Мірошниченко Павло Петрович

Павло́ Петро́вич Мірошниче́нко (нар. 1 липня 1920, Біловодськ — пом. 28 грудня 2005, Севастополь) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1965 року.

Мірошниченко Павло Петрович
Народження	1 липня 1920(1920-07-01) Біловодськ, СРСР
Смерть	28 грудня 2005(2005-12-28) (85 років)
	Севастополь, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж
Навчання	Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1951)
Діяльність	художник
Вчитель	Бернадський Валентин Данилович, Владимиров Сергій Сидорович, Захаров Федір Захарович, Крошицький Михайло Павлович і Щеглов Михайло Михайлович
Член	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мірошниченко.

Щодо інших людей з таким самим прізвищем, іменем та по-батькові див. Мірошниченко Павло Петрович.

Життєпис

Народився 1 липня 1920 року в місті Біловодську (нині Луганська область, Україна). З 1939 по 1946 рік проходив військову службу в Червоній армії, брав участь у німецько-радянській війні, пройшов бойовий шлях від Керчі до Праги. Член ВКП(б) з 1944 року.

1951 року закінчив Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша, де навчався у Михайла Щеглова, Михайла Крошицького, Валентина Бернадського, Федора Захарова, Сергія Владимирова. В 1951—1960 роках працював вчителем в севастопольській школі та суднобудівельному технікумі; у 1960—1972 роках керував студією самодіяльних художників; одночасно у 1952—2000 роках працював у майстернях Художнього фонду.

Жив у Севастополі в будинку по вулиці Гоголя, № 10, квартира № 11. Помер у Севастополі 28 грудня 2005 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису, переважно створював пейзажі. Серед робіт:

• «Студент» (1955);
• «У порту» (1960);
• «Інкерман» (1961);
• «Лаванду збирають» (1962);
• «Гавань моряків» (1964);
• «Підготовка до регати» (1965);
• «Дорога в лісі» (1966);
• «Осінь у передгір'ях Криму» (1967);
• «Місто в горах» (1968);
• «Яхт-клуб» (1968);
• «Золота долина» (1970);
• «Долина троянд» (1970);
• «Вечір на Азовському морі» (1971);
• «Село Мисове» (1974);
• «Тут живуть рибалки» (1975);
• «Околиці Інкермана» (1976);
• «Осінній виноградник» (1976);
• «Весна в Алсу» (1977);
• «Севастопольська вулиця» (1978);
• «Південнобережний пейзаж» (1979);
• «Село у горах» (1980);
• «Кінець путини» (1980);
• «Блакитний мис» (1982);
• «Севастопольський пейзаж» (1983);
• «Зима в горах» (1985);
• «Судацька долина восени» (1986);
• «Нова дорога» (1989);
• «Море біля Мисового» (1996);
• «Зима в селі» (1996);
• «Село рибалок на Азові» (1996).

З 1952 року брав участь у міських, обласних, республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставках. Персонсональні виставки відбулися у Севастополі у 1980 і 1998 роках.

Картини зберігаються в Севастопольському художньому музеї імені Крошицького, Сімферопольському художньому музеї, музейних та приватних колекціях Німеччини, Польщі, Росії, США, Франції, Чехії, Японії — 5 морських пейзажів придбані для японського Музею російського мистецтва.

Відзнаки

• Нагороджений:
  • радянськими орденами Червоної Зірки (3 жовтня 1944), двома Вітчизняної війни ІІ ступеня (26 травня 1945; 1985); українським орденом «За мужність» ІІІ ступеня (1999);
  • медаллю «За відвагу» (8 квітня 1944);
• Заслужений художник України з 1996 року.

Примітки

1. Мірошниченко Павло Петрович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 417.
2. Мирошниченко Павел Петрович / Память народа.(рос.)

Література

• Мірошниченко Павло Петрович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 308.;
• Мірошниченко Павло Петрович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 153.;
• Бащенко Р. Д. Мірошниченко Павло Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — .