Біловодськ селище в Україні адміністративний центр однойменної селищної громади Старобільського району Луганської област

Селище розташоване на сході району, переважно у степовій місцевості, на перехресті річок Деркул та Дубовець, неподалік Дубовецького водосховища. На півночі межує з селом Новолимарівка та на півдні з селом Городнє.

Селище неофіційно ділиться на райони: «Городок», Центр, Галатівка, Лебедівка, Малаканівка, Диківка та інші.

До реформування адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня (районів) України у 2020 році селище мало власний район.

Історія

Прапор у центрі Біловодська, листопад 2015

Біловодськ — один з древніх населених пунктів Слобідської України — заснований у 1686 році козаками й селянами-втікачами, котрі переселялися на вільні землі. Біловодськ був центром Біловодської сотні Острогозького полку.

1708 року місто було зруйноване через підтримку його мешканцями Булавінського повстання. Каральну операцію за царським наказом виконав загін князя В. Долгорукого. За кілька років місто відродилося. З 1779 року по 1860 рік Біловодськ мав статус міста, з 1779 року по 1796 рік — повітового міста, у наш час^[] як економічний і культурний центр визнаний історичною пам'яткою архітектури.

У 1918 році тут спалахнуло Біловодське повстання, проти Всевеликого Війська Донського, що захопило цей район після відходу гетьманські війська.

Біловодськ постраждав внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Біловодській 1-й сільській раді (у 1930-х роках в Біловодську було 2 сільради) — 32, Біловодській другій сільраді — 153 людей.

Російсько-українська війна

В ніч з 22 на 23 жовтня 2014 року, під час війни на сході України, сепаратисти обстріляли позиції батальйону «Донбас»: близько 3:00 по будівлях, де розташовувалися бійці, здійснено кілька пострілів з РПГ-18, ніхто не постраждав. З лютого 2022 року, в ході повномасштабного вторгнення Росії, місто окуповане російськими військами.

Економіка

Працюють підприємства: молокозавод, харчокомбінат (біловодський елеватор), ковбасний завод, маслоробний завод, цегельно-черепичний завод, птахо-інкубаторна станція, РТС.

Населення, культурне життя та побут

Освітні установи: училище механізації, середня, 3 восьмирічні, початкова школи, ПТУ, Будинок культури, 4 бібліотеки.

Більшість населення Біловодська є українцями та зазначили під час останнього перепису населення українську мову як рідну.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	7391	85.68%
російська	1214	14.07%
білоруська	4	0.05%
румунська	4	0.05%
вірменська	4	0.05%
грецька	1	0.01%
інші/не вказали	8	0.09%
Усього	8626	100%

Медицина

комунальний заклад «Біловодський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» [ 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
комунальний заклад «Біловодська центральна районна лікарня»
міжрайонне акушерсько-гінекологічне відділення КЗ «Біловодська ЦРЛ» [ 28 червня 2017 у Wayback Machine.]

Визначні пам'ятки

Юницький ботанічний заказник;
краєзнавчий музей;
річка Деркул та конезавод.

Відомі люди

Деркач Юлія Василівна (* 1986) — українська й азербайджанська важкоатлетка. Майстер спорту (2000), майстер спорту міжнародного класу (2004).
Журавльов Дмитро Григорович (1926—1971) — снайпер, повний кавалер ордена Слави.
Козюминський Володимир Трохимович (1897-1966) — український державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1938—1947).
(189? — 1921) повстанський отаман, один з найбільших отаманів Луганщини, діяв в Старобільському повіті.
Мірошниченко Павло Петрович — заслужений художник України.
Назаренко Дмитро Ілларіонович — депутат Державної думи Російської імперії I скликання.
Пітербарг Володимир Ілліч (* 1945) — радянський та російський математик.

Краєвиди

Забудова в центрі селища
Забудова в центрі селища
Центральний вхід до парку
Краєзнавчий музей
Школа мистецтв

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Луганська область

Джерела

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Івченко А. С. Вся Україна. — К.: ДНВП «Картографія», 2006.
Етапи формування поселенської мережі Луганської області [ 2 квітня 2012 у Wayback Machine.]
Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Примітки

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
Біловодське повстання 1918—19 // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 451.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 29 грудня 2015.
. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.
https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біловодськ

Погода у Біловодську [ 16 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Біловодськ online [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Біловодськ на сайті Верховної Ради^{[недоступне посилання з березня 2019]}

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)

[2] Біловодське повстання 1918—19 // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 451.

[3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 29 грудня 2015.

[4] . Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.

[5] ttps://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/