Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Груша звичайна (Pyrus communis L.) Місцеві назви — груша дика, лісовка, дичка тощо. З родини розових — Rosaceae.
| Груша звичайна | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Груша (рід) (Pyrus) |
| Вид: | Груша звичайна (P. communis) |
| Біноміальна назва | |
| Pyrus communis L., 1753 | |
Будова
Дерево (20-30 м заввишки). Стовбур стрункий, вкритий товстою бурою корою з глибокими поздовжніми тріщинами. Гілки бурувато-сірі, блискучі, часто з укороченими колючими пагонами. Листки чергові, майже округлі або овальні (2-8 см завдовжки, 1,5-3 см завширшки), по краю дрібнопилчасті з загостреною вершиною, на довгих черешках, густо-повстисто-запушені, пізніше голі. Старі листки темно-зелені, блискучі. Квітки білі або блідо-рожеві (до 3 см у діаметрі), зібрані в 2-12-квіткові щіткоподібні суцвіття. Чашечка з п'яти трикутних листочків, пелюсток п'ять, тичинок багато, маточка одна, стовпчиків п'ять, зав'язь нижня. Плоди мінливі за формою (1,5-4 см завдовжки, 1,5-2 см завширшки), зелені або жовтуваті. Насіння видовжене, з загостреною основою ї заокругленою вершиною. Росте в другому ярусі деревостанів листяних і мішаних лісів, на галявинах, узліссях. Тіньовитривала, солевитривала, зимостійка рослина. Цвіте у квітні, травні, плоди достигають у вересні, жовтні.
Поширення
Поширена по всій Україні, крім крайнього Степу. Райони заготівель: Волинська, Житомирська, Рівненська, Сумська, Харківська, Чернігівська області, Прикарпаття, Закарпаття, а також у штучних насадженнях Донбасу, Вінницької, Київської, Черкаської та інших областей. Запаси сировини значні. Дика груша зустрічається в широколистяних, рідше — у хвойних лісах або в чагарникових заростях.
Практичне використання
Харчова, деревинна, медоносна, лікарська, фітонцидна, танідоносна, фарбувальна, декоративна й фітомеліоративна рослина.
Груша звичайна — родоначальниця багатьох культурних сортів. Її сіянці використовують як підщепу при розмноженні цих сортів.
У харчуванні
Плоди груші містять цукри (9-10 %), яблучну, лимонну кислоти (до 1 %), дубильні й пектинові речовини, ефірні олії, ферменти, мінеральні солі, вітамін С (12 — 22 мг%), каротин і вітамін В1. Улежані плоди смачніші.
Плоди груші вживають у їжу свіжими, сухими. Вони застосовуються в безалкогольній, лікеро-горілчаній та інших галузях харчової промисловості, для виробництва соків, сиропів, екстрактів, вин, начинок, квасу. Плоди є сировиною для приготування оцту, грушевої гірчиці. Сухі плоди служать сурогатом чаю й кави.
У Дагестані сушені груші перемелюються на борошно та додаються до кукурудзяного чи ячмінного борошна. Суміш називають «чілікані» і використовують для приготування млинців, солодкого печива.
Насіння груші містить до 35 % жирної олії, а також білкові речовини.
У промисловості
Деревина груші міцна, щільна, прекрасно полірується й фарбується, при забарвленні чорним лаком подібна до чорного дерева. Використовують для виготовлення токарних і столярних виробів, меблів, музичних інструментів, креслярських приладів.
Груша — посередній весняний медонос, що дає підтримуючий взяток. Медопродуктивність 15-20 кг з 1 га. У народній медицині плоди груші рекомендують як в'яжучий засіб при розладах шлунка, відвар з них як протигарячковий, а сік і настої — як сечогінний засіб.
У корі молодих дерев міститься 4-7 % танідів. У корі, листках і в соку плодів груші містяться барвники, за допомогою яких тканини фарбують у коричневий, жовтий, ніжно-рожевий і фіолетовий кольори. Камбіальний шар використовують для фарбування килимів. У садово-парковій культурі грушу застосовують для групових і поодиноких посадок, створення алей, у молодому віці — для високих живоплотів. Це газостійка рослина. Груша звичайна є родоначальником культурних сортів груш.
У озелененні
Ціниться в полезахисних і прибалкових посадках як посухо- й вітростійка порода. Насіння груші використовують як посівний матеріал в плодових розсадниках для створення підщеп для культурних сортів груш.
У полезахисному лісорозведенні особливо ціниться груша маслинколиста. Завдяки посухостійкості, морозостійкості, невибагливості до ґрунту, солевитривалості її використовують для закріплення кам'янистих схилів, ярів і балок. Крім того, вона біологічно стійка в лісових умовах, добре витримує запиленість і загазованість повітря, придатна для декорування схилів, створення живоплотів, контрастних груп на газонах.
