським та давньогрецьким даним.
Морфологія
Іменник
В прагерманській мові іменники змінювалися за трьома родами й трьома числами, п'яти відмінками і мали кличну форму.
Відмінювання загалом продовжувало бути індоєвропейським. Відмінювання поділялося на типи в залежності від тематичного голосного: -a-, -ō-, -n-, -i-, і -u-. Перші три були особливо продуктивні і послужили основою для формування відмінювання прикметників; інші проявляли тенденцію до злиття з ними. Усередині типів на -a- і -ō- були підтипи на -ja- і -wa-, і -jō- і -wō- відповідно. Зазначені підтипи неспоконвічні, вони виділилися в результаті фонетичних змін. Усередині типу на -n- також виділяються підтипи: -ōn- (лексеми чоловічого і жіночого родів), -an- (середнього) і -īn- (жіночого, в основному, абстрактні). Крім того, виділяється тип відмінювання на приголосний, в який входила невелика кількість іменників на -er, середнього роду на -z-, дієприкметники теперішнього часу і деякі іменники на -nd-.
| Іменники на -a- | Іменники на -i- | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| однина | множина | однина | множина | ||
| Називний | *wulfaz | *wulfōs, -ōz | *gastiz | *gastijiz | |
| Родовий | *wulfisa, -asa | *wulfōn | *gastisa | *gastijōn | |
| Давальний | *wulfai,-ē | *wulfamiz | *gastai | *gastī | |
| Знахідний | *wulfan | *wulfanz | *gastin | *gastinz | |
| Орудний | *wulfō | *gastī | |||
| Кличний | *wulfa | *gasti | |||
Дієслово
У прагерманській було всього два часи (минулий і теперішній). Крім того, у дієслова була форма інфінітива.
Відмінювання дієслова beranan «нести»:
| особа / число | однина | множина |
|---|---|---|
| 1-а | * Berō «я несу» | * Beromiz «ми несемо» |
| 2-а | * Beriz «ти несеш» | * Beriþ «ви несете» |
| Третя | * Beriþ «він, вона воно, несе» | * Beranþ «вони несуть» |
Лексика
Словниковий фонд прагерманських мови несе в собі сліди контактів прагерманців з сусідніми народами: римлянами, кельтами, слов'янами.
Кельтські запозичення
Антуан Мейє вважає, що епоха інтенсивних кельтсько-германських контактів припадає на V—III ст. до н. е. У цей час германці запозичили такі слова, як:
Примітки
- Erhart A. Comparative Indo-European linguistics: an introduction. — Amsterdam - Philadelphia : John Benjamin's Publishing Company, 2011. — P. 155.
- Мейе А. Основні особливості німецької групи мов. — УРСС. — 2010. — С. 141.
- Orel V. A Handbook of Germanic Etymology. — Brill. — 2003. — С. 305.
Література
- Арсеньєва М. Г., Балашова С. П., Берков В. П., Соловйова Л. Н. Введення в німецьку філологію. — М: ГІС, 2006.
- Мейє А. Основні особливості німецької групи мов. — М: УРСС, 2010.
- Bennett W. H. An Introduction to the Gothic Language. — New York: Modern Language Association of America, 1980.
- Campbell A. Old English Grammar. — London: Oxford University Press, 1959.
- Krahe H., Meid W. Germanische Sprachwissenschaft, в 2-х томах. — Berlin: de Gruyter, 1969.
- Orel V. A Handbook of Germanic Etymology. London: Brill, 2003].
- Plotkin V. The Evolution of Germanic Phonological Systems: Proto-Germanic, Gothic, West Germanic, and Scandinavian. — Lewiston: Edwin Mellen, 2008.
- The Indo-European Languages / / під ред. Ramat A., Ramat P. — Routledge, 1998. .
- Ringe, Don (2008). From Proto-Indo-European to Proto-Germanic. Oxford: OUP. ISBN .
- Voyles, Joseph B. (1992). Early Germanic Grammar. San Diego: Academic Press. ISBN .
- Guus, Kroonen (Expected October 2010). Etymological Dictionary of Proto-Germanic. . Brill Academic Publishers. ISBN .
