Федір Захарович Захаров (5 вересня 1919, Олександрівське[d], Смоленська губернія, Російська СФРР — 29 вересня 1997, Ялта, Автономна Республіка Крим) — український художник, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРСР (1978), лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка (1987), член Національної спілки художників України.
Захаров Федір Захарович | ||||
---|---|---|---|---|
Федір Захаров, 1986 рік | ||||
Народження | 5 вересня 1919 Олександрівське[d], Смоленська губернія, Російська СФРР | |||
Смерть | 29 вересня 1997 (78 років) | |||
Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Навчання | d (1941) і Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова (1950) | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | імпресіонізм | |||
Роки творчості | 1950—1994 | |||
Покровитель | А. Лентулов І. Чекмасов Г. Ряжський | |||
Вплив | російський живопис кінця 19 — початку 20 століть | |||
Вплив на | Бондар Іван Іванович | |||
Відомі учні | Коростельов Володимир Олександрович, Дудіна Ольга Микитівна, Мірошниченко Павло Петрович, Гусаренко Леоніда Львівна, Гаврилюк Микола Степанович і Драгомирова Ніна Степанівна | |||
Працівник | Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Захаров Федір Захарович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 5 вересня 1919 року в селянській родині у с. Олександрівське, тепер Монастирщинського району Смоленської області, Росія.
1935 році він вступив до Московського художньо-промисловому училищі імені М. І. Калініна, яке закінчив навчання з відзнакою в 1941 року. Через проблеми зі здоров'ям був визнаний не придатним до військової служби. Протягом 1943—1950 років він продовжує навчання у Московському художньому інституті імені В. І. Сурикова у майстернях А. Лентулова, І. Чекмасова та Г. Ряжського. Під керівництвом останнього захистив дипломну роботу «Разін».
У 1950 році він переїхав до Сімферополя, де протягом 1950–1951 року викладав у Сімферопольському художньому училищі імені М. С. Самокиша. 1953 року він переїздить до м. Ялти, де проживав до смерті.
Федір Захаров помер після тривалої хвороби 29 вересня 1994 у Ялті, де i був похований.
Творчий доробок
Картини Федора Захарова беруть участь у виставках з 1953 року.
Персональні виставки художника проходили у Ленінграді, Москві у 1959, у Києві 1960 та знову у Москві 1965 року, а також у Києві у 1987 роках.
У своїй творчості він робив головний ухил на зображення пейзажів та натюрмортів. Був представником радянського імпресіонізму. Над своїми роботами він працював у Криму та у с. Седневі, поблизу Чернігова, де зупинявся 1840 року Тарас Шевченко.
Кримські пейзажі — основний зміст творчості Захарова. Гори, біля підніжжя яких розкинулися сади й виноградники, архітектура старого Бахчисарая і нових міст, ялтинський порт із його напруженим трудовим життям і заповітні куточки, пов'язані із перебуванням тут Пушкіна, Міцкевича, Толстого, Лесі Українки, Чехова, Горького, і, звичайно ж море, — то ласкаве тихе, то грізне ревуче, як зазначає Ігор Шаров, все, чим славне південне узбережжя Криму, багаторазово в найрізноманітніших мотивах і варіантах писав Захаров, який зажив слави одного з найцікавіших співців кримської природи.
Деякі його роботи знаходяться у Державній Третьяковській галереї, Національному художньому музеї України у м. Києві, Сімферопольському художньому музеї, Алупкінському палаці-музеї, Феодосійській картинній галереї імені І. Айвазовського, Севастопольському художньому музеї, у Новокузнецькому музеї радянського образотворчого мистецтва та ін.
Основні твори
- «Алушта» (1953)
- «Перед грозою» (1954)
- «Біля каміння» (1957)
- «Тихий полудень у Алупці» (1958)
- «Ялтинський порт» (1959)
- «Соняшний день у Гурзуфі» (1959)
- «Мигдаль зацвітає» (1961)
- «Седнівські далі» (1964)
- «Шторм у Лівадії» (1964)
- «Біля причалу» (1967)
- «Рання весна» (1968)
- «Сонячний день у Седневі» (1968)
- «Осінній сніг» (1970)
- «Море шумить» (1971)
- «Бузок» (1972)
- «Яблуні цвітуть» (1972)
- «Після шторму» (1973)
- «Гроза на Казантипі» (1975)
- «Осінній вечір» (1977)
- «Весна на Чернігівщині» (1978)
- «Останній сніг» (1979)
- «Перша весняна трава в Олександрівському» (1980)
- «На початку березня» (1981)
- «Море штормить» (1984).
- «Тихий полудень в Алупці», 1958, олія на картоні
- «Ялтинський порт», 1959, олія на картоні
- «Сонячний день у Гурзуфі», 1959, олія на полотні
- «Шторм у Лівадії», 1964, олія на полотні
- «Сонячний день у Седневі», 1968, олія на полотні
- «Гроза на Казантипі», 1975, олія на картоні
Нагороди
- Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970)
- народний художник УРСР (1978)
- Лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка за серію пейзажів і натюрмортів «Рідна моя Україна» (1987)
Пам'ять
Меморіальні виставки пам'яті Федора Захарова відбулись у 2003 році у Державній Третьяковській галереї у Москві, у Сімферополі у 2004 та Києві у 2005 роках.
Джерела
- Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка Захаров Федір Захарович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Совком. Захаров Федор Захарович [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.).
- Вернисаж. Захаров Ф. З.[недоступне посилання з квітня 2019]. (рос.)
- . (рос.)
- Життєпис та роботи Захарова Федора Захаровича [ 9 червня 2010 у Wayback Machine.] на сайті галереї АВС-арт.
- (англ.)
- (англ.)
- Рыбакова Е. // Коммерсантъ-Украина. — 2006. — № 94 (213). — 7 июня 2006. (рос.)
- Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов Художники України: 100 видатних імен. — К.: Артек, 2004. — .
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zaharov Fedir Zaharovich Zaharov 5 veresnya 1919 1919 09 05 Oleksandrivske d Smolenska guberniya Rosijska SFRR 29 veresnya 1997 1997 09 29 Yalta Avtonomna Respublika Krim ukrayinskij hudozhnik Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1970 narodnij hudozhnik URSR 1978 laureat Derzhavnoyi Premiyi URSR imeni Tarasa Shevchenka 1987 chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Zaharov Fedir ZaharovichFedir Zaharov 1986 rikNarodzhennya5 veresnya 1919 1919 09 05 Oleksandrivske d Smolenska guberniya Rosijska SFRRSmert29 veresnya 1997 1997 09 29 78 rokiv Yalta Avtonomna Respublika Krim UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaNavchannyad 1941 i Moskovskij derzhavnij akademichnij hudozhnij institut imeni V I Surikova 1950 DiyalnisthudozhnikNapryamokimpresionizmRoki tvorchosti1950 1994PokrovitelA Lentulov I Chekmasov G RyazhskijVplivrosijskij zhivopis kincya 19 pochatku 20 stolitVpliv naBondar Ivan IvanovichVidomi uchniKorostelov Volodimir Oleksandrovich Dudina Olga Mikitivna Miroshnichenko Pavlo Petrovich Gusarenko Leonida Lvivna Gavrilyuk Mikola Stepanovich i Dragomirova Nina StepanivnaPracivnikKrimske hudozhnye uchilishe imeni Mikoli SamokishaNagorodi Zaharov Fedir Zaharovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 5 veresnya 1919 roku v selyanskij rodini u s Oleksandrivske teper Monastirshinskogo rajonu Smolenskoyi oblasti Rosiya 1935 roci vin vstupiv do Moskovskogo hudozhno promislovomu uchilishi imeni M I Kalinina yake zakinchiv navchannya z vidznakoyu v 1941 roku Cherez problemi zi zdorov yam buv viznanij ne pridatnim do vijskovoyi sluzhbi Protyagom 1943 1950 rokiv vin prodovzhuye navchannya u Moskovskomu hudozhnomu instituti imeni V I Surikova u majsternyah A Lentulova I Chekmasova ta G Ryazhskogo Pid kerivnictvom ostannogo zahistiv diplomnu robotu Razin U 1950 roci vin pereyihav do Simferopolya de protyagom 1950 1951 roku vikladav u Simferopolskomu hudozhnomu uchilishi imeni M S Samokisha 1953 roku vin pereyizdit do m Yalti de prozhivav do smerti Fedir Zaharov pomer pislya trivaloyi hvorobi 29 veresnya 1994 u Yalti de i buv pohovanij Tvorchij dorobokKartini Fedora Zaharova berut uchast u vistavkah z 1953 roku Personalni vistavki hudozhnika prohodili u Leningradi Moskvi u 1959 u Kiyevi 1960 ta znovu u Moskvi 1965 roku a takozh u Kiyevi u 1987 rokah U svoyij tvorchosti vin robiv golovnij uhil na zobrazhennya pejzazhiv ta natyurmortiv Buv predstavnikom radyanskogo impresionizmu Nad svoyimi robotami vin pracyuvav u Krimu ta u s Sednevi poblizu Chernigova de zupinyavsya 1840 roku Taras Shevchenko Krimski pejzazhi osnovnij zmist tvorchosti Zaharova Gori bilya pidnizhzhya yakih rozkinulisya sadi j vinogradniki arhitektura starogo Bahchisaraya i novih mist yaltinskij port iz jogo napruzhenim trudovim zhittyam i zapovitni kutochki pov yazani iz perebuvannyam tut Pushkina Mickevicha Tolstogo Lesi Ukrayinki Chehova Gorkogo i zvichajno zh more to laskave tihe to grizne revuche yak zaznachaye Igor Sharov vse chim slavne pivdenne uzberezhzhya Krimu bagatorazovo v najriznomanitnishih motivah i variantah pisav Zaharov yakij zazhiv slavi odnogo z najcikavishih spivciv krimskoyi prirodi Deyaki jogo roboti znahodyatsya u Derzhavnij Tretyakovskij galereyi Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini u m Kiyevi Simferopolskomu hudozhnomu muzeyi Alupkinskomu palaci muzeyi Feodosijskij kartinnij galereyi imeni I Ajvazovskogo Sevastopolskomu hudozhnomu muzeyi u Novokuzneckomu muzeyi radyanskogo obrazotvorchogo mistectva ta in Osnovni tvori Alushta 1953 Pered grozoyu 1954 Bilya kaminnya 1957 Tihij poluden u Alupci 1958 Yaltinskij port 1959 Sonyashnij den u Gurzufi 1959 Migdal zacvitaye 1961 Sednivski dali 1964 Shtorm u Livadiyi 1964 Bilya prichalu 1967 Rannya vesna 1968 Sonyachnij den u Sednevi 1968 Osinnij snig 1970 More shumit 1971 Buzok 1972 Yabluni cvitut 1972 Pislya shtormu 1973 Groza na Kazantipi 1975 Osinnij vechir 1977 Vesna na Chernigivshini 1978 Ostannij snig 1979 Persha vesnyana trava v Oleksandrivskomu 1980 Na pochatku bereznya 1981 More shtormit 1984 Tihij poluden v Alupci 1958 oliya na kartoni Yaltinskij port 1959 oliya na kartoni Sonyachnij den u Gurzufi 1959 oliya na polotni Shtorm u Livadiyi 1964 oliya na polotni Sonyachnij den u Sednevi 1968 oliya na polotni Groza na Kazantipi 1975 oliya na kartoniNagorodiZasluzhenij diyach mistectv URSR 1970 narodnij hudozhnik URSR 1978 Laureat Derzhavnoyi Premiyi URSR imeni Tarasa Shevchenka za seriyu pejzazhiv i natyurmortiv Ridna moya Ukrayina 1987 Pam yatMemorialni vistavki pam yati Fedora Zaharova vidbulis u 2003 roci u Derzhavnij Tretyakovskij galereyi u Moskvi u Simferopoli u 2004 ta Kiyevi u 2005 rokah DzherelaKomitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Zaharov Fedir Zaharovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Sovkom Zaharov Fedor Zaharovich 9 serpnya 2016 u Wayback Machine ros Vernisazh Zaharov F Z nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros ros Zhittyepis ta roboti Zaharova Fedora Zaharovicha 9 chervnya 2010 u Wayback Machine na sajti galereyi AVS art angl angl Rybakova E Kommersant Ukraina 2006 94 213 7 iyunya 2006 ros Igor Sharov Anatolij Tolstouhov Hudozhniki Ukrayini 100 vidatnih imen K Artek 2004 ISBN 966 505 163 6 angl