Збирання, переробка та зберігання
Груша досить високоврожайна порода, з одного дерева середнього віку в сприятливі роки можна зібрати до тонни плодів. Найчастіше плоди збирають після часткового або повного обсипання, після легкого струшування дерева. За один робочий день один працівник може зібрати 120—200 кг плодів. Плоди сортують на калібрувальних машинах, після чого відправляють на пункти переробки. Свіжі плоди зберігають протягом двох-трьох місяців у прохолодних приміщеннях. Сушать їх у сушарках, спочатку при температурі 82-84°, пізніше — 70°, зберігають у паперових або матер'яних мішках вагою 20-40 кг.
Цікаві особливості
Спостереження садівників показують, що груша і ялівець погано уживаються в саду у випадку, якщо знаходяться поряд. Ялівець і груша є носіями одного і того ж виду грибка (лат. Gymnosporangium sabinae), що спричиняє захворювання на іржу груші та ялівцю. В певному сенсі їхнє сусідство має алелопатичні ознаки — насадження ялівцю у грушевому саду можуть призвести до поширення іржі груші, втрати продуктивності грушевого саду і навіть його поступової загибелі.
У художній культурі
- У повісті І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» грушове дерево стає причиною для чергової сварки між родинами братів Кайдашенків. Помиритись родичам вдається лише після того, як груша засохла.
Див. також
Примітки
- Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. канд. біол. наук О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с.: іл.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.116
- Погане сусідство з рослинами
- . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : , 1979. — 440 с.
- Груша звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 129. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grusha zvichajna Pyrus communis L Miscevi nazvi grusha dika lisovka dichka tosho Z rodini rozovih Rosaceae Grusha zvichajna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Troyandovi Rosaceae Rid Grusha rid Pyrus Vid Grusha zvichajna P communis Binomialna nazva Pyrus communis L 1753BudovaDerevo 20 30 m zavvishki Stovbur strunkij vkritij tovstoyu buroyu koroyu z glibokimi pozdovzhnimi trishinami Gilki buruvato siri bliskuchi chasto z ukorochenimi kolyuchimi pagonami Listki chergovi majzhe okrugli abo ovalni 2 8 sm zavdovzhki 1 5 3 sm zavshirshki po krayu dribnopilchasti z zagostrenoyu vershinoyu na dovgih chereshkah gusto povstisto zapusheni piznishe goli Stari listki temno zeleni bliskuchi Kvitki bili abo blido rozhevi do 3 sm u diametri zibrani v 2 12 kvitkovi shitkopodibni sucvittya Chashechka z p yati trikutnih listochkiv pelyustok p yat tichinok bagato matochka odna stovpchikiv p yat zav yaz nizhnya Plodi minlivi za formoyu 1 5 4 sm zavdovzhki 1 5 2 sm zavshirshki zeleni abo zhovtuvati Nasinnya vidovzhene z zagostrenoyu osnovoyu yi zaokruglenoyu vershinoyu Roste v drugomu yarusi derevostaniv listyanih i mishanih lisiv na galyavinah uzlissyah Tinovitrivala solevitrivala zimostijka roslina Cvite u kvitni travni plodi dostigayut u veresni zhovtni PoshirennyaPoshirena po vsij Ukrayini krim krajnogo Stepu Rajoni zagotivel Volinska Zhitomirska Rivnenska Sumska Harkivska Chernigivska oblasti Prikarpattya Zakarpattya a takozh u shtuchnih nasadzhennyah Donbasu Vinnickoyi Kiyivskoyi Cherkaskoyi ta inshih oblastej Zapasi sirovini znachni Dika grusha zustrichayetsya v shirokolistyanih ridshe u hvojnih lisah abo v chagarnikovih zarostyah Praktichne vikoristannyaHarchova derevinna medonosna likarska fitoncidna tanidonosna farbuvalna dekorativna j fitomeliorativna roslina Plodi grushi zvichajnoyi Grusha zvichajna rodonachalnicya bagatoh kulturnih sortiv Yiyi siyanci vikoristovuyut yak pidshepu pri rozmnozhenni cih sortiv U harchuvanni Plodi grushi mistyat cukri 9 10 yabluchnu limonnu kisloti do 1 dubilni j pektinovi rechovini efirni oliyi fermenti mineralni soli vitamin S 12 22 mg karotin i vitamin V1 Ulezhani plodi smachnishi Plodi grushi vzhivayut u yizhu svizhimi suhimi Voni zastosovuyutsya v bezalkogolnij likero gorilchanij ta inshih galuzyah harchovoyi promislovosti dlya virobnictva sokiv siropiv ekstraktiv vin nachinok kvasu Plodi