Посилання
- Кузьменко Ю. К. Ранні германці та їх сусіди: Лінгвістика, археологія, генетика. СПб.: Нестор-Історія, 2011.
- W.P. Lehmann & J. Slocum (eds.)
- Proto-Germanic nominal and pronominal paradigms
- A dictionary of Proto-Germanic (in German)
- Charles Prescott. ~ candfprescott / ruki.pdf «Germanic and the Ruki Dialects»
 | Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pragerma nska mo va inodi protogermanska mova gipotetichna rekonstrujovana mova predok germanskih mov Pragermanska mova Korotka nazvaPGmc Pohodit zgermanci Poperednikpraindoyevropejska mova NastupnikPraskandinavska mova Movna tipologiyaflektivna mova Maye vidminkinazivnij vidminok znahidnij vidminok rodovij vidminok davalnij vidminok klichnij vidminok i orudnij vidminok Maye chasteperishnij chas i minulij chas Maye gramatichni sposobidijsnij sposib kon yunktiv i nakazovij sposib Maye gramatichnij ridzhin d d i d Maye gramatichnu kategoriyu osobid d d d d i d Opisano za adresoyuwold clld org language 290Karta kultur dorimskoyi zaliznoyi dobi yaki asociyuyutsya z pragermancyami bl 500 do n e 50 do n e Purpurnim kolorom zabarvleno poshirennya yastorfskoyi kulturiNosiyiPislya rozpadu praindoyevropejskoyi movnoyi spilnoti germanci vhodili v chislo plemen kulturi bojovih sokir a v epohu bronzovoyi dobi v spilnotu nordichnoyi bronzovoyi dobi Nosiyiv piznoyi pragermanskoyi movi zazvichaj asociyuyut z kulturami tak zvanoyi dorimskoyi zaliznoyi dobi za klasifikaciyeyu O Monteliusa sered yakih providne misce zajmala yastorfska kultura FonologiyaPrigolosni Pragermanski prigolosni Prigolosni Gubni Zubni Zadnoyazikovi Labiovelyarni Gluhi vibuhovi p abo pp t abo tt k abo kk k ʷ Gluhi frikativni f abo ff 8 abo 88 x abo h xʷ abo hʷ Dzvinki ƀ b abo bb đ d abo dd ǥ g abo gg ǥʷ abo gʷ Nosovi m abo mm n abo nn Spiranti z s abo ss Plavni i pivgolosni r l abo rr ll j abo jj w abo ww Najvazhlivishimi fonetichnimi zminami perezhitimi pragermanskih movoyu buli Zakon Grimma ta Prosti golosni Pragermanski golosni Perednogo ryadu Serednogo ryadu Zadnogo ryadu Verhnogo pidjomu i ː u ː Verhno serednogo pidnesennya e ː e ː e o ː Nizhno serednogo pidnesennya ae ː ǣ e Nizhnogo pidjomu a V pragermanskij bulo chotiri i u e a i chotiri abo p yat dovgih i u e ō i mozhlivo ǣ Praindoyevropejski a ta o zbiglisya v pragermanske a praindoyevropejske a ta ō zbiglisya v pragermanske ō ǣ ta e yake takozh zapisuyut yak e ta e e mozhlivo ne bulo okremoyu fonemoyu i rekonstruyuyetsya lishe dlya nevelikoyi kilkosti sliv Diftongi Rezultatom zbigu a i o a i ō stala vtrata pragermanskoyu movoyu diftongiv oi ou ai i au yaki zbiglisya z ai au ōi ōu vidpovidno Krim togo monoftongizuvavsya diftong ei yakij dav i Takim chinom v pragermanskij movi na piznih stadiyah yiyi isnuvannya bulo lishe chotiri diftongi Dolya skladovih sonornih Nagolos U pragermanskij movi vilnij indoyevropejskij nagolos v pevnij period zminivsya fiksovanim na pershomu skladi Vse zh pevni vidomosti pro misce nagolosu v pragermanskih slovah mozhna pocherpnuti zavdyaki Ci vidomosti vidpovidayut vedijskim ta davnogreckim danim MorfologiyaImennik V pragermanskij movi imenniki zminyuvalisya za troma rodami j troma chislami p yati vidminkami i mali klichnu formu Vidminyuvannya zagalom prodovzhuvalo buti indoyevropejskim Vidminyuvannya podilyalosya