Стидинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Великі Стидини.
Стидинська волость | ||||
Центр | Великі Стидини | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 24 880 (1885) | |||
Населення | 5572 осіб (1885) | |||
Густота | 20.5 осіб / км² | |||
Наступники | ґміна Стидинь | |||
Наприкінці ХІХ ст. до складу волості увійшли села Златолин та Тростянець сусідньої Степанської волості.
Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 10 сільських громад. Населення — 5572 особи (2570 чоловічої статі та 3002 — жіночої), 498 дворових господарств.
Основні поселення волості:
- Великі Стидини — колишнє власницьке село за 56 верст від повітового міста, 536 осіб, 44 двори; волосне правління; православна церква, постоялий будинок, кузня, водяний млин, вітряк, винокурний завод. За 6 верст — скляний завод Заболотський. За 9 верст — смоляний завод.
- Великий Мидськ — колишнє власницьке село, 490 осіб, 60 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, вітряк, винокурний завод.
- Жалин — колишнє власницьке село при річці Горинь, 360 осіб, 39 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Збуж — колишнє власницьке село при річці Горинь, 365 осіб, 32 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Малий Мидськ — колишнє власницьке село, 607 осіб, 68 дворів.
- Осова — єврейська землевласницька колонія, 712 осіб, 93 двори, молитовний будинок, постоялий двір.
- Яполоть — колишнє власницьке село, 420 осіб, 51 двір, православна церква, постоялий будинок.
Під владою Польщі
Гміна Стидинь | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Рівненський, Костопільський |
Адмінцентр гміни | Великий Стидин |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 28 |
18 березня 1921 року Західна Волинь окупована Польщею. Волості було перетворено на ґміни, відповідно, адміністративна одиниця отримала назву ґміна Стидинь. Волость входила до Рівненського повіту Волинського воєводства. Межі та склад колишньої волості збереглися, що й за Російської імперії та Української держави.
1 січня 1925 року ґміну вилучено з Рівненського повіту і включено до новоутвореного Костопільського.
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 28 громад:
- Гутвин — колонія: Гутвин;
- Гута Мидська — село: Гута Мидська;
- Яполоть — село: Яполоть та хутори: Кублищі, Старина і Турно;
- Кам'янка-Стара — колонія: Кам'янка-Стара;
- Кам'янка-Нова — колонія: Кам'янка-Нова;
- Ляди — колонія: Ляди;
- Ледне — колонія: Ледне;
- Майдан — село: Майдан, колонія: Півбіда та хутір: Прокості;
- Мельникове — колонія: Мельникове;
- Мидськ Великий — село: Мидськ Великий та хутори: Бережниця, Березняк, Котомельки і Підворищі;
- Мидськ Малий — село: Мидськ Малий та хутори: Бережищі, Ліски і Скороходи;
- Мидська — колонії: Мидська, Ричина, Сучин і Рудавка;
- Омелянка — село: Омелянка;
- Осова — селище: Осова та колонія: Вишка;
- Осівка — колонія: Осівка;
- Ожгове — колонії: Ожгове, Борсуки і Чапелька;
- Підсельче — колонії: Підсельче і Поляни та хутір: Мутвиця;
- Ромашкове — колонія: Ромашкове;
- Стидинь Великий — село: Стидинь Великий, маєток: Стидинь та хутір: Домажер;
- Рудня — колонія: Рудня;
- Стидинь Малий — село: Стидинь Малий та хутір: Скородениці;
- Колонія Стидинська — село: Колонія Стидинська;
- Тхори — колонія: Тхори та хутори: Лісищі й Новина;
- Тростянець — село: Тростянець, колонія: Липники та хутір: Глуховина;
- Вілька — село: Вілька та хутір: Ворцелівка;
- Збуж — село: Збуж та хутір: Опілля;
- Золотолин — село: Золотолин;
