Адміністративний поділ Харківської губернії — поділ території Харківської губернії на окремі адміністративно-територіальні одиниці.
В складі Російської імперії
5 грудня 1835 року Слобідсько-Українську губернію Російської імперії перейменовано на Харківську. До складу губернії увійшли 11 повітів: Богодухівський, Валківський, Вовчанський, Зміївський, Ізюмський, Куп'янський, Лебединський, Охтирський, Старобільський, Сумський та Харківський. У 1837 році повіти розділено на стани (по два в кожному повіті) та волості (55 одиниць).
На 1864 рік в губернії існувало 3437 населених пунктів, у тому числі: міст — 17, монастирів — 1, слобід — 283, сіл — 1070 (у тому числі 321 із церквою), сілець — 67, хуторів — 1976, слобідок — 2, селищ — 2, дач — 13, станцій — 3, млинів і з-дів — 3 із числом жителів 1 539 184 особи.
У 1885 році до складу губернії входили Богодухівський (2 стани, 18 волостей), Валківський (2 стани, 16 волостей), Вовчанський (2 стани, 14 волостей), Зміївський (3 стани, 25 волостей), Ізюмський (3 стани, 41 волость), Куп'янський (3 стани, 17 волостей), Лебединський (2 стани, 27 волостей), Охтирський (2 стани, 10 волостей), Старобільський (4 стани, 47 волостей), Сумський (2 стани, 23 волості) та Харківський (2 стани, 24 волості) повіти. Загальна кількість населених пунктів — 3 043.
Станом на 1910 рік, у Харківській губернії було 4218 населених пунктів, в тому числі 1 губернське, 10 повітових та 6 заштатних міст; кількість населення — 3417 тис. осіб.
В складі Української СРР
15 березня 1922 року, відповідно до постанови Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету «Про скасування Чугуївського повіту», Чугуївський повіт розформовано, Введенську, Зароженську, Печенежську, Чугуївську волості та м. Чугуїв включено до складу Харківського повіту, Бурлуцьку волость — до складу Куп'янського повіту, Волохово-Ярську, Коробченську та Лебединську волості — до складу Зміївського повіту, Ново-Бурлуцьку волость — до складу Вовчанського повіту.
7 березня 1923 року, відповідно до постанови Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету «Про адміністративно-територіяльний поділ Харківщини», територію губернії поділено на 5 округ: Богодухівську (Охтирську), Ізюмську, Куп'янську, Сумську та Харківську. Округи були поділені райони, створені з декількох колишніх волостей.
До складу Богодухівської округи увійшли частини Богодухівського, Лебединського та Охтирського повітів Харківщини та частини Зіньківського повіту Полтавщини. Округа ділилася на Богодухівський, Велико-Писарівський, Грунський, , , Котелівський, Красно-Кутський, Ново-Рябинівський, Охтирський, Рублівський, Синянський та Чупахівський райони.
Ізюмську округу створено з частин Зміївського, Ізюмського та Куп'янського повітів Харківщини та частини Слов'янського повіту Донеччини. Округа складалася з , Балакліївського, Борвінківського, Борівського, , Ізюмського, , , , та районів.
До Куп'янської округи увійшли частини Вовчанського та Куп'янського повітів. Поділялася на Бурлуцький, , Двурічанський, , , Куп'янський, , , Сватівський, , та райони.
Сумську округу створено із Сумського повіту та частин Лебединського і Охтирського повітів. До складу округи увійшли Білопільський, Боромлянський район, Вирівський, Вільшанський, Ворожб'янський, Краснопільський, Лебединський, Михайлівський, , Сироватський, Славгородський, Степанівський, Сумський, Тростянецький, Штепівський, Тернівський, Хотинський та Юнаківський райони.
До Харківської округи включено частини Валківського, Вовчанського, Зміївського та Харківського повітів. Складалася з , Валківського, Вовчанського, , , Деркачівському, Зміївського, Золочівського, , Коломацького, , , , , , , Олексіївського, Печенізького, , , Харківського, , та Чугуївського районів.
Станом на 1 січня 1925 року до складу губернії входили 5 округ, поділених на 67 районів.
Примітки
- Маркова О.Є, Шандра В.С. Харківська губернія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — 784 с. : іл. — .
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 1-40. (рос. дореф.)
- Сухих Л.А. Харківська губернія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — С. номери сторінок. — .
- Постанова ВУЦВК № 211 від 15 березня 1922 «Про скасування Чугуївського повіту»
- Постанова ВУЦВК № 18-19 (313) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Харківщини».
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Государственное издательство, Ленинград. 1926. с. 177. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Administrativnij podil Harkivskoyi guberniyi podil teritoriyi Harkivskoyi guberniyi na okremi administrativno teritorialni odinici Administrativnij podil guberniyi stanom na 1913 r V skladi Rosijskoyi imperiyi5 grudnya 1835 roku Slobidsko Ukrayinsku guberniyu Rosijskoyi imperiyi perejmenovano na Harkivsku Do skladu guberniyi uvijshli 11 povitiv Bogoduhivskij Valkivskij Vovchanskij Zmiyivskij Izyumskij Kup yanskij Lebedinskij Ohtirskij Starobilskij Sumskij ta Harkivskij U 1837 roci poviti rozdileno na stani po dva v kozhnomu poviti ta volosti 55 odinic Na 1864 rik v guberniyi isnuvalo 3437 naselenih punktiv u tomu chisli mist 17 monastiriv 1 slobid 283 sil 1070 u tomu chisli 321 iz cerkvoyu silec 67 hutoriv 1976 slobidok 2 selish 2 dach 13 stancij 3 mliniv i z div 3 iz chislom zhiteliv 1 539 184 osobi U 1885 roci do skladu guberniyi vhodili Bogoduhivskij 2 stani 18 volostej Valkivskij 2 stani 16 volostej Vovchanskij 2 stani 14 volostej Zmiyivskij 3 stani 25 volostej Izyumskij 3 stani 41 volost Kup yanskij 3 stani 17 volostej Lebedinskij 2 stani 27 volostej Ohtirskij 2 stani 10 volostej Starobilskij 4 stani 47 volostej Sumskij 2 stani 23 volosti ta Harkivskij 2 stani 24 volosti poviti Zagalna kilkist naselenih punktiv 3 043 Stanom na 1910 rik u Harkivskij guberniyi bulo 4218 naselenih punktiv v tomu chisli 1 gubernske 10 povitovih ta 6 zashtatnih mist kilkist naselennya 3417 tis osib V skladi Ukrayinskoyi SRR15 bereznya 1922 roku vidpovidno do postanovi Vseukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu Pro skasuvannya Chuguyivskogo povitu Chuguyivskij povit rozformovano Vvedensku Zarozhensku Pechenezhsku Chuguyivsku volosti ta m Chuguyiv vklyucheno do skladu Harkivskogo povitu Burlucku volost do skladu Kup yanskogo povitu Volohovo Yarsku Korobchensku ta Lebedinsku volosti do skladu Zmiyivskogo povitu Novo Burlucku volost do skladu Vovchanskogo povitu 7 bereznya 1923 roku vidpovidno do postanovi Vseukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu Pro administrativno teritoriyalnij podil Harkivshini teritoriyu guberniyi podileno na 5 okrug Bogoduhivsku Ohtirsku Izyumsku Kup yansku Sumsku ta Harkivsku Okrugi buli podileni rajoni stvoreni z dekilkoh kolishnih volostej Do skladu Bogoduhivskoyi okrugi uvijshli chastini Bogoduhivskogo Lebedinskogo ta Ohtirskogo povitiv Harkivshini ta chastini Zinkivskogo povitu Poltavshini Okruga dililasya na Bogoduhivskij Veliko Pisarivskij Grunskij Kotelivskij Krasno Kutskij Novo Ryabinivskij Ohtirskij Rublivskij Sinyanskij ta Chupahivskij rajoni Izyumsku okrugu stvoreno z chastin Zmiyivskogo Izyumskogo ta Kup yanskogo povitiv Harkivshini ta chastini Slov yanskogo povitu Donechchini Okruga skladalasya z Balakliyivskogo Borvinkivskogo Borivskogo Izyumskogo ta rajoniv Do Kup yanskoyi okrugi uvijshli chastini Vovchanskogo ta Kup yanskogo povitiv Podilyalasya na Burluckij Dvurichanskij Kup yanskij Svativskij ta rajoni Sumsku okrugu stvoreno iz Sumskogo povitu ta chastin Lebedinskogo i Ohtirskogo povitiv Do skladu okrugi uvijshli Bilopilskij Boromlyanskij rajon Virivskij Vilshanskij Vorozhb yanskij Krasnopilskij Lebedinskij Mihajlivskij Sirovatskij Slavgorodskij Stepanivskij Sumskij Trostyaneckij Shtepivskij Ternivskij Hotinskij ta Yunakivskij rajoni Do Harkivskoyi okrugi vklyucheno chastini Valkivskogo Vovchanskogo Zmiyivskogo ta Harkivskogo povitiv Skladalasya z Valkivskogo Vovchanskogo Derkachivskomu Zmiyivskogo Zolochivskogo Kolomackogo Oleksiyivskogo Pechenizkogo Harkivskogo ta Chuguyivskogo rajoniv Stanom na 1 sichnya 1925 roku do skladu guberniyi vhodili 5 okrug podilenih na 67 rajoniv PrimitkiMarkova O Ye Shandra V S Harkivska guberniya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 1 40 ros doref Suhih L A Harkivska guberniya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 S nomeri storinok ISBN 966 749 200 1 Postanova VUCVK 211 vid 15 bereznya 1922 Pro skasuvannya Chuguyivskogo povitu Postanova VUCVK 18 19 313 vid 7 bereznya 1923 r Pro administrativno teritoriyalnij podil Harkivshini PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Gosudarstvennoe izdatelstvo Leningrad 1926 s 177 Arhiv originalu PDF za 20 bereznya 2022 Procitovano 20 bereznya 2022 Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi