Беньяміно «Ніно» Андреатта (11 серпня 1928 — 26 березня 2007) — італійський економіст та політик, був прогресивним Християнським Демократом з лівої фракції і одним із засновників Італійської Народної Партії в 1994 році та коаліції «Олива» в 1996 році.
Беньяміно Андреатта італ. Beniamino Andreatta | ||
| ||
---|---|---|
4 серпня 1979 р. — 4 квітня 1980 р. | ||
Попередник: | ||
Наступник: | ||
| ||
4 квітня 1980 р. — 18 жовтня 1980 р. | ||
Наступник: | ||
| ||
18 листопада 1980 р. — 1 грудня 1982 р. | ||
Попередник: | ||
Наступник: | ||
| ||
28 квітня 1993 р. — 19 квітня 1994 р. | ||
Попередник: | Еміліо Коломбо | |
Наступник: | Леопольдо Еліа | |
| ||
17 травня 1996 р. — 21 листопада 1998 р. | ||
Ім'я при народженні: | італ. Beniamino Andreatta | |
Народження: | 11 серпня 1928[1][2][…] Тренто, Італія | |
Смерть: | 26 березня 2007[4][1][…](78 років) Болонья, Італія[1] | |
Національність: | Італієць | |
Країна: | Італія і Королівство Італія | |
Релігія: | католицтво | |
Освіта: | Католицький університет Святого Серця і Падуанський університет | |
Партія: | , з 1994 року | |
Діти: | d | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі | ||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Навчання та початок політичної кар'єри
Закінчивши правничий факультету Падуанського Університету та здобувши нагороду «найкращий випускник року», він пізніше закінчив економічний факультет Університету Cattolica del Sacro Cuore (UCSC) в Мілані. В 1961 р. від Массачусетського технологічного інституту поїхав до Індії, як консультант Комісії з планування уряду Джавахарлала Неру. Наступного року здобуває вчене звання професора. Протягом своєї академічної кар'єри викладав добровольцем в Католицькому університеті в Мілані в університетах Урбіно та Тренто. Заснував економічний та політологічний факультет в Болонському Університеті. Серед його учнів чимало блискучих економістів, серед яких і Романо Проді, який з 1963 року став його асистентом.
Вступ у політику та набутий досвід
Завдяки своєму академічному досвіду, в 60 рр. XX ст. стає економічним радником Альдо Моро, працюючи разом з групою економістів, включно Джуліано Амато, Франческо Форте, Джорджо Руффоло, Франко Момігляно і Алессандро Піццорно. Близькість до Альдо Моро сприяло політичній кар'єрі в Християнсько-демократичній партії, тому з 1976 по 1992 — був членом парламенту від християнських демократів. Займав декілька міністерських посад: з 1979—1980 рр. — Міністр Фінансів та Економічного Планування в уряді Франческа Коссіґа, з жовтня 1980 р. по грудень 1982 р. — Міністр Фінансів в уряді Арнальда Форлані. У 80 рр. XX ст. був Головою сенатського комітету з бюджету. Зробив значний внесок в економіку Італії: санкціонував відокремлення Банку Італії від Міністерства Фінансів Італії.
Друга Республіка та Італійська Народна Партія
В 1992 році повертається до влади. За уряду Карла Чампі, з 28 квітня 1993 р. — 19 квітня 1994 р. був Міністром закордонних справ Італії. Саме він, перебуваючи на цій посаді, висунув пропозицію реформування ООН. З настанням Другої Республіки стає лідером в Палаті депутатів Народної Партії, очолюючи колишніх християнських демократів, які об'єднавшись з прогресивістами, виступали проти уряду Берлусконі. Андреатта був одним з головних прихильників створення коаліції «Олива».
Серцева недостатність та кома
15 грудня 1999 року, під час парламентської сесії з прийняття бюджету, в Беньяміна Андреатти стався серцевий напад, в результаті якого він опинився в комі. В ній він пробув 7 років, так і не прийшовши до свідомості. Помер 26 березня 2007 року.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124217273 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- BeWeB
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 25 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 25 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
1. 1. Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 192 с. [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
2. L'ENCICLOPEDIA ITALIANA, Beniamino Andreatta [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
3. Journal Il Fatto Quotidiano, Nino Andreatta, 2014. [ 18 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Benyamino Nino Andreatta 11 serpnya 1928 26 bereznya 2007 italijskij ekonomist ta politik buv progresivnim Hristiyanskim Demokratom z livoyi frakciyi i odnim iz zasnovnikiv Italijskoyi Narodnoyi Partiyi v 1994 roci ta koaliciyi Oliva v 1996 roci Benyamino Andreatta ital Beniamino AndreattaBenyamino AndreattaMinistr finansiv4 serpnya 1979 r 4 kvitnya 1980 r Poperednik Nastupnik Ministr z regionalnih pitan Italiyi4 kvitnya 1980 r 18 zhovtnya 1980 r Nastupnik Ministr kaznachejstva Italiyi18 listopada 1980 r 1 grudnya 1982 r Poperednik Nastupnik Ministr zakordonnih sprav28 kvitnya 1993 r 19 kvitnya 1994 r Poperednik Emilio KolomboNastupnik Leopoldo EliaMinistr oboroni17 travnya 1996 r 21 listopada 1998 r Im ya pri narodzhenni ital Beniamino AndreattaNarodzhennya 11 serpnya 1928 1928 08 11 1 2 Trento ItaliyaSmert 26 bereznya 2007 2007 03 26 4 1 78 rokiv Bolonya Italiya 1 Nacionalnist ItaliyecKrayina Italiya i Korolivstvo ItaliyaReligiya katolictvoOsvita Katolickij universitet Svyatogo Sercya i Paduanskij universitetPartiya z 1994 rokuDiti dNagorodi Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahNavchannya ta pochatok politichnoyi kar yeriZakinchivshi pravnichij fakultetu Paduanskogo Universitetu ta zdobuvshi nagorodu najkrashij vipusknik roku vin piznishe zakinchiv ekonomichnij fakultet Universitetu Cattolica del Sacro Cuore UCSC v Milani V 1961 r vid Massachusetskogo tehnologichnogo institutu poyihav do Indiyi yak konsultant Komisiyi z planuvannya uryadu Dzhavaharlala Neru Nastupnogo roku zdobuvaye vchene zvannya profesora Protyagom svoyeyi akademichnoyi kar yeri vikladav dobrovolcem v Katolickomu universiteti v Milani v universitetah Urbino ta Trento Zasnuvav ekonomichnij ta politologichnij fakultet v Bolonskomu Universiteti Sered jogo uchniv chimalo bliskuchih ekonomistiv sered yakih i Romano Prodi yakij z 1963 roku stav jogo asistentom Vstup u politiku ta nabutij dosvidZavdyaki svoyemu akademichnomu dosvidu v 60 rr XX st staye ekonomichnim radnikom Aldo Moro pracyuyuchi razom z grupoyu ekonomistiv vklyuchno Dzhuliano Amato Franchesko Forte Dzhordzho Ruffolo Franko Momiglyano i Alessandro Piccorno Blizkist do Aldo Moro spriyalo politichnij kar yeri v Hristiyansko demokratichnij partiyi tomu z 1976 po 1992 buv chlenom parlamentu vid hristiyanskih demokrativ Zajmav dekilka ministerskih posad z 1979 1980 rr Ministr Finansiv ta Ekonomichnogo Planuvannya v uryadi Francheska Kossiga z zhovtnya 1980 r po gruden 1982 r Ministr Finansiv v uryadi Arnalda Forlani U 80 rr XX st buv Golovoyu senatskogo komitetu z byudzhetu Zrobiv znachnij vnesok v ekonomiku Italiyi sankcionuvav vidokremlennya Banku Italiyi vid Ministerstva Finansiv Italiyi Druga Respublika ta Italijska Narodna PartiyaV 1992 roci povertayetsya do vladi Za uryadu Karla Champi z 28 kvitnya 1993 r 19 kvitnya 1994 r buv Ministrom zakordonnih sprav Italiyi Same vin perebuvayuchi na cij posadi visunuv propoziciyu reformuvannya OON Z nastannyam Drugoyi Respubliki staye liderom v Palati deputativ Narodnoyi Partiyi ocholyuyuchi kolishnih hristiyanskih demokrativ yaki ob yednavshis z progresivistami vistupali proti uryadu Berluskoni Andreatta buv odnim z golovnih prihilnikiv stvorennya koaliciyi Oliva Serceva nedostatnist ta koma15 grudnya 1999 roku pid chas parlamentskoyi sesiyi z prijnyattya byudzhetu v Benyamina Andreatti stavsya sercevij napad v rezultati yakogo vin opinivsya v komi V nij vin probuv 7 rokiv tak i ne prijshovshi do svidomosti Pomer 26 bereznya 2007 roku PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 124217273 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 BeWeB d Track Q77541206 Arhiv originalu za 9 listopada 2013 Procitovano 25 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 9 listopada 2013 Procitovano 25 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Posilannya1 1 Rudko S O Zovnishnya politika krayin Zahidnoyi Yevropi v postbipolyarnij period navchalno metodichnij posibnik iz kursu S O Rudko Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2012 192 s 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 2 L ENCICLOPEDIA ITALIANA Beniamino Andreatta 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine 3 Journal Il Fatto Quotidiano Nino Andreatta 2014 18 kvitnya 2014 u Wayback Machine