ye sirovinoyu dlya prigotuvannya octu grushevoyi girchici Suhi plodi sluzhat surogatom chayu j kavi U Dagestani susheni grushi peremelyuyutsya na boroshno ta dodayutsya do kukurudzyanogo chi yachminnogo boroshna Sumish nazivayut chilikani i vikoristovuyut dlya prigotuvannya mlinciv solodkogo pechiva Nasinnya grushi mistit do 35 zhirnoyi oliyi a takozh bilkovi rechovini U promislovosti Kovganka derev yana stupka z grushi yaka dosi vikoristovuyetsya v kozackij rodini Zavolovih z kutka Spashina v Nosivci z pochatku 1900 h dlya tovchennya sala z cibuleyu abo chasnikom Derevina grushi micna shilna prekrasno poliruyetsya j farbuyetsya pri zabarvlenni chornim lakom podibna do chornogo dereva Vikoristovuyut dlya vigotovlennya tokarnih i stolyarnih virobiv mebliv muzichnih instrumentiv kreslyarskih priladiv Grusha poserednij vesnyanij medonos sho daye pidtrimuyuchij vzyatok Medoproduktivnist 15 20 kg z 1 ga U narodnij medicini plodi grushi rekomenduyut yak v yazhuchij zasib pri rozladah shlunka vidvar z nih yak protigaryachkovij a sik i nastoyi yak sechoginnij zasib U kori molodih derev mistitsya 4 7 tanidiv U kori listkah i v soku plodiv grushi mistyatsya barvniki za dopomogoyu yakih tkanini farbuyut u korichnevij zhovtij nizhno rozhevij i fioletovij kolori Kambialnij shar vikoristovuyut dlya farbuvannya kilimiv U sadovo parkovij kulturi grushu zastosovuyut dlya grupovih i poodinokih posadok stvorennya alej u molodomu vici dlya visokih zhivoplotiv Ce gazostijka roslina Grusha zvichajna ye rodonachalnikom kulturnih sortiv grush U ozelenenni Cinitsya v polezahisnih i pribalkovih posadkah yak posuho j vitrostijka poroda Nasinnya grushi vikoristovuyut yak posivnij material v plodovih rozsadnikah dlya stvorennya pidshep dlya kulturnih sortiv grush U polezahisnomu lisorozvedenni osoblivo cinitsya grusha maslinkolista Zavdyaki posuhostijkosti morozostijkosti nevibaglivosti do gruntu solevitrivalosti yiyi vikoristovuyut dlya zakriplennya kam yanistih shiliv yariv i balok Krim togo vona biologichno stijka v lisovih umovah dobre vitrimuye zapilenist i zagazovanist povitrya pridatna dlya dekoruvannya shiliv stvorennya zhivoplotiv kontrastnih grup na gazonah Zbirannya pererobka ta zberigannya Derev yana dizha dinya posud i grushi Luyis Melendes Grusha dosit visokovrozhajna poroda z odnogo dereva serednogo viku v spriyatlivi roki mozhna zibrati do tonni plodiv Najchastishe plodi zbirayut pislya chastkovogo abo povnogo obsipannya pislya legkogo strushuvannya dereva Za odin robochij den odin pracivnik mozhe zibrati 120 200 kg plodiv Plodi sortuyut na kalibruvalnih mashinah pislya chogo vidpravlyayut na punkti pererobki Svizhi plodi zberigayut protyagom dvoh troh misyaciv u proholodnih primishennyah Sushat yih u susharkah spochatku pri temperaturi 82 84 piznishe 70 zberigayut u paperovih abo mater yanih mishkah vagoyu 20 40 kg Cikavi osoblivostiSposterezhennya sadivnikiv pokazuyut sho grusha i yalivec pogano uzhivayutsya v sadu u vipadku yaksho znahodyatsya poryad Yalivec i grusha ye nosiyami odnogo i togo zh vidu gribka lat Gymnosporangium sabinae sho sprichinyaye zahvoryuvannya na irzhu grushi ta yalivcyu V pevnomu sensi yihnye susidstvo maye alelopatichni oznaki nasadzhennya yalivcyu u grushevomu sadu mozhut prizvesti do poshirennya irzhi grushi vtrati produktivnosti grushevogo sadu i navit jogo postupovoyi zagibeli U hudozhnij kulturiU povisti I S Nechuya Levickogo Kajdasheva sim ya grushove derevo staye prichinoyu dlya chergovoyi svarki mizh rodinami brativ Kajdashenkiv Pomiritis rodicham vdayetsya lishe pislya togo yak grusha zasohla Div takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitkiGamulya Yu G Roslini Ukrayini za red kand biol nauk O M Utyevskoyi X Faktor 2011 208 s il M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 116 Pogane susidstvo z roslinami Arhiv originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 DzherelaCommons Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grusha zvichajna Chopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv 1979 440 s Grusha zvichajna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 129 ISBN 5 88500 055 7