na tipi v zalezhnosti vid tematichnogo golosnogo a ō n i i u Pershi tri buli osoblivo produktivni i posluzhili osnovoyu dlya formuvannya vidminyuvannya prikmetnikiv inshi proyavlyali tendenciyu do zlittya z nimi Useredini tipiv na a i ō buli pidtipi na ja i wa i jō i wō vidpovidno Zaznacheni pidtipi nespokonvichni voni vidililisya v rezultati fonetichnih zmin Useredini tipu na n takozh vidilyayutsya pidtipi ōn leksemi cholovichogo i zhinochogo rodiv an serednogo i in zhinochogo v osnovnomu abstraktni Krim togo vidilyayetsya tip vidminyuvannya na prigolosnij v yakij vhodila nevelika kilkist imennikiv na er serednogo rodu na z diyeprikmetniki teperishnogo chasu i deyaki imenniki na nd Imenniki na a Imenniki na i odnina mnozhina odnina mnozhina Nazivnij wulfaz wulfōs ōz gastiz gastijiz Rodovij wulfisa asa wulfōn gastisa gastijōn Davalnij wulfai e wulfamiz gastai gasti Znahidnij wulfan wulfanz gastin gastinz Orudnij wulfō gasti Klichnij wulfa gasti Diyeslovo U pragermanskij bulo vsogo dva chasi minulij i teperishnij Krim togo u diyeslova bula forma infinitiva Vidminyuvannya diyeslova beranan nesti osoba chislo odnina mnozhina 1 a Berō ya nesu Beromiz mi nesemo 2 a Beriz ti nesesh Berith vi nesete Tretya Berith vin vona vono nese Beranth voni nesut LeksikaSlovnikovij fond pragermanskih movi nese v sobi slidi kontaktiv pragermanciv z susidnimi narodami rimlyanami keltami slov yanami Keltski zapozichennya Antuan Mejye vvazhaye sho epoha intensivnih keltsko germanskih kontaktiv pripadaye na V III st do n e U cej chas germanci zapozichili taki slova yak Ambaxtz sluga lt gall ambactos isarn zalizo lt gall isarno Lekiz likar lt gall legyo Rikz korol lt gall rig PrimitkiErhart A Comparative Indo European linguistics an introduction Amsterdam Philadelphia John Benjamin s Publishing Company 2011 P 155 Meje A Osnovni osoblivosti nimeckoyi grupi mov URSS 2010 S 141 Orel V A Handbook of Germanic Etymology Brill 2003 S 305 LiteraturaArsenyeva M G Balashova S P Berkov V P Solovjova L N Vvedennya v nimecku filologiyu M GIS 2006 Mejye A Osnovni osoblivosti nimeckoyi grupi mov M URSS 2010 Bennett W H An Introduction to the Gothic Language New York Modern Language Association of America 1980 Campbell A Old English Grammar London Oxford University Press 1959 Krahe H Meid W Germanische Sprachwissenschaft v 2 h tomah Berlin de Gruyter 1969 Orel V A Handbook of Germanic Etymology London Brill 2003 Plotkin V The Evolution of Germanic Phonological Systems Proto Germanic Gothic West Germanic and Scandinavian Lewiston Edwin Mellen 2008 The Indo European Languages pid red Ramat A Ramat P Routledge 1998 ISBN 0 415 06449 X Ringe Don 2008 From Proto Indo European to Proto Germanic Oxford OUP ISBN 0199552290 Voyles Joseph B 1992 Early Germanic Grammar San Diego Academic Press ISBN 0 12 728270 X Guus Kroonen Expected October 2010 Etymological Dictionary of Proto Germanic Brill Academic Publishers ISBN 978 90 04 18340 7 PosilannyaKuzmenko Yu K Ranni germanci ta yih susidi Lingvistika arheologiya genetika SPb Nestor Istoriya 2011 W P Lehmann amp J Slocum eds Proto Germanic nominal and pronominal paradigms A dictionary of Proto Germanic in German Charles Prescott candfprescott ruki pdf Germanic and the Ruki Dialects Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi