У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Захаров Федір Захарович Захаров 5 вересня 1919 1919 09 05 Олександрівс

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Захаров.

Федір Захарович Захаров (5 вересня 1919(1919-09-05), Олександрівське^[d], Смоленська губернія, Російська СФРР — 29 вересня 1997(1997-09-29), Ялта, Автономна Республіка Крим) — український художник, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРСР (1978), лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка (1987), член Національної спілки художників України.

Захаров Федір Захарович



Федір Захаров, 1986 рік

Народження	5 вересня 1919(1919-09-05) Олександрівське^[d], Смоленська губернія, Російська СФРР
Смерть	29 вересня 1997(1997-09-29) (78 років)
	Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна
Країна	СРСР Україна
Навчання	^d (1941) і Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова (1950)
Діяльність	художник
Напрямок	імпресіонізм
Роки творчості	1950—1994
Покровитель	А. Лентулов І. Чекмасов Г. Ряжський
Вплив	російський живопис кінця 19 — початку 20 століть
Вплив на	Бондар Іван Іванович
Відомі учні	Коростельов Володимир Олександрович, Дудіна Ольга Микитівна, Мірошниченко Павло Петрович, Гусаренко Леоніда Львівна, Гаврилюк Микола Степанович і Драгомирова Ніна Степанівна
Працівник	Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша
Нагороди



Захаров Федір Захарович у Вікісховищі

Біографія

Народився 5 вересня 1919 року в селянській родині у с. Олександрівське, тепер Монастирщинського району Смоленської області, Росія.

1935 році він вступив до Московського художньо-промисловому училищі імені М. І. Калініна, яке закінчив навчання з відзнакою в 1941 року. Через проблеми зі здоров'ям був визнаний не придатним до військової служби. Протягом 1943—1950 років він продовжує навчання у Московському художньому інституті імені В. І. Сурикова у майстернях А. Лентулова, І. Чекмасова та Г. Ряжського. Під керівництвом останнього захистив дипломну роботу «Разін».

У 1950 році він переїхав до Сімферополя, де протягом 1950–1951 року викладав у Сімферопольському художньому училищі імені М. С. Самокиша. 1953 року він переїздить до м. Ялти, де проживав до смерті.

Федір Захаров помер після тривалої хвороби 29 вересня 1994 у Ялті, де i був похований.

Творчий доробок

Картини Федора Захарова беруть участь у виставках з 1953 року.

Персональні виставки художника проходили у Ленінграді, Москві у 1959, у Києві 1960 та знову у Москві 1965 року, а також у Києві у 1987 роках.

У своїй творчості він робив головний ухил на зображення пейзажів та натюрмортів. Був представником радянського імпресіонізму. Над своїми роботами він працював у Криму та у с. Седневі, поблизу Чернігова, де зупинявся 1840 року Тарас Шевченко.

Кримські пейзажі — основний зміст творчості Захарова. Гори, біля підніжжя яких розкинулися сади й виноградники, архітектура старого Бахчисарая і нових міст, ялтинський порт із його напруженим трудовим життям і заповітні куточки, пов'язані із перебуванням тут Пушкіна, Міцкевича, Толстого, Лесі Українки, Чехова, Горького, і, звичайно ж море, — то ласкаве тихе, то грізне ревуче, як зазначає Ігор Шаров, все, чим славне південне узбережжя Криму, багаторазово в найрізноманітніших мотивах і варіантах писав Захаров, який зажив слави одного з найцікавіших співців кримської природи.

Деякі його роботи знаходяться у Державній Третьяковській галереї, Національному художньому музеї України у м. Києві, Сімферопольському художньому музеї, Алупкінському палаці-музеї, Феодосійській картинній галереї імені І. Айвазовського, Севастопольському художньому музеї, у Новокузнецькому музеї радянського образотворчого мистецтва та ін.

Основні твори

«Алушта» (1953)
«Перед грозою» (1954)
«Біля каміння» (1957)
«Тихий полудень у Алупці» (1958)
«Ялтинський порт» (1959)
«Соняшний день у Гурзуфі» (1959)
«Мигдаль зацвітає» (1961)
«Седнівські далі» (1964)
«Шторм у Лівадії» (1964)
«Біля причалу» (1967)
«Рання весна» (1968)
«Сонячний день у Седневі» (1968)
«Осінній сніг» (1970)
«Море шумить» (1971)
«Бузок» (1972)
«Яблуні цвітуть» (1972)
«Після шторму» (1973)
«Гроза на Казантипі» (1975)
«Осінній вечір» (1977)
«Весна на Чернігівщині» (1978)
«Останній сніг» (1979)
«Перша весняна трава в Олександрівському» (1980)
«На початку березня» (1981)
«Море штормить» (1984).

«Тихий полудень в Алупці», 1958, олія на картоні
«Ялтинський порт», 1959, олія на картоні
«Сонячний день у Гурзуфі», 1959, олія на полотні
«Шторм у Лівадії», 1964, олія на полотні
«Сонячний день у Седневі», 1968, олія на полотні
«Гроза на Казантипі», 1975, олія на картоні

Нагороди

Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970)
народний художник УРСР (1978)
Лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка за серію пейзажів і натюрмортів «Рідна моя Україна» (1987)

Пам'ять

Меморіальні виставки пам'яті Федора Захарова відбулись у 2003 році у Державній Третьяковській галереї у Москві, у Сімферополі у 2004 та Києві у 2005 роках.

Джерела

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка Захаров Федір Захарович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
Совком. Захаров Федор Захарович [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.).
Вернисаж. Захаров Ф. З.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}. (рос.)
. (рос.)
Життєпис та роботи Захарова Федора Захаровича [ 9 червня 2010 у Wayback Machine.] на сайті галереї АВС-арт.
(англ.)
(англ.)
Рыбакова Е. // Коммерсантъ-Украина. — 2006. — № 94 (213). — 7 июня 2006. (рос.)
Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов Художники України: 100 видатних імен. — К.: Артек, 2004. — .
(англ.)