- Жалин — село: Жалин та хутори: Вільшина, Задвір'я, Загребелька, Дьогтярня, Грім і Груда.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. (пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 24-25 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stidinska volost administrativno teritorialna odinicya Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr selo Veliki Stidini Stidinska volostCentr Veliki StidiniPlosha 24 880 1885 Naselennya 5572 osib 1885 Gustota 20 5 osib km Nastupniki gmina Stidin Naprikinci HIH st do skladu volosti uvijshli sela Zlatolin ta Trostyanec susidnoyi Stepanskoyi volosti Stanom na 1885 rik skladalasya z 16 poselen 10 silskih gromad Naselennya 5572 osobi 2570 cholovichoyi stati ta 3002 zhinochoyi 498 dvorovih gospodarstv Osnovni poselennya volosti Veliki Stidini kolishnye vlasnicke selo za 56 verst vid povitovogo mista 536 osib 44 dvori volosne pravlinnya pravoslavna cerkva postoyalij budinok kuznya vodyanij mlin vitryak vinokurnij zavod Za 6 verst sklyanij zavod Zabolotskij Za 9 verst smolyanij zavod Velikij Midsk kolishnye vlasnicke selo 490 osib 60 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok vodyanij mlin vitryak vinokurnij zavod Zhalin kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 360 osib 39 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok vodyanij mlin Zbuzh kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 365 osib 32 dvori pravoslavna cerkva postoyalij budinok vodyanij mlin Malij Midsk kolishnye vlasnicke selo 607 osib 68 dvoriv Osova yevrejska zemlevlasnicka koloniya 712 osib 93 dvori molitovnij budinok postoyalij dvir Yapolot kolishnye vlasnicke selo 420 osib 51 dvir pravoslavna cerkva postoyalij budinok Pid vladoyu PolshiGmina Stidin 1921 1939 Voyevodstvo VolinskePovit Rivnenskij KostopilskijAdmincentr gmini Velikij StidinTip gmini SilskaGromadi 28 18 bereznya 1921 roku Zahidna Volin okupovana Polsheyu Volosti bulo peretvoreno na gmini vidpovidno administrativna odinicya otrimala nazvu gmina Stidin Volost vhodila do Rivnenskogo povitu Volinskogo voyevodstva Mezhi ta sklad kolishnoyi volosti zbereglisya sho j za Rosijskoyi imperiyi ta Ukrayinskoyi derzhavi 1 sichnya 1925 roku gminu vilucheno z Rivnenskogo povitu i vklyucheno do novoutvorenogo Kostopilskogo Polskoyu okupacijnoyu vladoyu na teritoriyi gmini intensivno velasya derzhavna programa budivnictva polskih kolonij i zaselennya polyakami Na 1936 rik gmina skladalasya z 28 gromad Gutvin koloniya Gutvin Guta Midska selo Guta Midska Yapolot selo Yapolot ta hutori Kublishi Starina i Turno Kam yanka Stara koloniya Kam yanka Stara Kam yanka Nova koloniya Kam yanka Nova Lyadi koloniya Lyadi Ledne koloniya Ledne Majdan selo Majdan koloniya Pivbida ta hutir Prokosti Melnikove koloniya Melnikove Midsk Velikij selo Midsk Velikij ta hutori Berezhnicya Bereznyak Kotomelki i Pidvorishi Midsk Malij selo Midsk Malij ta hutori Berezhishi Liski i Skorohodi Midska koloniyi Midska Richina Suchin i Rudavka Omelyanka selo Omelyanka Osova selishe Osova ta koloniya Vishka Osivka koloniya Osivka Ozhgove koloniyi Ozhgove Borsuki i Chapelka Pidselche koloniyi Pidselche i Polyani ta hutir Mutvicya Romashkove koloniya Romashkove Stidin Velikij selo Stidin Velikij mayetok Stidin ta hutir Domazher Rudnya koloniya Rudnya Stidin Malij selo Stidin Malij ta hutir Skorodenici Koloniya Stidinska selo Koloniya Stidinska Thori koloniya Thori ta hutori Lisishi j Novina Trostyanec selo Trostyanec koloniya Lipniki ta hutir Gluhovina Vilka selo Vilka ta hutir Vorcelivka Zbuzh selo Zbuzh ta hutir Opillya Zolotolin selo Zolotolin Zhalin selo Zhalin ta hutori Vilshina Zadvir ya Zagrebelka Dogtyarnya Grim i Gruda Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam rajoniv DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 16 lipca 1924 r w sprawie podzialu powiatu rowienskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudziez regulacji granic powiatow rowienskiego dubnowskiego luckiego ostrogskiego krzemienieckiego i horochowskiego pol Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 24 25 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi