Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ізяславський повіт до 1910 року Заславський повіт рос Изяславский уезд адміністративно територіальна одиниця Волинської

Ізяславський повіт

Ізяславський повіт

Ізяславський повіт (до 1910 року — Заславський повіт; рос. Изяславский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця Волинської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Заслав.

Ізяславський повіт
image
Герб повітового центру
image
Губернія Волинська губернія
Центр Заслав
Створений 1795
Площа близько 3 450 км²
Населення 208 742 осіб (1897)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Заславський повіт (значення).

Історія

Повіт знаходився в південній частині губернії. Межував на півдні з Старокостянтинівським, на заході і північному заході з Острозьким, на сході і північному сході з Новоград-Волинським повітами Волинської губернії. Займав площу 3 055 верст² (близько 3 450 км²).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 208 742 чоловік. З них 76,87 % — українці, 13,28 % — євреї, 7,0 % — поляки, 0,83 % — німці, 1,75 % — росіяни, 0,16 % — чехи.

18 березня 1921 року Західна Волинь увійшла до складу Польщі. Внаслідок цього було розділено колишній Острозький повіт — 5 його волостей (Будеразька, Здовбицька, Мізоцька, Сіянецька (окрім села Дідова Гора), Хорівська) відійшли до Польщі до складу Волинського воєводства, 9 — Ганнопільська (окрім сіл Глибочок та Жаврів), Довжоцька (окрім сіл Дуліби, Крилів, Майків, Пашуки, Черниця), Кривинська (окрім села Вільбівне), Кунівська (села Антонівка, Долоччя, Загребля, Закриничне, Заріччя, Кам'янка, Карпилівка, Кунів), Ляховецька, Плужанська, Перерослівська, Семенівська, Уніївська (окрім села Боложівка) відійшли до СРСР до складу Заславського повіту. Також до складу повіту відійшли села Баймаки та Зіньки Шумської волості колишнього Кременецького повіту

Станом на 1883 рік в повіті було 236 населених пунктів, об'єднаних у 24 волості. На 1906 рік у повіті було 412 населених пунктів, об'єднаних у 16 волостей.

Склад повіту на 1915 рік
назва центр містечка (7)
1 Антонінська волость с. Антоніни
2 Білогородська волость м. Білгородка Білогородка, Корниця
3 Бутовецька волость с. Бутівці
4 Грицівська волость м. Гриців Гриців
5 Жуківська волость с. Жуків
6 Ізяславська волость м. ІЗЯСЛАВЛЬ
7 Лабунська волость м. Лабунь Лабунь
8 Михнівська волость с. Михнів
9 Новосільська волость с. Нове Село
10 Славутська волость м. Славута Славута
11 Судилківська волость м. Судилків Судилків
12 Сульжинська волость с. Сульжин
13 Тернавська волость с. Тернавка
14 Хоровецька волость с. Хоровець
15 Хролинська волость с. Хролин
16 Шепетівська волость м. Шепетівка Шепетівка
  • м. Ізяслав підпорядковувалися передмістя Бабина Гора, Кулішівка, Майдан, Нове Місто, Фільварки, урочище Побої, ферма Геленів, фільварок Видумка, власницька садиба Хом'яки, садиба різних власників (Сангушка та інших), поселення при м. Ізяслав, фільварок та чавуно-ливарний завод "Лабаз", цегельний завод Сангушка та хутір Хлиза.

Маршалки шляхти

Маршалками шляхти Заславського повіту були:

  • Йосип Бурзинський герба Тривдар 1807
  • Степан Краєвський герба Ясенчик 1809
  • Олександр Івановський герба Лод'я 1811
  • Теофіл Гумецький герба Юноша 1812
  • Ян Бейзим 1820
  • Еразм Рощишевський (Rościszewski) герба Юноша 1822, 1825
  • Дмитро Святополк-Четвертинський.

Див. також

Примітки

  1. Місто і повіт перейменовані імператорським указом № 32963 від 30 січня (12 лютого) 1910 року. (Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Третье. Том XXX. Отделение Первое. — Санкт-Петебург, 1913 — с. 77)
  2. . Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 17 квітня 2009.
  3. Памятная книжка Волынской губернии 1915 год.

Література

  • Пероговский В. Город Заслав, история его и теперешнее состояние. Местечки Заславского уезда: Славута, Шепетовка, Судилков, Грицев, Корница, Лабунь, Белогородка и селения: Городище, Поляхова и Зелинцы // Волынские губернские ведомости. 1868, № 81-85, 89-91. (рос.)
  • Дубік О. Опис церков Заславського повіту Волинської губернії // Сакральне мистецтво Волині. — 2002. — T. 9.

Ресурси мережі

  • Ярослав Кукуріка. Адміністративно-територіальні перетворення Заславщини в складі Російської імперії // Гілея: науковий вісник. Вип. 55. 2011.
  • Тарас Вихованець. «Генеральное описание Волынской губернии» як джерело з історії Заслава та Заславського повіту кін. XVIII — поч. ХІХ ст. [ 18 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  • Вихованець В. Заслав і повіт: заможність і слава [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • (рос.) Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
  • (пол.) Юзеф Кшивіцький. Заслав (Zasław) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 443. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Izyaslavskij povit do 1910 roku Zaslavskij povit ros Izyaslavskij uezd administrativno teritorialna odinicya Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Povitovij centr misto Zaslav Izyaslavskij povitGerb povitovogo centruGuberniya Volinska guberniyaCentr ZaslavStvorenij 1795Plosha blizko 3 450 km Naselennya 208 742 osib 1897 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zaslavskij povit znachennya IstoriyaPovit znahodivsya v pivdennij chastini guberniyi Mezhuvav na pivdni z Starokostyantinivskim na zahodi i pivnichnomu zahodi z Ostrozkim na shodi i pivnichnomu shodi z Novograd Volinskim povitami Volinskoyi guberniyi Zajmav ploshu 3 055 verst blizko 3 450 km Zgidno z perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 208 742 cholovik Z nih 76 87 ukrayinci 13 28 yevreyi 7 0 polyaki 0 83 nimci 1 75 rosiyani 0 16 chehi 18 bereznya 1921 roku Zahidna Volin uvijshla do skladu Polshi Vnaslidok cogo bulo rozdileno kolishnij Ostrozkij povit 5 jogo volostej Buderazka Zdovbicka Mizocka Siyanecka okrim sela Didova Gora Horivska vidijshli do Polshi do skladu Volinskogo voyevodstva 9 Gannopilska okrim sil Glibochok ta Zhavriv Dovzhocka okrim sil Dulibi Kriliv Majkiv Pashuki Chernicya Krivinska okrim sela Vilbivne Kunivska sela Antonivka Dolochchya Zagreblya Zakrinichne Zarichchya Kam yanka Karpilivka Kuniv Lyahovecka Pluzhanska Pereroslivska Semenivska Uniyivska okrim sela Bolozhivka vidijshli do SRSR do skladu Zaslavskogo povitu Takozh do skladu povitu vidijshli sela Bajmaki ta Zinki Shumskoyi volosti kolishnogo Kremeneckogo povitu Stanom na 1883 rik v poviti bulo 236 naselenih punktiv ob yednanih u 24 volosti Na 1906 rik u poviti bulo 412 naselenih punktiv ob yednanih u 16 volostej Sklad povitu na 1915 rik nazva centr mistechka 7 1 Antoninska volost s Antonini2 Bilogorodska volost m Bilgorodka Bilogorodka Kornicya3 Butovecka volost s Butivci4 Gricivska volost m Griciv Griciv5 Zhukivska volost s Zhukiv6 Izyaslavska volost m IZYaSLAVL7 Labunska volost m Labun Labun8 Mihnivska volost s Mihniv9 Novosilska volost s Nove Selo10 Slavutska volost m Slavuta Slavuta11 Sudilkivska volost m Sudilkiv Sudilkiv12 Sulzhinska volost s Sulzhin13 Ternavska volost s Ternavka14 Horovecka volost s Horovec15 Hrolinska volost s Hrolin16 Shepetivska volost m Shepetivka Shepetivkam Izyaslav pidporyadkovuvalisya peredmistya Babina Gora Kulishivka Majdan Nove Misto Filvarki urochishe Poboyi ferma Geleniv filvarok Vidumka vlasnicka sadiba Hom yaki sadiba riznih vlasnikiv Sangushka ta inshih poselennya pri m Izyaslav filvarok ta chavuno livarnij zavod Labaz cegelnij zavod Sangushka ta hutir Hliza Marshalki shlyahtiMarshalkami shlyahti Zaslavskogo povitu buli Josip Burzinskij gerba Trivdar 1807 Stepan Krayevskij gerba Yasenchik 1809 Oleksandr Ivanovskij gerba Lod ya 1811 Teofil Gumeckij gerba Yunosha 1812 Yan Bejzim 1820 Erazm Roshishevskij Rosciszewski gerba Yunosha 1822 1825 Dmitro Svyatopolk Chetvertinskij Div takozhZaslavshina Izyaslavskij rajonPrimitkiMisto i povit perejmenovani imperatorskim ukazom 32963 vid 30 sichnya 12 lyutogo 1910 roku Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Trete Tom XXX Otdelenie Pervoe Sankt Peteburg 1913 s 77 Arhiv originalu za 19 listopada 2008 Procitovano 17 kvitnya 2009 Pamyatnaya knizhka Volynskoj gubernii 1915 god LiteraturaPerogovskij V Gorod Zaslav istoriya ego i tepereshnee sostoyanie Mestechki Zaslavskogo uezda Slavuta Shepetovka Sudilkov Gricev Kornica Labun Belogorodka i seleniya Gorodishe Polyahova i Zelincy Volynskie gubernskie vedomosti 1868 81 85 89 91 ros Dubik O Opis cerkov Zaslavskogo povitu Volinskoyi guberniyi Sakralne mistectvo Volini 2002 T 9 Resursi merezhiYaroslav Kukurika Administrativno teritorialni peretvorennya Zaslavshini v skladi Rosijskoyi imperiyi Gileya naukovij visnik Vip 55 2011 Taras Vihovanec Generalnoe opisanie Volynskoj gubernii yak dzherelo z istoriyi Zaslava ta Zaslavskogo povitu kin XVIII poch HIH st 18 listopada 2012 u Wayback Machine Vihovanec V Zaslav i povit zamozhnist i slava 6 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Enciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite ros pol Yuzef Kshivickij Zaslav Zaslaw Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 443 pol

Дата публікації:
Топ